http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%22 2026-06-11T17:50:53Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.24.1 http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%22&diff=173068&oldid=prev 2012-07-05T09:52:38Z

<p>Створена сторінка: ==Назва проекту== &lt;Font color=green size=5&gt;&quot;Таємничий код&quot;&lt;/Font&gt; ==Автори проекту== група учнів 7 класу ==...</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>==Назва проекту==<br /> &lt;Font color=green size=5&gt;&quot;Таємничий код&quot;&lt;/Font&gt;<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> група учнів 7 класу<br /> ==Тема дослідження==<br /> Кодування інформації в комп'ютері<br /> ==Проблема дослідження==<br /> Використання 0 і 1 для кодування інформації в комп'ютері.<br /> Основні питання дослідження:<br /> Що таке кодування?<br /> Навіщо кодувати інформацію?<br /> Яким чином кодується інформація в комп’ютері?<br /> Що являє собою кодова таблиця символів ASCII ?<br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Комп'ютер може працювати без 0 і 1<br /> ==Мета дослідження==<br /> Дослідити кодування інформації в комп'ютері та роль 1 і 0 у цьому процесі<br /> ==Результати дослідження==<br /> [[Файл:асс1.jpg | 300px |right ]]<br /> Учені віддавна задумувались над тим, яка найменша кількість символів потрібна для кодування будь-якої інформації. Значне досягнення тут належить американському художникові й винахідникові телеграфного апарата й телеграфного коду Семюелу Морзе (1791-1872). В алфавіті азбуки Морзе, яку він винайшов у 1832р., є лише два символи крапка і тире.<br /> <br /> Факт достатності двох символів для кодування отримав застосування в сучасній інформатиці. Виявилося, що не лише текст, а й будь-яку інформацію (звук, картинку) можна закодувати за допомогою послідовності з двох будь-яких символів. Для умовного позначення таких символів використовують 0 і 1. Саме цей принцип – принцип двосимвольного кодування – став основою зберігання інформації у пристроях.<br /> <br /> У комп'ютері носіями інформації є електричні або магнітні сигнали, які можуть мати лише два значення: 0 - вимкнуто (нема струму, розмагнічено) або 1 - ввімкнуто (є струм, намагнічено). За допомогою таких 0 і 1 кодують будь-яку інформацію, яку обробляє комп'ютер. Якщо застосувати згаданий метод, то цифр 0 і 1 вистачить на позначення лише двох символів. Можна застосувати кодування комбінацією із кількох Oil. Якщо взяти по два знаки (00, 01. 10, 11), це дозволить кодувати вже 4 символи. Тризначний код дає 8 комбінацій, чотиризначний - 16. Цього мало для зображення літер алфавіту, цифр і розділових знаків, спеціальних символів тощо. Такої кількості символів вистачає для відображення літер, цифр, розділових, а також графічних елементів. Малюнки і звуки зображуються тими ж комбінаціями, але перед ними стоїть спеціальний знак, який вказує на характер інформації.<br /> Усі символи, які використовує комп'ютер, заносяться в таблицю і нумеруються десятковими числами, які перетворюються у двійковий код із 8 знаків 0 і 1 - виходить кодова таблиця символів. Наприклад, в комп'ютерах застосовується восьмизначний код ASCII, розрахований на 256 символів. Для кожного символу - це послідовність з 8-ми цифр Oil, яка визначає певний символ. У комп'ютер заноситься та обробляється текстова інформація, цілі і дійсні числа, графічні побудови, малюнки і музика. І всі вони представлені у вигляді комбінацій із восьми «0» і «1» - байтами. Яка б інформація в комп'ютері не була (голос диктора або його зображення), вона завжди кодується байтами. Визначимо головну відмінність між книгою і занесеним в комп'ютер текстом. Вона полягає в тому, що коли ми відкриваємо книгу, то бачимо зображення символів, сформованих дрібними крихтами друкарської фарби. А якщо ж «відкриємо» пам'ять комп'ютера, то «побачимо» коди літер, складених із 0 і 1. Звичайний текст зображується в комп'ютері послідовністю кодів. Тобто замість кож¬ної літери тексту зберігається її номер за кодовою таблицею. І тільки при виведенні літер у зовнішнє середовище (на папір або екран монітора) проводиться формування звичних зорових образів літер.<br /> <br /> <br /> ==Висновки==<br /> &lt;Font color=red size=2&gt; '''Отже, провівши дане дослідження, ми визначили, що символи 0 і 1 вибрані умовно людьми для кодування інформації, якщо припустити, що для умовного позначення взяти символи 2 і 3, можна сказати, що комп’ютер буде працювати і без 0 і 1.'''&lt;/Font&gt;<br /> <br /> <br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]</div>

Денис Софія