Перегляд вихідного коду сторінки Митці які прославили Сумщину

= <span dir="auto">Учнівська Вікі - стаття "Які митці найпопулярніші на Роменщині?"</span> =
<div id="bodyContent" class="mw-body-content" style="position: relative; line-height: 1.6; font-size: 0.875em; color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif;"><div id="contentSub" style="font-size: 11.76px; line-height: 1.2em; margin: 0px 0px 1.4em 1em; color: rgb(84, 84, 84); width: auto;"></div><div id="jump-to-nav" class="mw-jump" style="overflow: hidden; height: 0px; zoom: 1; -webkit-user-select: none; margin-top: -1.4em; margin-bottom: 1.4em;"></div><div id="mw-content-text" lang="uk" dir="ltr" class="mw-content-ltr" style="direction: ltr;">



<div id="toc" class="toc" style="border: 1px solid rgb(170, 170, 170); padding: 7px; font-size: 13.3px; display: table; zoom: 1; background-color: rgb(249, 249, 249);"><div id="toctitle" style="direction: ltr; text-align: center;">
== Зміст ==
<span class="toctoggle" style="-webkit-user-select: none; font-size: 12.502px;">&nbsp;[[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_Вікі_-_стаття_"Що_внесла_українська_культура_в_світову_культуру?"# сховати]]&nbsp;</span></div><ul style="line-height: 1.5em; list-style-type: none; margin: 0.3em 0px; padding-right: 0px; padding-left: 0px; list-style-image: none;">
<li>[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_Вікі_-_стаття_"Що_внесла_українська_культура_в_світову_культуру?"#.D0.9D.D0.B0.D0.B7.D0.B2.D0.B0_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83 <span class="tocnumber">1</span>&nbsp;<span class="toctext">Назва проекту</span>]</li>
<li>[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_Вікі_-_стаття_"Що_внесла_українська_культура_в_світову_культуру?"#.D0.90.D0.B2.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83 <span class="tocnumber">2</span>&nbsp;<span class="toctext">Автори проекту</span>]</li>
<li>[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_Вікі_-_стаття_"Що_внесла_українська_культура_в_світову_культуру?"#.D0.A2.D0.B5.D0.BC.D0.B0_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F <span class="tocnumber">3</span>&nbsp;<span class="toctext">Тема дослідження</span>]</li>
<li>[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_Вікі_-_стаття_"Що_внесла_українська_культура_в_світову_культуру?"#.D0.9F.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BB.D0.B5.D0.BC.D0.B0_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F <span class="tocnumber">4</span>&nbsp;<span class="toctext">Проблема дослідження</span>]</li>
<li>[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_Вікі_-_стаття_"Що_внесла_українська_культура_в_світову_культуру?"#.D0.93.D1.96.D0.BF.D0.BE.D1.82.D0.B5.D0.B7.D0.B0_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F <span class="tocnumber">5</span>&nbsp;<span class="toctext">Гіпотеза дослідження</span>]</li>
<li>[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_Вікі_-_стаття_"Що_внесла_українська_культура_в_світову_культуру?"#.D0.9C.D0.B5.D1.82.D0.B0_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F <span class="tocnumber">6</span>&nbsp;<span class="toctext">Мета дослідження</span>]</li>
<li>[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_Вікі_-_стаття_"Що_внесла_українська_культура_в_світову_культуру?"#.D0.A5.D1.96.D0.B4_.D1.96_.D1.80.D0.B5.D0.B7.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D0.B0.D1.82.D0.B8_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F <span class="tocnumber">7</span>&nbsp;<span class="toctext">Хід і результати дослідження</span>]</li>
<li>[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_Вікі_-_стаття_"Що_внесла_українська_культура_в_світову_культуру?"#.D0.92.D0.B8.D1.81.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.BA.D0.B8 <span class="tocnumber">8</span>&nbsp;<span class="toctext">Висновки</span>]</li>
<li>[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_Вікі_-_стаття_"Що_внесла_українська_культура_в_світову_культуру?"#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 <span class="tocnumber">9</span>&nbsp;<span class="toctext">Корисні ресурси</span>]</li>
</ul>
</div>
== <span class="mw-headline" id=".D0.9D.D0.B0.D0.B7.D0.B2.D0.B0_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83">Назва проекту</span> ==

Митці які прославили Сумщину

== <span class="mw-headline" id=".D0.90.D0.B2.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83">Автори проекту</span> ==

Учні 8&nbsp;класу

== <span class="mw-headline" id=".D0.A2.D0.B5.D0.BC.D0.B0_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F">Тема дослідження</span> ==

Які митці найпопулярніші на Роменщині?

== <span class="mw-headline" id=".D0.9F.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BB.D0.B5.D0.BC.D0.B0_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F">Проблема дослідження</span> ==

<span style="color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 11.375px; line-height: 14.56px;">Які митці найпопулярніші на Роменщині</span><span style="color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 11.375px; line-height: 14.56px;">?</span>

== <span class="mw-headline" id=".D0.93.D1.96.D0.BF.D0.BE.D1.82.D0.B5.D0.B7.D0.B0_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F">Гіпотеза дослідження</span> ==

Вікі - стаття має освітній потенціал, який можна використати у навчанні учнів

== <span class="mw-headline" id=".D0.9C.D0.B5.D1.82.D0.B0_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F">Мета дослідження</span> ==

Метою дослідження є з’ясування навчальних можливостей Вікі - статті

== <span class="mw-headline" id=".D0.A5.D1.96.D0.B4_.D1.96_.D1.80.D0.B5.D0.B7.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D0.B0.D1.82.D0.B8_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F">Хід і результати дослідження</span> ==
<p style="margin: 0.5em 0px; line-height: inherit; text-align: center;">'''Йосип Дудка – робінзон із Посулля'''</p></div></div>
В час шаленого наступу на українську ідентичність, мораль, традиції народу з особливою радістю дізнаєшся про ті чи інші протидії цій навалі. Якщо говорити про літературу, літературний процес як невід’ємну складову інтелектуального «портрету нації», з приємністю дізнався про&nbsp; вихід багатотомного видання Юрія Коваліва з історії української літератури.&nbsp; Ясна річ, важко осягнути літпроцес до найдрібніших відтінків, але якщо ця праця передбачає виклад біографій лишень загальновідомих письменників, то особисто я буду вельми розчарований.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Здається&nbsp; нині вже ніщо не стає на перешкоді, аби здійснити дослідження літературного процесу більш об’ємне, доповнивши іменами письменників, які долею і обставинами були штучно відсторонені на обочину літературного шляху.&nbsp; Серед таких&nbsp; – поет Йосип Дудка.

Й. М. Дудці&nbsp; не судилося за життя побачити жодну зі своїх книжок… Було все: визнання серед побратимів, періодичні (між заборонами) публікації в пресі, навіть в плані видавництв стояли його книги, але&nbsp; перша –&nbsp; «Собори душ» (Київ, «Український письменник)» побачила світ лишень після смерті поета, у 1993&nbsp; році… Її підготував до друку Олександр Шугай.

Збірка так&nbsp; і лишилася б одненькою, якби земляки Й. Дудки не підтримали фінансово та не видали більш повне поетично-прозове видання Йосипа Дудки – книгу «Поклик дороги» (Київ, «Літопис-ХХ», 2013).

Саме на презентацію цієї збірки&nbsp; до сумовитої Сули приїхали письменники, які&nbsp; особисто знали поета. Це – Олександр Шугай, Данило Кулиняк, Наталя Околітенко, Володимир Мордань, делегація Сумського земляцтва на чолі з його головою Іваном Рішняком, друзі-побратими із Сум, Ромна, Недригайлова, учні Йосипа Михайловича.&nbsp; …Спогади, читання поезій і велика пам’ять про поета і вчителя. Приємно, що в середній школі села Пустовійтівки Роменського району завдяки заслуженій вчительці України Тамарі Марченко вже кілька років діє музей Йосипа Дудки та Леоніда Полтави…

Побували ми й&nbsp; на хуторі Широкий Яр, де жив колись Дудка, серце защеміло – хутора не було. Через лози і чагарники видніли рештки мезоніну дудчиної хати, розтягнутої&nbsp; мародерами.&nbsp; А поруч – вічна Сула.&nbsp; А над нею вгорі, неподалік скіфських курганів на цвинтарі села Вощилилиха&nbsp; – вічний спочинок поета…&nbsp;&nbsp;

Бог вдарував цій людині стільки енергії, що її вистачало і на діток (вчителював у школі), і на друзів&nbsp; (гостинно частував юшкою коло Сули), і на родину, і, звісно, на вірші. А найбільше тої сумовитої&nbsp; дудчиної енергії&nbsp; дісталося&nbsp;&nbsp; Україні, до якої він горнувся і яка його, на жаль, так рідко пригортала до себе. Такі були часи. Такі є часи.

&nbsp;

Чи судилося так?

Все негода&nbsp; надворі,

Все щось доля недобре пряде.

Не вписавсь я в єдиному хорі

ані тут,&nbsp; ані там, аніде!..

&nbsp;

Поезії&nbsp; Йосипа Дудки нагадують розгорнуті&nbsp; лілеї на річці Сулі…&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Він жив коло річки. Так близько, що варто&nbsp; було зробити&nbsp; кілька кроків, щоб шубовснути в&nbsp; кришталеву прохолоду.&nbsp; Коли під час укрупнення сіл з Широкого Яру&nbsp; переселилися всі&nbsp; – Йосип Михайлович почав зводити тут нову хату. Щоб зберегти людське тепло коло Сули. Чи хтось із земляків&nbsp; розумів його патріотичний порив? Чесно скажемо – одиниці. Зате письменницька братія і розуміла, й підтримувала свого побратима.&nbsp; До берегів Сули й щирого дудчиного товариства&nbsp; тулилися творчі особистості, які приїздили сюди з Ромна, Сум, Львова, Києва…&nbsp; До вогника над Сулою заїжджали Роман Іваничук, Олександр Підсуха, Данило Кулиняк,&nbsp; Володимир Затуливітер, Олександр Шугай, Кость Гордієнко, Микола Іщенко, Олекса Ющенко, Дмитро Білоус…&nbsp;&nbsp;&nbsp; Двічі довелося побувати в обійсті Дудки й мені (ми приїздили разом із учнем Йосипа Михайловича – Володимиром Салієм).&nbsp; Поет знаходив у собі сили на цьому відлюдькуватому березі Сули, відрізаним від цивілізації бездоріжжям, жити повноцінним життям!&nbsp;

&nbsp;

Час бездуховності…

І небо чисте, голубе –

тьмяніє, зорянисте зроду.

І ми викреслюєм себе

з історії свого народу!..

&nbsp;

Йосип Дудка вперто не хотів бути «викресленим». Через те жив і&nbsp; творив активно, вперто. Наперекір долі й обставинам.&nbsp; До одинокої&nbsp; хати в Широкий Яр&nbsp; листоноші несли&nbsp; стоси газет, журналів.&nbsp; Дудка передплачував чи не всі українські видання!&nbsp; В нього, безумовно, була потреба&nbsp; порівнювати свої речі з тими, що на той час друкувалися.&nbsp; Колективний збірник «Слово молодих»&nbsp;&nbsp; (1955 р.) до когорти своїх авторів охоче долучив і&nbsp; Йосипа Дудку.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Він не міг не писати. Поодинокі публікації в періодиці&nbsp; дещо стимулювали до творчості. Аж до повного замовчування&nbsp; в 1970-х роках (навіть в районній пресі). Та попри різні&nbsp; погоди й непогоди серце поета відгукувалося на бачене, чуте, пережите.

Йосипа Михайловича Дудку й&nbsp; досі в Ромнах і поза Ромнами багато хто називає&nbsp; своїм вчителем.&nbsp; То – правда.&nbsp; Бо доля вділила йому, окрім поетичного, ще й великий дар педагога.&nbsp; Справжній учитель це також – від Бога.&nbsp; Дудка був таким.&nbsp; Будучи вірним своєму Широкому Яру,&nbsp; він добирався&nbsp; до школи в село Вовківці&nbsp; на власноруч зробленому човні-довбанці. Він – вчитель російської мови й літератури, якому&nbsp; було поставлене клеймо «буржуазного націоналіста». Через це клеймо Дудка певний час взагалі був безробітним, доки пізніше не дали роботу вже в іншій школі&nbsp; (село Вощилиха), також неподалік Ромна.&nbsp;

Чому ж так прискіпливо «придивлялися» до відлюдькуватого&nbsp; поета?&nbsp; Можливо, через його надмірно велику симпатію до «неблагонадійного» Антоненка-Давидовича, а може через те, що його&nbsp; вірші на ранковій зорі&nbsp;&nbsp; опублікував Леонід Полтава&nbsp; у своєму&nbsp; канадійському часописі?..&nbsp; Чи через оті щирі письменницькі товариства, які Дудка збирав у себе над Сулою?&nbsp; Одначе він не зважає на обставини, тиск, ігнорування, шельмування, і писав, писав…

Як справжній митець, Дудка фальшувати не міг.&nbsp; Душа просила чесного слова. І він писав чесно.&nbsp; Як ніхто, попри всезагальний песимізм, вірив у щасливу українську зорю.&nbsp; Не ту, що – над Кремлем, а – власну, ту, що&nbsp; височіє над українським полем.&nbsp; Не дожив до проголошення незалежності своєї держави &nbsp;усього рік.&nbsp; Та волю він все одно відчував.

&nbsp;

Хто&nbsp; вберіг тебе,

земле свята,

щоб не стала навік ти німою?

Через тисячі літ і світань

сонцевіє твій стяг над тобою…

&nbsp;

Перечитуючи ще і ще твори Йосипа Дудки (поезію та прозу), які ввійшли до його нової книги «Поклик дороги», доходиш думки: отакі люди, як Дудка,&nbsp; й берегли нашу незалежність! Ціною самопожертви,&nbsp; незрозумілі&nbsp; й непоціновані за життя. Тепер&nbsp; їхня доля, попри земні страждання, вивершується переможним світлом.&nbsp; І лиш треба бути зрячим, щоб те світло побачити.&nbsp;

== <span class="mw-headline" id=".D0.92.D0.B8.D1.81.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.BA.D0.B8">Висновки</span> ==

Таким чином ми з’ясували, що Вікі - стаття має великий педагогічний потенціал: високий рівень інтерактивності; високий рівень захисту від стороннього впливу; забезпечує спільну роботу суб’єктів навчання у мережних проектах та відображає хід роботи і результати діяльності; можна використовувати як майданчик для педагогічних або наукових дискусій; можна використовувати у проектній діяльності школи; можна надавати консультації та додаткові знання з окремих питань або тем; є можливість створення педагогічних або учнівських «віртуальних мереж» і «віртуальних спільнот» за інтересами; може бути особистим онлайн-щоденником.

== <span class="mw-headline" id=".D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8">Корисні ресурси</span> ==

<u>[http://referatcentral.org.ua/ http://referatcentral.org.ua/]</u>

<u>[http://uk.wikipedia.org/wiki http]</u><u>[http://uk.wikipedia.org/wiki ://]</u><u>[http://uk.wikipedia.org/wiki uk]</u><u>[http://uk.wikipedia.org/wiki .]</u><u>[http://uk.wikipedia.org/wiki wikipedia]</u><u>[http://uk.wikipedia.org/wiki .]</u><u>[http://uk.wikipedia.org/wiki org]</u><u>[http://uk.wikipedia.org/wiki /]</u><u>[http://uk.wikipedia.org/wiki wiki]</u>

<u>[http://www.mon.gov.ua/ http://www.mon.gov.ua/]</u>

<u>[http://google.com.ua/ http]</u><u>[http://google.com.ua/ ://]</u><u>[http://google.com.ua/ google]</u><u>[http://google.com.ua/ .]</u><u>[http://google.com.ua/ com]</u><u>[http://google.com.ua/ .]</u><u>[http://google.com.ua/ ua]</u>

<u>[http://www.iteach.com.ua/ www]</u><u>[http://www.iteach.com.ua/ .]</u><u>[http://www.iteach.com.ua/ iteach]</u><u>[http://www.iteach.com.ua/ .]</u><u>[http://www.iteach.com.ua/ com]</u><u>[http://www.iteach.com.ua/ .]</u><u>[http://www.iteach.com.ua/ ua]</u>

<u>[http://www.intel.ua/education/ www]</u><u>[http://www.intel.ua/education/ .]</u><u>[http://www.intel.ua/education/ intel]</u><u>[http://www.intel.ua/education/ .]</u><u>[http://www.intel.ua/education/ ua]</u><u>[http://www.intel.ua/education/ /]</u><u>[http://www.intel.ua/education/ education]</u><u>[http://www.intel.ua/education/ /]</u>

<u>[http://ostriv.in.ua/ http]</u><u>[http://ostriv.in.ua/ ://]</u><u>[http://ostriv.in.ua/ ostriv]</u><u>[http://ostriv.in.ua/ .]</u><u>[http://ostriv.in.ua/ in]</u><u>[http://ostriv.in.ua/ .]</u><u>[http://ostriv.in.ua/ ua]</u><u>[http://ostriv.in.ua/ /]</u>

Інші ресурси&nbsp;

#Лабудько С. Блог: освітній аспект / С.Лабудько // Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наукових праць / [За заг. ред. проф. В.І.Сипченка]. – Вип. LVIII. – Ч. І. – Слов’янськ : СДПУ, 2011. – С. 64-70.
#Лабудько С.П. Використання технологій Web 2.0 в управлінні навчальним закладом / С.П.&nbsp;Лабудько // Процес управління суспільним розвитком: виклики, реформи, досягнення. Зб. мат. ІІ Міжнародної науково-практичної конференції 28-30 травня 2009 р. м. Суми. – Сумський ОІППО, 2009. – С. 50-52.
#Осадчий В.В. Соціальні сервіси Інтернет у професійній підготовці майбутніх учителів / В.В.&nbsp;Осадчий // Педагогічний дискурс: зб. наук. пр. за ред. Сиротенко А.Й. – Хмельницький: ХГПА, 2009. – Вип.6. – С. 146-151.