Качалов Іван: Створена сторінка: Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу ставить перед шкільною освітою важлив...

2017-06-22T08:48:59Z

Створена сторінка: Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу ставить перед шкільною освітою важлив...

Нова сторінка

Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу ставить перед шкільною освітою важливі завдання з формування інтелектуально розвиненої особистості з достатнім рівнем креативного мислення, свідомості та культури. Однак, швидкі темпи науково-технічного розвитку згубно впливають на стан навколишнього природного середовища від якого залежить життя людства.

Базові знання особистості закладаються під час навчання у загальноосвітній школі, але сучасний стан шкільної освіти має низку недоліків, серед яких: фрагментарність, безсистемність знань, невміння використовувати вивчене у нестандартних ситуаціях, відсутність здатності аналізувати та узагальнювати. Основна причина даного стану полягає у тому, що більшість знань отриманих учнями під час навчання, залишаються простою сумою знань, які мало пов’язані між собою та з матеріалом інших предметів. В основному, ці знання представлені сукупністю ізольованих блоків інформації з різних навчальних предметів. Покращення цієї ситуації можливе не лише шляхом підвищення професійно-методичного рівня вчительського складу, але і завдяки врахування міжпредметних зв’язків навчальних предметів школи.

Тому, під час навчання у школі потрібно значну увагу приділити формуванню міжпредметних зв’язків хімії й екології, які дозволять на якісно новому рівня вирішувати низку навчальних проблем, а також формувати екологічну компетентність, екологічне мислення, екоцентричний тип свідомості, екологічну культуру, і як наслідок сприятимуть покращенню екологічного стану планети та запобігти негативному впливу людської діяльності.

У контексті даного питання є актуальними наукові пошуки, присвячені проблемі реалізації міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Аналіз наукової літератури дозволив встановити, що дане питання висвітлене у різних напрямах, а саме: сутність та класифікація міжпредметних зв’язків (В.М. Максимова, Г.Ф. Федорець); практична реалізація міжпредметних зв’язків у навчальному процесі загальноосвітньої школи (Н.М. Буринська, С.В. Ніконова); методика проведення уроків на міжпредметній основі (С.В. Басюк (інтегровані уроки біологія і хімія), С.А. Іванова (бінарні уроки біологія й хімія), Л.С. Лисенко (інтегровані уроки хімія і біологія) та ін..).

Однак, варто зазначити, що незважаючи на велику кількість наукових праць із даного питання, недостатньо уваги приділено аспектам реалізації міжпредметних зав’язків у процесі вивчення хімії і екології у стінах загальноосвітньої школи.

Тому, метою нашого дослідження є розкриття важливості міжпредметних зв’язків у курсах хімії й екології, як засобу формування екологічної компетентності учнів, збереження та примноження природного навколишнього середовища.

У сучасній педагогічній літературі існує достатньо велика кількість трактування сутності поняття "міжпредметні зв’язки". З погляду загальнодидактичного підходу міждисциплінарні зв’язки трактуються як:

засіб відображення продуктів міжнаукової інтеграції у змісті кожного навчального предмета і в навчальній діяльності учнів [7, 17];
засіб створення цілісної системи шкільного змісту навчання (загальнонаукові і світоглядні ідеї та поняття) [9, 6];
дидактична умова, що забезпечує послідовне відображення у змісті шкільних природничих дисциплін об’єктивних взаємозв’язків [7, 13];
чинник формування системності знань учнів [8, 107-108];
закономірність педагогічного процесу, яку слід брати до уваги під час визначення змісту, форм і методів навчання школярів на уроці [5, 8].
З погляду діяльнісного і системного підходів сутність міжпредметних зв’язків полягає у системі взаємозв’язаної діяльності роботи вчителів різних предметів і учнів під час оволодіння знаннями, залучення змісту суміжних предметів із метою міцнішого засвоєння програмового матеріалу [5, 7].

У методичній літературі питання міжпредметних зв’язків вивчається з позиції інформаційного і хронологічного підходів. Так, інформаційний підхід передбачає встановлення спільних для дисциплін об’єктів, понять, умінь, навичок та методів дослідження. В основу хронологічного підходу покладено послідовність вивчення предметів на основі спірально-концентричного принципу побудови курсів, визначених Державним стандартом шкільної освіти.

Актуальність використання міжпредметних зв’язків хімії і екології обумовлена необхідністю формування в учнів єдиної загальнонаукової картини світу за умов постійного збільшення обсягу навчальної інформації та браку часу на їх засвоєння.

У низці наукових джерел зазначено перелік функцій налагодження міжпредметних зв’язків у процесі вивченні курсу хімії, зокрема: освітня, розвивальна, виховна [10, 18]; діалектична, логічна, психологічна, дидактична [2, 86]; прогностична та інтегруюча [4, 93].

З огляду на важливість використання міжпредметних зв’язків під час уроків хімії і екології основними функціями є:

навчальна (комплексний підхід до відбору навчальної інформації, узгодженість та інтеграція знань, умінь і навичок із хімії та екології);
виховна (формування екологічних знань, екологічного мислення, світогляду, культури, природокористування та ін..);
розвивальна (розвиток екологічних почуттів, інтересів тощо).
Виділені функції збігаються із функціями процесу навчання у загальноосвітній школі.

Обговорення користувача:Качалов Іван - Історія редагувань

Качалов Іван: Створена сторінка: Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу ставить перед шкільною освітою важлив...