Перегляд вихідного коду сторінки Портфоліо до проекту "Німеччина сьогодення"





=Назва навчальної теми (творча назва)=
"Deutschland heuzutage"

=== Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети===
німецька мова,географія,українська мова

===Навчальна тема (як записано в програмі)===
Німеччина (знайомство з визначними місцями Берліна)

=== Вік учнів, клас===
12-13р.3(7)кл.

=== Стислий опис ===
Наприкінці вивчення навчальної теми "Німеччина сьогодення" з курсу "Німецька мова " 7кл.пропонується проведення декількох уроків з підтеми "Великі міста Німеччини".Отримавши завдання від вчителя учні досліджують та аналізують життя суспільства на культуру спілкування німців, рівень сучасної культури  та життянімецької молоді, пропонують шляхи підвищення рівня культури спілкування в навчальному середовищі та суспільстві,ознайомлюють з найбільш-відомими місцями Берліна.

=== Повний План вивчення теми===
[https://docs.google.com/document/pub?id=11GAzzs9AdaQdrJpTFj4YoX6S-1U6aYZyZgDn59ZIPS0 План вивчення теми.]
<br />[https://docs.google.com/document/pub?id=15EMPebRJYwVkDSiFB024VticWZrJq3xEYlejAXLFF5k План впровадження проекту.]

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
Учні мають створити мультимедійну презентацію.	В учнів будуть формуватися навички створення презентацій, які  будуть переконливими для лідерів місцевої громади. 
Учні досліджуватимуть життя та побут німецьких жителів,шукатимуть найвідоміших особистостей сьогодення.	В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про місцеві комерційні структури .
Учні створюватимуть презентації з графіками і діаграмами на основі своїх зібраних даних  про людей	Учні навчаться переконливо демонструвати відомості проНімеччину та її громадян, добираючи відповідні типи  за допомогою графіків чи діаграм або  інших засобів візуалізації даних.
Учні обдумуватимуть, про що вони прочитали 	Формування в учнів Уміння з’ясовувати ознаки, за якими можна знайти відмінності та схожість їхнього життя та життя людей, про яких вони прочитали
Учні складуть список подій та основних ідей казок братів Грім.	Учні зможуть визначати та складати стислий опис подій, основних ідей та допоміжних деталей у літературних творах

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД" Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі. 
Реалізація проекту:

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
Етап 1
<p>Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
•	Як виготовляються гальванічні елементи? •	Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення: •	Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність. •	Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора? •	Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани».

Етап 2
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати. Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів. Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів.

Етап 3
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам. Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника».

Етап 4
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
Обґрунтування вибору дизайну
Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
Подання висновків та іншу інформацію
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини.

Етап 5
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути? Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу. Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

== Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==

==Місце провведення тренінгу==

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]