Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах» - Історія редагувань

Бірюк Інна Миколаївна: /* Корисні ресурси */

2014-02-14T13:35:50Z

‎Корисні ресурси

Бірюк Інна Миколаївна: /* Корисні ресурси */

2014-02-14T12:57:26Z

‎Корисні ресурси

Бірюк Інна Миколаївна: /* Корисні ресурси */

2014-02-14T12:57:00Z

‎Корисні ресурси

Бірюк Інна Миколаївна: /* Висновки */

2014-02-14T12:55:10Z

‎Висновки

Бірюк Інна Миколаївна: /* Результати дослідження */

2014-02-14T12:54:48Z

‎Результати дослідження

Бірюк Інна Миколаївна: /* Результати дослідження */

2014-02-14T12:54:08Z

‎Результати дослідження

Бірюк Інна Миколаївна: /* Результати дослідження */

2014-02-14T12:52:48Z

‎Результати дослідження

Бірюк Інна Миколаївна: /* Мета дослідження */

2014-02-14T12:52:20Z

‎Мета дослідження

Бірюк Інна Миколаївна: /* Гіпотеза дослідження */

2014-02-14T12:51:40Z

‎Гіпотеза дослідження

Бірюк Інна Миколаївна: /* Проблема дослідження */

2014-02-14T12:49:43Z

‎Проблема дослідження

←Попередня ревізія		Версія за 13:35, 14 лютого 2014
Рядок 69:		Рядок 69:
	==Корисні ресурси==		==Корисні ресурси==

		+	[[Файл:Image027-150.jpg\|200px\|thumb\|left]],

	[http://litopys.org.ua/ Ізборник]		[http://litopys.org.ua/ Ізборник]

@@ Рядок 71: / Рядок 71: @@
 [http://litopys.org.ua/  Ізборник]
 [http://historical-club.org.ua/  Всеукраїнський клуб істориків]
 [http://www.history.org.ua/ Інститут історії України НАН України]
 [http://www.ukrhistory.narod.ru/ Українська історична бібліотека ]
 [http://www.history.univ.kiev.ua/uk/homepage.html Історичний факультет є ровесником Київського національного університету імені Тараса Шевченка]
 Інші ресурси
 . Греков Б.Д. Київська Русь. – М., 1953. – 351
 . Замалеев А.Ф., Зоу В.А. Мислители Киевськой Руси. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1981. – 159
 . Історія Української культури./За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К, 2000. – 606
 Історія україни: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Ю. Свідерський, Т. Ладиченко, Н. Ромашин. – Київ: Грамота, 2007. –            272 с.
 . Толочко П. Київська Русь. – К.: Абрис. – 360
 [[Категорія: Шаблони]]

←Попередня ревізія		Версія за 12:57, 14 лютого 2014
Рядок 68:		Рядок 68:

	==Корисні ресурси==		==Корисні ресурси==
		+
		+
		+	[http://litopys.org.ua/ Ізборник]
		+	[http://historical-club.org.ua/ Всеукраїнський клуб істориків]
		+	[http://www.history.org.ua/ Інститут історії України НАН України]
		+	[http://www.ukrhistory.narod.ru/ Українська історична бібліотека ]
		+	[http://www.history.univ.kiev.ua/uk/homepage.html Історичний факультет є ровесником Київського національного університету імені Тараса Шевченка]
		+
		+	Інші ресурси
		+	1. Греков Б.Д. Київська Русь. – М., 1953. – 351
		+	2. Замалеев А.Ф., Зоу В.А. Мислители Киевськой Руси. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1981. – 159
		+	3. Історія Української культури./За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К, 2000. – 606
		+	4 Історія україни: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Ю. Свідерський, Т. Ладиченко, Н. Ромашин. – Київ: Грамота, 2007. – 272 с.
		+	6. Толочко П. Київська Русь. – К.: Абрис. – 360

	[[Категорія: Шаблони]]		[[Категорія: Шаблони]]

@@ Рядок 61: / Рядок 61: @@
 ==Висновки==
 ==Корисні ресурси==
 [[Категорія: Шаблони]]

@@ Рядок 47: / Рядок 47: @@
 З ХII ст. за ініціативою князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.) в Галицько-Волинському князівстві запроваджуються перші відкриті монастирські школи для населення.
 # Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про-никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).
- # Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях. Княжич не тільки там виховувався, але й княжив. Кормильці були і як наставники, і як управителі. Кормильство передбачало не лише військово-фізичне виховання, але й орієнтувалось на високий рівень освіти. Князі володіли 5-6 іноземними мовами.
+# Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях. Княжич не тільки там виховувався, але й княжив. Кормильці були і як наставники, і як управителі. Кормильство передбачало не лише військово-фізичне виховання, але й орієнтувалось на високий рівень освіти. Князі володіли 5-6 іноземними мовами.
 Розсаджування київськими князями своїх дітей по містах і областях спочатку сприяло консолідації східнослов’янських земель. Але згодом виявились його негативні наслідки: батьки погано знали дітей, брати не знали один одного, що посилювало міжусобиці; високий статус кормильців давав їм змогу втручатися в родинні суперечки князя, в політичні інтриги і придворні змови. Починаючи з ХIII ст. кормильці заміняються дядьками – високоосві-ченими людьми (вперше термін зустрічається 1202 р.). Вони ставали домаш-німи вчителями. На зміну кормильству приходять елементи гувернерства.
 # Жіночі школи. Прикладом таких шкіл є жіноча школа, відкрита Ганною Всеволодівною (сестрою Володимира Мономаха) при Андріївській церкві у Києві (1086 р.). Пізніше такі школи були відкриті в Суздалі, Полоцьку та інших містах. Ряд джерел засвідчують високу освіченість жінок, особливо у князівських верхах. Це піднімало престиж Київської Русі в очах Європи.

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 – язичницькі школи, які задовольняють потреби язичницької верхівки;
 – християнські школи. Відомо, що християнство проникає на Русь задовго до його офіційного запровадження.
- * Розвиткові освіти і шкільництва на Русі сприяло запровадження християнства. Воно прилучило Русь до античної культури і науки, зблизило її з багатьма країнами Європи.
+* Розвиткові освіти і шкільництва на Русі сприяло запровадження християнства. Воно прилучило Русь до античної культури і науки, зблизило її з багатьма країнами Європи.
 Перше офіційне свідчення про появу шкіл на Русі датується 988 р. і пов’язане воно з хрещенням Русі. У "Повісті временних літ" вказується, що князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу "книжного вчення".
 Хрещення Русі і розповсюдження грамотності через шкільне навчання були ланками однієї політики князя Володимира, який бажав укріплення держави, і тому прагнув підготувати грамотних людей, передусім, для дер-жавного апарату, які б могли уміло вести внутрішню і зовнішню політику.
@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аске¬тичному вихованні, зміст якого зводився до формування в ченців покори, терпіння, відмови від радощів земного життя.
 З ХII ст. за ініціативою князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.) в Галицько-Волинському князівстві запроваджуються перші відкриті монастирські школи для населення.
- # Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про-никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).
+# Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про-никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).
   # Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях. Княжич не тільки там виховувався, але й княжив. Кормильці були і як наставники, і як управителі. Кормильство передбачало не лише військово-фізичне виховання, але й орієнтувалось на високий рівень освіти. Князі володіли 5-6 іноземними мовами.
 Розсаджування київськими князями своїх дітей по містах і областях спочатку сприяло консолідації східнослов’янських земель. Але згодом виявились його негативні наслідки: батьки погано знали дітей, брати не знали один одного, що посилювало міжусобиці; високий статус кормильців давав їм змогу втручатися в родинні суперечки князя, в політичні інтриги і придворні змови. Починаючи з ХIII ст. кормильці заміняються дядьками – високоосві-ченими людьми (вперше термін зустрічається 1202 р.). Вони ставали домаш-німи вчителями. На зміну кормильству приходять елементи гувернерства.

←Попередня ревізія		Версія за 12:52, 14 лютого 2014
Рядок 29:		Рядок 29:

	==Результати дослідження==		==Результати дослідження==
		+
		+	Нами був проведений комплексний аналіз освіти в давньоруських школах
		+	Завдяки опрацювання джерел та літератури. В результаті аналізу ми з’ясували наступне:
		+	* Існування писемності на Русі в язичницький період, очевидно, підтримувалось як індивідуальним, так і груповим навчанням грамоти. Групове навчання було зародковою формою шкіл, які з’являються з винайденням буквенно-звукової системи письма. До прийняття християнства перші школи були двох типів:
		+	– язичницькі школи, які задовольняють потреби язичницької верхівки;
		+	– християнські школи. Відомо, що християнство проникає на Русь задовго до його офіційного запровадження.
		+	* Розвиткові освіти і шкільництва на Русі сприяло запровадження християнства. Воно прилучило Русь до античної культури і науки, зблизило її з багатьма країнами Європи.
		+	Перше офіційне свідчення про появу шкіл на Русі датується 988 р. і пов’язане воно з хрещенням Русі. У "Повісті временних літ" вказується, що князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу "книжного вчення".
		+	Хрещення Русі і розповсюдження грамотності через шкільне навчання були ланками однієї політики князя Володимира, який бажав укріплення держави, і тому прагнув підготувати грамотних людей, передусім, для дер-жавного апарату, які б могли уміло вести внутрішню і зовнішню політику.
		+	З іншої сторони, і християнська церква була зацікавлена у підготовці освічених людей – ідеологів нової релігії. Та й рівень розвитку ремесла і торгівлі вимагав грамотних людей. Слід відзначити заслугу християнської церкви у поширенні шкільництва на Русі. Саме вона принесла сюди традицію шкільної освіти, якої на Русі не було.
		+	* На ХI ст., коли припадає період розквіту Київської Русі, тут склалася така система шкіл і виховання: школи "книжного вчення", монастирські школи, школи грамоти, кормильство, жіночі школи.
		+	#Школи "книжного вчення" – школи підвищеного типу. Як правило, тут викладалося "сім вільних мистецтв". Особливістю таких шкіл було те, що навчання здійснювалось за привнесеною християнством книжною систе¬мою, де головною була робота з книгою, з текстом. А це розширювало рамки пізнання і можливості освіти.
		+	Ці школи готували своїх вихованців до діяльності у різних сферах дер-жавного, культурного та церковного життя. Прикладом шкіл "книжного вчення" були школа Володимира (988 р.), двірцева школа Ярослава Муд¬рого (1037 р.) і ін. Остання існувала при Софійському соборі і мала між¬на¬родне значення. Це була школа підвищеного типу, тут велося перепису¬вання книг, а також готувалися писарі і перекладачі для цієї справи. В ній було започатковано першу на Русі бібліотеку, яка стала дуже відомою.
		+	# Монастирські школи запроваджувались з ХI ст. при монастирях згідно Студитського статуту, який вимагав, щоб монахи жили в гуртожитках і навчалися грамоти. Спочатку існували тільки закриті монастирські школи, їх відвідували новоприйняті монахи. Такі школи функціонували лише в період навчання останніх. Навчання носило індивідуальний характер.
		+	У деяких монастирях існували школи підвищеного типу. Такою була школа в Києво-Печерському монастирі (1068 р.). Вона давала богословську освіту, яка досягала рівня візантійської духовної патріаршої академії. Школа відома своєю бібліотекою. Києво-Печерський монастир став центром руського літописання, був постачальником книжкової продукції у всій Київській Русі.
		+	Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аске¬тичному вихованні, зміст якого зводився до формування в ченців покори, терпіння, відмови від радощів земного життя.
		+	З ХII ст. за ініціативою князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.) в Галицько-Волинському князівстві запроваджуються перші відкриті монастирські школи для населення.
		+	# Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про-никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).
		+	# Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях. Княжич не тільки там виховувався, але й княжив. Кормильці були і як наставники, і як управителі. Кормильство передбачало не лише військово-фізичне виховання, але й орієнтувалось на високий рівень освіти. Князі володіли 5-6 іноземними мовами.
		+	Розсаджування київськими князями своїх дітей по містах і областях спочатку сприяло консолідації східнослов’янських земель. Але згодом виявились його негативні наслідки: батьки погано знали дітей, брати не знали один одного, що посилювало міжусобиці; високий статус кормильців давав їм змогу втручатися в родинні суперечки князя, в політичні інтриги і придворні змови. Починаючи з ХIII ст. кормильці заміняються дядьками – високоосві-ченими людьми (вперше термін зустрічається 1202 р.). Вони ставали домаш-німи вчителями. На зміну кормильству приходять елементи гувернерства.
		+	# Жіночі школи. Прикладом таких шкіл є жіноча школа, відкрита Ганною Всеволодівною (сестрою Володимира Мономаха) при Андріївській церкві у Києві (1086 р.). Пізніше такі школи були відкриті в Суздалі, Полоцьку та інших містах. Ряд джерел засвідчують високу освіченість жінок, особливо у князівських верхах. Це піднімало престиж Київської Русі в очах Європи.
		+	*Більшість дітей, передусім, простих людей виховувались у сім’ї. Їх вчили сільськогосподарської праці та іншій домашній роботі. Дітей могли віддавати якомусь майстрові для вивчення ремесла. Там вони інколи могли вивчати грамоту та хоровий спів.
		+	За порівняно короткий час (ХI-ХII ст.) Київська Русь досягла надзвичайно великих успіхів у поширенні грамотності та шкіл і за станом освіти не поступалася західноєвропейським країнам. Прикладом цьому є двірцева школа Ярослава Мудрого. Причинами, які сприяли розпов¬сюдженню грамотності й шкільництва на Русі, були:
		+	– про освіту турбувалася не лише і не стільки церква, а й князівська (світська) влада;
		+	– навчання в школах проводилось рідною мовою (слов’янською);
		+	– з Болгарії проникала і поширювалась кирило-мефодіївська писемна традиція (Русь приступила до шкільної освіти не на голому місці, а маючи вже багато болгарських перекладів літератури на слов’янську мову);
		+	– існувала самоосвіта, майже невідома на Заході того часу;
		+	– школа була відкрита для широких мас, хоч мова про всеобуч не йде;
		+	– школа в Київській Русі була доступна для дівчат;
		+	– давньоруські школи за своєю організацією були більш демократичними, тут дисципліна мала більш м’який характер, ніж у західноєвропейських школах.

	==Висновки==		==Висновки==

←Попередня ревізія		Версія за 12:52, 14 лютого 2014
Рядок 25:		Рядок 25:

	==Мета дослідження==		==Мета дослідження==
		+
		+	Мета дослідження полягає у вивченні впливу освіти на розвиток культури та комплексному аналізі розвитку шкільництва Київської Русі в період роздробленості

	==Результати дослідження==		==Результати дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 12:51, 14 лютого 2014
Рядок 21:		Рядок 21:

	==Гіпотеза дослідження==		==Гіпотеза дослідження==
		+
		+	Часи Київської Русі слугували «великою сходинкою» у розвитку сучасної культури суспільства

	==Мета дослідження==		==Мета дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 12:49, 14 лютого 2014
Рядок 17:		Рядок 17:

	==Проблема дослідження==		==Проблема дослідження==
		+
		+	Якою є освіта в давньоруських школах ?

	==Гіпотеза дослідження==		==Гіпотеза дослідження==