Хімічні звязки - Історія редагувань

Tatis671 в 10:48, 20 січня 2015

2015-01-20T10:48:04Z

Tatis671 в 10:37, 20 січня 2015

2015-01-20T10:37:23Z

Tatis671: Сторінка очищена

2015-01-20T10:35:16Z

Сторінка очищена

Tatis671: Створена сторінка: ІНТЕЛЕКТ В аналізі мислення важко обійтися без понять "інтелект" та "інтелектуальні зді...

2015-01-20T10:34:25Z

Створена сторінка: ІНТЕЛЕКТ В аналізі мислення важко обійтися без понять "інтелект" та "інтелектуальні зді...

Нова сторінка

ІНТЕЛЕКТ В аналізі мислення важко обійтися без понять "інтелект" та "інтелектуальні здібності". Словом "інтелект (від лат. розуміння, розум) позначають відносно стійку структуру розумових здібностей. Існують різні тлумачення цього поняття, зокрема, його ототожнюють із мисленнєвими операціями, зі стилем та стратегіями розв'язання проблемних ситуацій, зі здатністю до учіння та пізнання, з індивідуальними особливостями орієнтування в ситуації, з когнітивним стилем, з біопсихічною адаптацією до наявних обставин життя. Більшість психологів схильні думати, що є три типи інтелекту: генетичний, який неможливо вивчити; поведінковий, що виявляється і спостерігається в поведінці; вимірний, тобто такий, що підлягає тестовій оцінці. Частина психологів, об'єднуючи прояви інтелекту в поведінці (оперування абстракціями, здатність вчитися, адаптуватися до обставин тощо), називають його загальною здатністю до переробки інформації. Специфічними особливостями оперативного мислення виступають єдність процесів сприймання й осмислювання ситуації, яка здебільшого змінюється дуже швидко, збіг у часі прийняття рішення та його виконання, жорстко детер міновані часові межі Оперативне мислення пов'язане з переживаннями щодо відповідальності рішення, яке приймається, і тому вимагає великого емоційно-вольового напруження. Саногенне мислення є одним з ефективних засобів розв'язування психотравмуючих проблем, який базується на свідомій їх постановці та розгляді, свідомому рефлексивному аналізі власних емоцій та емоціогенних (стресогенних) факторів. Дискурсивне, аналітичне (або логічне) мислення відрізняють від інтуїтивного за такими трьома ознаками: часова (період протікання процесу), структурна (поділ на етапи) та рівень протікання (усвідомленість або неусвідомленість). Аналітичне мислення розгорнуте в часі, має чітко виражені етапи, значною мірою представлене у свідомості мислячої людини. Інтуїтивне мислення протікає досить швидко, згорнуто, не має чітко виражених етапів, мінімально усвідомлене. Висока швидкість мисленнєвих процесів за інтуїтивного мислення принципово змінює і якісні його особливості, використовувані психологічні механізми. За ступенем новизни одержуваного в ході мисленнєвої діяльності продукту відносно вихідних знань суб'єкта розрізняються мислення творче (або продуктивне) та мислення репродуктивне. Творче мислення разом із творчою уявою — це психологічна основа людської творчості, джерело інновацій у всіх сферах діяльності людини. УЯВА Людина здатна відображати не тільки зафіксовану у пам'яті інформацію. Враховуючи минулий досвід, екстраполюючи себе в майбутнє, вона може намалювати його в своїй уяві з окремих знань, наприклад, майбутнє людства або образ людини, якої ніколи не бачила. Уявлення - це узагальнений та відвернений відбиток сприйнятого предмета, явища. І. М.Сєченов називав уявлення "середніми результатами почуттєвого знання про предмет". У психології уявлення визначається як образ предмета або явища, відтворення свідомості на основі минулих вражень або завдяки уяві, тобто образу раніше сприйнятого предмета або явища, а також образу, створеного творчою уявою.

←Попередня ревізія		Версія за 10:48, 20 січня 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	ІНТЕЛЕКТ В аналізі мислення важко обійтися без понять "інтелект" та "інтелектуальні здібності". Словом "інтелект (від лат. розуміння, розум) позначають відносно стійку структуру розумових здібностей. Існують різні тлумачення цього поняття, зокрема, його ототожнюють із мисленнєвими операціями, зі стилем та стратегіями розв'язання проблемних ситуацій, зі здатністю до учіння та пізнання, з індивідуальними особливостями орієнтування в ситуації, з когнітивним стилем, з біопсихічною адаптацією до наявних обставин життя. Більшість психологів схильні думати, що є три типи інтелекту: генетичний, який неможливо вивчити; поведінковий, що виявляється і спостерігається в поведінці; вимірний, тобто такий, що підлягає тестовій оцінці. Частина психологів, об'єднуючи прояви інтелекту в поведінці (оперування абстракціями, здатність вчитися, адаптуватися до ~~обставин тощо)~~, ~~називають його загальною здатністю~~ до ~~переробки інформації~~. Специфічними особливостями оперативного мислення виступають єдність процесів сприймання й осмислювання ситуації, яка здебільшого змінюється дуже швидко, збіг у часі прийняття рішення та його виконання, жорстко детер міновані часові межі Оперативне мислення пов'язане з переживаннями щодо відповідальності рішення, яке приймається, і тому вимагає великого емоційно-вольового напруження. Саногенне мислення є одним з ефективних засобів розв'язування психотравмуючих проблем, який базується на свідомій їх постановці та розгляді, свідомому рефлексивному аналізі власних емоцій та емоціогенних (стресогенних) факторів. Дискурсивне, аналітичне (або ~~логічне) мислення відрізняють від інтуїтивного за такими трьома ознаками: часова (період протікання процесу)~~, ~~структурна (поділ на етапи) та рівень протікання (усвідомленість~~ або ~~неусвідомленість). Аналітичне мислення розгорнуте~~ в ~~часі~~, ~~має чітко виражені етапи, значною мірою представлене~~ у ~~свідомості мислячої людини. Інтуїтивне мислення протікає досить швидко~~, ~~згорнуто, не має чітко виражених етапів, мінімально усвідомлене~~. ~~Висока швидкість мисленнєвих процесів за інтуїтивного мислення принципово змінює і якісні його особливості~~, ~~використовувані психологічні механізми. За ступенем новизни одержуваного~~ в ході мисленнєвої діяльності продукту відносно вихідних знань суб'єкта розрізняються мислення творче (або продуктивне) та мислення репродуктивне. Творче мислення разом із творчою уявою — ~~це психологічна основа людської творчості~~, джерело інновацій у всіх сферах діяльності людини. УЯВА Людина здатна відображати не тільки зафіксовану у пам'яті інформацію. Враховуючи минулий досвід, ~~екстраполюючи себе~~ в ~~майбутнє, вона може намалювати його~~ в ~~своїй уяві з окремих знань, наприклад, майбутнє людства або образ людини, якої ніколи не бачила~~. ~~Уявлення~~ - ~~це узагальнений та відвернений відбиток сприйнятого предмета, явища~~. І. М.Сєченов називав уявлення "середніми результатами почуттєвого знання про предмет". У психології уявлення визначається як образ предмета або явища, відтворення свідомості на основі минулих вражень або завдяки уяві, тобто образу раніше сприйнятого предмета або явища, а також образу, створеного творчою уявою.	+	Метиловий спирт за смаком і запахом не відрізняється від етилового, проте його дія на організм є набагато загрозливішою для нашого здоров’я. Навіть невелика кількість метанолу може призвести до сліпоти, а доза від 30 мл — до смерті. Цим пояснюються часті випадки отруєння метиловим спиртом або через незнання, або в разі вживання підробленого алкоголю. Цікаво те, що у разі такого отруєння протиотрутою є звичайний, тобто етиловий спирт. Це пов’язано з тим, що процеси зв’язування обох спиртів в організмі відбуваються за участю одного ферменту — алкогольдегідрогенази, але так як реакція з етанолом відбувається швидше, шкідливих продуктів розщеплення метанолу в крові в результаті виявляється набагато менше.
		+	Джерело: http://cikavi-fakty.com.ua/cikavi-fakti-pro-ximiyu/

←Попередня ревізія	Версія за 10:37, 20 січня 2015
Рядок 1:	Рядок 1:
−	+	ІНТЕЛЕКТ В аналізі мислення важко обійтися без понять "інтелект" та "інтелектуальні здібності". Словом "інтелект (від лат. розуміння, розум) позначають відносно стійку структуру розумових здібностей. Існують різні тлумачення цього поняття, зокрема, його ототожнюють із мисленнєвими операціями, зі стилем та стратегіями розв'язання проблемних ситуацій, зі здатністю до учіння та пізнання, з індивідуальними особливостями орієнтування в ситуації, з когнітивним стилем, з біопсихічною адаптацією до наявних обставин життя. Більшість психологів схильні думати, що є три типи інтелекту: генетичний, який неможливо вивчити; поведінковий, що виявляється і спостерігається в поведінці; вимірний, тобто такий, що підлягає тестовій оцінці. Частина психологів, об'єднуючи прояви інтелекту в поведінці (оперування абстракціями, здатність вчитися, адаптуватися до обставин тощо), називають його загальною здатністю до переробки інформації. Специфічними особливостями оперативного мислення виступають єдність процесів сприймання й осмислювання ситуації, яка здебільшого змінюється дуже швидко, збіг у часі прийняття рішення та його виконання, жорстко детер міновані часові межі Оперативне мислення пов'язане з переживаннями щодо відповідальності рішення, яке приймається, і тому вимагає великого емоційно-вольового напруження. Саногенне мислення є одним з ефективних засобів розв'язування психотравмуючих проблем, який базується на свідомій їх постановці та розгляді, свідомому рефлексивному аналізі власних емоцій та емоціогенних (стресогенних) факторів. Дискурсивне, аналітичне (або логічне) мислення відрізняють від інтуїтивного за такими трьома ознаками: часова (період протікання процесу), структурна (поділ на етапи) та рівень протікання (усвідомленість або неусвідомленість). Аналітичне мислення розгорнуте в часі, має чітко виражені етапи, значною мірою представлене у свідомості мислячої людини. Інтуїтивне мислення протікає досить швидко, згорнуто, не має чітко виражених етапів, мінімально усвідомлене. Висока швидкість мисленнєвих процесів за інтуїтивного мислення принципово змінює і якісні його особливості, використовувані психологічні механізми. За ступенем новизни одержуваного в ході мисленнєвої діяльності продукту відносно вихідних знань суб'єкта розрізняються мислення творче (або продуктивне) та мислення репродуктивне. Творче мислення разом із творчою уявою — це психологічна основа людської творчості, джерело інновацій у всіх сферах діяльності людини. УЯВА Людина здатна відображати не тільки зафіксовану у пам'яті інформацію. Враховуючи минулий досвід, екстраполюючи себе в майбутнє, вона може намалювати його в своїй уяві з окремих знань, наприклад, майбутнє людства або образ людини, якої ніколи не бачила. Уявлення - це узагальнений та відвернений відбиток сприйнятого предмета, явища. І. М.Сєченов називав уявлення "середніми результатами почуттєвого знання про предмет". У психології уявлення визначається як образ предмета або явища, відтворення свідомості на основі минулих вражень або завдяки уяві, тобто образу раніше сприйнятого предмета або явища, а також образу, створеного творчою уявою.

←Попередня ревізія		Версія за 10:35, 20 січня 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	ІНТЕЛЕКТ В аналізі мислення важко обійтися без понять "інтелект" та "інтелектуальні здібності". Словом "інтелект (від лат. розуміння, розум) позначають відносно стійку структуру розумових здібностей. Існують різні тлумачення цього поняття, зокрема, його ототожнюють із мисленнєвими операціями, зі стилем та стратегіями розв'язання проблемних ситуацій, зі здатністю до учіння та пізнання, з індивідуальними особливостями орієнтування в ситуації, з когнітивним стилем, з біопсихічною адаптацією до наявних обставин життя. Більшість психологів схильні думати, що є три типи інтелекту: генетичний, який неможливо вивчити; поведінковий, що виявляється і спостерігається в поведінці; вимірний, тобто такий, що підлягає тестовій оцінці. Частина психологів, об'єднуючи прояви інтелекту в поведінці (оперування абстракціями, здатність вчитися, адаптуватися до обставин тощо), називають його загальною здатністю до переробки інформації. Специфічними особливостями оперативного мислення виступають єдність процесів сприймання й осмислювання ситуації, яка здебільшого змінюється дуже швидко, збіг у часі прийняття рішення та його виконання, жорстко детер міновані часові межі Оперативне мислення пов'язане з переживаннями щодо відповідальності рішення, яке приймається, і тому вимагає великого емоційно-вольового напруження. Саногенне мислення є одним з ефективних засобів розв'язування психотравмуючих проблем, який базується на свідомій їх постановці та розгляді, свідомому рефлексивному аналізі власних емоцій та емоціогенних (стресогенних) факторів. Дискурсивне, аналітичне (або логічне) мислення відрізняють від інтуїтивного за такими трьома ознаками: часова (період протікання процесу), структурна (поділ на етапи) та рівень протікання (усвідомленість або неусвідомленість). Аналітичне мислення розгорнуте в часі, має чітко виражені етапи, значною мірою представлене у свідомості мислячої людини. Інтуїтивне мислення протікає досить швидко, згорнуто, не має чітко виражених етапів, мінімально усвідомлене. Висока швидкість мисленнєвих процесів за інтуїтивного мислення принципово змінює і якісні його особливості, використовувані психологічні механізми. За ступенем новизни одержуваного в ході мисленнєвої діяльності продукту відносно вихідних знань суб'єкта розрізняються мислення творче (або продуктивне) та мислення репродуктивне. Творче мислення разом із творчою уявою — це психологічна основа людської творчості, джерело інновацій у всіх сферах діяльності людини. УЯВА Людина здатна відображати не тільки зафіксовану у пам'яті інформацію. Враховуючи минулий досвід, екстраполюючи себе в майбутнє, вона може намалювати його в своїй уяві з окремих знань, наприклад, майбутнє людства або образ людини, якої ніколи не бачила. Уявлення - це узагальнений та відвернений відбиток сприйнятого предмета, явища. І. М.Сєченов називав уявлення "середніми результатами почуттєвого знання про предмет". У психології уявлення визначається як образ предмета або явища, відтворення свідомості на основі минулих вражень або завдяки уяві, тобто образу раніше сприйнятого предмета або явища, а також образу, створеного творчою уявою.	+