http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 2026-05-15T19:57:34Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.24.1 http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=101077&oldid=prev 2012-04-05T11:54:10Z

<p>Створена сторінка: Сторони Військо Запорозьке Кримське ханство Річ Посполита Командувачі Богдан Хмел…</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div><br /> <br /> Сторони <br /> Військо Запорозьке<br /> Кримське ханство Річ Посполита <br /> Командувачі <br /> Богдан Хмельницький<br /> Іван Богун<br /> Филон Джалалій<br /> Матвій Гладкий<br /> Іслям III Ґерай<br /> Тугай-Бей † Ян II Казимир<br /> Микола Потоцький<br /> Мартин Калиновський<br /> Ярема Вишневецький<br /> Стефан Чарнецький<br /> Станіслав Лянцкоронський <br /> Військові сили <br /> 100.000 (з яких близько<br /> 20.000[1] кінноти)[2][3][4]<br /> від 8.000[5] до 30.000<br /> кримських татар[2] 200.000[2][4] <br /> Втрати <br /> не більше 10.000[6][7][8] 7.000 <br /> Битва під Берестечком (28 червня — 10 липня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого.<br /> <br /> Зміст [сховати] <br /> 1 Короткі відомості <br /> 2 Передумови <br /> 3 Сили сторін <br /> 4 Хронологія битви <br /> 5 Наслідки битви <br /> 6 Таємниці битви <br /> 7 «Нас тут триста, як скло, товариства лягло» <br /> 8 Див. також <br /> 9 Примітки <br /> 10 Література <br /> 11 Посилання <br /> <br /> [ред.] Короткі відомостіЗгідно з польськими історичними джерелами XVII-XVIII століть кількість польської армії була до 300.000 вояків[9]. Також є свідчення про те, що поляки мобілізували на війну кожного сьомого підданого держави[9]. Важливим свідченням кількості українського козацького війська є твердження одного з учасників битви з польського боку про стотисячне українсько-козацьке військо[10]. Сучасні українські академічні дослідження в середньому подають чисельність козацької армії у 100.000, кримсько-татарської у 30.000 (тобто у максимальну її можливу кількість за умови коли в поході бере участь сам хан; хоча в радянській історіографії побутувала думка про те, що чисельність кримсько-татарської орди, навіть на чолі з ханом ніколи не перевищувала 10.000-15.000 вояків, а за повідомленнями турецького мандрівника Евлія Челебі, свідчення якого певно є найбільш обєктивними та неупередженими кількість кримсько-татарської орди на чолі з ханом не могла бути більшою за 8.000-10.000 чоловік[5]). Чисельність армії Речі Посполитої оцінюється більшістю сучасних українських істориків у 200.000 військових.<br /> <br /> Битва закінчилась перемогою польського війська, однак козацька армія не була розгромлена. Загальноприйнятою є думка, що основних своїх втрат козаки зазнали переправляючись через р. Пляшівку, під час виходу з битви. Однак останні наукові дослідження показують, що кількість загиблих козаків в польських історичних джерелах (до 30.000 убитими) є значно перебільшеною. Археологічні розкопки, що проводяться в останні десятиліття на місці битви віднайшли рештки лише близько сотні загиблих під час переправи козаків[7][8][6]. Іншим свідченням на користь незначних втрат української армії було те, що Богдан Хмельницький вже через два місяці зумів зібрати майже стотисячне військо під Білою Церквою, блокувавши там польсько-литовські війська і змусивши їх укласти мир, що було б неможливим за умов важких втрат українсько-козацької армії під Берестечком. В радянській історіографії (до початку розкопок на місці битви) була поширена цифра у 10.000 загиблих в ході битви козаків.<br /> <br /> Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою захопивши з собою Богдана Хмельницького.<br /> <br /> <br /> <br /> Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.<br /> <br /> Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю</div>

Кислий Владислав