|
|
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) |
| Рядок 4: |
Рядок 4: |
| | == Про мене == | | == Про мене == |
| | | | |
| − | ''Куцебо Оксана Миколаївна''
| + | Куцебо Оксана Миколаївна |
| | | | |
| | + | ''' |
| | | | |
| − | ''ОЗОШ№5 '' | + | ''Місце роботи '' |
| | + | Одеська ЗОШ № 5 |
| | | | |
| | + | ''Посада '' |
| | + | вчитель хімії і біології |
| | + | == Мій внесок == |
| | | | |
| − | ''вчитель хімії та біології '' | + | ''https://docs.google.com/file/d/0BwDC2MRS2ewrTmRGYjRsRzBWOTQ/edit'' |
| − | | + | ''https://docs.google.com/file/d/0BwDC2MRS2ewrVExfcjRILUxxZmM/edit'' |
| − | Проект № 1
| + | |
| − | | + | |
| − | Відомості про автора
| + | |
| − | Куцебо Оксана Миколаївна
| + | |
| − | Фах, навчальний предмет
| + | |
| − | Вчитель хімії і біології
| + | |
| − | Навчальний заклад
| + | |
| − | Одеська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5
| + | |
| − | Місто\село, район, область
| + | |
| − | м. Одесса, Одеська область, Суворовський район
| + | |
| − | Контактні дані
| + | |
| − | Email: o.kutsebo@gmail.com
| + | |
| − | Відомості про тренінг
| + | |
| − | Дати проведення тренінгу
| + | |
| − | 13/08-17/08/2012
| + | |
| − | Місце проведення тренінгу
| + | |
| − | м. Одеса, ОЗОШ № 40
| + | |
| − | Тренери
| + | |
| − | Назва навчальної теми
| + | |
| − | Проста речовина кисень.
| + | |
| − | Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
| + | |
| − | Основний: Хімія
| + | |
| − | Другорядні: інформатика, охорона здоров’я.
| + | |
| − | Навчальна тема (як записано в програмі)
| + | |
| − | Проста речовина кисень. Фізичні властивості кисню. Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори.
| + | |
| − | Вік учнів, клас
| + | |
| − | 11-12 років, 7 клас
| + | |
| − | Орієнтовний час вивчення теми: 5 годин
| + | |
| − | Стислий опис
| + | |
| − | Мета проекту: вивчити хімічні та фізичні властивості оксигену, донести важливість кисню для життя на Землі та для людини.
| + | |
| − | 7 клас, тема Проста речовина кисень, 3 групи учнів
| + | |
| − | • Ознайомити з хімічним елементом Оксигеном та простою речовиною — ки¬снем.
| + | |
| − | • Навчити складати прилади для добування кисню та йо¬го одержувати.
| + | |
| − | • Сформувати поняття про реакції розкла¬ду, каталізатор.
| + | |
| − | • Закріпити знання про фізи¬чні властивості кисню та способи його добування в лабораторії.
| + | |
| − | • Навчитись ви¬значати наявність кисню дослідним шляхом.
| + | |
| − | • Вивчити взаємодію кисню з вугіллям, сіркою фосфором.
| + | |
| − | • Сформувати поняття про реакції сполучення, оксиди.
| + | |
| − | • Сформувати поняття про окиснення та горіння.
| + | |
| − | • Озна¬йомити з умовами виник¬нення й припинення горіння.
| + | |
| − | • Ознайомити з поширеністю Оксигену в природі та його колообігом, роллю кисню в життєдіяльності організмів.
| + | |
| − | Повний план вивчення теми
| + | |
| − | • Оксиген. Кисень, склад його моле¬кули. Фізичні властивості кисню.
| + | |
| − | • Добування кисню в лабораторії. Ре¬акція розкладу. Поняття про каталі¬затор.
| + | |
| − | • Хімічні властивості кисню: взаємо¬дія з вугіллям, сіркою, фосфором, залізом. Реакція сполучення.
| + | |
| − | • Окси¬ди. Окиснення, горіння.
| + | |
| − | • Умови виник¬нення та припинення горіння.
| + | |
| − | • Поширеність і колообіг Оксигену в природі.
| + | |
| − | • Використання кисню, його біологічна роль.
| + | |
| − | | + | |
| − | Оксиген. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості
| + | |
| − | При подальшому вивченні хімії будуть розглядатися властивості деяких хімічних елементів. Одним і з найважливіших хімічних елементів є Оксиген. Оксиген є неметалічним елементом, що входить до складу шостої групи головної підгрупи періодичної системи. Проте він виявляє сталу валентність два. Відносна атомна маса Оксигену дорівнює шістнадцять.
| + | |
| − | Назву елементу Оксиген було дано А. Лавуазьє, хоча речовину кисень, утворену цим елементом, було відкрито декількома роками раніше. Згідно з теорією Лавуазьє Оксиген є основним функціональним компонентом кислот, у зв’язку з чим цей елемент здобув свою назву як “той, що народжує кислоти”.
| + | |
| − | Оксиген є найпоширенішим хімічним елементом на Землі. Масова частка Оксигену в земній корі дорівнює 47,2%. Він входить до складу всіх найважливіших речовин, що утворюють літосферу: як до складу речовин, що утворюють породи (червоний залізняк, кварц, гіпс, польовий шпат та інші), так і до складу речовин, що відповідають за родючість ґрунтів (мінеральні солі).
| + | |
| − | Оксиген входить до складу двох простих речовин: кисню та озону. У атмосфері Землі міститься 23,1 % за масою Оксигену, що становить 20,9 % за об’ємом. Оксиген входить до складу величезної кількості складних речовин: оксидів, кислот, основ, солей. Найпоширенішою складною сполукою, до складу якої входить Оксиген, є вода. На Землі є величезні маси води у вигляді морів та океанів, що утворюють гідросферу Землі. Разом з розчиненими у воді речовинами гідросфера містить приблизно 86–89% атомів Оксигену за масою. Живі організми також містять велику кількість Оксигену. У складі вуглеводів, жирів та білків Оксиген складає приблизно 60 % маси тіла людини.
| + | |
| − | Молекула кисню О2 складається з двох атомів Оксигену. Відносна молекулярна маса о-два дорівнює тридцять два. Розглянемо фізичні властивості кисню. За стандартних умов кисень є безбарвним газом, без запаху та смаку, трохи важчий за повітря (середня відносна молекулярна маса повітря двадцять дев’ять). Кисень є малорозчинним у воді (в ста об’ємах води при температурі двадцять градусів за Цельсієм розчиняється три цілих одна десята об’єму кисню). При температурі –183 °С газоподібний кисень перетворюється в блакитну рідину, що виявляє магнітні властивості. Забарвлення рідкого кисню обумовлене взаємодією сусідніх молекул, і тому газоподібний кисень не має кольору. Магнітні властивості кисню (рідкий кисень можна притягнути магнітом) використовуються для визначення вмісту кисню в штучній атмосфері, наприклад, в інкубаторах для виходжування недоношених малят. У таких випадках вимірюють магнітні характеристики газової суміші та за результатами вимірювання обчислюють концентрацію кисню. Температура плавлення твердого кисню становить –218 °С.
| + | |
| − | Добування кисню в лабораторії. Поняття про каталізатор. Реакції розкладу
| + | |
| − | У лабораторії кисень добувають при розкладі деяких складних речовин, що містять Оксиген. Реакцією розкладу називають хімічну реакцію, внаслідок якої з однієї речовини (реагенту) утворюється декілька інших речовин (продуктів реакції). Розглянемо приклади найважливіших реакцій, що застововуються для добування кисню в лабораторії.
| + | |
| − | 1. Реакція термічного розкладання калій перманганату. Складемо рівняння хімічної реакції:
| + | |
| − |
| + | |
| − | Речовина калій-манган-о-чотири широко розповсюджена в повсякденому житті під назвою “марганцівка”. Кисень, що утворився, виявляють тліючою скіпкою, яка яскраво спалахує біля отвору газовивідної трубки приладу, в якому проводять реакцію, або при внесенні в посудину з киснем.
| + | |
| − | 2. Реакція розкладання гідроген пероксиду у присутності манган (IV) оксиду. Складемо рівняння хімічної реакції:
| + | |
| − |
| + | |
| − | Гідроген пероксид також добре відомий із повсякденого життя. Він може бути використаний для обробки подряпин і дрібних ран (розчин аш-два-о-два з масовою часткою три відсотки має бути в кожній аптечці невідкладної допомоги). Багато хімічних реакцій прискорюється в присутності певних речовин. У даному випадку реакцію розкладу гідроген пероксиду прискорює манган-о-два, проте сам манган-о-два не витрачається і не входить до складу продуктів реакції. Манган-о-два є каталізатором.
| + | |
| − | Каталізаторами називаються речовини, які прискорюють хімічні реакції, але самі при цьому не витрачаються. Каталізатори не тільки широко застосовуються в хімічній промисловості, а ще й відіграють важливу роль у житті людини. Природні каталізатори, що здобули назву ферменти, беруть участь у регулюванні біохімічних процесів.
| + | |
| − | Кисень, як уже зазначалося раніше, трохи важчий за повітря. Тому його можна зібрати витісненням повітря в посудину, розміщену отвором вгору.
| + | |
| − | Хімічні властивості кисню. Реакції сполучення.
| + | |
| − | Кисень при нагріванні енергійно реагує з багатьма речовинами. Якщо в посудину з киснем внести розпечене деревне вугілля С, то воно розжарюється до білого кольору та згоряє. Складемо рівняння хімічної реакції:
| + | |
| − | С + O2 = CO2
| + | |
| − | Сірка S горить у кисні яскравим блакитним полум’ям з утворенням газоподібної речовини – сірчистого газу. Складемо рівняння хімічної реакції:
| + | |
| − | S + O2 = SO2
| + | |
| − | Фосфор Р згоряє в кисні яскравим полум’ям з утворенням густого білого диму, що складається з твердих частинок фосфор (V) оксиду. Складемо рівняння хімічної реакції:
| + | |
| − | 4P + 5O2 = 2P2O5
| + | |
| − | Рівняння реакцій взаємодії кисню з вугіллям, сіркою та фосфором об’єднує те, що з двох вихідних речовин у кожному з випадків утворюється одна речовина. Такі реакції, внаслідок яких із декількох вихідних речовин (реагентів) утворюється тільки одна речовина (продукт), називаються реакціями сполучення.
| + | |
| − | Поняття про оксиди, окиснення й горіння.
| + | |
| − | Продукти взаємодії кисню з розглянутими речовинами (вугіллям, сіркою, фосфором) є оксидами. Оксидами називають складні речовини, які містять два елементи, один із яких Оксиген. Майже всі хімічні елементи утворюють оксиди, за винятком деяких інертних елементів: Гелію, Неону, Аргону, Криптону та Ксенону. Є деякі хімічні елементи, які безпосередньо не сполучаються з киснем, наприклад, Аурум.
| + | |
| − | Хімічні реакції взаємодії речовин із киснем називають реакціями окиснення. Поняття “окиснення” є більш загальним, ніж поняття “горіння”.
| + | |
| − | Умови виникнення та припинення горіння
| + | |
| − | Горіння – це хімічна реакція, при якій відбувається окиснення речовин, що супроводжується виділенням тепла та світла. Для виникнення горіння необхідними є такі умови: тісний контакт повітря з горючою речовиною та нагрівання до температури займання. Для різних речовин температура займання має різні значення. Наприклад, температура займання деревного пилу становить 610 °С, сірки - 450 °С, білого фосфору 45 - 60 °С. Для того щоб запобігти виникненню горіння, необхідно порушити хоча б одну із зазначених умов. Тобто треба видалити горючу речовину, охолодити її нижче за температуру займання та перекрити доступ кисню. Процеси горіння супроводжують нас у повсякденому житті, тому кожна людина повинна знати умови виникнення та припинення горіння, а також дотримуватись необхідних правил поводження з вогненебезпечними речовинами.
| + | |
| − | Колообіг Оксигену в природі.
| + | |
| − | Приблизно четверта частина атомів усієї живої матерії припадає на частку Оксигену. Оскільки загальна кількість атомів Оксигену в природі незмінна, з видаленням кисню з повітря внаслідок дихання та інших процесів повинно відбуватися його поповнення. Найважливішими джерелами кисню в неживій природі є вуглекислий газ та вода. Кисень потрапляє в атмосферу головним чином внаслідок процесу фотосинтезу, в якому бере участь це-о-два. Важливим джерелом Оксигену є атмосфера Землі. Частина кисню утворюється у верхніх частинах атмосфери внаслідок дисоціації води під дією сонячного випромінювання. Частина кисню виділяється зеленими рослинами в процесі фотосинтезу із аш-два-о та це-о-два. У свою чергу атмосферний це-о-два утворюється внаслідок реакцій горіння та дихання тварин. Атмосферний о-два витрачається на утворення озону у верхніх частинах атмосфери, окисні процеси вивітрювання гірських порід, у процесі дихання тварин і в реакціях горіння. Перетворення о-два в це-о-два призводить до виділення енергії, відповідно, на перетворення це-о-два в о-два енергія повинна витрачатись. Ця енергія надається Сонцем. Таким чином, життя на Землі залежить від циклічних хімічних процесів, можливих завдяки потраплянню сонячної енергії.
| + | |
| − | Застосування кисню, його біологічна роль
| + | |
| − | Застосування кисню зумовлене його хімічними властивостями. Кисень широко використовується як окисник. Його застосовують для зварювання та різання металів, у хімічній промисловості – для добування різноманітних сполук та інтенсифікації деяких виробничих процесів. У космічній техніці кисень застосовується для спалювання водню та інших видів палива, в авіації – при польотах на значних висотах, у хірургії – для підтримання хворих з ускладненим диханням.
| + | |
| − | Біологічна роль кисню зумовлена його здатністю підтримувати дихання. Людина при диханні протягом однієї хвилини в середньому споживає 0,5 дм3 кисню, протягом доби – 720 дм3, а протягом року – 262,8 м3 кисню.
| + | |
| − | Навчальні цілі (скопіювати з Плану)
| + | |
| − | 1.Учні вивчають та досліджують основні властивості кисню, його застосування у сферах людської діяльності.
| + | |
| − | 2. Учні навчаються створювати мультимедійну презентацію
| + | |
| − | 3. Учні вчаться демонструвати набуті знання за допомогою презентації.
| + | |
| − | 4. Розвивають навички роботи в группах
| + | |
| − | 5. Розвивають навички роботи з комп’ютером, приладами.
| + | |
| − | Опис оцінювання (скопіювати з Плану)
| + | |
| − | Метод З – Х - Д : Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався добре спрацює на етапі відслідковування навчальних потреб учнів. Також слід вести контрольний список спостережень за навичками мислення дітей, що дозволить забезпечити об’єктивність оцінювання діяльності учнів при роботі в групах. прогресу у. Самооцінювання: кожному учаснику проектуможна вести «Карту знань» в системі роботи над вивченням теми, де буде відслідковуватися прогресс засвоєння знань. Наприкінці проекту дуже доречним буде зробити порт фоліо проекту або невелику рефлексію.
| + | |
| − | Діяльність учнів (скопіювати з Плану)
| + | |
| − | Перед початком роботи над проектом вчитель проводить батьківські збори, на яких демонструє публікацію, в якій вказані переваги методу проектів. На початковому етапі учні знайомляться з темою проекту, вчитель пояснює корисність, сучасність, доречність теми, Учні можуть отримати завдання (питання) від вчителя написані на картках з попереднім обговоренням проблемних тем , щоб визначитись в якій групі працювати.Діти об’єднуються в групи (3 групи по 5 осіб), учні самостійно вирішують до якої групи їм приєднатись. Заповнюють таблицю ЗХД, заповнюють організаційну діаграму, спільно обговорюють питання, відбувається постановка питань групам, розбір питань. Дітям демонструється шаблон журналу, як один із видів діяльності учнів.
| + | |
| − | Під час проведення уроку на тему: «Кисень у природі. Фізіологічна дія кисню. Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори. Фізичні властивості кисню.» (7клас), я використовую цей метод таким чином.
| + | |
| − | І етап
| + | |
| − | Учні об’єднуються у чотири домашні групи. Кожен учень одержує кружечок певного кольору. Кожна група одержує свою частину інформації, опрацьовує її та робить опорний конспект.
| + | |
| − | Група І – «Відкриття кисню»
| + | |
| − | Група ІІ – «Поширення в природі»
| + | |
| − | Група ІІІ – «Фізіологічна дія»
| + | |
| − | Група ІV – «Фізичні властивості кисню»
| + | |
| − | ІІ етап
| + | |
| − | Учні об’єднуються в експертні групи таким чином, щоб до групи входили учні, які мають певний колір. Кожен учасник інформує решту учнів про діяльність своєї домашньої групи. Набуту інформацію учні записують у зошит у вигляді опорного конспекту. ІІІ етап Кожен учень повертається до своєї домашньої групи з повною інформацією. Інформація коригується та узагальнюється.
| + | |
| − | Як варіант технології вирішення проблем можна використовувати « Дерево рішень», яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.
| + | |
| − | Створюють презентацію і проводять учнівський експеримент. З’ясування навчальних потреб учнів здійснюється після ознайомлення учнів з проектом, темою, назвою, групами,які приймають участь. Для цього ми використовуємо презентацію вчителя, яка спрямує учнів і також буде інструментом для з’ясування навчальних потреб.
| + | |
| − | Учням надається список літератури, інтернет ресурсів та джерел інформації по заданій темі, для пошуку інформації. Учні використовують Інтернет безпосередньо відразу після встановлення теми. Перед використанням Інтернету надаються в допомогу правила роботи на комп'ютері. Здійснюється презентація основних питань проекту та поділу на групи, діти відразу прочинають роботу з пошуку інформації. Використання Інтернету дуже допомогає при обговоренні проблем,питань які виникли у дітей в процесі створення проекту. Також інтернет є одним із джерел інформації, тому він може використовуватися учнями на будь якому етапі роботи над проектом. Учні групи «Винты» публікують опитувальник в мережі Інтернет, питання задаються батькам та пов'язані з використанням ними похилої площини. По закінченню опитування підводяться підсумки опитування і оголушуються результати.
| + | |
| − | Одна з учнівських груп створює презентацію, в якій чітко виражають тему свого дослідження, етапи дослідження, та експеримент.
| + | |
| − | Оцінювання учнівських робіт відбувається за спеціально створеними формами, презентація за формою, які створюють самі діти, вчитель тільки коригує форми та направляє учнів при створенні форм. форма оцінювання рефлексії створюється вчителем.
| + | |
| − | В ході виконання проекту буде оцінюватися робота учнів на блозі, за допомогою форм. Також відбуватиметься взаємооцінювання учнів в своій групі.
| + | |
| − | Ці декілька вище перелічених форм та методів організації навчання в поєднанні з дидактичними іграми сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, ефективному застосуванню вмінь та навичок на практиці, розвиває комунікативні здібності учнів, адаптує їх до умов сьогодення, готує до життя та діяльності в суспільстві.
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | Вправи для об’єднання учнів у пари ________________________________________
| + | |
| − | 1. Годинник з відміткою про зустріч
| + | |
| − | | + | |
| − | Зробіть копію циферблату великого годинника і від кожної цифри проведіть лінії за межі годинника подібно до спиць у колесі. Учні ходять по класу і домовляються між собою про зустріч. Учні відмічають визначений час зустрічі на годиннику (але не можна домовлятися про зустріч з одним і тим самим учнем два рази і призначати зустріч з двома різними учнями в один і той же час).
| + | |
| − | На початку будь якої вправи, яка потребує об’єднання учнів в пари, вчитель виголошує певний час зустрічі, наприклад: “Знайдіть того, хто зустрічається з вами о 4:00 год”. Щойно ви об’єднали учнів в пари перший раз, надалі вам це буде робити легко для організації наступних пар.
| + | |
| − | | + | |
| − | З меншою кількістю учнів вчитель може обрати варіант вправи з меншою кількістю відміток про зустрічі на годиннику, наприклад, зустрічі о 12-3-6-9 год тощо. Зазвичай у учнів кількість домовленостей про зустрічі перевищуватиме фактичну кількість тих, яких їм вдасться дотриматися. Іншими словами, учні можуть намітити чотири, шість або дванадцять зустрічей для знаходження пари, а наступних вправ буде тільки три.
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | 2. Знайди мій номер
| + | |
| − | Картки розміром 3 x 5 розділіть навпіл і напишіть на кожній частині ту саму цифру. Послідовний ряд цифр може складати від 1 до 11 і може бути пов’язаним з важливою датою, алгебраїчною формулою і т.д. У час, коли вам потрібно об’єднати учнів в пари, попросіть учня витягнути картку, а потім знайти картку з тією самою цифрою, яку тримає інший учень.
| + | |
| − | | + | |
| − | 3. Супер детектив
| + | |
| − | Кожен учень пише щось унікальне про себе (від одного до п’яти речень). Вчитель використовує поділені навпіл картки, щоб віддати іншу частину картки певній групі у класі. Група знаходить особу(учня), який написав ці унікальні речі. Учні таким чином розподіляються у пари для вправи. Наступна пара/учасник буде витягати картки і продовжувати вправу з іншою частиною карток/учасників класу.
| + | |
| − |
| + | |
| − | 4. Підбір вітальних листівок
| + | |
| − | Використайте отримані вами вітальні листівки. Розріжте картки навпіл за різними лініями. Попросіть учнів витягти половини карток і знайдіть учня, який тримає другу половину того ж самого зображення. Цей учень стає учасником пари.
| + | |
| − | | + | |
| − | 5. Високий рахунок
| + | |
| − | Візьміть набір для гри у кості. Нехай учні кинуть кості і знайдуть відповідний номер, щоб створити пару учасників. Наприклад, якщо два учні кинуть кості і отримають номер сім, то вони створюють групу. Якщо чотири учні отримають цифру сім, тоді матимемо дві пари.
| + | |
| − | | + | |
| − | 6. Відлік
| + | |
| − | Учні рахують від 1 до 16 (остання цифра - число учнів на занятті). Визначте партнера, використовуючи таку послідовність цифр: 1-9, 2-10, 3-11, і т.д. Вчитель за бажанням може змінювати послідовність цифр.
| + | |
| − | | + | |
| − | 7. Кращий вибір – за допомогою меню
| + | |
| − | Зберіть декілька видів меню з ресторанів. Виріжте назви страв і попросіть учні витягти по одній, а потім підібрати іншу, підхожу до цієї страви. Наприклад, курча і спаржа – учні, які обрали такий варіант, працюватимуть разом.
| + | |
| − | | + | |
| − | 8. Насолода
| + | |
| − | Запросіть учнів витягти цукерки з мішечка для солодощів. Після того, як учні візьмуть певну кількість, вчитель просить їх порахувати, скільки вони взяли. Можна створити пари відповідно до кількості набраних учнями цукерок, можна , поклавши різні цукерки утворити пари за подібними цукерками.
| + | |
| − | | + | |
| − | 9. Цитати та вислови
| + | |
| − | Складіть перелік відомих цитат та висловів або підберіть цікаві прислів’я, потім зробіть копії, щоб у вчителя була окрема. Виріжте стрічки з усіма цими висловами і розріжте речення навпіл (початок фрази і закінчення) . Нехай учні витягнуть половинку речення і знайдуть продовження вислову.
| + | |
| − | Приклади:
| + | |
| − | Хто рано встає, тому бог дає.
| + | |
| − | Якщо годинник стоїть … … все одно він показує правильний час двічі на день (англ.)
| + | |
| − | Ця вправа на визначення пари може бути досить цікавою, адже учні експериментують з фразами, які можуть не складатися за змістом. Цікаво також використовувати прислів’я або вислови з різних культур. У якості ресурсу для таких вправ існують різноманітні веб сайти.
| + | |
| − | | + | |
| − | 10. Обмін табличками із назвами
| + | |
| − | Створіть таблички з різними назвами. Розріжте ці назви навпіл, попросіть учнів витягнути по одній половинці. Учні знаходять половинку таблички з назвою у іншого учня і створюють пару.
| + | |
| − | | + | |
| − | 11. Заспівай ту пісню
| + | |
| − | Підберіть куплети відомих пісень – краще ті, що римуються. Попросіть учнів витягнути стрічки куплетів і знайти іншого учня, у кого є продовження куплету певної відомої пісні.
| + | |
| − | | + | |
| − | 12. Чарівні олівці
| + | |
| − | Візьміть кольорові олівці, маркери або інше приладдя для учнів, щоб підібрати кольори або кольорові гами. Щойно учні знайдуть кольори, які пасують до їх кольорів, вони стають парою.
| + | |
| − | | + | |
| − | 13. Моя карта подорожей
| + | |
| − | Візьміть карту області, країни, континенту або світову карту. Позначте на ній значками або словами місця розташування найбільших міст. Проведіть лінію поряд з кожним значком. Зробіть копію карти для кожного учня. Як і у вправі “годинник з призначенням зустрічі” учні домовляються по зустріч у певному місті. Так, учень А домовляється про зустріч з учнем Б у Парижі. Кожен ставить відмітку на карті іншого. Якщо вчитель оголошує, що клас їде до Парижу, учні А і Б працюватимуть у парі. Якщо вчитель оголошує, що клас їде до Мадриду, учень А знає, що йому треба знайти учня Д, який поставив позначку в Мадриді на карті учня А.
| + | |
| − | | + | |
| − | 14. Гордіїв вузол
| + | |
| − | Нехай учні сформують внутрішнє коло і зовнішнє коло. Попросіть учнів у зовнішньому колі зробити три кроки ліворуч, а учнів внутрішнього кола робити один крок праворуч. Учень з внутрішнього кола опиняється прямо навпроти іншого учня з зовнішнього кола і тисне йому руку. Коли всіх партнерів визначено, формуються пари.
| + | |
| − | (Для того, щоб ця вправа розподілу на пари та команди пройшла вдало, переконайтеся, що всі тримаються за руки і створюють гігантський вузол. Потім, не випускаючи рук, нехай група розв’яже вузол).
| + | |
| − | | + | |
| − | 15. Гудзики, що пасують
| + | |
| − | Нехай учні формують пари по типу ґудзиків. Використовуючи ґудзики різних розмірів та фактури, попросіть учнів знайти у своїх однокласників ґудзики, що пасують до їхніх. Учні, що мають ґудзики, які пасують один до одного (за формою, стилем, кольором тощо) створюють пари.
| + | |
| − | | + | |
| − | 16. Електронна таблиця “Створюємо групи”
| + | |
| − | На програмному компакт-диску в папці Фасилітація є документ Об'єднання у малі групи за випадковим збігом, електронна таблиця, за допомогою якої можна створювати групи будь-якої чисельності. Вчитель вписує імена своїх учнів. При натисканні на кнопку Створити групи програма за випадковим збігом довільно обирає імена та розподіляє їх по групах.
| + | |
| − |
| + | |
| − | 17. Друзі-домашні тваринки
| + | |
| − | Учні отримують картки з назвою певної свійської тварини. Вони повинні імітувати голос цієї тварини для того, щоб знайти собі партнера/учасника своєї групи. Отже, наприклад, якщо на картці зображено корову, учень каже “му!” поки не знайде іншого учня, який теж каже “му!”.
| + | |
| − | | + | |
| − | 18. Математичні вправи
| + | |
| − | Створіть пари, використовуючи тематичні картки, на одній з яких зображено математичну дію, а на іншій відповідь до цієї математичної дії або інший спосіб її розв’язання. Наприклад, на одні картці зображено 3 x 3; тоді на картці партнера має бути 9 або 32.
| + | |
| − | | + | |
| − | == Корисні посилання ==
| + | |
