http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%B0... 2026-05-11T01:25:42Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.24.1 http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%B0...&diff=839285&oldid=prev 2015-04-02T11:28:47Z

<p>Створена сторінка: Тема: «Свіча горіла на столі, свіча горіла…» Мета: · ознайомити учнів з життям і т...</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>Тема: «Свіча горіла на столі, свіча горіла…»<br /> Мета: <br /> · ознайомити учнів з життям і творчістю поетів «срібного віку»;<br /> · пробудити інтерес до поезії взагалі, і до поезії « срібного віку» зокрема;<br /> · з’ясувати особливості поетичної манери поетів;<br /> · виховувати любов до літератури;<br /> · розвивати творчі, акторські, музичні здібності учнів.<br /> Обладнання: портрети поетів «срібного віку», свічка, мультимедійний проектор.<br /> Учні поділені на 8 груп, кожна сидить за окремим столом, на столі – таблички з іменами поетів: О.Блок, М. Гумільов, С.Єсенін, В.Маяковський, О.Мандельштам, М.Цвєтаєва, Б.Пастернак, А.Ахматова. Один із учнів у групі – літературознавець, інші – читають напам’ять улюблені вірші поетів. Свічка, як естафета палаючого серця поета, передається від столу до столу. <br /> Сценарій<br /> Відео «Поезія «срібного століття», музичний супровід – пісня «Свіча горіла» у виконанні А.Пугачової (можна Я.Носкова).<br /> <br /> Учитель. Сьогодні у нас театр поезії. Ми – актори, у кожного своя роль, хтось грає літературознавця, хтось – поета. Наше завдання – розповісти глядачам про зламані долі поетів «срібного століття» так, щоб закипіла в серці сльоза, щоб чуже горе відчули як своє. Вміння співпереживати – це одна із рис духовно розвинутої людини.<br /> Ми запалюємо з вами свічку, яка може мати багато символічних значень. Які? ( учні пропонують свої тлумачення)<br /> можливо, вона своїм теплом розтопить чиєсь цинічне крижане серце;<br /> можливо, вона є символом домашнього затишку;<br /> можливо, для когось це вічне горіння любові;<br /> це символ життя, віри в те, що все буде краще;<br /> А сьогодні свічка – це символ палаючих сердець поетів, які , за словами Пушкіна, покликані «глоголом жечь сердца людей».<br /> Поети «срібного століття» творили у роки сталінського терору. <br /> Про трагедію поетів «срібного століття» російський поет і дисидент Іван Єлагін говорив так:<br /> Я сегодня прочитал за завтраком:<br /> «Все права сохранены за автором».<br /> Я в отместку тоже буду щедрым –<br /> Все права сохранены за ветром,<br /> За звездой, за Ноевым ковчегом,<br /> За дождем, за прошлогодним снегом.<br /> Автор с общественным весом,<br /> Что за права ты отстаивал?<br /> Право на пулю Дантеса<br /> Или веревку Цветаевой?<br /> Право на общую яму<br /> Было дано Мандельштаму.<br /> Право быть чистым и смелым,<br /> Не отступаться от слов,<br /> Право стоять под расстрелом,<br /> Как Николай Гумилев. Авторов только хватило б,<br /> Ну, а права – как песок.<br /> Право на пулю в затылок,<br /> Право на пулю в висок.<br /> Право под стражей томиться,<br /> Право испить клевету,<br /> Право в особой больнице<br /> Мучиться с кляпом во рту!<br /> Право, как Блок,задохнуться,<br /> Как Пастернак умереть.<br /> Эти права нам даются<br /> И сохраняются впредь. ...Все права сохранены за автором.<br /> Будьте трижды прокляты, слова!<br /> Вот он с подбородком, к небу задранным,<br /> По-есенински осуществил права!<br /> Вот он, современниками съеденный,<br /> У дивана расстелил газетины,<br /> Револьвер рывком последним сгреб –<br /> И пускает лежа пулю в лоб.<br /> Вот он, удостоенный за книжку<br /> Звания народного врага,<br /> Валится под лагерною вышкой<br /> Доходягой на снега.<br /> Господи, пошли нам долю лучшую,<br /> Только я прошу Тебя сперва:<br /> Не забудь отнять у нас при случае<br /> Авторские страшные праваПро страшні прав поета в епоху сталінських репресій розповідає 1 група.<br /> Перша група . Олександр Блок.<br /> Літературознавець. О.Блок стоїть першим у трагічному списку поетів «срібного століття». Його не переслідували, він не був у концтаборі, але він помер, коли йому вопивнилося лише 41 рік. Статті останніх років свідчать про глибокі розчаруванні поета врозбудові нового радянського суспільства.<br /> Незважаючи ні на що, Блок стверджував: «Шалено людлю життя, з кожним днем все більше, все житейське, просте і складне, і безкриле, і циганське».<br /> Учні читають вірші. Відео «Мотиви поезій О.Блока», музика - романс «Гори, гори, моя звезда».<br /> <br /> Після того, як прочитані вірші Блока, свічка передається на сусідній стіл.<br /> Друга група. Микола Гумільов.<br /> Літературознавець. Микола Гумільов був заарештований у серпні 1921 року, його звину­ватили в підготовці контрреволюційного повстання в Петербурзі. Зви­нувачення не було підтверджено жодним документом. Злочин Гумільова був у тому, що він не заявив органам радянської влади, що йому пропо­нували вступити в контрреволюційну офіцерську організацію. Суду не було, його розстріляли без суду і слідства.<br /> Олексій Миколайович Толстой писав: «Я не знаю подробностей его убийства, но, зная Гумилева,— знаю, что, стоя у стены, он не подарил палачам даже взгляда смятения и страха. Хмурая тень его, негодуя, отлетела от обезображенной, окровавленной, страстно любимой им Родины».<br /> Микола Гумільов чомусь думав, що він помре у 53 роки. Він розви­вав думку, що смерть треба заробити. Але цифра 53 містичним чином перевернулась, як у дзеркалі, і життя його трагічно і несправедливо обі­рвалось у 35 років.<br /> Учні читають вірші. Відео «Мотиви поезій М.Гумільова», музика С.Рахманінова.<br /> <br /> Після того, як прочитані вірші, свічка передається на сусідній стіл.</div>

Reznik07