СТАТТЯ - Історія редагувань

Annkirsan87: Сторінка очищена

2017-02-20T20:00:42Z

Сторінка очищена

Annkirsan87 в 19:26, 20 лютого 2017

2017-02-20T19:26:10Z

Annkirsan87: Створена сторінка: Останніми роками багато і часто говорять про недостатню ефективність процесу навчання...

2017-02-20T19:14:09Z

Створена сторінка: Останніми роками багато і часто говорять про недостатню ефективність процесу навчання...

Нова сторінка

Останніми роками багато і часто говорять про недостатню ефективність процесу навчання. Вчителі стурбовані тим, що школярі насилу засвоюють навчальний матеріал, не можуть застосовувати знання в зміненій ситуації, вибрати той або інший метод розв`язку рівнянь. Більше всього посилаються на те, що учні не вивчають правила, не уміють застосовувати їх, не можуть вивчити теорему. В той же час в школі все ще переважає традиційна модель, орієнтована на засвоєння знань, умінь і навиків учнів, і інформаційні методи навчання.
А з іншого боку, вивчення математики пов’язане із специфічними математичними видами пізнавальної діяльності, це загальні і специфічні. Серед загальних видів пізнавальної діяльності головне місце займають логічні прийоми мислення. З погляду діяльнісного підходу до навчання, слід озброюватись системою загальних і специфічних прийомів діяльності - як розумовою, так і практичною. Очевидно, що логічні розуміння є найважливішим компонентом розумової діяльності, оскільки однією з істотних характеристик мислення є те, що це логічно організований пошуковий процес, зосереджений на вирішуваній проблемі.
Отже, вчителі найчастіше не володіють повною мірою уміннями розвивати логічне мислення, організовувати навчальну діяльність учнів по засвоєнню поняття, правила, методів рішення математичних завдань, відбирати для цього навчальний матеріал. В результаті не створюються умови для ефективного розвитку загально-навчальних умінь.
У цих випадках навчання є інформаційним: вчитель розповів новий матеріал, показав зразки рішення задачі або рівняння, перевірив знання правив, теорем, дав завдання для самостійного вирішення і оцінив виконання їх. В цьому випадку не доводиться говорити про розвиток учнів. Таке навчання не робить істотного впливу як на загальний психічний розвитку дітей, так і на розвиток їх спеціальних здібностей. Не можна не погодитися з думкою відомого американського математика і методиста Д. Пойа, що, якщо викладач математики «заповнить відведений йому навчальний час натаскуванню учнів в шаблонних вправах, він уб'є їх інтерес, загальмує їх розумовий розвиток і упустить свої можливості». Розвиток учнів багато в чому залежить від тієї діяльності, яку вони виконують в процесі навчання, — репродуктивною або продуктивною (творчою).
Творча діяльність учня, направлена на творче розуміння засвоюваного матеріалу і породження нових способів дії, її розвиток залежать від наявності трьох складових мислення: 1) високий рівень сформованості елементарних розумових операцій; 2) високий рівень активності мислення, що виявляється у висуненні безлічі гіпотез, варіантів рішень, нестандартних ідей; 3) високий рівень організованості і цілеспрямованості мислення, що виявляється у виділенні істотного в явищах, усвідомленні власних способів мислення.
Сформованість названих якостей мислення дозволить подолати труднощі в оволодінні навчальним матеріалом і приведе до розвитку творчої особи учня. Це пояснюється тим, що учень, отримуючи теоретично обгрунтовані способи дій, знання, може самостійно виробляти подібні способи в незнайомих ситуаціях або нові способи при рішенні поставлених проблем.
Таким чином, завдання вчителя зводиться до формування вказаних компонентів мислення. При цьому інструментом для розвитку мислення є цікаві завдання (завдання на «міркування», логічні завдання, головоломки, нестандартні завдання). Їх можна успішно використовувати на уроках як додатковий, допоміжний шлях для тренінгу мислення і формування елементів творчої діяльності.
Слід зазначити, що в переважній більшості підручників і дидактичної літератури для середньої школи практично відсутні завдання, які б сприяли підготовці учнів до діяльності творчого характеру і формуванню у них відповідних інтелектуальних умінь. У традиційних підручниках, в основному, містяться завдання, що вимагають «обчислити», «знайти», «вирішити», «перевірити», «перерахувати» і т.д. Такий матеріал не орієнтує вчителя на організацію діяльнісного підходу до навчання учнів. Якщо ж ми хочемо навчити школяра логічно мислити, то треба учити саме цьому, потрібно давати можливо більше вправ, що розвивають здібність до логічного мислення, як взагалі потрібно багато вправлятися, щоб навчитися якому-небудь виду діяльності.
Необхідно використовувати на уроках завдання нестандартні, завдання, що вимагають відомої незалежності мислення, здорового глузду, оригінальності.
Все це приводить вчителя до необхідності шукати нестандартні завдання в різних навчальних посібниках, методичній літературі.
За час моєї роботи в школі спостерігалося зниження пізнавального інтересу до уроків математики, рівня успішності учнів, обумовленого недостатньо розвиненим мисленням, недостатнім розвитком математичної мови і обчислювальних навичок в учнів, розвитку обдарованих дітей. Тому стало необхідним урізноманітити методи навчання, активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів. Розвиваючі завдання — відмінний інструмент для такого розвитку, вони дають можливість включити в активну роботу всіх учнів, розвинути самостійність, пізнавальний інтерес, формують математичний стиль мислення, розвивають здібності дітей.

←Попередня ревізія		Версія за 20:00, 20 лютого 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~<u>Мета і зміст громадянського виховання учнів</u>~~

−	Основна мета громадянського виховання полягає у формуванні громадянськості як інтегративного якості особистості, що містить у собі внутрішню свободу і повагу до державної влади, любов до Батьківщини і прагнення до світу, почуття власної гідності і дисциплінованість, гармонійний прояв патріотичних почуттів і культури міжнаціонального спілкування. Становлення громадянськості як якості особистості визначається як суб'єктивними зусиллями педагогів, батьків, громадських організацій, так і об'єктивними умовами функціонування суспільства, особливостями державного устрою, рівень правової, політичної, моральної культури в ньому. Громадянське виховання передбачає формування конституційних, правових позицій особистості. Вироблені в суспільстві ідеї, норми, погляди та ідеали визначають громадянську свідомість формується особистості, однак для їх досягнення гармонії необхідна цілеспрямована виховна робота. При цьому утвердилися ідеали товариства приймаються особистістю як свої власні. Сформована громадянська свідомість дасть людині можливість оцінювати соціальні явища і процеси, свої вчинки і дії з позиції інтересів суспільства. Розробка питань громадянського виховання у педагогіці має свою історію. У західноєвропейській, античної та класичній педагогіці воно пов'язане з іменами Платона, Аристотеля, Руссо та ін Якщо перші пов'язували проблеми громадянського виховання, насамперед з формуванням поваги до держави, законослухняності, то останній бачив основу громадянського виховання у вільному розвитку особистості, у створенні умов для самовираження. Найбільш повно теорія громадянського виховання в зарубіжній педагогіці була розроблена німецьким педагогом Р. Кершенштейнером, відзначали необхідність цілеспрямованого формування громадянського виховання, знання історії держави, політичної освіченості мас.
−
−	~~<u>Правова культура і попередження правопорушень учнів</u>~~
−
−	Завдання формування правової культури полягають у тому, щоб довести до свідомості учнів вимоги правових норм, домогтися того, щоб ці вимоги придбали для них особистісний смисл, стали керівництвом у повсякденній поведінці. Учню, схильної до скоєння правопорушень, завжди притаманна певна сукупність спотворених знань, інтересів, потреб, відносин до людей і соціальних цінностей. "Дефективность свідомості, - зазначав А. С. Макаренко, - це, звичайно, не технічна дефективность особистості, це дефективность якихось соціальних явищ, соціальних відносин, - одним словом, перш за все, зіпсовані відносини між особистістю і суспільством, між вимогами особистості і вимогами суспільства". Витоки деформації моральної і правової свідомості школярів лежать, як правило, в сім'ї. Ось чому робота з сім'ями вихованців - найважливіша умова запобігання правопорушень серед підлітків. Несприятливою для формування особистості дитини є сім'я не тільки з явною деградацією її дорослих членів (пияцтво, бійки, судимості та ін), але і та, де за чисто зовнішніми "благополуччям" ховається атмосфера користолюбства, що виправдовує в очах цієї сім'ї будь-які засоби наживи. Це, в свою чергу, позначається на ставленні школярів до навчання і праці: поступово в їх свідомості формуються зневага до праці, орієнтація на "вигідну" роботу, підпорядкування трудових інтересів корисливих або ложно розуміється престижним устремлінням. Результатом такого "споживчого виховання" найчастіше стає установка на задоволення потреб будь-якими способами, в тому числі і асоціальними. Діти з таких сімей зазвичай відрізняються високою кримінальної активністю. Для підлітка більш значуща і важлива думка про нього однолітків, ніж дорослих - батьків, вчителів і т. п. Ось чому так важливо позитивно впливати на мотиви і характер дій неформальних груп, надавати їм суспільно цінну спрямованість.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Останніми роками багато і часто говорять про недостатню ефективність процесу навчання. Вчителі стурбовані тим, що школярі насилу засвоюють навчальний матеріал, не можуть застосовувати знання в зміненій ситуації, вибрати той або інший метод розв`язку рівнянь. Більше всього посилаються на те, що учні не вивчають правила, не уміють застосовувати їх, не можуть вивчити теорему. В той же час в школі все ще переважає традиційна модель, орієнтована на засвоєння знань, умінь і навиків учнів, і інформаційні методи навчання.
+<u>Мета і зміст громадянського виховання учнів</u>
-А з іншого боку, вивчення математики пов’язане із специфічними математичними видами пізнавальної діяльності, це загальні і специфічні. Серед загальних видів пізнавальної діяльності головне місце займають логічні прийоми мислення. З погляду діяльнісного підходу до навчання, слід озброюватись системою загальних і специфічних прийомів діяльності - як розумовою, так і практичною. Очевидно, що логічні розуміння є найважливішим компонентом розумової діяльності, оскільки однією з істотних характеристик мислення є те, що це логічно організований пошуковий процес, зосереджений на вирішуваній проблемі.
-Отже, вчителі найчастіше не володіють повною мірою уміннями розвивати логічне мислення, організовувати навчальну діяльність учнів по засвоєнню поняття, правила, методів рішення математичних завдань, відбирати для цього навчальний матеріал. В результаті не створюються умови для ефективного розвитку загально-навчальних умінь.
+Основна мета громадянського виховання полягає у формуванні громадянськості як інтегративного якості особистості, що містить у собі внутрішню свободу і повагу до державної влади, любов до Батьківщини і прагнення до світу, почуття власної гідності і дисциплінованість, гармонійний прояв патріотичних почуттів і культури міжнаціонального спілкування. Становлення громадянськості як якості особистості визначається як суб'єктивними зусиллями педагогів, батьків, громадських організацій, так і об'єктивними умовами функціонування суспільства, особливостями державного устрою, рівень правової, політичної, моральної культури в ньому. Громадянське виховання передбачає формування конституційних, правових позицій особистості. Вироблені в суспільстві ідеї, норми, погляди та ідеали визначають громадянську свідомість формується особистості, однак для їх досягнення гармонії необхідна цілеспрямована виховна робота. При цьому утвердилися ідеали товариства приймаються особистістю як свої власні. Сформована громадянська свідомість дасть людині можливість оцінювати соціальні явища і процеси, свої вчинки і дії з позиції інтересів суспільства. Розробка питань громадянського виховання у педагогіці має свою історію. У західноєвропейській, античної та класичній педагогіці воно пов'язане з іменами Платона, Аристотеля, Руссо та ін Якщо перші пов'язували проблеми громадянського виховання, насамперед з формуванням поваги до держави, законослухняності, то останній бачив основу громадянського виховання у вільному розвитку особистості, у створенні умов для самовираження. Найбільш повно теорія громадянського виховання в зарубіжній педагогіці була розроблена німецьким педагогом Р. Кершенштейнером, відзначали необхідність цілеспрямованого формування громадянського виховання, знання історії держави, політичної освіченості мас.
-У цих випадках навчання є інформаційним: вчитель розповів новий матеріал, показав зразки рішення задачі або рівняння, перевірив знання правив, теорем, дав завдання для самостійного вирішення і оцінив виконання їх. В цьому випадку не доводиться говорити про розвиток учнів. Таке навчання не робить істотного впливу як на загальний психічний розвитку дітей, так і на розвиток їх спеціальних здібностей. Не можна не погодитися з думкою відомого американського математика і методиста Д. Пойа, що, якщо викладач математики «заповнить відведений йому навчальний час натаскуванню учнів в шаблонних вправах, він уб'є їх інтерес, загальмує їх розумовий розвиток і упустить свої можливості». Розвиток учнів багато в чому залежить від тієї діяльності, яку вони виконують в процесі навчання, — репродуктивною або продуктивною (творчою).
-Творча діяльність учня, направлена на творче розуміння засвоюваного матеріалу і породження нових способів дії, її розвиток залежать від наявності трьох складових мислення: 1) високий рівень сформованості елементарних розумових операцій; 2) високий рівень активності мислення, що виявляється у висуненні безлічі гіпотез, варіантів рішень, нестандартних ідей; 3) високий рівень організованості і цілеспрямованості мислення, що виявляється у виділенні істотного в явищах, усвідомленні власних способів мислення.
+<u>Правова культура і попередження правопорушень учнів</u>
-Сформованість названих якостей мислення дозволить подолати труднощі в оволодінні навчальним матеріалом і приведе до розвитку творчої особи учня. Це пояснюється тим, що учень, отримуючи теоретично обгрунтовані способи дій, знання, може самостійно виробляти подібні способи в незнайомих ситуаціях або нові способи при рішенні поставлених проблем.
-Таким чином, завдання вчителя зводиться до формування вказаних компонентів мислення. При цьому інструментом для розвитку мислення є цікаві завдання (завдання на «міркування», логічні завдання, головоломки, нестандартні завдання). Їх можна успішно використовувати на уроках як додатковий, допоміжний шлях для тренінгу мислення і формування елементів творчої діяльності.
+Завдання формування правової культури полягають у тому, щоб довести до свідомості учнів вимоги правових норм, домогтися того, щоб ці вимоги придбали для них особистісний смисл, стали керівництвом у повсякденній поведінці. Учню, схильної до скоєння правопорушень, завжди притаманна певна сукупність спотворених знань, інтересів, потреб, відносин до людей і соціальних цінностей. "Дефективность свідомості, - зазначав А. С. Макаренко, - це, звичайно, не технічна дефективность особистості, це дефективность якихось соціальних явищ, соціальних відносин, - одним словом, перш за все, зіпсовані відносини між особистістю і суспільством, між вимогами особистості і вимогами суспільства". Витоки деформації моральної і правової свідомості школярів лежать, як правило, в сім'ї. Ось чому робота з сім'ями вихованців - найважливіша умова запобігання правопорушень серед підлітків. Несприятливою для формування особистості дитини є сім'я не тільки з явною деградацією її дорослих членів (пияцтво, бійки, судимості та ін), але і та, де за чисто зовнішніми "благополуччям" ховається атмосфера користолюбства, що виправдовує в очах цієї сім'ї будь-які засоби наживи. Це, в свою чергу, позначається на ставленні школярів до навчання і праці: поступово в їх свідомості формуються зневага до праці, орієнтація на "вигідну" роботу, підпорядкування трудових інтересів корисливих або ложно розуміється престижним устремлінням. Результатом такого "споживчого виховання" найчастіше стає установка на задоволення потреб будь-якими способами, в тому числі і асоціальними. Діти з таких сімей зазвичай відрізняються високою кримінальної активністю. Для підлітка більш значуща і важлива думка про нього однолітків, ніж дорослих - батьків, вчителів і т. п. Ось чому так важливо позитивно впливати на мотиви і характер дій неформальних груп, надавати їм суспільно цінну спрямованість.
-Слід зазначити, що в переважній більшості підручників і дидактичної літератури для середньої школи практично відсутні завдання, які б сприяли підготовці учнів до діяльності творчого характеру і формуванню у них відповідних інтелектуальних умінь. У традиційних підручниках, в основному, містяться завдання, що вимагають «обчислити», «знайти», «вирішити», «перевірити», «перерахувати» і т.д. Такий матеріал не орієнтує вчителя на організацію діяльнісного підходу до навчання учнів. Якщо ж ми хочемо навчити школяра логічно мислити, то треба учити саме цьому, потрібно давати можливо більше вправ, що розвивають здібність до логічного мислення, як взагалі потрібно багато вправлятися, щоб навчитися якому-небудь виду діяльності.
-Необхідно використовувати на уроках завдання нестандартні, завдання, що вимагають відомої незалежності мислення, здорового глузду, оригінальності.
-Все це приводить вчителя до необхідності шукати нестандартні завдання в різних навчальних посібниках, методичній літературі.
-За час моєї роботи в школі спостерігалося зниження пізнавального інтересу до уроків математики, рівня успішності учнів, обумовленого недостатньо розвиненим мисленням, недостатнім розвитком математичної мови і обчислювальних навичок в учнів, розвитку обдарованих дітей. Тому стало необхідним урізноманітити методи навчання, активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів. Розвиваючі завдання — відмінний інструмент для такого розвитку, вони дають можливість включити в активну роботу всіх учнів, розвинути самостійність, пізнавальний інтерес, формують математичний стиль мислення, розвивають здібності дітей.