Перегляд вихідного коду сторінки Учнівську вікі-статтю






==Назва проекту==
 Математична культура українців

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==
Чи задумувалися ви над тим, які текстові задачі використовуються для  розв’язування задач  ЗНО та ДПА з математики? Чи існують алгоритми використання методів розв’язування текстових задач на відсотки та які особливості їх використання у шкільному курсі "Математики"? Саме ці питання складають проблему нашого дослідження

==Гіпотеза дослідження==
Вивчення теми " Розв’язування текстових задач на проценти " шкільного курсу «Математики» привело до припущення, що можна зробити класифікацію видів текстових задач.

==Мета дослідження==
Мета дослідження
Тому метою проведеного дослідження було дослідити:  	 	які текстові задачі на проценти зустрічаються  в Зовнішньому незалежному оцінюванні з математики.

==Хід і результати дослідження==
В Україні теж відомий цілий цикл цікавих задач, в яких використані математичні поняття. В них виявляється розум, кмітливість і спостережливість нашого народу, відбито його щоденне життя. Нерідко такі задачі, що прийшли до нас з глибини віків, прикрашені добрим народним гумором, забарвлені національним колоритом. Саме в народних задачах і загадках відображаються певні математичні поняття. Ось одна з них: "Скільки нас є?": Сім, сімнадцять, без двох двадцять, семеро, троє, ще й малих двоє. 

Народна математика — сукупність народних математичних знань та навичок, в основі якої лежать потреби практичної діяльності (необхідність виконання різних арифметичних дій при проведенні землемірних робіт, зведенні житла та інших споруд тощо). Недоступність професійних математичних знань для широких верств українського населення у минулому зумовлювала удосконалення найпростіших традиційних прийомів лічби, вимірювання, способів зображення чисел і т. ін.

На Україні найдавнішими засобами лічби були пальці рук, різні дрібні предмети. Так, при лічбі на пальцях, або, як називали, на колодочках, на одній руці було прийнято налічувати 15 "колодочок" з долоні та 15 — з іншої частини цієї ж руки. З предметів використовували картоплини, квасолинки, палички та ін. Для економії лічби існували числові групи: пара, трійка, п'ятка, десяток, копа тощо. Парами лічили худобу, птицю, хатнє добро (чоботи, підошви), трійками — нитки у прядиві (три нитки складали чисницю), п'ятками — снопи, десятками — яйця, гарбузи, кавуни, копами — яйця та снопи. аві результати  про  математичну культуру українців  можна побачити в ттаких дослідженнях про те [як швидко рахувати в умі? як швидко рахувати в умі.]

Також народна математика українців викорстовуються  [http://formula.co.ua/blog/7-chysel-yaki-je-ne-mensh-dyvovyzhnishymy-nizh-pi/ числа, які є не менш дивовижнішими, ніж пі]  Крім числа π (пі), математичної константи, що виражає відношення довжини кола до довжини його діаметру, існує ще багато не менш важливих і цікавих чисел, без яких в обчислювальних науках просто не обійтися. Пропонуємо вам підбірку семи найдивовижніших. [http://formula.co.ua/blog/chomu-v-rotsi-365-dniv/ Чому в році 365 днів?]
[http://formula.co.ua/blog/chomu-ne-mozhna-dilyty-na-nul/ Чому не можна ділити на нуль?] [http://formula.co.ua/blog/616-chy-666/  616 чи 666?]  [http://formula.co.ua/blog/pro-chysla-fibonachchi/ Про числа Фібоначчі]

==Висновки==
Практика показує, що коли поряд з визначеними пропонувати учням для розв’язування задачі невизначені і особливо неозначені, то усвідомлення і якість розв’язування ними задач значно підвищується..

==Корисні ресурси==
1.	Бабинская И.Л. Задачи математических олимпиад. – М.: Наука, 1975. – 112 с.
2.	Васильев Н.Б., Егоров А.А. Задачи Всесоюзных математических        олимпиад. – М.: Наука, 1988. – 288 с.

[[Категорія: Шаблони]]