Модернізація українського суспільства у другій половині ХІХ ст. - Історія редагувань

Svetickushnerova: /* Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні */

2014-01-09T19:40:44Z

‎Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні

Svetickushnerova: /* Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні */

2014-01-09T19:39:33Z

‎Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні

Svetickushnerova: /* Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні */

2014-01-09T19:27:35Z

‎Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні

Svetickushnerova: /* Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні */

2014-01-09T19:13:08Z

‎Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні

Svetickushnerova в 19:07, 9 січня 2014

2014-01-09T19:07:06Z

Svetickushnerova: Створена сторінка: ==Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні== Найбільш розвинута частина імперії. Проб...

2014-01-09T19:03:41Z

Створена сторінка: ==Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні== Найбільш розвинута частина імперії. Проб...

Нова сторінка

==Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні==

Найбільш розвинута частина імперії. Проблема: кріпосне право, ринку вільнонайманої робочої сили та вузький попит на промислову продукцію, підприємці не могли купувати землю. Спеціалізація.

Павел Іванович '''Харитоненко''' і Іван Герасимович Харитоненко: збудували в рідних Сумах: реальне та духовне училища; чоловічу та жіночу гімназії; дитячий притулок. Фінансували: облаштування міського освітлення та залізниці; спорудження кадетського корпусу й містечку; .три корпуси дитячої лікарні; .училище-пансіон для дівчат, які й нині облагороджують архітектурний вигляд міста.

Микола '''Терещенко''' - пожертвував 5 млн. рублів на будівництво: лікарень; середніх та 4вищих навчальних закладів.

Богдан '''Ханенко''' (1849-1917) - колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат. Завдяки його колекціям творів мистецтва, було засновано Музей Мистецтв ВУАН.Нині він має назву Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенко.

Василь '''Симиренко''' (1835-1819) -український промисловець, інженер-конструктор та технолог у ділянці цукроварства, визначний меценат української культури, син Федора Симиренка, серед українського громадянства відомий як «Великий Хорс». Утримував: часописи, газети; .Фінансував: історико - етнографічні експедиції; театральні трупи; Виплачував стипендії: науковцям; письменникам; діячам культури. Своє майно вартістю в 15 млн. рублів він заповів Фонду розвитку української науки і культури та допомоги українським митцям.

Передумови: поразка у Кримській війні. Селянський рух Південь - переваги вільнонайманої праці, Аморальність володіння «хрещеною власністю».

'''Григорій Ґалаґан''' (1819–1888) член комісії, яка розробляла проекти здійснення реформи. Послідовно обстоюючи інтереси українського селянства, він писав, що «відкладання цього перетворення може мати найшкідливіші наслідки з усіма жахами народних повстань».

'''19 лютого 186'''1 р. Олександр ІІ «Положення», та маніфест про скасування кріпосного права. 17 актів, «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення».

Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:

• скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;

• організацію селянського самоуправління;

• створення інституту мирових посередників;

• наділення селян землею;

• визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;

• викуп землі селянами.

@@ Рядок 65: / Рядок 65: @@
 |<p align=center>'''Недоліки'''</p>
 |-
 |-	Особиста свобода,
 -	права укладати договори,
@@ Рядок 76: / Рядок 77: @@
 -	брати участь в органах влади.
 |-	залишалися “нижчим станом”, сплачували подушний податок, відбували рекрутчину, зазнавали фізичних покарань;
 -	залишалися тимчасово залежними;
@@ Рядок 89: / Рядок 91: @@
 |<p align=center>'''Недоліки'''</p>
 |-
 |-	безземельні селяни за рахунок відрізків отримали землю;
 -	на Правобережжі для протидії польському руху, більша норма землі, ліквідація тимчасових забов’язань;
 -	80% сплачувала держава, але селяни сплачували з відсотками на протязі 49 років;
 |-	залежало від поміщика;
 -	землю більше норми відрізали (відрізки);

@@ Рядок 58: / Рядок 58: @@
 Указом 1866 р. '''державних селян''', землі за громадами у безстрокове користування за щорічну «оброчну подать». Могли викупити протягом 8 років, наділи не більше 8–15 десятин. У 1886 р. зобов’язали викупити свої наділи.
 '''Наслідки:'''
@@ Рядок 95: / Рядок 142: @@
 На початку ХХ ст. Сірий Клин та Зелений Клин стали двома найбільшими суцільними просторами української колонізації в Азії. Українські поселенці заплатили за освоєну ними землю каторжною працею та життями тисяч співвітчизників. У підросійській Азії переселенці з Наддніпрянщини започаткували появу української діаспори – сукупності українців, які проживають за кордоном, за межами суцільної етнічної української території.
-<p align=center>'''Земська реформа1864 р.'''</p>
+<p align=center>'''Земська реформа 1864 р.'''</p>
 {| border=2
@@ Рядок 202: / Рядок 249: @@
 |}
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+<p align=center>'''Освітня реформа'''</p>
 {| border=2
@@ Рядок 208: / Рядок 255: @@
 |<p align=center>'''Недоліки'''</p>
 |-
+|1863 р. Харківський та Київський університети, автономія
-−
-|}
+професори отримувати з-за кордону літературу, стажування за кордоном
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+вищу жіночу освіту - приватні вищі жіночі курси: Києві з природничих (1870 р.) фізико-математичних та історико-філологічних (1878 р.) наук
-{| border=2
+єдина система початкової освіти
-|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
-|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
-|-
-−
-−
-|}
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+школи приватні, земські, інших громадських установ
-{| border=2
+дух вірнопідданства імперії, в школах контролювався губернською училищною радою
-|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
-|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
-|-
-−
-−
 |}
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+<p align=center>'''Цензурна реформа'''</p>
-{| border=2
+Посилювали засоби адміністративного впливу на органи друку.
-|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
-|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
-|-
-−
-−
-|}
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+Установи імперської та церковної цензури дістали широкі повноваження.
-−
-{| border=2
-|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
-|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
-|-
-−
-−
-|}
-−
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
-−
-{| border=2
-|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
-|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
-|-
-−
-−
-|}

@@ Рядок 122: / Рядок 122: @@
 |}
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+Діяльність земств привела до того, що в українському суспільстві їх стали сприймати не лише як органи місцевого самоврядування, а й як організації, опозиційні до політики російського царизму. Вони стали тією школою, яка привчала населення до самоуправління, з іншого – сприяли піднесенню національної свідомості.
 {| border=2
@@ Рядок 128: / Рядок 130: @@
 |<p align=center>'''Недоліки'''</p>
 |-
+|самоврядування безстанове
-−
 |}
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+<p align=center>'''Фінансова реформа'''</p>
 {| border=2
@@ Рядок 138: / Рядок 148: @@
 |<p align=center>'''Недоліки'''</p>
 |-
+|1860 р. Державний банк
-−
 |}
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+<p align=center>'''Судова реформа 1864 р.'''</p>
 {| border=2
@@ Рядок 148: / Рядок 164: @@
 |<p align=center>'''Недоліки'''</p>
 |-
+|найбільш послідовний буржуазний характер
-−
 |}
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+<p align=center>'''Військова реформа 1874 р.'''</p>
 {| border=2
@@ Рядок 158: / Рядок 190: @@
 |<p align=center>'''Недоліки'''</p>
 |-
+|15 округів; Україна – Київського, Одеського і Харківського
-−
 |}

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+<p align=center>'''Аграрна реформа'''</p>
 {| border=2
-|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
+|<p align=center>'''Селяни отримали:'''</p>
 |<p align=center>'''Недоліки'''</p>
 |-
+|особисту свободу
-−
 |}
-<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
+Указом 1866 р. '''державних селян''', землі за громадами у безстрокове користування за щорічну «оброчну подать». Могли викупити протягом 8 років, наділи не більше 8–15 десятин. У 1886 р. зобов’язали викупити свої наділи.
 {| border=2
@@ Рядок 48: / Рядок 101: @@
 |<p align=center>'''Недоліки'''</p>
 |-
+|у повітах і губерніях земське (місцеве) самоврядування
-−
 |}

←Попередня ревізія		Версія за 19:07, 9 січня 2014
Рядок 30:		Рядок 30:

	• викуп землі селянами.		• викуп землі селянами.
		+
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	<p align=center>'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''</p>
		+
		+	{\| border=2
		+	\|<p align=center>'''Досягнення'''</p>
		+	\|<p align=center>'''Недоліки'''</p>
		+	\|-
		+	\|
		+	\|
		+	\|}