Перегляд вихідного коду сторінки НЕВМ�?РУЩІСТЬ ДУХОВНОЇ КРАС�? ЗА ДРАМОЮ-ФЕЄРІЄЮ ЛЕСІ УКРАЇНК�? "ЛІСОВА ПІСНЯ"

 




==Назва проекту==
"Високе і буденне в драмі-феєрії "Лісова пісня"Лесі Українки"

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

Не зневажай душі своєї цвіту... 
Леся Українка
Пишно  цвіла душа Лесі у хворому тілі.  Свою внутрішню красу вклала поетеса у драму-феерію "Лісова пісня". Цей твір став втіленням мрій, сподівань, прагнень авторки.

З дитинства Леся Українка вимріювала феєрію. До цього спонукав казковий свіі рідного Полісся. Любов до краю, його дивовижної ча-рівності помітна у ремарці: "Містина вся дика, таємнича, але не понура, повна якоїсь ніжної, задумливої краси". Чутлива душа, багата фантазія      все допомагало поетесі жиіи і бачити тонкий світ духів.
Та не тільки Полісся має невидимих мешканців, вони є скрізь. Так, М Коцюбинський, маючи особливе сприйняття оточення, ство¬рив лебедину пісню кохання Івана й Марічки в повісті "Тіні забутих предків". І в Карпатах бігають нявки по смерекових лісах.Отже, кожне міс не має оте невидиме життя, що вирує, мов гірська річка, і звичай¬ним людям його не побачити і не осягнути.
Леся Українка поєднала два світи: людей і духів. Міфологічні обра¬зи, які перейшли у драму з дохристиянських вірувань нашого народу, стали добрими, хоч "свавільні, люблять глузувати" і "душі не мають", та "герце добре" в них.
Килина не була духовно багатою. Вона не слухала розмови лісу, не любила житніх полів, не бачила краси і ніжності поліської природи. До таких людей приходять схожі на них духи - злидні. Кожна хвили¬на життя буде скорботною і важкою для них.
Мавка ж чує гармонію музики, душі Вона не знає людського світу, звичаїв, проблем. Зустріч із Лукашем дала їй людське кохання. "Чи у людей паруються надовго?"      спитала лісова дівчина. "Навік",
-	сказав їй хлопець. Справді, це пророчі слова Духовна краса людини
-	здатність любиш  Що є у світі невмирущим і вічним? Кохання.
Героїня "Лісової пісні" хотіла жити в земному світі, але це прино¬сило їй страшні муки. Легкість, радість, піднесеність, воля змінилися обов'язками, неприязню і зневагою. Так живуть люди: незліченні забо¬бони, поганий настрій, злість, невдоволення Ніяких високих почуттів, емоцій. Чому Мавка і Лукаш могли бути разом? Земний хлопець мав багату душу, здатну творити, "цвіт душі". Хоча заземленість прита¬манна героєві, вміє він жити в світі гармонії. Для нього зустріч з Мав¬кою була дуже значущою.
Коли лісова царівна перетворилася у вербу, її слова про те, що "німого в лісі в нас нема нічого", стали цілком зрозумілими. Вона показала своєму коханому світ духів, лісу, озера, що помстився потім Лукашеві за зраду, страждання Мавки. Перекинувшись вовкулакою, просив він прощення і отримав його: очистився від буденності, сквер¬ни, духовних вад. Ще більше зміцнився "собор його душі". Сопілка, вирізана з дівчини-верби; заспівала-заговорила ніжним голосом Мав¬ки, і Лукаш збагнув усе й відчув, що кохання вічно житиме в його серці.
Хлопець загинув, але вільний дух його став сильним у любові й вірності.
За українською народною міфологією, мавки не мають душі, але Мав¬ка Лесі Українки отримала її в стражданнях. Внутрішня краса лісового духу стала красою справжньої дівчини Кохання зробило її людиною.
Вмирає тіло, але дук зберігає всі скарби Мавка і Лукаш у своїй вічній любові залишилися разом Краса їхніх душ стала міцнішою і розцвіла, бо об'єдналися вони в одне спільне джерело прекрасного.
Олена КРЮЧКОВА, 10 кл.

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]