Вікі-стаття учнів "Як виникли музеї" - Історія редагувань

Яреськовська Олександра Андріївна: /* Корисні ресурси */

2013-08-09T10:53:17Z

‎Корисні ресурси

Яреськовська Олександра Андріївна: /* Висновки */

2013-08-09T10:11:39Z

‎Висновки

Яреськовська Олександра Андріївна: /* Результати дослідження */

2013-08-09T10:10:43Z

‎Результати дослідження

Яреськовська Олександра Андріївна: /* Результати дослідження */

2013-08-09T10:06:18Z

‎Результати дослідження

Яреськовська Олександра Андріївна: /* Мета дослідження */

2013-08-09T09:58:27Z

‎Мета дослідження

Яреськовська Олександра Андріївна: /* Гіпотеза дослідження */

2013-08-09T09:57:41Z

‎Гіпотеза дослідження

Яреськовська Олександра Андріївна: /* Проблема дослідження */

2013-08-09T09:37:44Z

‎Проблема дослідження

Яреськовська Олександра Андріївна: /* Тема дослідження */

2013-08-09T09:36:28Z

‎Тема дослідження

Яреськовська Олександра Андріївна: /* Автори проекту */

2013-08-09T09:32:59Z

‎Автори проекту

Яреськовська Олександра Андріївна: /* Назва проекту */

2013-08-09T09:32:15Z

‎Назва проекту

←Попередня ревізія		Версія за 10:53, 9 серпня 2013
Рядок 45:		Рядок 45:

	==Корисні ресурси==		==Корисні ресурси==
		+	http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9

		+	http://prostir.museum/ua
		+
		+	http://incognita.day.kiev.ua/exposition/
		+
		+	http://pidruchniki.ws/00000000/kulturologiya/muzu_istorichnomu_krayeznavstvi
		+
		+	http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/iio_kdsd_Osnovu%20myzeezn/70.html
	[[Категорія: Шаблони]]		[[Категорія: Шаблони]]

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 ==Висновки==
 ==Корисні ресурси==
 [[Категорія: Шаблони]]

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 ==Результати дослідження==
-Історія виникнення музеїв, як своєрідних громадських інститутів, задоволь-няючи потреби політичного, наукового, культурного, економічного характеру, веде в далеку давнину.
+Історія виникнення музеїв, як своєрідних громадських інститутів, задовольняючи потреби політичного, наукового, культурного, економічного характеру, веде в далеку давнину.
 Попередники музеїв з’явились на тому етапі розвитку людського суспільства, коли предмети-оригінали, взяті з природи і суспільного життя, стали зберігатися не в утилітарних господарських цілях, або як матеріальні цінності, а як докумен¬тальні, меморіальні свідчення й естетичні цінності. Такими є, наприклад, сховища Кноського палацу на Криті (16 ст. до н.е.), Палац Ванів і Архівіньських оракулів (Китай, 13-12 ст. до н.е.), Бібліотека Ниневійського палацу (7 ст. до н.е.) та інші.
@@ Рядок 30: / Рядок 31: @@
 У 17-18 ст. формуються чисельні приватні колекції – історичні, археологічні, науково-природничі, мистецькі, багато з яких частково у 18 ст., а головним чином у 19 ст. лягли в основу державних національних музеїв.
 В період розвитку капіталізму зростає об’єктивна потреба в розвитку музеїв, зростає музейна сітка з просвітницько-виховними й науковими функціями.
 В першоджерелах 12-17 ст. зберігаються чисельні відомості про збереження історичних і художніх цінностей в соборах і монастирях у Владимирі, Києві, Новгороді. До 15-17 ст. відноситься формування колекцій "Оружейної палати” і сховище пам’яток Патріаршої ризниці в Москві. Відомі також колекції 16-17 ст., які належали Івану ІV, Б. Годунову, Ф.С. Милославському, В.В. Голіцину. У 1719 р. відкрився перший російський публічний музей – Кунсткамера в Петербурзі, в основі якої лежали колекції Петра І. З переходом Кунсткамери у відомство Академії наук музей перетворився у великий науковий заклад.
-На протязі 2-ї половини 18-19 ст. виникли перші місцеві музеї в Іркутську (1782), Барнаулі (1827), Оренбурзі (1831), Астрахані (1836), колекції Артилерійсь-кого історичного музею (1756) і Ермітажу (1746) в Петербурзі; зібрання, безпосе-редньо пов’язані з виробництвом (модель-камери, натуральні кабінети Вільного економічного товариства, які на початку 19 ст. перетворились у музеї); створювалися історико-археологічні музеї у Миколаєві (1806), Одесі (1825), Петербурзі (Румянцевський музей, 1831) та інші.
+Розвиток сільського господарства і промисловості сприяло відкриттю Сільськогосподарського музею в Петербурзі (1859), Політехнічного музею у Москві (1872), кустарних відділів у місцевих музеях. Ріст національної самосвідомості, розвиток мистецтва, науки знайшли відображення у створенні Третьяковської галереї (1856), Російського історичного музею (1872), Руського музею (1898).
-Особливо швидко розросталася музейна сітка в середині 19 ст. Музеї виникали при статистичних комітетах, земствах, вчених архівних комісіях, наукових товариствах, університетах.
-Розвиток сільського господарства і промисловості сприяло відкриттю Сільськогосподарського музею в Петербурзі (1859), Політехнічного музею у Москві (1872), кустарних відділів у місцевих музеях. Ріст національної самосвідо¬мості, розвиток мистецтва, науки знайшли відображення у створенні Третьяковсь¬кої галереї (1856), Російського історичного музею (1872), Руського музею (1898).
+В 1899 р. в Києві був відкритий міський музей старожитностей та мистецтв, який став альма-матер багатьох музеїв на Україні. Сьогодні це Національний музей історії України.
-В 1899 р. в Києві був відкритий міський музей старожитностей та мистецтв, який став альма-матер багатьох музеїв на Україні. Сьогодні це Національний музей історії України. З історією музею пов’язано багато видатних імен. Це і перший директор, академік, мистецтвознавець М. Біляшівський, і всесвітньо відо-мий археолог Хвойка, який відкрив трипільську культуру. Це і Лебединцев, один із засновників журналу "Старожитності”. І, звісно, допомога меценатів. Так, роди¬ни Ханенків, Терещенків допомагали у створенні музею власними колекціями.
-Національний музей історії України – це ще й один з найбільших музеїв, що налічує величезні фонди, більш як 600 тисяч одиниць збереження і дійсно вважається найбільшою скарбницею. Значна частина його колекцій зберігається в Музеї історичних коштовностей України, який відкритий у Києві в 1969 р. як філія історичного музею. Міститься він у так званому Ковнірському корпусі Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Серед експонатів – золоті та срібні предмети із скіфських курганів 5-4 ст. до н.е., вироби слов’янських і давньоруських майстрів 6-13 ст., витвори українських та російських ювелірів 16-20 ст., нумізматичний матеріал.
-На Україні до 1917 р. було 36 різних музеїв. На кінець 1985 р. в Україні   працювало 174 державних, близько 400 народних музеїв  та 8 тисяч – на громадських засадах.
 Загалом, сьогодні музейний фонд всієї України нараховує приблизно 4-5 млн. одиниць збережень.

←Попередня ревізія		Версія за 10:06, 9 серпня 2013
Рядок 23:		Рядок 23:

	==Результати дослідження==		==Результати дослідження==
		+	Історія виникнення музеїв, як своєрідних громадських інститутів, задоволь-няючи потреби політичного, наукового, культурного, економічного характеру, веде в далеку давнину.
		+	Попередники музеїв з’явились на тому етапі розвитку людського суспільства, коли предмети-оригінали, взяті з природи і суспільного життя, стали зберігатися не в утилітарних господарських цілях, або як матеріальні цінності, а як докумен¬тальні, меморіальні свідчення й естетичні цінності. Такими є, наприклад, сховища Кноського палацу на Криті (16 ст. до н.е.), Палац Ванів і Архівіньських оракулів (Китай, 13-12 ст. до н.е.), Бібліотека Ниневійського палацу (7 ст. до н.е.) та інші.
		+
		+	В античну епоху храми, а потім і приватні колекції (з 3 ст. до н.е.) зосереджували переважно витвори мистецтва (галереї Варреса, Сулли, колекції Сервилія, Красса, Лукулла, Помпея, Цезаря та інших). Різноманітні зібрання зберігалися у візантійських соборах і монастирях, а потім (з 13 ст.) в середньовічних соборах Франції, Італії, Німеччини та інших країн (предмети, належність яких приписували "святим особам” нового християнського пантеону, церковне начиння, ікони, рукописи і т.п.)
		+	До епохи Відродження відноситься поява в Європі музеїв, яким були вже характерні деякі наукові функції, що було пов’язано з Великими географічними відкриттями, а також з потребами розвиваючих наук і виробництва. Колекціо-нувались зразки тваринного і рослинного світу, мінерали, геодезичні й астроно-мічні інструменти, предмети, що становили етнографічний інтерес. Велику популярність набирають палацові зібрання – кунсткамери, мюнц-кабінети, натуралієн-кабінети, в яких концентрувались наукові, етнографічні й історично-художні цінності. З’явились і перші описи музеїв, а також музеологічні теоретичні твори. До того часу відносяться зібрання пам’яток античного мистецтва у Флоренції (Л.Медічі, 15 ст.), Римі (Ватиканські музеї, 16 ст.), Дрездені (Августа Саксонського, 16 ст.) та інші.
		+
		+	У 17-18 ст. формуються чисельні приватні колекції – історичні, археологічні, науково-природничі, мистецькі, багато з яких частково у 18 ст., а головним чином у 19 ст. лягли в основу державних національних музеїв.
		+	В період розвитку капіталізму зростає об’єктивна потреба в розвитку музеїв, зростає музейна сітка з просвітницько-виховними й науковими функціями.
		+	В першоджерелах 12-17 ст. зберігаються чисельні відомості про збереження історичних і художніх цінностей в соборах і монастирях у Владимирі, Києві, Новгороді. До 15-17 ст. відноситься формування колекцій "Оружейної палати” і сховище пам’яток Патріаршої ризниці в Москві. Відомі також колекції 16-17 ст., які належали Івану ІV, Б. Годунову, Ф.С. Милославському, В.В. Голіцину. У 1719 р. відкрився перший російський публічний музей – Кунсткамера в Петербурзі, в основі якої лежали колекції Петра І. З переходом Кунсткамери у відомство Академії наук музей перетворився у великий науковий заклад.
		+
		+	На протязі 2-ї половини 18-19 ст. виникли перші місцеві музеї в Іркутську (1782), Барнаулі (1827), Оренбурзі (1831), Астрахані (1836), колекції Артилерійсь-кого історичного музею (1756) і Ермітажу (1746) в Петербурзі; зібрання, безпосе-редньо пов’язані з виробництвом (модель-камери, натуральні кабінети Вільного економічного товариства, які на початку 19 ст. перетворились у музеї); створювалися історико-археологічні музеї у Миколаєві (1806), Одесі (1825), Петербурзі (Румянцевський музей, 1831) та інші.
		+	Особливо швидко розросталася музейна сітка в середині 19 ст. Музеї виникали при статистичних комітетах, земствах, вчених архівних комісіях, наукових товариствах, університетах.
		+	Розвиток сільського господарства і промисловості сприяло відкриттю Сільськогосподарського музею в Петербурзі (1859), Політехнічного музею у Москві (1872), кустарних відділів у місцевих музеях. Ріст національної самосвідо¬мості, розвиток мистецтва, науки знайшли відображення у створенні Третьяковсь¬кої галереї (1856), Російського історичного музею (1872), Руського музею (1898).
		+	В 1899 р. в Києві був відкритий міський музей старожитностей та мистецтв, який став альма-матер багатьох музеїв на Україні. Сьогодні це Національний музей історії України. З історією музею пов’язано багато видатних імен. Це і перший директор, академік, мистецтвознавець М. Біляшівський, і всесвітньо відо-мий археолог Хвойка, який відкрив трипільську культуру. Це і Лебединцев, один із засновників журналу "Старожитності”. І, звісно, допомога меценатів. Так, роди¬ни Ханенків, Терещенків допомагали у створенні музею власними колекціями.
		+	Національний музей історії України – це ще й один з найбільших музеїв, що налічує величезні фонди, більш як 600 тисяч одиниць збереження і дійсно вважається найбільшою скарбницею. Значна частина його колекцій зберігається в Музеї історичних коштовностей України, який відкритий у Києві в 1969 р. як філія історичного музею. Міститься він у так званому Ковнірському корпусі Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Серед експонатів – золоті та срібні предмети із скіфських курганів 5-4 ст. до н.е., вироби слов’янських і давньоруських майстрів 6-13 ст., витвори українських та російських ювелірів 16-20 ст., нумізматичний матеріал.
		+	На Україні до 1917 р. було 36 різних музеїв. На кінець 1985 р. в Україні працювало 174 державних, близько 400 народних музеїв та 8 тисяч – на громадських засадах.
		+	Загалом, сьогодні музейний фонд всієї України нараховує приблизно 4-5 млн. одиниць збережень.

	==Висновки==		==Висновки==

←Попередня ревізія		Версія за 09:58, 9 серпня 2013
Рядок 20:		Рядок 20:

	==Мета дослідження==		==Мета дослідження==
		+	Дослідити історію виникнення і розвитку музеїв

	==Результати дослідження==		==Результати дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 09:57, 9 серпня 2013
Рядок 17:		Рядок 17:

	==Гіпотеза дослідження==		==Гіпотеза дослідження==
		+	Музеї виникли не одразу з виникненням людства, а тоді, коли на певному етапі його розвитку з'явилася потреба у збереженні предметів як документальних, естетичних і культурних цінностей

	==Мета дослідження==		==Мета дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 09:37, 9 серпня 2013
Рядок 14:		Рядок 14:

	==Проблема дослідження==		==Проблема дослідження==
		+	Коли виникли і як розвивалися музеї?

	==Гіпотеза дослідження==		==Гіпотеза дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 09:36, 9 серпня 2013
Рядок 11:		Рядок 11:

	==Тема дослідження==		==Тема дослідження==
		+	Історія виникнення музеїв

	==Проблема дослідження==		==Проблема дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 09:32, 9 серпня 2013
Рядок 8:		Рядок 8:

	==Автори проекту==		==Автори проекту==
		+	Група учнів 5 класу

	==Тема дослідження==		==Тема дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 09:32, 9 серпня 2013
Рядок 5:		Рядок 5:

	==Назва проекту==		==Назва проекту==
		+	Для чого потрібні людству музеї?

	==Автори проекту==		==Автори проекту==