КОМПАРАТ�?ВН�?�? АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРН�?Х ОБ’ЄКТІВ на етапі модернізації шкільної літературної освіти

'КОМПАРАТИВНИИ АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ' на етапі модернізації шкільної літературної освіти

Новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, що є однією з важливих складових літературного компонента освітньої галузі «Мови і літератури», визначає компара¬тивну лінію, яка передбачає порівняння літературних творів, їхніх компонентів (тем, мотивів, образів, художніх засобів тощо), явищ і фактів, що належать до літератур різних країн, установлення зв'язків між українською, світовою та літе¬ратурами національних меншин, розгляд традиційних тем, сю¬жетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україно¬мовних перекладів, увиразнення особливос¬тей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства й невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Компаративна лінія забезпечує цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в системі мистецтва й культури, міжпредметні зв'язки української та світової літератур, світової літератури та історії (української, всесвітньої), світової літератури та мов (української, іноземних) та реалізується в окремій рубриці «Елементи'компаративістики» (ЕК) нової програми та нових підручників зі світової літератури для 5-го класу. Маючи потребу держави в громадянах із розвиненими ключо¬вими та предметними компетентностями, питання формування полікультурної компетентності завдяки здійсненню компаративного аналізу літе¬ратурних об’єктів на етапі модернізації шкільної літературної освіти є актуальним. У своїх дослідженнях В. Жирмунський, Д. Наливай¬ко, О. Ніколенко, О. Куцевол, Є. Волощук та інші розглядають компаративний аналіз як перспективний напрям у методиці ви¬кладання літератури.

Компаративний підхід до вивчення літера¬турних об’єктів сприяє поглибленому й твор¬чому вивченню літературних творів, зростанню читацької активності учнів, реалізації естетичних і виховних завдань вивчення літератури, дає змогу вийти за межі вузького прочитання творів, встанови¬ти взаємозв'язки (генетичні, контактні, типологічні) між різними текстами, оригіналами й перекладами, національними літературами, творами мистецтва, усвідомити ідентичність кожного народу, місце рід¬ної культури в діалозі культур, зберегти національні духовні цінності. Починаючи з 5-го класу, проводяться уроки з елементами компаративного аналізу на рівні окремих компонентів тексту. Для цього сприятли¬вими є теми з вивчення малих жанрів фольклору (казок, міфів). У 6-му класі розпочинаємо спроби порівняльного аналізу особливостей композиції, за¬собів творення образів головних героїв на матеріалі, наприклад байок Езопа, І. Крилова, Л. Глібова «Вовк та Ягня», в основі яких лежить однаковий сюжет, зіставляємо мораль та особливості творів. У 5—6-х класах здійснюємо цілеспрямоване накопичення теоретичних понять «світова літе¬ратура», «національна література», «взаємодія літератур», «національні особливості», «менталь¬ність», «переклад» тощо. У 7—77-х класах поняття поглиблюємо, додаючи складніші: «компаративний метод і прийом», «компаративний аналіз», «типи взаємозв'язків», «діалектична єдність світового літературного процесу», «методологічні основи і принципи існування світової літератури» тощо. Окремий урок компаративного аналізу — це за¬няття, на якому домінуючим є порівняльний аналіз об'єктів художньої літератури. Його проводимо, починаючи з 7-го класу. Вибір форми порівняльного аналізу здійснюємо під час планування навчального матеріалу зі світо¬вої літератури. На цьому етапі компаративний підхід реалізуємо так: аналізуємо матеріал навчальних про¬грам зі світової та української літератур; здійснюємо відбір художніх творів для компаративного аналізу; визначаємо зміст фонового матеріалу; аналізуємо можливість економії часу під час вивчення спіль¬них теоретичних чи оглядових питань; із метою збільшення часу на текстуальне вивчення творів проводимо перерозподіл навчальних годин у межах теми. Наприклад, під час вивчення теми «Фоль¬клор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів'я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, утілені у фольклорних творах різних народів. Література і фольклор» у 5-му класі, на яку програмою зі світової літератури виділено 7 год, не зупиняємося детально на теорії літератури, оскільки більше уваги її вивченню можна приділити на уроках української літератури під час розгляду тем: «Загадка як вид усної народної творчості», «Роз¬гляд змісту і форми загадок. Види загадок. Художні засоби в них (метафора)» та «Прислів'я та приказки. Народне уявлення про навколишній світ та його оцінка в прислів'ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості», на які чинна програма з української літератури відводить 4 год. Проте приділяємо більше уваги компаративному компоненту та плануємо в межах теми зі світової літератури урок розвитку мовлення, на якому вдо¬сконалюємо отримані знання на практиці, розви¬ваємо мовлення учнів. Типологічні зв'язки між двома творами різно- національних літератур на рівні окремих компонен¬тів тексту встановлюються й розглядаються під час вивчення індійської народної казки «Фарбований шакал», зокрема, між нею та казкою І. Франка «Лис Микита», японською казкою «Іссумбосі, або Хлоп- чик-мізинчик» та українською народною казкою «Хлопчик-мізинчик» у 5-му класі, в оповіданнях Дж. Лондона «Жага до життя» та О. Довженка «Воля до життя» у 6-му класі, у новелі О. Генрі «Останній листок» та оповіданні Дж. ОлдрІджа «Останній дюйм», баладах Й. В. Гете «Вільшаний король» та Т. Шевченка «Тополя» у 7-му класі та інших аналізуємо подібне та відмінне на рівнях теми, сю¬жету, системи образів або образів головних героїв, поетики та жанрової специфіки. У навчальних закладах із поглибленим вивченням іноземних мов (англійської, німецької, російської) базові знання учнів дають змогу здійснювати ком¬паративний аналіз оригіналів літературних творів і їх перекладів. Ефективним засобом здійснення компаратив¬ного аналізу є складання порівняльних таблиць, порівняльних графічних схем і малюнків (діаграми Вена, кластери тощо). Ці форми роботи допомага¬ють систематизувати інформацію про компоненти двох порівнюваних текстів.