Компетентність у сфері освіти - Історія редагувань

Admin в 13:48, 17 жовтня 2011

2011-10-17T13:48:47Z

Загумённая Яна в 10:55, 17 червня 2011

2011-06-17T10:55:50Z

Загумённая Яна в 10:55, 17 червня 2011

2011-06-17T10:55:09Z

Загумённая Яна в 10:52, 17 червня 2011

2011-06-17T10:52:42Z

Загумённая Яна в 10:44, 17 червня 2011

2011-06-17T10:44:27Z

Загумённая Яна в 10:41, 17 червня 2011

2011-06-17T10:41:09Z

Загумённая Яна в 10:38, 17 червня 2011

2011-06-17T10:38:16Z

Загумённая Яна в 10:34, 17 червня 2011

2011-06-17T10:34:25Z

Загумённая Яна в 10:33, 17 червня 2011

2011-06-17T10:33:22Z

Загумённая Яна: Створена сторінка: Одна з найбільш поширених педагогічних теорій сучасності – теорія соціального констр…

2011-06-17T10:33:00Z

Створена сторінка: Одна з найбільш поширених педагогічних теорій сучасності – теорія соціального констр…

Нова сторінка

Одна з найбільш поширених педагогічних теорій сучасності – теорія соціального конструктивізму – звучить так: «Ніхто ніколи нікого нічому не може навчити – людина може навчитися тільки самостійно. Головне завдання системи освіти в цілому і кожного вчителя окремо – не подавляти природну цікавість і творчисть учня, ще краще – створити умови для їх розвитку та на цій основі – для розвитку дитини та побудови власної системи знань і здатності приймати адекватні рішення».
Формування професійної мобільності особистості – одна з провідних світових тенденцій, що визначають хід модернізації та реформування національної системи освіти.
Головні ідеї вдосконалення освіти на початку ХХІ сторіччя пов`язані з ідеями компетенізації освіти – її спрямованості на цінності суспільства сталого розвитку та підготовку компетентного члена суспільства, спроможного бути успішним у цьому суспільстві й, у свою чергу, сприяти становленню і розвитку цього суспільства.
Початок цим ідеям поклали чотири принципи освіти ХХІ сторіччя, проголошені у Звіті Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти на Світовому самміті для сталого розвитку в 2002 році «Освіта: прихований скарб».
«Місією освіти в ХХІ сторіччі повинно бути набуття вмінь для того, щоб:
• Знати;
• Діяти;
• Жити разом і спільно;
• Бути».
У цій метафорі відображено усвідомлення головних сучасних проблем, що стоять перед людством, і пов`язаних із ними напрямів удосконалення суспільств в епоху глобальних проблем екології буття окремих суспільств і людства в цілому в широкому розумінні цього слова.
Результатом роботи цієї комісії стала структура ключових компітентностей для суспільства сталого розвитку:
• Комунікація рідною мовою;
• Комунікація іноземною мовою;
• Математична грамоність і базові компетентності в прородничих дісциплінах і технології;
• ІКТ – компетентність;
• Навчальна компетентність;
• Міжособистісна та громадянська компетентності;
• Підприємницька компетентність;
• Культурна компетентність.
Згідно з компетентнісною парадігмою освіти, її цілі мають три виміри : знання, вміння та ціннісні ставлення особистості. Кожна з цих складових компетентностей виконує важливу функцію, утворюючи цілісність, яка є необхідною й достатньою умовою для того, щоб особистість була успішною в соціумі, поділяла цінності суспільства сталого розвитку й тим самим сприяла його розвитку й удосконаленню.
Відповідно до цього кожна з ключових компетентностей має три виміри:
- предметний вимір (що треба знати );
- діяльнісний вимір ( що треба вміти );
- практичний вимір ( як застосовувати знання та вміння відповідно до цінностей суспільства ).
Практична оптимізація навчального процесу буде полягати в балансуванні між можливим і бажаним, а конкретне рішення завдання залежатиме від того, чого ми хочемо досягти: значного обсягу поверхово засвоєних знань, умінь або відносно невеликого обсягу найважливіших, міцно засвоєних положень, ідей. Поступаючись обсягом, виграємо в якості і навпаки.
Поява нового покоління з іншою філософією життя, якісно іншою моделлю адаптації викликає необхідність переглянути позицію сучасного вчителя в інноваційному освітньому процесі. Яким же має бути педагог, щоб відповідати вимогам часу, що нестримно змінюються? Одним з головних концептуальних орієнтирів розвитку змісту освіти в світі є компетентнісно орієнтований підхід. Сучасна школа покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й вимогоам суспільства. Особистість має бути компетентною в різних сферах діяльності. Школа повинна допомогти учням опанувати технології життєтворчості, створити умови для розвитку потенціалу самопізнання, самооцінки, само програмування, самоактуалізації, саморегуляції, самоконтролю, інтеграції в соціокультурний простір.
Науково-методична проблема школи «Компетентнісний підхід як шлях модернізації навчально-виховного процесу в школі», над якою ми будемо працювати наступні пять років, передбачає окрім формування ключових компетентностей школярів ще й розвиток професійної компетентності самих педагогів.
Професійна педагогічна компетентність – опанування вчителе необхідної суми знань, умінь і навичок, які визначають сформованість його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особи вчителя як носія певних цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості.
Психологічний портрет компетентного педагога крізь призму сучасності може виглядати таким чином. Компетентний педагог - це:
1. Діагност
Діагностика проблем,використання методів
самопізнання,вивчення дитячого колективу.
2.Аналітик
Пошук в психолого-педагогічних теоріях ідей,висновків,
закономірностей,адекватних логіці поставлених проблем.
3. Прогнозист
Володіння технологією життєвого проектування,
прогнозування розвитку колективу, особи.
4. Розробник проектів
Планування й розробка загальних творчих справ.
5. Організатор
Загальна діяльність,координація роботи,забезпечення ресурсами.
6. Управлінець
Знання і використання основ лідерства,розробка алгоритмів управління освітніми і виховними процесами.
7. Розробник концепцій
Вибір принципів і методів здійснення концепцій.
8. Організатор власного саморозвитку
самоменеджмент,самоаналіз, саморозвиток, методи професійного й особового самовдосконалення.

Ключові компетентності педагога

1.Професійна компетентність(знання теорії і практики).

2.Пізнавальна компетентність(уміння вчитися й оперувати знаннями).

3.Особистісна компетентність(прагнення до постійної освіти; здатність до розвитку індивідуальних здібностей і талантів, обізнанність у власних сильних і слабких сторонах).

4.Самоосвітня компетентність(здібність до самонавчання,гнучкість уживання знань, умінь,навичок в умовах,що змінюються; схильність до самоаналізу, самоконтролю за власною діяльністю).

5.Соціальна компетентність(уміння правильно будувати взаємовідносини з колективом, переконливо відстоювати свою точку зору;розвиток особистих якостей,культура відносин).

6.Стратегічна компетентність(орієнтація на перспективу,уміння формулювати стратегічну й тактичну мету роботи,надання додаткової освіти дітям,гнучкість у поведінці).
Формування духовно багатої особистості вчителя в наш час – питання дуже важливе, бо зростає відповідальність педагогів за результат їхньої праці. Самоосвіта – постійна діяльність вчителя, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки.

Самоосвітня діяльність учителя включає:
• науково-досліднецьку роботу за проблемою
• вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;
• участь у колективних і групових формах методичної роботи;
• вивчення досвіду своїх колег;
• теоретичну роботу та практичну апробацію особистих матеріалів.
Здатність до самоосвти незрівнянно важливіша за свої результати тавплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі.Девіз: «Вчити самого себе» є актуальни для педагогів, бо наслідо їхньої наближеності до учнів здійснює безпосередній вплив на розвиток особистості дитини.
Закінчити свій виступ хочу словами В.Сухомлинського: «Учитель повинен знати й відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоровя, щастя кожної людини, яку виховує школа».

←Попередня ревізія		Версія за 13:48, 17 жовтня 2011
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	{{Шаблон:Некатегоризована стаття}}
		+
		+
		+
	Одна з найбільш поширених педагогічних теорій сучасності – теорія соціального конструктивізму – звучить так: «Ніхто ніколи нікого нічому не може навчити – людина може навчитися тільки самостійно. Головне завдання системи освіти в цілому і кожного вчителя окремо – не подавляти природну цікавість і творчисть учня, ще краще – створити умови для їх розвитку та на цій основі – для розвитку дитини та побудови власної системи знань і здатності приймати адекватні рішення».		Одна з найбільш поширених педагогічних теорій сучасності – теорія соціального конструктивізму – звучить так: «Ніхто ніколи нікого нічому не може навчити – людина може навчитися тільки самостійно. Головне завдання системи освіти в цілому і кожного вчителя окремо – не подавляти природну цікавість і творчисть учня, ще краще – створити умови для їх розвитку та на цій основі – для розвитку дитини та побудови власної системи знань і здатності приймати адекватні рішення».
	Формування професійної мобільності особистості – одна з провідних світових тенденцій, що визначають хід модернізації та реформування національної системи освіти.		Формування професійної мобільності особистості – одна з провідних світових тенденцій, що визначають хід модернізації та реформування національної системи освіти.

@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 •	теоретичну роботу та практичну апробацію особистих матеріалів.<br>
 Здатність до самоосвти незрівнянно важливіша за свої результати тавплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі.Девіз: «Вчити самого себе» є актуальни для педагогів, бо наслідо їхньої наближеності до учнів здійснює безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Закінчити свій виступ хочу словами В.Сухомлинського: «Учитель повинен знати й відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоровя, щастя кожної людини, яку виховує школа».
-[[Файл:ppkp.jpg|500px]]   [[Файл:kkp.jpg|500px]]
+[[Файл:ppkp.jpg|500px]]                 [[Файл:kkp.jpg|500px]]

@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 •	теоретичну роботу та практичну апробацію особистих матеріалів.<br>
 Здатність до самоосвти незрівнянно важливіша за свої результати тавплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі.Девіз: «Вчити самого себе» є актуальни для педагогів, бо наслідо їхньої наближеності до учнів здійснює безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Закінчити свій виступ хочу словами В.Сухомлинського: «Учитель повинен знати й відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоровя, щастя кожної людини, яку виховує школа».
-[[Файл:ppkp.jpg|500px]][[Файл:kkp.jpg|500px]]
+[[Файл:ppkp.jpg|500px]]   [[Файл:kkp.jpg|500px]]

@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 •	теоретичну роботу та практичну апробацію особистих матеріалів.<br>
 Здатність до самоосвти незрівнянно важливіша за свої результати тавплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі.Девіз: «Вчити самого себе» є актуальни для педагогів, бо наслідо їхньої наближеності до учнів здійснює безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Закінчити свій виступ хочу словами В.Сухомлинського: «Учитель повинен знати й відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоровя, щастя кожної людини, яку виховує школа».
-[[Файл:ppkp.jpg|500px]]
+[[Файл:ppkp.jpg|500px]][[Файл:kkp.jpg|500px]]

@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 •	теоретичну роботу та практичну апробацію особистих матеріалів.<br>
 Здатність до самоосвти незрівнянно важливіша за свої результати тавплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі.Девіз: «Вчити самого себе» є актуальни для педагогів, бо наслідо їхньої наближеності до учнів здійснює безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Закінчити свій виступ хочу словами В.Сухомлинського: «Учитель повинен знати й відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоровя, щастя кожної людини, яку виховує школа».
-[[Файл:ppkp.jpg]]
+[[Файл:ppkp.jpg|500px]]

←Попередня ревізія		Версія за 10:41, 17 червня 2011
Рядок 75:		Рядок 75:
	• теоретичну роботу та практичну апробацію особистих матеріалів.<br>		• теоретичну роботу та практичну апробацію особистих матеріалів.<br>
	Здатність до самоосвти незрівнянно важливіша за свої результати тавплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі.Девіз: «Вчити самого себе» є актуальни для педагогів, бо наслідо їхньої наближеності до учнів здійснює безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Закінчити свій виступ хочу словами В.Сухомлинського: «Учитель повинен знати й відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоровя, щастя кожної людини, яку виховує школа».		Здатність до самоосвти незрівнянно важливіша за свої результати тавплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі.Девіз: «Вчити самого себе» є актуальни для педагогів, бо наслідо їхньої наближеності до учнів здійснює безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Закінчити свій виступ хочу словами В.Сухомлинського: «Учитель повинен знати й відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоровя, щастя кожної людини, яку виховує школа».
		+	[[Файл:ppkp.jpg]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 Головні ідеї вдосконалення освіти на початку ХХІ сторіччя пов`язані з ідеями компетенізації освіти – її спрямованості на цінності суспільства сталого розвитку та підготовку компетентного члена суспільства, спроможного бути успішним у цьому суспільстві й, у свою чергу, сприяти становленню і розвитку цього суспільства.
 Початок цим ідеям поклали чотири принципи освіти ХХІ сторіччя, проголошені у Звіті Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти на Світовому самміті для сталого розвитку в 2002 році «Освіта: прихований скарб».
- «Місією освіти в ХХІ сторіччі повинно бути набуття вмінь для того, щоб:
+«Місією освіти в ХХІ сторіччі повинно бути набуття вмінь для того, щоб:
 •	Знати;<br>
 •	Діяти;<br>
@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 •	Бути».<br>
 У цій метафорі відображено усвідомлення головних сучасних проблем, що стоять перед людством, і пов`язаних із ними напрямів удосконалення суспільств в епоху глобальних проблем екології буття окремих суспільств і людства в цілому в широкому розумінні цього слова.
-    Результатом роботи цієї комісії стала структура ключових компітентностей для суспільства сталого розвитку:
+Результатом роботи цієї комісії стала структура ключових компітентностей для суспільства сталого розвитку:
 •	Комунікація рідною мовою;<br>
 •	Комунікація іноземною мовою;<br>
@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 •	Підприємницька компетентність;<br>
 •	Культурна компетентність.<br>
-     Згідно з компетентнісною парадігмою освіти, її цілі мають три виміри : знання, вміння та ціннісні ставлення особистості. Кожна з цих складових компетентностей виконує важливу функцію, утворюючи цілісність, яка є необхідною й достатньою умовою для того, щоб особистість була успішною в соціумі, поділяла цінності суспільства сталого розвитку й тим самим сприяла його розвитку й удосконаленню.
+Згідно з компетентнісною парадігмою освіти, її цілі мають три виміри : знання, вміння та ціннісні ставлення особистості. Кожна з цих складових компетентностей виконує важливу функцію, утворюючи цілісність, яка є необхідною й достатньою умовою для того, щоб особистість була успішною в соціумі, поділяла цінності суспільства сталого розвитку й тим самим сприяла його розвитку й удосконаленню.
-    Відповідно до цього кожна з ключових компетентностей має три виміри:
+Відповідно до цього кожна з ключових компетентностей має три виміри:
 -	предметний вимір (що треба знати );<br>
 -	діяльнісний вимір ( що треба вміти );<br>
 -	практичний вимір ( як застосовувати знання та вміння відповідно до цінностей суспільства ). <br>
-    Практична оптимізація навчального процесу буде полягати в балансуванні між можливим і бажаним, а конкретне рішення завдання залежатиме від того, чого ми хочемо досягти: значного обсягу поверхово засвоєних знань, умінь або відносно невеликого обсягу найважливіших, міцно засвоєних положень, ідей. Поступаючись обсягом, виграємо в якості і навпаки.
+Практична оптимізація навчального процесу буде полягати в балансуванні між можливим і бажаним, а конкретне рішення завдання залежатиме від того, чого ми хочемо досягти: значного обсягу поверхово засвоєних знань, умінь або відносно невеликого обсягу найважливіших, міцно засвоєних положень, ідей. Поступаючись обсягом, виграємо в якості і навпаки.
-    Поява нового покоління з іншою філософією життя, якісно іншою моделлю адаптації викликає необхідність переглянути позицію сучасного вчителя в інноваційному освітньому процесі. Яким же має бути педагог, щоб відповідати вимогам часу, що нестримно змінюються? Одним з головних концептуальних орієнтирів розвитку змісту освіти в світі є компетентнісно орієнтований підхід. Сучасна школа покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й вимогоам суспільства. Особистість має бути компетентною в різних сферах діяльності. Школа повинна допомогти учням опанувати технології життєтворчості, створити умови для розвитку потенціалу самопізнання, самооцінки, само програмування, самоактуалізації, саморегуляції, самоконтролю, інтеграції в соціокультурний простір.
+Поява нового покоління з іншою філософією життя, якісно іншою моделлю адаптації викликає необхідність переглянути позицію сучасного вчителя в інноваційному освітньому процесі. Яким же має бути педагог, щоб відповідати вимогам часу, що нестримно змінюються? Одним з головних концептуальних орієнтирів розвитку змісту освіти в світі є компетентнісно орієнтований підхід. Сучасна школа покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й вимогоам суспільства. Особистість має бути компетентною в різних сферах діяльності. Школа повинна допомогти учням опанувати технології життєтворчості, створити умови для розвитку потенціалу самопізнання, самооцінки, само програмування, самоактуалізації, саморегуляції, самоконтролю, інтеграції в соціокультурний простір.
-    Науково-методична проблема школи «Компетентнісний підхід як шлях модернізації навчально-виховного процесу в школі», над якою ми будемо працювати наступні пять років, передбачає окрім формування ключових компетентностей школярів ще й розвиток професійної компетентності самих педагогів.
+Науково-методична проблема школи «Компетентнісний підхід як шлях модернізації навчально-виховного процесу в школі», над якою ми будемо працювати наступні пять років, передбачає окрім формування ключових компетентностей школярів ще й розвиток професійної компетентності самих педагогів.
-    Професійна педагогічна компетентність – опанування вчителе необхідної суми знань, умінь і навичок, які визначають сформованість його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особи вчителя як носія певних цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості.
+Професійна педагогічна компетентність – опанування вчителе необхідної суми знань, умінь і навичок, які визначають сформованість його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особи вчителя як носія певних цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості.
-    Психологічний портрет компетентного педагога крізь призму сучасності може виглядати таким чином. Компетентний педагог -  це:
+Психологічний портрет компетентного педагога крізь призму сучасності може виглядати таким чином. Компетентний педагог -  це:
 . Діагност
 Діагностика проблем,використання методів
@@ Рядок 65: / Рядок 65: @@
 .Стратегічна компетентність(орієнтація на перспективу,уміння формулювати стратегічну й тактичну мету роботи,надання додаткової освіти дітям,гнучкість у поведінці).
-    Формування духовно багатої особистості вчителя в наш час – питання дуже важливе, бо зростає відповідальність педагогів за результат їхньої праці. Самоосвіта – постійна діяльність вчителя, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки.
+Формування духовно багатої особистості вчителя в наш час – питання дуже важливе, бо зростає відповідальність педагогів за результат їхньої праці. Самоосвіта – постійна діяльність вчителя, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки.
 Самоосвітня діяльність учителя включає:
-•	науково-досліднецьку роботу за проблемою
+•	науково-досліднецьку роботу за проблемою;<br>
-•	вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;
+•	вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;<br>
-•	участь у колективних і групових формах методичної роботи;
+•	участь у колективних і групових формах методичної роботи;<br>
-•	вивчення досвіду своїх колег;
+•	вивчення досвіду своїх колег;<br>
-•	теоретичну роботу та практичну апробацію особистих матеріалів.
+•	теоретичну роботу та практичну апробацію особистих матеріалів.<br>
-    Здатність до самоосвти незрівнянно важливіша за свої результати тавплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі.Девіз: «Вчити самого себе» є актуальни для педагогів, бо наслідо їхньої наближеності до учнів здійснює безпосередній вплив на розвиток особистості дитини.
+Здатність до самоосвти незрівнянно важливіша за свої результати тавплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі.Девіз: «Вчити самого себе» є актуальни для педагогів, бо наслідо їхньої наближеності до учнів здійснює безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Закінчити свій виступ хочу словами В.Сухомлинського: «Учитель повинен знати й відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоровя, щастя кожної людини, яку виховує школа».
-    Закінчити свій виступ хочу словами В.Сухомлинського: «Учитель повинен знати й відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоровя, щастя кожної людини, яку виховує школа».

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-    Одна з найбільш поширених педагогічних теорій сучасності – теорія соціального конструктивізму – звучить так: «Ніхто ніколи нікого нічому не може навчити – людина може навчитися тільки самостійно. Головне завдання системи освіти в цілому і кожного вчителя окремо – не подавляти природну цікавість і творчисть учня, ще краще – створити умови для їх розвитку та на цій основі – для розвитку дитини та побудови власної системи знань і здатності приймати адекватні рішення».
+Одна з найбільш поширених педагогічних теорій сучасності – теорія соціального конструктивізму – звучить так: «Ніхто ніколи нікого нічому не може навчити – людина може навчитися тільки самостійно. Головне завдання системи освіти в цілому і кожного вчителя окремо – не подавляти природну цікавість і творчисть учня, ще краще – створити умови для їх розвитку та на цій основі – для розвитку дитини та побудови власної системи знань і здатності приймати адекватні рішення».
      Формування професійної мобільності особистості – одна з провідних світових тенденцій, що визначають хід модернізації та реформування національної системи освіти.
       Головні ідеї вдосконалення освіти на початку ХХІ сторіччя пов`язані з ідеями компетенізації освіти – її спрямованості на цінності суспільства сталого розвитку та підготовку компетентного члена суспільства, спроможного бути успішним у цьому суспільстві й, у свою чергу, сприяти становленню і розвитку цього суспільства.