Перегляд вихідного коду сторінки УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.

1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.

1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.

Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.

1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.

=='''Словничок'''==

•	Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.

•	Панщина – форма відробітку на землі феодала.

•	Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).

•	Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.

•	Унія – об’єднання.
 
•	Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм). 

•	Сеймики – зібрання шляхти.

•	“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.

•	Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.

•	Партачі – позацехові ремісники (православні українці).

=='''Економічна розвиток'''==

“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. 
Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину.
Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.

'''Колонізація'''

Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.

Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.

==Магдебурське право==

''Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. 
Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.''

В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.

'''Магдебурське право''' - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).
Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.

Міське населення: ''патріціат'' (купецько-лихварська вірхівка), ''поспільство'' (цехова верхівка), міські низи.
Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.

==Закріпачення селян==

''Дике поле'' – незаселені території.

Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.

Фільварки та панщина. 

Закріпачення селян:

“''Устав на волоки''” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.

''Литовські статути'' (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.

==Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.==

Передумови об’єднання:

Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу.
-	Боротьба українських князів за автономію.
-	Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.

[[Файл:9086927.jpg|200px|thumb|Лівонська війна]]

Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.

Умови Люблінської унії
{| border=2
|<p align=center>'''Спільне'''</p>
|<p align=center>'''Відмінне'''</p>
|-
|Річ Посполита (республіка)
Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі
Єдина грошова система, зовнішня політика
|Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі
|-}


Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.