2.2 Загальна середня освіта - частина 8 - Історія редагувань

Admin в 10:23, 8 листопада 2009

2009-11-08T10:23:42Z

Admin в 09:27, 16 жовтня 2009

2009-10-16T09:27:30Z

Admin в 09:24, 16 жовтня 2009

2009-10-16T09:24:32Z

Admin в 09:09, 16 жовтня 2009

2009-10-16T09:09:45Z

Admin в 09:09, 16 жовтня 2009

2009-10-16T09:09:13Z

Admin в 09:07, 16 жовтня 2009

2009-10-16T09:07:43Z

Admin в 08:59, 16 жовтня 2009

2009-10-16T08:59:24Z

Admin в 07:26, 16 жовтня 2009

2009-10-16T07:26:49Z

Показати зміни

Admin в 07:22, 16 жовтня 2009

2009-10-16T07:22:16Z

Admin в 14:18, 15 жовтня 2009

2009-10-15T14:18:58Z

Нова сторінка

'''Вектор п’ятнадцятий: від монотонно-ляльководного до райдужно-дитиноцентрованого шкільного інтер'єру.''' 

'''Так є(у чому суть проблеми)'''

Шкільний дизайн в Україні як системне явище лише зароджується. Переважна більшість наших шкіл не відповідають найелементарнішим вимогами у сфері оформлення шкільних інтер’єрів. Учні, батьки та вчителі змушені споглядати кустарні, естетично непривабливі, а часто і психологічно небезпечні та шкідливі для дихальної системи стенди. Їх змістовно-ціннісне наповнення не витримує ніякої критики, адже як правило, на них розміщується застаріла інформація чи інформація «з приводу» тих чи інших заходів(газети до предметних тижнів чи класні куточки з рубриками до свят).

Тривіальний формат та явне домінування формально-демонстраційного підходу - головні характеристики нинішнього стану оформлення шкільних інтер’єрів.

Як наслідок, у більшості навчальних закладів шкільні інтер’єри не виконують своє функціональне призначення, яке полягає у:
*забезпеченні сприятливого психологічного середовища;
*задоволенні інформаційних потреб;
*розвитку естетичних смаків тощо.

'''Чому так(у чому полягають причини існування цієї проблеми)'''

Недосконалість шкільних інтер’єрів викликана багатьма причинами, зокрема це є наслідком:
#Хронічної бідності шкіл, адже за відсутності належного фінансування розвитку їх матеріально-технічної бази, в умовах коли немає коштів навіть на ремонт системи опалення чи даху, годі й сподіватись на те, що дирекція шкіл зверне увагу на «другорядні питання». Тож дбати про стіни в коридорах немає ні сил, ні часу. До цього ж багато коридорів, збудованих у 50-60-ті роки, непристосовані для розміщення модернових стелажних конструкцій;
#Невиправданої переконаності керівників шкіл у тому, що для комфортного самопочуття дітей достатньо щорічно «освіжати» шкільний інтер’єр під час літнього косметичного ремонту.. Але, як правило, йдеться лише про санітарно-гігієнічне прибирання приміщення, тож «свіжий ремонт» аж ніяк не є гарантією того, що діти будуть врятовані від «сірості» типової шкільної будівлі;
#Стереотипних уявлень адміністраторів (переважно приватних освітніх установ) про те, що монотонність і буденність шкільного інтер’єру можна «здолати» за допомогою так званого євремонту. Утім часто саме після такого дорогого ремонту «по дорослому» все дитяче вже не вписується в шкільні стіни. Різко зростає занепокоєність дорослих щодо збереження «парадної вітрини школи, а діти відчувають себе порушниками раз назавжди зробленого продинутого дизайну(не так торкаються будь-чого, не так ходять і не так дихають);
#Схильністю «прогресивних» педагогів (особливо тих, хто мав щастя приймати участь в зарубіжних освітніх обмінах) механічно копіювати в інтер’єрі школи те, що зроблено іншими. Відбувається рімейк чужих інтер’єрних ідей і зводяться нанівець власні традиції в оформленні школи, наприклад, щодо відображення самобутньої історії школи;
#Інерцією старих «показушних» підходів до шкільного дизайну, нездатністю до зміни акценту від «декларативних стін-звітів» на «стіни-підживлювачі дитячої творчості»;
#Звичкою до маскування естетичної убогості шкільних стін випадковими паперовими витворами дітей(наприклад, поспішно намальованими учнями на ватмані плакатами чи предметними газетами);
#Відсутності шкільних дизайнерів-професіоналів.

'''Так має бути(які є варіанти вирішення проблеми)'''

Структура шкільного побуту та його якісні характеристики можуть сприяти або зашкоджувати розвитку та самореалізації людини. Як засвідчує дослідник А.В.Мудрик, саме від побуту в певній мірі залежить успішність розвитку людини та міра позитивності її соціалізації у виховній організації. Сутність поняття “побут виховної організації ” науковець визначає як уклад повсякденного життя людей, що входять до неї. Такий уклад інтегрує просторові, матеріальні, часові та духовні умови для суспільних видів занять її членів.

Побут загальноосвітньої школи визначається архітектурно-планувальними особливостями його приміщень й організацією предметно-просторового середовища, його благоустроєм та технічним оснащенням, а також укладом життя, етикетом, традицій, що склалися саме в цій школі.

Представимо схематично загальні вимоги, яким повинен відповідати побут будь-якої шкільної установи.

'''Вимоги до організації побуту шкільного закладу'''

Архітектурно - планувальні особливості приміщень
Предметно-просторове середовище

- чи призначені приміщення для даного типу школи або тільки пристосовані для цих потреб;

- чи враховані функції освітньої організації, особливості віку та статевовікового складу дітей, кліматичні умови, етнічні традиції тощо;

- чи є адекватними потребам ці приміщення (їх розмір, розташування тощо);

- чи передбачені можливості варіативного використання приміщень
- наявність первинних територій – приміщень для тривалого користування дитячими колективами (класні кімнати, спальні, кімнати для гуртків); вторинних приміщень, якими тимчасово користуються (актова зала, спортивна зала, басейн, їдальня, кімната відпочинку тощо); специфічних територій для функціонування всієї організації (адміністративно-господарчого, медично-санітарного призначення тощо);

- оптимальність кольорової гами інтер’єрів, функціональність набору меблів, адекватність набору м’якого інвентарю;

- міра благоустрою та технічного оснащення (наявність вентиляції, опалення; медичного, кухонного, столового, гігієнічного обладнання; обладнання в майстернях, гурткових і класних кімнатах, предметних кабінетах, спортзали, басейну, душових тощо).

Слід зауважити, що найчастіше вітчизняні шкільні заклади влаштовані в одному великому приміщені з переходами, тобто є приміщеннями коридорного типу. Але у світі сьогодні більш визнаним є побудова сукупності приміщень як самостійних функціональних блоків, що призначені для різних вікових груп або різних сфер життєдіяльності вихованців (навчальний блок, спортивний блок, клубний блок, харчовий блок тощо).

Цікавими на наш погляд є висновки зарубіжного дослідника М.Хейдметса. Він справедливо наголошує, що у процесі життєдіяльності дитячих колективів виникає явище групової персоніфікації простору. Ознаками персоніфікованого групою простору вважаються:

- потяг відокремити простір фізично та соціально (мій клас, моя спальня, моя кімната тощо);

- потяг до ідентифікації з відповідною територією, що виявляється у специфічному емоційному ставленні до неї, як до власної («наш клас», «наша спортивна зала» тощо).

Також важливим елементом побуту виховної організації виступає дитяче самообслуговування. Дослідник А.В.Мудрик визначає самообслуговування як систематичну роботу школярів з підтримки та покращення побутових умов свого життя. Зміст самообслуговування полягає у: підтримці в чистоті та порятунку приміщень, обладнання та інвентарю; участь в організації харчування та прибирання посуду; оформлення приміщень і виготовлення реквізитів для проведення різних заходів.

Підсумовуючи сказане зазначимо, що у вітчизняних шкільних установах третього тисячоріччя:

Має бути більше повітря, кольорів, світла, різноманітних геометричних форм і якомога менше, за слушним висловом Г.Г.Воробйова, «прямокутної геометрії». Адже в школах типової забудови не тільки всі класи прямокутні, а і стенди чи плакати також переважно прямокутні. Коло, овал, ромб, трапеція, велика зірочка або квіточка є не менш приємним для очей учнів фігурами.
Має бути так, щоб всі речі шкільного інтер’єру привертали увагу та жвавий інтерес. Перш за все слід раз і назавжди відмовитися від формального ставлення до розміщення джерел графічної інформації. Ми, як правило, розміщуємо тексти, які ніхто не сприймає(занадто короткі тексти машинально читаються та не запам’ятовуються, а довгі інструкції з дрібнесеньким шрифтом ніколи не читаються);
Має бути вироблене гармонійне співіснування вихованців з шкільним середовищем у відповідністю із заповіддю: «Не можна завдавати шкоди речам, в які вкладена людська праця»;
Має бути налагоджено співробітництво школярів з учителями у оформленні школи, але «пальму першості» в цьому процесі слід віддати дітям;
Має бути так, щоб будівля навчального закладу була настільки привабливою, щоб учні неохоче покидали свою школу(бо не все в ній доробили і не все в ній розглянули); з радістю поверталися (бо все в ній по-справжньому, все цікаво, тут естетично та затишно); з великим задоволенням приводили у школу своїх знайомих, рідних людей і друзів, щоб показати їм у якій красі та комфорті вони навчаються;
Має бути так, щоб батьки у шкільних коридорах не помічали плин часу у випадку, коли їм доводиться очікувати своїх дітей.
Давайте зробимо так! (що конкретно пропоную)

Безбар’єрне для дитячого сприйняття та існування предметно-просторове шкільне середовище має бути створене з дотриманням низки вимог. Так, зокрема мають бути реалізовані наступні:

1. Соціально-педагогічні вимоги, дотримання яких забезпечить

- «патріотичність декору» (наявність державних символів, флагштоків з прапорами держави, міста та школи; вбудованих стелажних конструкцій з інформацією про історію школи, видатних діячів-земляків і випускників минулих років; краєзнавчих композицій з моделями національного одягу, головних уборів, посуду, що розповсюджені у даному регіоні або в країні; виставок сувенірів з різних регіонів країни, що збагачуються після подорожування школярів або відвідин школи гостями; змінних тематичних фотовиставок «Ми діти з України», «Наше місто», «Пейзажі рідного краю», «Різнобарвна Україна» тощо);

- презентацію результатів активного громадського життя школи (відзнаки та нагороди за участь школярів і вчителів у різноманітних конкурсах, фестивалях, олімпіадах, змаганнях, благодійних акціях (статуетки, дощечки з гравюрами, прапорці, значки, медалі, дипломи тощо); різноманітні творчі роботи учнів-переможців (малюнки, сувеніри тощо); фотозвіти про учнівський волонтерський рух, зустрічі з гостями школи тощо;

- залучення дітей до предметно-перетворювальної діяльності в інтер’єрі на професійному, а не кустарному рівні (самостійне створення оголошень, підбір висловлювань з моральним контекстом, написання поздоровлень, запрошень, соціальної реклами із використанням сучасного веб-дизайну; розмальовування під керівництвом професійного художника окремих фрагментів стін у живому куточку, в бібліотеці, їдальні тощо). Це сприятиме допрофесійній підготовці учнів через розвиток у них дизайнерського мислення, оволодіння основами комп’ютерного дизайну, дизайну інтер’єру, шрифтовою графікою тощо;

- підтримку ініціативи лідерів учнівського самоврядування у оформленні шкільного приміщення (розміщення свіжої інформації про молодіжні ініціативи, акції; останніх новин у молодіжному житті, спорті; постерів із інформацією про модні музичні групи, популярні кінофільмами тощо);

- підвищення інтересу батьків до шкільних справ та педагогіки (наприклад, можуть бути цікавими стелажі «Останні новини у світі дитинства» на яких знаходилися б для вільного користування журнали із сімейної педагогіки; буклети та роздруківки про роботу мережі дитячих гуртків, студій, секцій, професійних курсів; батьківських курсів, і лекторіїв; інформація для батьків майбутніх абітурієнтів).

2. Соціально-психологічні вимоги, дотримання яких забезпечить

- інформативно-змістовну доступність і конкретність візуальної інформації;

- врахування етнокультурних особливостей контингенту учнів і всіх відвідувачів школи ;

- оптимістичність інформації, що сприятиме забезпеченню психологічного захисту дітей, зміцненню в них радісного світосприйняття та довіри до світу (розміщення на стінах на паперах форматом А-4 змінних кольорових роздруківок з «золотими розсипами», учнівських і вчительських фотовиставок, фото колажів і малюнків на кшталт «Ми не самотні», «Ми відкриваємо світ тварин», «Ми подорожуємо (відпочиваємо)», шаржів, гуморесок з шкільного життя, аплікацій з природного матеріалу, текстилю тощо);

- відповідність оформлення шкільного інтер’єру віковим особливостям вихованців;

- виокремлення у навчальних установах таких зон, як загально-інформаційної, навчальної, креативної, рекреаційної (це сприятиме розумному чергуванню активної і пасивної діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу, попередженню у них втоми та перевтоми тощо);

- створення у школі комфортної батьківської зони;

- влаштування в класних кімнатах магнітних дошок - вимірювачів психологічного настрою дітей (за допомогою магнітних «смайликів» або «плаксунчиків» діти залишають свої емоційні відгуки від уроку);

- релаксійність інтер’єру (тобто створення такого інтер’єру, який сприятиме емоційному відпочинку (через такі засоби планування, як наявність помірного освітлення, пастельної кольорової гами стін, м’яких крісел, кутків природи з кімнатними квітами і акваріумами, композицій з природного матеріалу (коренепластики, ікебани тощо), настінних репродукцій картин з видами природи та тварин; їдалень-буфетів і кафе-барів з питними автоматами із негазованими мінеральними водами та соками тощо).

3. Естетичні вимоги, дотримання яких забезпечить
*естетичну привабливість, стильність і різноманітність дитячого інтер’єру (урахування сучасних тенденцій в шкільному дизайні);
*гармонійність кольорової гами;
*художню образність у вирішенні фрагментів предметно-просторового середовища школи; застосування при оформлені школи виробів декоративно-прикладного мистецтва дітей, батьків і всього персоналу школи;
*врахування естетичної привабливості (ефектності) шкільного екстер’єру – (йдеться зокрема про доцільність перетворення шкільного подвір’я з господарчого складу на «Сад мистецтва», «Садок вишневий біля хати», «Бабусине подвір’я» тощо);

4. Санітарно-гігієнічні вимоги, дотримання яких не тільки забезпечить належний рівень санітарії, а і змусить подбати про безпечність матеріалів й шкільного обладнання в приміщенні школи (їх екологічність, легкість і зручність у використанні).

5. Кадрові вимоги ,дотримання яких забезпечить
*професійний розвиток керівників шкіл шляхом проведення для них семінарів, круглих столів із шкільного дизайну, надання безкоштовних консультацій дизайнерів тощо;
*організація конкурсів творчих проектів з наданням міні-грантів для переоснащення шкільних фойє (коридорів, подвір’я);
*введення додаткових штатних посад – шкільного дизайнера та фітодизайнера для озеленюененя шкільного інтер’єру та подвір’я.

'''Список використаних джерел:'''

1. Воробьев Г.Г. Школа будущего начинается сегодня: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. – 239 с. 
2. Лізинський В.М. Директор школи та громадсько-педагогічне керування навчально-виховним процесом: Пос. для директорів шкіл. – Х.: Веста: Вид. «Ранок», 2007. – 160с. 
3. Мудрик А.В. Общение в процессе воспитания: Уч. пос. – М.: Пед. общ. России., 2001.- 320с. 
4. Прохорова О. Социально-педагогическая инфраструктура образовательного учреждения//Воспитание школьников.-2007.-№4.-С.6-13. 
5. Чембержи М. Благородство – важная концепция Киевской детской академии искусств// Диалог начинается с «Да». – 2006.- осень.- С.108-111.

'''''Олена Біла''' , кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки, психології і педагогічних інновацій Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (м. Одеса)''

[[2.2 Загальна середня освіта - частина 9|'''Читати далі''']]

←Попередня ревізія		Версія за 10:23, 8 листопада 2009
Рядок 151:		Рядок 151:

	<p style="text-align:right;">[[Проект "Біла книга"\|'''Повернутися до змісту''']]</p>		<p style="text-align:right;">[[Проект "Біла книга"\|'''Повернутися до змісту''']]</p>
		+	[[Категорія:Проект "Біла книга"]]

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 Представимо схематично загальні вимоги, яким повинен відповідати побут будь-якої шкільної установи.
-[[Зображення:Kniga_2.jpg|center]]
+[[Зображення:Kniga_3.jpg|center]]
 Слід зауважити, що найчастіше вітчизняні шкільні заклади влаштовані в одному великому приміщені з переходами, тобто є приміщеннями коридорного типу. Але у світі сьогодні більш визнаним є побудова сукупності приміщень як самостійних функціональних блоків, що призначені для різних вікових груп або різних сфер життєдіяльності вихованців (навчальний блок, спортивний блок, клубний блок, харчовий блок тощо).

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 Побут загальноосвітньої школи визначається архітектурно-планувальними особливостями його приміщень й організацією предметно-просторового середовища, його благоустроєм та технічним оснащенням, а також укладом життя, етикетом, традицій, що склалися саме в цій школі.
 Представимо схематично загальні вимоги, яким повинен відповідати побут будь-якої шкільної установи.
+[[Зображення:Kniga_2.jpg|center]]
-'''Вимоги до організації побуту шкільного закладу'''
-−
-'''''Архітектурно - планувальні особливості приміщень'''''
-Предметно-просторове середовище:
-*чи призначені приміщення для даного типу школи або тільки пристосовані для цих потреб;
-*чи враховані функції освітньої організації, особливості віку та статевовікового складу дітей, кліматичні умови, етнічні традиції тощо;
-*чи є адекватними потребам ці приміщення (їх розмір, розташування тощо);
-*чи передбачені можливості варіативного використання приміщень
-*наявність первинних територій – приміщень для тривалого користування дитячими колективами (класні кімнати, спальні, кімнати для гуртків); вторинних приміщень, якими тимчасово користуються (актова зала, спортивна зала, басейн, їдальня, кімната відпочинку тощо); специфічних територій для функціонування всієї організації (адміністративно-господарчого, медично-санітарного призначення тощо);
-*оптимальність кольорової гами інтер’єрів, функціональність набору меблів, адекватність набору м’якого інвентарю;
-*міра благоустрою та технічного оснащення (наявність вентиляції, опалення; медичного, кухонного, столового, гігієнічного обладнання; обладнання в майстернях, гурткових і класних кімнатах, предметних кабінетах, спортзали, басейну, душових тощо).
 Слід зауважити, що найчастіше вітчизняні шкільні заклади влаштовані в одному великому приміщені з переходами, тобто є приміщеннями коридорного типу. Але у світі сьогодні більш визнаним є побудова сукупності приміщень як самостійних функціональних блоків, що призначені для різних вікових груп або різних сфер життєдіяльності вихованців (навчальний блок, спортивний блок, клубний блок, харчовий блок тощо).

←Попередня ревізія		Версія за 09:09, 16 жовтня 2009
Рядок 155:		Рядок 155:
	Вектор третій змін шкіл «Спочатку гроші потім стільці». Найближчим часом вирішити проблему фінансування середніх навчальних закладів і здійснювати не по залишковому принципу. Заробітну плату освітян забезпечити настільки вагомою, щоб індуктивно збільшити спочатку конкурс у вищих педагогічних університетах, а пізніше і якість професійної діяльності педагогів.		Вектор третій змін шкіл «Спочатку гроші потім стільці». Найближчим часом вирішити проблему фінансування середніх навчальних закладів і здійснювати не по залишковому принципу. Заробітну плату освітян забезпечити настільки вагомою, щоб індуктивно збільшити спочатку конкурс у вищих педагогічних університетах, а пізніше і якість професійної діяльності педагогів.

−	Анатолій Сологуб, член-кореспондент АПН (м.Кривий Ріг)	+	'''''Анатолій Сологуб''', член-кореспондент АПН (м.Кривий Ріг)''

@@ Рядок 132: / Рядок 132: @@
 *'''Освічена людина – це людина, яка продовж свого життя може дати відповідь на чотири питання:
-::1. Як матеріально забезпечити собі життя?
+::1. '''Як матеріально забезпечити собі життя?'''
-::2.	Як взаємодіяти з іншими людьми?
+::2.	'''Як взаємодіяти з іншими людьми?'''
-::3.	Як жити у гармонії з самим собою?
+::3.	'''Як жити у гармонії з самим собою?'''
-::4.	Як жити у гармонії з Богом?
+::4.	'''Як жити у гармонії з Богом?'''
 *'''Якщо ми справді маємо намір реформувати школу, перш за все нам слід представити суспільству картину того, що має змінитись за нової системи освіти.'''
 <p style="text-align:right;">Володимир Нікітін</p></font>

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
-'''Так є(у чому суть проблеми)'''
+'''Так є (у чому суть проблеми)'''
 Шкільний дизайн в Україні як системне явище лише зароджується. Переважна більшість наших шкіл не відповідають  найелементарнішим вимогами у сфері оформлення шкільних інтер’єрів. Учні, батьки та вчителі змушені споглядати кустарні, естетично непривабливі, а часто і психологічно небезпечні та шкідливі для дихальної системи стенди. Їх змістовно-ціннісне наповнення не витримує ніякої критики, адже як правило, на них розміщується застаріла інформація чи інформація «з приводу» тих чи інших заходів(газети до предметних тижнів чи класні куточки з рубриками до свят).
@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
-'''Чому так(у чому полягають причини існування цієї проблеми)'''
+'''Чому так (у чому полягають причини існування цієї проблеми)'''
 Недосконалість шкільних інтер’єрів викликана  багатьма причинами, зокрема це є наслідком:
@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
-'''Так має бути(які є варіанти вирішення проблеми)'''
+'''Так має бути (які є варіанти вирішення проблеми)'''
 Структура шкільного побуту та його якісні характеристики можуть сприяти або зашкоджувати розвитку та самореалізації людини. Як засвідчує дослідник А.В.Мудрик, саме від побуту в певній мірі залежить успішність розвитку людини та міра позитивності її соціалізації у виховній організації. Сутність поняття “побут виховної організації ” науковець визначає як уклад повсякденного життя людей, що входять до неї. Такий уклад інтегрує просторові, матеріальні, часові та духовні умови для суспільних видів занять її членів.
@@ Рядок 109: / Рядок 109: @@
 '''''Олена Біла''' , кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки, психології і педагогічних інновацій Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (м. Одеса)''

←Попередня ревізія		Версія за 07:22, 16 жовтня 2009
Рядок 1:		Рядок 1:
−
−
	<font color="#3b06c0" size="4" face="Verdana, Helvetica">'''Вектор п’ятнадцятий: від монотонно-ляльководного до райдужно-дитиноцентрованого шкільного інтер'єру.'''</font><br>		<font color="#3b06c0" size="4" face="Verdana, Helvetica">'''Вектор п’ятнадцятий: від монотонно-ляльководного до райдужно-дитиноцентрованого шкільного інтер'єру.'''</font><br>

Рядок 135:		Рядок 133:

	<p style="text-align:right;">[[2.2 Загальна середня освіта - частина 9\|'''Читати далі''']]</p>		<p style="text-align:right;">[[2.2 Загальна середня освіта - частина 9\|'''Читати далі''']]</p>
		+
		+	<p style="text-align:right;">[[Проект "Біла книга"\|'''Повернутися до змісту''']]</p>