<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Родинне виховання - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-06T09:12:48Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.24.1</generator>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=1024239&amp;oldid=prev</id>
		<title>Борисевич Аліна Юріївна в 15:11, 19 вересня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=1024239&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-09-19T15:11:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;←Попередня ревізія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 15:11, 19 вересня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''Курсивний текст''&lt;/del&gt;'''Родинне виховання'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Родинне виховання'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;І. Людина не може жити сама. Найвище щастя і радість людська - спілкування з людьми.&amp;#160;  &amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;І. Людина не може жити сама. Найвище щастя і радість людська - спілкування з людьми.&amp;#160;  &amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Борисевич Аліна Юріївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=1024238&amp;oldid=prev</id>
		<title>Борисевич Аліна Юріївна в 15:10, 19 вересня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=1024238&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-09-19T15:10:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;←Попередня ревізія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 15:10, 19 вересня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Курсивний текст&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''''Жирний текст'''''Курсивний текст'''''Жирний текст''''''Жирний текст''''''Жирний текст''''''Жирний текст''''''Жирний текст'&lt;/del&gt;'''''Родинне виховання'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Курсивний текст'''''Родинне виховання'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;І. Людина не може жити сама. Найвище щастя і радість людська - спілкування з людьми.&amp;#160;  &amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;І. Людина не може жити сама. Найвище щастя і радість людська - спілкування з людьми.&amp;#160;  &amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 89:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 89:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Відомо, б/я суспільний лад включає три компоненти: - цінності; - політичне правління; - економічну систему.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Відомо, б/я суспільний лад включає три компоненти: - цінності; - політичне правління; - економічну систему.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Що ми розуміємо під цінностями:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Що ми розуміємо під цінностями:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 109:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 110:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;2).&amp;#160;  Система батьківського виховання – національна за своєю суттю. Звичайно, слід вивчати і зарубіжний досвід виховання, але базуватися треба на традиціях української народної педагогіки, які складалися віками. Необхідно враховувати особливості сьогодення, нових реалій.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;2).&amp;#160;  Система батьківського виховання – національна за своєю суттю. Звичайно, слід вивчати і зарубіжний досвід виховання, але базуватися треба на традиціях української народної педагогіки, які складалися віками. Необхідно враховувати особливості сьогодення, нових реалій.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; (Приблизні теми „Пісня у житті моєї родини”,&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;(Приблизні теми „Пісня у житті моєї родини”, „Бережімо святині предків”)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160; &amp;#160;  &lt;/del&gt;„Бережімо святині предків”)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;3).&amp;#160; Курс „Етика та психологія сімейного життя”, мета якого – готувати дітей до майбутнього дорослого життя. Але його треба вдосконалити: додати курс „Економіка: від родини до держави”. Даний курс можна починати вже з 7-8 класів, також включаючи практичні заняття, які б забезпечували б взаємодію дитини й сім’ї.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;3).&amp;#160; Курс „Етика та психологія сімейного життя”, мета якого – готувати дітей до майбутнього дорослого життя. Але його треба вдосконалити: додати курс „Економіка: від родини до держави”. Даний курс можна починати вже з 7-8 класів, також включаючи практичні заняття, які б забезпечували б взаємодію дитини й сім’ї.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Борисевич Аліна Юріївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=1024232&amp;oldid=prev</id>
		<title>Борисевич Аліна Юріївна в 15:08, 19 вересня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=1024232&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-09-19T15:08:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;amp;diff=1024232&amp;amp;oldid=1024206&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>Борисевич Аліна Юріївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=1024206&amp;oldid=prev</id>
		<title>Борисевич Аліна Юріївна: Створена сторінка: Родинне виховання  І. Людина не може жити сама. Найвище щастя і радість людська - спілкув...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=1024206&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-09-19T14:52:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: Родинне виховання  І. Людина не може жити сама. Найвище щастя і радість людська - спілкув...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;Родинне виховання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І. Людина не може жити сама. Найвище щастя і радість людська - спілкування з людьми.                                                                                                                                                                       &lt;br /&gt;
Але: колектив не любить недоброзичливих людей (Учитель має пильно стежити за тим, щоб у дитячу душу не падали зерна недоброзичливості. Якщо це сталося - не минути лиха)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ІІ.  Великим людським скарбом є вміння відчувати свою провину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ІІІ. У світі є батьки і діти. Твій батько і твоя мати - діти своїх батьків і матерів - твоїх дідусів і бабусь. Рід людський складається з поколінь - це велика мудрість нашого буття. Одночасно у світі живуть кілька поколінь...&lt;br /&gt;
Повага, шанування старших поколінь - закон нашого життя. Поважати старших треба тому, що вони мудріші, духовно багатші за тебе.&lt;br /&gt;
Кожної хвилини спілкування із старшими умій вчитися в них. Не будь самовпевненим. Не думай, що коли ти молодий і сповнений сил, - ти все можеш. Є речі, які посильні тільки для старості, тому що в ній мудрість багатьох поколінь...&lt;br /&gt;
Знай, що людській обов'язок дітей - платити батькам за їх безмежну любов і відданість. Борг дітей перед батьками не можна ніяк полічити, не можна зміряти ніякою мірою...&lt;br /&gt;
Батько й мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Бережи їх здоров'я і спокій. Не завдавай їм болю, прикрощів, страждань. Умій поважати працю батьків. Дорожи честю сім'ї. Знай, що твоя сім'я - це не тільки батько й мати. Це й ви - діти. Це твоя поведінка, твої вчинки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ІV. У наші дні не має, по-моєму, важливішого завдання у сфері виховання людини, ніж учити батька і матір  виховувати своїх дітей.&lt;br /&gt;
Батьківська педагогіка, то елементарне коло знань матері і батька про те, як істота, що народилася від людини, стає людиною - це фундамент.&lt;br /&gt;
За словами М.І.Пирогова: &amp;quot;Нехай жінки зрозуміють, що вони, пораючись біля колиски дитини, запроваджуючи ігри її дитинства, навчаючи її уста лепетати, стають головними будівничими суспільства. Наріжний камінь кладуть їхні руки&amp;quot;. У цих словах виражена основна спрямованість усієї нашої роботи з батьками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поради:  &lt;br /&gt;
1.   Класні керівники - не будуйте лекцій і бесід з батьками у плані &amp;quot;пророблення&amp;quot; батьків, які допускають помилки й прорахунки у вихованні. У житті окремих сімей ще трапляються негативні явища, але якщо ви почнете &amp;quot;вивертати душі&amp;quot;, виставляти на загальний огляд людську біду (невміння виховувати - це біда), до вас приходитиме все менше батьків, ви відштовхнете їх від школи, і особливо небезпечно, вони на все махнуть рукою. &lt;br /&gt;
      Краще бесіду проводити тет-а-тет, і найоптимальніший варіант - це бесіда жінки-педагога з матір'ю, чоловіка-педагога з батьком.&lt;br /&gt;
2.   Побувайте в сім'ї свого вихованця, зрозумійте, що є слабкістю для дитини, які стосунки у сім'ї, умови проживання. Бесіда з батьками в домашніх умовах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
V. Батько і мати в очах дитини повинні мати певний авторитет. &lt;br /&gt;
Часто доводиться чути питання: що робити з дитиною, коли вона не слухається ? Ось це саме &amp;quot;не слухається&amp;quot; і є ознакою того, що батьки в її очах не мають авторитету.&lt;br /&gt;
Деякі батьки вважають, що авторитет дається з природи, що це особливий талант. Вони помиляються. Авторитет може бути організований в кожній сім'ї, і це не так важко.&lt;br /&gt;
На жаль, трапляються батьки, які організовують такий авторитет на фальшивих основах. Вони прагнуть, щоб діти їх слухалися, це їхня мета. А насправді - це помилка. Авторитет і слухняність не можуть бути метою. Мета одна: правильне виховання.&lt;br /&gt;
Розглянемо декілька видів фальшивих авторитетів:&lt;br /&gt;
1.   Авторитет придушення  -  найстрашніший вид. Найчастіше такий авторитет має батько. Він нічого не виховує, а тільки привчає дітей триматися від грізного татуся, породжує дитячу брехню та людське боягузтво, жорстокість одночасно -¬¬¬¬¬ це нікчемні діти, самодури.&lt;br /&gt;
2.     Авторитет віддалі  -  батьки окремо від батьків, якнайменше проводять час разом.&lt;br /&gt;
3.   Авторитет чванства  -  батьки хизуються своїм положенням, робочим місцем, новою покупкою, цікавою поїздкою і т.д. Діти ж виростають зарозумілими і хвастовитими. Батьки і діти віддаляються одне від одного.&lt;br /&gt;
4.   Авторитет педантизму  -  батьки вважають, що кожне їхнє слово діти мають слухати з трепетом, бо воно - святиня. Це бюрократичне насильство. &amp;quot;Завтра буде дощ - гуляти не можна&amp;quot; - хоч і добра погода - все одно гуляти не можна.&lt;br /&gt;
 Життя дитини, її інтереси, її ріст проходять повз таких батьків. &lt;br /&gt;
5.  Авторитет резонерства  -  батьки заїдають дитяче життя нескінченними повчаннями та повчальними розмовами, на їх думку, в цьому полягає головна педагогічна мудрість.&lt;br /&gt;
6.    Авторитет любові  -  сім'я надто занурюється в море сентиментальності і ніжних почуттів, що нічого іншого не помічає. Тут виростає сімейний егоїзм. Виростають нещирі, брехливі егоїсти і дуже часто першими їх жертвами стають самі батьки.&lt;br /&gt;
7.   Авторитет доброти  -  батьки виступають в образі доброго ангела: вони все дозволяють, вони бояться конфліктів - як результат, діти керують батьками.&lt;br /&gt;
8.     Авторитет дружби  -  діти - наші друзі!, але діти молодші і повинні бути, перш за все, вихованцями. Якщо дружба досягне крайніх меж, виховання припиняється або починається зворотній процес: діти починають виховувати батьків.&lt;br /&gt;
9.     Авторитет підкупу  -  слухняність купується подарунками та обіцянками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми розглянули декілька, але їх набагато більше.&lt;br /&gt;
P.S. Справжній авторитет ґрунтується на вашій (батьківській) громадянській діяльності, на громадянському почутті, на вашому знанні життя дитини, на вашій допомозі їй та на відповідальності за її виховання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отож, треба спробувати дізнатися, який авторитет панує в сім'ї і  знайти свій особливий вчительський підхід до тієї чи іншої дитини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У родинному вихованні слід надавати значення:&lt;br /&gt;
- дисципліні як результату виховання через режим – засобу виховання;&lt;br /&gt;
- грі – яка має важливе значення в житті людини, вона є підготовкою до праці й повинна поступово замінитися працею;&lt;br /&gt;
- господарській діяльності сім’ї – щоб виховувалися:&lt;br /&gt;
•	колективізм;&lt;br /&gt;
•	чесність;&lt;br /&gt;
•	дбайливість;&lt;br /&gt;
•	бережливість;&lt;br /&gt;
•	відповідальність;&lt;br /&gt;
•	здатність до орієнтування;&lt;br /&gt;
•	оперативна здатність.&lt;br /&gt;
- виховання в праці, статеве виховання, виховання культурних навичок (через читання, відвідування театрів, музеїв, виставок) – основні засади правильного виховання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чи відбудеться виховний ренесанс ?&lt;br /&gt;
Суспільство здорове, справді демократичне завжди піклується про школу, а через неї має можливість реального впливу на систему батьківського виховання. Піклується не дріб’язково, а на рівні визначення стратегічних завдань. Воно дає школі соціальне замовлення на такого майбутнього громадянина, щоб суспільство розвивалось, рухалось вперед , а не деградувало. Це замовлення має бути реальним, зваженим, враховувати політичне правління та економічну систему країни.&lt;br /&gt;
Відомо, б/я суспільний лад включає три компоненти: - цінності; - політичне правління; - економічну систему.&lt;br /&gt;
Що ми розуміємо під цінностями:&lt;br /&gt;
1.	 Індивідуалісько-конкуренційні. Кожен індивідум унікальний. Об’єктивним для нього є те, що його турбують власні потреби і прагнення: кожен шукає шляхи самоутвердження та самовираження.&lt;br /&gt;
2.	 Групово-кооперативні. Особа – лише частинка Всесвіту і частинка суспільного ладу. Кожен покликаний відігравати власну роль в ньому, добровільно підпорядковувати себе вищим цілям, виконувати своє призначення шляхом кооперативної взаємодії з іншими.&lt;br /&gt;
3.	 Егалітарно-колективістські. Люди народжуються рівними, вони невіддільні від суспільства. Для задоволення своїх потреб кожна людина повинна бути спроможною брати з загального фонду і вносити до нього якнайбільше у відповідності з її здібностями. Кожен реалізує своє покликання і шукає його втілення у безконфліктному суспільстві.&lt;br /&gt;
Соціальне замовлення нашого суспільства – прийти до групового – кооперативних цінностей. Воно мало б бути пов’язано як зі школою, так і сім’єю, батьківським вихованням. Для цього у батьківському вихованні потрібно закласти і передбачити ті складові, яких раніше в ньому не було або були частково.&lt;br /&gt;
Має відбутися так званий виховний ренесанс. А він потребує певної програми. Приблизно зупинимося на деяких моментах:&lt;br /&gt;
1). Система батьківського виховання має гуманізуватися. Необхідно відмовлятися від авторитарного підходу до виховання, надмірної опіки дітей, їхніх проблем. Дитина має розглядатись сприйматись як індивідум з усіма його складнощами і суперечностями.&lt;br /&gt;
Як: - рольові ігри, мета яких – розібрати конкретні ситуації, які виникають у сім’ї і є проблемними.&lt;br /&gt;
        - спільні заняття за участю учнів-старшокласників.&lt;br /&gt;
Особлива увага має належати шкільним психологам. Треба, щоб кожна школа мала психологічну службу.&lt;br /&gt;
2).   Система батьківського виховання – національна за своєю суттю. Звичайно, слід вивчати і зарубіжний досвід виховання, але базуватися треба на традиціях української народної педагогіки, які складалися віками. Необхідно враховувати особливості сьогодення, нових реалій.&lt;br /&gt;
                                                        (Приблизні теми „Пісня у житті моєї родини”,&lt;br /&gt;
                                                                                                             „Бережімо святині предків”)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3).  Курс „Етика та психологія сімейного життя”, мета якого – готувати дітей до майбутнього дорослого життя. Але його треба вдосконалити: додати курс „Економіка: від родини до держави”. Даний курс можна починати вже з 7-8 класів, також включаючи практичні заняття, які б забезпечували б взаємодію дитини й сім’ї.&lt;br /&gt;
Наприкінці зауважимо, що ціннісно зорієнтована людина має готовність до уникнення конфліктів і пошуку консенсусу.&lt;br /&gt;
Важко і практично неможливо змінювати систему цінностей дорослої людини. Доцільніше працювати з дитиною. Якщо суспільство чітко визначить своє соціальне замовлення, то зникнуть претензії, пов’язані з тим, що школа і сім’я недовиконують (або роблять не так) свої функції.&lt;br /&gt;
Звичайно, можна сказати, що без вирішення питань економічних і політичних проблем батьківське виховання залишатиметься нереалізованими. Але... Для того, щоб у необхідність і неминучість змін повірила держава, в них найперше має повірити родина. І тоді вона допоможе державі. А держава з часом розрахується з усіма своїми боргами. Перед родиною теж. І перед школою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Власний приклад.&lt;br /&gt;
Тема: „Я - громадянин, я – українець, я - патріот”&lt;br /&gt;
Обговорення даної теми в 11 класі, на жаль дійшло песимістичного висновку.&lt;br /&gt;
Діти, перш за все, майже не розрізняють понять: „громадянин”, „патріот”. Печально зізнавати те, що майже всі не вважають себе патріотами, і бажають виїхати за межі України, мотивуючи тим, що „там” краще. Але ж „везде хорошо, где нас нет”&lt;br /&gt;
Тож виховуйте в дітях почуття патріотизму.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВИСТУП&lt;br /&gt;
Умови реалізації компетентнісного підходу в навчальному процесі&lt;br /&gt;
І. В основі гуманізації – гуманітаризації освіти лежить істина, за якою „людина є мірою всіх речей”, вища незаперечна цінність, альфа і омега суспільного прогресу, його умова, сенс, рушійна сила і , певно, результат. „Світ повинен бути зрозумілим через людину”. Тільки у такому разі може радикально змінитися ґрунт проблем. &lt;br /&gt;
Викладання значною мірою – це мистецтво, яке закликає використання таланту і творчості...&lt;br /&gt;
Як казав філософ, знання можуть бути купою каміння, що задавило особистість. І знання можуть бути вершиною піраміди на якій стоїть особистість. Тому треба постійно пам’ятати про піраміди засвоєння  учнями навчальної інформації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Лекція	5%&lt;br /&gt;
Читання	10%&lt;br /&gt;
Аудіо-візуальні методи	20%&lt;br /&gt;
Демонстрування	30%&lt;br /&gt;
Групові дискусії	50%&lt;br /&gt;
Дидактичні ігри	70%&lt;br /&gt;
Навчання інших	90%&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ІІ. Статус людини залежить від неї самої.&lt;br /&gt;
Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою й потребами життя. Ідея компетентнісно спрямованої освіти органічно пов’язана тими педагогічними прецедентами, де утверджуються такі суспільно-значущі цінності як:&lt;br /&gt;
-	свобода вибору;&lt;br /&gt;
-	творчий продукт;&lt;br /&gt;
-	життєвий досвід;&lt;br /&gt;
-	проектна діяльність учнів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ІІІ. Компетентнісний підхід вважається ключовою інноваційною ідеєю сучасної освіти.&lt;br /&gt;
Компетентність – це орієнтація освіти на „вихід”, який не може бути зведений лише до набору елементарних знань, умінь і навичок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
                                                                    («Определите значение слов, и вы                                           &lt;br /&gt;
                                                               избавите человечество от половины&lt;br /&gt;
                                                              его заблуждений»  Рене Декарт)&lt;br /&gt;
Компетентність – синонім понять „поінформованість”, „обізнаність”, „досвідченість”, „авторитетність”, конкретизується щодо різних галузей (лінгвістичної, соціальної, життєвої, професійної...)&lt;br /&gt;
Б.Чижевський переосмислив завдання освіти.&lt;br /&gt;
Проект критеріїв оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти (2000) базувався на переконанні, що „навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, а сформувати комплекс компетенцій”. Компетенцію було визначено як „загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню”. Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.&lt;br /&gt;
Компетентність – орієнтація освіти на „вихід”, т   на успішність школи, на результати навчання школярів. „Вихід” систем освіти містить поряд з видачею сертифікатів найголовніші ознаки особистості учнів – сформовані компетентності (знання й навички), кваліфікації, стр-ри знань, поглядів, переконань. Вони закладають основу для навчання впродовж життя з метою особистого вдосконалення й виконання активних суспільних функцій. Школи й органи управління освітою повинні нести відповідальність за те, щоб ці результати справді були досягнуті...&lt;br /&gt;
Тому нашими рекомендаціями будуть:&lt;br /&gt;
А. – володіння навчальним предметом та методами навчання;    &lt;br /&gt;
              -  інформація і демонстрації точні та своєчасні;&lt;br /&gt;
              -  коментарі та відповіді на запитання учнів точні й цікаві;&lt;br /&gt;
              -  без утруднення використовувати не менш як дві форми або методи навчання;&lt;br /&gt;
              -  крім поширених застосовують також оригінальні методи та засоби навчання.&lt;br /&gt;
Б. – організація навчальної роботи у послідовності „життєвого циклу” (вступ, розвиток, закріплення, інтеграція);&lt;br /&gt;
     - урок починається зі стимулюючого введення (привернення уваги учнів та забезпечення необхідної мотивації);&lt;br /&gt;
     -  наочне подання нового матеріалу як відповіді на запитання, розглянуті раніше (попереднє заняття або введення);&lt;br /&gt;
     -  об’єднання, узагальнення і закріплення навчальних результатів;&lt;br /&gt;
     -  урок закінчують підбиттям підсумків (співвідношення результатів з тим, що вивчалося, з іншими предметами, з життя)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікава статистика&lt;br /&gt;
„Що є важливим у житті?”&lt;br /&gt;
Не знаю	  1,1%&lt;br /&gt;
Освіта	11,6%&lt;br /&gt;
Відданість релігії	12,6%&lt;br /&gt;
Рівень життя	12,8%&lt;br /&gt;
Відсутність насилля й корупції	14%&lt;br /&gt;
Відсутність війни	16,2&lt;br /&gt;
Щасливе сімейне життя	40,1%&lt;br /&gt;
Робота	23,1%&lt;br /&gt;
Свобода	18,4%&lt;br /&gt;
Гарне здоров’я	42,7%&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опитування старшокласників „Яким ви уявляєте своє майбутнє в ХХІ ст.”&lt;br /&gt;
•	складне                                                   – 66%,&lt;br /&gt;
•	насичене                                                 – 83%,&lt;br /&gt;
•	вільне                                                      – 56%,&lt;br /&gt;
•	забезпечене                                            – 45%,&lt;br /&gt;
•	цікаве                                                      – 83%,&lt;br /&gt;
•	розмірене                                                – 55%,&lt;br /&gt;
•	заповнене труднощами                         – 64%,&lt;br /&gt;
•	звичайне                                                 – 23%,&lt;br /&gt;
•	ризиковане                                             – 38%,&lt;br /&gt;
•	спокійне                                                  – 23%,&lt;br /&gt;
•	безтурботне                                            – 12%,&lt;br /&gt;
•	незабезпечене                                         – 15%,&lt;br /&gt;
•	заповнене обов’язками перед іншими  – 54%.&lt;br /&gt;
На думку старшокласників, майбутнє залежатиме передусім від особистих здібностей, волі, вмінь, сприятливої чи несприятливої ситуації в суспільстві.&lt;br /&gt;
Перспективна система освіти створюється на основі поєднання найновіших природничих і гуманітарних знань, і одним із пріоритетних її має бути формування в молодих людей такої життєвої компетентності, яка надасть їм змогу оволодіти життєвими і соціальними ролями, з тим щоб гідно жити в умовах нового століття.&lt;br /&gt;
Шукаймо в дітях їхню суть і допомагаймо їм у виборі життєвого шляху, не допускаючи помилок !&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Борисевич Аліна Юріївна</name></author>	</entry>

	</feed>