Вікі-стаття групи Естети проекту "Недосліджена реальність" - Історія редагувань

Подлесна Ярослава в 13:47, 15 травня 2016

2016-05-15T13:47:02Z

Подлесна Ярослава: /* Корисні ресурси */

2016-05-13T06:17:25Z

‎Корисні ресурси

Подлесна Ярослава: /* Висновки */

2016-05-13T06:14:03Z

‎Висновки

Подлесна Ярослава: /* Текст заголовка */

2016-05-13T06:13:27Z

‎Текст заголовка

Подлесна Ярослава: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-13T06:12:53Z

‎Хід і результати дослідження

Подлесна Ярослава: /* Проблема дослідження */

2016-05-13T06:11:26Z

‎Проблема дослідження

Показати зміни

Подлесна Ярослава: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-13T06:10:38Z

‎Хід і результати дослідження

Показати зміни

Подлесна Ярослава: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-13T06:02:38Z

‎Хід і результати дослідження

Показати зміни

Подлесна Ярослава: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-13T06:00:03Z

‎Хід і результати дослідження

Подлесна Ярослава: /* Хід і результати дослідження */

2016-05-13T05:57:40Z

‎Хід і результати дослідження

←Попередня ревізія		Версія за 13:47, 15 травня 2016
Рядок 139:		Рядок 139:

	[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2369/ergonomika Ергономіка]		[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2369/ergonomika Ергономіка]
−
−	~~[[Категорія: Шаблони]]~~

←Попередня ревізія		Версія за 06:17, 13 травня 2016
Рядок 133:		Рядок 133:

	==Корисні ресурси==		==Корисні ресурси==
		+
		+	[http://ua-referat.com/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D1%83_%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF Історія становлення ергономіки]
		+
		+	[http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8 Проблеми ергономіки]
		+
		+	[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2369/ergonomika Ергономіка]

	[[Категорія: Шаблони]]		[[Категорія: Шаблони]]

@@ Рядок 124: / Рядок 124: @@
 ==Висновки==
 ==Корисні ресурси==
 [[Категорія: Шаблони]]

←Попередня ревізія		Версія за 06:13, 13 травня 2016
Рядок 122:		Рядок 122:

	Необхідно відзначити, що ергономіка знаходить в стандартизації ефективний засіб управління проектуванням і створенням техніки та умов її функціонування, з тим, щоб вони забезпечували високу ефективність діяльності людини і водночас сприяли її всебічному розвитку, забезпечували комфорт і безпеку, зберігали її здоров'я та працездатність.		Необхідно відзначити, що ергономіка знаходить в стандартизації ефективний засіб управління проектуванням і створенням техніки та умов її функціонування, з тим, щоб вони забезпечували високу ефективність діяльності людини і водночас сприяли її всебічному розвитку, забезпечували комфорт і безпеку, зберігали її здоров'я та працездатність.
−
−	~~== Текст заголовка ==~~
−	Однак розвиток техніки все частіше висуває підвищені вимоги до людини, нерідко змушуючи його працювати на межі психофізіологічних можливостей. Так, наприклад, в роки Другої світової війни відбувся якісний стрибок у військовій техніці, і ефективно використовувати її не могли навіть ретельно навчені і відібрані військові.
−	Науково-технічна революція і подальший науково-технічний прогрес призвели до механізації та автоматизації виробництва і зумовили необхідність подальшого розвитку нової галузі знання - ергономіки.
−	Прийнято вважати, що в 60-і рр.. ергономіка переживає своє друге народження, т.к саме в цей період у промислово розвинених країнах починають утворюватися національні асоціації та товариства. Становлення і розвиток науки в ці роки було викликано змінами умов трудової діяльності, що сталися в результаті бурхливого розвитку техніки, механізації і автоматизації праці, нових методів роботи і нового обладнання, а також необхідністю наукової організації праці. Надійність і ефективність усложнявшейся техніки в значній мірі стала визначатися "людськими чинниками". Якщо б у складних знаряддях праці вони не враховувалися, користуватися ними стало б майже неможливо. Технічний прогрес, таким чином, не міг не поставити проблему "людина і машина".
−	З середини 50-х - початку 60-х рр.. ергономіка інтенсивно розвивається в багатьох країнах світу: створена Міжнародна ергономічна асоціація (1961р), в якій представлено понад 30 країн; раз на 3 роки проводяться міжнародні конгреси по ергономіці; в Міжнародній організації з стандартизації утворений технічний комітет "Ергономіка". У Великій Британії з 1957р. видається журнал "Ergonomics", що став офіційним органом Міжнародної ергономічної асоціації, а також журнали "Applied Ergonomics" (з 1969р) та "Ergonomics Abstracts" (з 1969р); журнали ергономічного профілю видаються також у Болгарії, Угорщини, США, Франції. У Великобританії, Канаді, Польщі, Румунії, США, Франції, ФРН і Японії розробляються навчальні програми, і ведеться підготовка фахівців в області ергономіки в університетах та інших вищих навчальних закладах.
−	З 60-х рр.. в СРСР ведуться дослідження за всіма основними напрямками ергономіки; розробка ергономічної проблематики і вирішення її практичних завдань здійснюються в багатьох організаціях і виробничих підприємствах країни. Розроблено комплекс стандартів загальних ергономічних вимог до систем "людина - машина". Видається щомісячний інформаційний бюлетень "Технічна естетика", в якому висвітлюються питання теорії, історії та сучасної практики ергономіки. Відповідно до постанови уряду в 1962р. був утворений Всесоюзний науково-дослідний інститут технічної естетики (ВНДІТЕ) з першим в країні відділом ергономіки. Інститут був оснащений першокласним обладнанням та технічними засобами для виконання проектних робіт та проведення експериментальних досліджень. Також ВНДІТЕ видає наукові праці та методичні рекомендації з ергономіки.
−	~~Ергономіка швидко розвивається в Німеччині, Франції, Італії, Швеції та інших промислово розвинених країнах.~~
−	Однак при капіталізмі проявляється суперечливість розвитку цієї науки в колосальному її сплеск у військовому та аерокосмічному промислових комплексах при одночасній обмеженості її розвитку в цивільній промисловості. Прагнення підпорядкувати розвиток ергономіки цілям виробничої політики капіталістичного менеджменту є ще одним із проявів зазначеного протиріччя.
−	Ергономіка багатогранна: вона розглядає перш за все інженерну психологію, яка вивчає умови роботи в різних ситуаціях. Особливу важливість це має при розробці вимагають високої відповідальності і нервового напруження систем, наприклад диспетчерських пунктів управління польотами, де від поведінки оператора залежать долі людських життів і величезних матеріальних цінностей.
−	~~В даний час розрізняють мікроергономіці і макроергономіку.~~
−	Мікроергономіці орієнтована на вивчення і проектування інтерфейсів "людина - інший компонент робочої системи ". Відомі різні види інтерфейсів, наприклад, інтерфейси:
−	~~"Людина-робота",~~
−	~~"Людина-машина",~~
−	~~"Людина-програмне забезпечення",~~
−	~~"Людина-середовище".~~
−	Макроергономіка орієнтована на вивчення і проектування робочої системи в цілому на загальноорганізаційні рівні. У концептуальному відношенні використовується підхід теорії соціотехнічних систем. Він полягає у вивченні й проектуванні робочої системи і здійснюється з верхнього її рівня через підсистеми до рівня людини-працівника. Цей підхід пронизує всі проектні характеристики робочої системи, в тому числі мікроергономіческое проектування інтерфейсів, і забезпечує цілісність робочої системи та її гармонізацію. Остання характеристика означає, що всі підсистеми і компоненти системи синхронізовані і діють як єдине ціле.
−	Ергономіка багатогранна: вона розглядає, перш за все, інженерну психологію, яка вивчає умови роботи в різних ситуаціях. Особливу важливість це має при розробці вимагають високої відповідальності і нервового напруження систем, наприклад диспетчерських пунктів управління польотами, де від поведінки оператора залежать долі людських життів і величезних матеріальних цінностей.

	==Висновки==		==Висновки==

@@ Рядок 107: / Рядок 107: @@
 Антропометричний показник, регламентує відповідність машини розмірами і формою тіла працюючого людини, розподілу маси його тіла, рухливості частин тіла та іншим параметрам. Однак відомості, наведені в антропометричних довідниках, можуть служити лише для перших, грубих прикидок габаритів виробу. Причому при проектуванні вироби неприпустимо застосування антропометричних даних інших країн через їх істотні відмінності.
-Гігієнічний показник характеризує гігієнічні умови життєдіяльності і працездатності людини при його взаємодії з СЧТС. Він передбачає створення на робочому місці нормальних метеорологічних умов мікроклімату і обмеження впливу шкідливих факторів зовнішнього середовища (рівень освітленості, вентильованими, вологості, запиленості, температури, радіації, токсичності, шуму і вібрації і т.д.). Перевищення допустимих меж за цими показниками може загрожувати життю і здоров'ю людини-оператора, викликати "важкі" психічні стани, що знижують його працездатність. Відомо, наприклад, що оптимальна для роботи людини температура навколишнього середовища дорівнює 18 ° С; при підвищенні температури до 25 ° C починається фізичне стомлення і з'являються ознаки погіршення психічного стану (дратівливість, напруженість та ін); при З0 ° С погіршується розумова діяльність, сповільнюються реакції, виникають помилки; температуру близько 50 ° С оператор може переносити протягом однієї години. [4] ергономісти виділяють комфортну, щодо дискомфортно, екстремальну і сверхекстремальную зовнішні робочі середовища на робочому місці оператора.
+Гігієнічний показник характеризує гігієнічні умови життєдіяльності і працездатності людини при його взаємодії з СЧТС. Він передбачає створення на робочому місці нормальних метеорологічних умов мікроклімату і обмеження впливу шкідливих факторів зовнішнього середовища (рівень освітленості, вентильованими, вологості, запиленості, температури, радіації, токсичності, шуму і вібрації і т.д.). Перевищення допустимих меж за цими показниками може загрожувати життю і здоров'ю людини-оператора, викликати "важкі" психічні стани, що знижують його працездатність. Відомо, наприклад, що оптимальна для роботи людини температура навколишнього середовища дорівнює 18 ° С; при підвищенні температури до 25 ° C починається фізичне стомлення і з'являються ознаки погіршення психічного стану (дратівливість, напруженість та ін); при З0 ° С погіршується розумова діяльність, сповільнюються реакції, виникають помилки; температуру близько 50 ° С оператор може переносити протягом однієї години. ергономісти виділяють комфортну, щодо дискомфортно, екстремальну і сверхекстремальную зовнішні робочі середовища на робочому місці оператора.
 Комфортне середовище забезпечує оптимальну динаміку працездатності оператора, хороше самопочуття і збереження його здоров'я. Щодо дискомфортна середа, впливаючи протягом певного інтервалу часу, забезпечує задану працездатність і збереження здоров'я, але викликає у людини-оператора неприємні суб'єктивні відчуття та функціональні зміни, що не виходять за межі норми. Екстремальна робоче середовище обумовлює зниження працездатності людини і викликає функціональні зміни, що виходять за межі норми, але не ведуть до патологічних порушень. Сверхекстремальная середовище призводить до виникнення в організмі людини патологічних змін та (або) до неможливості виконання роботи.
-Фізіологічний і психофізіологічний показники, характеризують ті ергономічні вимоги, які визначають відповідність СЧТС силовим, швидкісним, енергетичним, зоровим, слуховим, дотикальним, нюховим можливостей і особливостей людини. При цьому в процесі проектування необхідно чітко уявляти вікові, статеві, психологічні та інші особливості операторів конкретної СЧТС. На підставі численних експериментальних даних сформульовані, наприклад, ергономічні вимоги ГОСТу 21829-88 "Кодування зорової інформації", [5] за якими мінімальна допустима яскравість кольорових знаків повинна бути 10 кд/м2, рекомендована-170 кд/м2, оптимальна кутова величина кольоровим знаком - 35-45 'і т д. Ергономічні вимоги ГОСТу 21752-86 "Маховики управління і штурвали" слідують з експериментально встановлених максимальних зусиль руки при різних кутах згину в лікті. Наприклад, витягнутої правою рукою оператор може тягнути на себе рукоять з силою до 22 кг, штовхати від себе - до 20 кг, вичавлювати вгору - до 5,5 кг, тягти вниз - до 7 кг і т.д. У процесі проектування необхідно чітко уявляти вікові, статеві, психологічні та інші особливості операторів конкретної СЧТС. Так, з віком різко падає чутливість до світла: потреба в освітленості у людини 30-річного віку у два рази, у 40-річної у три, а у 50-річної у шість разів більше, ніж у 10-річного. Звідси випливає, що якщо 30-річному оператору досить освітленості в 1000 лк для максимально точного сприйняття деталей, то для створення аналогічних умов 50-річному необхідно близько 2000 лк. [6]
+Фізіологічний і психофізіологічний показники, характеризують ті ергономічні вимоги, які визначають відповідність СЧТС силовим, швидкісним, енергетичним, зоровим, слуховим, дотикальним, нюховим можливостей і особливостей людини. При цьому в процесі проектування необхідно чітко уявляти вікові, статеві, психологічні та інші особливості операторів конкретної СЧТС. На підставі численних експериментальних даних сформульовані, наприклад, ергономічні вимоги ГОСТу 21829-88 "Кодування зорової інформації", за якими мінімальна допустима яскравість кольорових знаків повинна бути 10 кд/м2, рекомендована-170 кд/м2, оптимальна кутова величина кольоровим знаком - 35-45 'і т д. Ергономічні вимоги ГОСТу 21752-86 "Маховики управління і штурвали" слідують з експериментально встановлених максимальних зусиль руки при різних кутах згину в лікті. Наприклад, витягнутої правою рукою оператор може тягнути на себе рукоять з силою до 22 кг, штовхати від себе - до 20 кг, вичавлювати вгору - до 5,5 кг, тягти вниз - до 7 кг і т.д. У процесі проектування необхідно чітко уявляти вікові, статеві, психологічні та інші особливості операторів конкретної СЧТС. Так, з віком різко падає чутливість до світла: потреба в освітленості у людини 30-річного віку у два рази, у 40-річної у три, а у 50-річної у шість разів більше, ніж у 10-річного. Звідси випливає, що якщо 30-річному оператору досить освітленості в 1000 лк для максимально точного сприйняття деталей, то для створення аналогічних умов 50-річному необхідно близько 2000 лк.
 Психологічний показник, відображає відповідність машини можливостей і особливостей сприйняття, пам'яті, мислення, психомоторики, закріпленим і знову формованим навичок працюючої людини, ступеня і характеру групової взаємодії, опосередкування міжособистісних відносин зміст спільної діяльності з управління СЧТС.
@@ Рядок 119: / Рядок 119: @@
 У нашій країні відповідно до державного плану стандартизації розроблено комплекс стандартів на загальні ергономічні вимоги. В даний час затверджено і введено в дію більше 20 документів цього комплексу. Всі вони відносяться до системи людина-машина (СЧМ). Стандарти цього комплексу встановлюють зв'язки між елементами СЧМ і формують вимоги до обладнання, людині-оператору, робоче середовище. Термінологічну основу комплексу складають ГОСТ 21033-75, ГОСТ 21034-75, ГОСТ 21035-75, що містять основні поняття системи людина - машина і її елементів, терміни та визначення.
-Стандартизація в галузі ергономіки органічно пов'язана з Системою стандартів безпеки праці (ССБТ). В даний час в РФ введено в дію більше 250 стандартів цієї системи. У багатьох з них містяться вимоги ергономіки. Прикладами можуть служити ГОСТ 12.2 009-80, ГОСТ 12.2 031-78 ГОСТ 12.2 046-80, [7] в які включені вимоги до органів управління і засобів відображення інформації металообробних верстатів, деревообробного, поліграфічного обладнання, а також обладнання для текстильної та легкої промисловості , ливарного виробництва та ін
+Стандартизація в галузі ергономіки органічно пов'язана з Системою стандартів безпеки праці (ССБТ). В даний час в РФ введено в дію більше 250 стандартів цієї системи. У багатьох з них містяться вимоги ергономіки. Прикладами можуть служити ГОСТ 12.2 009-80, ГОСТ 12.2 031-78 ГОСТ 12.2 046-80, в які включені вимоги до органів управління і засобів відображення інформації металообробних верстатів, деревообробного, поліграфічного обладнання, а також обладнання для текстильної та легкої промисловості , ливарного виробництва та ін
 Необхідно відзначити, що ергономіка знаходить в стандартизації ефективний засіб управління проектуванням і створенням техніки та умов її функціонування, з тим, щоб вони забезпечували високу ефективність діяльності людини і водночас сприяли її всебічному розвитку, забезпечували комфорт і безпеку, зберігали її здоров'я та працездатність.

@@ Рядок 62: / Рядок 62: @@
 '''1. Історія розвитку та становлення ергономіки'''
 Витоки ергономіки походять часів первісного суспільства, яке навчилося свідомо виготовляти знаряддя, надаючи їм зручну для певної роботи форму і розширюючи тим самим можливості людських органів. У доісторичні часи зручність і точну відповідність знаряддя потребам людини були питанням його життя і смерті. Дж.М. Крістенсен, американський вчений, також відносить передумови виникнення професії ергономіста до часів первісної людини: "Спеціально відібрані камені, кістяні ложки, найпростіші знаряддя та посуд з'явилися результатом специфічних усвідомлених реакцій на взаємодії між людиною і середовищем ... Різниця між первісної епохою і нашим часом полягає головним чином у ступені складності. Ця складність, - підкреслює вчений, - є підставою для існування ергономіки ".
@@ Рядок 70: / Рядок 73: @@
 Розвиток і становлення ергономіки в 20-30-х рр.. 20в. в СРСР пов'язане з виникненням наукової організації праці (А. К. Гаст, П. М. Керженцев та ін.) На основі комплексного вивчення окремих видів трудової діяльності людини В.М. Бехтерев і В.М. Мясищев розробили першу змістовну концепцію ергономіки, яку тоді називали ергологіей або ергонологія, і сформулювали положення про основні завдання ергономіки в соціалістичному суспільстві. У соціалістичному виробництві людина розглядається не тільки як працівник, але і як творча особистість. Тому завдання ергономіки в соціалістичному суспільстві визначаються не тільки необхідністю підвищення продуктивності праці і поліпшення якості промислової продукції, але, перш за все, суспільною потребою у збереженні здоров'я і розвитку особистості працівника.
 Перспективні підходи до вивчення та управління трудовою діяльністю розвивав Н.А. Бернштейн, який в 20-і рр.. завідував лабораторією біомеханіки Центрального інституту праці. У 1926р. вчений розробив і передав в Управління московських міських залізниць проект перебудови робочого місця вагоновожатого трамвая. Проект був прийнятий і здійснений.
-Передумови комплексного підходу до вивчення трудової діяльності формувалися в 20-30-і рр.. в цілому ряді інших напрямків досліджень. Так, Н.М. Добротворський у 1930р. опублікував аналіз кабіни льотчика і приладової дошки з позицій людського чинника, який не втратив своєї актуальності і в наші дні, а дослідниками Г.М. Скородинський і Є.Е. Менделеевой були виконані роботи з вивчення машин, які застосовувалися на різних заводах; завершилося дане дослідження розробкою пропозицій щодо вдосконалення підйомно-транспортних механізмів.[http://pidruchniki.com/imag/pedag/kar_opeder/image001.jpg]
+Передумови комплексного підходу до вивчення трудової діяльності формувалися в 20-30-і рр.. в цілому ряді інших напрямків досліджень. Так, Н.М. Добротворський у 1930р. опублікував аналіз кабіни льотчика і приладової дошки з позицій людського чинника, який не втратив своєї актуальності і в наші дні, а дослідниками Г.М. Скородинський і Є.Е. Менделеевой були виконані роботи з вивчення машин, які застосовувалися на різних заводах; завершилося дане дослідження розробкою пропозицій щодо вдосконалення підйомно-транспортних механізмів.
 Однак розвиток техніки все частіше висуває підвищені вимоги до людини, нерідко змушуючи його працювати на межі психофізіологічних можливостей. Так, наприклад, в роки Другої світової війни відбувся якісний стрибок у військовій техніці, і ефективно використовувати її не могли навіть ретельно навчені і відібрані військові.
 Науково-технічна революція і подальший науково-технічний прогрес призвели до механізації та автоматизації виробництва і зумовили необхідність подальшого розвитку нової галузі знання - ергономіки.

←Попередня ревізія		Версія за 05:57, 13 травня 2016
Рядок 60:		Рядок 60:

	==Хід і результати дослідження==		==Хід і результати дослідження==
		+
		+	'''1. Історія розвитку та становлення ергономіки'''
		+
		+	Витоки ергономіки походять часів первісного суспільства, яке навчилося свідомо виготовляти знаряддя, надаючи їм зручну для певної роботи форму і розширюючи тим самим можливості людських органів. У доісторичні часи зручність і точну відповідність знаряддя потребам людини були питанням його життя і смерті. Дж.М. Крістенсен, американський вчений, також відносить передумови виникнення професії ергономіста до часів первісної людини: "Спеціально відібрані камені, кістяні ложки, найпростіші знаряддя та посуд з'явилися результатом специфічних усвідомлених реакцій на взаємодії між людиною і середовищем ... Різниця між первісної епохою і нашим часом полягає головним чином у ступені складності. Ця складність, - підкреслює вчений, - є підставою для існування ергономіки ".
		+	Ергономіку визначають як наукову дисципліну, що вивчає трудові процеси з метою створення оптимальних умов праці, що сприяє збільшенню його продуктивності, а також забезпечує необхідні зручності і зберігає сили, здоров'я і працездатність людини.
		+	Перші дослідження, з якими безпосередньо пов'язують зародження цієї науки, відносять до 20-их рр.. 20в., Коли у Великобританії, США, Японії та деяких інших країнах фізіологами, психологами, лікарями та інженерами робилися спроби комплексного вивчення людини в процесі трудової діяльності з метою максимального використання його фізичних і психологічних можливостей та подальшої інтенсифікації праці.
		+	Термін "ергономіка", запропонований ще в 1857р. польським натуралістом В. Ястшембовський, отримав широке поширення після 1949р., коли група англійських учених на чолі з К. Марелла організувала Ергономічне дослідницьке товариство, з яким зазвичай пов'язують формування ергономіки як самостійної наукової дисципліни. Діяльність англійської ергономічного дослідного товариства з самого початку привернула увагу вчених різних країн світу.
		+	У СРСР в 20-і роки радянський психолог В.М. Мясищев на першій Всеросійській ініціативної конференції з наукової організації праці та виробництва запропонував термін "ергологія", але в даний час прийнятий його англійський еквівалент. Аналогічну область знань у США називають "людськими чинниками" (Human Factors (HF) - американська назва європейської Ergonomics), в Німеччині - "антропотехнікой".
		+	Розвиток і становлення ергономіки в 20-30-х рр.. 20в. в СРСР пов'язане з виникненням наукової організації праці (А. К. Гаст, П. М. Керженцев та ін.) На основі комплексного вивчення окремих видів трудової діяльності людини В.М. Бехтерев і В.М. Мясищев розробили першу змістовну концепцію ергономіки, яку тоді називали ергологіей або ергонологія, і сформулювали положення про основні завдання ергономіки в соціалістичному суспільстві. У соціалістичному виробництві людина розглядається не тільки як працівник, але і як творча особистість. Тому завдання ергономіки в соціалістичному суспільстві визначаються не тільки необхідністю підвищення продуктивності праці і поліпшення якості промислової продукції, але, перш за все, суспільною потребою у збереженні здоров'я і розвитку особистості працівника.
		+	Перспективні підходи до вивчення та управління трудовою діяльністю розвивав Н.А. Бернштейн, який в 20-і рр.. завідував лабораторією біомеханіки Центрального інституту праці. У 1926р. вчений розробив і передав в Управління московських міських залізниць проект перебудови робочого місця вагоновожатого трамвая. Проект був прийнятий і здійснений.
		+	Передумови комплексного підходу до вивчення трудової діяльності формувалися в 20-30-і рр.. в цілому ряді інших напрямків досліджень. Так, Н.М. Добротворський у 1930р. опублікував аналіз кабіни льотчика і приладової дошки з позицій людського чинника, який не втратив своєї актуальності і в наші дні, а дослідниками Г.М. Скородинський і Є.Е. Менделеевой були виконані роботи з вивчення машин, які застосовувалися на різних заводах; завершилося дане дослідження розробкою пропозицій щодо вдосконалення підйомно-транспортних механізмів.[http://pidruchniki.com/imag/pedag/kar_opeder/image001.jpg]
		+	Однак розвиток техніки все частіше висуває підвищені вимоги до людини, нерідко змушуючи його працювати на межі психофізіологічних можливостей. Так, наприклад, в роки Другої світової війни відбувся якісний стрибок у військовій техніці, і ефективно використовувати її не могли навіть ретельно навчені і відібрані військові.
		+	Науково-технічна революція і подальший науково-технічний прогрес призвели до механізації та автоматизації виробництва і зумовили необхідність подальшого розвитку нової галузі знання - ергономіки.
		+	Прийнято вважати, що в 60-і рр.. ергономіка переживає своє друге народження, т.к саме в цей період у промислово розвинених країнах починають утворюватися національні асоціації та товариства. Становлення і розвиток науки в ці роки було викликано змінами умов трудової діяльності, що сталися в результаті бурхливого розвитку техніки, механізації і автоматизації праці, нових методів роботи і нового обладнання, а також необхідністю наукової організації праці. Надійність і ефективність усложнявшейся техніки в значній мірі стала визначатися "людськими чинниками". Якщо б у складних знаряддях праці вони не враховувалися, користуватися ними стало б майже неможливо. Технічний прогрес, таким чином, не міг не поставити проблему "людина і машина".
		+	З середини 50-х - початку 60-х рр.. ергономіка інтенсивно розвивається в багатьох країнах світу: створена Міжнародна ергономічна асоціація (1961р), в якій представлено понад 30 країн; раз на 3 роки проводяться міжнародні конгреси по ергономіці; в Міжнародній організації з стандартизації утворений технічний комітет "Ергономіка". У Великій Британії з 1957р. видається журнал "Ergonomics", що став офіційним органом Міжнародної ергономічної асоціації, а також журнали "Applied Ergonomics" (з 1969р) та "Ergonomics Abstracts" (з 1969р); журнали ергономічного профілю видаються також у Болгарії, Угорщини, США, Франції. У Великобританії, Канаді, Польщі, Румунії, США, Франції, ФРН і Японії розробляються навчальні програми, і ведеться підготовка фахівців в області ергономіки в університетах та інших вищих навчальних закладах.
		+	З 60-х рр.. в СРСР ведуться дослідження за всіма основними напрямками ергономіки; розробка ергономічної проблематики і вирішення її практичних завдань здійснюються в багатьох організаціях і виробничих підприємствах країни. Розроблено комплекс стандартів загальних ергономічних вимог до систем "людина - машина". Видається щомісячний інформаційний бюлетень "Технічна естетика", в якому висвітлюються питання теорії, історії та сучасної практики ергономіки. Відповідно до постанови уряду в 1962р. був утворений Всесоюзний науково-дослідний інститут технічної естетики (ВНДІТЕ) з першим в країні відділом ергономіки. Інститут був оснащений першокласним обладнанням та технічними засобами для виконання проектних робіт та проведення експериментальних досліджень. Також ВНДІТЕ видає наукові праці та методичні рекомендації з ергономіки.
		+	Ергономіка швидко розвивається в Німеччині, Франції, Італії, Швеції та інших промислово розвинених країнах.
		+	Однак при капіталізмі проявляється суперечливість розвитку цієї науки в колосальному її сплеск у військовому та аерокосмічному промислових комплексах при одночасній обмеженості її розвитку в цивільній промисловості. Прагнення підпорядкувати розвиток ергономіки цілям виробничої політики капіталістичного менеджменту є ще одним із проявів зазначеного протиріччя.
		+	Ергономіка багатогранна: вона розглядає перш за все інженерну психологію, яка вивчає умови роботи в різних ситуаціях. Особливу важливість це має при розробці вимагають високої відповідальності і нервового напруження систем, наприклад диспетчерських пунктів управління польотами, де від поведінки оператора залежать долі людських життів і величезних матеріальних цінностей.
		+	В даний час розрізняють мікроергономіці і макроергономіку.
		+	Мікроергономіці орієнтована на вивчення і проектування інтерфейсів "людина - інший компонент робочої системи ". Відомі різні види інтерфейсів, наприклад, інтерфейси:
		+	"Людина-робота",
		+	"Людина-машина",
		+	"Людина-програмне забезпечення",
		+	"Людина-середовище".
		+	Макроергономіка орієнтована на вивчення і проектування робочої системи в цілому на загальноорганізаційні рівні. У концептуальному відношенні використовується підхід теорії соціотехнічних систем. Він полягає у вивченні й проектуванні робочої системи і здійснюється з верхнього її рівня через підсистеми до рівня людини-працівника. Цей підхід пронизує всі проектні характеристики робочої системи, в тому числі мікроергономіческое проектування інтерфейсів, і забезпечує цілісність робочої системи та її гармонізацію. Остання характеристика означає, що всі підсистеми і компоненти системи синхронізовані і діють як єдине ціле.
		+	Ергономіка багатогранна: вона розглядає, перш за все, інженерну психологію, яка вивчає умови роботи в різних ситуаціях. Особливу важливість це має при розробці вимагають високої відповідальності і нервового напруження систем, наприклад диспетчерських пунктів управління польотами, де від поведінки оператора залежать долі людських життів і величезних матеріальних цінностей.

	==Висновки==		==Висновки==