Вікістаття "Новий ідеал людини" - Історія редагувань

Семенова Тетяна Сергіївна: /* Результати дослідження */

2012-08-17T07:04:46Z

‎Результати дослідження

Семенова Тетяна Сергіївна в 07:04, 17 серпня 2012

2012-08-17T07:04:15Z

Семенова Тетяна Сергіївна: /* Корисні ресурси */

2012-08-15T15:04:16Z

‎Корисні ресурси

Семенова Тетяна Сергіївна: /* Результати дослідження */

2012-08-15T15:03:14Z

‎Результати дослідження

Семенова Тетяна Сергіївна: /* Результати дослідження */

2012-08-15T15:01:27Z

‎Результати дослідження

Семенова Тетяна Сергіївна: /* Результати дослідження */

2012-08-15T14:56:43Z

‎Результати дослідження

Семенова Тетяна Сергіївна: /* Результати дослідження */

2012-08-15T14:55:25Z

‎Результати дослідження

Семенова Тетяна Сергіївна: /* Результати дослідження */

2012-08-15T14:54:47Z

‎Результати дослідження

Семенова Тетяна Сергіївна: /* Результати дослідження */

2012-08-15T14:53:23Z

‎Результати дослідження

Семенова Тетяна Сергіївна: /* Корисні ресурси */

2012-08-15T14:49:22Z

‎Корисні ресурси

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 За Аристотелем чесноти розуміються як розумне самообмеження пристрастей та потреб, як гармонія людського буття. Натомість Цицерон сформулював думку про те, що шляхетність — то вроджена властивість людини, яку та вдосконалює у своїх життєвих справах, бо людина, мовляв, «не що інше, як природа, що досягла, досконалості та була доведена до своєї вищого ступеню».
-Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.
+Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.
 [[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.jpg|200px|thumb|left|Давид Мікелянджело]]
 Саме розум скеровує людину до істинної шляхетності та мудрості. Перший обов'язок людини — розвиток розуму шляхом невтомного пізнання та корисної діяльності.Роздуми гуманістів можна коротко звести до наступного. Природа, тобто Бог, вклала в людину елемент небесний та божественний, незрівнянно прекрасний та благородний, ніж будь-що смертне. Вона дала їй талант, здатність до навчання, розум – властивості божественні, завдяки яким людина може досліджувати, розрізняти та пізнавати, чого треба уникати та чому слідувати для того, щоб зберегти саму себе. До цих великих та безцінних дарів Бог вклав ще в душу людини поміркованість, стриманість проти пристрастей та надмірних бажань, а також сором, скромність та прагнення заслужити похвалу. Крім того, Бог запровадив в людей потребу в твердому взаємному зв'язку, яка підтримує співжиття, правосуддя, справедливість, щедрість та любов, а всім цим людина може заслужити у людей подяку та похвалу, а у свого творця – благовоління та милосердя. Бог вклав ще в груди людини здатність витримувати будь-яку працю, кожне нещастя, кожен удар долі, долати всілякі труднощі, перемагати скорботу, не боятися смерті. Він дав людині міць, стійкість, твердість, силу, презирство до нікчемних дрібниць… Тому будь переконаний, що людина народжується не для того, щоб скніти в сумному існуванні в бездіяльності, але щоб працювати над великою та грандіозною справою. Цим вона може, по-перше, догодити Богові та вшанувати його і, по-друге, набути для самої себе найдосконаліших чеснот та повного щастя. Роздуми на цю тему були улюбленим предметом гуманістів (Петрарка;  Манетті, Фічино, Піко делла Мірандола).

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.
+[[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.jpg|200px|thumb|left|Давид Мікелянджело]]
 [[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.jpg]]

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 ==Корисні ресурси==
-http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B8_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
+#http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B8_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
+#http://litopys.org.ua/lytv/lyt.htm
-http://litopys.org.ua/lytv/lyt.htm
+#http://osvita.ua/vnz/reports/philosophy/13165/
+#http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC
-http://osvita.ua/vnz/reports/philosophy/13165/
+#http://vseslova.com.ua/word/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC-28417u
-−
 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC
-−
 http://vseslova.com.ua/word/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC-28417u

←Попередня ревізія		Версія за 15:03, 15 серпня 2012
Рядок 31:		Рядок 31:
	Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.		Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.

−	[[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.~~jpeg.\|200px\|thumb\|left\|Скульптура Давида~~]]	+	[[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.jpg]]

←Попередня ревізія		Версія за 15:01, 15 серпня 2012
Рядок 31:		Рядок 31:
	Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.		Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.

−	[[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.~~png~~.\|200px\|thumb\|left\|~~Підпис під зображенням~~]]	+	[[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.jpeg.\|200px\|thumb\|left\|Скульптура Давида]]

←Попередня ревізія		Версія за 14:56, 15 серпня 2012
Рядок 31:		Рядок 31:
	Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.		Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.

−	[[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.~~jpg~~.\|200px\|thumb\|left\|Підпис під зображенням]]	+	[[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.png.\|200px\|thumb\|left\|Підпис під зображенням]]

←Попередня ревізія		Версія за 14:55, 15 серпня 2012
Рядок 31:		Рядок 31:
	Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.		Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.

−	[[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.jpg.~~png~~\|200px\|thumb\|left\|Підпис під зображенням]]	+	[[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.jpg.\|200px\|thumb\|left\|Підпис під зображенням]]

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.
-[[200px-Davide_di_Michelangelo.jpg]]
+[[Файл:200px-Davide_di_Michelangelo.jpg.png|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]
 Саме розум скеровує людину до істинної шляхетності та мудрості. Перший обов'язок людини — розвиток розуму шляхом невтомного пізнання та корисної діяльності.Роздуми гуманістів можна коротко звести до наступного. Природа, тобто Бог, вклала в людину елемент небесний та божественний, незрівнянно прекрасний та благородний, ніж будь-що смертне. Вона дала їй талант, здатність до навчання, розум – властивості божественні, завдяки яким людина може досліджувати, розрізняти та пізнавати, чого треба уникати та чому слідувати для того, щоб зберегти саму себе. До цих великих та безцінних дарів Бог вклав ще в душу людини поміркованість, стриманість проти пристрастей та надмірних бажань, а також сором, скромність та прагнення заслужити похвалу. Крім того, Бог запровадив в людей потребу в твердому взаємному зв'язку, яка підтримує співжиття, правосуддя, справедливість, щедрість та любов, а всім цим людина може заслужити у людей подяку та похвалу, а у свого творця – благовоління та милосердя. Бог вклав ще в груди людини здатність витримувати будь-яку працю, кожне нещастя, кожен удар долі, долати всілякі труднощі, перемагати скорботу, не боятися смерті. Він дав людині міць, стійкість, твердість, силу, презирство до нікчемних дрібниць… Тому будь переконаний, що людина народжується не для того, щоб скніти в сумному існуванні в бездіяльності, але щоб працювати над великою та грандіозною справою. Цим вона може, по-перше, догодити Богові та вшанувати його і, по-друге, набути для самої себе найдосконаліших чеснот та повного щастя. Роздуми на цю тему були улюбленим предметом гуманістів (Петрарка;  Манетті, Фічино, Піко делла Мірандола).

←Попередня ревізія		Версія за 14:53, 15 серпня 2012
Рядок 30:		Рядок 30:

	Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.		Для всіх гуманістів першої половини XV століття virtú була універсальною категорією, яка визначала найважливіші властивості людської особистості, характер та спосіб життя[16]. Спочатку ідеал uomo virtuoso відрізнявся сильними рисами релігійно-морального стоїцизму, але потім він був пом'якшений ідеями про неподільності душі й тіла, потреб духовних та земних, життя споглядального та активного. Для ранніх гуманістів досконала людина — uomo completo утворюється через залучення до studia humanitatis.
		+
		+	[[200px-Davide_di_Michelangelo.jpg]]

	Саме розум скеровує людину до істинної шляхетності та мудрості. Перший обов'язок людини — розвиток розуму шляхом невтомного пізнання та корисної діяльності.Роздуми гуманістів можна коротко звести до наступного. Природа, тобто Бог, вклала в людину елемент небесний та божественний, незрівнянно прекрасний та благородний, ніж будь-що смертне. Вона дала їй талант, здатність до навчання, розум – властивості божественні, завдяки яким людина може досліджувати, розрізняти та пізнавати, чого треба уникати та чому слідувати для того, щоб зберегти саму себе. До цих великих та безцінних дарів Бог вклав ще в душу людини поміркованість, стриманість проти пристрастей та надмірних бажань, а також сором, скромність та прагнення заслужити похвалу. Крім того, Бог запровадив в людей потребу в твердому взаємному зв'язку, яка підтримує співжиття, правосуддя, справедливість, щедрість та любов, а всім цим людина може заслужити у людей подяку та похвалу, а у свого творця – благовоління та милосердя. Бог вклав ще в груди людини здатність витримувати будь-яку працю, кожне нещастя, кожен удар долі, долати всілякі труднощі, перемагати скорботу, не боятися смерті. Він дав людині міць, стійкість, твердість, силу, презирство до нікчемних дрібниць… Тому будь переконаний, що людина народжується не для того, щоб скніти в сумному існуванні в бездіяльності, але щоб працювати над великою та грандіозною справою. Цим вона може, по-перше, догодити Богові та вшанувати його і, по-друге, набути для самої себе найдосконаліших чеснот та повного щастя. Роздуми на цю тему були улюбленим предметом гуманістів (Петрарка; Манетті, Фічино, Піко делла Мірандола).		Саме розум скеровує людину до істинної шляхетності та мудрості. Перший обов'язок людини — розвиток розуму шляхом невтомного пізнання та корисної діяльності.Роздуми гуманістів можна коротко звести до наступного. Природа, тобто Бог, вклала в людину елемент небесний та божественний, незрівнянно прекрасний та благородний, ніж будь-що смертне. Вона дала їй талант, здатність до навчання, розум – властивості божественні, завдяки яким людина може досліджувати, розрізняти та пізнавати, чого треба уникати та чому слідувати для того, щоб зберегти саму себе. До цих великих та безцінних дарів Бог вклав ще в душу людини поміркованість, стриманість проти пристрастей та надмірних бажань, а також сором, скромність та прагнення заслужити похвалу. Крім того, Бог запровадив в людей потребу в твердому взаємному зв'язку, яка підтримує співжиття, правосуддя, справедливість, щедрість та любов, а всім цим людина може заслужити у людей подяку та похвалу, а у свого творця – благовоління та милосердя. Бог вклав ще в груди людини здатність витримувати будь-яку працю, кожне нещастя, кожен удар долі, долати всілякі труднощі, перемагати скорботу, не боятися смерті. Він дав людині міць, стійкість, твердість, силу, презирство до нікчемних дрібниць… Тому будь переконаний, що людина народжується не для того, щоб скніти в сумному існуванні в бездіяльності, але щоб працювати над великою та грандіозною справою. Цим вона може, по-перше, догодити Богові та вшанувати його і, по-друге, набути для самої себе найдосконаліших чеснот та повного щастя. Роздуми на цю тему були улюбленим предметом гуманістів (Петрарка; Манетті, Фічино, Піко делла Мірандола).

←Попередня ревізія		Версія за 14:49, 15 серпня 2012
Рядок 39:		Рядок 39:

	==Корисні ресурси==		==Корисні ресурси==
		+	http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B8_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
		+
		+	http://litopys.org.ua/lytv/lyt.htm
		+
		+	http://osvita.ua/vnz/reports/philosophy/13165/
		+
		+	http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC
		+
		+	http://vseslova.com.ua/word/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC-28417u