УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст. - Історія редагувань

Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */

2014-01-12T11:26:16Z

‎Козацько-селянські повстання 20-30-х рр

Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */

2014-01-11T12:53:14Z

‎Козацько-селянські повстання 20-30-х рр

Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */

2014-01-11T12:51:07Z

‎Козацько-селянські повстання 20-30-х рр

Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */

2014-01-11T12:47:18Z

‎Козацько-селянські повстання 20-30-х рр

Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */

2014-01-11T12:41:28Z

‎Козацько-селянські повстання 20-30-х рр

Svetickushnerova: /* Доба героїчних походів */

2014-01-10T16:25:57Z

‎Доба героїчних походів

Svetickushnerova: /* Доба героїчних походів */

2014-01-10T16:21:45Z

‎Доба героїчних походів

Svetickushnerova: /* Доба героїчних походів */

2014-01-10T15:01:40Z

‎Доба героїчних походів

Svetickushnerova: /* Доба героїчних походів */

2014-01-10T14:57:38Z

‎Доба героїчних походів

Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */

2013-05-07T08:18:06Z

‎Козацько-селянські повстання 20-30-х рр

@@ Рядок 136: / Рядок 136: @@
 |Хід
 |З Бара на Поділлі в Подніпров’я вирушило 30-тисячне каральне військо(Станіславом Конєцпольським).
-Козацькі загони відступили в напрямку до Запорожжя. Біля Крилова табір. 25 жовтня Жмайло відвів повстанців до Курукового озера. Відступ поляків.
+Козацькі загони відступили в напрямку до Запорожжя. Біля Крилова табір. 25 жовтня Жмайло відвів повстанців до '''Курукового озера'''. Відступ поляків.
 Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).
@@ Рядок 142: / Рядок 142: @@
 Під Переяславом три тижні тривали бої. «Тарасова ніч» винищили «Золоту роту» - охорону С.Конєцпольського.
-|Повстанські загони (Павло Бут) діяли роз’єднано й були погано озброєні. 16 грудня 1637 р. у вирішальному бої 15-тисячної польської армії (Микола Потоцький)з 10-тисячним козацьким військом під с. Кумейки, неподалік Канева, повстанці зазнали поразки. Переговори, посередник Адам Кисіль. Ватажків стратили у Варшаві.
+|Повстанські загони ('''Павло Бут''') діяли роз’єднано й були погано озброєні. 16 грудня 1637 р. у вирішальному бої 15-тисячної польської армії (Микола Потоцький)з 10-тисячним козацьким військом під с. '''Кумейки''', неподалік Канева, повстанці зазнали поразки. Переговори, посередник Адам Кисіль. Ватажків стратили у Варшаві.
-р. боротьбу продовжив Яків Острянин. У квітні Острянин переміг під Говтвою. На допомогу полякам М. Потоцький та Ярема Вишневецький.
+р. боротьбу продовжив '''Яків Острянин'''. У квітні Острянин переміг '''під Говтвою'''. На допомогу полякам М. Потоцький та Ярема Вишневецький.
-У травні поразка під Лубнами та під Жовнином. переправився через Сулу й пробився на територію Московської держави. (Перша хвиля еміграції з Правобережжя на Слобожанщину)
+У травні поразка під '''Лубнами та під Жовнином'''. переправився через Сулу й пробився на територію Московської держави. (Перша хвиля еміграції з Правобережжя на Слобожанщину)
-Дмитро Гуня табір в урочищі Старець на старому руслі Дніпра півтора місяця витримували облогу, загони, які йшли їм на допомогу, розбиті, склали зброю.
+'''Дмитро Гуня''' табір в урочищі Старець на старому руслі Дніпра півтора місяця витримували облогу, загони, які йшли їм на допомогу, розбиті, склали зброю.
 На початку грудня 1638 р. в урочищі Маслів Став (поблизу сучасного с. Миронівка) відбулася «остаточна комісія з козаками», де реєстровці змушені були прийняти умови «Ординації Війська Запорозького» (прийнята сеймом ще у березні 1638 р.)

@@ Рядок 135: / Рядок 135: @@
 |-
 |Хід
-|Битва '''біля м.Кирилова''' біля Курукового озера. Війська запорізького та польських військ (С.Конецпольський).
+|З Бара на Поділлі в Подніпров’я вирушило 30-тисячне каральне військо(Станіславом Конєцпольським).
 Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).
-|15 травня під Переяславом бій '''«Тарасова ніч»''' розгромили військо С.Конецпольського, повністю винищив його охорону — «Золоту роту».
+|Нереєстрові козаки-запорожці обрали гетьманом Тараса Федоровича. Вирушив із Січі до Черкас. Взяли Корсунь, Канів та Переяслав. Підтримав митрополит Іов Борецький. Мав національно-визвольну спрямованість.
 |Повстанські загони (Павло Бут) діяли роз’єднано й були погано озброєні. 16 грудня 1637 р. у вирішальному бої 15-тисячної польської армії (Микола Потоцький)з 10-тисячним козацьким військом під с. Кумейки, неподалік Канева, повстанці зазнали поразки. Переговори, посередник Адам Кисіль. Ватажків стратили у Варшаві.

@@ Рядок 139: / Рядок 139: @@
 Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).
 |15 травня під Переяславом бій '''«Тарасова ніч»''' розгромили військо С.Конецпольського, повністю винищив його охорону — «Золоту роту».
-|Битва '''під Кумейками''' (біля Черкас) і '''Боровицею''' (біля Чигирина) поразка козаків. Переговори, посередник Адам Кисіль.  Павлюк страчений.
+|Повстанські загони (Павло Бут) діяли роз’єднано й були погано озброєні. 16 грудня 1637 р. у вирішальному бої 15-тисячної польської армії (Микола Потоцький)з 10-тисячним козацьким військом під с. Кумейки, неподалік Канева, повстанці зазнали поразки. Переговори, посередник Адам Кисіль. Ватажків стратили у Варшаві.
-Повстання тривало на Лівобережжі. Розбили поляків '''під Голтвою'''. Оточення Я.Острянина. Поразка козаків під '''Лубнами й Жовниром''', перехід кордону Московської держави.
+р. боротьбу продовжив Яків Острянин. У квітні Острянин переміг під Говтвою. На допомогу полякам М. Потоцький та Ярема Вишневецький.
-Переговори Д.Гуні, капітуляція, перхід на Дон
 |-
 |Наслідки
@@ Рядок 163: / Рядок 168: @@
 ''Фортецю Кодак козаки руйнували кілька разів, а польська влада відбудовувала. У черговий раз відновити її наказав 1638 р. після придушення повстання Бута, Гуні та Остряниці великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Існує переказ, що коли відбудова фортеці була завершена, Конєцпольський особисто, з неприхованим задоволенням оглянув її укріплення. Після цього він з іронією спитав не дуже відомого тоді чигиринського сотника реєстрового козацтва, який супроводжував коронного гетьмана: «Ну, як вам Кодак?» Дотепний, добре освічений і непокірний сотник миттєво відповів бездоганною латиною «Manufacta manu distuo» («Руками створене, руками руйнується»). Цим сотником був Богдан Хмельницький, який через десятиліття очолив боротьбу українців проти влади Речі Посполитої.''
-На початку грудня 1638 р. в урочищі Маслів Став (поблизу сучасного с. Миронівка) відбулася «остаточна комісія з козаками», де реєстровці змушені були прийняти умови «Ординації Війська Запорозького».
 '''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.

@@ Рядок 154: / Рядок 154: @@
 '''Михайло Дорошенко''' - гетьман реєстрових козаків, брав участь у повстанні Марка Жмайла 1625 р. Уклав Куруківську угоду. Воювавз з татарами та турками під час одного з боїв поблизу Бахчисарая загинув. Згадується у пісні “Ой на горі, тай женці  жнуть…”
-Будівництво '''Кодака''' (Гійом де Боплан). Мета – перекрити шлях з Запоріжжя на Україну, під час повстань та втеч.
+р. сейм ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля».
-'''1635''' р кошовий отаман Іван Сулима зруйнував Кодак. 1639 році відбудовано. Візьме Б.Хмельницький у 1648 р.
+У липні 1635 р. спорудження Кодацької фортеці, яким керував французький інженер Гійом Левассер де Боплан, було завершено. У фортеці розмістився гарнізон із 200 німецьких найманців. Розміщена в ній залога повинна була ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель.
 '''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.

@@ Рядок 149: / Рядок 149: @@
 Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.
 |'''Переяславська угода''' реєстр 8 тис.
-|«'''Ординація війська запорізького'''» Реєстр 6 тис., інші кріпаки. ліквідована виборність старшини, крім сотників та отаманів. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.
+|'''«Ординація війська запорізького»''' скасовувала «на вічні часи всі права й привілеї реєстровців, якими вони користувалися в нагороду за послуги, надані нашим предкам, і яких нині (вони) позбавляються внаслідок бунту» Замість гетьмана королівського комісара реєстру (судова й військова влада). Виборність й козацьке судочинство скасовувались. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.
 |}

@@ Рядок 74: / Рядок 74: @@
 |}
 р. — похід [http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M П. Конашевича-Сагайдачного] на Москву;
@@ Рядок 83: / Рядок 88: @@
 р. - поразка поляків від Турків у битві під Цецорою. Загинув Михайло Хмельницький, Богдан Хмельницький потрапив у полон.
 Тактика - мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій.
 Стратегія - спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом.
 == [http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA Козацько-селянські повстання 20-30-х рр]==

←Попередня ревізія		Версія за 16:21, 10 січня 2014
Рядок 45:		Рядок 45:
	\|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.		\|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.
	\|-		\|-
−	\|	+	\|1606 р.
−	\|	+	\|здобули Варну
−	\|	+	\|найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.
	\|-		\|-
−	\|	+	\|1608 р.
−	\|	+	\|Захопили Перекоп
−	\|	+	\|«дивовижними хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп
	\|-		\|-
−	\|	+	\|1609 р.
−	\|	+	\|напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород
	\|		\|
	\|-		\|-
−	\|	+	\|1614 р.
−	\|	+	\|напали на Трапезунд та Синоп
−	\|	+	\|козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані.
	\|-		\|-
−	\|	+	\|1615 р.
−	\|	+	\|Атакували Стамбул
−	\|	+	\|80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул.
	\|-		\|-
−	\|	+	\|1616 р.
−	\|	+	\|Взяли Кафу – найбільший невільничий ринок на Чорному морі.
−	\|	+	\|Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених.
	\|-		\|-
−	\|	+	\|1624 р
−	\|	+	\|Один із найблискучіших походів на Стамбул
−	\|	+	\|Вони тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому.
−	\|-	+
−	\|	+
−	\|	+
−	\|	+
−	\|-	+
−	\|	+
−	\|	+
−	\|	+
−	\|-	+
−	\|	+
−	\|	+
−	\|	+
−	\|-	+
−	\|	+
−	\|	+
−	\|	+
	\|}		\|}

←Попередня ревізія		Версія за 15:01, 10 січня 2014
Рядок 36:		Рядок 36:
	''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''		''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''

−		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Дата'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Подія'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Наслідки'''</p>
		+	\|-
		+	\|1602 р.
		+	\|Розгром турецького флоту під Кілією
		+	\|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|
		+	\|}

←Попередня ревізія		Версія за 14:57, 10 січня 2014
Рядок 19:		Рядок 19:

	'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622 — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620).		'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622 — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620).
		+
		+	Передумови українське козацтво - захисник європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу (Повторити місце Османської імперії в світі).
		+
		+	На початку 17 ст. татарські війська на українських землях, «умиваючись по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», брали ясир.
		+
		+	'''Ясир''' (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.
		+
		+	'''Гарем''' — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.
		+	Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.
		+
		+	'''Каторга''' — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.
		+	Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.
		+
		+	'''Цікаво знати'''
		+
		+	''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''
		+
		+
		+