Перегляд вихідного коду сторінки "Дієприслівник-це окрема частина мови чи певна форма самостійної частини мови?"






==Назва проекту==
Дієприслівник- це окрема частина мови чи певна форма самостійної частини мови?

==Автори проекту==
Учні сьомого класу

==Тема дослідження==
Дієприслівник як особлива незмінна форма дієслова

==Проблема дослідження==
Дієприслівник- це окрема частина мови чи певна форма самостійної частини мови?

==Гіпотеза дослідження==
Дієприслівник не можна віднести до окремої частини мови,оскільки він не містить самостійного лексичного значення, не має власних граматичних категорій і не виконує оригінальної синтаксичної ролі.
Дієприслівник – це особлива форма дієслова,яка,пояснюючи присудок, називає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? Що зробивши?
Дієприслівники суміщають в собі ознаки дієслова і прислівника. Ознаками дієслова є наявність категорії виду(доконаного і недоконаного), часу і властивість мати залежні слова. А прислівникові ознаки – це незмінність дієприслівника та його синтаксична функція.

==Мета дослідження==
Проаналізувати досліджуване явище.Порівняти дієприслівник з уже вивченими частинами мови-дієсловом та прислівником і на основі цього зробити висновок про місце дієприслівника серед частин мови

==Результати дослідження==
Відповідь на тематичні питання

==Висновки==
Отже, дієприслівник – це не окрема частина мови, а лише незмінна форма дієслова.

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]