Навчальний проект "Легені міста"

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 14:24, 12 вересня 2010, створена Admin (обговореннявнесок) (Чи легко легеням міста?')

(різн.) ←Попередня ревізія • Поточна версія (різн.) • Слідуюча ревізія→ (різн.)
Перейти до: Навігація, пошук

Автор проекта

Петренюк Анна Петровна

Предмет, класс

біологія, географія 7-8 клас

Краткая аннотация проекта

Візитними картками будь-якого населеного пункту, міста є, як відомо, архітектурні пам'ятки, вокзали, бульвари, сквери та парки. Гість відразу звертає увагу на зелене вбрання, а відтак, робить висновки - які люди тут живуть. Адже парки і сквери приймають гостинно усіх відвідувачів. Мабуть, кожному хочеться, щоб вони були одними з найпривабливіших куточків рідного міста. Зелені насадження безкоштовно І безкорисливо оберігають наше здоров'я. Кожний мешканець повинен це усвідомити і внести свій вклад у забезпечення нормальної екологічної ситуації в нашому місті. Життя показує, що людина неспроможна знищити або пошкодити дерево, посаджене своїми руками.

Але парки в нашому мікрорайоні були насаджені ще в минулому столітті. Тому вони потребують оновлення та реконструкції. Перш ніж говорити про реконструкцію парку, треба виготовити проект лісовпорядкування, де має бути передбачено все до дріб'язок. Отже потрібно проаналізувати видовий склад дерев, вивчити їх характерні особливості і визначити які з них є найбільш потрібними в міських парках нашого району. Учні навчаться вести щоденник спостережень, аналізувати, порівнювати отриману інформацію та робити висновки. Як результат роботи, учнями буде запропоновано органам місцевого самоврядування план оновлення парку мікрорайону.

Вопросы, направляющие проект

Основополагающий вопрос'

Чи легко легеням міста?'

Проблемные вопросы

1. Як зробити життя мешканців міста комфортнішим?

2. Як обрати короля чи королеву міських парків? 3. Чому парки є одним з улюблених місць відпочинку жителів мікрорайону? 4. Королева вулиць міста, чи біда алергетиків? 5. Як підібраити новий "зелений одяг" нашому парку? '===

Учебные вопросы'

1 Що таке парк? 2. Які функції виконує парк? 3. Які породи дерев характерні для нашої місцевості? 4. Які породи дерев переважають в нашому парку? 5. Які властивості мають дерева? 6. Як властивості дерев впоивають на навколишнє середовище міста? 7. Як дерева можуть поліпшити санітарно-гігієнічний стан в нашому мікрорайоні? 8. Що допоможе подалати міський шум? 8. Які дерева найкраще підходять для посадки в нашому парку? 9. Як спланувати зміни в зелених насадженнях парку?

План проведения проекта

http://docs.google.com/View?id=dcgw2pzb_09wdfqwd8

Визитная карточка проекта

Публикация учителя

Презентация учителя для выявления представлений и интересов учащихся

Пример продукта проектной деятельности учащихся

Результати діяльності учнів у навчальному проекті «У пошуку гармонії»From Iteach Wiki

Назва навчального проекту

«У пошуку гармонії».

Автори й учасники проекту

Автор проекту: Петренюк Ганна Петрівна, вчитель географії Криворізької загальноосвітньої школи № 12 . Учасники: учні 7 і 8 класів.

Тема дослідження групи

Можливості оновлення видовогго складу дерев парку ім. Павлова (парк в мікрорайоні школи).

Проблемне питання (питання для дослідження) - Як зробити життя мешканців міста комфортнішим?

Гіпотеза дослідження

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що правильно підібрані породи дерев при оновленні видового складу дерев парку зможуть вплинути на покращення екологічної ситуації в мікрорайоні Карачуни.

Мета дослідження

З’ясувати видовий клад дерев парку ім. Павлова і на основі аналізу функцій , що викогнують дерева,скласти рекомендації по озелененню паркової зрони з опорою на власні дослідження та дані подані на друкованих (електронних) носіях.

Завдання дослідження

Опрацювати різні джерела інформації з метою складання переліку порід дорев, що нацкраще впливають на екологічну ситуацію в мікрорайоні. Здійснити опитування мешканців мкрорайону та з’ясувати, які, на їх думку, дерева підійдуть найкраще для оновлення парку. Провести спостереження в довкіллі та зафіксувати вплив різних порід дерев на санітарно-гігієнічні умови. За різними показники визначити дерева-лідери, що найкраще підходять для нашої місцевості.

Результати дослідження

З метою пошуку відповіді на поставлене питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані. Кривий Ріг промисловий. Кривий Ріг – місто шахт, Кривий Ріг – залізна перлина. Таким наше місто знаємо ми, таким його бачать гості нашого міста, і лише небагато помічають, що Кривий Ріг – дуже зелений, багатий пишними насадженнями і затишними парками місто. Чи знаєте ви, що в Кривому розі 57 парків і скверів? І всі призначено для чудового проведення часу разом з сім'єю і друзями – не в тісних кафе і галасливих клубах, а серед затишних алей і струнких дерев. Перші парки в Кривому Розі почали з'являтися на початку ХХ століття, а масове їх створення почалося в 50-х роках. А останні створені в 80-х роках минулого століття. З тих пір їх кількість на жаль тільки зменшується. Проблема зелених масивів - одна з найважливіших екологічних проблем в місті. Рослини забезпечують комфортність умов мешкання людей в місті. Але чомусь не всі мешканці дбають про зелене вбрання рідного краю. Тому наш проект «У пошуку гармонії» присвячений дослідженню можливостей оновлення парку ім.Павлова в мікрорайоні «Карачуни» з метою поліпшення екологічної ситуації. Щоб повітря в нашому місті стало чистим, кількість зелених насаджень необхідно збільшити вдесятеро! Саме час приєднатися до акції «Посади дерево»! Але чи будь - які дерева можна висаджувати в нашому місті? Які з них принесуть найбільшу користь і зроблять життя мешканців мікрорайону більш комфортним? Пошук відповідей на ці запитання ми розпочали з історії парку і зустрілись з колишнім учнем нашої школи, в минулому, заступником директора заводу РУДОР, а нині завхозом нашої школи Віктором Івановичем Бобровим. Він веде нас у 1961 рік. Саме в цей час за ініціативою колишнього директора заводу РУДОР Неструєва був закладений парк на честь героя громадянської війни В.Павлова. Віктор Іванович Бобров був учнем 6 класу і разом з іншими школярами допомагав нашим шефам садити дерева на місці майбутнього парку. Нас цікавило питання: «Чим керувалися дорослі, коли висаджували певні породи дерев?». Звісно, тодішній учень 6-го класу цього не знав. Ми вирішили дослідити видовий склад дерев і з’ясували наступне. Усього в парку росте 1182 дерева. З них: Лідерами є берест, каштан, акація і клен. Досить багато туй, лип, ясенів, тополь, ялин і лише зрідка зустрічаються берези, горіхи, абрикоси, горобина. Хоча клен і не лідирує в цьому списку, проте ми знайшли в парку дуже багато порослі клену, отже, раніше саме ці дерева переважали в парку. Чим зумовлено цей вибір? Напевно, на той час гостролистий клен і клен татарський увійшли в асортимент порід, які постановою уряду про план полезахисних лісонасаджень (1948 р.) рекомендовані для садіння в полезахисних смугах. Ми припустили, що вибір порід дерев залежить від функцій, які виконує парк. Тому відправились на пошуки відповідей в бібліотеку. Ми досліджували такі функції зелених насаджень: 1. Захист від пилу 2. Відновлення кисню і поглинання вуглекислого газу 3. Іонізація повітря 4. Бактерицидна дія 5. Боротьба з шумом 6. Покращення мікроклімату

Захисту вiд пилу.

Навiть невеликi мiськi парки знижують запиленiсть на 30-40%, а 1 гектар листяного лiсу акумулює на собi 100 тонн пилу на рік. Одне дерево з 10 кілограмів листя в розрахунку на суху масу затримує протягом травня-вересня таку кількість сірчистого газу: тополя бальзамічна - до 180 г, ясен зелений - 170 г, в’яз гладенький - 120 г, а липа серцелиста - 100 г.

ТОПОЛЯ — чемпіон із вбирання бруду. Відтак на східній стороні біля дороги були висаджені молоді тополі Боллє пірамідальної форми, які не викликають алергії, бо не цвітуть. Доросле дерево за сезон "споживає" до 70 кг бруду! Саме через те тополі довго не живуть — у середньому 40-60 років". Разом із тим тополя захищає повітря не тільки від пилу і шкідливих газів, а й від хвороботворних організмів. Це дерево найменше потерпає від блискавок. Одним з найголовніших недоліків цього дерева є виділення жіночими екземплярами пуху на початку літа. Але при виборі саджанців для висадки в рамках акцій перевагу слід надавати деревам лише чоловічої статі. Тополю сріблясту не рекомендують саджати на вулицях, оскільки вони своєю кореневою системою, а саме молодими пагонами руйнують асфальт. Зі старих фото ми бачимо, що в нашому парку були тополині алеї. На жаль, у 1981-1982 роках деякі дерева тополі втратили свою функціональність. На сьогоднішній день їх залишилось лише 20. Оскільки тополя швидко росте, вона за 10 років може вирости до 25 метрів, то у ці роки вони досягли електромережі, тому були замінені акаціями та каштанами, розповідає Бобров Віктор Іванович.


Вiдновлення кисню

Одне дерево виробляє стiльки кисню, скiльки необхiдно для дихання 3 чоловiк за той же перiод. 


Поглинання вуглекислого газу

1 гектар зелених насаджень за 1 годину може поглинати до 8 кг вуглекислого газу, стiльки ж його видiляє 200 людей за 1 одну годину дихання.

Ідеальними поглиначами вуглекислого газу є види, які ростуть швидко. Тому в парках садили тополі, берести, акації. Покращення якостi повiтря – зеленi насадження зменшують вмiст шкiдливих домiшок та збiльшують концентрацiю легких iонiв в повiтрi. У найбільшій мірі сприяють підвищенню концентрації легких іонів в повітрі акація біла, береза, дуб , клен , горобина звичайна, бузок звичайний, тополя чорна. Біла акація. ЇЇ цвітіння свідчить про настання фенологічного літа. Широко застосовується в садово-парковому будівництві як декоративна і запашна рослина. Придатна для полезахисних насаджень, закріплення ярів, схилів, берегів.

Виділення фітонцтидів

До санітарно-гігієнічних властивостей рослин відноситься їх здатність виділяти особливі летючі органічні сполуки, звані фітонцидами, які вбивають хвороботворні бактерії або затримують їх розвиток. У чистих соснових лісах і лісах з переважанням сосни (до 60%) бактерицидна забрудненість повітря в 2 рази менше.

Леткі фітонциди дерев'янисто-чагарникової рослинності з таких видів, як клени ясенелистий та звичайний, липа серцелиста, ялина колюча, береза повисла, граб звичайний, клен-явір знижують в забрудненому повітрі міста концентрацію оксиду вуглецю на 30%, сірчистого газу - на 50-70%, оксидів азоту — на 35 %.

Поглинанн шуму

Важливою екологічною проблемою є боротьба з шумовим фоном. Зелені насадження виконують регуляційну функцію, найкращими в ньому відношенні з хвойних порід є види ялини, сосни, туя західна, з листяних - липа серцелиста, граб звичайний, бирючина, жимолость, шовковиця чорна і біла, в'яз, таволга та ін. Ці рослини поглинають 25% звукової енергії, а 75% - відбивають і розсіюють.

Покращення мiкроклiмату

Влiтку всерединi паркiв температура нижче, а  вiдносна вологiсть повiтря вище.
           Найбільш ефективними в цьому відношенні є клен звичайний, дуб звичайний, гіркокаштан звичайний, осика, липа, крони яких відбивають більше 50% сонячної енергії. Температура повітря в зелених насадженнях на 3-5 градусів нижча, ніж на відкритих місцях. А вологість підвищується на 15-40%.
          Клен в зеленому будівництві міста цінується не лише за красу, а й за невибагливість до ґрунтів, стійкість до атмосферних забруднень, за чудові санітарно-гігієнічні якості. Листя кленів затримує пил і кіптяву, вбирає вуглекислий газ, абсорбує значну кількість шкідливих хімічних речовин. Під кроною цього дерева створюються прекрасні умови для відпочинку, а восени вони є прикрасою нашого парку.


Висновки

Проаналізуваавши вище наведені дані ми дійшли висновку, що вибір порід дерев в нашому парку не випадковий. Дерева підбирались не лише з урахуванням їх декоративності, а й прийняли до уваги здатність зелених насаджень очищувати повітря і збагачувати його киснем. Оскільки парк оточений трьома автошляхами, то тут повинні переважати дерева, які добре очищували б повітря від шкідливих речовин, а це саме тополі, клени, липи, ялини та ін., які можуть поступово з’являтися на місці старих та пошкоджених дерев. А приємним ароматом забезпечать акації і липи. Клени захистять нас від спеки в літній день. Зелені насадження безкоштовно і безкорисливо оберігають наше здоров'я. Кожний мешканець повинен це усвідомити і внести свій вклад у забезпечення нормальної екологічної ситуації в нашому місті, взяти участь у природоохоронних акціях під гаслом «Посади дерево». Життя показує, що людина неспроможна знищити або пошкодити дерево, посаджене своїми руками. Тому збереження та примноження зелених насаджень - завдання кожного. Парк не тільки наше здоров'я, а й кожне конкретно взяте дерево. Це найвірніші наші лікарі й захисники. Тому до вибраковування дерев і скорочення їх віку треба підходити з виключною відповідальністю. Зрізати дерево можна за декілька хвилин, а нового вже й не діждатися. Така біологія дерев - рости повільно, а жити і служити людині довго. Виростити дерево, виплекати - то велике мистецтво. Ми надіємось, що наша робота приверне вашу увагу до проблеми раціонального оновлення парків. Будемо жити в гармоніїї з природою!


Корисні ресурси

Материалы по формирующему и итоговому оцениванию

Материалы по сопровождению и поддержке проектной деятельности

Полезные ресурсы

Проекты с аналогичной тематикой

Другие документы