|
|
| Рядок 50: |
Рядок 50: |
| | ===''Мої проекти''=== | | ===''Мої проекти''=== |
| | | | |
| − | | + | [[Профорієнтаціїне виховання]] |
| − | [ | + | |
| − | I. Актуальність проблеми
| + | |
| − | На сучасному етапі розвитку України ситуація на ринку праці поступово стабілізується та відзначається позитивною динамікою. Підвищення економічної активності населення, сприяння його зайнятості, боротьба з бідністю, посилення соціального захисту від безробіття, створення конкурентних переваг робочої сили шляхом державного регулювання ринку праці входять в число національних пріоритетів і стратегічних завдань Президента і Уряду України. Необхідними умовами виконання цих завдань є підвищення професійних якостей робочої сили та формування соціально відповідального ставлення до вибору професії учнівської молоді.
| + | |
| − | Професійна орієнтація виступає як один із пріоритетних напрямків у формуванні кадрової політики держави та досягненні продуктивної зайнятості населення. За своїм призначенням професійна орієнтація є складовою загальнонаціональної системи прогнозування розвитку професійного потенціалу країни, важливим економічним резервом.
| + | |
| − | Проте за даними державної служби зайнятості в Київській області спостерігається збільшення дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили у професійно-кваліфікаційному і кількісному вимірах. Має місце перенасиченість ринку праці спеціалістами економічного та юридичного напрямів. У той же час існує потреба у спеціалістах інженерно - технічних напрямів , а також кваліфікованих робітниках, зокрема операторах верстатів з програмним керуванням, токарях, фрезерувальниках, електромонтерах, електрозварниках, лаборантів з обслуговування комп’ютерної техніки та інші.
| + | |
| − | Така ситуація на ринку праці обумовлена рядом чинників, серед яких:
| + | |
| − | 1) відсутність єдиної стратегії кадрової політики та профорієнтаційної роботи в області за цілями, змістом, технологією, організацією та визначеним кінцевим результатом;
| + | |
| − | 2) відсутність системи прогнозування потреб у фахівцях різних галузей, співставлення напрямів і перспектив соціально-економічного розвитку області, потреб ринку праці та індивідуальних запитів випускників навчальних закладів;
| + | |
| − | 3) відсутність координації й співпраці всіх соціальних інститутів, навчальних закладів, організацій, установ та окремих учасників профорієнтаційного процесу в межах області, а саме: дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, центрів зайнятості, закладів охорони здоров’я, служб у справах сім’ї та молоді, засобів масової інформації, батьків та інших;
| + | |
| − | 4) відсутність наступності, цілеспрямованості та безперервності профорієнтаційної роботи у навчальних закладах;
| + | |
| − | 5) стихійність, неконтрольованість та епізодичність формування професійного самовизначення учнівської молоді;
| + | |
| − | 6) спрямованість профорієнтаційної роботи на вибір профілю навчання у старшій школі;
| + | |
| − | 7) використання застарілих технологій проведення профорієнтаційної роботи;
| + | |
| − | 8) недостатній рівень підготовленості педагогічних працівників до проведення профорієнтації;
| + | |
| − | 9) спрямованість професійної орієнтації учнів у загальноосвітніх навчальних закладах не на потреби економіки, а на ажіотажний попит на певні спеціальності та одержання лише вищої освіти.
| + | |
| − | Така ситуація призводить до того, що після закінчення навчання у закладі професійної освіти молодим спеціалістам не гарантується працевлаштування і значна частина випускників стають безробітними. Також істотно погіршується ситуація із забезпеченням підприємств та організацій кваліфікованою робочою силою.
| + | |
| − | Професійна дезорієнтація школярів сприяє формуванню невпевненості у власному професійному майбутньому. У той же час професійно-кваліфікаційний дисбаланс на ринку праці загрожує гальмуванням ринкових перетворень в економіці країни та області.
| + | |
| − | Зміна пріоритетів, перехід до ринкових відносин, виникнення ринку праці вимагають нової концепції профорієнтації, як невід’ємної ланки системи відтворення трудових ресурсів.
| + | |
| − | Саме системна, комплексна і цілеспрямована профорієнтаційна робота із залученням роботодавців, навчальних закладів, державної служби зайнятості є найбільш дієвим засобом запобігання молодіжному безробіттю та формування у молоді мотивації до праці, усвідомленого вибору професій, що сприяє адаптації у суспільстві та самореалізації у житті.
| + | |
| | | | |
| | ===''Мої файли''=== | | ===''Мої файли''=== |
Дніпропетровська обл. м. Павлоград
Павлоградська ЗШ І-ІІІст. №5
