Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства - Історія редагувань

4 клас: /* Результати дослідження */

2014-11-16T17:30:24Z

‎Результати дослідження

4 клас: /* Результати дослідження */

2014-11-16T17:30:02Z

‎Результати дослідження

4 клас: /* Результати дослідження */

2014-11-16T17:25:11Z

‎Результати дослідження

4 клас: /* Результати дослідження */

2014-11-16T17:21:10Z

‎Результати дослідження

4 клас: /* Автори проекту */

2014-11-16T17:12:18Z

‎Автори проекту

Браславець Ірина: /* Корисні ресурси */

2014-05-15T12:03:50Z

‎Корисні ресурси

Браславець Ірина: /* Корисні ресурси */

2014-05-15T12:03:21Z

‎Корисні ресурси

Браславець Ірина: /* Результати дослідження */

2014-05-15T12:00:47Z

‎Результати дослідження

Браславець Ірина: /* Результати дослідження */

2014-05-15T11:58:27Z

‎Результати дослідження

Браславець Ірина: /* Результати дослідження */

2014-05-15T11:58:06Z

‎Результати дослідження

←Попередня ревізія		Версія за 17:30, 16 листопада 2014
Рядок 35:		Рядок 35:

	Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.		Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.
		+
		+
	[[Файл:pusanka.jpg]]		[[Файл:pusanka.jpg]]

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.
-[[Файл:Example.jpg]]
+[[Файл:pusanka.jpg]]
 '''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.
+[[Файл:Example.jpg]]
-[[Файл:Gbcfyrf.jpg]]
 '''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.
-'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.
+'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII іть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.
-−
-[[Файл:22222_(1).jpg]]
-−
-В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.
-−
-Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.
-−
-'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.
-−
-При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
-У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.
-−
-Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.
-−
-Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
-У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
-Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
-У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.
-−
-У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.
-−
-У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.
-−
-У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.
-−
-Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.
-−
-Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя  також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.
 ==Висновки==

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 ==Автори проекту==
-Учні 9 класу, група Історики
+Учні 4 класу, група Історики
 ==Тема дослідження==

@@ Рядок 82: / Рядок 82: @@
 ==Корисні ресурси==
-[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]
+Вікіпедія [http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]
-[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]
+Рукотворне диво [https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]
 Мандрівка часом [http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

@@ Рядок 86: / Рядок 86: @@
 [ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]
-[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]
+Мандрівка часом [http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]
 [[Категорія: Шаблони]]

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 '''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.
-[[Файл:Rrrrrrrrrr.jpg]]
+[[Файл:rrrrrrrrrr.jpg]]
 В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

←Попередня ревізія		Версія за 11:58, 15 травня 2014
Рядок 47:		Рядок 47:

	'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.		'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.
		+
		+	[[Файл:Rrrrrrrrrr.jpg]]

	В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.		В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.