"Формування логічного мислення." - Історія редагувань

Бисько Надія Олексіївна: /* Результати дослідження */

2015-02-19T14:34:17Z

‎Результати дослідження

Бисько Надія Олексіївна: /* Результати дослідження */

2015-02-19T14:33:41Z

‎Результати дослідження

Саранчук Олександр Вікторович: /* Корисні ресурси */

2015-02-19T11:49:09Z

‎Корисні ресурси

Саранчук Олександр Вікторович: /* Висновки */

2015-02-19T11:48:38Z

‎Висновки

Саранчук Олександр Вікторович: /* Результати дослідження */

2015-02-19T11:48:16Z

‎Результати дослідження

Саранчук Олександр Вікторович: /* Гіпотеза дослідження */

2015-02-19T11:46:56Z

‎Гіпотеза дослідження

Саранчук Олександр Вікторович: /* Проблема дослідження */

2015-02-19T11:46:00Z

‎Проблема дослідження

Бисько Надія Олексіївна: /* Назва проекту */

2015-01-21T09:05:25Z

‎Назва проекту

Бисько Надія Олексіївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Вікі-стаття учня}}

2015-01-21T09:00:52Z

Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Вікі-стаття учня}}

Нова сторінка

==Назва проекту==

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 ==Результати дослідження==
 При вирішенні завдань різними способами використовувати прийом порівняння рішень завдань. Цей прийом дозволяє відповісти на питання: який спосіб вирішення раціональніше, в чому перевага одного способу перед іншим. Кожен новий спосіб вирішення дозволяє поглянути на завдання по іншому, глибше зрозуміти зв'язки і відносини між даними і потрібним.
 Застосування різних способів вирішення завдань у навчальному процесі прищеплює інтерес до математики, сприяє розвитку математичного мислення.

@@ Рядок 41: / Рядок 41: @@
 • вгадай слово;
 радисти й ін
 Пропоновані уроки-подорожі, уроки-екскурсії, уроки-ігри в основному будуть сприяти закріпленню та розширенню знань і уявлень, отриманих на уроках, що проходять в класі з використанням завдань підручника. Виняток становить матеріал, пов'язаний з об'єктами тривимірного простору, який входить в програму першого класу, але, в силу своєї специфіки, не відображено на сторінках підручника.
 . Урок-подорож по темі "Наші зустрічі з математикою". Урок бажано провести в околицях школи, проклавши маршрут так, щоб можна було відвідати кілька різних магазинів, пройти повз будинки різної висоти, перейти або хоча б подивитися на вулиці різної ширини. Під час подорожі діти вимірюють окремі, обрані вчителем, відрізки шляху кроками, вважають повороти наліво і направо. Бажано, щоб учитель за участю дітей склав план пройденого шляху. (Підручник частина 1, с. 4-7).

←Попередня ревізія		Версія за 11:49, 19 лютого 2015
Рядок 77:		Рядок 77:

	==Корисні ресурси==		==Корисні ресурси==
		+	Список літератури:
		+	1. Бантова М. А. Методика викладання математики в початковій школі. Москва "Освіта" 1984.
		+	2. Бантова М.А. Рішення текстових арифметичних завдань. / / "Початкова школа" № 10-11 1989р. МОСКВА. "Просвіта".
		+	3. Гребенникова Н.А. Ознайомлення першокласників із завданням. / / "Початкова школа" № 10 1990р. МОСКВА. "Просвіта".
		+	4. Зеньковський В.В. Психологія дитинства. - М., 1996.
		+	5. Коваленко В.Г. Дидактичні ігри на уроках математики. М., 1990
		+	6. Коннова В. А. "Завдання творчого характеру на уроках математики". / / Початкова школа 1995 № 12 стор 55.
		+	7. Крупська Н.К. Про дошкільному вихованні. М. 1973р.
		+	8. Кудрявцев В.Т. Розвинуте дитинство і розвивається освіта: Культурно-історичний підхід. - Ч.1. - Дубна, 1997. - С.85.
		+	9. Кутьіна Є. В. Вплив рішення задач різними способами на розвиток логічного мислення учнів початкової школи.
		+	10. Лендрет Г.Л. Ігрова терапія: Мистецтво відносин. - М., 1994. - С.47.
		+	11. Макаренко А.С. Соч.М. 1957г.
		+	Моро М. І. "Математика в 1 - 3 класах" Видавництво Москва "Освіта" 1971.
		+	12. Маш. Л. Граник Г. "Моя найперша книжка з математики" М., Видавничий дім "Дрофа", 1995. (Підручник частина 1, з 20-21)
		+	13. Подластий І.П. Педагогіка початкової школи - М. 2001 - с.199
		+	14. Психолого-педагогічні особливості проведення дидактичних ігор. Под.ред. Акшин А., Акшин Т., Жаркова Т. М., 1990
		+	15. Селіванов В.А. Основи загальної педагогіки: Теорія і методика виховання: Учеб. посібник для студ. Вищ. Пед. Учеб. закладів / За ред. В. П. Сластенина. - 2-е вид., Испр. - М.: Видавничий центр "Академія", 2002.
		+	16. Ситаров В.А. Дидактика М. 2002
		+	17. Сластенін В.А. та ін Педагогіка: Учеб. посібник для студ. Вищ. Пед. Учеб. закладів / За ред. В.П. Сластенина. - М.: Видавничий центр "Академія", 2002.
		+	18. Чілінрова Л., Спиридонова Б. Граючи, вчимося математики. М., 1993
		+	19. Шарапова М. Ю. "Працюємо по-новому" / / Початкова школа 1995 № 7 стор 29.
		+	20. Шпунтів А.І. Роль навчально-пізнавальних та виховних завдань на уроках навчання грамоти / / Початкова школа. - 1993.
		+	21. Шульга Р.П. Рішення текстових задач різними способами - засіб підвищення інтересу до математики. / / "Початкова школа" № 12 1990р. МОСКВА. "Просвіта".
		+

	[[Категорія: Шаблони]]		[[Категорія: Шаблони]]

←Попередня ревізія		Версія за 11:48, 19 лютого 2015
Рядок 27:		Рядок 27:

	==Результати дослідження==		==Результати дослідження==
		+	При вирішенні завдань різними способами використовувати прийом порівняння рішень завдань. Цей прийом дозволяє відповісти на питання: який спосіб вирішення раціональніше, в чому перевага одного способу перед іншим. Кожен новий спосіб вирішення дозволяє поглянути на завдання по іншому, глибше зрозуміти зв'язки і відносини між даними і потрібним.
		+	Застосування різних способів вирішення завдань у навчальному процесі прищеплює інтерес до математики, сприяє розвитку математичного мислення.
		+	Більш докладно зупинимося на графічному способі вирішення завдань. Креслення добре допомагає дитині осмислити зміст завдання і залежність між величинами. Малювання графічної схеми змушує учня уважно читати текст задачі, дає можливість шукати різні шляхи вирішення, дозволяє перенести частину розумових дій в дії практичні.
		+	У кожному виді вивчення обчислень можна використовувати ігрові форми. Наприклад, такі ігри:
		+	• ромашка;
		+	• магічні квадрати;
		+	• цікаві рамки;
		+	• складемо потяг;
		+	• сходи;
		+	• вгадай число;
		+	• поштову скриньку;
		+	• магазин;
		+	• вгадай слово;
		+	радисти й ін
		+	Пропоновані уроки-подорожі, уроки-екскурсії, уроки-ігри в основному будуть сприяти закріпленню та розширенню знань і уявлень, отриманих на уроках, що проходять в класі з використанням завдань підручника. Виняток становить матеріал, пов'язаний з об'єктами тривимірного простору, який входить в програму першого класу, але, в силу своєї специфіки, не відображено на сторінках підручника.
		+	1. Урок-подорож по темі "Наші зустрічі з математикою". Урок бажано провести в околицях школи, проклавши маршрут так, щоб можна було відвідати кілька різних магазинів, пройти повз будинки різної висоти, перейти або хоча б подивитися на вулиці різної ширини. Під час подорожі діти вимірюють окремі, обрані вчителем, відрізки шляху кроками, вважають повороти наліво і направо. Бажано, щоб учитель за участю дітей склав план пройденого шляху. (Підручник частина 1, с. 4-7).
		+	Метою даного уроку є ознайомлення з поняттям натурального числа, і формування абстрактного мислення - предмети в світі відрізняються, але їх кількість можна виразити через ті ж самі числа.
		+	Завдання уроку: 1) зацікавити дітей математикою, 2) дати поняття натурального числа; 3) дати навички рахунку і порівняння чисел між собою.
		+	2. Урок-гра за темою "Орієнтація у просторі". Урок проводиться на свіжому повітрі або в приміщенні, яке дозволить назвати велику кількість предметів у будь-якому названому вчителем напрямку - ліворуч, праворуч, ззаду, спереду, вгорі, внизу, перед, за. Клас розбивається на 2 команди, які поперемінно називають предмети, розташовані в заданому напрямку. Команда, яка не змогла назвати предмет, віддає фант. У кінці гри фанти розігруються. У процесі гри бажано кілька разів змінювати місце розташування команд, що дозволить розглянути положення предметів з різних позицій. (Підручник, частина 1, с. 6-8, 11-14).
		+	Метою даного уроку є ознайомлення з основними координатами простору.
		+	Завдання уроку: 1) розвинути навички колективної роботи, 2) дати поняття напрямку в просторі; 3) сформувати практичні навички визначення напрямку у просторі.
		+	3. Урок-екскурсія "Геометрія навколо нас". Урок можна провести, слідуючи тому ж маршруту, який був використаний на уроці 1, але тепер основна увага зосереджується на формі навколишніх предметів, серед яких діти намагаються знайти схожі, а також на пошуку в об'ємних предметах знайомих площинних фігур (кіл, багатокутників різної форми і т.д.). (Програмний матеріал, не відбитий у підручнику).
		+	Метою даного уроку є ознайомлення з поняттям форми, і формування абстрактного мислення - предмети в світі відрізняються, але їх форму можна звести до певного набору фігур.
		+	Завдання уроку: 1) зацікавити дітей геометрією, 2) дати поняття форми предмета, 3) дати навички визначення форм і порівняння їх між собою.
		+	4. Урок-подорож на тему "Навіщо людям потрібні числа". Урок проводиться в околицях школи за маршрутом, на якому учні можуть побачити різні об'єкти, в яких використані числа (номери будинків, маршрутів автобусів та інших видів транспорту, шкали ваг, ціни товару і т.д.). При проведенні уроку бажано використовувати вірш [16]
		+	Негадано-неждано
		+	Нагрянула біда:
		+	Всі числа загубилися,
		+	Зникли без сліду.
		+	Як будинок або квартиру
		+	Без номера знайти?
		+	І до одного в день народження
		+	Вчасно прийти?
		+	Адже стрілка не покаже Нам час на годиннику, І скільки важать фрукти, Не видно на вагах. Відтепер заблукати. Не варто й праці: Автобус без маршруту Відходить у нікуди.
		+	Метою даного уроку є ознайомлення з поняттям натурального числа, і формування абстрактного мислення - предмети в світі відрізняються, але їх кількість можна виразити через ті ж самі числа.
		+	Завдання уроку: 1) зацікавити дітей математикою, 2) дати поняття натурального числа; 3) дати навички рахунку і порівняння чисел між собою.
		+	5. Урок-екскурсія на тему "Лінії навколо нас". Урок бажано провести там же, де проходив урок 3, але зосередивши увагу на пошуку ліній, як частини розглядалися на ньому об'ємних і площинних об'єктів. (Підручник частина 1, с. 19,23,27,29,36,41,43) [17].
		+	Метою даного уроку є ознайомлення з поняттям лінії, і формування абстрактного мислення - предмети в світі відрізняються, але їх форму можна звести до певного набору ліній.
		+	Завдання уроку: 1) зацікавити дітей геометрією, 2) дати поняття лінії; 3) дати навички визначення ліній і їх напрямів.
		+	6. Урок-гра "Рухаємося за планом" (завершення роботи над орієнтацією в просторі з використанням одного напрямку). На пришкільній ділянці або в будь-якому обраному для проведення уроку приміщення заздалегідь влаштовуються "схованки" з сюрпризами за кількістю команд, на які вчитель розділить учнів. Для кожної команди заготовлюється план руху до одного з тайників із зазначенням поворотів і довжини проходок по прямій між ними в кроках або з використанням будь-якої іншої мірки, яка вручається команді (це може бути паличка, шматок шнура і т.д.). Бажано, щоб на кожному відрізку шляху число мірок не перевищувало 9. Гра завершується, коли всі команди знайдуть свою схованку. Ті, хто впорався із завданням раніше, можуть на прохання відсталих надавати їм допомогу. (Команди повинні бути приблизно рівними за можливостями). (Підручник, частина 1, с. 29, 47, 60, 63).
		+	Метою даного уроку є закріплення поняття напрямки, і формування абстрактного мислення - все різноманіття переміщень можна звести до певного набору напрямків.
		+	Завдання уроку: 1) зацікавити дітей геометрією; 2) закріпити уявлення про основні напрямки в просторі; 3) дати навички визначення напрямів і руху за планом в просторі.

	==Висновки==		==Висновки==

←Попередня ревізія		Версія за 11:46, 19 лютого 2015
Рядок 20:		Рядок 20:

	==Гіпотеза дослідження==		==Гіпотеза дослідження==
		+	Дидактична гра як феномен культури навчає, розвиває, виховує, соціалізує, розважає, дає відпочинок, і вона ж пародіює, іронізує, сміється, публічно демонструє відносність соціальних статусів і положень. Із самих ранніх почав цивілізації гра стала контрольним мірилом прояву всіх найважливіших рис особистості і застосовувалася з метою удосконалення та розвитку особистості.
		+	Отримані учнями знання в результаті дидактичної гри служать основою найважливіших умінь і навичок, які повинні освоїти молодші школярі.
		+	Так придбані математичні знання дозволяють їм свідомо оволодіти математичними вміннями і навичками.

	==Мета дослідження==		==Мета дослідження==

@@ Рядок 71: / Рядок 71: @@
 ==Висновки==
 ==Корисні ресурси==
 [[Категорія: Шаблони]]

←Попередня ревізія		Версія за 11:46, 19 лютого 2015
Рядок 12:		Рядок 12:

	==Проблема дослідження==		==Проблема дослідження==
		+	Серед проблем, які звертають на себе увагу сучасних дослідників, все більшого значення набувають ті, які пов'язані з пошуками шляхів підвищення якості та ефективності цілеспрямованого виховання в умовах сучасної кризової ситуації в економіці, духовної і культурної сферах нашого суспільства.
		+
		+	На відміну від інших видів діяльності гра містить мету в самій собі; сторонніх і відокремлених завдань у грі дитина не ставить і не вирішує. Гра часто і визначається як діяльність, яка виконується заради самої себе, інших цілей і завдань не переслідує. Слід мати на увазі, що в міру розвитку ігор на певному етапі виявляється мета. Ігрові дії стають доцільними: приступаючи до будівництва "тунелю" в "горах" або до лікування "хворого" дитина знає, що і як він буде робити і що вийде в результаті гри. Точно так само і починаючи гру у волейбол, футбол, діти ставлять мету - виграти. Але як у першому, так і в другому випадку мета не виходить за рамки гри, укладена в ній самій і ніяких сторонніх завдань у ній не ставиться і не вирішується.
		+
		+	У наш час проблема розвитку та виховання людини, тобто формування особистості висунулася в ряд найбільш важливих і злободенних питань. Інтерес до цієї проблеми виникає з потреб пристосувати людини нового часу до структури та організації суспільства. У формуванні культури спілкування нової людини вирішальну роль відіграють виховання творчого ставлення до праці, забезпечення загальнокультурного й морального розвитку, соціальної активності, політичної свідомості, розуміння і цілей завдань суспільного виробництва, всього нашого життя, демократизму і гуманізму. Разом з тим ми розглядаємо це як нерозривний частина багатофакторного процесу виховання, що іде своїми коренями в саму серцевину людської цивілізації, основою якої є моральність. Вона - добрий знак природи, ознака потрясінь, перенесений в наші дні.
		+	Виховання - одне з основних функцій суспільства. У ході процесу виховання передається і засвоюється досвід поколінь, впроваджуються у свідомість і поведінку людей моральні норми, прийняті в даному суспільстві. Під виховним процесом розуміється процес, в якому відповідно до цілей і завдань суспільства відбувається організоване виховний вплив, кінцевим своїм результатом передбачає формування особистості, потрібною і корисною суспільству.

	==Гіпотеза дослідження==		==Гіпотеза дослідження==

←Попередня ревізія		Версія за 09:05, 21 січня 2015
Рядок 5:		Рядок 5:

	==Назва проекту==		==Назва проекту==
		+	Формування логічного мислення.

	==Автори проекту==		==Автори проекту==