Роса Дар'я Вікторівна в 14:34, 24 жовтня 2017

2017-10-24T14:34:10Z

Роса Дар'я Вікторівна: Створена сторінка: Психолого-педагогічний супровід обдарованих учнів 2.1. Психологічні та вікові особлив...

2017-10-24T14:24:08Z

Створена сторінка: Психолого-педагогічний супровід обдарованих учнів 2.1. Психологічні та вікові особлив...

Нова сторінка

Психолого-педагогічний супровід обдарованих учнів
2.1. Психологічні та вікові особливості учнів підліткового віку.
Завдання навчальної та виховної роботи з підлітками виходить з їх вікових психологічних особливостей, тому необхідно розгля¬нути найважливіші з них.
Підлітковий період прийнято розглядати як такий, під час якого суперечності розвитку набирають особливої гостроти. На це впливають специфічні явища, які свідчать про перехід від дитинства до дорослості. Саме у цей період відбувається усвідомлення дитиною своєї індивідуальності, змінюється її ставлення до навколишнього світу, до себе, до інших людей, відбувається перебудова потреб та мотивів, поведінки. Водночас змінюються вимоги суспільства до підлітка. У зв'язку з цим підлітку необхідно погоджувати свої потреби з очікуваннями оточуючих та вимогами соціальних норм.
Вчений А.П. Краківський називає наступні вікові особливості підлітка:
1. потреба в гідному становищі в колекти-ві однолітків, у родині;
2. підвищена стомлюваність;
3. прагнення мати вірного друга;
4. прагнення уникнути ізоляції, як у класі, так й у малому колективі;
5. підвищений інтерес до питання про “співвідношення сил” у класі;
6. прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого;
7. відсутність авторитету віку;
8. відраза до необґрунтованих заборон;
9. сприйнятливість до промахів учителів;
10. переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому май-бутньому;
11. відсутність адаптації до невдач;
12. відсутність адаптації до положення “гіршого”;
13. тенденція віддаватися мріянням;
14. острах опоганення мрії;
15. яскраво виражена емоційність;
16. вимогливість до відповідності слова справі;
17. підвищений інтерес до спорту;
18. захоплення колекціонуванням, захоплення музикою й кіномистецтвом [8, 63-64].
Німецький філософ і психолог Е . Шпранг-лер виділяє й описує три типи розвитку підліткового віку. Перший тип розвитку - це “під-літкова криза”, коли дитина переживає свій вік, як “друге народження”. Другий тип розвитку відрізняє стабільний і поступовий ріст, коли дитина плавно прилучається до “дорослої діяль-ності”. Третій тип розвитку являє собою більше активне й самовиховання, яке свідомо направляя-ється самим індивідом, подолання зусиллям волі, власних недоліків, у тому числі тривоги, кризових проявів, а також більш ясне усвідомлення своєї індивідуальності. [9, 37]
Вивчення індивідуально-вікових особливо-стей дітей необхідно для виявлення резервів роз-витку підлітків. Знання й користування в педаго-гічній практиці резервів розвитку підлітків більш успішно навчати й виховувати дітей. Перед педагогом встають проблеми: як сформувати позитивну навчальну мотивацію, розвивати пізнавальну навчальну мотивацію, розвивати пізнавальну й творчу активність, захопити, зацікавити, розбудити. Ученими й практиками затрачаються колосальні зусилля для їхнього вирішення. Але чомусь установилася сумна закономірність: чим далі йде процес навчання, тим нижче активність учнів. У соціальну технологію взаємини по формулі “учитель постачає - учень споживає”, пізнавальна мотивація учня, вибір учнем свого місця в житті не вписується. Знамениті “чомучки” саме тому й залишаються в дошкільному дитинстві, що в них на життєвому шляху встановлюється шлагбаум “відповіді без запитань”. Формується певний тип учня - інтелектуального споживача [10, 47].
У підлітковому віці змінюється мислення школяра, воно здобуває нові риси і якості, з’являється схильність до занадто “сміливих аналогій”, поспішних узагальнень, висновків та умовиводів, що повинно зупинятися вчителем. Індивідуальні розходження в розумовій діяльності проявляються в тому, що одні з учнів більш продуктивно працюють над образним матеріалом, а інші - зі словесним матеріалом, треті - однаково добре працюють і з наочно-образним і словесно-логічним матеріалом.
Увага підлітків також поступово змінюється та вже здобуває характер організованих, регульованих і керованих процесів. Увага сама по собі не є особливим пізнавальним процесом. Вона властива будь-якому пізнавальному процесу (сприйняттю, мисленню, пам'яті й т.д.) і виступає як форма, здатність організації цього процесу. У підлітковому віці людина стає винахідливою, схильною до аналізу й сприйнятливою.
Значно збільшується обсяг пам'яті, причому не тільки за рахунок кращого запам'ятовування матеріалу, але і його логічного осмислення. Підсилюється прагнення домагатися розуміння того, що треба запам'ятати, і відтворювати не буквально, а своїми словами, роблячи при цьому потрібні збереження й узагальнення. Властивості пам'яті в кожної дитини різні. Одні відразу ж можуть відтворити правила, визначення й т.д. Інші на етапі первинного ознайомлення з матеріалом цього зробити не можуть (не тому що не хочуть, а саме не можуть).
2.2. Принципи навчання обдарованих дітей
Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям. [11; 55]
Сумісна робота учителя та обдарованого підлітка повинна базуватися з урахуванням таких психолого-педагогічних принципів:
—формування взаємин на основі творчої співпраці;
— організація навчання на основі особистісної зацікав¬леності учня, його індивідуальних інтересів і здібностей (сприяє формуванню пізнавальної суб'єктивної активності дитини на основі його внутрішніх уподобань);
— превалювання ідеї подолання труднощів, досягнен¬ня мети в спільній діяльності педагога та учнів, самостійній роботі учнів (сприяє вихованню сильних натур, здат¬них виявити наполегливість, дисциплінованість);
— вільний вибір форм, напрямів, методів діяльності (сприяє розвитку творчого мислення, вміння критично оцінювати свої можливості й прагнення самостійно вирі¬шувати все складніші завдання);
— розвиток системного, інтуїтивного мислення, вмін¬ня «згортати» і деталізувати інформацію (дисциплінує ро¬зум учня, формує творче, нешаблонне мислення);
— гуманістичний, суб'єктивний підхід до виховання (передбачає абсолютне визнання гідності особистості, її права на вибір, власну думку, самостійний вчинок);
— створення нового педагогічного середовища (буду¬ється на основі співдружності педагогів, колег, однодум¬ців у творчому вихованні дітей). [15; 214]
Втілення цих принципів у життя потребує творчого підходу до організації навчання як інтегрованого проце¬су, який сприяє формуванню цілісної картини світу, дає змогу учням самостійно обирати «опорні» знання з різ¬них наук при максимальній орієнтації на власний досвід.
2.3.Сучасні технології навчання обдарованих дітей в школі
Спочатку давайте спробуємо визначити формулювання терміну «технологія навчання». Прийнято вважати технологію як конструювання навчального процесу за такою схемою: загальні цілі і зміст навчання – конкретні навчальні цілі – організація процесу навчання – оцінка – виправлення та корекція цілей та процесу навчання.
До сучасних технологій навчання обдарованих дітей можна віднести наступні технології:
«Найважчий перший крок», «Ущільнення навчальної програми», «Навчальні контракти», «Незалежне навчання».
Можна виокремити кілька основних заходів щодо роботи з обдарованими учнями. Передусім це надання їм можливості виконувати більше навчальних завдань. При цьому має бути витриманий оптимальний обсяг додаткової роботи (щоб уникнути перевантаження) .
Збільшення кількості завдань має поєднуватися з обов’язковим підвищенням їх складності. Це сприятиме інтелектуальному розвиткові, стане ефективним засобом формування здібностей обдарованої дитини. Провідним принципом організації та змісту навчання є його різнорівнева диференціація, тобто за ступенем навчання та вибором учнями предметів поглибленого вивчення. [19; 142]
На мою думку, для удосконалення роботи з обдарованими дітьми та можливість дати їм ґрунтовні, міцні знання, необхідно постійно впроваджувати олімпіади з базових дисциплін, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади з кмітливості та логічного мислення, інтелектуальні марафони, КВК, конкурси знавців.
Елементи змагань, що містяться в іграх, сприяють розвитку здібностей творчого мислення, залучають учнів до активного життя. Розв’язуючи ребуси, кросворди, учні поступово починають складати власні головоломки, що, безумовно, сприяє розвитку пам’яті, уваги, кмітливості.
Щодо науково-дослідницької роботи, то мені вона найближча саме через можливість навчитись самостійно використовувати необхідні методи дослідження, розробляти гіпотезу, аналізувати та систематизувати отримані дані, працювати з літературою. Ці аспекти мають бути органічно вплетеними на уроці, доповнюватися системою позакласної та позашкільної роботи, виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідуван¬ня гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечо¬рах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо.
У зарубіжній школі найчастіше викори-стовують такі форми навчання обдарованих дітей: прискорене навчан¬ня; збагачене навчання; розподіл за потоками, сетами, бендами; створення спеціальних класів і спеціальних шкіл для обдарованих дітей (відокремлене та спеціальне навчання).
Прискорене навчання. Враховує здатність обдарова¬них дітей швидко засвоювати навчальний матеріал. При¬скорене навчання може відбуватися завдяки більш ран¬ньому початку навчання дитини у школі, «перестрибу-ванню» через класи, переходу до старшої вікової групи, але тільки з деяких предметів, більш ранньому вивчен¬ню курсу, який пізніше вивчатиметься всім класом, тим¬часовому переведенню обдарованих учнів у спеціальну групу. Але такий темп навчання нерідко породжує нові проблеми, оскільки інтелектуальна перевага дитини не завжди супроводжується психологічною зрілістю. Часто виявляються прогалини у знаннях дитини, які стають помітними на пізніших стадіях навчання.
Збагачене навчання. Використовують у роботі з кла¬сами, в яких навчаються діти з різними здібностями. Зба¬гачена якісно програма має бути гнучкою, передбачати розвиток продуктивного мислення, індивідуальний під¬хід при її використанні, створювати умови, за яких учень міг би навчатися з притаманною йому швидкістю, само¬стійно вибирати навчальний матеріал, методи навчання [18].
Робота з обдарованими дітьми відбувається за спеціа¬льними програмами, які акцентують увагу на певних си¬льних сторонах особистості (посилююча модель), або на слабких (коригуюча модель), посилюють сильні сторони, щоб компенсувати слабкі (компенсуюча модель).
2.4.Підготовка вчителя до роботи з обдарованими дітьми
Робота з обдарованими дітьми завжди викликало чимало питань педагогів, а саме специфікою роботи з такими учнями. У свій час було правильним та необхідним створення навчальних закладів нового типу. Проте, створивши багато гімназій, ліцеїв, навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів для розвитку обдарованих дітей, освітня система не змінила ні змісту, ні методики навчання цих дітей.
Як зазначає М. Г. Шемуда, наша вища освіта і сьогодні не озброює вчителя необхідними знаннями про обдарованих дітей та вміннями працювати з ними, діагностувати їх при прийомі в школи нестандартного типу, будувати індивідуальні розвивальні траєкторії, відстежувати розвиток, виявляти і грамотно усувати проблеми обдарованих [17, с.2]. Їх здібності як і раніше оцінюються за результатами виконання предметних перевірочних робіт, більшість з яких побудована за принципом репродуктивного відтворення показаних учителем зразків і збереженої в пам’яті інформації. Вчитель вимушений приділяти більше уваги обдарованій дитині на збиток основній групі учнів (приблизно рівних за здібностями), або він працює з основною групою, ігноруючи запити цієї дитини.
Підготовка вчителя до роботи з виявлення і розкриття обдарованої дитини може бути значно підвищене за наступних умов:
а) слід поєднувати теоретичну і практичну підготовку учня;
б) навчити вчителів знаннями психологічних особливостей дітей і вміти розгледіти в дитині ознаки обдарованості;
в) включати в роботу з обдарованим учнем педагогічний колектив, сім'ю і шкільне оточення дитини;
г) у процесі підготовки для роботи з обдарованими дітьми вчитель має отримувати конкретні рекомендації, які можна викори-стовувати як інструментарій у педагогічній діяльності.
При цьому розвиток учнівської творчості неможливий без бажання вчителя будувати і реалізовувати плани особистого і професійного розвитку. Педагог має бути креативним, вміти долати стереотипи мислення, мати широкий погляд, бути неупередженим. Вчитель має стати стає наставником, консультантом, співрозмов-ником, людиною, яка буде надихати на творчість та розвиток підлітка.

2.5. Як ставитися до обдарованої дитини. Рекомендації педагогам.
Поради вчителю:
1. Учитель не повинен вихваляти найкращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні здобутки, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів.
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність — навмисне прилюдне приниження унікальних здібностей — звичайно, неприпустима.
4. Учителеві слід пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.[7]
Рекомендації педагогам
1. Підхоплюйте думки учнів і оцінюйте їх одразу, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість тощо.
2. Підкреслюйте інтерес дітей до нового.
3.Заохочуйте оперування предметами, матеріалами, ідеями.
Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.
4. Учіть дітей систематично самооцінювати кожну думку. Ніколи не відкидайте її.
5. Виробляйте у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не вимагайте запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багато варіативні способи.
7. Культивуйте творчу атмосферу — учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.
8. Учіть дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх у блокноті.
9. Інколи ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що така ситуація типова.
10. Пропонуйте цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.
11. Розвіюйте страх у талановитих дітей.
12. Стимулюйте і підтримуйте ініціативу учнів, самостійність. Пропонуйте проекти, які можуть захоплювати.
13. Створюйте проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
14.Створюйте у школі періоди творчої активності, адже багато геніальних рішень з'являється в такий момент.
15. Допомагайте оволодівати технічними засобами для записів.
16. Розвивайте критичне сприйняття дійсності.
17. Привчайте доводити справи до логічного завершення.
18. Впливайте особистим прикладом.
19. Під час занять чітко контролюйте досягнуті результати та давайте завдання підвищеної складності, створюйте ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.
20. Залучайте до роботи з розробки і впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюйте ситуації вільного вибору й відповідальності за обране рішення.
21. Використовуйте творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.
22. Під час опрацювання програмного матеріалу залучайте до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюйте розвивальні ситуації.
23. Активно залучайте до участі в районних, обласних, всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.
24. Відзначайте досягнення вихованців, підтри-муйте і стимулюйте активність, ініціативу, пошук.
Для виявлення обдарованих дітей необхідно проводити психодіагностику Існує безліч тестів методик, спрямованих на діагностування обдарованості:
• для вивчення інтелектуальних особливостей - ускладнений варіант «Прогресивних матриць» Дж. Равена, багаторівневий тест пізнавальних здібностей К. Хеллера;
• методика вивчення креативності —вербальний тест творчого мислення «Незвичайне використання» Дж. Гілфорда, тест творчого мислення П. Торренса;
• розроблені тести на виявлення спеціальних здібностей: математичних, музичних, технічних, сенсорних, тести на моторику Е.Борисова;
• тести спрямованості особистості.

Психолого-педагогічний супровід обдарованих учнів - Історія редагувань

Роса Дар'я Вікторівна в 14:34, 24 жовтня 2017

Роса Дар'я Вікторівна в 14:32, 24 жовтня 2017

Роса Дар'я Вікторівна: Створена сторінка: Психолого-педагогічний супровід обдарованих учнів 2.1. Психологічні та вікові особлив...

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-  Психологічні та вікові особливості учнів підліткового віку.
+Психологічні та вікові особливості учнів підліткового віку.
 Завдання навчальної та виховної роботи з підлітками виходить з їх вікових психологічних особливостей, тому необхідно розгля¬нути найважливіші з них.
@@ Рядок 53: / Рядок 52: @@
 Значно збільшується обсяг пам'яті, причому не тільки за рахунок кращого запам'ятовування матеріалу, але і його логічного осмислення. Підсилюється прагнення домагатися розуміння того, що треба запам'ятати, і відтворювати не буквально, а своїми словами, роблячи при цьому потрібні збереження й узагальнення. Властивості пам'яті в кожної дитини різні. Одні відразу ж можуть відтворити правила, визначення й т.д. Інші на етапі первинного ознайомлення з матеріалом цього зробити не можуть (не тому що не хочуть, а саме не можуть).
- Принципи навчання обдарованих дітей
+Принципи навчання обдарованих дітей
 Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям.