Відмінності між версіями «Впровадження програми Інтел "Навчання для майбутнього" в системі ПТО 2006-2009 р.р.»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
 
Рядок 86: Рядок 86:
 
- організація різних форм методичної роботи в областях з випускниками програми;
 
- організація різних форм методичної роботи в областях з випускниками програми;
 
:Хочу подякувати за роботу кожному, попереду у нас ще багато навчальних тренінгів і цікавих заходів за програмою.  І все це дійсно заради навчання для майбутнього наших дітей.
 
:Хочу подякувати за роботу кожному, попереду у нас ще багато навчальних тренінгів і цікавих заходів за програмою.  І все це дійсно заради навчання для майбутнього наших дітей.
 +
[[category: Intel ПТО України]]

Поточна версія на 10:11, 2 липня 2009

Впровадження освітньої програми Intel ®”Навчання для майбутнього” в системі ПТО ( 2006 -2009 р.р.)
Система ПТО розпочала співробітництво з корпорацією Intel за програмою „Навчання для майбутнього” з 2006 р.
Навіщо і кому це було потрібно?
Сучасне суспільство змінюється від ресурсоємної економіки до економіки, яка заснована на знаннях. Вже зараз 1/6 частина спеціалістів світової економіки керуються високими технологіями у промисловості, 85% майбутніх робочих місць вимагають професійного володіння, принаймі основами технічних знань. Для отримання своєї першої роботи молодій людині вже недостатньо просто знати, те що від нього вимагається оскільки середній робітник впродовж своєї кар”єри приблизно сім разів змінює роботу. Саме тому важливим нині є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці. Все це означає, що необхідно, вже в навчальному закладі готувати дітей до життя в суспільстві, що базується на інформаційних технологіях.
Слайд № 2
Настав час згадати про тих, хто вчить наших дітей – про педагогів ПТНЗ. І тут красива ідея інформатизації починає гальмувати, оскільки очевидна значна віддаленість сучасного вчителя і інформаційних технологій. Спостерігається дисбаланс між технологічним інструментарієм вчителя і учня. Готуючись і проводячи урок, більшість викладачів оперують класичними, традиційними засобами та формами організації навчальної діяльності. Багато наших викладачів ( особливо спец предметів) відстають від своїх учнів за знаннями ІКТ.
Слайд № 3
Тому департамент ПТО МОН України вирішив прийняти участь у впровадженні програми Intel ®”Навчання для майбутнього” в системі ПТО, за якою протягом чотирьох років 12 тисяч викладачів ПТНЗ повинні навчитися ефективному використанню ІКТ у навчально-виробничому процесі. Мета, основні завдання програми та етапи виконання визначені у Наказі МОН України № 10 від 13.01.2006 р.
Слайд № 4
Програма передбачає два етапи реалізаціх визначених у ній завдань:

на першому етапі (2006 р.) було підготовлено: - 27 регіональних координаторів програми ( переважно з числа методистів регіональних методичних установ); - 60 регіональних тренерів-методистів з числа викладачів ПТНЗ; - 15 тренерів –методистів з числа викладачів Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників АПН України; - 15 тренерів - методистів з числа викладачів індустріально-педагогічних коледжі; - 2 наради для керівників обласних НМЦ системи ПТО і директорів ПТНЗ. на другому етапі з 2007 р. (2007-2010 р.) розпочалась робота з навчання педагогічних працівників ПТНЗ підготовленими тренерами.

Слайд 5
Програму запроваджено у всіх областях України.

На цьому слайді відображено реальну кількість навчених педагогічних працівників ПТНЗ з 2006 по 2008р.р.

Особливо відчутного резонансу набула програма у 2007 р. Зменшення кількості підготовлених викладачів у 2008 р. ми повя зуємо з тим що середній вік викладачів і майстрів виробничого навчання в ПТНЗ становить 45-48 років. Тобто в перший рік пройшли навчання молоді викладачі стаж роботи яких складає до 5 років і які впевнено користуються ПК. Викладачі стаж роботи яких 10 років і більше мають низький рівень комп’ютерної грамотності і тому повільніше виявляють бажання приєднуватись до навчання. Загалом з 2006 по 2008 р.р. в системі ПТО проведено 350 тренінгів і підготовлено 4.5 тис. педагогічних працівників ПТНЗ. Також проведено 4 майсер-класи з підготовки регіональних тренерів програми. Зараз статус „регіональний тренер програми” мають 10 тренерів.
В кожній області впровадження програми супроводжується наданням методичної допомоги: щороку проводяться конкурси „На кращий проект”, семінари для методистів, викладачів і майстрів виробничого навчання, засідання метод-об”єднань.
Роботи з використанням Інтел-технологій були кращими на обласних стендах естафеті „Інноваційних технологій” в системі ПТО що проходила в 2007 і 2008 р.р., на виставках „Освіта і кар”єра” та „Іновації в освіті”.
Слайд 6
Аналізуючи впровадження програми у розрізі регіонів слід зазначити, що моделі реалізації програми в регіонах були різні. Таких моделей 3.

1. Перша і найкраща за результатами реалізована у Вінницькій області. Керівництво якої надало цільове фінансування на проведення підготовки викладачів за Програмою. З 2006 р проведено 30 тренінгів для пед. працівників ПТНЗ області на яких підготовлено 540 пед. працівників. Проектна методика впроваджується в різних напрямах. Активно Інтел-технології використовують під час виконання учнями творчих робіт для Державної кваліфікаційної атестації, для підготовки і проведення педагогічних рад і виховних заходів. Проект „Крок у безодню” (Крижопільського професійного будівельного ліцею) став кращим виховним заходом у області. Два роки триває проект „Злочин, кара і спокута” у Якушинецькому професійному училищі соціальної реабілітації. Цей проект визнано переможцем у конкурсі „Успішний проект -2008”. Проектні роботи з викладачів Вінницької області отримали високу оцінку на виставці „ІННОВАЦІЇ В ОСВІТІ” 2007 і 2008 р.р. Звання переможців і лауреатів отримали Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту, Вінницьке вище професійне училище сфери послуг, Браїлівський професійний ліцей. Висновок - цільове фінансування – це єдиний вірний шлях реалізації програми 2. Друга модель реалі - це навчання на курсах підвищення кваліфікації на базі ІППО. Так працюють: 3 області :Запорізька, Миколаївська і Херсонська. Переваги – є оплата роботи тренерів Суттєві недоліки – низька якість робіт, , і відсутність проектів з спец предметів. Це питання які можна вирішити ( є представники з цих областей) 3. Третій шлях реалізації – це навчання на базі опорних навчальних закладах або в навчальних закладах за виїзним графіком з оплатою роботи тренерів за укладеним договором. Окремо хочу відмітити роботу У Дніпропетровській області. Програма ефективно реалізується в кожному ПТНЗ. Створено два координаційні центри впровадження програми: в Дніпропетровську і Кривому Розі. Вже перепідготовлено близько 500 педагогів серед них 75% викладачі, 43 % - майстри виробничого навчання. Створено банк проектів Назви деяких проектів: „Нові технології обробітку ґрунту в Україні” (ПТУ 88), „ Технологічний процес виготовлення деталі” ( ВПУ 70), „Проектуємо меблі” ( ПТУ 6, „Комп”ютер на сільськогосподарських машинах” ( ПТУ № 78), „Зворотній бік атомної енергетики” (Дніпропетровський професійний ліцей). Слід відзначити роботу команди координатора і тренерів в Донецькій області. 8 опорних навчальних закладів Горлівське ВПУ, Макіївське ВПУ, Донецьке вище професійне гірниче училище, Краматорське ВПУ, торезьке ВПУ, Маріупольське вище металургійне училище, Краснопрмійський професійний ліцей, Краматорське вище професійне машинобудівне училище. Велика і цікава робота за програмою проводиться в Полтавській області. 100 % проектів викладачі використовують в навчальному процесі. Регіонального тренера ВПУ № 7 м. Кременчук Костенка Валентина Григоровича. Були проблеми в Київській області (маємо цікаві проекти з будівельних професій). „білоцерківського вищого професійного училища будівництва та сервісу” Аналогічна ситуація склалась в Львівській області (в червні цього року був проведений тренінг для цього регіону), (Львівська обл.. на перших місцях по освітянських показниках )

Слайд 7
На питання в анкетах „Що програма дала вам і вашим слухачам?”, такі відповіді:

- розширює можливості вчителя та розвиває вміння та навички учня; - програма урізноманітнює роботу вчителя і зацікавлює учнів; - використовує підхід, який базується на досліджені; - впроваджує методи викладання, при яких робиться наголос на самостійній роботі учнів; - робить уроки цікавішими, використовуючи метод проектів, допомагає учням краще сприймати і засвоювати матеріал; - розвиває вміння в учнів шукати інформацію, систематизувати та представляти; - активізує пізнавальну діяльність учнів; - допомагає при підготовці планів уроків; - програма здатна полегшити викладацьку роботу і зробити її більш ефективною

Узагальнення та аналіз результатів впровадження програми показують, що викладачі, які пройшли навчання за програмою, стали частіше використовувати інформаційні та комунікаційні технології для:

- планування уроків , дидактичні та методичній роботі; - інтенсивніше застосовуються проектні та проблемно-пошукові методи навчання; - інформаційно-комунікаційних технології почали широко використовуватися для навчання різних предметів, а не лише інформатики; - відбувається інтеграція предметів; - ІКТ використовується для самостійного створення власних методичних розробок.

Це знаходить відображення в учнівській діяльності. Зросла мотивація учнів. Практичною спрямованістю наповнюється процес отримання знань та набуття навичок
       Учні частіше стали використовувати комп”ютерні технології для:

- презентацій своєї роботи - вибору тем дослідницьких проектів та самостійних досліджень - створення групових проектів

Крім того важливим фактором впливу програми стало набуття учнями життєвих компетентностей.
Так, вчителі, які пройшли навчання, відзначили, що їх учні:

- набули вмінь оперувати інформацією Отримувати, обробляти, оцінювати) використовуючи ІКТ; - навчились планувати та здійснювати діяльність; - навчились роботі у групах. Загалом слід відзначити, що програма стала, на думку багатьох учасників інструментом підвищення якості освіти в Україні, а також розширила доступ до якісної освіти через впровадження ІКТ.

Слайд 8
Разом з тим, результати оцінювання впровадження програми в системі ПТО свідчать й про деякі проблемні аспекти:

- значна неоднорідність груп за навичками користування ПК Тут ми торкаємось проблем, які існують поза межами реалізації програми: питання доступу до Інтернет, застарілих засобів навчання, тощо. Але можна щось зробити і на рівні навчального закладу. Наприклад залучити вчителів інформатики для організації курсів підвищення рівня комп’ютерної грамотності викладачів. - відсутня підтримка з боку адміністрації області

  Пропаганда позитивних результатів від її впровадження ( конкурси на кращий проект, що викорисовуються в навчальному процесі, методичні семінари та засідання метод оьЇєднань з залученням випускників програми)
   -    недостатній зворотній зв’язок між учасниками програми.
     Створення спільноти координаторів і тренерів програми в системи ПТО.

- оплата роботи регіональних тренерів. Слід сказати, що освіта нашої країни залежить від державного бюджету, який нажаль має суттєвий дефіцит, а це означає, освітня система має значні фінансові складності, тому В момент переходу на місцеві бюджети підняти це питання на рівні області.

Слайд 9
А що далі?
Основними акцентами 2009-2010 н.р. буде впровадження програми у трьох напрямах:

- навчання нових викладачів на тренінгах; - створення спільноти координаторів і викладачів системи ПТО - організація різних форм методичної роботи в областях з випускниками програми;

Хочу подякувати за роботу кожному, попереду у нас ще багато навчальних тренінгів і цікавих заходів за програмою. І все це дійсно заради навчання для майбутнього наших дітей.