Вікі статті - Історія редагувань

Наумчак Світлана: /* Висновки */

2016-05-19T18:53:23Z

‎Висновки

Наумчак Світлана: /* Корисні ресурси */

2016-05-19T18:51:10Z

‎Корисні ресурси

Наумчак Світлана: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-12T05:28:09Z

‎Хід і результати дослідження

Наумчак Світлана: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-12T05:08:56Z

‎Хід і результати дослідження

Наумчак Світлана: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-12T04:54:06Z

‎Хід і результати дослідження

Наумчак Світлана: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-12T04:52:22Z

‎Хід і результати дослідження

Наумчак Світлана: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-12T04:50:18Z

‎Хід і результати дослідження

Наумчак Світлана: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-12T04:43:04Z

‎Хід і результати дослідження

Наумчак Світлана в 04:42, 12 травня 2016

2016-05-12T04:42:14Z

Наумчак Світлана в 04:41, 12 травня 2016

2016-05-12T04:41:22Z

@@ Рядок 138: / Рядок 138: @@
 Під час роботи у проекті ми:
-* знайшли де насамперед виникло поняття про піраміду;
+* встановили та аргументували ким було описано поняття конуса;
-* дослідили коли виникли перші згадки про конуси і піраміди;
+* скласли анкету і провели опитування між професіями: Де використовують поняття про конуси і піраміди? Проаналізувати результати роботи у вигляді діаграми.
-* дослідили з яких пір конуси стали називати конусами, а піраміди - пірамідами;
+* переглянули навчальне відео та зробили висновок про значення правильної піраміди.
-* дослідили ким було описано поняття конуса;
+* описали розв'язання завдання та оцінили наскільки потрібне воно було для кожного з вас.
-* визначили хто з вчених винайшов формулу для обчислення площ та об'ємів конусів і пірамід.
+* дали означення піраміди та оцінили де виникло поняття про неї;
 ==Корисні ресурси==

←Попередня ревізія		Версія за 18:51, 19 травня 2016
Рядок 148:		Рядок 148:
	1. посібник Бевз В. Г. Історія математики. — X.: Вид. гр. «Основа», 2006. — 176 с.		1. посібник Бевз В. Г. Історія математики. — X.: Вид. гр. «Основа», 2006. — 176 с.

−	2. [~~http~~://~~eduwiki~~.~~uran~~.~~net.ua~~/wiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%81/ вікі стаття].	+	2. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%81/ вікі стаття].

@@ Рядок 94: / Рядок 94: @@
 '''4. Дослідити ким було описано поняття конуса'''
 [[Зображення:Image027.jpg|300px|thumb|center|]]
@@ Рядок 99: / Рядок 101: @@
 Аполлоній Пергський — останній з трьох великих математиків епохи еллінізму. Молодим він приїхав до Александрії і вивчав математику в послідовників Евкліда в Мусейоні. Потім жив і працював у другому центрі грецької культури — місті Перга.
 Аполлоній — автор багатьох математичних праць, найвизначнішою з яких є «Коніка» («Конусні»). Із восьми книг цього твору збереглися сім. «Коніка» присвячена конічним перерізам, або кривим другого порядку. Їх вивчали і до Аполлонія. Є свідчення, що учень Евдокса Кнідського — Менехм (бл. 360 до н. е.)— відкрив еліпс, гіперболу і параболу («тріада Менехма»), вивчив їх властивості і застосував до розв'язання задачі подвоєння куба (делоської задачі). Конічні перерізи вивчали Евклід, Архімед та інші вчені. Один з біографів Архімеда навіть звинувачував Аполлонія в плагіаті, хоча аналіз «Коніки» свідчить, що для цього немає підстав. Попередники Аполлонія розглядали конічні перерізи за умови перпендикулярності площини перетину до твірної конуса. Якщо конус прямокутний, утворювалася парабола, гострокутний — еліпс, а якщо тупокутний — вітки гіперболи. Аполлоній розглядає загальний випадок утворення конічних перерізів при перетині довільного кругового двопорожнинного конуса площиною під будь-яким кутом. Учений дістає еліпс, параболу або гіперболу залежно від того, перетинає площина всі твірні тільки однієї порожнини конуса, паралельна вона одній твірній чи перетинає обидві порожнини. Аполлоній увів назви параболи, гіперболи й еліпса. Для кожної із цих кривих Аполлоній відкриває і доводить основні її властивості. Зокрема, в першій книзі «Коніки» за основу класифікації кривих прийнято, по суті, властивості їх алгебраїчних рівнянь, які Аполлоній записував в словесно-геометричній формі і називав симптомами кривої. Із сучасного погляду можна сказати, що Аполлоній досліджував властивості конічних перерізів відносно прямокутної системи координат, у якій одна вісь збігалася з головним діаметром кривої (в еліпса — це була велика вісь), а друга — проходила через вершину кривої. При цьому вчений досліджував саме ті властивості, які залишаються незмінними (інваріантними) при допустимих перетвореннях. Ця ідея стала зрозумілою лише в XIX ст., коли німецький математик Ф. Клейн (1849—1925) у своїй знаменитій Ерлангенській програмі запропонував розглядати кожну геометрію (синтетичну, аналітичну, проективну, афінну, топологію і т. д.) як теорію, що вивчає геометричні властивості фігур, інваріантних відносно певної спеціальної групи перетворень площини або простору. Зокрема, евклідова геометрія — це наука, яка вивчає інваріанти метричної групи перетворень.
 ==Висновки==

@@ Рядок 83: / Рядок 83: @@
 Таблиця 1. Датування будівлі пірамід
 '''3. Дослідити з яких пір конуси стали називати конусами, а піраміди - пірамідами.'''
@@ Рядок 90: / Рядок 91: @@
 Конус - тривимірна фігура, утворена прямокутним трикутником, що обертається навколо одного з катетів (рис. 2).
-[[Зображення:Илл.jpg|none|right|center|left|150px|рис. 1]] [[Зображення:Тддд.jpg|150px|thumb|center|рис. 2]]
+[[Зображення:Илл.jpg|none|right|center|left|150px|рис. 1]]              [[Зображення:Тддд.jpg|150px|thumb|center|рис. 2]]
 ==Висновки==

@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 Конус - тривимірна фігура, утворена прямокутним трикутником, що обертається навколо одного з катетів (рис. 2).
-[[Зображення:Илл.jpg|none|right|center|left|150px|рис. 1]]
+[[Зображення:Илл.jpg|none|right|center|left|150px|рис. 1]] [[Зображення:Тддд.jpg|150px|thumb|center|рис. 2]]
-[[Зображення:Тддд.jpg|none|right|center|right|150px|рис. 2]]
 ==Висновки==

←Попередня ревізія		Версія за 04:50, 12 травня 2016
Рядок 83:		Рядок 83:

	Таблиця 1. Датування будівлі пірамід		Таблиця 1. Датування будівлі пірамід
		+
		+	'''3. Дослідити з яких пір конуси стали називати конусами, а піраміди - пірамідами.'''
		+	Початкові відомості про властивості геометричних тіл люди знайшли, спостерігаючи навколишній світ і в результаті практичної діяльності.
		+	До Фалеса в світі геометрією майже ніхто не займався. У геометричних фігур не було назв. Тому люди почали вигадувати їм свої назви.
		+	Ялинкова шишка з грецької означає слово "конос" (рис. 1). Тому тіла такої форми отримали назву конус.
		+	Конус - тривимірна фігура, утворена прямокутним трикутником, що обертається навколо одного з катетів (рис. 2).
		+
		+	[[Зображення:Илл.jpg\|none\|right\|center\|left\|150px\| рис. 1]]

	==Висновки==		==Висновки==

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 Мастаби будували для себе і перші фараони. Найдавніші царські мастаби, що відносяться до часів I династії, споруджувалися з адобов-необпаленої цегли з глини та / або річкового мулу. Вони будувалися в Нагада й Абідосі у Верхньому Єгипті, а також у Саккарі, де знаходився головний некрополь Мемфіса, столиці правителів перших династій. У наземній частині цих будівництв знаходилися молитовні і помешкання з похоронним інвентарем, а в підземній-власне похоронні камери.
 {| border=1
   !bgcolor=#E8E8E8| Фараон
@@ Рядок 84: / Рядок 82: @@
 |-}
 ==Висновки==