Учнівська wікі-стаття "Про що повідомляє нам пісня?"

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 15:23, 21 серпня 2012, створена Худенко Наталія Анатоліївна (обговореннявнесок) (Результати дослідження)

Перейти до: Навігація, пошук


Назва проекту

"Про що повідомляє нам пісня?"

Автори проекту

Невесела Анастасія, Охріменко Аліна

Тема дослідження

Тематика та класифікація соціально-побутових пісень

Проблема дослідження

Специфіка походження та своєрідність тематики соціально-побутових пісень

Гіпотеза дослідження

Соціально-побутові пісні - відображення умов життя різних верств населення певної історичної епохи

Мета дослідження

Результати дослідження

«Пісні для України — все: і поезія, й історія. Немає, мабуть, такого народу, у якого було б більше пісень. Наша Україна дзве­нить піснями.

Виклад пісень... як жіночих, так і козацьких, майже завжди драматичний — ознака розвитку народного духу і діяльного, неспокійного життя, яким довго жив народ». Ці слова належать видатному письменникові Миколі Гоголю. Справді, Україна здавна славиться своєю народнопісенною творчістю. Це — духовна скарбниця України. Важливе місце серед пісенного надбання народу посідає пласт соціально-побутових пісень.

Що ж це за пісні? Це козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі1, рекрутські2 та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. Усі різновиди суспільно-побутових пісень об'єднує те, що в них відображені настрої народу, викликані різними явища­ми суспільного життя.

У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, яке че­рез різні обставини примушувало їх заради миру, спокою й добробуту своїх родин покидати домівки та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві.

Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест про­ти приниження людської гідності й безправ'я. У рекрутських і солдатських піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, за родиною. У них висловлено протест проти панів, які насильно віддали в солдати українських хлопців-кріпаків. Бурлацькі пісні також сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них пе­редано важку працю бурлаки й зневажливе ставлення хазяїна до нього:

Та ще бурлака не послався, Не вбувайся, не вмивайся, А хазяїн вже й проспався. Нема свитки — не вдягайся, — Вставай, бурлако, за волами За волами поспішайся! З ремінними батогами;

До бурлацьких пісень тематично близькі наймитські й заробітчанські. У них також ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи в полі ще й носити воду, пасти худобу, а буває, й відда­ють його в солдати замість свого сина.
Козацькі пісні
Пісні цього циклу найтісніше пов'язані з історією нашої країни. У них ос­півано героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родин­ним затишком і навіть життям ради її незалежності. Саме в козацьких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибе­лі козака. Надзвичайно романтично відтворено картину проводів Запорозько­го Війська у пісні «Ой на горі да женці жнуть». Перед очима постає уявна картина, навіяна піснею: хвилюються дозрілі хліба, женці жнуть пшеницю, а коли розігнули натомлені спини, помічають неподалік Військо Запорозьке; ось упізнаваний усіма ще молодий Дорошенко, а ось і бувалий Сагайдачний з його постійними супутниками — тютюном і люлькою...

У козацьких піснях передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки (їх здебільшого відтворено в історичних піснях). Тужливий настрій самотньо­го, безталанного козака, його загибель тонко передано в пісні «Стоїть явір над водою». І стилістично, і тематично до них близькі гайдамацькі пісні, в яких оспівано боротьбу народних мас проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гніту польської шляхти у XVIII столітті. На території Буковини і Закарпаття були популярними гайдуцькі пісні, що зафіксували боротьбу слов'янських народів проти турецьких загарбників у ХV-ХІХ століттях. Хоч деякі походи і перемоги в згаданих циклах пісень були романтизовані, все-таки в них переважали мінорні мотиви, бо людям важко було змиритися з тим, що дужі, молоді хлопці змушені були відриватися від звичної, улюбленої хліборобської праці, багатьом з них довелося накласти головами на чужині, залишивши на рідній землі вдів і сиріт. Коли відстоювалися інтереси свого народу, то захист рідного краю сприймався як почесний обов'язок, коли ж після введення рекрутської повинності з села почали насильно забирати у військо міцних працездатних хліборобів, щоб їхніми руками здійснювати чиїсь авантюрні експансіоністські плани, а їхня відсутність лягала важким тягарем на жіночі плечі, то відповідно змінювалися і настрої народу, в пісенній творчості з'являлися нові мотиви. Виникали рекрутські та солдатські пісні. В різних сюжетних варіантах висловлювалося співчуття юнакам, які «лише сіяли та орали, ціпом молотили», а тепер їх змушують через муштру призвичаюватися до зброї («Вилітали орли з-за крутої гори»).

Чумацькі пісні
Розквіт чумацтва в Україні припадає на XVIII — початок XIX ст., хоча воно відоме вже з XV ст. Чумаки торгували здебільшого сіллю та рибою, які привозили волами з берегів Азовського й Чорного морів та з Дону. їхнє жит­тя в дорозі, напади грабіжників, розлука з родиною відтворено в піснях цього циклу. У чумацьких піснях часто розповідається й про причини, які змушува­ли селян поневірятися:

Ой тим же я чумакую, Що так мені лучче жити: На панщину не ходити, Подушного не платити. Не завжди надії чумака справджувалися: він повертався з далекого краю лише з батіжком у руках («Над річкою бережком»), а то й не повертався вза­галі («Ой у степу криниченька»).

Соціально-побутові пісні різнопланові і за тематикою, і за сюжетами, і за мотивами, і за колоритністю образів. Для них характерне поєднання реалістичної конкретності з метафорично-символічною образністю, вони багаті на традиційні для народного епосу метафори, постійні епітети, порівняння. 

У соціально-побутових піснях українського народу узагальнено відбився світ людських доль в усьому його різноманітті.

Висновки

Суспільно-побутові пісні є неодмінною частиною існування народу і пов’язані із соціальними, економічними, політичними та іншими сферами життя. Соціальна нерівність, громадські та побутові конфлікти, прагнення до кращого життя залишали відбиток на житті людини.

Суспільно-побутові пісні за жанровими ознаками поділяються на декілька циклів: солдатські, чумацькі, козацькі, бурлацькі тощо.

Саме в суспільно-побутових піснях знайшли відображення настрої та думки народу, викликані обставинами соціального життя, такими як, класова нерівність, кріпацтво, гноблення іноземних загарбників. За допомогою українських пісень можна прослідити та дізнатись про історію народу, його настрій, морально етичні норми та справжні життєві цінності. Виразно зображені в суспільно-побутових піснях прагнення народу до справедливості, свободи та волелюбності. Розвитку суспільно-побутових пісень сприяли певні життєві явища, які передавали ситуацію та характерні для неї події. З плином часу в суспільно-побутових піснях можна спостерігати нашарування різних епох, що свідчить про те, що цей різновид народних пісень переплітався з багатьма жанрами та сюжетами народної пісенності.

Корисні ресурси