http://wiki.iteach.com.ua/api.php?action=feedcontributions&user=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0+%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&feedformat=atomIteach WIKI - Внесок користувача [uk]2024-03-29T01:57:17ZВнесок користувачаMediaWiki 1.24.1http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1028775Користувач:Світлана Єфремова2017-10-27T15:59:00Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
[[Файл:ddggheerth.jpg|left|200px]]<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій сайт ==<br />
<br />
[[https://sites.google.com/s/0B1Yw7_TSwU-pSmM0N0FTVjM1UGs/p/0B1Yw7_TSwU-peVc4N0JHZzVjRU0/edit]]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
<br />
[[Плетіння мандал]]<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB&diff=1028772Плетіння мандал2017-10-27T15:51:49Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div>Майстер-клас для батьків<br />
<br />
«Плетіння мандал як засіб збереження психологічного здоров'я дитини»<br />
<br />
Мета: познайомити батьків з поняттям « мандала» та її призначенням; навчити практичним вмінням плетіння мандал; сприяти формуванню батьківської компетентності в питанні підвищення стресостійкості дітей через впровадження нових форм та методів взаємодії з дітьми. <br />
<br />
Обладнання: різнокольорові нитки, бамбукові шпажки, намистинки, ножиці, зразки виконаних мандал<br />
<br />
Хід проведення.<br />
<br />
1.Вступ. <br />
Практика роботи з дітьми в дошкільному закладі вказує на тенденцію до збільшен¬ня числа дітей із високою тривожністю. Це заважає повноцінному психофізичному роз¬витку дітей, негативно позначається на сфері їх спілкування і провідній діяльності, сприяє появі психосоматичних проблем. Робота з такими дітьми потребує використання нових технологій. В умовах сьогодення діти потребують турботи дорослих, психологічної підтримки , ефективного спілкування як в дошкільному закладі, так і в родині. Сьогодні я хочу познайомити з вас технікою плетіння мандал із ниток, яка допоможе вам не тільки цікаво привести час з вашою дитиною, а й допоможе вирішити багато питань. <br />
<br />
2.Інформаційне повідомлення<br />
<br />
Мандала в переводі з санскриту означає «коло», «диск» Але в духовних традиціях мандала це не тільки коло - це ціла модель Всесвіту, яка містить в собі гармонію, примирення зі світом,«карта космосу». Якщо висловитися в двух словах, то «мандала» - це картина світу. Типова форма – зовнішнє коло, вписаний в нього квадрат, в який вписано внутрішнє коло, яке часто має форму квітки лотосу. Квадрат між ними зорієнтований в різні частини світу.(Демонстрація мандал) <br />
Мандали широко застосовувалися в Індії,Тибеті, Китаї, Північній та Південній Америці, Африці. Але назви в кожному континенті відрізнялися. В Київській Русі існувала схожа техніка плетіння оберегів, яка називалася «Боже Око». Вважалося, що цей оберіг оберігає хату та її господаря від «злих чар» та неприємностей. Зараз мандолою називають любий малюнок, вписаний в коло та маючий симетрію візерунків. Психоаналітик Карл Густав Юнг вважав мандалу чудовим інструментом для внутрішнього перевтілення на шляху самореалізації. Саме Юнг звернув увагу на те, що в складні періоди життя наше безсвідоме часто спонукає нас малювати щось, нагадуючи мандали чи бачити такі фігури уві сні.<br />
Мандала – це оберіг, який не тільки допомагає відчувати себе краще (наприклад, бути впевненіше, спокійніше, наповнюватися енергією), але й швидше найти шлях до вирішення важливих завдань. <br />
Плетіння мандал – це свого роду медитація. Людина під час плетіння мандали спокійна і зосереджена, її думки світлі, що дозволяє добитися стану внутрішньої гармонії. Давно відомо, що плетіння мандал є одним із благосних занять, особливо для жінок. Існує думка, що «мандала сама обирає для себе кольори та час створення» і завжди виходить красивою. Мандала допомагає реалізовувати добрі наміри – їх можна вплести під час плетіння. Гармонізація відносин, укріплення здоров'я, очищення простору від негативу – це тільки частина намірів, здійсненню яких можуть сприяти сплетені людиною мандали. Мандала має властивість поглинати думки під час плетіння, форма мандали направляє рух єнергії по спіралі від центру. А мандала, сплетена мамою для своєї дитини, буде відрізнятися оособливою силою.<br />
Плетіння мандал – заняття, за яким можно провести багато часу з вашими дітьми: навіть непосидючі діти , починаючи плести мандалу, заспокоюються, і занурюються в цей процес. Вважається, що мандала, сплетена руками дитини, несе в дім благословення.<br />
<br />
Користь від плетіння мандали для дітей:<br />
<br />
Розвиток моторики рук;<br />
<br />
Розвиток уваги, зосередженості;<br />
<br />
Формування естетичного сприймання кольорів;<br />
<br />
Зняття внутрішньої напруженості та тривожності;<br />
<br />
Виховання охайності;<br />
<br />
Гармонізація внутрішнього стану;<br />
<br />
Розвиток саморегуляції;<br />
<br />
Релаксація;<br />
<br />
Активізація внутрішніх ресурсів.<br />
<br />
Ось і ми з вами сьогодні повчимося плести мандали<br />
<br />
Перед плетінням мандал з дітьми, необхідниа спеціальна підготовка,настрій : запропонуйте дитині сплести «Чарівну зірку» чи «чарівну павутинку», і вплести в неї спокій, добро, здоров'я, гарні думки яка завжди буде оберігати її від всяких негараздів.<br />
<br />
3. Практична частина<br />
<br />
Сьогодні ми з вами будемо плести мандалу на 4 промінчиках. Ця ман дала найпростіша, і техніку її плетіння легко засвоїть навіть дошкільник, і може потім плести самостійно.<br />
Для роботи нам знадобляться: бамбукові шпажки, кольорові нитки, ножиці, намистинки для прикрас.<br />
<br />
1.Беремо дві шпажки. Знаходимо середину, і зав'язуємо їх нитками одного кольору двійним вузлом. <br />
<br />
2. Розводимо палички таким чином, щоб вийшов хрестик і обмотуємо нитками серединку, тісно фіксуючи декілька разів. – основа готова! <br />
<br />
3.Обмотуємо почергово наші промінчики, направляючи нашу нитку під низ промінчика, і виводячи наверх.<br />
<br />
4.Тісно прив'язуємо наші ниточки. У вас повинен вийти квадрат.<br />
<br />
5.Прив'язуючи ниточку другого кольору, у вас вийде квадрат в вигляді рамочки іншого кольору.<br />
<br />
6. В плетіння можна добавити намистинки, прикрасивши ними свою мандалу.<br />
<br />
Ваша мандала готова!<br />
<br />
Пам'ятайте!<br />
Коли мандала «відпрацювала» своє призначення (зламалася, на неї не хочеться більше дивитися), треба прибрати її з видного місця, або закопати, спалити чи пустити в річку. Не можна їх просто викидати чи знищувати.<br />
<br />
Небажано їх закривати целофаном чи плівкою: вони повинні взаємодіяти з оточенням.<br />
<br />
Мандала керується людською думкою, тому чим позитивнішою є інформація, тим позитівніші емоції вони до себе притягує.<br />
<br />
4. Рефлексія. Мені дуже подобається ця техніка плетіння. В ній присутні елементи кольоротерапії і релаксації. А чим вам сподобалася ця техніка? Покажіть один одному, які роботи у вас вийшли. Що у вас визвало труднощі, а що сподобалося? Як плануєте далі використовувати отриманий досвід (відповіді батьків)</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB&diff=1028770Плетіння мандал2017-10-27T15:50:17Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div>«Плетіння мандал як засіб збереження психологічного здоров'я дитини»<br />
<br />
Мета: познайомити батьків з поняттям « мандала» та її призначенням; навчити практичним вмінням плетіння мандал; сприяти формуванню батьківської компетентності в питанні підвищення стресостійкості дітей через впровадження нових форм та методів взаємодії з дітьми. <br />
<br />
Обладнання: різнокольорові нитки, бамбукові шпажки, намистинки, ножиці, зразки виконаних мандал<br />
<br />
Хід проведення.<br />
<br />
1.Вступ. <br />
Практика роботи з дітьми в дошкільному закладі вказує на тенденцію до збільшен¬ня числа дітей із високою тривожністю. Це заважає повноцінному психофізичному роз¬витку дітей, негативно позначається на сфері їх спілкування і провідній діяльності, сприяє появі психосоматичних проблем. Робота з такими дітьми потребує використання нових технологій. В умовах сьогодення діти потребують турботи дорослих, психологічної підтримки , ефективного спілкування як в дошкільному закладі, так і в родині. Сьогодні я хочу познайомити з вас технікою плетіння мандал із ниток, яка допоможе вам не тільки цікаво привести час з вашою дитиною, а й допоможе вирішити багато питань. <br />
<br />
2.Інформаційне повідомлення<br />
<br />
Мандала в переводі з санскриту означає «коло», «диск» Але в духовних традиціях мандала це не тільки коло - це ціла модель Всесвіту, яка містить в собі гармонію, примирення зі світом,«карта космосу». Якщо висловитися в двух словах, то «мандала» - це картина світу. Типова форма – зовнішнє коло, вписаний в нього квадрат, в який вписано внутрішнє коло, яке часто має форму квітки лотосу. Квадрат між ними зорієнтований в різні частини світу.(Демонстрація мандал) <br />
Мандали широко застосовувалися в Індії,Тибеті, Китаї, Північній та Південній Америці, Африці. Але назви в кожному континенті відрізнялися. В Київській Русі існувала схожа техніка плетіння оберегів, яка називалася «Боже Око». Вважалося, що цей оберіг оберігає хату та її господаря від «злих чар» та неприємностей. Зараз мандолою називають любий малюнок, вписаний в коло та маючий симетрію візерунків. Психоаналітик Карл Густав Юнг вважав мандалу чудовим інструментом для внутрішнього перевтілення на шляху самореалізації. Саме Юнг звернув увагу на те, що в складні періоди життя наше безсвідоме часто спонукає нас малювати щось, нагадуючи мандали чи бачити такі фігури уві сні.<br />
Мандала – це оберіг, який не тільки допомагає відчувати себе краще (наприклад, бути впевненіше, спокійніше, наповнюватися енергією), але й швидше найти шлях до вирішення важливих завдань. <br />
Плетіння мандал – це свого роду медитація. Людина під час плетіння мандали спокійна і зосереджена, її думки світлі, що дозволяє добитися стану внутрішньої гармонії. Давно відомо, що плетіння мандал є одним із благосних занять, особливо для жінок. Існує думка, що «мандала сама обирає для себе кольори та час створення» і завжди виходить красивою. Мандала допомагає реалізовувати добрі наміри – їх можна вплести під час плетіння. Гармонізація відносин, укріплення здоров'я, очищення простору від негативу – це тільки частина намірів, здійсненню яких можуть сприяти сплетені людиною мандали. Мандала має властивість поглинати думки під час плетіння, форма мандали направляє рух єнергії по спіралі від центру. А мандала, сплетена мамою для своєї дитини, буде відрізнятися оособливою силою.<br />
Плетіння мандал – заняття, за яким можно провести багато часу з вашими дітьми: навіть непосидючі діти , починаючи плести мандалу, заспокоюються, і занурюються в цей процес. Вважається, що мандала, сплетена руками дитини, несе в дім благословення.<br />
<br />
Користь від плетіння мандали для дітей:<br />
<br />
Розвиток моторики рук;<br />
<br />
Розвиток уваги, зосередженості;<br />
<br />
Формування естетичного сприймання кольорів;<br />
<br />
Зняття внутрішньої напруженості та тривожності;<br />
<br />
Виховання охайності;<br />
<br />
Гармонізація внутрішнього стану;<br />
<br />
Розвиток саморегуляції;<br />
<br />
Релаксація;<br />
<br />
Активізація внутрішніх ресурсів.<br />
<br />
Ось і ми з вами сьогодні повчимося плести мандали<br />
<br />
Перед плетінням мандал з дітьми, необхідниа спеціальна підготовка,настрій : запропонуйте дитині сплести «Чарівну зірку» чи «чарівну павутинку», і вплести в неї спокій, добро, здоров'я, гарні думки яка завжди буде оберігати її від всяких негараздів.<br />
<br />
3. Практична частина<br />
<br />
Сьогодні ми з вами будемо плести мандалу на 4 промінчиках. Ця ман дала найпростіша, і техніку її плетіння легко засвоїть навіть дошкільник, і може потім плести самостійно.<br />
Для роботи нам знадобляться: бамбукові шпажки, кольорові нитки, ножиці, намистинки для прикрас.<br />
<br />
1.Беремо дві шпажки. Знаходимо середину, і зав'язуємо їх нитками одного кольору двійним вузлом. <br />
<br />
2. Розводимо палички таким чином, щоб вийшов хрестик і обмотуємо нитками серединку, тісно фіксуючи декілька разів. – основа готова! <br />
<br />
3.Обмотуємо почергово наші промінчики, направляючи нашу нитку під низ промінчика, і виводячи наверх.<br />
<br />
4.Тісно прив'язуємо наші ниточки. У вас повинен вийти квадрат.<br />
<br />
5.Прив'язуючи ниточку другого кольору, у вас вийде квадрат в вигляді рамочки іншого кольору.<br />
<br />
6. В плетіння можна добавити намистинки, прикрасивши ними свою мандалу.<br />
<br />
Ваша мандала готова!<br />
<br />
Пам'ятайте!<br />
Коли мандала «відпрацювала» своє призначення (зламалася, на неї не хочеться більше дивитися), треба прибрати її з видного місця, або закопати, спалити чи пустити в річку. Не можна їх просто викидати чи знищувати.<br />
<br />
Небажано їх закривати целофаном чи плівкою: вони повинні взаємодіяти з оточенням.<br />
<br />
Мандала керується людською думкою, тому чим позитивнішою є інформація, тим позитівніші емоції вони до себе притягує.<br />
<br />
4. Рефлексія. Мені дуже подобається ця техніка плетіння. В ній присутні елементи кольоротерапії і релаксації. А чим вам сподобалася ця техніка? Покажіть один одному, які роботи у вас вийшли. Що у вас визвало труднощі, а що сподобалося? Як плануєте далі використовувати отриманий досвід (відповіді батьків)</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB&diff=1028766Плетіння мандал2017-10-27T15:45:10Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div>«Плетіння мандал як засіб збереження психологічного здоров'я дитини»<br />
<br />
Мета: познайомити батьків з поняттям « мандала» та її призначенням; навчити практичним вмінням плетіння мандал; сприяти формуванню батьківської компетентності в питанні підвищення стресостійкості дітей через впровадження нових форм та методів взаємодії з дітьми. <br />
Обладнання: різнокольорові нитки, бамбукові шпажки, намистинки, ножиці, зразки виконаних мандал<br />
<br />
Хід проведення.<br />
1.Вступ. <br />
Практика роботи з дітьми в дошкільному закладі вказує на тенденцію до збільшен¬ня числа дітей із високою тривожністю. Це заважає повноцінному психофізичному роз¬витку дітей, негативно позначається на сфері їх спілкування і провідній діяльності, сприяє появі психосоматичних проблем. Робота з такими дітьми потребує використання нових технологій. В умовах сьогодення діти потребують турботи дорослих, психологічної підтримки , ефективного спілкування як в дошкільному закладі, так і в родині. Сьогодні я хочу познайомити з вас технікою плетіння мандал із ниток, яка допоможе вам не тільки цікаво привести час з вашою дитиною, а й допоможе вирішити багато питань. <br />
<br />
2.Інформаційне повідомлення<br />
Мандала в переводі з санскриту означає «коло», «диск» Але в духовних традиціях мандала це не тільки коло - це ціла модель Всесвіту, яка містить в собі гармонію, примирення зі світом,«карта космосу». Якщо висловитися в двух словах, то «мандала» - це картина світу. Типова форма – зовнішнє коло, вписаний в нього квадрат, в який вписано внутрішнє коло, яке часто має форму квітки лотосу. Квадрат між ними зорієнтований в різні частини світу.(Демонстрація мандал) <br />
Мандали широко застосовувалися в Індії,Тибеті, Китаї, Північній та Південній Америці, Африці. Але назви в кожному континенті відрізнялися. В Київській Русі існувала схожа техніка плетіння оберегів, яка називалася «Боже Око». Вважалося, що цей оберіг оберігає хату та її господаря від «злих чар» та неприємностей. Зараз мандолою називають любий малюнок, вписаний в коло та маючий симетрію візерунків. Психоаналітик Карл Густав Юнг вважав мандалу чудовим інструментом для внутрішнього перевтілення на шляху самореалізації. Саме Юнг звернув увагу на те, що в складні періоди життя наше безсвідоме часто спонукає нас малювати щось, нагадуючи мандали чи бачити такі фігури уві сні.<br />
Мандала – це оберіг, який не тільки допомагає відчувати себе краще (наприклад, бути впевненіше, спокійніше, наповнюватися енергією), але й швидше найти шлях до вирішення важливих завдань. <br />
Плетіння мандал – це свого роду медитація. Людина під час плетіння мандали спокійна і зосереджена, її думки світлі, що дозволяє добитися стану внутрішньої гармонії. Давно відомо, що плетіння мандал є одним із благосних занять, особливо для жінок. Існує думка, що «мандала сама обирає для себе кольори та час створення» і завжди виходить красивою. Мандала допомагає реалізовувати добрі наміри – їх можна вплести під час плетіння. Гармонізація відносин, укріплення здоров'я, очищення простору від негативу – це тільки частина намірів, здійсненню яких можуть сприяти сплетені людиною мандали. Мандала має властивість поглинати думки під час плетіння, форма мандали направляє рух єнергії по спіралі від центру. А мандала, сплетена мамою для своєї дитини, буде відрізнятися оособливою силою.<br />
Плетіння мандал – заняття, за яким можно провести багато часу з вашими дітьми: навіть непосидючі діти , починаючи плести мандалу, заспокоюються, і занурюються в цей процес. Вважається, що мандала, сплетена руками дитини, несе в дім благословення.<br />
<br />
Користь від плетіння мандали для дітей:<br />
Розвиток моторики рук;<br />
Розвиток уваги, зосередженості;<br />
Формування естетичного сприймання кольорів;<br />
Зняття внутрішньої напруженості та тривожності;<br />
Виховання охайності;<br />
Гармонізація внутрішнього стану;<br />
Розвиток саморегуляції;<br />
Релаксація;<br />
Активізація внутрішніх ресурсів.<br />
Ось і ми з вами сьогодні повчимося плести мандали<br />
Перед плетінням мандал з дітьми, необхідниа спеціальна підготовка,настрій : запропонуйте дитині сплести «Чарівну зірку» чи «чарівну павутинку», і вплести в неї спокій, добро, здоров'я, гарні думки яка завжди буде оберігати її від всяких негараздів.<br />
<br />
3. Практична частина<br />
Сьогодні ми з вами будемо плести мандалу на 4 промінчиках. Ця ман дала найпростіша, і техніку її плетіння легко засвоїть навіть дошкільник, і може потім плести самостійно.<br />
Для роботи нам знадобляться: бамбукові шпажки, кольорові нитки, ножиці, намистинки для прикрас.<br />
1.Беремо дві шпажки. Знаходимо середину, і зав'язуємо їх нитками одного кольору двійним вузлом. <br />
2. Розводимо палички таким чином, щоб вийшов хрестик і обмотуємо нитками серединку, тісно фіксуючи декілька разів. – основа готова! <br />
3.Обмотуємо почергово наші промінчики, направляючи нашу нитку під низ промінчика, і виводячи наверх.<br />
4.Тісно прив'язуємо наші ниточки. У вас повинен вийти квадрат.<br />
5.Прив'язуючи ниточку другого кольору, у вас вийде квадрат в вигляді рамочки іншого кольору.<br />
6. В плетіння можна добавити намистинки, прикрасивши ними свою мандалу.<br />
Ваша мандала готова!<br />
Пам'ятайте!<br />
Коли мандала «відпрацювала» своє призначення (зламалася, на неї не хочеться більше дивитися), треба прибрати її з видного місця, або закопати, спалити чи пустити в річку. Не можна їх просто викидати чи знищувати.<br />
<br />
Небажано їх закривати целофаном чи плівкою: вони повинні взаємодіяти з оточенням.<br />
<br />
Мандала керується людською думкою, тому чим позитивнішою є інформація, тим позитівніші емоції вони до себе притягує.<br />
4. Рефлексія. Мені дуже подобається ця техніка плетіння. В ній присутні елементи кольоротерапії і релаксації. А чим вам сподобалася ця техніка? Покажіть один одному, які роботи у вас вийшли. Що у вас визвало труднощі, а що сподобалося? Як плануєте далі використовувати отриманий досвід (відповіді батьків)</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB&diff=1028761Плетіння мандал2017-10-27T15:43:17Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div>«Плетіння мандал як засіб збереження психологічного здоров'я дитини»<br />
Мета: познайомити батьків з поняттям « мандала» та її призначенням; навчити практичним вмінням плетіння мандал; сприяти формуванню батьківської компетентності в питанні підвищення стресостійкості дітей через впровадження нових форм та методів взаємодії з дітьми. <br />
Обладнання: різнокольорові нитки, бамбукові шпажки, намистинки, ножиці, зразки виконаних мандал<br />
Хід проведення.<br />
1.Вступ. <br />
Практика роботи з дітьми в дошкільному закладі вказує на тенденцію до збільшен¬ня числа дітей із високою тривожністю. Це заважає повноцінному психофізичному роз¬витку дітей, негативно позначається на сфері їх спілкування і провідній діяльності, сприяє появі психосоматичних проблем. Робота з такими дітьми потребує використання нових технологій. В умовах сьогодення діти потребують турботи дорослих, психологічної підтримки , ефективного спілкування як в дошкільному закладі, так і в родині. Сьогодні я хочу познайомити з вас технікою плетіння мандал із ниток, яка допоможе вам не тільки цікаво привести час з вашою дитиною, а й допоможе вирішити багато питань. <br />
2.Інформаційне повідомлення<br />
Мандала в переводі з санскриту означає «коло», «диск» Але в духовних традиціях мандала це не тільки коло - це ціла модель Всесвіту, яка містить в собі гармонію, примирення зі світом,«карта космосу». Якщо висловитися в двух словах, то «мандала» - це картина світу. Типова форма – зовнішнє коло, вписаний в нього квадрат, в який вписано внутрішнє коло, яке часто має форму квітки лотосу. Квадрат між ними зорієнтований в різні частини світу.(Демонстрація мандал) <br />
Мандали широко застосовувалися в Індії,Тибеті, Китаї, Північній та Південній Америці, Африці. Але назви в кожному континенті відрізнялися. В Київській Русі існувала схожа техніка плетіння оберегів, яка називалася «Боже Око». Вважалося, що цей оберіг оберігає хату та її господаря від «злих чар» та неприємностей. Зараз мандолою називають любий малюнок, вписаний в коло та маючий симетрію візерунків. Психоаналітик Карл Густав Юнг вважав мандалу чудовим інструментом для внутрішнього перевтілення на шляху самореалізації. Саме Юнг звернув увагу на те, що в складні періоди життя наше безсвідоме часто спонукає нас малювати щось, нагадуючи мандали чи бачити такі фігури уві сні.<br />
Мандала – це оберіг, який не тільки допомагає відчувати себе краще (наприклад, бути впевненіше, спокійніше, наповнюватися енергією), але й швидше найти шлях до вирішення важливих завдань. <br />
Плетіння мандал – це свого роду медитація. Людина під час плетіння мандали спокійна і зосереджена, її думки світлі, що дозволяє добитися стану внутрішньої гармонії. Давно відомо, що плетіння мандал є одним із благосних занять, особливо для жінок. Існує думка, що «мандала сама обирає для себе кольори та час створення» і завжди виходить красивою. Мандала допомагає реалізовувати добрі наміри – їх можна вплести під час плетіння. Гармонізація відносин, укріплення здоров'я, очищення простору від негативу – це тільки частина намірів, здійсненню яких можуть сприяти сплетені людиною мандали. Мандала має властивість поглинати думки під час плетіння, форма мандали направляє рух єнергії по спіралі від центру. А мандала, сплетена мамою для своєї дитини, буде відрізнятися оособливою силою.<br />
Плетіння мандал – заняття, за яким можно провести багато часу з вашими дітьми: навіть непосидючі діти , починаючи плести мандалу, заспокоюються, і занурюються в цей процес. Вважається, що мандала, сплетена руками дитини, несе в дім благословення.<br />
Користь від плетіння мандали для дітей:<br />
Розвиток моторики рук;<br />
Розвиток уваги, зосередженості;<br />
Формування естетичного сприймання кольорів;<br />
Зняття внутрішньої напруженості та тривожності;<br />
Виховання охайності;<br />
Гармонізація внутрішнього стану;<br />
Розвиток саморегуляції;<br />
Релаксація;<br />
Активізація внутрішніх ресурсів.<br />
Ось і ми з вами сьогодні повчимося плести мандали<br />
Перед плетінням мандал з дітьми, необхідниа спеціальна підготовка,настрій : запропонуйте дитині сплести «Чарівну зірку» чи «чарівну павутинку», і вплести в неї спокій, добро, здоров'я, гарні думки яка завжди буде оберігати її від всяких негараздів.<br />
3. Практична частина<br />
Сьогодні ми з вами будемо плести мандалу на 4 промінчиках. Ця ман дала найпростіша, і техніку її плетіння легко засвоїть навіть дошкільник, і може потім плести самостійно.<br />
Для роботи нам знадобляться: бамбукові шпажки, кольорові нитки, ножиці, намистинки для прикрас.<br />
1.Беремо дві шпажки. Знаходимо середину, і зав'язуємо їх нитками одного кольору двійним вузлом. <br />
2. Розводимо палички таким чином, щоб вийшов хрестик і обмотуємо нитками серединку, тісно фіксуючи декілька разів. – основа готова! <br />
3.Обмотуємо почергово наші промінчики, направляючи нашу нитку під низ промінчика, і виводячи наверх.<br />
4.Тісно прив'язуємо наші ниточки. У вас повинен вийти квадрат.<br />
5.Прив'язуючи ниточку другого кольору, у вас вийде квадрат в вигляді рамочки іншого кольору.<br />
6. В плетіння можна добавити намистинки, прикрасивши ними свою мандалу.<br />
Ваша мандала готова!<br />
Пам'ятайте!<br />
Коли мандала «відпрацювала» своє призначення (зламалася, на неї не хочеться більше дивитися), треба прибрати її з видного місця, або закопати, спалити чи пустити в річку. Не можна їх просто викидати чи знищувати.<br />
Небажано їх закривати целофаном чи плівкою: вони повинні взаємодіяти з оточенням.<br />
Мандала керується людською думкою, тому чим позитивнішою є інформація, тим позитівніші емоції вони до себе притягує.<br />
4. Рефлексія. Мені дуже подобається ця техніка плетіння. В ній присутні елементи кольоротерапії і релаксації. А чим вам сподобалася ця техніка? Покажіть один одному, які роботи у вас вийшли. Що у вас визвало труднощі, а що сподобалося? Як плануєте далі використовувати отриманий досвід (відповіді батьків)</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB&diff=1028758Плетіння мандал2017-10-27T15:42:01Z<p>Світлана Єфремова: Створена сторінка: «Плетіння мандал як засіб збереження психологічного здоров'я дитини» Мета: познайоми...</p>
<hr />
<div><br />
«Плетіння мандал як засіб збереження психологічного здоров'я дитини»<br />
Мета: познайомити батьків з поняттям « мандала» та її призначенням; навчити практичним вмінням плетіння мандал; сприяти формуванню батьківської компетентності в питанні підвищення стресостійкості дітей через впровадження нових форм та методів взаємодії з дітьми. <br />
Обладнання: різнокольорові нитки, бамбукові шпажки, намистинки, ножиці, зразки виконаних мандал<br />
Хід проведення.<br />
1.Вступ. <br />
Практика роботи з дітьми в дошкільному закладі вказує на тенденцію до збільшен¬ня числа дітей із високою тривожністю. Це заважає повноцінному психофізичному роз¬витку дітей, негативно позначається на сфері їх спілкування і провідній діяльності, сприяє появі психосоматичних проблем. Робота з такими дітьми потребує використання нових технологій. В умовах сьогодення діти потребують турботи дорослих, психологічної підтримки , ефективного спілкування як в дошкільному закладі, так і в родині. Сьогодні я хочу познайомити з вас технікою плетіння мандал із ниток, яка допоможе вам не тільки цікаво привести час з вашою дитиною, а й допоможе вирішити багато питань. <br />
2.Інформаційне повідомлення<br />
Мандала в переводі з санскриту означає «коло», «диск» Але в духовних традиціях мандала це не тільки коло - це ціла модель Всесвіту, яка містить в собі гармонію, примирення зі світом,«карта космосу». Якщо висловитися в двух словах, то «мандала» - це картина світу. Типова форма – зовнішнє коло, вписаний в нього квадрат, в який вписано внутрішнє коло, яке часто має форму квітки лотосу. Квадрат між ними зорієнтований в різні частини світу.(Демонстрація мандал) <br />
Мандали широко застосовувалися в Індії,Тибеті, Китаї, Північній та Південній Америці, Африці. Але назви в кожному континенті відрізнялися. В Київській Русі існувала схожа техніка плетіння оберегів, яка називалася «Боже Око». Вважалося, що цей оберіг оберігає хату та її господаря від «злих чар» та неприємностей. Зараз мандолою називають любий малюнок, вписаний в коло та маючий симетрію візерунків. Психоаналітик Карл Густав Юнг вважав мандалу чудовим інструментом для внутрішнього перевтілення на шляху самореалізації. Саме Юнг звернув увагу на те, що в складні періоди життя наше безсвідоме часто спонукає нас малювати щось, нагадуючи мандали чи бачити такі фігури уві сні.<br />
Мандала – це оберіг, який не тільки допомагає відчувати себе краще (наприклад, бути впевненіше, спокійніше, наповнюватися енергією), але й швидше найти шлях до вирішення важливих завдань. <br />
Плетіння мандал – це свого роду медитація. Людина під час плетіння мандали спокійна і зосереджена, її думки світлі, що дозволяє добитися стану внутрішньої гармонії. Давно відомо, що плетіння мандал є одним із благосних занять, особливо для жінок. Існує думка, що «мандала сама обирає для себе кольори та час створення» і завжди виходить красивою. Мандала допомагає реалізовувати добрі наміри – їх можна вплести під час плетіння. Гармонізація відносин, укріплення здоров'я, очищення простору від негативу – це тільки частина намірів, здійсненню яких можуть сприяти сплетені людиною мандали. Мандала має властивість поглинати думки під час плетіння, форма мандали направляє рух єнергії по спіралі від центру. А мандала, сплетена мамою для своєї дитини, буде відрізнятися оособливою силою.<br />
Плетіння мандал – заняття, за яким можно провести багато часу з вашими дітьми: навіть непосидючі діти , починаючи плести мандалу, заспокоюються, і занурюються в цей процес. Вважається, що мандала, сплетена руками дитини, несе в дім благословення.<br />
Користь від плетіння мандали для дітей:<br />
Розвиток моторики рук;<br />
Розвиток уваги, зосередженості;<br />
Формування естетичного сприймання кольорів;<br />
Зняття внутрішньої напруженості та тривожності;<br />
Виховання охайності;<br />
Гармонізація внутрішнього стану;<br />
Розвиток саморегуляції;<br />
Релаксація;<br />
Активізація внутрішніх ресурсів.<br />
Ось і ми з вами сьогодні повчимося плести мандали<br />
Перед плетінням мандал з дітьми, необхідниа спеціальна підготовка,<br />
настрій : запропонуйте дитині сплести «Чарівну зірку» чи «чарівну павутинку», і вплести в неї спокій, добро, здоров'я, гарні думки яка завжди буде оберігати її від всяких негараздів.<br />
3. Практична частина<br />
Сьогодні ми з вами будемо плести мандалу на 4 промінчиках. Ця ман дала найпростіша, і техніку її плетіння легко засвоїть навіть дошкільник, і може потім плести самостійно.<br />
Для роботи нам знадобляться: бамбукові шпажки, кольорові нитки, ножиці, намистинки для прикрас.<br />
1.Беремо дві шпажки. Знаходимо середину, і зав'язуємо їх нитками одного кольору двійним вузлом. <br />
2. Розводимо палички таким чином, щоб вийшов хрестик і обмотуємо нитками серединку, тісно фіксуючи декілька разів. – основа готова! <br />
3.Обмотуємо почергово наші промінчики, направляючи нашу нитку під низ промінчика, і виводячи наверх.<br />
4.Тісно прив'язуємо наші ниточки. У вас повинен вийти квадрат.<br />
5.Прив'язуючи ниточку другого кольору, у вас вийде квадрат в вигляді рамочки іншого кольору.<br />
6. В плетіння можна добавити намистинки, прикрасивши ними свою мандалу.<br />
Ваша мандала готова!<br />
Пам'ятайте!<br />
Коли мандала «відпрацювала» своє призначення (зламалася, на неї не хочеться більше дивитися), треба прибрати її з видного місця, або закопати, спалити чи пустити в річку. Не можна їх просто викидати чи знищувати.<br />
Небажано їх закривати целофаном чи плівкою: вони повинні взаємодіяти з оточенням.<br />
Мандала керується людською думкою, тому чим позитивнішою є інформація, тим позитівніші емоції вони до себе притягує.<br />
4. Рефлексія. Мені дуже подобається ця техніка плетіння. В ній присутні елементи кольоротерапії і релаксації. А чим вам сподобалася ця техніка? Покажіть один одному, які роботи у вас вийшли. Що у вас визвало труднощі, а що сподобалося? Як плануєте далі використовувати отриманий досвід (відповіді батьків)</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ddggheerth.jpg&diff=1026730Файл:Ddggheerth.jpg2017-10-23T14:10:47Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div></div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026729Користувач:Світлана Єфремова2017-10-23T14:10:27Z<p>Світлана Єфремова: /* Про мене */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
[[Файл:ddggheerth.jpg|left|200px]]<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
<br />
[[Плетіння мандал]]<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026668Користувач:Світлана Єфремова2017-10-23T13:17:42Z<p>Світлана Єфремова: /* Про мене */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
[[Файл:IMG_20141|left|200px]]<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
<br />
[[Плетіння мандал]]<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:FotoDSCN2816cvjpg.jpeg&diff=1026659Файл:FotoDSCN2816cvjpg.jpeg2017-10-23T13:11:15Z<p>Світлана Єфремова: Світлана Єфремова завантажив нову версію Файл:FotoDSCN2816cvjpg.jpeg</p>
<hr />
<div></div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026656Користувач:Світлана Єфремова2017-10-23T13:10:29Z<p>Світлана Єфремова: /* Про мене */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
[[Файл:2816dfhggyy.JPG|thumb|left|200px]]<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
<br />
[[Плетіння мандал]]<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026650Користувач:Світлана Єфремова2017-10-23T13:08:52Z<p>Світлана Єфремова: /* Про мене */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
[[Файл:DSCN2816dfhggyy.JPG|thumb|left|200px]]<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
<br />
[[Плетіння мандал]]<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026646Користувач:Світлана Єфремова2017-10-23T13:07:55Z<p>Світлана Єфремова: /* Про мене */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
[[Файл:DSCN2816.JPG|thumb|left|200px]]<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
<br />
[[Плетіння мандал]]<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:FotoDSCN2816cvjpg.jpeg&diff=1026640Файл:FotoDSCN2816cvjpg.jpeg2017-10-23T13:06:18Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div></div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026634Користувач:Світлана Єфремова2017-10-23T13:02:09Z<p>Світлана Єфремова: /* Про мене */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
[[Файл:fotoDSCN2816cvjpg|thumb|left|200px]]<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
<br />
[[Плетіння мандал]]<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026626Користувач:Світлана Єфремова2017-10-23T12:59:03Z<p>Світлана Єфремова: /* Про мене */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
[[Файл:fotoDSCN2816jpg|thumb|left|200px]]<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
<br />
[[Плетіння мандал]]<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026618Користувач:Світлана Єфремова2017-10-23T12:55:50Z<p>Світлана Єфремова: /* Про мене */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
[[Файл:foto11112222222.jpg|thumb|left|200px]]<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
<br />
[[Плетіння мандал]]<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026294Користувач:Світлана Єфремова2017-10-20T08:56:32Z<p>Світлана Єфремова: /* Мої захоплення */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
<br />
[[Плетіння мандал]]<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8&diff=1026293Адаптаційні заняття з дітьми2017-10-20T08:51:45Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div>Ігри з мишенятком Піком<br />
<br />
Адаптаційні заняття для дітей раннього віку <br />
<br />
Практичний психолог: Єфремова С.М. Психолог дошкілля № 10,2012 рік<br />
<br />
Мета програми: розвиток у дітей навичок, які б сприяли успішній адаптації до умов перебування в дошкільному закладі,сприяння позбавленню скутості, нервової напруги в адаптаційний період.<br />
<br />
Основні завдання програми:<br />
<br />
1. Розвиток комунікативних та ігрових навичок.<br />
<br />
2. Сприяння зняттю емоційної напруги.<br />
<br />
3. Формування відчуття належності до групи<br />
<br />
4. Формування позитивного відношення до відвідування дитячого садка.<br />
<br />
Заняття проводяться з групою дітей (10-12 дітей) 1 раз на тиждень, протягом місяця(вересень)<br />
<br />
Тривалість занять -10 -15 хвилин<br />
<br />
Структура занять:<br />
<br />
1.Привітання<br />
<br />
2.Основна частина (ігри, вправи)<br />
<br />
3. Прощання, релаксаційні вправи <br />
<br />
Очікуваний результат: швидка та легка адаптація дітей до умов перебування в дошкільному навчальному закладі.<br />
<br />
Заняття 1<br />
Мета: розвивати бажання познайомитись, вміння встановлювати контакт.<br />
<br />
Обладнання: іграшка мишеня, магнітофон, запис спокійної музики.<br />
<br />
Хід заняття<br />
У групу до дітей приходить мишеня (лялька). Психолог звертається до дітей: - «погляньте, хто до вас прийшов у гості! Мишенятко дуже хоче з вами пограти, але спочатку потрібно познайомитись.»<br />
<br />
Вправа «Знайомство<br />
<br />
Ведучий з іграшкою, одягненою на руку по-черзі підходить до кожної дитини, мишенятко простягає лапку і знайомиться:-«привіт, мене звати мишенятко Пік,а тебе як звати?» Кожна дитина по черзі жме лапку мишеняті, називаючи своє ім'я.<br />
<br />
Гра «Чобіток»<br />
<br />
На килимку стрічкою проводиться межа:- «це буде наша хатка - звідси наші ніжки побіжать по доріжці, а куди вони побіжать, зараз покажу» На відстані 20-25 кроків проводиться друга межа. «Тут зупинятимуться наші ніжки»<br />
<br />
Ніжки, ніжки,<br />
Бігли по доріжці, (біжать у напрямку до другої лінії)<br />
Бігли ліском,<br />
Прибігли на лужок,<br />
Стрибали на горбок (стрибки на 2х ногах)<br />
Плиг-скок, плиг-скок,<br />
Загубили чобіток (всі присідають)<br />
Всі шукають чобіток (повороти в різні сторони)<br />
Знайшли чобіток! (всі встають на ніжки та біжать назад)<br />
<br />
Гра «Тиха година для мишенят!»<br />
Мишенятко Пік пропонує дітям перетворитись в маленьких мишенят, і запрошує їх в гості в свою нірку. Діти повторюють дії за мишенятком: кусають шматочок сиру - обідають. Гладять свої животики - наїлись. Зівають та потягуються – хочуть спати. Потім діти-мишенятка лягають спати на килимок. Включається спокійна музика.<br />
<br />
Заняття 2<br />
Мета: продовжувати розвивати вміння встановлювати контакт з дітьми, сприяти позбавленню скутості, нервового напруження.<br />
Обладнання: іграшки мишеня та цуценя, обруч зі стрічками, магнітофон, запис спокійної музики.<br />
<br />
Хід заняття<br />
1.Привітання<br />
Психолог входить до групи з іграшками мишенятка та цуценя, одітими на руки. «Привіт! Минулого разу мені дуже сподобалось з вами грати, і я розповів про вас своєму другу Дружку. Він також хоче з вами познайомитись.»<br />
<br />
Вправа «Знайомство.<br />
Ведучий з іграшкою цуценя, одягненою на руку по-черзі підходить до кожної дитини, цуценя простягає лапку і знайомиться:- «привіт, мене звати Дружок,а тебе як звати?» Кожна дитина по черзі жме лапку Дружку , називаючи своє ім'я.<br />
<br />
Вправа «Потяг їде на галявинку»<br />
Психолог розповідає дітям, що сьогодні чарівний потяг, разом з їх новими друзями, відвезе їх на чарівну галявинку. Психолог виконує роль локомотиву, а діти - вагончиків .<br />
Паровозик наш швидкий,<br />
Він веселий і прудкий.<br />
Ми причепимо вагони<br />
Рушить поїзд від перону!<br />
Діти , імітуючи стук коліс потяга, рухаються по кімнаті.<br />
<br />
Гра «Карусель» <br />
На чарівній галявинці, дітям пропонується пограти в цікаву гру. «Зараз ми кататимемося на каруселі. Повторюйте за мною і рухайтесь дружно по колу, щоб карусель не зламалася» Тримаючись за руки, або за стрічки, прив'язані до обруча, діти разом з психологом рухаються по колу і вимовляють слова.<br />
Ледве-ледве ледве - ледве<br />
Закрутились каруселі (карусель поволі рухається )<br />
А потім, потім, потім,<br />
Все бігом, бігом, бігом, (темп прискорюється)<br />
Побігли, побігли, <br />
Побігли, побігли, <br />
Карусель зу-пи-ніть. (темп уповільнюється)<br />
Раз-два, раз-два <br />
От і закінчена гра. (всі зупиняються і кланяються один одному)<br />
Гра закінчується тим, що діти плескають одне з одним в долоні та розбігаються. Потім знову збираються у коло, і гра розпочинається.<br />
<br />
Вправа «Літачки"<br />
Мишенятко Пік з цуценям Дружком кажуть дітям про те, що час повертатись до дитячого садочка. Дітям пропонується «перетворитись в літачки та показати, як вони летять до дитячого садочка.<br />
<br />
Гра «Тиха година для мишенят!»<br />
Мишенятко Пік пропонує дітям відпочити після подорожі в своїй нірці. (див. заняття 1)<br />
<br />
<br />
Заняття 3<br />
<br />
Мета:вчити дітей діяти за вказівкою дорослого, розвивати відчуття єдності, бажання приймати участь у колективній грі.<br />
<br />
Обладнання: іграшка мишеня, ,магнітофон, запис спокійної музики.<br />
<br />
Привітання.Психолог з іграшкою мишенятка входить в групу, і запрошує дітей з ним погратись. «Привіт! Ви впізнали мене? Як мене звати? (мишенятко Пік) Я дуже люблю з вами гратись А ви хочете зі мною пограти? (відповіді дітей)<br />
<br />
Вправа «Пальці-мишки» <br />
Діти перетворюють свої пальчики в мишенят та тихенько бігають ними по столі,потім по своїм колінцям, по колінцям сусідів.<br />
<br />
Вправа «Хто в хатинці живе?»<br />
Діти «заходять» в хатинки (кожен над головою змикає руки в вигляді даху) Психолог підходить до кожної хатинки і каже: - « тук - тук, хто в хатинці живе?» Дитина відповідає: -« тут живе…( називає своє ім'я), хороша дівчинка(хлопчик)»<br />
<br />
Гра «Сонечко та дощик»<br />
Мишенятко Пік звертається до дітей:- «Яка гарна погода! Виходьте з хатинок всі зі мною грати!» Діти підбігають до мишенятка, а він промовляє:<br />
Сонце дивиться в хатинку,<br />
Світить у віконечко.<br />
Ми заплескали в долоньки -<br />
Дуже раді сонечку! А.Барто<br />
<br />
Діти повторюють вслід за мишенятком вірш. Потім він ще раз промовляє слова вірша, а діти рухаються, наслідуючи рухи дорослого.<br />
Топ-топ-топ-топ <br />
<br />
Топ-топ-топ<br />
<br />
Топ-топ-топ <br />
<br />
Топ-топ-топ (пауза)<br />
<br />
(всі тупають ніжками, стоячи на місці) <br />
<br />
Плеск,плеск, плеск, плеск.<br />
<br />
Плеск,плеск, плеск.<br />
<br />
Плеск,плеск, плеск.<br />
<br />
Плеск,плеск, плеск.(всі плескають в долоньки)<br />
«Дощик починається, швидше додому!» - звертається до дітей мишенятко. Всі поспішають у свої «будиночки»<br />
«Послухайте, як барабанить дощик по дахах,- говорить ведучий і, постукуючи зігнутими пальцями по сидінні<br />
стільчика, зображує шум дощу. Давайте попросимо дощик перестати капати» Психолог читає народну приспівку:<br />
Дощик,дощик, не сумуй!<br />
Капай, краплі не шкодуй.<br />
Тільки нас не намочи,<br />
Дарма в шибку не стучи!<br />
<br />
«Зараз вийду на вулицю і погляну, припинився дощик, чи ні»,- говорить мишенятко. Психолог з лялькою мишенятка удає, що мишенятко дивиться на небо, і кличе малят: «Сонечко світить! Немає дощу! Виходьте погуляти!». Діти знову збираються навколо мишеняти й услід за ним повторюють вірш про сонечко, виконуючи рухи. Можна пострибати, потанцювати, але до того часу, поки ведучий не скаже: «Ой,дощик починається!»<br />
<br />
Гра «Тиха година для мишенят!» (див. заняття 1)<br />
<br />
Заняття 4<br />
<br />
Мета: розвивати відчуття єдності, вміння працювати всі разом, сприяти зняттю емоційної напруги. <br />
Обладнання: іграшки мишеня, песика, котика, гусачка, кізочки, магнітофон, запис спокійної музики.<br />
<br />
Привітання.Психолог з іграшкою мишенятка входить в групу, і запрошує дітей з ним погратись. «Привіт! Ви впізнали мене? Як мене звати? (мишенятко Пік) Я дуже люблю з вами гратись А ви хочете зі мною пограти? (відповіді дітей)<br />
<br />
Вправа «Ім'я шепоче вітерець»<br />
Психолог від імені ляльки – мишенятка каже, що з ними хоче потоваришувати вітерець. І він навіть знає їх імена. Діти разом промовляють ім'я кожної дитини так, нібито їх називає вітерець (тихенько): «О-ля шур-шур». <br />
<br />
Вправа «Хто вийшов гуляти?»<br />
Мишенятко Пік каже малятам, що сьогодні він прийшов не один, а зі своїми друзями, і хоче їх показати, та разом з дітьми заспівати про них веселу пісеньку.<br />
Вийшов Пік наш погуляти,<br />
Він співає нам, малята:<br />
«Пі-пі-пі! Пі-пі-пі!» <br />
«Пі-пі-пі! Пі-пі-пі!» (діти повторюють всі разом) <br />
Вийшов песик погуляти,<br />
Він співає нам малята:<br />
«Гав-гав-гав! Гав-гав-гав!» <br />
«Гав-гав-гав! Гав-гав-гав! (діти повторюють всі разом)<br />
Котик ось іде гуляти.<br />
Він співає нам малята:<br />
«Няв-няв-няв! Няв-няв-няв!»<br />
«Няв-няв-няв! Няв-няв-няв!» (повторюють всі разом)<br />
Гусачок іде гуляти.<br />
Він співає нам малята:<br />
«Га-га-га! Га-га-га!»<br />
«Га-га-га! Га-га-га!» (діти повторюють всі разом)<br />
Іде кізонька гуляти.<br />
І співає нам, малята.<br />
«Ме-ме-ме! Ме-ме-ме!»<br />
«Ме-ме-ме! Ме-ме-ме!» (діти повторюють всі разом)<br />
<br />
Вправа «Один, два, три, зайці-замри»<br />
<br />
За командою ведучого (ляльки-мишеняти) діти застигають в позах, які він показує та називає (зайців, кошенят, ведмежат та ін.).<br />
<br />
Гра «Тиха година для мишенят!» (див. заняття 1)<br />
<br />
Заняття 5<br />
<br />
Мета: виховувати відчуття колективізму, позитивне відношення до відвідування дитячого садочка, зв'язне мовлення.<br />
<br />
Обладнання: іграшка мишеня, фотографії з життя малят у дитсадку, хустинки на кожну дитину,магнітофон, запис спокійної музики.<br />
<br />
Привітання<br />
Психолог з іграшкою мишенятка входить в групу, і запрошує дітей з ним погратись. «Привіт! Ви впізнали мене? Як мене звати? (мишенятко Пік) Я дуже люблю з вами гратись А ви хочете зі мною пограти? (відповіді дітей)<br />
<br />
Вправа «Ім'я шепоче дощик»<br />
Психолог від імені ляльки – мишенятка каже, що з ними хоче потоваришувати дощик. І він навіть знає їх імена. <br />
Діти разом промовляють ім'я кожної дитини так, нібито їх називає дощик: « Саша кап-кап-кап». <br />
<br />
Вправа «Наш веселий Дитсадочок»<br />
Мишенятко Пік пропонує дітям відгадати загадку:<br />
Куди матусі й тата<br />
Зрання ведуть маляток?<br />
Там діткам завжди раді:<br />
Сашку, Олежку, Наді.<br />
Там іграшки чекають<br />
Мишка, Дениска, Раю.<br />
І дітки-гарні друзі -<br />
Тут не сумують в тузі.<br />
Бо гарний у діток,<br />
Веселий…(дитсадок<br />
<br />
Потім мишенятко Пік пропонує дітям згадати ті цікаві справи, якими вони займаються в дитсадочку, і каже, що допоможуть їм у цьому фотографії. Психолог з лялькою мишеня показує групі фотознімки з життя вихованців, коментує їх зміст реченнями і спонукає малят спочатку уважно послухати, а потім читко їх повторити.Наприклад: Ми обідаємо. Ми граємось на дитячому майданчику.Ми займаємось фізкультурою. Ми співаємо пісеньку. Ми танцюємо. Ми малюємо рушничок та ін..<br />
<br />
Інсценування вірша «У дитячий сад ходили»<br />
Психолог декламує або наспівує вірш і показує дії, які повторюють малюки.<br />
У дитячий сад ходили<br />
Нас там їсти всіх навчили<br />
Ось так, ось так (підносять уявні ложки до рота)<br />
Нас там їсти всіх навчили<br />
У дитячий сад ходили<br />
Танцювати нас навчили<br />
Ось так, ось так (кружляють на місці, або виконують який -небудь танцювальний рух)<br />
Танцювати нас навчили<br />
У дитячий сад ходили<br />
Нас дружити там навчили<br />
Ось так, ось так (дружні обійми)<br />
Нас дружити там навчили.<br />
<br />
Вправа «Кольорові хустинки»<br />
<br />
Мишенятко Пік приносить всім кольорові хустинки і пропонує з ними пограти. Діти виконують дії за інструкцією: підняти хустинки, опустити, покружляти з хустинкою, пострибати т ін. під веселу музику.<br />
<br />
Вправа « Ми стоїмо рука в руці»<br />
(діти стоять у колі, тримаючись за руки)<br />
Ми стоїмо рука в руці,<br />
Разом ми — велика стрічка.<br />
Можемо ми великими бути (підняли руки нагору),<br />
Можемо маленькими бути (руки вниз),<br />
Але ніхто один не буде, і не буде сумувати .<br />
А тепер сядьте на підлогу також по колу, але щільніше. Ми зіграємо в гру з м'ячем. Це буде так: я кочу м'яч тому, хто сидить напроти мене, - це Андрійко. Він міцно тримає м'яч обома руками й чекає, що буде далі. А ми всі разом голосно називаємо його ім'я й продовжуємо: «Андрійко в нашій групі!» Після цього Андрійко котить м'яч кому-небудь іншому. І так далі, поки кожний не потримає м'яч і не почує своє ім'я.(Діти можуть отримувати м'яч кілька разів, але важливо нікого не пропустити.) <br />
<br />
Гра «Тиха година для мишенят!» (див. заняття 1)<br />
<br />
Література<br />
<br />
1.О.С. Нурєєва З.І.Шенфельд Таємниці адаптаціїХарків Видавнича група «Основа» 2007.<br />
<br />
2.О.В.Хухлаева, О.Е Хухлаев, И.М. Первушина Тропинка к своему Я: как сохранить психологическое здоровье дошкольников. – М.: Генезис, 2005. -175 с.<br />
<br />
3.Пограйся зі мною. 3-4 роки. Розвивальні ігри тавправи / Упоряд.В.Л. Сухар, - Х.: Вид-во «Ранок», 2008.- 160 с.</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8&diff=1026292Адаптаційні заняття з дітьми2017-10-20T08:49:59Z<p>Світлана Єфремова: Створена сторінка: Ігри з мишенятком Піком Адаптаційні заняття для дітей раннього віку...</p>
<hr />
<div>Ігри з мишенятком Піком<br />
<br />
Адаптаційні заняття для дітей раннього віку <br />
<br />
Практичний психолог: Єфремова С.М. Психолог дошкілля № 10,2012 рік<br />
<br />
Мета програми: розвиток у дітей навичок, які б сприяли успішній адаптації до умов перебування в дошкільному закладі,сприяння позбавленню скутості, нервової напруги в адаптаційний період.<br />
<br />
Основні завдання програми:<br />
<br />
1. Розвиток комунікативних та ігрових навичок.<br />
<br />
2. Сприяння зняттю емоційної напруги.<br />
<br />
3. Формування відчуття належності до групи<br />
<br />
4. Формування позитивного відношення до відвідування дитячого садка.<br />
<br />
Заняття проводяться з групою дітей (10-12 дітей) 1 раз на тиждень, протягом місяця(вересень)<br />
<br />
Тривалість занять -10 -15 хвилин<br />
<br />
Структура занять:<br />
<br />
1.Привітання<br />
<br />
2.Основна частина (ігри, вправи)<br />
<br />
3. Прощання, релаксаційні вправи <br />
<br />
Очікуваний результат: швидка та легка адаптація дітей до умов перебування в дошкільному навчальному закладі.<br />
<br />
Заняття 1<br />
Мета: розвивати бажання познайомитись, вміння встановлювати контакт.<br />
<br />
Обладнання: іграшка мишеня, магнітофон, запис спокійної музики.<br />
<br />
Хід заняття<br />
У групу до дітей приходить мишеня (лялька). Психолог звертається до дітей: - «погляньте, хто до вас прийшов у гості! Мишенятко дуже хоче з вами пограти, але спочатку потрібно познайомитись.»<br />
<br />
Вправа «Знайомство<br />
<br />
Ведучий з іграшкою, одягненою на руку по-черзі підходить до кожної дитини, мишенятко простягає лапку і знайомиться:-«привіт, мене звати мишенятко Пік,а тебе як звати?» Кожна дитина по черзі жме лапку мишеняті, називаючи своє ім'я.<br />
<br />
Гра «Чобіток»<br />
<br />
На килимку стрічкою проводиться межа:- «це буде наша хатка - звідси наші ніжки побіжать по доріжці, а куди вони побіжать, зараз покажу» На відстані 20-25 кроків проводиться друга межа. «Тут зупинятимуться наші ніжки»<br />
<br />
Ніжки, ніжки,<br />
Бігли по доріжці, (біжать у напрямку до другої лінії)<br />
Бігли ліском,<br />
Прибігли на лужок,<br />
Стрибали на горбок (стрибки на 2х ногах)<br />
Плиг-скок, плиг-скок,<br />
Загубили чобіток (всі присідають)<br />
Всі шукають чобіток (повороти в різні сторони)<br />
Знайшли чобіток! (всі встають на ніжки та біжать назад)<br />
<br />
Гра «Тиха година для мишенят!»<br />
Мишенятко Пік пропонує дітям перетворитись в маленьких мишенят, і запрошує їх в гості в свою нірку. Діти повторюють дії за мишенятком: кусають шматочок сиру - обідають. Гладять свої животики - наїлись. Зівають та потягуються – хочуть спати. Потім діти-мишенятка лягають спати на килимок. Включається спокійна музика.<br />
<br />
Заняття 2<br />
Мета: продовжувати розвивати вміння встановлювати контакт з дітьми, сприяти позбавленню скутості, нервового напруження.<br />
Обладнання: іграшки мишеня та цуценя, обруч зі стрічками, магнітофон, запис спокійної музики.<br />
<br />
Хід заняття<br />
1.Привітання<br />
Психолог входить до групи з іграшками мишенятка та цуценя, одітими на руки. «Привіт! Минулого разу мені дуже сподобалось з вами грати, і я розповів про вас своєму другу Дружку. Він також хоче з вами познайомитись.»<br />
<br />
Вправа «Знайомство.<br />
Ведучий з іграшкою цуценя, одягненою на руку по-черзі підходить до кожної дитини, цуценя простягає лапку і знайомиться:- «привіт, мене звати Дружок,а тебе як звати?» Кожна дитина по черзі жме лапку Дружку , називаючи своє ім'я.<br />
<br />
Вправа «Потяг їде на галявинку»<br />
Психолог розповідає дітям, що сьогодні чарівний потяг, разом з їх новими друзями, відвезе їх на чарівну галявинку. Психолог виконує роль локомотиву, а діти - вагончиків .<br />
Паровозик наш швидкий,<br />
Він веселий і прудкий.<br />
Ми причепимо вагони<br />
Рушить поїзд від перону!<br />
Діти , імітуючи стук коліс потяга, рухаються по кімнаті.<br />
<br />
Гра «Карусель» <br />
На чарівній галявинці, дітям пропонується пограти в цікаву гру. «Зараз ми кататимемося на каруселі. Повторюйте за мною і рухайтесь дружно по колу, щоб карусель не зламалася» Тримаючись за руки, або за стрічки, прив'язані до обруча, діти разом з психологом рухаються по колу і вимовляють слова.<br />
Ледве-ледве ледве - ледве<br />
Закрутились каруселі (карусель поволі рухається )<br />
А потім, потім, потім,<br />
Все бігом, бігом, бігом, (темп прискорюється)<br />
Побігли, побігли, <br />
Побігли, побігли, <br />
Карусель зу-пи-ніть. (темп уповільнюється)<br />
Раз-два, раз-два <br />
От і закінчена гра. (всі зупиняються і кланяються один одному)<br />
Гра закінчується тим, що діти плескають одне з одним в долоні та розбігаються. Потім знову збираються у коло, і гра розпочинається.<br />
<br />
Вправа «Літачки"<br />
Мишенятко Пік з цуценям Дружком кажуть дітям про те, що час повертатись до дитячого садочка. Дітям пропонується «перетворитись в літачки та показати, як вони летять до дитячого садочка.<br />
<br />
Гра «Тиха година для мишенят!»<br />
Мишенятко Пік пропонує дітям відпочити після подорожі в своїй нірці. (див. заняття 1)<br />
<br />
<br />
Заняття 3<br />
<br />
Мета:вчити дітей діяти за вказівкою дорослого, розвивати відчуття єдності, бажання приймати участь у колективній грі.<br />
<br />
Обладнання: іграшка мишеня, ,магнітофон, запис спокійної музики.<br />
<br />
Привітання.Психолог з іграшкою мишенятка входить в групу, і запрошує дітей з ним погратись. «Привіт! Ви впізнали мене? Як мене звати? (мишенятко Пік) Я дуже люблю з вами гратись А ви хочете зі мною пограти? (відповіді дітей)<br />
<br />
Вправа «Пальці-мишки» <br />
Діти перетворюють свої пальчики в мишенят та тихенько бігають ними по столі,потім по своїм колінцям, по колінцям сусідів.<br />
<br />
Вправа «Хто в хатинці живе?»<br />
Діти «заходять» в хатинки (кожен над головою змикає руки в вигляді даху) Психолог підходить до кожної хатинки і каже: - « тук - тук, хто в хатинці живе?» Дитина відповідає: -« тут живе…( називає своє ім'я), хороша дівчинка(хлопчик)»<br />
<br />
Гра «Сонечко та дощик»<br />
Мишенятко Пік звертається до дітей:- «Яка гарна погода! Виходьте з хатинок всі зі мною грати!» Діти підбігають до мишенятка, а він промовляє:<br />
Сонце дивиться в хатинку,<br />
Світить у віконечко.<br />
Ми заплескали в долоньки -<br />
Дуже раді сонечку! А.Барто<br />
<br />
Діти повторюють вслід за мишенятком вірш. Потім він ще раз промовляє слова вірша, а діти рухаються, наслідуючи рухи дорослого.<br />
Топ-топ-топ-топ <br />
<br />
Топ-топ-топ<br />
<br />
Топ-топ-топ <br />
<br />
Топ-топ-топ (пауза)<br />
<br />
(всі тупають ніжками, стоячи на місці) <br />
<br />
Плеск,плеск, плеск, плеск.<br />
<br />
Плеск,плеск, плеск.<br />
<br />
Плеск,плеск, плеск.<br />
<br />
Плеск,плеск, плеск.(всі плескають в долоньки)<br />
«Дощик починається, швидше додому!» - звертається до дітей мишенятко. Всі поспішають у свої «будиночки»<br />
«Послухайте, як барабанить дощик по дахах,- говорить ведучий і, постукуючи зігнутими пальцями по сидінні<br />
стільчика, зображує шум дощу. Давайте попросимо дощик перестати капати» Психолог читає народну приспівку:<br />
Дощик,дощик, не сумуй!<br />
Капай, краплі не шкодуй.<br />
Тільки нас не намочи,<br />
Дарма в шибку не стучи!<br />
<br />
«Зараз вийду на вулицю і погляну, припинився дощик, чи ні»,- говорить мишенятко. Психолог з лялькою мишенятка удає, що мишенятко дивиться на небо, і кличе малят: «Сонечко світить! Немає дощу! Виходьте погуляти!». Діти знову збираються навколо мишеняти й услід за ним повторюють вірш про сонечко, виконуючи рухи. Можна пострибати, потанцювати, але до того часу, поки ведучий не скаже: «Ой,дощик починається!»<br />
<br />
Гра «Тиха година для мишенят!» (див. заняття 1)<br />
<br />
Заняття 4<br />
<br />
Мета: розвивати відчуття єдності, вміння працювати всі разом, сприяти зняттю емоційної напруги. <br />
Обладнання: іграшки мишеня, песика, котика, гусачка, кізочки, магнітофон, запис спокійної музики.<br />
<br />
Привітання.Психолог з іграшкою мишенятка входить в групу, і запрошує дітей з ним погратись. «Привіт! Ви впізнали мене? Як мене звати? (мишенятко Пік) Я дуже люблю з вами гратись А ви хочете зі мною пограти? (відповіді дітей)<br />
<br />
Вправа «Ім'я шепоче вітерець»<br />
Психолог від імені ляльки – мишенятка каже, що з ними хоче потоваришувати вітерець. І він навіть знає їх імена. Діти разом промовляють ім'я кожної дитини так, нібито їх називає вітерець (тихенько): «О-ля шур-шур». <br />
<br />
Вправа «Хто вийшов гуляти?»<br />
Мишенятко Пік каже малятам, що сьогодні він прийшов не один, а зі своїми друзями, і хоче їх показати, та разом з дітьми заспівати про них веселу пісеньку.<br />
Вийшов Пік наш погуляти,<br />
Він співає нам, малята:<br />
«Пі-пі-пі! Пі-пі-пі!» <br />
«Пі-пі-пі! Пі-пі-пі!» (діти повторюють всі разом) <br />
Вийшов песик погуляти,<br />
Він співає нам малята:<br />
«Гав-гав-гав! Гав-гав-гав!» <br />
«Гав-гав-гав! Гав-гав-гав! (діти повторюють всі разом)<br />
Котик ось іде гуляти.<br />
Він співає нам малята:<br />
«Няв-няв-няв! Няв-няв-няв!»<br />
«Няв-няв-няв! Няв-няв-няв!» (повторюють всі разом)<br />
Гусачок іде гуляти.<br />
Він співає нам малята:<br />
«Га-га-га! Га-га-га!»<br />
«Га-га-га! Га-га-га!» (діти повторюють всі разом)<br />
Іде кізонька гуляти.<br />
І співає нам, малята.<br />
«Ме-ме-ме! Ме-ме-ме!»<br />
«Ме-ме-ме! Ме-ме-ме!» (діти повторюють всі разом)<br />
<br />
Вправа «Один, два, три, зайці-замри»<br />
<br />
За командою ведучого (ляльки-мишеняти) діти застигають в позах, які він показує та називає (зайців, кошенят, ведмежат та ін.).<br />
<br />
Гра «Тиха година для мишенят!» (див. заняття 1)<br />
<br />
Заняття 5<br />
<br />
Мета: виховувати відчуття колективізму, позитивне відношення до відвідування дитячого садочка, зв'язне мовлення.<br />
<br />
Обладнання: іграшка мишеня, фотографії з життя малят у дитсадку, хустинки на кожну дитину,магнітофон, запис спокійної музики.<br />
<br />
Привітання<br />
Психолог з іграшкою мишенятка входить в групу, і запрошує дітей з ним погратись. «Привіт! Ви впізнали мене? Як мене звати? (мишенятко Пік) Я дуже люблю з вами гратись А ви хочете зі мною пограти? (відповіді дітей)<br />
<br />
Вправа «Ім'я шепоче дощик»<br />
Психолог від імені ляльки – мишенятка каже, що з ними хоче потоваришувати дощик. І він навіть знає їх імена. <br />
Діти разом промовляють ім'я кожної дитини так, нібито їх називає дощик: « Саша кап-кап-кап». <br />
<br />
Вправа «Наш веселий Дитсадочок»<br />
Мишенятко Пік пропонує дітям відгадати загадку:<br />
Куди матусі й тата<br />
Зрання ведуть маляток?<br />
Там діткам завжди раді:<br />
Сашку, Олежку, Наді.<br />
Там іграшки чекають<br />
Мишка, Дениска, Раю.<br />
І дітки-гарні друзі -<br />
Тут не сумують в тузі.<br />
Бо гарний у діток,<br />
Веселий…(дитсадок<br />
<br />
Потім мишенятко Пік пропонує дітям згадати ті цікаві справи, якими вони займаються в дитсадочку, і каже, що допоможуть їм у цьому фотографії. Психолог з лялькою мишеня показує групі фотознімки з життя вихованців, коментує їх зміст реченнями і спонукає малят спочатку уважно послухати, а потім читко їх повторити.Наприклад: Ми обідаємо. Ми граємось на дитячому майданчику.Ми займаємось фізкультурою. Ми співаємо пісеньку. Ми танцюємо. Ми малюємо рушничок та ін..<br />
<br />
Інсценування вірша «У дитячий сад ходили»<br />
Психолог декламує або наспівує вірш і показує дії, які повторюють малюки.<br />
У дитячий сад ходили<br />
Нас там їсти всіх навчили<br />
Ось так, ось так (підносять уявні ложки до рота)<br />
Нас там їсти всіх навчили<br />
У дитячий сад ходили<br />
Танцювати нас навчили<br />
Ось так, ось так (кружляють на місці, або виконують який -небудь танцювальний рух)<br />
Танцювати нас навчили<br />
У дитячий сад ходили<br />
Нас дружити там навчили<br />
Ось так, ось так (дружні обійми)<br />
Нас дружити там навчили.<br />
<br />
Вправа «Кольорові хустинки»<br />
<br />
Мишенятко Пік приносить всім кольорові хустинки і пропонує з ними пограти. Діти виконують дії за інструкцією: підняти хустинки, опустити, покружляти з хустинкою, пострибати т ін. під веселу музику.<br />
<br />
Вправа « Ми стоїмо рука в руці»<br />
(діти стоять у колі, тримаючись за руки)<br />
Ми стоїмо рука в руці,<br />
Разом ми — велика стрічка.<br />
Можемо ми великими бути (підняли руки нагору),<br />
Можемо маленькими бути (руки вниз),<br />
Але ніхто один не буде, і не буде сумувати .<br />
А тепер сядьте на підлогу також по колу, але щільніше. Ми зіграємо в гру з м'ячем. Це буде так: я кочу м'яч тому, хто сидить напроти мене, - це Андрійко. Він міцно тримає м'яч обома руками й чекає, що буде далі. А ми всі разом голосно називаємо його ім'я й продовжуємо: «Андрійко в нашій групі!» Після цього Андрійко котить м'яч кому-небудь іншому. І так далі, поки кожний не потримає м'яч і не почує своє ім'я.(Діти можуть отримувати м'яч кілька разів, але важливо нікого не пропустити.) <br />
<br />
Гра «Тиха година для мишенят!» (див. заняття 1)<br />
<br />
Література<br />
<br />
1.О.С. Нурєєва З.І.Шенфельд Таємниці адаптації<br />
Харків Видавнича група «Основа» 2007.<br />
<br />
2.О.В.Хухлаева, О.Е Хухлаев, И.М. Первушина<br />
Тропинка к своему Я: как сохранить психологическое <br />
здоровье дошкольников. – М.: Генезис, 2005. -175 с.<br />
<br />
3.Пограйся зі мною. 3-4 роки. Розвивальні ігри та<br />
вправи / Упоряд.В.Л. Сухар, - Х.: Вид-во «Ранок»,<br />
2008.- 160 с.</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026287Користувач:Світлана Єфремова2017-10-20T08:32:11Z<p>Світлана Єфремова: /* Мій внесок */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
[[Адаптаційні заняття з дітьми]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026284Користувач:Світлана Єфремова2017-10-20T08:28:45Z<p>Світлана Єфремова: /* Про мене */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80&diff=1026283Психолого-педагогічний семінар2017-10-20T08:27:38Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div>Корекція в педагогічній діяльності<br />
<br />
Мета:познайомити педагогів з терміном «педагогічна корекція», її основними видами та принципами проведення; визначити основні причини прояву порушень у поведінці та пізнавальному розвитку дітей;актуалізувати знання педагогів про методи надання ефективної допомоги дітям із різними порушеннями; сприяти розвитку педагогічної компетентності, створенню атмосфери взаємодопомоги.<br />
<br />
Матеріал: дошка, маркери, конструктор,пластилін, папір, ножиці. фарби,гнучка проволока. (мотузка), картон , 3 листки з рекомендаціями роботи з дітьми, мультфільм «Хороший мультик про то, как нужно добиваться своей цели»<br />
<br />
1.Вступ<br />
Створюючи інноваційне та креативне освітнє середовище, ми прагнемо забезпечити умови для здорового, гармонійного розвитку кожної дитини, і саме тому питання педагогічної корекції набувають великого значення.<br />
Науковий аналіз проблеми та досвід педагогічних колективів області дозволили визначити основні стратегії діяльності на четвертому етапі реалізації проекту. <br />
Пріоритетними на даному етапі мають стати два напрямки:<br />
1.корекційна робота, пов'язана з необхідністю виправлення деяких недоліків, що заважають дітям та педагогам досягти високих результатів;<br />
<br />
2.дослідженая, узагальнення та впровадження кращого педагогічного досвіду з питань створення креативного освітнього середовища та впровадження освітніх технологій, спрямованих на становлення й розвиток інноваційної особистості.<br />
<br />
ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ актуальна для будь-яко¬го навчального закладу, адже вона передбачає виправлення недоліків, що виникають у засвоєнні знань, розвитку особистості, поведінці окремої дитини або групи З цими проблемами стикається кожен педагог, і від розуміння ним основних завдань, форм і методів корекційної роботи залежить ефективність навчально-виховно¬го процесу, рівень розвитку та ви-хованості дітей.<br />
<br />
2.Вправа «Мозковий штурм» Які негативні явища можуть стати об'єктами педагогічної корекції?<br />
<br />
невстигання, обумовлене як низьким рівнем розвитку когнітивннх процесів, так і відсутністю мотивації;<br />
<br />
емоційні порушення, зокрема емоційна нестабільність, педагогічна занедбаність;<br />
<br />
низь¬кий рівень розвитку комунікативної сфери та конфліктність; <br />
<br />
неврегульовані стосунки дітей та батьків тощо.<br />
<br />
3. Практичне завдання «Чому діти різні?» (інтерактивна форма проведення «Акваріум»<br />
<br />
Мета: допомогти педагогам усвідомити можливі причини різних відхилень у пізнавальному розвитку та поведінкових реакцій дітей. <br />
Матеріали:Конструктор,пластилін,папір,ножиці,гнучка проволока(мотузка),картон, ножиці <br />
<br />
Хід завдання<br />
<br />
Групі із 6 педагогів пропонується обрати для себе будь-який із підготовлених наборів матеріалу і спробувати виготовити із нього коло. Практична група виконує завдання у присутності спостерігачів. Частина учасників семінару спостерігає за діями «практиків» і відмічають, хто і як виконує завдання: кому легше, кому важче, хто швидше впорався, хто повільніше. Після виконання завдання педагоги-«практики» діляться своїми відчуттями від процесу виконання, а «спостерігачі» обговорюють результати ви¬конання роботи кожного та відчуття своїх колег.<br />
Необхідно проаналізувати виготовлені «кола»:<br />
<br />
однакові вони чи різні? <br />
<br />
Чому різні та від чого це залежить?<br />
<br />
Що можуть зробити педагоги-«практики» з отриманим матеріалом? <br />
<br />
Чи все можливе вони зробили, щоб їхнє «коло» вийшло кращим за інші?<br />
<br />
Що ще можна було зро¬бити для досягнений найкращого результату, а що цьому заважало?<br />
<br />
Після обговорення психолог допомагає педагогам встановити зв'язок між виготовленими колами та дітьми з різними відхиленнями в розвитку пізнавальної сфери та поведінкових реакцій. Що спільного?<br />
<br />
Висновки: Матеріал для роботи був різним, тому і кожне коло було не схоже одне на одне. Усім педагогам довелося докласти чимало зусиль, щоб зі свого матеріалу виготовити заданий предмет, але кожен впорався із завданням, хоча і по-різному. Проведемо паралель: діти мають різні індивідуальні особливості не за власним бажанням і відбором, а вже успад¬ковані від своїх батьків або через порушення внутрішньоутробного розвитку, у чому немає їхньої вини. Педагогу треба докласти своїх зусиль та професійної майстерності, знайти ефективні засоби, щоб допомогти кожній без винятку дитині розвивати свої природні мож¬ливості в повній мірі<br />
<br />
4.Інформаційне повідомлення «Основні принципи та стратегії корекційного процесу»<br />
<br />
Педагогічний вплив на дітей з такими порушеннями завжди корекційно спрямований, і педагогу варто, перш за все, визначити, що потрібно дитині для здорового та гармонійного розвитку. Цьому допоможуть відповіді на три конкретні запитання:<br />
<br />
Що є на сьогодні? Чим викликані наявні проблеми?<br />
<br />
Що має бути? Що потрібно змінити?<br />
<br />
Що треба зробити для досягнення позитивного результату?<br />
<br />
Корекція є однією із форм надання психолого-педагогічної допомоги. Вона може здійснюватися вихователем у повсякденному педагогічному процесі шляхом зміни ставлення до дітей, реорганізації діяльності дітей, а також шляхом використання спеціальних методів педагогічного впливу: ігор, тренінгів, консультацій, роботи з батьками.Існують дві основні стратегії корекцїйного процесу: симптома¬тична та каузальна. Симптоматична корекція передбачає вплив на безпосередні прояви того чи іншо¬го відхилення. Так, щоб знизити рівень агресивності дитини, вихова¬тель може заспокоїти її, відволікти увагу, перемістити агресію на до¬ступний об'єкт, використавши для цього ігрову ситуацію тощо. Про¬те, при використанні такої стратегії можна дещо покращити поведін¬ку, але проблема не зникне. Каузальна корекція спрямована на причину негативного явища, на усунення тих чинників, що спо¬нукають дитину до неадекватної поведінки. Це може бути відсутність батьківської любові до дитини, неприйняття однолітками, психологічна незахищеність. У такому разі необхідно працювати з родиною, впливати на оточення дитини, сприяти гуманізації стосунків у групі, підвищувати соціальний статус дитини.Корекція буде успішною, якщо обидві стратегії використовуватимуться одночасно.<br />
<br />
Обираючи засоби корекційного впливу, вихователь має орієнтуватися на цілісний розвиток особистості дитини: будь-яке явище має розглядатися у взаємозв'язку з іншими проявами діяльності дитини. Тобто, йдеться не про виправлення якоїсь окремої риси, а особистості в цілому. Та ж агресивність може бути наслідком невпевненості у собі, тривожності, низької самооцінки. Впливаючи на кожен із цих чинників, педагог буде наближатися до вирішення визначеної проблеми.<br />
<br />
Здійснюючи корекційну роботу, важливо враховувати основні принципи в організації:<br />
<br />
1.Принцип активності всіх учасників корекцїйного процесу .<br />
<br />
2. Принцип поєднання нормативності розвитку та врахування особистих досягнень потребує врахування вікових та індивідуальних потреб і можливостей дитини. Норма¬тивність розвитку передбачає відповідність певним віковим нормам. Проте, набагато важливіше бачити досягнення дитини, що засвідчують її зростання як особистості. Саме цей чинник стає важливим критерієм ефективності корекцїйного процесу.<br />
<br />
3.Принцип орієнтації на «зону найближчого розвитку» тісно пов'язаний з попереднім. Усвідомлюючи можливості найближчого розвит¬ку дитини, педагог має пропону¬вати такі завдання та види діяль-ності, які поступово просувають її вперед без перевантаження та втрати мотивації.<br />
<br />
4.Принцип моделювання особистісно-значимих ситуацій полягає в тому, що дорослий спеціально моделює ситуації, які є важливими для дитини, створюють перспективи для особистих досягнень. Накопичення позитивного індивідуального досвіду створить сприятливі умови для набуття рис характеру, що допоможуть дитині подолати труднощі та стати успішною.<br />
<br />
5.Принцип зміни значимих відносин орієнтує педагогів на досягнення успіху в корекційній роботі за умови зміни ставлення вчителів, батьків, однокласників до дитини. Саме тому педагог має розглядати це питання комплекс¬но, розуміючи, що успішність корекцій них впливів суттєво зале¬жить від гармонізації життєдіяль¬ності та спілкування, мікроклімату класного колективу тощо.<br />
<br />
6.Принцип діяльності перед¬бачає розуміння педагогом діяльністного підходу до навчально-ви¬ховного процесу, уміння стиму¬лювати активність дитини, щоб че¬рез свою діяльність він міг розви¬вати необхідні якості, уміння та навички - основи життєвої компетентності.<br />
<br />
7.Принцип єдності корекційннх, профілактичних і розвивальних завдань має особливе значен¬ня для педагога, адже процес виховання є тривалим та комплекс¬ним і дає змогу одночасно вирі¬шувати низку важливих проблем, при цьому профілактична, розвивальна та корекційна робота ство¬рюють умови для розвитку осо¬бистості та попередження усклад¬нень у цьому процесі.<br />
<br />
8.Принцип комплексного використання методів та прийомів педагогічної корекції передбачає високий рівень пси холого-педагогічної культури педагога, адже важливо на кож¬ному етапі застосовувати мето¬ди та прийоми, адекватні меті, визначеній педагогом<br />
<br />
5. Вправа «Педагогічна валіза»<br />
<br />
Мета:актуалізувати знання педагогів про прийоми психічних процесів у дітей, сприяти умови для конструктивної співпраці. <br />
Педагоги називають 3 якості, які необхідні педагогу для проведення педагогічної корекції (наприклад: терпіння, послідовність, педагогічний такт) за цими якостями педагоги об'єднуються у 3групи. Завдання для груп:<br />
<br />
1група. Скласти перелік ігор з розвитку уваги у дітей<br />
<br />
2 група Скласти перелік ігор та вправ з розвитку пам'яті<br />
<br />
3 група Скласти перелік ігор та вправ з розвитку мислення<br />
<br />
<br />
6. Вправа «Парад порад» <br />
Мета : актуалізувати знання педагогів про методи роботи з дітьми з різними емоційними порушеннями.<br />
Педагогам на картках пропонуються рекомендації по роботі з дитиною. Завдання педагогів: обговорити в групах та визначити, про які порушення йдеться мова ( гіперактивність, невпевненость у собі, агресивність- див. додаток)<br />
<br />
7.Перегляд мультфільму «Никогда не здавайся!»<br />
Корекція спрямована передусім на вибір і використання засобів, а якщо вони не спрацьовують, - на зміну ставлення до себе («Я недостатньо компетентний» або «Я поганий фахі¬вець, у мене нічого не виходить») або до оточення («Це інші винні в тому, що в мене нічого не виходить: діти не бажають мене слухати, бать¬ки зовсім не займаються дітьми, колеги не хочуть мене зрозуміти»). На цьому рівні педагог нерідко виявляє палке прагнення знайти «універ¬сальні» засоби, такі, що забезпечать позитивний результат за будь-яких обставин. Тому корекція найчастіше зводиться до нескінченної зміни засобів впливу, апробування тих, що виправдали себе в інших педагогів. Важлива якість педагога в корекційній роботі – наполегливість. Якісні зміни в поведінці та розвитку не відбуваються швидко, тому педагогу треба набратися сили, терпіння, щоб не зупинятися на пів - дороги. Я пропоную вам переглянути невеличкий мультфільм<br />
<br />
8.Підсумок «Відкритий мікрофон»</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80&diff=1026280Психолого-педагогічний семінар2017-10-20T08:26:18Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div>Корекція в педагогічній діяльності<br />
<br />
Мета:познайомити педагогів з терміном «педагогічна корекція», її основними видами та принципами проведення; визначити основні причини прояву порушень у поведінці та пізнавальному розвитку дітей;актуалізувати знання педагогів про методи надання ефективної допомоги дітям із різними порушеннями; сприяти розвитку педагогічної компетентності, створенню атмосфери взаємодопомоги.<br />
<br />
Матеріал: дошка, маркери, конструктор,пластилін, папір, ножиці. фарби,гнучка проволока. (мотузка), картон , 3 листки з рекомендаціями роботи з дітьми, мультфільм «Хороший мультик про то, как нужно добиваться своей цели»<br />
<br />
1.Вступ<br />
Створюючи інноваційне та креативне освітнє середовище, ми прагнемо забезпечити умови для здорового, гармонійного розвитку кожної дитини, і саме тому питання педагогічної корекції набувають великого значення.<br />
Науковий аналіз проблеми та досвід педагогічних колективів області дозволили визначити основні стратегії діяльності на четвертому етапі реалізації проекту. <br />
Пріоритетними на даному етапі мають стати два напрямки:<br />
1.корекційна робота, пов'язана з необхідністю виправлення деяких недоліків, що заважають дітям та педагогам досягти високих результатів;<br />
<br />
2.дослідженая, узагальнення та впровадження кращого педагогічного досвіду з питань створення креативного освітнього середовища та впровадження освітніх технологій, спрямованих на становлення й розвиток інноваційної особистості.<br />
<br />
ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ актуальна для будь-яко¬го навчального закладу, адже вона передбачає виправлення недоліків, що виникають у засвоєнні знань, розвитку особистості, поведінці окремої дитини або групи З цими проблемами стикається кожен педагог, і від розуміння ним основних завдань, форм і методів корекційної роботи залежить ефективність навчально-виховно¬го процесу, рівень розвитку та ви-хованості дітей.<br />
<br />
2.Вправа «Мозковий штурм» Які негативні явища можуть стати об'єктами педагогічної корекції?<br />
<br />
невстигання, обумовлене як низьким рівнем розвитку когнітивннх процесів, так і відсутністю мотивації;<br />
<br />
емоційні порушення, зокрема емоційна нестабільність, педагогічна занедбаність;<br />
<br />
низь¬кий рівень розвитку комунікативної сфери та конфліктність; <br />
<br />
неврегульовані стосунки дітей та батьків тощо.<br />
<br />
3. Практичне завдання «Чому діти різні?» (інтерактивна форма проведення «Акваріум»<br />
<br />
Мета: допомогти педагогам усвідомити можливі причини різних відхилень у пізнавальному розвитку та поведінкових реакцій дітей. <br />
Матеріали:Конструктор,пластилін,папір,ножиці,гнучка проволока(мотузка),картон, ножиці <br />
<br />
Хід завдання<br />
<br />
Групі із 6 педагогів пропонується обрати для себе будь-який із підготовлених наборів матеріалу і спробувати виготовити із нього коло. Практична група виконує завдання у присутності спостерігачів. Частина учасників семінару спостерігає за діями «практиків» і відмічають, хто і як виконує завдання: кому легше, кому важче, хто швидше впорався, хто повільніше. Після виконання завдання педагоги-«практики» діляться своїми відчуттями від процесу виконання, а «спостерігачі» обговорюють результати ви¬конання роботи кожного та відчуття своїх колег.<br />
Необхідно проаналізувати виготовлені «кола»:<br />
<br />
однакові вони чи різні? <br />
<br />
Чому різні та від чого це залежить?<br />
<br />
Що можуть зробити педагоги-«практики» з отриманим матеріалом? <br />
<br />
Чи все можливе вони зробили, щоб їхнє «коло» вийшло кращим за інші?<br />
<br />
Що ще можна було зро¬бити для досягнений найкращого результату, а що цьому заважало?<br />
<br />
Після обговорення психолог допомагає педагогам встановити зв'язок між виготовленими колами та дітьми з різними відхиленнями в розвитку пізнавальної сфери та поведінкових реакцій. Що спільного?<br />
<br />
Висновки: Матеріал для роботи був різним, тому і кожне коло було не схоже одне на одне. Усім педагогам довелося докласти чимало зусиль, щоб зі свого матеріалу виготовити заданий предмет, але кожен впорався із завданням, хоча і по-різному. Проведемо паралель: діти мають різні індивідуальні особливості не за власним бажанням і відбором, а вже успад¬ковані від своїх батьків або через порушення внутрішньоутробного розвитку, у чому немає їхньої вини. Педагогу треба докласти своїх зусиль та професійної майстерності, знайти ефективні засоби, щоб допомогти кожній без винятку дитині розвивати свої природні мож¬ливості в повній мірі<br />
<br />
4.Інформаційне повідомлення «Основні принципи та стратегії корекційного процесу»<br />
<br />
Педагогічний вплив на дітей з такими порушеннями завжди корекційно спрямований, і педагогу варто, перш за все, визначити, що потрібно дитині для здорового та гармонійного розвитку. Цьому допоможуть відповіді на три конкретні запитання:<br />
<br />
Що є на сьогодні? Чим викликані наявні проблеми?<br />
<br />
Що має бути? Що потрібно змінити?<br />
<br />
Що треба зробити для досягнення позитивного результату?<br />
<br />
Корекція є однією із форм надання психолого-педагогічної допомоги. Вона може здійснюватися вихователем у повсякденному педагогічному процесі шляхом зміни ставлення до дітей, реорганізації діяльності дітей, а також шляхом використання спеціальних методів педагогічного впливу: ігор, тренінгів, консультацій, роботи з батьками.Існують дві основні стратегії корекцїйного процесу: симптома¬тична та каузальна. Симптоматична корекція передбачає вплив на безпосередні прояви того чи іншо¬го відхилення. Так, щоб знизити рівень агресивності дитини, вихова¬тель може заспокоїти її, відволікти увагу, перемістити агресію на до¬ступний об'єкт, використавши для цього ігрову ситуацію тощо. Про¬те, при використанні такої стратегії можна дещо покращити поведін¬ку, але проблема не зникне. Каузальна корекція спрямована на причину негативного явища, на усунення тих чинників, що спо¬нукають дитину до неадекватної поведінки. Це може бути відсутність батьківської любові до дитини, неприйняття однолітками, психологічна незахищеність. У такому разі необхідно працювати з родиною, впливати на оточення дитини, сприяти гуманізації стосунків у групі, підвищувати соціальний статус дитини<br />
<br />
Корекція буде успішною, якщо обидві стратегії використовуватимуться одночасно. <br />
<br />
Обираючи засоби корекційного впливу, вихователь має орієнтуватися на цілісний розвиток особистості дитини: будь-яке явище має розглядатися у взаємозв'язку з іншими проявами діяльності дитини. Тобто, йдеться не про виправлення якоїсь окремої риси, а особистості в цілому. Та ж агресивність може бути наслідком невпевненості у собі, тривожності, низької самооцінки. Впливаючи на кожен із цих чинників, педагог буде наближатися до вирішення визначеної проблеми.<br />
<br />
Здійснюючи корекційну роботу, важливо враховувати основні принципи в організації:<br />
<br />
1.Принцип активності всіх учасників корекцїйного процесу .<br />
<br />
2. Принцип поєднання нормативності розвитку та врахування особистих досягнень потребує врахування вікових та індивідуальних потреб і можливостей дитини. Норма¬тивність розвитку передбачає відповідність певним віковим нормам. Проте, набагато важливіше бачити досягнення дитини, що засвідчують її зростання як особистості. Саме цей чинник стає важливим критерієм ефективності корекцїйного процесу.<br />
<br />
3.Принцип орієнтації на «зону найближчого розвитку» тісно пов'язаний з попереднім. Усвідомлюючи можливості найближчого розвит¬ку дитини, педагог має пропону¬вати такі завдання та види діяль-ності, які поступово просувають її вперед без перевантаження та втрати мотивації.<br />
<br />
4.Принцип моделювання особистісно-значимих ситуацій полягає в тому, що дорослий спеціально моделює ситуації, які є важливими для дитини, створюють перспективи для особистих досягнень. Накопичення позитивного індивідуального досвіду створить сприятливі умови для набуття рис характеру, що допоможуть дитині подолати труднощі та стати успішною.<br />
<br />
5.Принцип зміни значимих відносин орієнтує педагогів на досягнення успіху в корекційній роботі за умови зміни ставлення вчителів, батьків, однокласників до дитини. Саме тому педагог має розглядати це питання комплекс¬но, розуміючи, що успішність корекцій них впливів суттєво зале¬жить від гармонізації життєдіяль¬ності та спілкування, мікроклімату класного колективу тощо.<br />
<br />
6.Принцип діяльності перед¬бачає розуміння педагогом діяльністного підходу до навчально-ви¬ховного процесу, уміння стиму¬лювати активність дитини, щоб че¬рез свою діяльність він міг розви¬вати необхідні якості, уміння та навички - основи життєвої компетентності.<br />
<br />
7.Принцип єдності корекційннх, профілактичних і розвивальних завдань має особливе значен¬ня для педагога, адже процес виховання є тривалим та комплекс¬ним і дає змогу одночасно вирі¬шувати низку важливих проблем, при цьому профілактична, розвивальна та корекційна робота ство¬рюють умови для розвитку осо¬бистості та попередження усклад¬нень у цьому процесі.<br />
<br />
8.Принцип комплексного використання методів та прийомів педагогічної корекції передбачає високий рівень пси холого-педагогічної культури педагога, адже важливо на кож¬ному етапі застосовувати мето¬ди та прийоми, адекватні меті, визначеній педагогом<br />
<br />
5. Вправа «Педагогічна валіза»<br />
<br />
Мета:актуалізувати знання педагогів про прийоми психічних процесів у дітей, сприяти умови для конструктивної співпраці. <br />
Педагоги називають 3 якості, які необхідні педагогу для проведення педагогічної корекції (наприклад: терпіння, послідовність, педагогічний такт) за цими якостями педагоги об'єднуються у 3групи. Завдання для груп:<br />
<br />
1група. Скласти перелік ігор з розвитку уваги у дітей<br />
<br />
2 група Скласти перелік ігор та вправ з розвитку пам'яті<br />
<br />
3 група Скласти перелік ігор та вправ з розвитку мислення<br />
<br />
<br />
6. Вправа «Парад порад» <br />
Мета : актуалізувати знання педагогів про методи роботи з дітьми з різними емоційними порушеннями.<br />
Педагогам на картках пропонуються рекомендації по роботі з дитиною. Завдання педагогів: обговорити в групах та визначити, про які порушення йдеться мова ( гіперактивність, невпевненость у собі, агресивність- див. додаток)<br />
<br />
7.Перегляд мультфільму «Никогда не здавайся!»<br />
Корекція спрямована передусім на вибір і використання засобів, а якщо вони не спрацьовують, - на зміну ставлення до себе («Я недостатньо компетентний» або «Я поганий фахі¬вець, у мене нічого не виходить») або до оточення («Це інші винні в тому, що в мене нічого не виходить: діти не бажають мене слухати, бать¬ки зовсім не займаються дітьми, колеги не хочуть мене зрозуміти»). На цьому рівні педагог нерідко виявляє палке прагнення знайти «універ¬сальні» засоби, такі, що забезпечать позитивний результат за будь-яких обставин. Тому корекція найчастіше зводиться до нескінченної зміни засобів впливу, апробування тих, що виправдали себе в інших педагогів. Важлива якість педагога в корекційній роботі – наполегливість. Якісні зміни в поведінці та розвитку не відбуваються швидко, тому педагогу треба набратися сили, терпіння, щоб не зупинятися на пів - дороги. Я пропоную вам переглянути невеличкий мультфільм<br />
<br />
8.Підсумок «Відкритий мікрофон»</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80&diff=1026278Психолого-педагогічний семінар2017-10-20T08:24:16Z<p>Світлана Єфремова: Створена сторінка: Корекція в педагогічній діяльності Мета:познайомити педагогів з терміном «педагогічн...</p>
<hr />
<div>Корекція в педагогічній діяльності<br />
Мета:познайомити педагогів з терміном «педагогічна корекція», її основними видами та принципами проведення; визначити основні причини прояву порушень у поведінці та пізнавальному розвитку дітей;актуалізувати знання педагогів про методи надання ефективної допомоги дітям із різними порушеннями; сприяти розвитку педагогічної компетентності, створенню атмосфери взаємодопомоги.<br />
Матеріал: дошка, маркери, конструктор,пластилін, папір, ножиці. фарби,гнучка проволока. (мотузка), картон , 3 листки з рекомендаціями роботи з дітьми, мультфільм «Хороший мультик про то, как нужно добиваться своей цели»<br />
<br />
1.Вступ<br />
Створюючи інноваційне та креативне освітнє середовище, ми прагнемо забезпечити умови для здорового, гармонійного розвитку кожної дитини, і саме тому питання педагогічної корекції набувають великого значення.<br />
Науковий аналіз проблеми та досвід педагогічних колективів області дозволили визначити основні стратегії діяльності на четвертому етапі реалізації проекту. <br />
Пріоритетними на даному етапі мають стати два напрямки:<br />
1.корекційна робота, пов'язана з необхідністю виправлення деяких недоліків, що заважають дітям та педагогам досягти високих результатів;<br />
<br />
2.дослідженая, узагальнення та впровадження кращого педагогічного досвіду з питань створення креативного освітнього середовища та впровадження освітніх технологій, спрямованих на становлення й розвиток інноваційної особистості.<br />
<br />
ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ актуальна для будь-яко¬го навчального закладу, адже вона передбачає виправлення недоліків, що виникають у засвоєнні знань, розвитку особистості, поведінці окремої дитини або групи З цими проблемами стикається кожен педагог, і від розуміння ним основних завдань, форм і методів корекційної роботи залежить ефективність навчально-виховно¬го процесу, рівень розвитку та ви-хованості дітей.<br />
<br />
2.Вправа «Мозковий штурм» Які негативні явища можуть стати об'єктами педагогічної корекції?<br />
<br />
невстигання, обумовлене як низьким рівнем розвитку когнітивннх процесів, так і відсутністю мотивації;<br />
<br />
емоційні порушення, зокрема емоційна нестабільність, педагогічна занедбаність;<br />
<br />
низь¬кий рівень розвитку комунікативної сфери та конфліктність; <br />
<br />
неврегульовані стосунки дітей та батьків тощо.<br />
<br />
3. Практичне завдання «Чому діти різні?» (інтерактивна форма проведення «Акваріум»<br />
<br />
Мета: допомогти педагогам усвідомити можливі причини різних відхилень у пізнавальному розвитку та поведінкових реакцій дітей. <br />
Матеріали:Конструктор,пластилін,папір,ножиці,гнучка проволока(мотузка),картон, ножиці <br />
<br />
Хід завдання<br />
<br />
Групі із 6 педагогів пропонується обрати для себе будь-який із підготовлених наборів матеріалу і спробувати виготовити із нього коло. Практична група виконує завдання у присутності спостерігачів. Частина учасників семінару спостерігає за діями «практиків» і відмічають, хто і як виконує завдання: кому легше, кому важче, хто швидше впорався, хто повільніше. Після виконання завдання педагоги-«практики» діляться своїми відчуттями від процесу виконання, а «спостерігачі» обговорюють результати ви¬конання роботи кожного та відчуття своїх колег.<br />
Необхідно проаналізувати виготовлені «кола»:<br />
<br />
однакові вони чи різні? <br />
<br />
Чому різні та від чого це залежить?<br />
<br />
Що можуть зробити педагоги-«практики» з отриманим матеріалом? <br />
<br />
Чи все можливе вони зробили, щоб їхнє «коло» вийшло кращим за інші?<br />
<br />
Що ще можна було зро¬бити для досягнений найкращого результату, а що цьому заважало?<br />
<br />
Після обговорення психолог допомагає педагогам встановити зв'язок між виготовленими колами та дітьми з різними відхиленнями в розвитку пізнавальної сфери та поведінкових реакцій. Що спільного?<br />
<br />
Висновки: Матеріал для роботи був різним, тому і кожне коло було не схоже одне на одне. Усім педагогам довелося докласти чимало зусиль, щоб зі свого матеріалу виготовити заданий предмет, але кожен впорався із завданням, хоча і по-різному. Проведемо паралель: діти мають різні індивідуальні особливості не за власним бажанням і відбором, а вже успад¬ковані від своїх батьків або через порушення внутрішньоутробного розвитку, у чому немає їхньої вини. Педагогу треба докласти своїх зусиль та професійної майстерності, знайти ефективні засоби, щоб допомогти кожній без винятку дитині розвивати свої природні мож¬ливості в повній мірі<br />
<br />
4.Інформаційне повідомлення «Основні принципи та стратегії корекційного процесу»<br />
<br />
Педагогічний вплив на дітей з такими порушеннями завжди корекційно спрямований, і педагогу варто, перш за все, визначити, що потрібно дитині для здорового та гармонійного розвитку. Цьому допоможуть відповіді на три конкретні запитання:<br />
<br />
Що є на сьогодні? Чим викликані наявні проблеми?<br />
<br />
Що має бути? Що потрібно змінити?<br />
<br />
Що треба зробити для досягнення позитивного результату?<br />
<br />
Корекція є однією із форм надання психолого-педагогічної допомоги. Вона може здійснюватися вихователем у повсякденному педагогічному процесі шляхом зміни ставлення до дітей, реорганізації діяльності дітей, а також шляхом використання спеціальних методів педагогічного впливу: ігор, тренінгів, консультацій, роботи з батьками.Існують дві основні стратегії корекцїйного процесу: симптома¬тична та каузальна. Симптоматична корекція передбачає вплив на безпосередні прояви того чи іншо¬го відхилення. Так, щоб знизити рівень агресивності дитини, вихова¬тель може заспокоїти її, відволікти увагу, перемістити агресію на до¬ступний об'єкт, використавши для цього ігрову ситуацію тощо. Про¬те, при використанні такої стратегії можна дещо покращити поведін¬ку, але проблема не зникне. Каузальна корекція спрямована на причину негативного явища, на усунення тих чинників, що спо¬нукають дитину до неадекватної поведінки. Це може бути відсутність батьківської любові до дитини, неприйняття однолітками, психологічна незахищеність. У такому разі необхідно працювати з родиною, впливати на оточення дитини, сприяти гуманізації стосунків у групі, підвищувати соціальний статус дитини<br />
<br />
Корекція буде успішною, якщо обидві стратегії використовуватимуться одночасно. <br />
<br />
Обираючи засоби корекційного впливу, вихователь має орієнтуватися на цілісний розвиток особистості дитини: будь-яке явище має розглядатися у взаємозв'язку з іншими проявами діяльності дитини. Тобто, йдеться не про виправлення якоїсь окремої риси, а особистості в цілому. Та ж агресивність може бути наслідком невпевненості у собі, тривожності, низької самооцінки. Впливаючи на кожен із цих чинників, педагог буде наближатися до вирішення визначеної проблеми.<br />
<br />
Здійснюючи корекційну роботу, важливо враховувати основні принципи в організації:<br />
<br />
1.Принцип активності всіх учасників корекцїйного процесу .<br />
<br />
2. Принцип поєднання нормативності розвитку та врахування особистих досягнень потребує врахування вікових та індивідуальних потреб і можливостей дитини. Норма¬тивність розвитку передбачає відповідність певним віковим нормам. Проте, набагато важливіше бачити досягнення дитини, що засвідчують її зростання як особистості. Саме цей чинник стає важливим критерієм ефективності корекцїйного процесу.<br />
<br />
3.Принцип орієнтації на «зону найближчого розвитку» тісно пов'язаний з попереднім. Усвідомлюючи можливості найближчого розвит¬ку дитини, педагог має пропону¬вати такі завдання та види діяль-ності, які поступово просувають її вперед без перевантаження та втрати мотивації.<br />
<br />
4.Принцип моделювання особистісно-значимих ситуацій полягає в тому, що дорослий спеціально моделює ситуації, які є важливими для дитини, створюють перспективи для особистих досягнень. Накопичення позитивного індивідуального досвіду створить сприятливі умови для набуття рис характеру, що допоможуть дитині подолати труднощі та стати успішною.<br />
<br />
5.Принцип зміни значимих відносин орієнтує педагогів на досягнення успіху в корекційній роботі за умови зміни ставлення вчителів, батьків, однокласників до дитини. Саме тому педагог має розглядати це питання комплекс¬но, розуміючи, що успішність корекцій них впливів суттєво зале¬жить від гармонізації життєдіяль¬ності та спілкування, мікроклімату класного колективу тощо.<br />
<br />
6.Принцип діяльності перед¬бачає розуміння педагогом діяльністного підходу до навчально-ви¬ховного процесу, уміння стиму¬лювати активність дитини, щоб че¬рез свою діяльність він міг розви¬вати необхідні якості, уміння та навички - основи життєвої компетентності.<br />
<br />
7.Принцип єдності корекційннх, профілактичних і розвивальних завдань має особливе значен¬ня для педагога, адже процес виховання є тривалим та комплекс¬ним і дає змогу одночасно вирі¬шувати низку важливих проблем, при цьому профілактична, розвивальна та корекційна робота ство¬рюють умови для розвитку осо¬бистості та попередження усклад¬нень у цьому процесі.<br />
<br />
8.Принцип комплексного використання методів та прийомів педагогічної корекції передбачає високий рівень пси холого-педагогічної культури педагога, адже важливо на кож¬ному етапі застосовувати мето¬ди та прийоми, адекватні меті, визначеній педагогом<br />
<br />
5. Вправа «Педагогічна валіза»<br />
<br />
Мета:актуалізувати знання педагогів про прийоми психічних процесів у дітей, сприяти умови для конструктивної співпраці. <br />
Педагоги називають 3 якості, які необхідні педагогу для проведення педагогічної корекції (наприклад: терпіння, послідовність, педагогічний такт) за цими якостями педагоги об'єднуються у 3групи. Завдання для груп:<br />
<br />
1група. Скласти перелік ігор з розвитку уваги у дітей<br />
<br />
2 група Скласти перелік ігор та вправ з розвитку пам'яті<br />
<br />
3 група Скласти перелік ігор та вправ з розвитку мислення<br />
<br />
<br />
6. Вправа «Парад порад» Мета : актуалізувати знання педагогів про методи роботи з дітьми з різними емоційними порушеннями.<br />
<br />
Педагогам на картках пропонуються рекомендації по роботі з дитиною. Завдання педагогів: обговорити в групах та визначити, про які порушення йдеться мова ( гіперактивність, невпевненость у собі, агресивність- див. додаток)<br />
<br />
7.Перегляд мультфільму «Никогда не здавайся!»<br />
Корекція спрямована передусім на вибір і використання засобів, а якщо вони не спрацьовують, - на зміну ставлення до себе («Я недостатньо компетентний» або «Я поганий фахі¬вець, у мене нічого не виходить») або до оточення («Це інші винні в тому, що в мене нічого не виходить: діти не бажають мене слухати, бать¬ки зовсім не займаються дітьми, колеги не хочуть мене зрозуміти»). На цьому рівні педагог нерідко виявляє палке прагнення знайти «універ¬сальні» засоби, такі, що забезпечать позитивний результат за будь-яких обставин. Тому корекція найчастіше зводиться до нескінченної зміни засобів впливу, апробування тих, що виправдали себе в інших педагогів. Важлива якість педагога в корекційній роботі – наполегливість. Якісні зміни в поведінці та розвитку не відбуваються швидко, тому педагогу треба набратися сили, терпіння, щоб не зупинятися на пів - дороги. Я пропоную вам переглянути невеличкий мультфільм<br />
<br />
8.Підсумок «Відкритий мікрофон»</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026266Користувач:Світлана Єфремова2017-10-20T07:51:09Z<p>Світлана Єфремова: /* Мій внесок */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"<br />
м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
[[Психолого-педагогічний семінар]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F&diff=1026261Батьківська вітальня2017-10-20T07:47:11Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div>Батьківська вітальня<br />
<br />
'''«Як допомогти дитині подолати стрес»''' <br />
<br />
1. Вправа «Біг асоціацій» <br />
Учасники по колу називають предмет, який асоціюється зі словом стрес<br />
<br />
2. Інформаційне повідомлення «Стрес та його наслідки».<br />
Коло явищ, що спричиняють травматичні стресові порушення достатньо широке та охоплює безліч ситуацій, коли виникає погроза життю, фізичному здоров’ю, або образу «Я». <br />
<br />
Коли в сім’ї або в школі є травмована дитина, вчителі або батьки часто не знають як себе з нею вести та яку допомогу надати, батьки таких дітей частіш за все також являються травмовані. А доросла людина, яка не в змозі допомогти в першу чергу собі, тим більше не здатна надати відповідну допомогу своїй дитині. Завдані стихійні лиха, катастрофи та міжнаціональні війни, зріст насилля з очивидністью показали яка важлива готовність батьків та педагогів до надання допомоги дітям-найбільш вразливим до складних життєвих ситуацій і адаптації в сучасному навколишньому середовищі. З якою би важкою життєвою ситуацією не стикнувся людський організм її можна подолати двома способами, або двома основними типами реакцій: активною (за допомогою опору та боротьби), або пасивною (уникання, або готовність терпіти її). Природа передбачила безліч способів за допомогою яких накази “боротися ”, або “терпіти ” передаються нашим клітинам на фізіологічному рівні. Протягом століть було висунуто багато теорій та гіпотез що до досягнення миру та щастя на шляху політичного та технічного прогресу за допомогою високого рівня життя, слідуванню законів та суворого дотримування заповідей того чи іншого вождя, або пророка. Та історія доводила знову і знову що жоден з цих засобів не можна вважати ефективним та надійним. Знання та врахування психологічних особливостей людини що перенесла травматичний стрес, підвищення власної компетенції в даному питані допоможе знизити ризик важких наслідків до мінімуму.<br />
<br />
Поняття про стрес в психологічній науці<br />
<br />
Слово «stress» перекладається як «напруження» і як в медицині так і в повсякденні явно розуміється що це напруження нашого організму, або якоїсь з його частин та аж ніяк не електричне напруження. Як відмічено в Великій радянській енциклопедії:стрес в фізіології, психології та медицині це стан психічного напруження що виникає у людини при діяльності в важких умовах. <br />
Травматичний стрес — особлива форма загальної стресової реакції. Коли стрес перевантажує психологічні, фізіологічні адаптаційні можливості людини і знищує її захист, він стає травматичним, тобто викликає психологічну тривогу. <br />
Травматичний стрес це свого роду результат особливої взаємодії людини та оточуючого її світу, нормальна реакція на ненормальні обставини. Останнє досить важливо, так як дорослі та діти, які перенесли травматичний стрес іноді можуть здаватися неадекватними, божевільними хоча такими не є. Події що відбуваються раптово і тривають декілька хвилин, а іноді годин позначаються як травматичні події типу 1. Сюди відносяться природні і раптові стихійні лиха, а також навмисні сплановані викликані людською діяльністю події. Природні такі як пожежі, повені, землетруси та раптові: дорожньо-транспортні події, вибухи, аварії. Рукотворні такі як зґвалтування, взяття заручників, озброєні напади. <br />
Довготривалі травматичні події (травматичні події типу 2) зазвичай викликаються повторюючимися і постійними подіями як наприклад природні і технологічні лиха так як природні і рукотворні токсичні викиди та ядерні аварії. Не дивлячись на неоднорідність травматичних подій особи які прямо або частково приймали в них участь набувають початкові форми психопатології, об’єднанні хронічним посттравматичним стресом. Стрес викликає взаємодію між мозком, нервовою та ендокринною системами. Щоб зрозуміти як стрес впливає на здоров’я дітей і чому ефективні методи «тіло»та «дух» необхідно знати як реагує на стрес наш організм.Таким самим чином стрес впливає і на дітей. Ті хто переніс стрес більш чутливі до вищезазначених хвороб. Вони гірше себе ведуть або вчаться, порушується сон, ймовірніші шкіряні захворювання, інфекції. Наприклад було встановлено що стрес часто стає джерелом бактеріальних захворювань горла у дітей. Більш того спадкові соматичні хвороби-астма, алергії та діабет можуть виникнути в наслідок перенесеного в дитинстві стресу. Внаслідок існує ймовірність що діти які переносили стрес через деякий час перетворяться в підвладних стресу дорослих, тому що ми переносимо свій досвід з дитинства в доросле життя. Тому корні багатьох захворювань можуть лежати в дитинстві. Засновник клініки психосоматичних захворювань доктор Рід Московіц каже: «пост стресові захворювання можуть бути в будь-якому віці. Фізіологічні наслідки перенесеного напруження формуються роками і десятиліттями. Чим раніше ми навчимось справлятись з їх першопричинами, тим більш здоровими та енергійними будемо в зрілому віці». Існують наукові свідчення того що наприклад утворення бляшок в коронарних артеріях починається вже в ранньому віці, тобто серцеві захворювання починають розвиватись в дитинстві та прогресують все життя. Тому вивчення дітьми методів переривання стресу може надати серйозного впливу на стан їх здоров’я та продовжуваність життя. Почуття і реакції на стрес – це природні реакції, їх не слід боятися і стримувати. Їх треба прийняти і пережити. Це нормальні реакції на ненормальні обставини.<br />
Травмована дитина надчутлива. Для такої дитини важливо щоб дорослий був поряд. Любий дорослий, спокійний і впевнений в собі, при цьому не важливо розмовляти з дитиною, можна просто бути поруч.Якщо дитина знаходиться в тривозі, то мислити вона не може, може тільки реагувати. І тільки після зняття фізичної болі і процесу «замирання» починається процес «осмислення». В цей момент потрібно формувати позитивні спогади. Створити «міф пам’яті» або «внутрішню кишеньку» в якій закріпити позитивні моменти (намагання, шляхетні наміри, хоч трохи позитивний результат і т.д.)Результативність роботи психолога рідко видно зразу. Робота з травмою созвучна з лозунгом Монтессорі: «Допоможи мені це зробити самому».<br />
<br />
Особливості переживання стресу у дітей<br />
У дитини розвивається травма коли: <br />
<br />
нема досвіду <br />
<br />
не зрозуміло <br />
<br />
нікуди дітися<br />
<br />
Тому дітям слід все пояснювати, попереджати, промовляти всі маніпуляції <br />
3.Тож що спричиняє стрес насамперед у дітей. Часто стреси пов’язані з розставанням, відвідуванням перукаря, або лікаря. Відношення дитини до цих подій в першу чергу пов’язано з тим, як їх переживає дорослий — діти заражаються переживанням батьків. Розповсюдженою причиною стресу є також розлучення батьків. Світ малюка складається з двох половинок: маминої та батькової. І коли ці половинки роз’єднуються дитина переносить іноді справжні фізичні страждання, дорослі мають про це пам’ятати. У дитини починає боліти голова, сняться страшні сни. Іноді вона шукає для себе небезпечні ситуації що можуть закінчитись травмою. У дітей різного віку переважаючі причини стресу також різні. Це пов’язано з тим що в різному віці у дитини різні «зони психічної чутливості» які найбільш вразливі і найбільш підвладні стресу. Батькам зазвичай такі тонкощі невідомі тому іноді важко відрізнити дитячий стрес від виснаження, хворобливості які супроводжують нормальні процеси росту та розвитку дитини. Діти в таких сім’ях страждають від стресу більше ніж їх батьки, так як структура сім’ї являється важливими аспектом в розвитку дитини. <br />
Стрес-це механізм захисту внутрішнього світу дитини. Будь яка зміна життя може привести до <br />
<br />
Розлука з мамою і близькими<br />
<br />
Перегляд телевізійних програм<br />
<br />
Події в сім’ї(народження братика чи сестрички, розлучення, смерть близьких родичів, домашнього улюбленця та т.п.)<br />
Сім'я та взаємини в ній є причиною 80% стресів у дітей. Саме батьки можуть навчити дитину справлятися із проблемами або, навпаки, посилити їх, а іноді навіть стати причиною стресу.Агресія дитини — це спосіб донести щось важливе, і дуже добре, якщо вони це помічають і починають реагувати. Однак нерідко дорослі карають дітей, відмахуються від них, не дають стресу виплеснутися, але ж сильна емоція обов'язково повинна бути завершена, інакше напруга йде всередину. І дуже важливо допомогти дитині впоратися зі стресом саме зараз, щоб у кінцевому підсумку стрес не проявився у вигляді хвороби.<br />
<br />
Як розпізнати стрес у дітей?<br />
<br />
Перша стадія – перезбудження, хвилювання, підвищений емоційний стан<br />
<br />
Друга стадія стресу — заперечення, агресія: не хочу, не буду, не піду.<br />
<br />
Третя стадія стресу - спостерігаються «пасивні» негативні емоції — депресія і апатія. У дитини з'являється плаксивість, почуття безвиході й безпорадності<br />
Четверта стадія - стресу проявляється різними захворюваннями. Це вже психосоматика. У дитячому віці наслідками неконтрольованого стресу можуть бути неврози, хронічні головні болі, гастрити, виразкові коліти, астма, нейродерміт, мимовільне сечовипускання, заікання. <br />
<br />
Існують 3 варіанти реакції на стрес, що дісталися нам з генетичною пам'ятю: бий, біжи, замри. У дітей, як у тварин, частіше спрацьовують два механізми на стрес: бий та біжи. Ці механізми виступають психологічним захистом дитини, як зворотна реакція на стресову ситуацію. Тому дітям після кожної стресової ситуації треба дати можливість побігати, виплеснути адреналін. <br />
Травмовані діти висловлюють свої, пов'язані з пережитим почуття через поведінку. Спектр посттравматичних симптомів у дітей включає в собі зміни на фізіологічному, емоційному і поведінковому рівнях.<br />
<br />
3. Вправа «Аркуш по колу»<br />
Матеріал: 4 аркуші, фломастери<br />
Інструкція: об'єднайтеся в 4 групи, визначте симптоми, які відбуваються з дітьми, що пережили стрес на певному рівні та передати аркуш іншим групам,для ознайомлення та доповнення. І так доти, доки аркуш не повернеться назад<br />
<br />
Висновок: до загальних посттравматичних симптомів належать:<br />
На фізіологічному рівні: порушення сну, розлади шлунково-кишкового тракту, головні болі, загострення хронічних хвороб,тремтіння, тіки.<br />
<br />
На емоційному рівні:дратівливість, страх, фобії, депресії, плаксивість<br />
<br />
На поведінковому рівні:впертість, агресія, порушення соціальних навичок<br />
<br />
На когнітивному рівні: погіршується концентрація уваги, порушується пам'ять.<br />
<br />
4.Вправа «Дерева і лосі»<br />
Мета: зняття емоційної напруги<br />
Учасники розраховуються на перший і другий номери. Перші номери – «Дерева». Стали у коло, уявили себе деревами, укорінилися, гілки потяглися вгору до сонечка, гойдаються на вітру. Другі номера будуть «Лосі».Лосі гуляли, гуляли, раптом побачили дерева, захотіли почухати бочки, спинки, рога Потім помінятися рогами.<br />
<br />
5. Вправа «Мудра скриня»<br />
Учасники по черзі витягують поради і пояснюють як вони їх розуміють.<br />
Поради, які написані на промінчиках, прикріплюють на хмаринку, закриваючи слово «СТРЕС» Висновок: ми не можемо зробити так, щоб стрес зник, ми можемо тільки полегшити його наслідки для дитини, зігрівши її цими сонячними промінчиками.<br />
<br />
1.Вирішуйте проблеми спільно<br />
<br />
Якщо ви бачите, що дитині важко, що у неї проблеми, поговоріть з нею про це, вислухайте і запропонуйте посильну допомогу. Не соромтеся привертати до проблем вашої дитини тих людей, яких вона вважає авторитетними або тих, хто професійно працює з дітьми.<br />
<br />
2.Компенсуйте емоційні навантаження<br />
При стресі дітей все навантаження лягає на психіку, тому, щоб в організмі не було дисбалансу, необхідне фізичне навантаження. До того ж заняття спортом допомагають виробленню ендорфінів – гормонів щастя, що допоможе нейтралізувати стрес.<br />
<br />
3.Дотримуйтеся режиму. <br />
Під час серйозних випробувань психіки, необхідно, щоб всі інші сфери життя були впорядковані. Хаос в голові і емоціях потрібно заповнювати суворим режимом дня. Тому харчування, сон, навчання і відпочинок повинні бути збалансованими. Неприпустимо під впливом дитячого стресу відмовлятися від обіду, відпочинку, сну або пропускати заняття.<br />
<br />
4. Не затягуйте з лікуванням.<br />
Іноді дитячий стрес робить дуже серйозний вплив на дитячий організм. Можуть початися соматичні розлади на тлі душевних переживань. Не варто займатися самолікуванням і відтягувати візит до педіатра і психолога.<br />
<br />
5.Навіюйте впевненість.<br />
Дитині потрібна підтримка дорослих і впевненість, що гарні часи не за горами. Поговоріть з дитиною про те, що життя не буває тільки добрим чи поганим, що неприємності завжди змінюються радощами.<br />
<br />
6.Приймайте участь в ігровій діяльності дитини, малюванні. <br />
<br />
7.Не забувайте торкатись дитини, обіймати її - такий контакт дуже важливий , особливо в такий період. <br />
<br />
8. Вправа «Продовж речення» <br />
Учасники по колу продовжують речення «Наша зустріч …»<br />
<br />
Список використаних джерел:<br />
1. Захаров А. И. «Как предупредить отклонения в поведении ребенка». - М. , 1993. <br />
<br />
2.Черепанова Е. М. «Психологичесский стресс: помоги себе и ребёнку. » М. , 1997<br />
<br />
3. Колодзин Б. «Как жить после психической травмы». -М, 1992.<br />
<br />
4. Василюк Ф. «Пережить горе». // «О человеческом в человеке». - М. , 1991. <br />
<br />
5. Эберлейн Г. «Страхи здоровых детей». - М, 1981<br />
. <br />
5. Китаев- Смык Л. А. «Психология стресса». - М. , 1983.<br />
<br />
7. Селье Г. На уровне целого организма. – М. , 1972.<br />
<br />
8. Возрастная и педагогическая психология» /Под ред. А. В. Петровского. - М. , 1979.</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F&diff=1026260Батьківська вітальня2017-10-20T07:45:12Z<p>Світлана Єфремова: </p>
<hr />
<div>Батьківська вітальня<br />
<br />
'''«Як допомогти дитині подолати стрес»''' <br />
<br />
1. Вправа «Біг асоціацій» <br />
Учасники по колу називають предмет, який асоціюється зі словом стрес<br />
<br />
2. Інформаційне повідомлення «Стрес та його наслідки».<br />
Коло явищ, що спричиняють травматичні стресові порушення достатньо широке та охоплює безліч ситуацій, коли виникає погроза життю, фізичному здоров’ю, або образу «Я». <br />
<br />
Коли в сім’ї або в школі є травмована дитина, вчителі або батьки часто не знають як себе з нею вести та яку допомогу надати, батьки таких дітей частіш за все також являються травмовані. А доросла людина, яка не в змозі допомогти в першу чергу собі, тим більше не здатна надати відповідну допомогу своїй дитині. Завдані стихійні лиха, катастрофи та міжнаціональні війни, зріст насилля з очивидністью показали яка важлива готовність батьків та педагогів до надання допомоги дітям-найбільш вразливим до складних життєвих ситуацій і адаптації в сучасному навколишньому середовищі. З якою би важкою життєвою ситуацією не стикнувся людський організм її можна подолати двома способами, або двома основними типами реакцій: активною (за допомогою опору та боротьби), або пасивною (уникання, або готовність терпіти її). Природа передбачила безліч способів за допомогою яких накази “боротися ”, або “терпіти ” передаються нашим клітинам на фізіологічному рівні. Протягом століть було висунуто багато теорій та гіпотез що до досягнення миру та щастя на шляху політичного та технічного прогресу за допомогою високого рівня життя, слідуванню законів та суворого дотримування заповідей того чи іншого вождя, або пророка. Та історія доводила знову і знову що жоден з цих засобів не можна вважати ефективним та надійним. Знання та врахування психологічних особливостей людини що перенесла травматичний стрес, підвищення власної компетенції в даному питані допоможе знизити ризик важких наслідків до мінімуму.<br />
<br />
Поняття про стрес в психологічній науці<br />
<br />
Слово «stress» перекладається як «напруження» і як в медицині так і в повсякденні явно розуміється що це напруження нашого організму, або якоїсь з його частин та аж ніяк не електричне напруження. Як відмічено в Великій радянській енциклопедії:стрес в фізіології, психології та медицині це стан психічного напруження що виникає у людини при діяльності в важких умовах. <br />
Травматичний стрес — особлива форма загальної стресової реакції. Коли стрес перевантажує психологічні, фізіологічні адаптаційні можливості людини і знищує її захист, він стає травматичним, тобто викликає психологічну тривогу. <br />
Травматичний стрес це свого роду результат особливої взаємодії людини та оточуючого її світу, нормальна реакція на ненормальні обставини. Останнє досить важливо, так як дорослі та діти, які перенесли травматичний стрес іноді можуть здаватися неадекватними, божевільними хоча такими не є. Події що відбуваються раптово і тривають декілька хвилин, а іноді годин позначаються як травматичні події типу 1. Сюди відносяться природні і раптові стихійні лиха, а також навмисні сплановані викликані людською діяльністю події. Природні такі як пожежі, повені, землетруси та раптові: дорожньо-транспортні події, вибухи, аварії. Рукотворні такі як зґвалтування, взяття заручників, озброєні напади. <br />
Довготривалі травматичні події (травматичні події типу 2) зазвичай викликаються повторюючимися і постійними подіями як наприклад природні і технологічні лиха так як природні і рукотворні токсичні викиди та ядерні аварії. Не дивлячись на неоднорідність травматичних подій особи які прямо або частково приймали в них участь набувають початкові форми психопатології, об’єднанні хронічним посттравматичним стресом. Стрес викликає взаємодію між мозком, нервовою та ендокринною системами. Щоб зрозуміти як стрес впливає на здоров’я дітей і чому ефективні методи «тіло»та «дух» необхідно знати як реагує на стрес наш організм.Таким самим чином стрес впливає і на дітей. Ті хто переніс стрес більш чутливі до вищезазначених хвороб. Вони гірше себе ведуть або вчаться, порушується сон, ймовірніші шкіряні захворювання, інфекції. Наприклад було встановлено що стрес часто стає джерелом бактеріальних захворювань горла у дітей. Більш того спадкові соматичні хвороби-астма, алергії та діабет можуть виникнути в наслідок перенесеного в дитинстві стресу. Внаслідок існує ймовірність що діти які переносили стрес через деякий час перетворяться в підвладних стресу дорослих, тому що ми переносимо свій досвід з дитинства в доросле життя. Тому корні багатьох захворювань можуть лежати в дитинстві. Засновник клініки психосоматичних захворювань доктор Рід Московіц каже: «пост стресові захворювання можуть бути в будь-якому віці. Фізіологічні наслідки перенесеного напруження формуються роками і десятиліттями. Чим раніше ми навчимось справлятись з їх першопричинами, тим більш здоровими та енергійними будемо в зрілому віці». Існують наукові свідчення того що наприклад утворення бляшок в коронарних артеріях починається вже в ранньому віці, тобто серцеві захворювання починають розвиватись в дитинстві та прогресують все життя. Тому вивчення дітьми методів переривання стресу може надати серйозного впливу на стан їх здоров’я та продовжуваність життя. Почуття і реакції на стрес – це природні реакції, їх не слід боятися і стримувати. Їх треба прийняти і пережити. Це нормальні реакції на ненормальні обставини.<br />
Травмована дитина надчутлива. Для такої дитини важливо щоб дорослий був поряд. Любий дорослий, спокійний і впевнений в собі, при цьому не важливо розмовляти з дитиною, можна просто бути поруч.Якщо дитина знаходиться в тривозі, то мислити вона не може, може тільки реагувати. І тільки після зняття фізичної болі і процесу «замирання» починається процес «осмислення». В цей момент потрібно формувати позитивні спогади. Створити «міф пам’яті» або «внутрішню кишеньку» в якій закріпити позитивні моменти (намагання, шляхетні наміри, хоч трохи позитивний результат і т.д.)Результативність роботи психолога рідко видно зразу. Робота з травмою созвучна з лозунгом Монтессорі: «Допоможи мені це зробити самому».<br />
<br />
Особливості переживання стресу у дітей<br />
У дитини розвивається травма коли: <br />
<br />
нема досвіду <br />
<br />
не зрозуміло <br />
<br />
нікуди дітися<br />
<br />
Тому дітям слід все пояснювати, попереджати, промовляти всі маніпуляції <br />
3.Тож що спричиняє стрес насамперед у дітей. Часто стреси пов’язані з розставанням, відвідуванням перукаря, або лікаря. Відношення дитини до цих подій в першу чергу пов’язано з тим, як їх переживає дорослий — діти заражаються переживанням батьків. Розповсюдженою причиною стресу є також розлучення батьків. Світ малюка складається з двох половинок: маминої та батькової. І коли ці половинки роз’єднуються дитина переносить іноді справжні фізичні страждання, дорослі мають про це пам’ятати. У дитини починає боліти голова, сняться страшні сни. Іноді вона шукає для себе небезпечні ситуації що можуть закінчитись травмою. У дітей різного віку переважаючі причини стресу також різні. Це пов’язано з тим що в різному віці у дитини різні «зони психічної чутливості» які найбільш вразливі і найбільш підвладні стресу. Батькам зазвичай такі тонкощі невідомі тому іноді важко відрізнити дитячий стрес від виснаження, хворобливості які супроводжують нормальні процеси росту та розвитку дитини. Діти в таких сім’ях страждають від стресу більше ніж їх батьки, так як структура сім’ї являється важливими аспектом в розвитку дитини. <br />
Стрес-це механізм захисту внутрішнього світу дитини. Будь яка зміна життя може привести до <br />
<br />
Розлука з мамою і близькими<br />
<br />
Перегляд телевізійних програм<br />
<br />
Події в сім’ї(народження братика чи сестрички, розлучення, смерть близьких родичів, домашнього улюбленця та т.п.)<br />
Сім'я та взаємини в ній є причиною 80% стресів у дітей. Саме батьки можуть навчити дитину справлятися із проблемами або, навпаки, посилити їх, а іноді навіть стати причиною стресу.Агресія дитини — це спосіб донести щось важливе, і дуже добре, якщо вони це помічають і починають реагувати. Однак нерідко дорослі карають дітей, відмахуються від них, не дають стресу виплеснутися, але ж сильна емоція обов'язково повинна бути завершена, інакше напруга йде всередину. І дуже важливо допомогти дитині впоратися зі стресом саме зараз, щоб у кінцевому підсумку стрес не проявився у вигляді хвороби.<br />
<br />
Як розпізнати стрес у дітей?<br />
<br />
Перша стадія – перезбудження, хвилювання, підвищений емоційний стан<br />
<br />
Друга стадія стресу — заперечення, агресія: не хочу, не буду, не піду.<br />
<br />
Третя стадія стресу - спостерігаються «пасивні» негативні емоції — депресія і апатія. У дитини з'являється плаксивість, почуття безвиході й безпорадності<br />
<br />
Четверта стадія - стресу проявляється різними захворюваннями. Це вже психосоматика.<br />
<br />
У дитячому віці наслідками неконтрольованого стресу можуть бути неврози, хронічні головні болі, гастрити, виразкові коліти, астма, нейродерміт, мимовільне сечовипускання, заікання. <br />
<br />
Існують 3 варіанти реакції на стрес, що дісталися нам з генетичною пам'ятю: бий, біжи, замри. У дітей, як у тварин, частіше спрацьовують два механізми на стрес: бий та біжи. Ці механізми виступають психологічним захистом дитини, як зворотна реакція на стресову ситуацію. Тому дітям після кожної стресової ситуації треба дати можливість побігати, виплеснути адреналін. <br />
Травмовані діти висловлюють свої, пов'язані з пережитим почуття через поведінку. Спектр посттравматичних симптомів у дітей включає в собі зміни на фізіологічному, емоційному і поведінковому рівнях.<br />
<br />
3. Вправа «Аркуш по колу»<br />
Матеріал: 4 аркуші, фломастери<br />
Інструкція: об'єднайтеся в 4 групи, визначте симптоми, які відбуваються з дітьми, що пережили стрес на певному рівні та передати аркуш іншим групам,для ознайомлення та доповнення. І так доти, доки аркуш не повернеться назад<br />
<br />
Висновок: до загальних посттравматичних симптомів належать:<br />
На фізіологічному рівні: порушення сну, розлади шлунково-кишкового тракту, головні болі, загострення хронічних хвороб,тремтіння, тіки.<br />
<br />
На емоційному рівні:дратівливість, страх, фобії, депресії, плаксивість<br />
<br />
На поведінковому рівні:впертість, агресія, порушення соціальних навичок<br />
<br />
На когнітивному рівні: погіршується концентрація уваги, порушується пам'ять.<br />
<br />
4.Вправа «Дерева і лосі»<br />
Мета: зняття емоційної напруги<br />
Учасники розраховуються на перший і другий номери. Перші номери – «Дерева». Стали у коло, уявили себе деревами, укорінилися, гілки потяглися вгору до сонечка, гойдаються на вітру. Другі номера будуть «Лосі».Лосі гуляли, гуляли, раптом побачили дерева, захотіли почухати бочки, спинки, рога Потім помінятися рогами.<br />
<br />
5. Вправа «Мудра скриня»<br />
Учасники по черзі витягують поради і пояснюють як вони їх розуміють.<br />
Поради, які написані на промінчиках, прикріплюють на хмаринку, закриваючи слово «СТРЕС» Висновок: ми не можемо зробити так, щоб стрес зник, ми можемо тільки полегшити його наслідки для дитини, зігрівши її цими сонячними промінчиками.<br />
<br />
1.Вирішуйте проблеми спільно<br />
<br />
Якщо ви бачите, що дитині важко, що у неї проблеми, поговоріть з нею про це, вислухайте і запропонуйте посильну допомогу. Не соромтеся привертати до проблем вашої дитини тих людей, яких вона вважає авторитетними або тих, хто професійно працює з дітьми.<br />
<br />
2.Компенсуйте емоційні навантаження<br />
При стресі дітей все навантаження лягає на психіку, тому, щоб в організмі не було дисбалансу, необхідне фізичне навантаження. До того ж заняття спортом допомагають виробленню ендорфінів – гормонів щастя, що допоможе нейтралізувати стрес.<br />
<br />
3.Дотримуйтеся режиму. <br />
Під час серйозних випробувань психіки, необхідно, щоб всі інші сфери життя були впорядковані. Хаос в голові і емоціях потрібно заповнювати суворим режимом дня. Тому харчування, сон, навчання і відпочинок повинні бути збалансованими. Неприпустимо під впливом дитячого стресу відмовлятися від обіду, відпочинку, сну або пропускати заняття.<br />
<br />
4. Не затягуйте з лікуванням.<br />
Іноді дитячий стрес робить дуже серйозний вплив на дитячий організм. Можуть початися соматичні розлади на тлі душевних переживань. Не варто займатися самолікуванням і відтягувати візит до педіатра і психолога.<br />
<br />
5.Навіюйте впевненість.<br />
Дитині потрібна підтримка дорослих і впевненість, що гарні часи не за горами. Поговоріть з дитиною про те, що життя не буває тільки добрим чи поганим, що неприємності завжди змінюються радощами.<br />
<br />
6.Приймайте участь в ігровій діяльності дитини, малюванні. <br />
<br />
7.Не забувайте торкатись дитини, обіймати її - такий контакт дуже важливий , особливо в такий період. <br />
<br />
8. Вправа «Продовж речення» <br />
Учасники по колу продовжують речення «Наша зустріч …»<br />
<br />
Список використаних джерел:<br />
1. Захаров А. И. «Как предупредить отклонения в поведении ребенка». - М. , 1993. <br />
<br />
2.Черепанова Е. М. «Психологичесский стресс: помоги себе и ребёнку. » М. , 1997<br />
<br />
3. Колодзин Б. «Как жить после психической травмы». -М, 1992.<br />
<br />
4. Василюк Ф. «Пережить горе». // «О человеческом в человеке». - М. , 1991. <br />
<br />
5. Эберлейн Г. «Страхи здоровых детей». - М, 1981<br />
. <br />
5. Китаев- Смык Л. А. «Психология стресса». - М. , 1983.<br />
<br />
7. Селье Г. На уровне целого организма. – М. , 1972.<br />
<br />
8. Возрастная и педагогическая психология» /Под ред. А. В. Петровского. - М. , 1979.</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F&diff=1026219Батьківська вітальня2017-10-19T13:47:46Z<p>Світлана Єфремова: Створена сторінка: Батьківська вітальня '''«Як допомогти дитині подолати стрес»''' 1. Вправа...</p>
<hr />
<div>Батьківська вітальня<br />
<br />
'''«Як допомогти дитині подолати стрес»''' <br />
<br />
<br />
1. Вправа «Біг асоціацій» <br />
Учасники по колу називають предмет, який асоціюється зі словом стрес<br />
<br />
2. Інформаційне повідомлення «Стрес та його наслідки».<br />
Коло явищ, що спричиняють травматичні стресові порушення достатньо широке та охоплює безліч ситуацій, коли виникає погроза життю, фізичному здоров’ю, або образу «Я». <br />
<br />
Коли в сім’ї або в школі є травмована дитина, вчителі або батьки часто не знають як себе з нею вести та яку допомогу надати, батьки таких дітей частіш за все також являються травмовані. А доросла людина, яка не в змозі допомогти в першу чергу собі, тим більше не здатна надати відповідну допомогу своїй дитині. Завдані стихійні лиха, катастрофи та міжнаціональні війни, зріст насилля з очивидністью показали яка важлива готовність батьків та педагогів до надання допомоги дітям-найбільш вразливим до складних життєвих ситуацій і адаптації в сучасному навколишньому середовищі. З якою би важкою життєвою ситуацією не стикнувся людський організм її можна подолати двома способами, або двома основними типами реакцій: активною (за допомогою опору та боротьби), або пасивною (уникання, або готовність терпіти її). Природа передбачила безліч способів за допомогою яких накази “боротися ”, або “терпіти ” передаються нашим клітинам на фізіологічному рівні. Протягом століть було висунуто багато теорій та гіпотез що до досягнення миру та щастя на шляху політичного та технічного прогресу за допомогою високого рівня життя, слідуванню законів та суворого дотримування заповідей того чи іншого вождя, або пророка. Та історія доводила знову і знову що жоден з цих засобів не можна вважати ефективним та надійним. Знання та врахування психологічних особливостей людини що перенесла травматичний стрес, підвищення власної компетенції в даному питані допоможе знизити ризик важких наслідків до мінімуму. <br />
Поняття про стрес в психологічній науці<br />
Слово «stress» перекладається як «напруження» і як в медицині так і в повсякденні явно розуміється що це напруження нашого організму, або якоїсь з його частин та аж ніяк не електричне напруження. Як відмічено в Великій радянській енциклопедії:стрес в фізіології, психології та медицині це стан психічного напруження що виникає у людини при діяльності в важких умовах. <br />
Травматичний стрес — особлива форма загальної стресової реакції. Коли стрес перевантажує психологічні, фізіологічні адаптаційні можливості людини і знищує її захист, він стає травматичним, тобто викликає психологічну тривогу. <br />
Травматичний стрес це свого роду результат особливої взаємодії людини та оточуючого її світу, нормальна реакція на ненормальні обставини. Останнє досить важливо, так як дорослі та діти, які перенесли травматичний стрес іноді можуть здаватися неадекватними, божевільними хоча такими не є. <br />
Події що відбуваються раптово і тривають декілька хвилин, а іноді годин позначаються як травматичні події типу 1. Сюди відносяться природні і раптові стихійні лиха, а також навмисні сплановані викликані людською діяльністю події. Природні такі як пожежі, повені, землетруси та раптові: дорожньо-транспортні події, вибухи, аварії. Рукотворні такі як зґвалтування, взяття заручників, озброєні напади. <br />
Довготривалі травматичні події (травматичні події типу 2) зазвичай викликаються повторюючимися і постійними подіями як наприклад природні і технологічні лиха так як природні і рукотворні токсичні викиди та ядерні аварії. Не дивлячись на неоднорідність травматичних подій особи які прямо або частково приймали в них участь набувають початкові форми психопатології, об’єднанні хронічним посттравматичним стресом. <br />
Стрес викликає взаємодію між мозком, нервовою та ендокринною системами. Щоб зрозуміти як стрес впливає на здоров’я дітей і чому ефективні методи «тіло»та «дух» необхідно знати як реагує на стрес наш організм. <br />
<br />
Таким самим чином стрес впливає і на дітей. Ті хто переніс стрес більш чутливі до вищезазначених хвороб. Вони гірше себе ведуть або вчаться, порушується сон, ймовірніші шкіряні захворювання, інфекції. Наприклад було встановлено що стрес часто стає джерелом бактеріальних захворювань горла у дітей. Більш того спадкові соматичні хвороби-астма, алергії та діабет можуть виникнути в наслідок перенесеного в дитинстві стресу. Внаслідок існує ймовірність що діти які переносили стрес через деякий час перетворяться в підвладних стресу дорослих, тому що ми переносимо свій досвід з дитинства в доросле життя. Тому корні багатьох захворювань можуть лежати в дитинстві. Засновник клініки психосоматичних захворювань доктор Рід Московіц каже: «пост стресові захворювання можуть бути в будь-якому віці. Фізіологічні наслідки перенесеного напруження формуються роками і десятиліттями. Чим раніше ми навчимось справлятись з їх першопричинами, тим більш здоровими та енергійними будемо в зрілому віці». Існують наукові свідчення того що наприклад утворення бляшок в коронарних артеріях починається вже в ранньому віці, тобто серцеві захворювання починають розвиватись в дитинстві та прогресують все життя. Тому вивчення дітьми методів переривання стресу може надати серйозного впливу на стан їх здоров’я та продовжуваність життя. <br />
Почуття і реакції на стрес – це природні реакції, їх не слід боятися і стримувати. Їх треба прийняти і пережити. Це нормальні реакції на ненормальні обставини.<br />
Травмована дитина надчутлива. Для такої дитини важливо щоб дорослий був поряд. Любий дорослий, спокійний і впевнений в собі, при цьому не важливо розмовляти з дитиною, можна просто бути поруч.<br />
Якщо дитина знаходиться в тривозі, то мислити вона не може, може тільки реагувати. І тільки після зняття фізичної болі і процесу «замирання» починається процес «осмислення». В цей момент потрібно формувати позитивні спогади. Створити «міф пам’яті» або «внутрішню кишеньку» в якій закріпити позитивні моменти (намагання, шляхетні наміри, хоч трохи позитивний результат і т.д.)<br />
Результативність роботи психолога рідко видно зразу. Робота з травмою созвучна з лозунгом Монтессорі: «Допоможи мені це зробити самому». <br />
Особливості переживання стресу у дітей<br />
У дитини розвивається травма коли: <br />
нема досвіду <br />
не зрозуміло <br />
нікуди дітися<br />
Тому дітям слід все пояснювати, попереджати, промовляти всі маніпуляції <br />
3.Тож що спричиняє стрес насамперед у дітей. Часто стреси пов’язані з розставанням, відвідуванням перукаря, або лікаря. Відношення дитини до цих подій в першу чергу пов’язано з тим, як їх переживає дорослий — діти заражаються переживанням батьків. Розповсюдженою причиною стресу є також розлучення батьків. Світ малюка складається з двох половинок: маминої та батькової. І коли ці половинки роз’єднуються дитина переносить іноді справжні фізичні страждання, дорослі мають про це пам’ятати. У дитини починає боліти голова, сняться страшні сни. Іноді вона шукає для себе небезпечні ситуації що можуть закінчитись травмою. У дітей різного віку переважаючі причини стресу також різні. Це пов’язано з тим що в різному віці у дитини різні «зони психічної чутливості» які найбільш вразливі і найбільш підвладні стресу. Батькам зазвичай такі тонкощі невідомі тому іноді важко відрізнити дитячий стрес від виснаження, хворобливості які супроводжують нормальні процеси росту та розвитку дитини. Діти в таких сім’ях страждають від стресу більше ніж їх батьки, так як структура сім’ї являється важливими аспектом в розвитку дитини. <br />
Стрес-це механізм захисту внутрішнього світу дитини. Будь яка зміна життя може привести до стресу<br />
Розлука з мамою і близькими<br />
Перегляд телевізійних програм<br />
Події в сім’ї(народження братика чи сестрички, розлучення, смерть близьких родичів, домашнього улюбленця та т.п.)<br />
Сім'я та взаємини в ній є причиною 80% стресів у дітей. Саме батьки можуть навчити дитину справлятися із проблемами або, навпаки, посилити їх, а іноді навіть стати причиною стресу.<br />
Агресія дитини — це спосіб донести щось важливе, і дуже добре, якщо вони це помічають і починають реагувати. Однак нерідко дорослі карають дітей, відмахуються від них, не дають стресу виплеснутися, але ж сильна емоція обов'язково повинна бути завершена, інакше напруга йде всередину. І дуже важливо допомогти дитині впоратися зі стресом саме зараз, щоб у кінцевому підсумку стрес не проявився у вигляді хвороби.<br />
Як розпізнати стрес у дітей?<br />
Перша стадія – перезбудження, хвилювання, підвищений емоційний стан<br />
Друга стадія стресу — заперечення, агресія: не хочу, не буду, не піду.<br />
Третя стадія стресу - спостерігаються «пасивні» негативні емоції — депресія <br />
і апатія. У дитини з'являється плаксивість, почуття безвиході й безпорадності Четверта стадія - стресу проявляється різними захворюваннями. Це вже психосоматика. У дитячому віці наслідками <br />
неконтрольованого стресу можуть бути неврози, хронічні головні болі, гастрити, виразкові коліти, астма, нейродерміт, мимовільне сечовипускання, <br />
заїкання. <br />
Існують 3 варіанти реакції на стрес, що дісталися нам з генетичною пам'ятю: бий, біжи, замри. У дітей, як у тварин, частіше спрацьовують два механізми на стрес: бий та біжи. Ці механізми виступають психологічним захистом дитини, як зворотна реакція на стресову ситуацію. Тому дітям після кожної стресової ситуації треба дати можливість побігати, виплеснути адреналін. <br />
Травмовані діти висловлюють свої, пов'язані з пережитим почуття через поведінку. Спектр посттравматичних симптомів у дітей включає в собі зміни на фізіологічному, емоційному і поведінковому рівнях.<br />
3. Вправа «Аркуш по колу»<br />
Матеріал: 4 аркуші, фломастери<br />
Інструкція: об'єднайтеся в 4 групи, визначте симптоми, які відбуваються з дітьми, що пережили стрес на певному рівні та передати аркуш іншим групам,для ознайомлення та доповнення. І так доти, доки аркуш не повернеться назад<br />
Висновок: до загальних посттравматичних симптомів належать:<br />
На фізіологічному рівні: порушення сну, розлади шлунково-кишкового тракту, головні болі, загострення хронічних хвороб,тремтіння, тіки.<br />
На емоційному рівні:дратівливість, страх, фобії, депресії, плаксивість<br />
На поведінковому рівні:впертість, агресія, порушення соціальних навичок<br />
На когнітивному рівні: погіршується концентрація уваги, порушується пам'ять.<br />
4.Вправа «Дерева і лосі»<br />
Мета: зняття емоційної напруги<br />
Учасники розраховуються на перший і другий номери. Перші номери – «Дерева». Стали у коло, уявили себе деревами, укорінилися, гілки потяглися вгору до сонечка, гойдаються на вітру. Другі номера будуть «Лосі».Лосі гуляли, гуляли, раптом побачили дерева, захотіли почухати бочки, спинки, рога Потім помінятися рогами.<br />
<br />
5. Вправа «Мудра скриня»<br />
Учасники по черзі витягують поради і пояснюють як вони їх розуміють.<br />
Поради, які написані на промінчиках, прикріплюють на хмаринку, закриваючи слово «СТРЕС» Висновок: ми не можемо зробити так, щоб стрес зник, ми можемо тільки полегшити його наслідки для дитини, зігрівши її цими сонячними промінчиками.<br />
<br />
1.Вирішуйте проблеми спільно<br />
<br />
Якщо ви бачите, що дитині важко, що у неї проблеми, поговоріть з нею про це, вислухайте і запропонуйте посильну допомогу. Не соромтеся привертати до проблем вашої дитини тих людей, яких вона вважає авторитетними або тих, хто професійно працює з дітьми.<br />
<br />
2.Компенсуйте емоційні навантаження<br />
При стресі дітей все навантаження лягає на психіку, тому, щоб в організмі не було дисбалансу, необхідне фізичне навантаження. До того ж заняття спортом допомагають виробленню ендорфінів – гормонів щастя, що допоможе нейтралізувати стрес.<br />
<br />
3.Дотримуйтеся режиму. <br />
Під час серйозних випробувань психіки, необхідно, щоб всі інші сфери життя були впорядковані. Хаос в голові і емоціях потрібно заповнювати суворим режимом дня. Тому харчування, сон, навчання і відпочинок повинні бути збалансованими. Неприпустимо під впливом дитячого стресу відмовлятися від обіду, відпочинку, сну або пропускати заняття.<br />
<br />
4. Не затягуйте з лікуванням.<br />
Іноді дитячий стрес робить дуже серйозний вплив на дитячий організм. Можуть початися соматичні розлади на тлі душевних переживань. Не варто займатися самолікуванням і відтягувати візит до педіатра і психолога.<br />
<br />
5.Навіюйте впевненість.<br />
Дитині потрібна підтримка дорослих і впевненість, що гарні часи не за горами. Поговоріть з дитиною про те, що життя не буває тільки добрим чи поганим, що неприємності завжди змінюються радощами.<br />
<br />
6.Приймайте участь в ігровій діяльності дитини, малюванні. <br />
<br />
7.Не забувайте торкатись дитини, обіймати її - такий контакт дуже важливий , особливо в такий період. <br />
<br />
8. Вправа «Продовж речення» <br />
Учасники по колу продовжують речення «Наша зустріч …»<br />
<br />
Список використаних джерел:<br />
1. Захаров А. И. «Как предупредить отклонения в поведении ребенка». - М. , 1993. <br />
2.Черепанова Е. М. «Психологичесский стресс: помоги себе и ребёнку. » М. , 1997<br />
3. Колодзин Б. «Как жить после психической травмы». -М, 1992. <br />
4. Василюк Ф. «Пережить горе». // «О человеческом в человеке». - М. , 1991. <br />
5. Эберлейн Г. «Страхи здоровых детей». - М, 1981. <br />
5. Китаев- Смык Л. А. «Психология стресса». - М. , 1983. <br />
7. Селье Г. На уровне целого организма. – М. , 1972. <br />
8. Возрастная и педагогическая психология» /Под ред. А. В. Петровского. - М. , 1979.</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026217Користувач:Світлана Єфремова2017-10-19T13:46:19Z<p>Світлана Єфремова: /* Мій внесок */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"<br />
м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
[[Батьківська вітальня]]<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026209Користувач:Світлана Єфремова2017-10-19T13:39:58Z<p>Світлана Єфремова: /* Мій внесок */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"<br />
м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
"Відмінник освіти україни"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
<br />
<br />
[''Мої файли<br />
<br />
Батьківська вітальня<br />
<br />
'''«Як допомогти дитині подолати стрес»''' <br />
<br />
<br />
1. Вправа «Біг асоціацій» <br />
Учасники по колу називають предмет, який асоціюється зі словом стрес<br />
2. Інформаційне повідомлення «Стрес та його наслідки».<br />
Коло явищ, що спричиняють травматичні стресові порушення достатньо широке та охоплює безліч ситуацій, коли виникає погроза життю, фізичному здоров’ю, або образу «Я». <br />
Коли в сім’ї або в школі є травмована дитина, вчителі або батьки часто не знають як себе з нею вести та яку допомогу надати, батьки таких дітей частіш за все також являються травмовані. А доросла людина, яка не в змозі допомогти в першу чергу собі, тим більше не здатна надати відповідну допомогу своїй дитині. Завдані стихійні лиха, катастрофи та міжнаціональні війни, зріст насилля з очивидністью показали яка важлива готовність батьків та педагогів до надання допомоги дітям-найбільш вразливим до складних життєвих ситуацій і адаптації в сучасному навколишньому середовищі. З якою би важкою життєвою ситуацією не стикнувся людський організм її можна подолати двома способами, або двома основними типами реакцій: активною (за допомогою опору та боротьби), або пасивною (уникання, або готовність терпіти її). Природа передбачила безліч способів за допомогою яких накази “боротися ”, або “терпіти ” передаються нашим клітинам на фізіологічному рівні. Протягом століть було висунуто багато теорій та гіпотез що до досягнення миру та щастя на шляху політичного та технічного прогресу за допомогою високого рівня життя, слідуванню законів та суворого дотримування заповідей того чи іншого вождя, або пророка. Та історія доводила знову і знову що жоден з цих засобів не можна вважати ефективним та надійним. Знання та врахування психологічних особливостей людини що перенесла травматичний стрес, підвищення власної компетенції в даному питані допоможе знизити ризик важких наслідків до мінімуму. <br />
Поняття про стрес в психологічній науці<br />
Слово «stress» перекладається як «напруження» і як в медицині так і в повсякденні явно розуміється що це напруження нашого організму, або якоїсь з його частин та аж ніяк не електричне напруження. Як відмічено в Великій радянській енциклопедії:стрес в фізіології, психології та медицині це стан психічного напруження що виникає у людини при діяльності в важких умовах. <br />
Травматичний стрес — особлива форма загальної стресової реакції. Коли стрес перевантажує психологічні, фізіологічні адаптаційні можливості людини і знищує її захист, він стає травматичним, тобто викликає психологічну тривогу. <br />
Травматичний стрес це свого роду результат особливої взаємодії людини та оточуючого її світу, нормальна реакція на ненормальні обставини. Останнє досить важливо, так як дорослі та діти, які перенесли травматичний стрес іноді можуть здаватися неадекватними, божевільними хоча такими не є. <br />
Події що відбуваються раптово і тривають декілька хвилин, а іноді годин позначаються як травматичні події типу 1. Сюди відносяться природні і раптові стихійні лиха, а також навмисні сплановані викликані людською діяльністю події. Природні такі як пожежі, повені, землетруси та раптові: дорожньо-транспортні події, вибухи, аварії. Рукотворні такі як зґвалтування, взяття заручників, озброєні напади. <br />
Довготривалі травматичні події (травматичні події типу 2) зазвичай викликаються повторюючимися і постійними подіями як наприклад природні і технологічні лиха так як природні і рукотворні токсичні викиди та ядерні аварії. Не дивлячись на неоднорідність травматичних подій особи які прямо або частково приймали в них участь набувають початкові форми психопатології, об’єднанні хронічним посттравматичним стресом. <br />
Стрес викликає взаємодію між мозком, нервовою та ендокринною системами. Щоб зрозуміти як стрес впливає на здоров’я дітей і чому ефективні методи «тіло»та «дух» необхідно знати як реагує на стрес наш організм. <br />
Таким самим чином стрес впливає і на дітей. Ті хто переніс стрес більш чутливі до вищезазначених хвороб. Вони гірше себе ведуть або вчаться, порушується сон, ймовірніші шкіряні захворювання, інфекції. Наприклад було встановлено що стрес часто стає джерелом бактеріальних захворювань горла у дітей. Більш того спадкові соматичні хвороби-астма, алергії та діабет можуть виникнути в наслідок перенесеного в дитинстві стресу. Внаслідок існує ймовірність що діти які переносили стрес через деякий час перетворяться в підвладних стресу дорослих, тому що ми переносимо свій досвід з дитинства в доросле життя. Тому корні багатьох захворювань можуть лежати в дитинстві. Засновник клініки психосоматичних захворювань доктор Рід Московіц каже: «пост стресові захворювання можуть бути в будь-якому віці. Фізіологічні наслідки перенесеного напруження формуються роками і десятиліттями. Чим раніше ми навчимось справлятись з їх першопричинами, тим більш здоровими та енергійними будемо в зрілому віці». Існують наукові свідчення того що наприклад утворення бляшок в коронарних артеріях починається вже в ранньому віці, тобто серцеві захворювання починають розвиватись в дитинстві та прогресують все життя. Тому вивчення дітьми методів переривання стресу може надати серйозного впливу на стан їх здоров’я та продовжуваність життя. <br />
Почуття і реакції на стрес – це природні реакції, їх не слід боятися і стримувати. Їх треба прийняти і пережити. Це нормальні реакції на ненормальні обставини.<br />
Травмована дитина надчутлива. Для такої дитини важливо щоб дорослий був поряд. Любий дорослий, спокійний і впевнений в собі, при цьому не важливо розмовляти з дитиною, можна просто бути поруч.<br />
Якщо дитина знаходиться в тривозі, то мислити вона не може, може тільки реагувати. І тільки після зняття фізичної болі і процесу «замирання» починається процес «осмислення». В цей момент потрібно формувати позитивні спогади. Створити «міф пам’яті» або «внутрішню кишеньку» в якій закріпити позитивні моменти (намагання, шляхетні наміри, хоч трохи позитивний результат і т.д.)<br />
Результативність роботи психолога рідко видно зразу. Робота з травмою созвучна з лозунгом Монтессорі: «Допоможи мені це зробити самому». <br />
Особливості переживання стресу у дітей<br />
У дитини розвивається травма коли: <br />
нема досвіду <br />
не зрозуміло <br />
нікуди дітися<br />
Тому дітям слід все пояснювати, попереджати, промовляти всі маніпуляції <br />
3.Тож що спричиняє стрес насамперед у дітей. Часто стреси пов’язані з розставанням, відвідуванням перукаря, або лікаря. Відношення дитини до цих подій в першу чергу пов’язано з тим, як їх переживає дорослий — діти заражаються переживанням батьків. Розповсюдженою причиною стресу є також розлучення батьків. Світ малюка складається з двох половинок: маминої та батькової. І коли ці половинки роз’єднуються дитина переносить іноді справжні фізичні страждання, дорослі мають про це пам’ятати. У дитини починає боліти голова, сняться страшні сни. Іноді вона шукає для себе небезпечні ситуації що можуть закінчитись травмою. У дітей різного віку переважаючі причини стресу також різні. Це пов’язано з тим що в різному віці у дитини різні «зони психічної чутливості» які найбільш вразливі і найбільш підвладні стресу. Батькам зазвичай такі тонкощі невідомі тому іноді важко відрізнити дитячий стрес від виснаження, хворобливості які супроводжують нормальні процеси росту та розвитку дитини. Діти в таких сім’ях страждають від стресу більше ніж їх батьки, так як структура сім’ї являється важливими аспектом в розвитку дитини. <br />
Стрес-це механізм захисту внутрішнього світу дитини. Будь яка зміна життя може привести до стресу<br />
Розлука з мамою і близькими<br />
Перегляд телевізійних програм<br />
Події в сім’ї(народження братика чи сестрички, розлучення, смерть близьких родичів, домашнього улюбленця та т.п.)<br />
Сім'я та взаємини в ній є причиною 80% стресів у дітей. Саме батьки можуть навчити дитину справлятися із проблемами або, навпаки, посилити їх, а іноді навіть стати причиною стресу.<br />
Агресія дитини — це спосіб донести щось важливе, і дуже добре, якщо вони це помічають і починають реагувати. Однак нерідко дорослі карають дітей, відмахуються від них, не дають стресу виплеснутися, але ж сильна емоція обов'язково повинна бути завершена, інакше напруга йде всередину. І дуже важливо допомогти дитині впоратися зі стресом саме зараз, щоб у кінцевому підсумку стрес не проявився у вигляді хвороби.<br />
Як розпізнати стрес у дітей?<br />
Перша стадія – перезбудження, хвилювання, підвищений емоційний стан<br />
Друга стадія стресу — заперечення, агресія: не хочу, не буду, не піду.<br />
Третя стадія стресу - спостерігаються «пасивні» негативні емоції — депресія <br />
і апатія. У дитини з'являється плаксивість, почуття безвиході й безпорадності Четверта стадія - стресу проявляється різними захворюваннями. Це вже психосоматика. У дитячому віці наслідками <br />
неконтрольованого стресу можуть бути неврози, хронічні головні болі, гастрити, виразкові коліти, астма, нейродерміт, мимовільне сечовипускання, <br />
заїкання. <br />
Існують 3 варіанти реакції на стрес, що дісталися нам з генетичною пам'ятю: бий, біжи, замри. У дітей, як у тварин, частіше спрацьовують два механізми на стрес: бий та біжи. Ці механізми виступають психологічним захистом дитини, як зворотна реакція на стресову ситуацію. Тому дітям після кожної стресової ситуації треба дати можливість побігати, виплеснути адреналін. <br />
Травмовані діти висловлюють свої, пов'язані з пережитим почуття через поведінку. Спектр посттравматичних симптомів у дітей включає в собі зміни на фізіологічному, емоційному і поведінковому рівнях.<br />
3. Вправа «Аркуш по колу»<br />
Матеріал: 4 аркуші, фломастери<br />
Інструкція: об'єднайтеся в 4 групи, визначте симптоми, які відбуваються з дітьми, що пережили стрес на певному рівні та передати аркуш іншим групам,для ознайомлення та доповнення. І так доти, доки аркуш не повернеться назад<br />
Висновок: до загальних посттравматичних симптомів належать:<br />
На фізіологічному рівні: порушення сну, розлади шлунково-кишкового тракту, головні болі, загострення хронічних хвороб,тремтіння, тіки.<br />
На емоційному рівні:дратівливість, страх, фобії, депресії, плаксивість<br />
На поведінковому рівні:впертість, агресія, порушення соціальних навичок<br />
На когнітивному рівні: погіршується концентрація уваги, порушується пам'ять.<br />
4.Вправа «Дерева і лосі»<br />
Мета: зняття емоційної напруги<br />
Учасники розраховуються на перший і другий номери. Перші номери – «Дерева». Стали у коло, уявили себе деревами, укорінилися, гілки потяглися вгору до сонечка, гойдаються на вітру. Другі номера будуть «Лосі».Лосі гуляли, гуляли, раптом побачили дерева, захотіли почухати бочки, спинки, рога Потім помінятися рогами.<br />
<br />
5. Вправа «Мудра скриня»<br />
Учасники по черзі витягують поради і пояснюють як вони їх розуміють.<br />
Поради, які написані на промінчиках, прикріплюють на хмаринку, закриваючи слово «СТРЕС» Висновок: ми не можемо зробити так, щоб стрес зник, ми можемо тільки полегшити його наслідки для дитини, зігрівши її цими сонячними промінчиками.<br />
<br />
1.Вирішуйте проблеми спільно<br />
<br />
Якщо ви бачите, що дитині важко, що у неї проблеми, поговоріть з нею про це, вислухайте і запропонуйте посильну допомогу. Не соромтеся привертати до проблем вашої дитини тих людей, яких вона вважає авторитетними або тих, хто професійно працює з дітьми.<br />
<br />
2.Компенсуйте емоційні навантаження<br />
При стресі дітей все навантаження лягає на психіку, тому, щоб в організмі не було дисбалансу, необхідне фізичне навантаження. До того ж заняття спортом допомагають виробленню ендорфінів – гормонів щастя, що допоможе нейтралізувати стрес.<br />
<br />
3.Дотримуйтеся режиму. <br />
Під час серйозних випробувань психіки, необхідно, щоб всі інші сфери життя були впорядковані. Хаос в голові і емоціях потрібно заповнювати суворим режимом дня. Тому харчування, сон, навчання і відпочинок повинні бути збалансованими. Неприпустимо під впливом дитячого стресу відмовлятися від обіду, відпочинку, сну або пропускати заняття.<br />
<br />
4. Не затягуйте з лікуванням.<br />
Іноді дитячий стрес робить дуже серйозний вплив на дитячий організм. Можуть початися соматичні розлади на тлі душевних переживань. Не варто займатися самолікуванням і відтягувати візит до педіатра і психолога.<br />
<br />
5.Навіюйте впевненість.<br />
Дитині потрібна підтримка дорослих і впевненість, що гарні часи не за горами. Поговоріть з дитиною про те, що життя не буває тільки добрим чи поганим, що неприємності завжди змінюються радощами.<br />
6.Приймайте участь в ігровій діяльності дитини, малюванні. <br />
7.Не забувайте торкатись дитини, обіймати її - такий контакт дуже важливий , особливо в такий період. <br />
6. Вправа «Продовж речення» <br />
Учасники по колу продовжують речення «Наша зустріч …»<br />
<br />
Список використаних джерел:<br />
1. Захаров А. И. «Как предупредить отклонения в поведении ребенка». - М. , 1993. <br />
2.Черепанова Е. М. «Психологичесский стресс: помоги себе и ребёнку. » М. , 1997<br />
3. Колодзин Б. «Как жить после психической травмы». -М, 1992. <br />
4. Василюк Ф. «Пережить горе». // «О человеческом в человеке». - М. , 1991. <br />
5. Эберлейн Г. «Страхи здоровых детей». - М, 1981. <br />
5. Китаев- Смык Л. А. «Психология стресса». - М. , 1983. <br />
7. Селье Г. На уровне целого организма. – М. , 1972. <br />
8. Возрастная и педагогическая психология» /Под ред. А. В. Петровского. - М. , 1979. <br />
'']<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026200Користувач:Світлана Єфремова2017-10-19T13:31:25Z<p>Світлана Єфремова: /* Мої блоги */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"<br />
м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
"Відмінник освіти україни"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=2346001230656156180#allpages Мій блог]<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026127Користувач:Світлана Єфремова2017-10-19T13:09:49Z<p>Світлана Єфремова: /* Про мене */</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
Практичний психолог ДНЗ №2 "Рукавичка"<br />
м.Павлограда<br />
вища кваліфікаційна категорія<br />
"психолог-методист"<br />
"Відмінник освіти україни"<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремоваhttp://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&diff=1026106Користувач:Світлана Єфремова2017-10-19T13:04:18Z<p>Світлана Єфремова: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}</p>
<hr />
<div><br />
== Про мене ==<br />
<br />
== Мої блоги ==<br />
<br />
== Мій внесок ==<br />
[''Мої файли'']<br />
<br />
''Мої закладки''<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
[[Категорія:10 версія]]</div>Світлана Єфремова