А група «Літературознавці»працює над створенням Вікі статті - Історія редагувань

Grashchenkova: /* Результати дослідження */

2013-02-26T14:35:11Z

‎Результати дослідження

Grashchenkova: /* Результати дослідження */

2013-02-26T12:43:19Z

‎Результати дослідження

Grashchenkova: /* Корисні ресурси */

2013-02-26T12:23:16Z

‎Корисні ресурси

Grashchenkova: /* Висновки */

2013-02-26T12:20:16Z

‎Висновки

Grashchenkova: /* Результати дослідження */

2013-02-26T12:15:26Z

‎Результати дослідження

Grashchenkova: /* Мета дослідження */

2013-02-26T12:09:09Z

‎Мета дослідження

Grashchenkova: /* Гіпотеза дослідження */

2013-02-26T12:06:17Z

‎Гіпотеза дослідження

Grashchenkova: /* Проблема дослідження */

2013-02-26T12:05:53Z

‎Проблема дослідження

Grashchenkova: /* Тема дослідження */

2013-02-26T12:05:25Z

‎Тема дослідження

Grashchenkova: /* Автори проекту */

2013-02-26T12:04:51Z

‎Автори проекту

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 Перші спроби створити власні, оригінальні п'єси Мольєр розпочав, експериментуючи із жанром старофранцузького фарсу, на основі якого він писав так звані дивертисменти — невеличкі комічні вистави, що складалися з окремих сценок. Втім він досить швидко переконався, що ці його експерименти поступаються у професійній майстерності техніці імпровізаційної гри комедій дель арте, що їх ставили у французькій провінції мандрівні італійські театри. Мольєр почав використовувати у своїх п'єсах елементи італійської імпровізаційної техніки, але на сюжетному матеріалі тодішнього життя французького суспільства. Ця обставина виявилась настільки суттєвою, що поступово театр Мольєра почав випереджати за популярністю італійський. Але Мольєр пішов ще далі, намагаючись наблизити свої театральні експерименти до тих правил, які були визначені для драматичного твору теорією класицизму. Від невеличких, як правило, двох- або трьохчастинних п'єс він переходить до створення значних за обсягом (на 5 дій, як того вимагала теорія класицизму) віршових комедій з розгорнутою інтригою, з великою кількістю персонажів і різноманітними сюжетними сценами. Тоді ж Мольєр починає вводити до своїх комедій фіксований текст, що стало ознакою зародження професійного, авторського театру. Драматургічні пошуки Мольєра привели його до створення такої особливої форми комедії, як комедія балет; в ній поетичне слово поєднано з музикою і танцювальним мистецтвом.
 Постійні експерименти з театральною формою і технікою гри, бажання бути сценічно переконливим, прагнення знайти свого глядача, невдачі, якими закінчувалися спроби Мольєра виявити себе в жанрі трагедії, і незмінний успіх, що супроводжував його експерименти з комедійним жанром, — усе це сприяло тому, що Мольєр створив новий жанр, який пізніше дістав назву високої комедії. Це художнє відкриття зробило революцію в театрі XVII ст
- «Завдання комедії, — писав Мольєр, — полягає в тавруванні людських вад... Найблискучіші трактати на теми моралі часто справляють значно менший вплив, ніж сатира, бо ніщо не бере так людей за живе, як зображення їхніх недоліків. Піддаючи вади загальному висміюванню, ми завдаємо їм нищівного удару. Легко терпіти осуд, але глузування нестерпне. Декого не лякає, коли його вважатимуть злочинцем, але ніхто не хоче бути смішним...»
+«Завдання комедії, — писав Мольєр, — полягає в тавруванні людських вад... Найблискучіші трактати на теми моралі часто справляють значно менший вплив, ніж сатира, бо ніщо не бере так людей за живе, як зображення їхніх недоліків. Піддаючи вади загальному висміюванню, ми завдаємо їм нищівного удару. Легко терпіти осуд, але глузування нестерпне. Декого не лякає, коли його вважатимуть злочинцем, але ніхто не хоче бути смішним...»
- У своїх п'єсах Мольєр створює справжню галерею суспільних і загальнолюдських типів, енциклопедію людських недоліків, які викриває і таврує гострим пером сатирика.
+У своїх п'єсах Мольєр створює справжню галерею суспільних і загальнолюдських типів, енциклопедію людських недоліків, які викриває і таврує гострим пером сатирика.
 Театр Мольєра давно вже здобув світове визнання. Як і Кальдерона, Мольєра часто порівнюють із Шекспіром, вважаючи його прямим спадкоємцем і продовжувачем шекспірівських традицій.
 Продовжуючи гуманістичні традиції, започатковані драматургією Шекспіра, Мольєр підносить комедійний жанр на якісно новий рівень художнього розвитку, наповнюючи його серйозною проблематикою, а подекуди й трагічним звучанням. Важливе значення комедії Мольєра полягає і в тому, що в легку розважальну тематику комедійного жанру він уводить мотиви гострої сатири, об'єктом якої чи не вперше в історії європейського театру (принаймні в такому широкому масштабі) стають представники не лише нижчих, як було до Мольера, а й найвищих, аристократичних прошарків суспільства.
@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 Прем’єра вистави «Міщани-шляхтич» відбулася 14 жовтня 1670 року в шато де Шамбор при дворі Людовика ХІV. Головну роль пана Журдена грав сам Мольєр
- В офіційному повідомленні, надрукованому в «La Gazette» 18 жовтня 1670 року, сказано, що при дворі було дано балет із шістьма виходами, які супроводжували комедію «Міщанин-шляхтич».  Минули століття, комедія живе на сценах світу.
+В офіційному повідомленні, надрукованому в «La Gazette» 18 жовтня 1670 року, сказано, що при дворі було дано балет із шістьма виходами, які супроводжували комедію «Міщанин-шляхтич».  Минули століття, комедія живе на сценах світу.
 Це цікаво знати. Про актуальність комедії свідчать ось такі факти:
 Ще 250 років тому п’єсу «Міщанин-шляхтич» було поставлено при дворі кримських ханів.
@@ Рядок 53: / Рядок 53: @@
 В Україні перші постановки Мольєра відбулися вже наприкінці XVIII ст., і донині його твори входять до репертуару багатьох театрів. Визначні діячі української культури були добре обізнані з творчістю Мольєра й високо оцінювали її. Згадки про великого французького комедіографа зустрічаємо у Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших письменників. Провідні українські драматурги кінця XIX — початку XX ст. часто зверталися до творчості Мольєра. На основі п'єси «Міщанин-шляхтич» створено сюжет «Мартина Борулі» Івана Карпенка-Карого.
 Головний герой комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло», який соромиться свого «малоросійського» походження, вбачаючи у власному прізвищі причину життєвих негараздів, а тому намагається «ввійти» в російську культуру, разюче нагадує «ходіння з міщан у шляхтичі» Журдена з мольєрівської комедії «Міщанин-шляхтич».
-Вже не один рік на сцені Київського академічного театру на Подолі йде комедія
+Вже не один рік на сцені Київського академічного театру на Подолі йде комедія  «Дивакуватий Журден»
   «Дивакуватий Журден»
 Основними конкурентами мольєрівського театру на паризькій сцені були «Бургундський Отель» і «Театр Маре». Після смерті Мольєра його кращі актори перейшли в «Театр Маре» і 9 липня 1673 р. відкрили новий театральний сезон комедією Мольєра «Тартюф». У 1680 р. усі три трупи об'єднались, утворивши єдиний театр — «Комеді Франсез», або, як його неофіційно прийнято називати, «Дім Мольєра». Щороку в день смерті Мольєра публіка вшановує його пам'ять хвилиною мовчання. У «Комеді Франсез» донині відбулося понад тридцять тисяч вистав комедій Мольєра, але це лише краплина в тому воістину безмежному океані мольєрівського сміху, який дарують глядачам театри всього світу.

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 Прем’єра вистави «Міщани-шляхтич» відбулася 14 жовтня 1670 року в шато де Шамбор при дворі Людовика ХІV. Головну роль пана Журдена грав сам Мольєр
   В офіційному повідомленні, надрукованому в «La Gazette» 18 жовтня 1670 року, сказано, що при дворі було дано балет із шістьма виходами, які супроводжували комедію «Міщанин-шляхтич».  Минули століття, комедія живе на сценах світу.
 Це цікаво знати. Про актуальність комедії свідчать ось такі факти:
@@ Рядок 67: / Рядок 57: @@
 Основними конкурентами мольєрівського театру на паризькій сцені були «Бургундський Отель» і «Театр Маре». Після смерті Мольєра його кращі актори перейшли в «Театр Маре» і 9 липня 1673 р. відкрили новий театральний сезон комедією Мольєра «Тартюф». У 1680 р. усі три трупи об'єднались, утворивши єдиний театр — «Комеді Франсез», або, як його неофіційно прийнято називати, «Дім Мольєра». Щороку в день смерті Мольєра публіка вшановує його пам'ять хвилиною мовчання. У «Комеді Франсез» донині відбулося понад тридцять тисяч вистав комедій Мольєра, але це лише краплина в тому воістину безмежному океані мольєрівського сміху, який дарують глядачам театри всього світу.
-−
-−
-−
-−
-−
 Цікаве бачення французького драматурга та його творчості у французького кінорежисера Лорана Тірара. В історичній комедії «Мольєр» (2007 р.) події
 розгортаються в ХVІ ст.

←Попередня ревізія		Версія за 12:23, 26 лютого 2013
Рядок 81:		Рядок 81:
	==Корисні ресурси==		==Корисні ресурси==

−	[[~~Категорія~~: ~~Шаблони~~]]	+	[http://do.gendocs.ru/docs/index-14124.html?page=3]
		+	[http://schoollit.com.ua/analiz-martin-borulya/]
		+	[http://uadocs.exdat.com/docs/index-321869.html?page=3]
		+	[http://lib.znate.ru/docs/index-132267.html?page=2]

@@ Рядок 76: / Рядок 76: @@
 ==Висновки==
 ==Корисні ресурси==
 [[Категорія: Шаблони]]

←Попередня ревізія		Версія за 12:15, 26 лютого 2013
Рядок 23:		Рядок 23:

	==Результати дослідження==		==Результати дослідження==
		+	Нас захопила творчість видатного французького комедіографа Мольєра, тому що людські вчинки, людські вади,життєві ситуації, які обіграв драматург у своїй комедії «Міщанин-шляхтич», дозволяють подивитись на себе збоку. А це корисно!
		+	Але перш за все прослідкуємо внесок Мольєра у розвиток жанру комедії.
		+	До Мольєра серед драматичних жанрів французької сцени авторитет трагедії був священним. Тим більшим був тріумф Жана Батіста Мольєра — творця класичної французької комедії, яка рівнем своєї художньої довершеності не тільки ні в чому не поступалася трагедії, але багато в чому й перевершувала її, здобувши в особі її автора світову славу французькій сцені і породивши традиції, які й донині продовжують і розвивають провідні театри світу.
		+	«Ось він, — змальовував драматурга в романі «Життя пана де Мольєра» російський письменник Михайло Булгаков, — насмішкуватий і чарівний галл, королівський комедіант і драматург! Ось він — в бронзовій перуці і з бронзовими бантами на черевиках! Ось він — король французької драматургії!»
		+	Драматургічний спадок Мольєра — це близько 40 п'єс, з яких по-справжньому визначними є не більше 15 п'єс. Втім і цієї кількості виявилось цілком достатньо, щоб забезпечити театру Мольєра світову славу.
		+	Перші спроби створити власні, оригінальні п'єси Мольєр розпочав, експериментуючи із жанром старофранцузького фарсу, на основі якого він писав так звані дивертисменти — невеличкі комічні вистави, що складалися з окремих сценок. Втім він досить швидко переконався, що ці його експерименти поступаються у професійній майстерності техніці імпровізаційної гри комедій дель арте, що їх ставили у французькій провінції мандрівні італійські театри. Мольєр почав використовувати у своїх п'єсах елементи італійської імпровізаційної техніки, але на сюжетному матеріалі тодішнього життя французького суспільства. Ця обставина виявилась настільки суттєвою, що поступово театр Мольєра почав випереджати за популярністю італійський. Але Мольєр пішов ще далі, намагаючись наблизити свої театральні експерименти до тих правил, які були визначені для драматичного твору теорією класицизму. Від невеличких, як правило, двох- або трьохчастинних п'єс він переходить до створення значних за обсягом (на 5 дій, як того вимагала теорія класицизму) віршових комедій з розгорнутою інтригою, з великою кількістю персонажів і різноманітними сюжетними сценами. Тоді ж Мольєр починає вводити до своїх комедій фіксований текст, що стало ознакою зародження професійного, авторського театру. Драматургічні пошуки Мольєра привели його до створення такої особливої форми комедії, як комедія балет; в ній поетичне слово поєднано з музикою і танцювальним мистецтвом.
		+	Постійні експерименти з театральною формою і технікою гри, бажання бути сценічно переконливим, прагнення знайти свого глядача, невдачі, якими закінчувалися спроби Мольєра виявити себе в жанрі трагедії, і незмінний успіх, що супроводжував його експерименти з комедійним жанром, — усе це сприяло тому, що Мольєр створив новий жанр, який пізніше дістав назву високої комедії. Це художнє відкриття зробило революцію в театрі XVII ст
		+	«Завдання комедії, — писав Мольєр, — полягає в тавруванні людських вад... Найблискучіші трактати на теми моралі часто справляють значно менший вплив, ніж сатира, бо ніщо не бере так людей за живе, як зображення їхніх недоліків. Піддаючи вади загальному висміюванню, ми завдаємо їм нищівного удару. Легко терпіти осуд, але глузування нестерпне. Декого не лякає, коли його вважатимуть злочинцем, але ніхто не хоче бути смішним...»
		+	У своїх п'єсах Мольєр створює справжню галерею суспільних і загальнолюдських типів, енциклопедію людських недоліків, які викриває і таврує гострим пером сатирика.
		+	Театр Мольєра давно вже здобув світове визнання. Як і Кальдерона, Мольєра часто порівнюють із Шекспіром, вважаючи його прямим спадкоємцем і продовжувачем шекспірівських традицій.
		+	Продовжуючи гуманістичні традиції, започатковані драматургією Шекспіра, Мольєр підносить комедійний жанр на якісно новий рівень художнього розвитку, наповнюючи його серйозною проблематикою, а подекуди й трагічним звучанням. Важливе значення комедії Мольєра полягає і в тому, що в легку розважальну тематику комедійного жанру він уводить мотиви гострої сатири, об'єктом якої чи не вперше в історії європейського театру (принаймні в такому широкому масштабі) стають представники не лише нижчих, як було до Мольера, а й найвищих, аристократичних прошарків суспільства.
		+	Мольєрівський театр заклав міцні підвалини традицій, на які в подальшому опиратимуться і які продовжуватимуть драматурги різних країн світу.
		+	У чому ж загадка сценічного довголіття п’єси Мольєра “Міщанин-шляхтич»?
		+	Одним з кращих творінь Мольєра є п’єса “Міщанин-шляхтич». Проаналізувавши цей твір, ми зрозуміли, як і над чим сміється автор, яку правду хотів розповісти про свій час і чому вона так співзвучна нашому часу.
		+
		+	Чи застаріли проблеми, які розглядає Мольєр у комедії? П’єса вчить, що кожна людина, незалежно від її становища, повинна мати почуття власної гідності. Безглуздо видавати себе за того, ким ти не є насправді, це виглядає кумедно
		+	У цій комедії драматург вивів на світову сцену образ багатого буржуа - міщанина Журдена, що уявив себе шляхетним дворянином, пихатість якого протягом трьох століть смішить і водночас примушує замислитись глядачів з усього світу.
		+	Прем’єра вистави «Міщани-шляхтич» відбулася 14 жовтня 1670 року в шато де Шамбор при дворі Людовика ХІV. Головну роль пана Журдена грав сам Мольєр
		+
		+
		+
		+
		+
		+
		+
		+
		+
		+
		+
		+	В офіційному повідомленні, надрукованому в «La Gazette» 18 жовтня 1670 року, сказано, що при дворі було дано балет із шістьма виходами, які супроводжували комедію «Міщанин-шляхтич». Минули століття, комедія живе на сценах світу.
		+	Це цікаво знати. Про актуальність комедії свідчать ось такі факти:
		+	Ще 250 років тому п’єсу «Міщанин-шляхтич» було поставлено при дворі кримських ханів.
		+
		+	В1906 році на вірменській сцені відбулась прем’єра вистави «Міщанин-шляхтич»
		+	Перша постановка комедії в Росії відбулася в 1756 р. в Санкт-Петербурзі.
		+	Відомий німецький композитор Ріхард Штраус у 1917 році створив сюїту «Міщанин-шляхтич».
		+	Відомий російський письменник М.Булгаков зачарований блискучою театральністю мольєрівських образів, розвинув сюжет про непомірні амбіції Журдена у комедії «Навіжений Журден», актуальний для всіх часів і народів.
		+	В 2006 році на сцені Большого театру поставлено балет.
		+	В Україні перші постановки Мольєра відбулися вже наприкінці XVIII ст., і донині його твори входять до репертуару багатьох театрів. Визначні діячі української культури були добре обізнані з творчістю Мольєра й високо оцінювали її. Згадки про великого французького комедіографа зустрічаємо у Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших письменників. Провідні українські драматурги кінця XIX — початку XX ст. часто зверталися до творчості Мольєра. На основі п'єси «Міщанин-шляхтич» створено сюжет «Мартина Борулі» Івана Карпенка-Карого.
		+	Головний герой комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло», який соромиться свого «малоросійського» походження, вбачаючи у власному прізвищі причину життєвих негараздів, а тому намагається «ввійти» в російську культуру, разюче нагадує «ходіння з міщан у шляхтичі» Журдена з мольєрівської комедії «Міщанин-шляхтич».
		+	Вже не один рік на сцені Київського академічного театру на Подолі йде комедія
		+	«Дивакуватий Журден»
		+
		+	Основними конкурентами мольєрівського театру на паризькій сцені були «Бургундський Отель» і «Театр Маре». Після смерті Мольєра його кращі актори перейшли в «Театр Маре» і 9 липня 1673 р. відкрили новий театральний сезон комедією Мольєра «Тартюф». У 1680 р. усі три трупи об'єднались, утворивши єдиний театр — «Комеді Франсез», або, як його неофіційно прийнято називати, «Дім Мольєра». Щороку в день смерті Мольєра публіка вшановує його пам'ять хвилиною мовчання. У «Комеді Франсез» донині відбулося понад тридцять тисяч вистав комедій Мольєра, але це лише краплина в тому воістину безмежному океані мольєрівського сміху, який дарують глядачам театри всього світу.
		+
		+
		+
		+
		+
		+	Цікаве бачення французького драматурга та його творчості у французького кінорежисера Лорана Тірара. В історичній комедії «Мольєр» (2007 р.) події
		+	розгортаються в ХVІ ст.

	==Висновки==		==Висновки==

←Попередня ревізія		Версія за 12:09, 26 лютого 2013
Рядок 20:		Рядок 20:

	==Мета дослідження==		==Мета дослідження==
		+	дослідити втілення образу Журдена в театральних постановках різних часів

	==Результати дослідження==		==Результати дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 12:06, 26 лютого 2013
Рядок 17:		Рядок 17:

	==Гіпотеза дослідження==		==Гіпотеза дослідження==
		+	внаслідок аналізу запропонованого вчителем теоретичного матеріалу літературно-критичних статтей ми дізнаємося про те, чому комедія «Міщанин-шляхтич» викликає великий інтерес у глядачів?

	==Мета дослідження==		==Мета дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 12:05, 26 лютого 2013
Рядок 14:		Рядок 14:

	==Проблема дослідження==		==Проблема дослідження==
		+	з’ясувати причини сценічного довголіття комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»

	==Гіпотеза дослідження==		==Гіпотеза дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 12:05, 26 лютого 2013
Рядок 11:		Рядок 11:

	==Тема дослідження==		==Тема дослідження==
		+	У чому загадка сценічного довголіття п’єси Мольєра “Міщанин-шляхтич»?

	==Проблема дослідження==		==Проблема дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 12:04, 26 лютого 2013
Рядок 8:		Рядок 8:

	==Автори проекту==		==Автори проекту==
		+	Учні 8 класу

	==Тема дослідження==		==Тема дослідження==