http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2026-05-07T01:44:45Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.24.1 http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=795589&oldid=prev 2015-01-20T13:20:05Z

<p>Створена сторінка: Особливості професійної підготовки вчителів фізичного виховання в Німеччині (на прикл...</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>Особливості професійної підготовки вчителів фізичного виховання<br /> в Німеччині (на прикладі фахових ВНЗ землі Баварія)<br /> Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана (м. Київ)<br /> Постановка наукової проблеми та її значення. Система підготовки педагогічних кадрів у ви-<br /> щих навчальних закладах Німеччини вже багато років викликає великий інтерес у багатьох<br /> вітчизняних та зарубіжних науковців. Німеччина має високорозвинену систему вищої освіти загалом,<br /> зосереджується на якісній підготовці педагогічних кадрів зокрема. На особливу увагу заслуговує<br /> досвід підготовки педагогів фізичного виховання. Зосередженість учених і практиків Німеччини на<br /> вдосконаленні якості підготовки викладачів фізичного виховання, безперечне світове лідерство в<br /> розвитку шкільного, олімпійського та професійного спорту засвідчують необхідність узагальнення<br /> досвіду цієї країни.<br /> Аналіз досліджень цієї проблеми. Учені звертали увагу на ті чи інші аспекти прогресивного<br /> досвіду освіти в Німеччині. Особливості змісту та структури педагогічної освіти тут були предметом<br /> вивчення в дослідженнях Н. Абашкіної, Г. Бергхорн, В. Гаманюк, І. Гуревича, Н. Козак, П. Лундгре-<br /> на, О. Матвієнко, Т. Мойсеєнко, Л. Пуховської, Л. Сакун, М. Тихонова, А. Турчина, Л. Чулкової,<br /> Т. Яркіної. Окремі аспекти системи педагогічної освіти Німеччини презентовано в монографіях і<br /> дисертаціях українських та російських науковців: Н. Абашкіної, Т. Вакуленко, В. Гаманюк, Н. Козак,<br /> А. Кириловського, О. Мартинової, Н. Махині, С. Павлюк, О. Пришляк, Л. Пуховської, Д. Саітової, С. Си-<br /> ненко, Л. Сущенко, Д. Торопова, А. Турчина, І. Шимків. Однак ці дослідження залишають поза<br /> увагою систему підготовки вчителів фізичного виховання Німеччини.<br /> Завдання статті – дослідити особливості професійної підготовки вчителів фізичного виховання в<br /> Німеччині, акцентуючи увагу на фахових вищих навчальних закладах федеральної землі Баварія.<br /> Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Почи-<br /> наючи з 1998 р., із поправкою до Закону про вищу освіту Німеччина почала реалізацію ідей Бо-<br /> лонського процесу. Першочерговим кроком у цьому напрямі був перехід до двоступеневої системи<br /> освіти у ВНЗ. У 2000 р. конференція міністрів освіти (КМК) затвердила критерії поширення кре-<br /> дитної системи та модуляції, утворюючи таким чином єдину основу щодо регіональних концепцій<br /> освіти.<br /> Слід зауважити, що в Німеччині кожна із земель має певну автономію й може сама регулювати<br /> освітню політику та терміни впровадження й проходження освітніх реформ. До того ж у країні в<br /> різних навчальних закладах діють власні правила щодо: а) термінів професійної підготовки педагогів<br /> (теоретична та практична фази); б) вимог до змісту освіти (доцільна кількість годин із кожної дисцип-<br /> ліни); в) форми, змісту державних іспитів; г) кваліфікації, що присвоюється педагогам. Нова система<br /> впроваджується та існує в Німеччині поряд із традиційною дворівневою системою освіти.<br /> На сьогодні традиційна підготовка вчителів у Німеччині складається з двох етапів: освіта в<br /> університеті (до першого державного іспиту) та дворічна педагогічна практика – «рефендаріат» (до<br /> другого завершального державного іспиту).<br /> Окрім традиційної системи підготовки майбутніх учителів, у Німеччині поступово уводиться<br /> інша дворівнева система за схемою «бакалавр – магістр». Це так звана багаторівнева модель, у якій<br /> студент на першому рівні бакалавра навчається шість семестрів, а потім, за бажанням, може отримати</div>

Tatis671