Активізація розумової діяльності учнів на уроках математики

Школа не в змозі дати учневі таку суму знань, яка необхідна йому на все життя. Але вона може навчити його вчитися, керувати своєю діяльністю. Саме в цьому аспекті навчання я застосовую принцип свідомості, активності і самостійності навчання. Цей принцип полягає в цілеспрямованому сприйнятті явищ, що вивчаються, їх осмисленні, творчій переробці й застосуванні.

У Державному стандарті початкової освіти передбачається формування у школярів «цілісного сприйняття світу, …готовності до розпізнавання проблем, здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії, …уміння навчатися». Вивчення математики сприяє досягненню цих завдань.

Завдання учити мислити, самостійно набувати знання потрібно розглядати в органічному цілому із завданням оволодіння основами наук. Висока результативність навчання школярів досягається перш за все тоді, коли проводиться велика робота з розвитку логічного мислення учнів, яка досягається активізацією розумової діяльності.

Відповідно до цього мною обрана науково-методична тема «Активізація розумової діяльності учнів на уроках математики», актуальність якої полягає у визначенні напрямків методичного пошуку, способів активізації мисленнєвої діяльності школярів, віднайдення шляхів формування в них ґрунтовних знань, умінь та навичок, необхідних для розв’язання складних життєвих задач, формування просторового уявлення.

Провідна ідея досвіду полягає у формуванні в учнів математичної компетентності, що характеризує здатність створювати моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач. Новизна ідеї полягає в розвитку в учнів логічного мислення, формування позитивного ставлення й мотивації до застосовування здобутих знань у житті, навичок самостійно набувати знання, здатності до творчого мислення. Основними формами організації навчальної діяльності стали методи і форми ігрового, інтерактивного, інформаційно-комунікаційного, здоров′єзберігаючого, проблемного навчання. У своїй роботі керуюсь наступними нормативними документами: - Закон України «Про освіту» від 23.05.91; - Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99; - Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.04; - Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021рр.; - Державний стандарт початкової освіти, 2011р.; - Програми початкових класів для загальноосвітніх навчальних закладів.

У нагоді став доробок педагогів та вчених О.Пометун, М. Савченко, Ю. Конаржевського, Н. Бугайової, Н.Мацько, Л.Виготського, М. Микитинської, Калюк Л., Король Я. А., Король Я. Р., Шаталова та ін. Арабський письменник і філософ Сааді зазначив: «Учень, який вчиться без бажання, - це птах без крил». Тому перед собою ставлю завдання - навчити кожного учня знаходити шляхи до розв’язання різних задач, формувати в ньому здатність до самостійного, творчого мислення, шукати і знаходити нові засоби активізації навчального процесу, щоб підвищити зацікавленість учнів до вивчення предмета взагалі й навчального матеріалу зокрема.

Активною технологією, яку я використовую для активізації розумової діяльності молодших школярів, звичайно, - ігрова. Сучасним прийомом цієї технології, що сприяє оптимізації та активізації навчального процесу є дидактична гра. Дидактичні ігри добре поєднуються із серйозним навчанням. Включення в урок дидактичної гри та ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим, створює бадьорий, спрямований на роботу настрій учнів, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння навчального матеріалу. Використовуючи гру, зберігаю інтерес школярів до неї. У систему дидактичних ігор включаю такі: - на формування розумових операцій (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення); - на відновлення, доповнення цілого; - виключення цілого; - виключення «зайвого»; - гри-інсценізації; - ігри-конструювання; - рольові ігри з елементами сюжету. Застосовую їх на різних етапах уроку: актуалізації навчальної діяльності, підготовці до засвоєння нового матеріалу, у роботі над новим матеріалом, при первинному закріпленні засвоєних знань, умінь і навичок, при підведенні підсумку уроків.

Так гру «Художник» провожу на уроці математики при вивченні геометричних фігур. Завдання зобразити людину чи тварину за допомогою відомих геометричних фігур розвиває творчу уяву, мислення, зосередженість. Гра «Шифрувальник» дозволяє поєднувати знання математики й української літератури, математики й природознавства, математики й історії. Гру «Математичне лото» провожу як у парах, так і всім класом. Активізують розумові процеси учнів ігри «Не помились», «Хто швидше», «Придумай приклад». Поряд з іграми застосовую на уроках нестандартні або веселі завдання. Їх застосовую при вивченні програмового матеріалу. Це «Задачі-жарти», головоломки, кросворди, логічні задачі. Вони закладають основи доказового мислення.

Важливе значення на уроках математики в початкових класах мають загадки. Вони розширюють кругозір дітей, розвивають допитливість, тренують увагу, пам'ять, мислення. Використовую їх, як під час уроку, так і в позакласній роботі. Практика показує, що застосування загадок на уроках математики дає позитивні результати, так як вони знайомлять дітей з навколишнім світом, розвивають логічне мислення. Серед розвиваючих форм роботи особливе місце займають казкові завдання, тобто завдання з казковими образами, казковими сюжетами. Здавалося б, казка і математика - поняття не сумісні, проте казкова форма дозволяє ввести незвичайні, захоплюючі ситуації в математичні завдання («Пригоди Буратіно або Золотий ключик»). Саме таке поєднання сприятливо для навчання, оскільки через казкові елементи вчитель може знайти шлях до сфери емоцій дитини.

Зустріч дітей із знайомими героями казок не залишає їх байдужими, казка викликає в дітей, інтерес. Відомий математик А.І. Макрушевич зазначав, що людина, не виховується на казках, важче сприймає світ ідеальних прагнень, що завдяки казці починає відрізняти реальне від незвичайного, що не можна розвивати, минаючи казку, не тільки уяву, а й перші навички критичного мислення. Казки в початкових класах потрібні, особливо при вивченні геометричного матеріалу, який вимагає розвиненої уяви, вміння обмірковувати запропоновану ситуацію, виявляти і використовувати необхідну інформацію для прийняття рішення. Для цього використовую елементи казки «У Країні невивчених уроків».

На уроках, де діє казка, завжди панує гарний настрій, це запорука продуктивної роботи. Казка дозволяє проникнути на урок гумору, фантазії, творчості, а найголовніше - навчає дітей бути добрими і справедливими. Бажання допомогти герою, який потрапив у біду, розібратися в казковій ситуації - все це стимулює розумову діяльність дитини. Розвиває його інтерес до математики («Казка про втрачений час»). У той же час зустріч з казковими героями в світі математики спонукає дитину перечитати літературний твір. Казки та через завдання продовжують виховувати дітей. Казки можна включати в уроки математики при повторенні і закріпленні вивченої теми та використовувати у позакласних заняттях. Казки люблять всі, але особливо - діти. Їх можна включати в уроки математики при повторенні або закріпленні вивченої теми та використовувати у позакласних заняттях. Саме для такої роботи призначені казки "Про нулі", "Перемога знань", "Герой планети Фіалка". Для зручності казка розбивається на частини. Важливим для розвитку логічного мислення учнів є поєднання ігрових, інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій.

  Інформаційно-комунікаційні технології відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій школярів.    Виділяю основні напрямки використання ІКТ:

- демонстрація під час пояснення нового матеріалу; - виконання прикладів і задач; - ПК як засіб самоосвіти; - перевірка виконання завдань різного типу. Застосовую на різних типах уроку: засвоєння нових знань, закріплення знань, умінь і навичок учнів, перевірці знань та умінь. ІКТ мають ряд переваг: забезпечується ефективність та мотивація навчання, з’являються нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самостійно. Для заохочення учнів до вивчення математики, для активізації їхньої пізнавальної активності застосовую також методи інтерактивної технології, що сприяють самореалізації школярів, створенні комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Вона поєднує парні, групові, фронтальні та кооперативно-групова форми, що робить навчання особистісно зорієнтованим, допомагає кожній дитині знайти на уроці можливість для самореалізації.

Проводжу роботу в малих групах. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших. Формую невеликі групи (4 чол.), об'єдную їх різними способами: • роздаю учням різні картинки з тваринами, рослинами, кольоровими папірцямитощо; • розподіляюзапорамироку; • об'єдную із сусідом, сусідкою по парті та учнями ближніх парт Різновидом загальногрупового обговорення є вправи «Асоціативний кущ», «Мозковий штурм», «Ажурна пилка», «Мікрофон», які надають можливість кожному висловити власну думку чи позицію. Наприклад, при вивченні теми «Доба. Година. Хвилина. Секунда» перевірку знань здійснюю у вигляді “мозкового штурму” (запитання приносить казковий герой «Незнайка»)

Проблемне навчання, як один із методів активного навчання, виробляє вміння вирішувати завдання під час навчально-пізнавальної діяльності, навчає вчитися. Саме тому у зміст завдань систематично включаю проблеми пізнавального та практичного характеру, які стимулюють думку учня, формулюють його інтерес до вивчення математики та є ядром розвивального навчання, умовою свідомого засвоєння предмета. Матеріалом для створення проблемних ситуацій можуть бути задачі, вправи, проблеми побутового характеру. Такі питання викликають інтерес в учнів, тому активізують їх розумову активність і діяльність.

Практикую нестандартні уроки: урок-гра («Вправи на закріплення таблиць множення і ділення»), урок-казка («Таблиця множення числа 9», «Переставна властивість дії множення»), урок-КВК («Розв′язування прикладів і задач на вивчені випадки арифметичних дій»).

Досвід показав, що використання на уроках таких форм, прийомів та методів дає свої результати. Уроки та позакласні заходи з предмету зацікавлюють учнів, сприяють засвоєнню та закріпленню матеріалу. Використання наочності: дидактичних схем, таблиць, ілюстрацій, блок-опори.

Спостереження довели, що такий підхід у роботі з молодшими школярами розвиває навчальну, інтелектуальну, творчу сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює активність учнів; дає можливість самореалізації та самоствердження дитини як особистості, що позитивно позначається на їхньому рівні навченості. Так, мої учні показують стабільні знання з математики: якість знань у минулому навчальному році становила 63%, у цьому – 65%.

Активізації розумової діяльності сприяє участь учнів в позакласній роботі, а саме в міжнародній інтелектуальній грі «Кенгуру», в якому 2 учня отримали добрі та високі результати із 6 учасників. При роботі над реалізацією проблеми стикаюсь з певними труднощами при розв′язанні задач. Для вирішення цієї проблеми розробляю алгоритми, схеми, малюнки та залучаю учнів до практичних дій. Працюючи в школі, визначила, що навчання – це систематична праця вчителя і учня. Сьогодні важливо обирати оптимальні варіанти організації навчального процесу, адже освіта повинна бути орієнтована на розвиток розумової діяльності, щоб виховати таку особистість, яка обов’язково знайде своє місце у житті.