<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Історики - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-21T09:11:40Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.24.1</generator>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=336694&amp;oldid=prev</id>
		<title>Лихолат Ірина в 10:31, 24 грудня 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=336694&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-12-24T10:31:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;←Попередня ревізія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 10:31, 24 грудня 2012&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;У клинописних рукописах вавилонян (при-близно V ст. до н.е.) на порожньому місці написано знаки такого вигляду '''&amp;gt;&amp;gt;'''. Їх стали писати, щоб вказати, що в цьому місці пропущено один розряд, тобто вавилонянці інтуїтивно придумали знак, що виконував роль нуля. Минуло ще майже 10 століть, щоб остаточно з'ясувати, де і коли необхідно використовувати нуль і означає він число чи тільки цифру.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;У клинописних рукописах вавилонян (при-близно V ст. до н.е.) на порожньому місці написано знаки такого вигляду '''&amp;gt;&amp;gt;'''. Їх стали писати, щоб вказати, що в цьому місці пропущено один розряд, тобто вавилонянці інтуїтивно придумали знак, що виконував роль нуля. Минуло ще майже 10 століть, щоб остаточно з'ясувати, де і коли необхідно використовувати нуль і означає він число чи тільки цифру.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Араби запозичили в Індії цифри, систему числення та запису чисел. Слово нуль вони переклали на свою мову і замість «сунья» говорили «сіфр». У X—XII ст. індійська система числення через арабів потрапила у Європу, слово «сіфр» не переклали, а пізніше трохи змінили спочатку на слово «шифр», а потім — на слово «цифра».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Араби запозичили в Індії цифри, систему числення та запису чисел. Слово нуль вони переклали на свою мову і замість «сунья» говорили «сіфр». У X—XII ст. індійська система числення через арабів потрапила у Європу, слово «сіфр» не переклали, а пізніше трохи змінили спочатку на слово «шифр», а потім — на слово «цифра».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Файл:ICA8OUXY0.jpg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Найдавніший документ у Європі, де використовували знак «0», належить до IX ст. У XIII ст. в одній з книжок нуль названий «коло, або знак нічого». Після цього словом «цифра» стали називати знаки, що означають кількість одиниць у кожному розряді, зокрема і одиницю. Пізніше цифрою стали називати й сам нуль. Отже, звична для нас десяткова система числення була завезена до Європи італійськими купцями з арабських країн, куди вона потрапила з Індії. Люди одразу помітили, що запис чисел у такий спосіб зручний та економний. І дотепер вважають, що немає жодного досягнення в галузі математики, що дорівнялося б до цих винаходів невідомих давньоіндійських математиків.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Найдавніший документ у Європі, де використовували знак «0», належить до IX ст. У XIII ст. в одній з книжок нуль названий «коло, або знак нічого». Після цього словом «цифра» стали називати знаки, що означають кількість одиниць у кожному розряді, зокрема і одиницю. Пізніше цифрою стали називати й сам нуль. Отже, звична для нас десяткова система числення була завезена до Європи італійськими купцями з арабських країн, куди вона потрапила з Індії. Люди одразу помітили, що запис чисел у такий спосіб зручний та економний. І дотепер вважають, що немає жодного досягнення в галузі математики, що дорівнялося б до цих винаходів невідомих давньоіндійських математиків.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;У нашій країні індійські цифри з'явилися у 1692 році. До того часу в нас користувалися слов'янською нумерацією. У ній цифри позначалися буквами кириличного алфавіту.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;У нашій країні індійські цифри з'явилися у 1692 році. До того часу в нас користувалися слов'янською нумерацією. У ній цифри позначалися буквами кириличного алфавіту.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сучасний вигляд цифри отримали в результаті поступового й тривалого удосконалення. Вибір графічних зображень для цифр, звичайно, не принциповий. Сучасне зображення цифр є просто перетвореним виглядом древніх індійських цифр. Вважається, що цифрам у їхньому початковому варіанті було надано значення відповідно до кількості кутів, що утворюють фігури.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сучасний вигляд цифри отримали в результаті поступового й тривалого удосконалення. Вибір графічних зображень для цифр, звичайно, не принциповий. Сучасне зображення цифр є просто перетвореним виглядом древніх індійських цифр. Вважається, що цифрам у їхньому початковому варіанті було надано значення відповідно до кількості кутів, що утворюють фігури.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Лихолат Ірина</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=334898&amp;oldid=prev</id>
		<title>Лихолат Ірина: Створена сторінка: УIII тис. до н.е. у Двуріччі (долина між дво¬ма річками Передньої Азії Тигром та Євфратом) ...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8&amp;diff=334898&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-12-21T08:03:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: УIII тис. до н.е. у Двуріччі (долина між дво¬ма річками Передньої Азії Тигром та Євфратом) ...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;УIII тис. до н.е. у Двуріччі (долина між дво¬ма річками Передньої Азії Тигром та Євфратом) була заснована велика держава Вавилон, головне місто якої також називалося Вавилон. У Вавилоні швидко розвивалось господарство і торгівля. Для полегшення розрахунків було встановлено кілька грошових одиниць: талант дорівнював 6 минам, мина—60 шекелям. Вчені вважають, що саме відношення між цими грошовими одиницями вплинуло на розвиток вавилонської системи числення, що започаткувалась у шумерів в IV тис. до нашої ери.&lt;br /&gt;
У вавилонській системі числення перші п'ять чисел мали свої назви та записувались паличками у вигляді клинчиків. Числа більші за 5 власних назв не мали. Наприклад, 6 називали як «п'ять і один», 7 — «п'ять і два», 8 — «п'ять і три», 9 — «п'ять і чотири» та позначали відповідною кількістю клинів. Число 10 називали особливим словом (терміном) і позначали у вигляді широкого клина, що лежав. Деякі інші числа також мали спеціальні назви.&lt;br /&gt;
Для позначення всіх чисел використовували тільки два знаки: вузький клин, повернутий гострим кутом донизу, та широкий клин, повернутий ліворуч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У клинописних рукописах вавилонян (при-близно V ст. до н.е.) на порожньому місці написано знаки такого вигляду '''&amp;gt;&amp;gt;'''. Їх стали писати, щоб вказати, що в цьому місці пропущено один розряд, тобто вавилонянці інтуїтивно придумали знак, що виконував роль нуля. Минуло ще майже 10 століть, щоб остаточно з'ясувати, де і коли необхідно використовувати нуль і означає він число чи тільки цифру.&lt;br /&gt;
Араби запозичили в Індії цифри, систему числення та запису чисел. Слово нуль вони переклали на свою мову і замість «сунья» говорили «сіфр». У X—XII ст. індійська система числення через арабів потрапила у Європу, слово «сіфр» не переклали, а пізніше трохи змінили спочатку на слово «шифр», а потім — на слово «цифра».&lt;br /&gt;
Найдавніший документ у Європі, де використовували знак «0», належить до IX ст. У XIII ст. в одній з книжок нуль названий «коло, або знак нічого». Після цього словом «цифра» стали називати знаки, що означають кількість одиниць у кожному розряді, зокрема і одиницю. Пізніше цифрою стали називати й сам нуль. Отже, звична для нас десяткова система числення була завезена до Європи італійськими купцями з арабських країн, куди вона потрапила з Індії. Люди одразу помітили, що запис чисел у такий спосіб зручний та економний. І дотепер вважають, що немає жодного досягнення в галузі математики, що дорівнялося б до цих винаходів невідомих давньоіндійських математиків.&lt;br /&gt;
У нашій країні індійські цифри з'явилися у 1692 році. До того часу в нас користувалися слов'янською нумерацією. У ній цифри позначалися буквами кириличного алфавіту.&lt;br /&gt;
Сучасний вигляд цифри отримали в результаті поступового й тривалого удосконалення. Вибір графічних зображень для цифр, звичайно, не принциповий. Сучасне зображення цифр є просто перетвореним виглядом древніх індійських цифр. Вважається, що цифрам у їхньому початковому варіанті було надано значення відповідно до кількості кутів, що утворюють фігури.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Лихолат Ірина</name></author>	</entry>

	</feed>