http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83 2026-04-04T10:43:29Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.24.1 http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83&diff=922259&oldid=prev 2015-12-15T18:50:25Z

<p></p> <table class='diff diff-contentalign-left'> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr style='vertical-align: top;'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 18:50, 15 грудня 2015</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Цікаві факти про математику &#160;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">== '''</ins>Цікаві факти про математику<ins class="diffchange diffchange-inline">''' == </ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>&#160; Який математик точно передбачив день своєї смерті за допомогою арифметичної прогресії? Англійський математик Абрахам де Муавр в літньому віці одного разу виявив, що тривалість його сну зростає на 15 хвилин в день. Склавши арифметичну прогресію, він визначив дату, коли вона досягла б 24 годин — 27 листопада 1754. У цей день він і помер. &#160;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>&#160; &#160;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Серед усіх фігур з однаковим периметром, у кола буде найбільша площа. Але серед усіх фігур з однаковою площею, у кола буде самий маленький периметр. &#160;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">* </ins>Який математик точно передбачив день своєї смерті за допомогою арифметичної прогресії? Англійський математик Абрахам де Муавр в літньому віці одного разу виявив, що тривалість його сну зростає на 15 хвилин в день. Склавши арифметичну прогресію, він визначив дату, коли вона досягла б 24 годин — 27 листопада 1754. У цей день він і помер. &#160;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>У математиці існують: теорія ігор, теорія кіс, і теорія вузлів.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">* </ins>Серед усіх фігур з однаковим периметром, у кола буде найбільша площа. Але серед усіх фігур з однаковою площею, у кола буде самий маленький периметр. &#160;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>&#160; Торт можна розділиті 3 розрізами ножа на 8 рівних частин. Причому, є 2 способи. &#160;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">* </ins>У математиці існують: теорія ігор, теорія кіс, і теорія вузлів.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Нуль не можна написати римськими цифрами. &#160;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">* </ins> <ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;big&gt;</ins>Торт можна розділиті 3 розрізами ножа на 8 рівних частин. Причому, є 2 способи.<ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;/big&gt; </ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Знак рівності «=» вперше застосував Роберт Рекорд в 1557 році. &#160;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">* ''</ins>Нуль не можна написати римськими цифрами.<ins class="diffchange diffchange-inline">'' </ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Сума чисел від 1 до 100 — 5050. &#160;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">* &lt;small&gt;</ins>Знак рівності «=» вперше застосував Роберт Рекорд в 1557 році.<ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;/small&gt; </ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>З 1995-го року в Тайбеї, на Тайвані, жителям дозволено видаляти цифру чотири, так як на китайській мові ця цифра звучить як «смерть». У багатьох будівлях відсутній четвертий поверх.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">* </ins>Сума чисел від 1 до 100 — 5050. &#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">* </ins>З 1995-го року в Тайбеї, на Тайвані, жителям дозволено видаляти цифру чотири, так як на китайській мові ця цифра звучить як «смерть». У багатьох будівлях відсутній четвертий поверх.</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">[[Категорія: Курси веб 2.0]]</ins></div></td></tr> </table>

Наталія Лисаченко http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83&diff=922256&oldid=prev 2015-12-15T18:44:22Z

<p>Створена сторінка: Цікаві факти про математику Який математик точно передбачив день своєї смерті за допо...</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>Цікаві факти про математику <br /> Який математик точно передбачив день своєї смерті за допомогою арифметичної прогресії? Англійський математик Абрахам де Муавр в літньому віці одного разу виявив, що тривалість його сну зростає на 15 хвилин в день. Склавши арифметичну прогресію, він визначив дату, коли вона досягла б 24 годин — 27 листопада 1754. У цей день він і помер. <br /> Серед усіх фігур з однаковим периметром, у кола буде найбільша площа. Але серед усіх фігур з однаковою площею, у кола буде самий маленький периметр. <br /> У математиці існують: теорія ігор, теорія кіс, і теорія вузлів.<br /> Торт можна розділиті 3 розрізами ножа на 8 рівних частин. Причому, є 2 способи. <br /> Нуль не можна написати римськими цифрами. <br /> Знак рівності «=» вперше застосував Роберт Рекорд в 1557 році. <br /> Сума чисел від 1 до 100 — 5050. <br /> З 1995-го року в Тайбеї, на Тайвані, жителям дозволено видаляти цифру чотири, так як на китайській мові ця цифра звучить як «смерть». У багатьох будівлях відсутній четвертий поверх.</div>

Наталія Лисаченко