ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО - Історія редагувань

Svetickushnerova: /* МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО */

2014-01-04T19:23:34Z

‎МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО

Svetickushnerova в 18:14, 12 жовтня 2013

2013-10-12T18:14:54Z

Svetickushnerova в 18:12, 12 жовтня 2013

2013-10-12T18:12:34Z

Svetickushnerova в 18:09, 12 жовтня 2013

2013-10-12T18:09:20Z

Svetickushnerova в 18:07, 12 жовтня 2013

2013-10-12T18:07:58Z

Svetickushnerova в 18:06, 12 жовтня 2013

2013-10-12T18:06:58Z

Показати зміни

Svetickushnerova в 11:59, 5 жовтня 2013

2013-10-05T11:59:10Z

Svetickushnerova: Створена сторінка: '''Карти:''' [http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_8.jpg Московське царство в XVI ст.] [http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_1...

2013-08-25T14:50:54Z

Створена сторінка: '''Карти:''' [http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_8.jpg Московське царство в XVI ст.] [http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_1...

Нова сторінка

'''Карти:'''

[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_8.jpg Московське царство в XVI ст.]

[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_12.jpg Московське царство в XVIІ ст.]

[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_13.jpg Польща у XVI – XVIІ ст.]

←Попередня ревізія		Версія за 19:23, 4 січня 2014
Рядок 138:		Рядок 138:

	Система державного управління: прикази, Боярська дума (дорадчим органом при царі з представників боярської аристократії) та земський собора (центральними загальнодержавними станово-представницькими органами).		Система державного управління: прикази, Боярська дума (дорадчим органом при царі з представників боярської аристократії) та земський собора (центральними загальнодержавними станово-представницькими органами).
		+
		+	'''Формування абсолютної монархії''' у формі самодержавства “Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь всея Великої і Малої Русі Самодержець” '''Олексій Михайлович''' (1645—1676 рр.).
		+
		+	1649 р. Соборне уложення — збірник законів. Остаточно перетворило селян на кріпаків.
		+
		+	'''Українсько-російські відносини:'''
		+
		+	Після Корсунської битви гетьман звернувся з листом до московського царя Олексія Михайловича. Кримські татари, які були ворогами Московської держави. Річ Посполиту й Московію поєднував Поляновський мирний договір 1634 р.
		+
		+	30 грудня 1648 р. посольство (полковник С. Мужиловським) - перше, зафіксоване у джерелах прохання Хмельницького.
		+
		+	У наступні роки гетьман неодноразово повторював своє бажання прийняти протекцію московського царя. У середині 1650 р. московський уряд звинуватив Річ Посполиту в систематичних порушеннях Поляновського договору й розірвав його.
		+
		+	Із серпня 1651 до травня 1653 р. в Москві майже безперервно працювали українські посольства. У червні 1653 р. Хмельницький попередив московську сторону, що в разі затягування переговорів прийме протекцію турецького султана.
		+
		+	1 жовтня 1653 р. на скликаному в Москві Земському соборі було ухвалено рішення: «Військо Запорозьке з містами і з землями прийняти під государеву високу руку» та про оголошення війни Речі Посполитій. Земський собор 1653 р., став останнім собором, скликаним у повному складі за роки правління Олексія Михайловича.
		+
		+	Для реалізації цього рішення до Гетьманщини вирушило спеціальне московське посольство, очолюване боярином Василем Бутурліним.
		+
		+	8 січня 1654 р. в Переяславі було скликано військову раду. Бутурлін заявив, що цар своїм підданим не присягає.
		+
		+	Відмовилися присягати Іван Богун, Іван Сірко, козаки Запорозької Січі, київський митрополит Сильвестр Косов.
		+
		+	«Березневі статті», оригінал яких до наших днів не зберігся.
		+
		+	'''Релігійна реформа Никона''', 1652 р. Мета: об'єднати під своєю владою всі інші православні народи Східної Європи та Балкан. Московські обряди значно відрізнялися. Внесли зміни в обряди за грецькими оригіналами: хреститися трьома перстами, скорочено обряди хрещення й покути, заборонено ікони, написані не у візантійському. “Старообрядський” (протопоп Авакум) напрям тікали до лісів, утворювали там громади. Никон висував претензії на вищу духовну владу, якій світська мала коритися. У 1666 р. за рішенням церковного собору, Никона зняли. Захисником церковної реформи було проголошено царя, а всіх супротивників реформи піддано анафемі й віддано на суд. У 1682 р., лідера “старообрядців” протопопа Авакума спалили на багатті.
		+
		+	Уряд Московської держави намагався не конфліктувати з донськими козаками ними. Із Дону втікачів не видавали. 1662—1663 рр. козаки брали участь у поході проти турків і кримських татар. Спроби царської влади відібрати в козаків їхні давні вільності. Почалося повстання ('''1667—1671''' рр.), “бунт Стеньки '''Разіна'''”. Військо воєводи І. Прозоровського. Разінці зуміли уникнути зіткнення з урядовими військами. 1668—1669 рр. отаман здійснив успішний похід на володіння іранського шаха.У травні 1670 р. Разін рушив у похід — звільняти простий народ від боярської неволі. “Привадливі листи”, воює проти зрадників бояр за великого государя. Повстанці захоплювали міста, вбивали бояр, чинили суд над царськими чиновниками й запроваджували козачий устрій. Вирішальна битва у жовтні 1670 р. під Симбірськом повстанців було розбито. Козача старшина 14 квітня 1671 р. схопила отамана та його брата і видала їх урядовим військам. 4 червня 1671 р. Разіна страчено у Москві.
		+
		+	'''Культура Московської держави'''
		+
		+	Московський кремль за Дмитра Донського збудований з білої цегли він дав назву Москві „білокам`яна”. Івана ІІІ Кремль отримав стіни з червоної цегли.
		+
		+	Успенський собор кафедральний храм митрополита всея Русі. Тут вінчали на царство, збирали Земські собори. Архангельський собор - усипальню великих князів. Грановита палата – приміщення для урочистих прийомів, зокрема за участю іноземних послів.
		+
		+	Феофан Грек - художник-іконописець, приїхав на Русь з Візантії, працював у Новгороді та Москві. Лінії художника називали блискавками.
		+
		+	Андрій Рубльов - учень Феофана Грека, російський художник-іконописець, монах. Мистецтво Рубльова, який мав величезну кількість учнів, вважається найвищим досягненням російського живопису XV століття. Найвідомішим його твором є ікона „Трійця”.
		+
		+	У XVI ст. в культурі Московської держави завершився період середньовіччя і почалося становлення нової культури.
		+
		+	У 50-ті рр. XVI ст. у Москві створено першу друкарню. На початку 60-х рр. створено державну друкарню (Іван Федоров (Федорович) і Петро Мстиславець). 11 вересня 1564 р. “Апостол”. Через рік “Часовник”. Цекува вважала книговидання бісівською справою. І. Федоров і П. Мстиславець змушені були залишити Москву. Але за першу половину XVIІ ст. у Московській державі було видано понад 200 назв книжок.
		+
		+	У XVII ст. спроби створити постійно діючий вищий навчальний заклад. У Москві 1687 р. було відкрито училище, в якому вчені греки брати Ліхуди, випускники Падуанського університету в Італії, викладали деякі світські науки (арифметику, риторику та ін.). Згодом на основі цього училища було створено Слов'яно-греко-латинську академію. У трьох її класах близько 200 осіб вивчали грецьку та латинську мови, граматику, геометрію, астрономію, арифметику, богослов'я, готуючись до духовної та державної служби. В академії, зокрема, здобув освіту видатний вчений Михайло Ломоносов.
		+
		+	Ідеали європейського Відродження поширення не набули.
		+
		+	До початку XVI ст. Кремль утратив значення військової фортеці й перетворився на символ царського самодержавства. Московський архітектор Бажен Огурцов разом з англійським майстром звели Спаську вежу Кремля в її сучасному вигляді. Встановили годинник із курантами.
		+
		+	Покровський собор (храм Василія Блаженного) у Москві на Красній площі, споруджений на честь перемоги над Казанським ханством. Іван IV, за легендою, “віддячив” майстрам тим, що осліпив їх, аби не збудували храму ще кращого.
		+
		+	Храм Вознесіння в селі Коломенському під Москвою, збудований у “шатровому” стилі.
		+
		+	У живопису домінував іконопис у традиціях минулих віків. Новим явищем стало писання “парсун” — портретів. Найвідомішим автором портретів того часу був художник Симон Ушаков.
		+
		+	Головною тенденцією розвитку живопису в Московській державі XVII ст. стало його “обмирщеніє” — набуття світського характеру, хоча церковний вплив залишався панівним.
		+
		+	В 17 ст. в Європі розвивається капіталізм, світовий ринок, нові верстви - буржуазія та наймані робітники.
		+
		+	За Олексія Михайловича початок насильницької європеїзації. Але Росія значно відставала у розвиткові від європейських держав. Відсутність зручних виходів до світових торговельних шляхів зумовлювала натуральний характер господарства. Єдиний порт — Архангельськ, не мала ні торговельного, ні військового флоту. Мануфактурного виробництва також фактично не існувало.
		+	Спільний кордон зі Швецією, Польщею, Туреччиною, Кримським ханством.

	==ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА==		==ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА==

←Попередня ревізія		Версія за 18:14, 12 жовтня 2013
Рядок 2:		Рядок 2:

	[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_8.jpg Московське царство в XVI ст.]		[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_8.jpg Московське царство в XVI ст.]
−

	[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_12.jpg Московське царство в XVIІ ст.]		[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_12.jpg Московське царство в XVIІ ст.]

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 [http://ukrmap.su/uk-wh8/1201.html § 19. Московська держава в XVIІ ст.]
 '''Іван ІІІ''' (1462-1505 рр.) продовжив політику, започатковану його попередниками. У 1471 р. Новгород потрапив у залежність від Москви.
@@ Рядок 137: / Рядок 139: @@
 Система державного управління: прикази, Боярська дума (дорадчим органом при царі з представників боярської аристократії) та земський собора (центральними загальнодержавними станово-представницькими органами).

@@ Рядок 134: / Рядок 134: @@
 '''Польсько-московська війна 1618''' р. королевич Владиславу та Сагайдачний ущент розбили московське військо. У '''Деуліні''' (біля Троїце-Сергієва монастиря під Москвою), підписано перемир'я на 14,5 року. Московська держава віддавала Польщі Смоленськ і Чернігово-Сіверщину.
-Деулінське перемир'я не розв'язало політичних суперечностей між обома державами. Ще до закінчення терміну перемир'я між Московщина розпочала так звану '''Смоленську війну 1632–1634''' рр, в якій брали участь козацькі полки на чолі з гетьманом Т. Орендаренком і яка завершилась укладенням '''Поляновського миру 1634'''. Московська держава зобов'язувалася повернути Польщі зайняті в ході війни (крім м. Серпейська з повітом) території та сплатити контрибуцію у розмірі 20 тис.крб. Річ Посполита мала вивести свої війська за межі Московського царства. Польський король Владислав IV Ваза відмовлявся від претензій на московський престол. Сторони домовилися обмінятися полоненими без викупу і створити комісію для розмежування кордону (працювала протягом 1635–1648 рр.). Ратифікований у 1635 р. Внаслідок Поляновського миру вся Чернігово-Сіверщина потрапила до складу Речі Посполитої і на цій території було створено Чернігівське воєводство (1635 р.).
+Деулінське перемир'я не розв'язало політичних суперечностей між обома державами. Ще до закінчення терміну перемир'я між Московщина розпочала так звану '''Смоленську війну 1632–1634''' рр, в якій брали участь козацькі полки на чолі з гетьманом Т. Орендаренком і яка завершилась укладенням '''Поляновського миру 1634'''. Московська держава зобов'язувалася повернути Польщі зайняті в ході війни (крім м. Серпейська з повітом) території та сплатити контрибуцію у розмірі 20 тис.крб. Річ Посполита мала вивести свої війська за межі Московського царства. Польський король Владислав IV Ваза відмовлявся від претензій на московський престол. Сторони домовилися обмінятися полоненими без викупу і створити комісію для розмежування кордону (працювала протягом 1635–1648 рр.). Ратифікований у 1635 р. Внаслідок Поляновського миру вся Чернігово-Сіверщина потрапила до складу Речі Посполитої і на цій території було створено '''Чернігівське воєводство''' ('''1635''' р.).
 Система державного управління: прикази, Боярська дума (дорадчим органом при царі з представників боярської аристократії) та земський собора (центральними загальнодержавними станово-представницькими органами).

@@ Рядок 97: / Рядок 97: @@
 Невдовзі, однак, воєн. успіхи польс. короля Стефана Баторія переломили хід війни: за умовами Ям-'''Запольського перемир’я''' 1582 Росія зреклася на користь Речі Посполитої Лівонії (до 1561 назва всієї території сучасної Латвії і Естонії) та Полоцька (здобутого Стефаном Баторієм 1579). Боротьба зі Швецією закінчилася втратою рос. царем низки рос. міст, що було закріплено Плюсським перемир’ям 1583.
-'''1552 р. Казанське ханство.
+'''1552 р. Казанське ханство.'''
-р. Астраханське ханство.'''
+'''1556 р. Астраханське ханство.'''
 Війна проти Кримського ханства. За ним Туреччина. 1571 р кримський хан спустошив Москву.

←Попередня ревізія		Версія за 11:59, 5 жовтня 2013
Рядок 7:		Рядок 7:

	[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_13.jpg Польща у XVI – XVIІ ст.]		[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_13.jpg Польща у XVI – XVIІ ст.]
		+
		+	[http://ukrmap.su/uk-wh8/1199.html § 17. Річ Посполита]
		+
		+	[http://ukrmap.su/uk-wh8/1200.html § 18. Зміцнення Московського царства за Івана IV]
		+
		+	[http://ukrmap.su/uk-wh8/1201.html § 19. Московська держава в XVIІ ст.]