http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%2C_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22Учнівська вікі-стаття "Материк, де все навпаки" - Історія редагувань2026-05-21T10:05:35ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.24.1http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA,_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22&diff=81200&oldid=prevОля Литвиненко: /* Результати дослідження */2012-01-23T08:09:11Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Результати дослідження</span></span></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:09, 23 січня 2012</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 46:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 46:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image216.jpg|200px]]</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image216.jpg|200px]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></del></div></td><td colspan="2"> </td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image218.jpg|200px]]</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image218.jpg|200px]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></del></div></td><td colspan="2"> </td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image220.jpg|200px]]</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image220.jpg|200px]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
</table>Оля Литвиненкоhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA,_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22&diff=81199&oldid=prevОля Литвиненко: /* Результати дослідження */2012-01-23T08:08:41Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Результати дослідження</span></span></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:08, 23 січня 2012</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 45:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 45:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image216.jpg|<del class="diffchange diffchange-inline">300px</del>]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image216.jpg|<ins class="diffchange diffchange-inline">200px</ins>]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image218.jpg|<del class="diffchange diffchange-inline">300px</del>]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image220.jpg|<del class="diffchange diffchange-inline">300px</del>]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image218.jpg|<ins class="diffchange diffchange-inline">200px</ins>]]</div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image220.jpg|<ins class="diffchange diffchange-inline">200px</ins>]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td></tr>
</table>Оля Литвиненкоhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA,_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22&diff=81197&oldid=prevОля Литвиненко: /* Результати дослідження */2012-01-23T08:08:01Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Результати дослідження</span></span></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:08, 23 січня 2012</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 35:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 35:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Острів Тасманія, крім північної частини, де субтропічний середземноморський клімат, лежить в помірному кліматичному поясі. Тут цілий рік переважають західні вітри, які приносять багато опадів. Тому клімат Тасманії вологий, з прохолодним літом й відносно теплою зимою.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Острів Тасманія, крім північної частини, де субтропічний середземноморський клімат, лежить в помірному кліматичному поясі. Тут цілий рік переважають західні вітри, які приносять багато опадів. Тому клімат Тасманії вологий, з прохолодним літом й відносно теплою зимою.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Факти сьогодення:</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">'''</ins>Факти сьогодення:<ins class="diffchange diffchange-inline">'''</ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Чому немає річок в Австралії? Загальний обсяг води, що стікає з території континенту, менше 350 км3 за рік. Тільки 10-13 % атмосферних опадів надходить у річки та інші водойми, а решта 87-90 % губиться через значне випаровування та просочування. На більшій частині материка поверхневий стік сягає 5-10 мм на рік. Він майже відсутній у районах, де поширені вапняки, і в піщаних пустелях. Тут опади або поглинаються карстовими пустотами, або швидко просочуються через водопроникні піщані гірські породи. Такого низького співвідношення опадів і стоку немає на жодному із материків.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Чому немає річок в Австралії? Загальний обсяг води, що стікає з території континенту, менше 350 км3 за рік. Тільки 10-13 % атмосферних опадів надходить у річки та інші водойми, а решта 87-90 % губиться через значне випаровування та просочування. На більшій частині материка поверхневий стік сягає 5-10 мм на рік. Він майже відсутній у районах, де поширені вапняки, і в піщаних пустелях. Тут опади або поглинаються карстовими пустотами, або швидко просочуються через водопроникні піщані гірські породи. Такого низького співвідношення опадів і стоку немає на жодному із материків.</div></td></tr>
<tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 45:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 45:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image216.jpg|300px]][[Файл:Image218.jpg|300px]][[Файл:Image220.jpg|300px]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image216.jpg|300px]]</div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image218.jpg|300px]]</div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image220.jpg|300px]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td></tr>
</table>Оля Литвиненкоhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA,_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22&diff=81196&oldid=prevОля Литвиненко: /* Результати дослідження */2012-01-23T08:05:07Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Результати дослідження</span></span></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:05, 23 січня 2012</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 40:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 40:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Більша частина площі материка (його внутрішні райони) не має стоку в океан. Тут переважають тимчасові водотоки - кріки. Протя¬гом більшої частини року вони сухі й заповнюються водою тільки після короткочасних злив. У цей період трапляються паводки, під час яких рівень води піднімається до 10-12 м. Але вода швидко спадає, залишаючи оголене кам'янисте дно.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Більша частина площі материка (його внутрішні райони) не має стоку в океан. Тут переважають тимчасові водотоки - кріки. Протя¬гом більшої частини року вони сухі й заповнюються водою тільки після короткочасних злив. У цей період трапляються паводки, під час яких рівень води піднімається до 10-12 м. Але вода швидко спадає, залишаючи оголене кам'янисте дно.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">*</ins>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td></tr>
</table>Оля Литвиненкоhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA,_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22&diff=81195&oldid=prevОля Литвиненко: /* Результати дослідження */2012-01-23T08:04:46Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Результати дослідження</span></span></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:04, 23 січня 2012</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 38:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 38:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Чому немає річок в Австралії? Загальний обсяг води, що стікає з території континенту, менше 350 км3 за рік. Тільки 10-13 % атмосферних опадів надходить у річки та інші водойми, а решта 87-90 % губиться через значне випаровування та просочування. На більшій частині материка поверхневий стік сягає 5-10 мм на рік. Він майже відсутній у районах, де поширені вапняки, і в піщаних пустелях. Тут опади або поглинаються карстовими пустотами, або швидко просочуються через водопроникні піщані гірські породи. Такого низького співвідношення опадів і стоку немає на жодному із материків.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*Чому немає річок в Австралії? Загальний обсяг води, що стікає з території континенту, менше 350 км3 за рік. Тільки 10-13 % атмосферних опадів надходить у річки та інші водойми, а решта 87-90 % губиться через значне випаровування та просочування. На більшій частині материка поверхневий стік сягає 5-10 мм на рік. Він майже відсутній у районах, де поширені вапняки, і в піщаних пустелях. Тут опади або поглинаються карстовими пустотами, або швидко просочуються через водопроникні піщані гірські породи. Такого низького співвідношення опадів і стоку немає на жодному із материків.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Більша частина площі материка (його внутрішні райони) не має стоку в океан. Тут переважають тимчасові водотоки - кріки. Протя¬гом більшої частини року вони сухі й заповнюються водою тільки після короткочасних злив. У цей період трапляються паводки, під час яких рівень води піднімається до 10-12 м. Але вода швидко спадає, залишаючи оголене кам'янисте дно.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">*</ins>Більша частина площі материка (його внутрішні райони) не має стоку в океан. Тут переважають тимчасові водотоки - кріки. Протя¬гом більшої частини року вони сухі й заповнюються водою тільки після короткочасних злив. У цей період трапляються паводки, під час яких рівень води піднімається до 10-12 м. Але вода швидко спадає, залишаючи оголене кам'янисте дно.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
</table>Оля Литвиненкоhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA,_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22&diff=81194&oldid=prevОля Литвиненко: /* Результати дослідження */2012-01-23T08:04:18Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Результати дослідження</span></span></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 08:04, 23 січня 2012</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 34:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 34:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Розрізнять ці типи клімату головним чином за кількістю річних опадів і їх режимом. Так, в області субтропічного вологого клімату опадів випадає опади випадають на протязі всього року (1000-2000 мм на рік); температури січня близько +22оС, липня – +6оС. Субтропічний континентальний клімат характеризується малою кількістю опадів (300-400 мм на рік) й доволі різкими річними й добовими коливаннями температур. Субтропічний середземноморський клімат в Австралії відзначається сухим й жарким літом, прохолодною й дощовою зимою, річною кількістю опадів 500-600 мм.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Розрізнять ці типи клімату головним чином за кількістю річних опадів і їх режимом. Так, в області субтропічного вологого клімату опадів випадає опади випадають на протязі всього року (1000-2000 мм на рік); температури січня близько +22оС, липня – +6оС. Субтропічний континентальний клімат характеризується малою кількістю опадів (300-400 мм на рік) й доволі різкими річними й добовими коливаннями температур. Субтропічний середземноморський клімат в Австралії відзначається сухим й жарким літом, прохолодною й дощовою зимою, річною кількістю опадів 500-600 мм.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Острів Тасманія, крім північної частини, де субтропічний середземноморський клімат, лежить в помірному кліматичному поясі. Тут цілий рік переважають західні вітри, які приносять багато опадів. Тому клімат Тасманії вологий, з прохолодним літом й відносно теплою зимою.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Острів Тасманія, крім північної частини, де субтропічний середземноморський клімат, лежить в помірному кліматичному поясі. Тут цілий рік переважають західні вітри, які приносять багато опадів. Тому клімат Тасманії вологий, з прохолодним літом й відносно теплою зимою.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Факти сьогодення</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Чому немає річок в Австралії? Загальний обсяг води, що стікає з території континенту, менше 350 км3 за рік. Тільки 10-13 % атмосферних опадів надходить у річки та інші водойми, а решта 87-90 % губиться через значне випаровування та просочування. На більшій частині материка поверхневий стік сягає 5-10 мм на рік. Він майже відсутній у районах, де поширені вапняки, і в піщаних пустелях. Тут опади або поглинаються карстовими пустотами, або швидко просочуються через водопроникні піщані гірські породи. Такого низького співвідношення опадів і стоку немає на жодному із материків.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Факти сьогодення<ins class="diffchange diffchange-inline">:</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">*</ins>Чому немає річок в Австралії? Загальний обсяг води, що стікає з території континенту, менше 350 км3 за рік. Тільки 10-13 % атмосферних опадів надходить у річки та інші водойми, а решта 87-90 % губиться через значне випаровування та просочування. На більшій частині материка поверхневий стік сягає 5-10 мм на рік. Він майже відсутній у районах, де поширені вапняки, і в піщаних пустелях. Тут опади або поглинаються карстовими пустотами, або швидко просочуються через водопроникні піщані гірські породи. Такого низького співвідношення опадів і стоку немає на жодному із материків.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Більша частина площі материка (його внутрішні райони) не має стоку в океан. Тут переважають тимчасові водотоки - кріки. Протя¬гом більшої частини року вони сухі й заповнюються водою тільки після короткочасних злив. У цей період трапляються паводки, під час яких рівень води піднімається до 10-12 м. Але вода швидко спадає, залишаючи оголене кам'янисте дно.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Більша частина площі материка (його внутрішні райони) не має стоку в океан. Тут переважають тимчасові водотоки - кріки. Протя¬гом більшої частини року вони сухі й заповнюються водою тільки після короткочасних злив. У цей період трапляються паводки, під час яких рівень води піднімається до 10-12 м. Але вода швидко спадає, залишаючи оголене кам'янисте дно.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">*</ins>Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image216.jpg|300px]][[Файл:Image218.jpg|300px]][[Файл:Image220.jpg|300px]]</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image216.jpg|300px]][[Файл:Image218.jpg|300px]][[Файл:Image220.jpg|300px]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
</table>Оля Литвиненкоhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA,_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22&diff=79537&oldid=prevОльга Пилипенко: /* Результати дослідження */2012-01-17T11:02:31Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Результати дослідження</span></span></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 11:02, 17 січня 2012</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 39:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 39:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image216.jpg|300px]][[Файл:Image220.jpg|300px]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:Image216<ins class="diffchange diffchange-inline">.jpg|300px]][[Файл:Image218</ins>.jpg|300px]][[Файл:Image220.jpg|300px]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td></tr>
</table>Ольга Пилипенкоhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA,_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22&diff=79532&oldid=prevОльга Пилипенко: /* Результати дослідження */2012-01-17T10:54:12Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Результати дослідження</span></span></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 10:54, 17 січня 2012</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 39:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 39:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:<del class="diffchange diffchange-inline">Image218</del>.jpg]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Файл:<ins class="diffchange diffchange-inline">Image216</ins>.jpg<ins class="diffchange diffchange-inline">|300px]][[Файл:Image220.jpg|300px</ins>]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td></tr>
</table>Ольга Пилипенкоhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA,_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22&diff=79529&oldid=prevОльга Пилипенко: /* Результати дослідження */2012-01-17T10:50:21Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Результати дослідження</span></span></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 10:50, 17 січня 2012</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 39:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 39:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">[[Файл:Image218.jpg]]</ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td></tr>
</table>Ольга Пилипенкоhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%22%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA,_%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%81%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%22&diff=78973&oldid=prevОльга Пилипенко: /* Результати дослідження */2012-01-14T11:14:10Z<p><span dir="auto"><span class="autocomment">Результати дослідження</span></span></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">←Попередня ревізія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 11:14, 14 січня 2012</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 21:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 21:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Результати дослідження==</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Результати дослідження==</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Відомо, що в Австралії жаркий клімат, причиною чого є розташування материка поблизу екватора і на Південному тропіку. В Австралії сухий клімат, бо тропік перетинає материк посередині, а Великий Вододільний хребет не пропускає вологу з океану у внутрішні райони. Австралія розташована у трьох кліматичних поясах, в субтропічному і тропічному, виділяють ще кліматичні області за зволоженням.Річок та озер мало, бо сухий клімат. Кріки - тимчасові водотоки.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Відомо, що в Австралії жаркий клімат, причиною чого є розташування материка поблизу екватора і на Південному тропіку. В Австралії сухий клімат, бо тропік перетинає материк посередині, а Великий Вододільний хребет не пропускає вологу з океану у внутрішні райони. Австралія розташована у трьох кліматичних поясах, в субтропічному і тропічному, виділяють ще кліматичні області за зволоженням.Річок та озер мало, бо сухий клімат. Кріки - тимчасові водотоки.</div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Австралія – найсухіший материк планети. Лише 1/3 частина її території отримує достатнє чи надмірне зволоження. Загалом над континентом випадають в 5 раз менше опадів, ніж над Африкою.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Кліматичні умови Австралії передусім залежать від особливостей її географічного положення по обидві сторони від південного тропіка. Крім географічної широти на клімати материка впливають особливості циркуляції атмосфери, рельєф, слабка порізаність берегової лінії й океанічні течії, а також більша протяжність материка з заходу на схід.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">На більшій частині Австралії переважають пасати. Але їх вплив на клімат східної гірської й західної рівнинної частини материка проявляються по-різному. На крайньому півдні в формуванні клімату відчутний вплив в холодний період року західних вітрів помірних широт. Північ материка знаходиться під впливом північно-західних екваторіальних мусонів.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Мала порізаність берегової лінії й гірський бар’єр на сході материка значно послаблюють вплив оточуючих океанічних водних просторів на клімат внутрішніх (тропічних) частин Австрії.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Материкова Австралія розташована в трьох кліматичних поясах: субекваторіальному, тропічному й субтропічному.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">В субекваторіальному поясі знаходиться північна окраїна материка приблизно до 20о пд. ш. До цих широт літом південної півкулі (грудень-лютий) проникають північно-західні екваторіальні мусони.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">В тропічному поясі (між 20о і 30о пд.ш.) в Австралії формуються два типи клімату: тропічний вологий – на сході й тропічний сухий – на заході. </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Область вологого тропічного клімату займає східне узбережжя материка. Тут дмуть цілий рік південно східні пасати. Вони проходять над теплою Східно-Австралійською течією, насиченою вологою й приносять сильні опади на східні схили Великого Вододільного хребта (1000-1500 мм на рік). Область сухого тропічного клімату охоплюють західні й центральні райони поясу. Тут цілий рік владарюють сухі тропічні повітряні маси. Літом температура повітря в пустелях Західної Австралії піднімаються вище 30оС, зимою – тримаються в межах +10..+15оС. Опадів всього близько 200-300 мм, випадають вони нерегулярно, епізодично. </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">В субтропічному поясі (південніше 30о пд. ш.) виділяють три типи клімату: субтропічний вологий – на південному сході, субтропічний континентальний – на північ від узбережжя Великої Австралійської затоки, субтропічний середземноморський – на південному заході поясу. </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Розрізнять ці типи клімату головним чином за кількістю річних опадів і їх режимом. Так, в області субтропічного вологого клімату опадів випадає опади випадають на протязі всього року (1000-2000 мм на рік); температури січня близько +22оС, липня – +6оС. Субтропічний континентальний клімат характеризується малою кількістю опадів (300-400 мм на рік) й доволі різкими річними й добовими коливаннями температур. Субтропічний середземноморський клімат в Австралії відзначається сухим й жарким літом, прохолодною й дощовою зимою, річною кількістю опадів 500-600 мм.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Острів Тасманія, крім північної частини, де субтропічний середземноморський клімат, лежить в помірному кліматичному поясі. Тут цілий рік переважають західні вітри, які приносять багато опадів. Тому клімат Тасманії вологий, з прохолодним літом й відносно теплою зимою.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Факти сьогодення</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Чому немає річок в Австралії? Загальний обсяг води, що стікає з території континенту, менше 350 км3 за рік. Тільки 10-13 % атмосферних опадів надходить у річки та інші водойми, а решта 87-90 % губиться через значне випаровування та просочування. На більшій частині материка поверхневий стік сягає 5-10 мм на рік. Він майже відсутній у районах, де поширені вапняки, і в піщаних пустелях. Тут опади або поглинаються карстовими пустотами, або швидко просочуються через водопроникні піщані гірські породи. Такого низького співвідношення опадів і стоку немає на жодному із материків.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Більша частина площі материка (його внутрішні райони) не має стоку в океан. Тут переважають тимчасові водотоки - кріки. Протя¬гом більшої частини року вони сухі й заповнюються водою тільки після короткочасних злив. У цей період трапляються паводки, під час яких рівень води піднімається до 10-12 м. Але вода швидко спадає, залишаючи оголене кам'янисте дно.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Озера Австралії переважно безстічні та засолені. У сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким є й найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12 м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Улітку площа озера становить близько 15 тис. км2. Про¬те в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солі. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є чис¬ленні артезіанські басейни, що охоплюють більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий артезіанський басейн (площа -близько 2 млн км2), що розташований у межах Центральної низовини. Його слабо солону й теплу воду населення використовує для побуто¬вих потреб.</ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки==</div></td></tr>
</table>Ольга Пилипенко