Формування модерної української нації - Історія редагувань

Svetickushnerova: /* Діячі українського відродження */

2013-11-08T18:46:09Z

‎Діячі українського відродження

Svetickushnerova: /* Формування української нації */

2013-11-08T18:42:32Z

‎Формування української нації

Svetickushnerova в 18:39, 8 листопада 2013

2013-11-08T18:39:35Z

Svetickushnerova в 04:46, 26 серпня 2013

2013-08-26T04:46:52Z

Svetickushnerova в 04:44, 26 серпня 2013

2013-08-26T04:44:36Z

Svetickushnerova: Створена сторінка: Карти: [http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image001.jpg Українські землі наприкінці XVIII ст.] [http://ukrmap.su/pr...

2013-08-25T18:05:17Z

Створена сторінка: Карти: [http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image001.jpg Українські землі наприкінці XVIII ст.] [http://ukrmap.su/pr...

Нова сторінка

Карти:

[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image001.jpg Українські землі наприкінці XVIII ст.]

[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image003.jpg Українські землі у складі Австрійської та Російської імперій на початку XIХ ст.]

[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image006.jpg Населення українських земель на початку XIХ ст.]

←Попередня ревізія		Версія за 18:46, 8 листопада 2013
Рядок 75:		Рядок 75:

	==Діячі українського відродження==		==Діячі українського відродження==
		+
		+	'''Іван Котляревський''' «Енеїда» '''1798''', український письменник, поет, драматург, громадський діяч. Стояв біля джерел сучасного українського театру. Автор п‘єс «Москаль-чарівник» і «Наталка Полтавка». Поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Вважається засновником сучасної української літератури.
		+
		+	'''Василь Каразін''' винахідник, агроном і метеоролог, створив першу метеорологічну станцію, ініціатор відкриття Харківського університету 1805 р.
		+
		+	'''Олексій Павловський''' 1818 «Граматика малороссийського наречия» Друкована граматика живої української мови.
		+
		+	'''Микола Церетелев''' 1819 р. збірка «Опит собрания старинніх малороссийских песен». Грузинський князь, дослідник і видавець українських народних дум. Понад десять років збирав і досліджував український фольклор.
		+
		+	'''Іван Могильницький''' 1819 р. «Граматика язика словено-руського» Греко-католицький священик. Став засновником у 1816 р. у Перемишлі "Товариства священиків" (разом з Михайлом Левицьким), що стало початком відродження у Галичині. Створив першу граматику української мови в Галичині .
		+
		+	'''Дмитро Бантиш-Каменський''' 1822, Москва 4 томи «История Молой России» Основа праці батька– архівіста. Перша наукова праця з історії України від найдавніших часів до 18 ст. Переконливо засвідчив багатовікову тяглість української історії, зробив наголос на періоді, коли Україна була автономною.
		+
		+	'''Михайло Максимович''' видання українських пісень 1827 р. Перший ректор Київського університету. У фольклорі вбачав поетичний вияв народних почуттів і прагнень і таким чином хотів ознайомити широкий загал з національним характером українців.
		+
		+	'''Ізмаїл Срезневський''' 1833-1838 рр. 6 випусків «Запорожской старины» Дослідник української старовини. Студент, а згодом викладач Харківського університету. Разом з Г.Квіткою-Основ‘яненком став засновником гуртка «харківських романтиків». Провідник ідеї слов‘янської єдності (панславізму).
		+
		+	'''Григорій Квітка-Основ‘яненко''' основоположник художньої прози («Маруся»), п‘єси «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», бурлескно-реалістична повість «Конотопська відьма». Співзасновник гуртка «харківських романтиків».
		+
		+	'''Микола Маркевич''' 3 збірки пісень («Малоросійські пісні» 1827, «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» 1849) 5-томна «История Малороссии» 1842-1843 Головним джерелом історичних дослідження була «Історія Русів» та праці Д.Бантиш-Каменського. Розглядав роль козацької старшини, як еліти суспільства, яка відстоювала автономію козацької держави.
		+
		+	'''«Історія русів»''' кін. 18 ст. надрукована 1846 р. Події від найдавніших часів до 1769 р. Критика самодержавства й кріпосництва, оспівування незалежної Козацької держави. Україна правонаступниця Київської Русі. Вперше висунута ідея автономізму.
		+
		+	'''Тарас Шевченко''' Під час історико-етнографічних експедицій по Україні зібрав велику кількість матеріалів про культуру українців, записав низку пісень і дум, зробив замальовки народного життя.
		+	Микола Гоголь Збирав український фольклор, використав при написанні своїх творів. Популяризація українських традицій та звичаїв.
		+
		+	'''Петро Гулак-Артемовський''' поет, ректор Харківського університету, головного осередку національного відродження. Виходили журнали «Український вестник», «Украинский журнал».
		+
		+	'''Микола Костомаров''' «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа і мазепинці» створив фундаментальні праці переважно з історії Київської Русі та Гетьманщини. Після збірки Максимовича став патріотом.
		+
		+	'''Маркіян Шашкевич''' Греко-католицький священик. Член «Руської трійці». У1836 р. підготував підручник для молодших школярів – «Читанку», написану живою українською мовою.
		+
		+	'''Андрій Бачинський''' мукачівський єпископ, ініціатор навчання буковинських студентів у створеній греко-католицькій семінарії у Львові.
		+
		+	'''Іоанникій Базилович''' «Короткий нарис фундації Федора Коріятовича» чернець Мукачівського монастиря, написав першу наукову працю з історії Закарпаття
		+
		+	'''Михайло Лучкай''' «Історія карпатських русинів» та «Граматики слов‘янської мови» 1830 висловлювався за церковнослов‘янську мову в її карпатській редакції, як літературну мову закарпатських українців.

←Попередня ревізія		Версія за 18:42, 8 листопада 2013
Рядок 45:		Рядок 45:

	У 1847 р. у П’ємонті виходив журнал «Відродження» - термін «національне відродження».		У 1847 р. у П’ємонті виходив журнал «Відродження» - термін «національне відродження».
		+
		+	Чеський вчений Мирослав Грох, дослідник історії національних рухів слов’янських народів, запропонував три умовні стадії, а саме:
		+
		+	'''академічного (наукового), фольклорно-етнографічний''', коли окремі дослідники-ентузіасти «винаходять» національність, збирають і публікують народні пісні, вивчають історію, звичаї, мову свого народу. Внаслідок цього вони знаходять аргументи, які підтверджують ідею, що певна етнографічна група є окремою спільнотою з погляду етнографії, філології та історії;
		+
		+	'''культурницький (українофільський)''', або літературна, коли дослідження, здійснені на першому етапі, трансформуються в певні ідеї, що поширюються серед освічених верств. Головним стає відродження мови, боротьба за розширення сфери її вжитку;
		+
		+	'''політичний''', коли згуртована усвідомленням власної історії та спільної мови нація розгортає боротьбу за національне визволення. Виникають політичні організації, створюються політичні програми з вимогами здобуття самоврядування, автономії та, врешті-решт, самостійності
		+	Національне відродження – перетворення етносів у нації – які усвідомлюють історичну, культурну та економічну єдність, долають етнічну різнорідність (мовну, релігійну та ін.)
		+
		+	Термін «українське відродження» першими стали використовувати знані історики Володимир Антонович, Михайло Грушевський, Дмитро Багалій, Дмитро Дорошенко, Іван Крип’якевич.
		+
		+	Наприкінці 18 ст. український етнос майже 10 млн осіб.
		+
		+	Релігія: православні (Наддніпрянщина й Північна Буковина) та греко-католики (Галичина й Закарпаття).
		+	Назви: у Російській імперії «малороси», в імперії Габсбургів «рутени» (русини). Українці – кін 19 ст. Закарпатті досі називає себе русинами.
		+
		+	«'''Українське питання'''» — поділ України між двома імперіями, верхівка суспільства (службовці, підприємці, землевласники) не українці (росіяни, поляки, угорці, румуни). Селянський народ. Ментальність (менталітет) система переконань, уявлень і поглядів соціальної спільності (нації, народу, етносу). Українці цінність землі, потреба захисту. Типи: боротьба або пристосування («малоросійська ментальність» і «рутенство»).
		+
		+	'''«Український проект»''' подолання національної різнорідності, формування нації, від Малоросії та Галицької Русі до України.
		+
		+	'''Староукраїнство''' - нащадки козацької старшини першими поставили українське питання, зверталися до історичних джерел. Водночас із пошуком доказів свого шляхетного походження староукраїнці зібрали дуже багато документів про славне історичне минуле своїх предків — козацьку старшину.
		+
		+	'''Новоукраїнці''' - вважали себе представниками нації, котра сама має вирішувати, яке їй потрібне урядування.
		+
		+	'''ІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТЬ''' — пам'ять про історичне минуле народу, найсуттєвіший чинник формування національної свідомості.
		+
		+	'''МІФ''' - уявлення людей про знакові події свого минулого
		+
		+	==Діячі українського відродження==

←Попередня ревізія		Версія за 18:39, 8 листопада 2013
Рядок 6:		Рядок 6:

	[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image006.jpg Населення українських земель на початку XIХ ст.]		[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image006.jpg Населення українських земель на початку XIХ ст.]
		+
		+	==Формування української нації==
		+
		+	'''Аграрно-ремісницька цивілізація''' – основа виробництва сільське господарство, натуральне господарство, ручна праця, традиційність.
		+
		+	'''Індустріальне суспільство''' – основа економіки машинне виробництво, переважання міського населення, прогрес, зміна світогляду суспільства.
		+
		+	'''Модернізація''' (фр. сучасний), розвиток промисловості, результатом стало виникнення індустріального суспільства та поява модерних націй.
		+
		+	Модерну епоху деякі вчені називали «епохою націоналізму», оскільки домодерні цивілізації не знали організації людських спільнот за національним принципом.
		+
		+	Модерна епоха:
		+
		+	'''урбанізація''' (лат. міський) – зосередження населення та економічного життя у великих містах.
		+	міграції (лат. переселення) – переміщення мас людей, пов’язані зі зміною постійного місця проживання.
		+
		+	Становлення індустріального суспільства → збільшення попиту на продукти харчування → сільськогосподарська революція (↑ машин, ↓ селян) →Ринок робочої сили.
		+
		+	Нові верстви: буржуазія, чиновники, інтелігенція, наймані робітники (пролетаріат).
		+
		+	'''Ідейно-політичні течії'''
		+
		+	'''лібералізм''' – об’єднував прихильників парламентського устрою, свободи підприємництва, громадянських і політичних прав та свобод особи. На перше місце висувалися потреби окремої людини, які вважалися важливішими, ніж інтереси колективу;
		+
		+	'''консерватизм''' – відображав політичні погляди тих, хто виступав за збереження традиційних вартостей і підвалин суспільного життя, а необхідність здійснення докорінних змін у житті суспільства категорично заперечував, схиляючись до поступових перетворень;
		+
		+	'''радикалізм''' – об’єднував прихильників проведення рішучих змін у суспільстві, радикальних заходів і крайніх поглядів. Здійснити це вони вимагали негайно.
		+
		+	'''націоналізм''' був течією, прихильники якої вважали націю однією з найбільших вартостей, вважали, що вона повинна бути вільною і жити власним політичним життям, маючи автономію чи незалежну державу. Право на це, на їх думку, було одним із невід’ємних, природних прав людини.
		+
		+	'''Романтизм''': виник у Німеччині Йоганн-Готліб Фіхте (1762–1814), Йоганн-Готфрід Гердер (1744–1803) особливу увагу звертав на слов’янські народи.
		+
		+	Поляки – «За нашу і вашусвободу!» (Тадеуш Костюшко 1794 р.).
		+
		+	Національне відродження
		+
		+	Еліта – провідна верства.
		+
		+	У 1847 р. у П’ємонті виходив журнал «Відродження» - термін «національне відродження».

←Попередня ревізія		Версія за 04:46, 26 серпня 2013
Рядок 6:		Рядок 6:

	[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image006.jpg Населення українських земель на початку XIХ ст.]		[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image006.jpg Населення українських земель на початку XIХ ст.]
−
−	~~[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_4_files/image003.jpg Україна в планах Наполеона І]~~
−
−	[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_4_files/image004.jpg Українські землі в системі міжнародних відносин першої половини XIХ ст. (1806-1812 рр.)]
−
−	[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_4_files/image019.jpg Українські землі в системі міжнародних відносин першої половини XIХ ст. (1812-1830 рр.)]
−
−	~~[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_4_files/image023.jpg Участь козаків-задунайців у російсько-турецькій війні 1828-1829 рр.]~~

←Попередня ревізія		Версія за 04:44, 26 серпня 2013
Рядок 6:		Рядок 6:

	[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image006.jpg Населення українських земель на початку XIХ ст.]		[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_2_files/image006.jpg Населення українських земель на початку XIХ ст.]
		+
		+	[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_4_files/image003.jpg Україна в планах Наполеона І]
		+
		+	[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_4_files/image004.jpg Українські землі в системі міжнародних відносин першої половини XIХ ст. (1806-1812 рр.)]
		+
		+	[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_4_files/image019.jpg Українські землі в системі міжнародних відносин першої половини XIХ ст. (1812-1830 рр.)]
		+
		+	[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_4_files/image023.jpg Участь козаків-задунайців у російсько-турецькій війні 1828-1829 рр.]