<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0</id>
		<title>Журавель Галина Насибдібірівна - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-24T00:21:55Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.24.1</generator>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=767612&amp;oldid=prev</id>
		<title>Журавель Галина: /* Wiki стаття */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=767612&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2014-11-29T19:57:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;‎&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Wiki стаття&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;←Попередня ревізія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:57, 29 листопада 2014&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 29:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 29:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Wiki стаття=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Wiki стаття=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Сучасна філософія шкільної освіти]]докорінно змінює свою парадигму. Нині вона стверджує &amp;quot;дитино-центризм&amp;quot; і заперечує &amp;quot;предметоцентризм&amp;quot;, що зумов¬лює необхідність розробки особистісно зорієнтованої системи. Зміст освіти та весь навчально-виховний процес мають бути підпорядковані кожній дитині особисто, а навчальні предмети - зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природу. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, які мають за мету: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, творити.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Сучасна філософія шкільної освіти]] докорінно змінює свою парадигму. Нині вона стверджує &amp;quot;дитино-центризм&amp;quot; і заперечує &amp;quot;предметоцентризм&amp;quot;, що зумов¬лює необхідність розробки особистісно зорієнтованої системи. Зміст освіти та весь навчально-виховний процес мають бути підпорядковані кожній дитині особисто, а навчальні предмети - зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природу. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, які мають за мету: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, творити.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одна з умов виконання цих завдань - дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівно¬правні стосунки між учителем і учнями й реалізу¬ється через способи організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі початкової школи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одна з умов виконання цих завдань - дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівно¬правні стосунки між учителем і учнями й реалізу¬ється через способи організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі початкової школи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Організація співробітництва з учнями передбачає використання різноманітних засобів: спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінці уроку; добір навчального матеріалу, в тому числі й дидактичного, та проектів (навчальне проектування).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Організація співробітництва з учнями передбачає використання різноманітних засобів: спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінці уроку; добір навчального матеріалу, в тому числі й дидактичного, та проектів (навчальне проектування).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Журавель Галина</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=767610&amp;oldid=prev</id>
		<title>Журавель Галина: /* Wiki стаття */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=767610&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2014-11-29T19:57:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;‎&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Wiki стаття&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;←Попередня ревізія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:57, 29 листопада 2014&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 29:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 29:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Wiki стаття=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Wiki стаття=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Сучасна філософія шкільної освіти докорінно змінює свою парадигму. Нині вона стверджує &amp;quot;дитино-центризм&amp;quot; і заперечує &amp;quot;предметоцентризм&amp;quot;, що зумов¬лює необхідність розробки особистісно зорієнтованої системи. Зміст освіти та весь навчально-виховний процес мають бути підпорядковані кожній дитині особисто, а навчальні предмети - зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природу. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;затвердже¬ного &lt;/del&gt;постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, які мають за мету: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, творити.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Сучасна філософія шкільної освіти&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;докорінно змінює свою парадигму. Нині вона стверджує &amp;quot;дитино-центризм&amp;quot; і заперечує &amp;quot;предметоцентризм&amp;quot;, що зумов¬лює необхідність розробки особистісно зорієнтованої системи. Зміст освіти та весь навчально-виховний процес мають бути підпорядковані кожній дитині особисто, а навчальні предмети - зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природу. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;затвердженого &lt;/ins&gt;постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, які мають за мету: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, творити.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одна з умов виконання цих завдань - дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівно¬правні стосунки між учителем і учнями й реалізу¬ється через способи організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі початкової школи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одна з умов виконання цих завдань - дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівно¬правні стосунки між учителем і учнями й реалізу¬ється через способи організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі початкової школи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Організація співробітництва з учнями передбачає використання різноманітних засобів: спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінці уроку; добір навчального матеріалу, в тому числі й дидактичного, та проектів (навчальне проектування).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Організація співробітництва з учнями передбачає використання різноманітних засобів: спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінці уроку; добір навчального матеріалу, в тому числі й дидактичного, та проектів (навчальне проектування).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 40:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 40:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Уже понад десять років у сучасній педагогіці активно розробляється й використовується так званий метод проектів, орієнтований на виявлення нових колективних форм навчальної діяльності в розвивальному навчанні й націлений на активіза¬цію творчих можливостей особистості. Загалом проектні ідеї не нові і являють собою вільне дослі¬дження предмета учнями.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Уже понад десять років у сучасній педагогіці активно розробляється й використовується так званий метод проектів, орієнтований на виявлення нових колективних форм навчальної діяльності в розвивальному навчанні й націлений на активіза¬цію творчих можливостей особистості. Загалом проектні ідеї не нові і являють собою вільне дослі¬дження предмета учнями.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Проектний метод навчання забезпечує реалізацію принципу культуровідповідності в гуманітарному освітньому просторі, бо дає змогу інтегрувати знання в різних наукових галузях, а також допомагає побуду¬вати процес взаємодії між учнем і вчителем на основі співробітництва й педагогічної підтримки розвитку.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Проектний метод навчання забезпечує реалізацію принципу культуровідповідності в гуманітарному освітньому просторі, бо дає змогу інтегрувати знання в різних наукових галузях, а також допомагає побуду¬вати процес взаємодії між учнем і вчителем на основі співробітництва й педагогічної підтримки розвитку.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Метод проектів завжди орієнтований на &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;само¬стійну &lt;/del&gt;діяльність учнів, яку вони виконують протягом певного відрізка часу:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Метод проектів завжди орієнтований на &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;самостійну &lt;/ins&gt;діяльність учнів, яку вони виконують протягом певного відрізка часу:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-індивідуальну (завдання для індивідуальної роботи мають бути спрямовані на розвиток мислення учнів, на зміцнення їхніх пізнавальних спроможностей, містити труднощі, подолання яких потребує вольових зусиль. Індивідуальна робота - одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою чітких стислих інструкцій, вказівок. За таких умов навчання - не тільки повідомлення нової інформації, а й засвоєння прийомів &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;самос¬тійної &lt;/del&gt;роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичок дослідницької діяльності. вміння здобувати знання, узагальнювати, робите висновки. Вміти навчитися в початковій школі);&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-індивідуальну (завдання для індивідуальної роботи мають бути спрямовані на розвиток мислення учнів, на зміцнення їхніх пізнавальних спроможностей, містити труднощі, подолання яких потребує вольових зусиль. Індивідуальна робота - одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою чітких стислих інструкцій, вказівок. За таких умов навчання - не тільки повідомлення нової інформації, а й засвоєння прийомів &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;самостійної &lt;/ins&gt;роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичок дослідницької діяльності. вміння здобувати знання, узагальнювати, робите висновки. Вміти навчитися в початковій школі);&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-парну (робота в парах — технологія, яку можна використовувати для досягнення будь-якої дидак¬тичної мети; засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Робота в парах дає змогу учням поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, критично мислити, переконувати й вести дискусію); —	групову (коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає змогу вийти далеко за межі їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушеність у спілкуванні членів малої групи сприяє розвиткові навичок міжособистісного спілкування у сором'язливих учнів).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-парну (робота в парах — технологія, яку можна використовувати для досягнення будь-якої дидак¬тичної мети; засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Робота в парах дає змогу учням поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, критично мислити, переконувати й вести дискусію); —	групову (коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає змогу вийти далеко за межі їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушеність у спілкуванні членів малої групи сприяє розвиткові навичок міжособистісного спілкування у сором'язливих учнів).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Метод проектів завжди припускає розв'язання цікавих, корисних і пов'язаних з реальним життям завдань, а також вирішення проблеми, яка передба¬чає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;техно¬логії&lt;/del&gt;, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, так би мовити, відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирі¬шення, якщо практична - реальний результат, гото¬вий до впровадження&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Метод проектів завжди припускає розв'язання цікавих, корисних і пов'язаних з реальним життям завдань, а також вирішення проблеми, яка передба¬чає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;технології&lt;/ins&gt;, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, так би мовити, відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирі¬шення, якщо практична - реальний результат, гото¬вий до впровадження&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Корисні посилання=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Корисні посилання=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[http://disted.edu.vn.ua/]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[http://disted.edu.vn.ua/]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Журавель Галина</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=767609&amp;oldid=prev</id>
		<title>Журавель Галина: /* Wiki стаття */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=767609&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2014-11-29T19:54:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;‎&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Wiki стаття&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;←Попередня ревізія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:54, 29 листопада 2014&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 29:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 29:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Wiki стаття=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Wiki стаття=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сучасна філософія шкільної освіти докорінно змінює свою парадигму. Нині вона стверджує &amp;quot;дитино-центризм&amp;quot; і заперечує &amp;quot;предметоцентризм&amp;quot;, що зумов¬лює необхідність розробки особистісно зорієнтованої системи. Зміст освіти та весь навчально-виховний процес мають бути підпорядковані кожній дитині особисто, а навчальні предмети - зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природу. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердже¬ного постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, які мають за мету: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, творити.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[&lt;/ins&gt;Сучасна філософія шкільної освіти докорінно змінює свою парадигму. Нині вона стверджує &amp;quot;дитино-центризм&amp;quot; і заперечує &amp;quot;предметоцентризм&amp;quot;, що зумов¬лює необхідність розробки особистісно зорієнтованої системи. Зміст освіти та весь навчально-виховний процес мають бути підпорядковані кожній дитині особисто, а навчальні предмети - зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природу. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердже¬ного постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, які мають за мету: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, творити.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одна з умов виконання цих завдань - дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівно¬правні стосунки між учителем і учнями й реалізу¬ється через способи організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі початкової школи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одна з умов виконання цих завдань - дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівно¬правні стосунки між учителем і учнями й реалізу¬ється через способи організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі початкової школи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Організація співробітництва з учнями передбачає використання різноманітних засобів: спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінці уроку; добір навчального матеріалу, в тому числі й дидактичного, та проектів (навчальне проектування).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Організація співробітництва з учнями передбачає використання різноманітних засобів: спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінці уроку; добір навчального матеріалу, в тому числі й дидактичного, та проектів (навчальне проектування).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 43:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 43:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-індивідуальну (завдання для індивідуальної роботи мають бути спрямовані на розвиток мислення учнів, на зміцнення їхніх пізнавальних спроможностей, містити труднощі, подолання яких потребує вольових зусиль. Індивідуальна робота - одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою чітких стислих інструкцій, вказівок. За таких умов навчання - не тільки повідомлення нової інформації, а й засвоєння прийомів самос¬тійної роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичок дослідницької діяльності. вміння здобувати знання, узагальнювати, робите висновки. Вміти навчитися в початковій школі);&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-індивідуальну (завдання для індивідуальної роботи мають бути спрямовані на розвиток мислення учнів, на зміцнення їхніх пізнавальних спроможностей, містити труднощі, подолання яких потребує вольових зусиль. Індивідуальна робота - одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою чітких стислих інструкцій, вказівок. За таких умов навчання - не тільки повідомлення нової інформації, а й засвоєння прийомів самос¬тійної роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичок дослідницької діяльності. вміння здобувати знання, узагальнювати, робите висновки. Вміти навчитися в початковій школі);&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-парну (робота в парах — технологія, яку можна використовувати для досягнення будь-якої дидак¬тичної мети; засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Робота в парах дає змогу учням поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, критично мислити, переконувати й вести дискусію); —	групову (коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає змогу вийти далеко за межі їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушеність у спілкуванні членів малої групи сприяє розвиткові навичок міжособистісного спілкування у сором'язливих учнів).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-парну (робота в парах — технологія, яку можна використовувати для досягнення будь-якої дидак¬тичної мети; засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Робота в парах дає змогу учням поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, критично мислити, переконувати й вести дискусію); —	групову (коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає змогу вийти далеко за межі їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушеність у спілкуванні членів малої групи сприяє розвиткові навичок міжособистісного спілкування у сором'язливих учнів).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Метод проектів завжди припускає розв'язання цікавих, корисних і пов'язаних з реальним життям завдань, а також вирішення проблеми, яка передба¬чає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, техно¬логії, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, так би мовити, відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирі¬шення, якщо практична - реальний результат, гото¬вий до впровадження&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Метод проектів завжди припускає розв'язання цікавих, корисних і пов'язаних з реальним життям завдань, а також вирішення проблеми, яка передба¬чає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, техно¬логії, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, так би мовити, відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирі¬шення, якщо практична - реальний результат, гото¬вий до впровадження&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Корисні посилання=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Корисні посилання=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[http://disted.edu.vn.ua/]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[http://disted.edu.vn.ua/]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Журавель Галина</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=767339&amp;oldid=prev</id>
		<title>Ромашина Лариса: /* Мій сайт */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=767339&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2014-11-28T18:03:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;‎&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Мій сайт&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;←Попередня ревізія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 18:03, 28 листопада 2014&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 20:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 20:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[http://duboviki.ucoz.ua/]]/Дубовиківська СЗШ&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[http://duboviki.ucoz.ua/]]/Дубовиківська СЗШ&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[http://halinaguravel.ucoz.ru/]]/ Персональний сайт&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Блог=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Блог=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Ромашина Лариса</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=644388&amp;oldid=prev</id>
		<title>Журавель Галина: /* Wiki стаття */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=644388&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2014-05-07T14:16:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;‎&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Wiki стаття&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;←Попередня ревізія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 14:16, 7 травня 2014&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 28:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 28:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сучасна філософія шкільної освіти докорінно змінює свою парадигму. Нині вона стверджує &amp;quot;дитино-центризм&amp;quot; і заперечує &amp;quot;предметоцентризм&amp;quot;, що зумов¬лює необхідність розробки особистісно зорієнтованої системи. Зміст освіти та весь навчально-виховний процес мають бути підпорядковані кожній дитині особисто, а навчальні предмети - зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природу. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердже¬ного постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, які мають за мету: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, творити.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сучасна філософія шкільної освіти докорінно змінює свою парадигму. Нині вона стверджує &amp;quot;дитино-центризм&amp;quot; і заперечує &amp;quot;предметоцентризм&amp;quot;, що зумов¬лює необхідність розробки особистісно зорієнтованої системи. Зміст освіти та весь навчально-виховний процес мають бути підпорядковані кожній дитині особисто, а навчальні предмети - зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природу. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердже¬ного постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, які мають за мету: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, творити.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одна з умов виконання цих завдань - дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівно¬правні стосунки між учителем і учнями й реалізу¬ється через способи організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;почат¬кової &lt;/del&gt;школи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одна з умов виконання цих завдань - дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівно¬правні стосунки між учителем і учнями й реалізу¬ється через способи організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;початкової &lt;/ins&gt;школи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Організація співробітництва з учнями &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;передба¬чає &lt;/del&gt;використання різноманітних засобів: спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінці уроку; добір навчального матеріалу, в тому числі й дидактичного, та проектів (навчальне проектування).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Організація співробітництва з учнями &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;передбачає &lt;/ins&gt;використання різноманітних засобів: спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінці уроку; добір навчального матеріалу, в тому числі й дидактичного, та проектів (навчальне проектування).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Якщо умовно поєднати ці способи в логічно взаємопов'язаний ланцюжок, то проектування завер¬шує його, а попередні способи - це складові його етапів. Тому створення спільних проектів займає най¬вищу сходинку в ієрархії способів організації взаємо¬дії учнів та вчителя в навчально-виховному процесі початкової школи щодо складності організації.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Якщо умовно поєднати ці способи в логічно взаємопов'язаний ланцюжок, то проектування завер¬шує його, а попередні способи - це складові його етапів. Тому створення спільних проектів займає най¬вищу сходинку в ієрархії способів організації взаємо¬дії учнів та вчителя в навчально-виховному процесі початкової школи щодо складності організації.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Актуальність проблеми нашої роботи полягає в тому, щоб сформувати в учнів мотивацію до пізна¬вальної діяльності, яка націлює вихованців на пошук нових знань, допомагає не тільки сформувати досвід, необхідний для вирішення життєвих проблем, а й вибудовувати власне життя успішним і значущим для суспільства.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Актуальність проблеми нашої роботи полягає в тому, щоб сформувати в учнів мотивацію до пізна¬вальної діяльності, яка націлює вихованців на пошук нових знань, допомагає не тільки сформувати досвід, необхідний для вирішення життєвих проблем, а й вибудовувати власне життя успішним і значущим для суспільства.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 39:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 39:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Проектний метод навчання забезпечує реалізацію принципу культуровідповідності в гуманітарному освітньому просторі, бо дає змогу інтегрувати знання в різних наукових галузях, а також допомагає побуду¬вати процес взаємодії між учнем і вчителем на основі співробітництва й педагогічної підтримки розвитку.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Проектний метод навчання забезпечує реалізацію принципу культуровідповідності в гуманітарному освітньому просторі, бо дає змогу інтегрувати знання в різних наукових галузях, а також допомагає побуду¬вати процес взаємодії між учнем і вчителем на основі співробітництва й педагогічної підтримки розвитку.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Метод проектів завжди орієнтований на само¬стійну діяльність учнів, яку вони виконують протягом певного відрізка часу:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Метод проектів завжди орієнтований на само¬стійну діяльність учнів, яку вони виконують протягом певного відрізка часу:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-індивідуальну (завдання для індивідуальної роботи мають бути спрямовані на розвиток мислення учнів, на зміцнення їхніх пізнавальних &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;спромож¬ностей&lt;/del&gt;, містити труднощі, подолання яких потребує вольових зусиль. Індивідуальна робота - одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою чітких стислих інструкцій, вказівок. За таких умов навчання - не тільки повідомлення нової інформації, а й засвоєння прийомів самос¬тійної роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичок дослідницької діяльності. вміння здобувати знання, узагальнювати, робите висновки. Вміти навчитися в початковій школі);&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-індивідуальну (завдання для індивідуальної роботи мають бути спрямовані на розвиток мислення учнів, на зміцнення їхніх пізнавальних &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;спроможностей&lt;/ins&gt;, містити труднощі, подолання яких потребує вольових зусиль. Індивідуальна робота - одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою чітких стислих інструкцій, вказівок. За таких умов навчання - не тільки повідомлення нової інформації, а й засвоєння прийомів самос¬тійної роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичок дослідницької діяльності. вміння здобувати знання, узагальнювати, робите висновки. Вміти навчитися в початковій школі);&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-парну (робота в парах — технологія, яку можна використовувати для досягнення будь-якої дидак¬тичної мети; засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Робота в парах дає змогу учням поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;озвучу¬вати &lt;/del&gt;свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, критично мислити, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;переко¬нувати &lt;/del&gt;й вести дискусію); —	групову (коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає змогу вийти далеко за межі їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушеність у спілкуванні членів малої групи сприяє розвиткові навичок міжособистісного спілкування у сором'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;яз¬ливих &lt;/del&gt;учнів).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;-парну (робота в парах — технологія, яку можна використовувати для досягнення будь-якої дидак¬тичної мети; засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Робота в парах дає змогу учням поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;озвучувати &lt;/ins&gt;свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, критично мислити, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;переконувати &lt;/ins&gt;й вести дискусію); —	групову (коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає змогу вийти далеко за межі їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушеність у спілкуванні членів малої групи сприяє розвиткові навичок міжособистісного спілкування у сором'&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;язливих &lt;/ins&gt;учнів).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Метод проектів завжди припускає розв'язання цікавих, корисних і пов'язаних з реальним життям завдань, а також вирішення проблеми, яка передба¬чає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, техно¬логії, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, так би мовити, відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирі¬шення, якщо практична - реальний результат, гото¬вий до впровадження&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Метод проектів завжди припускає розв'язання цікавих, корисних і пов'язаних з реальним життям завдань, а також вирішення проблеми, яка передба¬чає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, техно¬логії, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, так би мовити, відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирі¬шення, якщо практична - реальний результат, гото¬вий до впровадження&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Корисні посилання=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=Корисні посилання=&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[http://disted.edu.vn.ua/]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[http://disted.edu.vn.ua/]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Журавель Галина</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=644387&amp;oldid=prev</id>
		<title>Журавель Галина: Створена сторінка: =Прізвище, ім'я, побатькові=  Журавель Галина Насибдібірівна  =Фото=  =Місце роботи=  Дубов...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=644387&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2014-05-07T14:15:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: =Прізвище, ім&amp;#039;я, побатькові=  Журавель Галина Насибдібірівна  =Фото=  =Місце роботи=  Дубов...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;=Прізвище, ім'я, побатькові=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Журавель Галина Насибдібірівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Фото=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Місце роботи=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дубовиківська СЗШ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Посада=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вчитель з основ здоров'я&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Педагогічне кредо=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Вимогливість до учнів у поєднанні з повагою до їхньої особистості&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Мій сайт=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://duboviki.ucoz.ua/]]/Дубовиківська СЗШ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Блог=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://halinaguravel.blogspot.com/]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Wiki стаття=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сучасна філософія шкільної освіти докорінно змінює свою парадигму. Нині вона стверджує &amp;quot;дитино-центризм&amp;quot; і заперечує &amp;quot;предметоцентризм&amp;quot;, що зумов¬лює необхідність розробки особистісно зорієнтованої системи. Зміст освіти та весь навчально-виховний процес мають бути підпорядковані кожній дитині особисто, а навчальні предмети - зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природу. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердже¬ного постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, які мають за мету: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, творити.&lt;br /&gt;
Одна з умов виконання цих завдань - дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівно¬правні стосунки між учителем і учнями й реалізу¬ється через способи організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі почат¬кової школи.&lt;br /&gt;
Організація співробітництва з учнями передба¬чає використання різноманітних засобів: спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінці уроку; добір навчального матеріалу, в тому числі й дидактичного, та проектів (навчальне проектування).&lt;br /&gt;
Якщо умовно поєднати ці способи в логічно взаємопов'язаний ланцюжок, то проектування завер¬шує його, а попередні способи - це складові його етапів. Тому створення спільних проектів займає най¬вищу сходинку в ієрархії способів організації взаємо¬дії учнів та вчителя в навчально-виховному процесі початкової школи щодо складності організації.&lt;br /&gt;
Актуальність проблеми нашої роботи полягає в тому, щоб сформувати в учнів мотивацію до пізна¬вальної діяльності, яка націлює вихованців на пошук нових знань, допомагає не тільки сформувати досвід, необхідний для вирішення життєвих проблем, а й вибудовувати власне життя успішним і значущим для суспільства.&lt;br /&gt;
У вирішенні цієї проблеми може допомогти метод проектів.&lt;br /&gt;
Сучасні відкриття в галузі інформаційних і теле¬комунікаційних технологій стали поштовхом для широкого впровадження проектного навчання. Очевидно, що телекомунікації проникли в усі сфери сучасного життя, і хочемо ми того чи ні, маємо враховувати й використовувати їхні можли¬вості у своїй роботі.&lt;br /&gt;
Чому саме проекти? Що це за методи?&lt;br /&gt;
Проект - сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об'єкта, предмета, різноманітного теоретичного продукту.&lt;br /&gt;
Уже понад десять років у сучасній педагогіці активно розробляється й використовується так званий метод проектів, орієнтований на виявлення нових колективних форм навчальної діяльності в розвивальному навчанні й націлений на активіза¬цію творчих можливостей особистості. Загалом проектні ідеї не нові і являють собою вільне дослі¬дження предмета учнями.&lt;br /&gt;
Проектний метод навчання забезпечує реалізацію принципу культуровідповідності в гуманітарному освітньому просторі, бо дає змогу інтегрувати знання в різних наукових галузях, а також допомагає побуду¬вати процес взаємодії між учнем і вчителем на основі співробітництва й педагогічної підтримки розвитку.&lt;br /&gt;
Метод проектів завжди орієнтований на само¬стійну діяльність учнів, яку вони виконують протягом певного відрізка часу:&lt;br /&gt;
-індивідуальну (завдання для індивідуальної роботи мають бути спрямовані на розвиток мислення учнів, на зміцнення їхніх пізнавальних спромож¬ностей, містити труднощі, подолання яких потребує вольових зусиль. Індивідуальна робота - одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою чітких стислих інструкцій, вказівок. За таких умов навчання - не тільки повідомлення нової інформації, а й засвоєння прийомів самос¬тійної роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичок дослідницької діяльності. вміння здобувати знання, узагальнювати, робите висновки. Вміти навчитися в початковій школі);&lt;br /&gt;
-парну (робота в парах — технологія, яку можна використовувати для досягнення будь-якої дидак¬тичної мети; засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Робота в парах дає змогу учням поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучу¬вати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, критично мислити, переко¬нувати й вести дискусію); —	групову (коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає змогу вийти далеко за межі їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушеність у спілкуванні членів малої групи сприяє розвиткові навичок міжособистісного спілкування у сором'яз¬ливих учнів).&lt;br /&gt;
Метод проектів завжди припускає розв'язання цікавих, корисних і пов'язаних з реальним життям завдань, а також вирішення проблеми, яка передба¬чає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, техно¬логії, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, так би мовити, відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирі¬шення, якщо практична - реальний результат, гото¬вий до впровадження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Корисні посилання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://disted.edu.vn.ua/]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Журавель Галина</name></author>	</entry>

	</feed>