Wiki-стаття "Слова-омоніми в українській мові" - Історія редагувань

Головко Юлія Миколаївна: /* Корисні ресурси */

2013-02-15T14:05:06Z

‎Корисні ресурси

Головко Юлія Миколаївна: /* Висновки */

2013-02-15T14:04:10Z

‎Висновки

Головко Юлія Миколаївна: /* Результати дослідження */

2013-02-15T14:03:38Z

‎Результати дослідження

Головко Юлія Миколаївна: /* Мета дослідження */

2013-02-15T14:03:03Z

‎Мета дослідження

Головко Юлія Миколаївна: /* Гіпотеза дослідження */

2013-02-15T14:02:47Z

‎Гіпотеза дослідження

Головко Юлія Миколаївна: /* Проблема дослідження */

2013-02-15T14:02:23Z

‎Проблема дослідження

Головко Юлія Миколаївна: /* Тема дослідження */

2013-02-15T14:02:06Z

‎Тема дослідження

Головко Юлія Миколаївна: /* Автори проекту */

2013-02-15T14:01:47Z

‎Автори проекту

Головко Юлія Миколаївна: /* Назва проекту */

2013-02-15T14:01:31Z

‎Назва проекту

Головко Юлія Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Учнівська Вікі-сторінка}}

2013-02-15T14:00:12Z

Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Учнівська Вікі-сторінка}}

Нова сторінка

==Назва проекту==

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

←Попередня ревізія		Версія за 14:05, 15 лютого 2013
Рядок 55:		Рядок 55:

	==Корисні ресурси==		==Корисні ресурси==
		+	http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8
		+	http://subject.com.ua/ukrmova/zno/84.html
		+	http://znaimo.com.ua/%D0%9E%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC
		+	http://ukrainskamova.at.ua/publ/leksika/omonimi/5-1-0-56

←Попередня ревізія		Версія за 14:03, 15 лютого 2013
Рядок 20:		Рядок 20:

	==Результати дослідження==		==Результати дослідження==
		+	Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів.
		+	Омоніми з'являються внаслідок:
		+	• звукових змін у слові у процесі розвитку мови;
		+	• смислових змін у слові у процесі розвитку мови;
		+	• випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;
		+	• випадкового збігу звучання форми різних слів.
		+	Розрізняють омоніми:
		+	• повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ключ (від замку) — ключ (джерело), рукав(елемент одягу) — рукав (річки).
		+	• часткові — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника кадр.
		+	Групи омонімів за значенням:
		+	• Омофони (фонетичні омоніми) — це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням (стати по три — потри; вгорі — в горі).
		+	• Омографи (графічні омоніми) — це слова, які однаково пишуться, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом (по́тяг — потя́г;за́мок — замо́к; бра́ти — брати́).
		+	• Омоформи (граматичні омоніми) — це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах (покласти на віз — віз дрова; жовте поле — поле город).
		+	• Омоморфеми (омонімічні морфеми) — морфеми, які збігаються у написанні і вимові, але мають різні граматичні значення (чистий став(ок) — став, як вкопаний).
		+	Зовнішньо омонімія подібна до полісемії (багатозначності). Проте за своїм змістом і походженням це різні явища.
		+	Кожне переносне значення багатозначного слова обов'яз¬ково так чи інакше пов'язане з його первинним значенням: вогнище — 1) купа дров, що горить; 2) місце, де розкладали вогонь; 3) своя оселя, родина (у давнину близькі люди зби¬ралися навколо вогнища); 4) центр, зосередження чогось.
		+	Омоніми семантичної спільності не мають: бал (оцін¬ка), бал (вечір із танцями); стан (корпус людини), стан (становище), стан (стоянка), стан (механізм, прокатний стан).
		+	Лексичні омоніми поділяють на повні (абсолютні) і неповні (часткові).
		+	Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах:
		+	• Бал¬ка (дерев'яний чи металевий брус), балка (яр): обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми.
		+	• Точити (робити гострим), точити (цідити): обидва дієслова змінюються абсолютно однаково.
		+	• Моторний (швидкий), моторний (пов'язаний із мотором): обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками та числами.
		+	Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм:
		+	• Баранці (молоді барани) — має всі форми однини й множини, баранці (піна на гребенях хвиль) — має тільки форми множини.
		+	• Захід (одна з чотирьох сторін світу) — має форми лише однини, захід (дія для досягнення якоїсь мети), захід (спуск небесного світила за обрій) — мають і форми однини й множини.
		+	• Злити (викликати злість), зли¬ти (полити): у них усі інші форми різні, крім форм минулого часу й умовного способу.
		+	Неповними омонімами є також збіги окремих форм різних частин мови: а) іменників і відіменникових прислівників: кружка (довкола) і кружка (родовий відмінок іменника кружок); боком (не прямо) і боком (орудний відмінок іменника бік); б) іменників і звуконаслідувальних вигуків: рип (рипін¬ня — рип дверей) і рип (різкий звук від тертя — двері рип); стук (удар — почувся стук) і стук (різкий звук удару — щось у вікно стук); в) інші випадкові збіги: мати (рідна людина) і мати (володіти чимось); коли (у який час) і коли (наказовий спосіб дієслова колоти); їм (перша особа однини теперішнього часу дієслова їсти) і їм (давальний відмінок займенника вони).
		+	У мові омоніми найчастіше з'являються внаслідок запози¬чень. Є два випадки звукових збігів таких слів:
		+	а) звуковий збіг запозиченого слова з українським: мул (дрібні частинки у водоймах) і мул (назва тварини, за¬позичена з латинської мови); клуб (маса кулеподібної форми) і клуб (назва організації, запозичена з англійсь¬кої); як (прислівник) і як (назва тварини, запозичена з тибетської);
		+	б) звуковий збіг різних запозичених слів: гриф (міфічна істота, з грецької), гриф (частина струнного музичного інструмента, з німецької) і гриф (штемпель на документі, з французької); метр (міра довжини, з грець¬кої), метр (віршовий розмір, з грецької) і метр (учитель, з французької); кран (трубка із закривкою, з голландської) і кран (механізм для піднімання вантажів, з німецької).

	==Висновки==		==Висновки==

←Попередня ревізія		Версія за 14:02, 15 лютого 2013
Рядок 11:		Рядок 11:

	==Проблема дослідження==		==Проблема дослідження==
		+	Чи є в українській мові слова-близнюки?

	==Гіпотеза дослідження==		==Гіпотеза дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 14:01, 15 лютого 2013
Рядок 5:		Рядок 5:

	==Автори проекту==		==Автори проекту==
		+	Учні 5 класу

	==Тема дослідження==		==Тема дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 14:01, 15 лютого 2013
Рядок 2:		Рядок 2:

	==Назва проекту==		==Назва проекту==
		+	Слова-близнюки

	==Автори проекту==		==Автори проекту==

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 ==Висновки==
+Провівши дослідження та проаналізувавши явище омонімії, можна зробити висновок, що слова-близнюки дійсно є в українській мові і відіграють значну роль у створенні образів ( каламбурів, загадок) в українській літературі.
 ==Корисні ресурси==

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 ==Мета дослідження==
+Дослідити та проаналізувати слова-омоніми в українській мові, джерела їх походження, функції у мові.
 ==Результати дослідження==

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 ==Гіпотеза дослідження==
+В українській мові є слова-омоніми, які виконують важливу стилістичну функцію.
 ==Мета дослідження==

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 ==Тема дослідження==
+Слова-омоніми в українській мові
 ==Проблема дослідження==