Історики - Історія редагувань

Лихолат Ірина в 10:31, 24 грудня 2012

2012-12-24T10:31:13Z

Лихолат Ірина: Створена сторінка: УIII тис. до н.е. у Двуріччі (долина між дво¬ма річками Передньої Азії Тигром та Євфратом) ...

2012-12-21T08:03:52Z

Створена сторінка: УIII тис. до н.е. у Двуріччі (долина між дво¬ма річками Передньої Азії Тигром та Євфратом) ...

Нова сторінка

УIII тис. до н.е. у Двуріччі (долина між дво¬ма річками Передньої Азії Тигром та Євфратом) була заснована велика держава Вавилон, головне місто якої також називалося Вавилон. У Вавилоні швидко розвивалось господарство і торгівля. Для полегшення розрахунків було встановлено кілька грошових одиниць: талант дорівнював 6 минам, мина—60 шекелям. Вчені вважають, що саме відношення між цими грошовими одиницями вплинуло на розвиток вавилонської системи числення, що започаткувалась у шумерів в IV тис. до нашої ери.
У вавилонській системі числення перші п'ять чисел мали свої назви та записувались паличками у вигляді клинчиків. Числа більші за 5 власних назв не мали. Наприклад, 6 називали як «п'ять і один», 7 — «п'ять і два», 8 — «п'ять і три», 9 — «п'ять і чотири» та позначали відповідною кількістю клинів. Число 10 називали особливим словом (терміном) і позначали у вигляді широкого клина, що лежав. Деякі інші числа також мали спеціальні назви.
Для позначення всіх чисел використовували тільки два знаки: вузький клин, повернутий гострим кутом донизу, та широкий клин, повернутий ліворуч.

У клинописних рукописах вавилонян (при-близно V ст. до н.е.) на порожньому місці написано знаки такого вигляду '''>>'''. Їх стали писати, щоб вказати, що в цьому місці пропущено один розряд, тобто вавилонянці інтуїтивно придумали знак, що виконував роль нуля. Минуло ще майже 10 століть, щоб остаточно з'ясувати, де і коли необхідно використовувати нуль і означає він число чи тільки цифру.
Араби запозичили в Індії цифри, систему числення та запису чисел. Слово нуль вони переклали на свою мову і замість «сунья» говорили «сіфр». У X—XII ст. індійська система числення через арабів потрапила у Європу, слово «сіфр» не переклали, а пізніше трохи змінили спочатку на слово «шифр», а потім — на слово «цифра».
Найдавніший документ у Європі, де використовували знак «0», належить до IX ст. У XIII ст. в одній з книжок нуль названий «коло, або знак нічого». Після цього словом «цифра» стали називати знаки, що означають кількість одиниць у кожному розряді, зокрема і одиницю. Пізніше цифрою стали називати й сам нуль. Отже, звична для нас десяткова система числення була завезена до Європи італійськими купцями з арабських країн, куди вона потрапила з Індії. Люди одразу помітили, що запис чисел у такий спосіб зручний та економний. І дотепер вважають, що немає жодного досягнення в галузі математики, що дорівнялося б до цих винаходів невідомих давньоіндійських математиків.
У нашій країні індійські цифри з'явилися у 1692 році. До того часу в нас користувалися слов'янською нумерацією. У ній цифри позначалися буквами кириличного алфавіту.
Сучасний вигляд цифри отримали в результаті поступового й тривалого удосконалення. Вибір графічних зображень для цифр, звичайно, не принциповий. Сучасне зображення цифр є просто перетвореним виглядом древніх індійських цифр. Вважається, що цифрам у їхньому початковому варіанті було надано значення відповідно до кількості кутів, що утворюють фігури.

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 У клинописних рукописах вавилонян (при-близно V ст. до н.е.) на порожньому місці написано знаки такого вигляду '''>>'''. Їх стали писати, щоб вказати, що в цьому місці пропущено один розряд, тобто вавилонянці інтуїтивно придумали знак, що виконував роль нуля. Минуло ще майже 10 століть, щоб остаточно з'ясувати, де і коли необхідно використовувати нуль і означає він число чи тільки цифру.
 Араби запозичили в Індії цифри, систему числення та запису чисел. Слово нуль вони переклали на свою мову і замість «сунья» говорили «сіфр». У X—XII ст. індійська система числення через арабів потрапила у Європу, слово «сіфр» не переклали, а пізніше трохи змінили спочатку на слово «шифр», а потім — на слово «цифра».
 Найдавніший документ у Європі, де використовували знак «0», належить до IX ст. У XIII ст. в одній з книжок нуль названий «коло, або знак нічого». Після цього словом «цифра» стали називати знаки, що означають кількість одиниць у кожному розряді, зокрема і одиницю. Пізніше цифрою стали називати й сам нуль. Отже, звична для нас десяткова система числення була завезена до Європи італійськими купцями з арабських країн, куди вона потрапила з Індії. Люди одразу помітили, що запис чисел у такий спосіб зручний та економний. І дотепер вважають, що немає жодного досягнення в галузі математики, що дорівнялося б до цих винаходів невідомих давньоіндійських математиків.
 У нашій країні індійські цифри з'явилися у 1692 році. До того часу в нас користувалися слов'янською нумерацією. У ній цифри позначалися буквами кириличного алфавіту.
 Сучасний вигляд цифри отримали в результаті поступового й тривалого удосконалення. Вибір графічних зображень для цифр, звичайно, не принциповий. Сучасне зображення цифр є просто перетвореним виглядом древніх індійських цифр. Вважається, що цифрам у їхньому початковому варіанті було надано значення відповідно до кількості кутів, що утворюють фігури.