Перегляд вихідного коду сторінки Оцінювання діяльності учнів на інтерактивному уроці.

Оцінювання діяльності учнів на інтерактивному уроці.

Інтерактивне навчання – така форма організації навчальної діяльності, яка має конкретну мету – створити найсприятливіші умови, у яких кожен учень відчуває себе успішним, інтелектуально спроможним. Отже,на мій погляд головне завдання вчителя – створити для учнів атмосферу довіри,добра,розуміння, підтримки,занурити їх в ситуацію успіху, аби вони щодня вранці з інтересом ішли до школи, а ввечері із задоволенням розповідали батькам про свої, іноді – зовсім незначні, але перемоги. 

Як ми знаємо, в інтерактивному навчанні важливим є вміння дискутувати, доводити і відстоювати свою думку, аргументувати свою позицію, вміння працювати в групі, вільно висловлюватися.
Тому під час оцінювання доречно враховувати ці якості, а не лише здатність учня запам’ятати той чи інший алгоритм виконання дії чи відтворення певної інформації, поданої вчителем чи у підручнику. 

Кожна дитина потребує оцінювання своїх вчинків, своєї діяльності, знань та навичок. Саме завдяки оцінюванню у учнів формуються самостійні оцінні судження, що в майбутньому стають основою їх самооцінки і самоконтролю. Педагогічна оцінка – це зворотній зв'язок, необхідний учневі як інформація про ефективність його діяльності (але не як засіб тиску або контролю!). 
 Дозвольте задати вам декілька запитань щодо оцінювання діяльності учнів. 
 1. Чи завжди легко вам оцінити діяльність учнів на уроці? Чому? 
 2. Як створити позитивний емоційний настрій під час опитування? 
 3. Як створити ситуацію значимості процесу перевірки і оцінювання? 
 4. Чи залишаєте ви за учнями можливість повторно виконати навчальне завдання? В якому разі? 
 5. Чи є корисною, на ваш погляд, негативна оцінка? Чому? 
 Оцінювання знань може бути стимулом для учня, воно ж може суттєво вплинути на рівень його самооцінки. Отже, необхідними є альтернативні підходи до оцінювання.
 
Тому крім балів ми обов’язково повинні стимулювати своїх вихованців схвальним словом. 
 Пишаюся твоїми успіхами! 
 Дуже задоволена твоєю роботою! 
 Я щиро радію за тебе! 
 Я б не зуміла зробити краще! 
 Я вірю в тебе! 
Вчитель виставляє оцінку і несе відповідальність за неї. Давайте не забувати, що кожен учень – маленька зірка, із власними талантами та уподобаннями, здібностями та настроями, яка обирає власний шлях, власну траєкторію польоту… Головне – запалити цю зірку! Отже відзначайте перемоги своїх вихованців, щодня створюючи ситуацію успіху. І тоді, можливо, через декілька років, почувши знайомі прізвища серед успішних людей країни, ви не здивуєтеся… І зрадієте, адже саме ви колись надали цій маленькій зірці можливість сяяти… 
1 Як оцінювати роботу учнів під час проведення інтерактивних уроків, як підтвердити, що учні справді набули необхідного знання, уміння і навички, сформували у себе значущі для сучасного життя цінності та компетентності. Ці важливі проблемні питання спонукають педагогів, які застосовують інтерактивні технології, переосмислювати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. (№4)   Наприклад у інтерактивному навчанні важливими є такі вміння, як здатність відстоювати свою думку або аргументувати свою позицію під час дискусії чи дебатів. Отже, оцінювання повинно базуватися саме на цих важливих уміннях, а не лише на оцінюванні здатності учня   запам`ятовувати  та відтворювати фрагменти інформації. Разом із застосуванням традиційних методів оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, учителі шукають також альтернативні підходи до вирішення цього питання. Для  оцінювання участі дітей в дискусії вчитель може скористатись таким аркушем. 
У розробці підходів до оцінювання першим кроком є чітке формулювання завдань оцінювання. Традиційно такими завданнями вважаються наступні  : 
- показати учням, як вони досягли мети уроку;
- визначити найкращих за результатами учнів;
- стимулювати мотивацію учнів до навчання і отримання знань;
- визначити рівень здібностей учнів;
- з`ясувати , чи є необхідність у додатковому навчанні або „ перенавчанні „ ;
- поставити оцінки .
Такі традиційні завдання оцінювання зберігають свою актуальність і на інтерактивних уроках , але поруч з ними перед учителями постають і нові проблеми . Нові стратегії  оцінювання повинні показати рівень оволодіння навичками мислення і комунікації , рішення складних проблем і використання правових та інших соціальних інструментів. Отже, методика перевірки знань , умінь та навичок має відповідати меті та методиці викладання курсу . Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання  , то перевірка навичок вимагає набагато більшого часу , а оцінити виховний ефект програми безпосередньо на уроці практично неможливо. На відміну від існуючих сьогодні думок про відмову від поточного оцінювання , на інтерактивних заняттях викладачу треба приділяти більше уваги поточному оцінюванню роботи учня під час заняття  ( а також оцінюванню домашніх робіт ) , аніж тестам у кінці семестру . Варто дбати також про те , щоб оцінювання не заважало самому процесові навчання : воно повинно виконувати допоміжну функцію , а не бути окремою пріоритетною функцією викладача.
Бажано застосовувати подвійну форму оцінювання – оцінювання в рамках шкали оцінок-балів і описове оцінювання , яке дає можливість  краще передати учням інформацію про способи і результати їхньої роботи , досягнення і труднощі учня .
Важливо пам`ятати , що завданням викладача є швидше створення умов , за яких позиції зацікавленості , відкритості , відповідальності учнів у навчанні та їхні особистісні риси можуть розвиватися і усвідомлюватися . Цьому сприятимуть (№ 9)
-         включення до пріоритетів оцінювання самого процесу навчання  , тобто того , як проходить робота учня – на відміну від оцінювання лише 
 результатів роботи ;

-         оцінювання учнів , яке опирається на чіткі критерії .

-         оцінювання досягнень , які є в учнів , незалежно від того , чи вони значні , чи скромні – якщо вони є результатом справжніх зусиль учня .

-         оцінювання зусилля , які учні вкладають у співпрацю ;

-         обговорення вправ і завдань , в процесі яких учні мають можливість задуматись над власним способом вчитися .
-         пропонування індивідуальних і групових завдань , які учні виконують самостійно , проходячи етапи пошуку , відбору і критичного аналізу , узагальнення і записування результатів своїх досліджень ;
 
Безумовно, групова форма організації роботи має немало достоїнств. Проте є в ній і деякі труднощі, або мінуси.

-         заохочення учнів до самооцінки , в результаті якої вони краще пізнають себе , свої можливості і сфери , які потрібно розвивати ;(№ 13,       
-         ініціювання дискусій ;
-         підтримка ініціатив та ідей , запропонованих учнями самостійно .

Багато викладачів  , які застосовують інтерактивні технології для опрацювання матеріалу важливого змісту і для формування в учнів умінь вирішувати проблеми , відчувають труднощі у виставленні учням оцінок у балах . На наш погляд , це пов’язано з відсутністю обґрунтованих підходів до розробки стратегії оцінювання , яка тісно пов’язана з підготовкою і плануванням вчителем уроку. Цей процес повинен складатися з таких дій :

1.     Визначення мети ( очікуваних результатів ) уроку , що передбачає з’ясування таких питань : (№ 15)
  -     які знання учні мають засвоїти і на якому рівні ;
-         якими вміннями , навичками вони повинні оволодіти ;
-         які цінності в собі учні можуть сформувати .
2.     Вибір  показників (критеріїв ) оцінювання цих результатів .
        Учитель повинен визначити для себе низку дій, які повинні виконувати учні,    щоб урок був результатним .І ці дії будуть показниками оцінки.
3.     Визначення мети оцінювання .
        Не завжди  - це виставлення оцінок. 
4.     Вибір конкретної стратегії ( способу ) оцінювання .
 Як правило , єдиних рекомендацій для вибору стратегії не існує . Один педагог може вибрати метод спостереження і скласти список показників . Інший педагог  віддасть перевагу завданню написати невеличкий нарис-міркування          ( есе ) з викладом своїх думок з даного питання . Використання декількох стратегій допоможе не тільки виставити оцінку , але й одержати зворотній зв’язок стосовно ефективності навчання .
5.      Вибір шкали оцінювання уроку.
Залежно від мети і конкретної стратегії оцінювання треба вибрати шкалу оцінювання кожного з обраних критеріїв. Це можуть бути категорії «низький», «середній», «достатній», «високий» ,або – «не використовує», використовує рідко», «використовує досить часто», «використовує постійно». Їх можна при потребі підпорядкувати балам: «використовує постійно» - 12балів.
Спеціалісти з оцінювання вважають , що дуже важливо заздалегідь повідомляти учням очікувані результати , показники ( критерії ) оцінювання , мету оцінювання , конкретні стратегії ( методи ) оцінки , а також шкалу оцінювання .Це допоможе учням виконувати роботу свідомо , старанно , знаючи , що від них очікує і вимагає педагог. 
Варіанти прийомів оцінювання можуть бути (№ 16)
Тест (вибір правильної відповіді з-поміж кількох запропонованих). 
Використання тестів на уроках дуже актуально, тому що вони  дають можливість отримати інформацію про помилки, проблемах знань та умінь учнів. Тестові завдання мають ряд переваг:
-	Дозволяють організувати різні види контролю та перевірки за короткий час , розвивають шкільну самостійність учнів. 
-	Використовувати різні види тестів, що дає можливість використовувати і різні види оцінювання – це кольорові сигнали,як самоперевірка,взаємоперевірка, яка доказала, що діти серйозно відноситься до ролі «вчителя»,ретельно перевіряють роботи,звертаючи до зразка. Але слід враховувати, що оцінити себе учню важче , ніж товаришів, тому починати треба з взаємо оцінювання робіт, а вже потім само оцінювання. Буде добре, щоб спочатку була самооцінка ,а вже потім оцінка вчителя . При оцінюванні вчителем учень може погодитись з оцінкою , а може ні. Щоб цього не відбулося , діти знайомляться зі шкалою оцінок. Де вказато за яку кількість вірних відповідей виставляється дана оцінка.
Експрес-опитування (завдання на зразок «продовж речення», «заповни таблицю» тощо).
 
Розширене опитування (дати повну відповідь на запитання вчителя з поясненням окремих понять, наведенням прикладів; письмова контрольна робота; домашнє есе тощо). 
Контрольна вправа або творче опитування (виконання завдання в групі, написання твору есе, підготовка арґументів тощо).
Спостереження (педагог вибирає длясебе показники, які він простежуватиме впродовж заняття, а також учнів, знання яких треба оцінити). 

Самооцінка (метод запитань – відповідей, виставлення оцінок своїм товаришам з конкретним мотивуванням). 
«Дельта-плюс» - загальна дискусія з оцінювання уроку, уякій спочатку пропонують питання про позитивні грані заняття («плюс»), а потім обговорюють ті моменти, які можна було б змінити. 

Ігрові методи оцінювання (оцінку часто можна перетворити в гру, важливо тільки попередньо встановити шкалу оцінювання). 

Оцінювання знань 

Оцінювання навичок мислення 
-	Вчитель оцінює вміння аналізувати,  порівнювати, узагальнювати, знаходити закономірності, вміння логічно мислити.
Оцінювання навичок презентації своїх думок. 
Запропоновані приклади оцінювання можуть бути застосовані для роботи з конкретними інтерактивними технологіями та змістом. Учителям потрібно пам'ятати, що використання альтернативних підходів не заперечує застосування традиційної оцінки, спрямованої на запам'ятовування або повторення з метою закріплення. 

Мета альтернативного оцінювання полягає в розширенні оціночного поля, з включенням до нього аналізу нових умінь, навичок, що формуються в учнів.