<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Svetickushnerova</id>
		<title>Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://wiki.iteach.com.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Svetickushnerova"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Svetickushnerova"/>
		<updated>2026-05-31T06:17:38Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.24.1</generator>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B7_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&amp;diff=561988</id>
		<title>Дидактичні матеріали з історії</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B7_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&amp;diff=561988"/>
				<updated>2014-03-10T15:41:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Вчитель */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Вчитель ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://portal.prolisok.org/personalkushnerova.html Кушнєрова Світлана Вікторівна]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://sites.google.com/site/svetickusnerova/ Персональний сайт]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія України==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Стародавня історія України]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Виникнення та розквіт Київської Русі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Розвиток культури Київської Русі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60–80-ті роки XVII ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Формування модерної української нації]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій (кін. ХVІІІ — І пол. ХІХ ст.)]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Соціально-економічне життя народу та український національний рух у I пол. ХІХ ст.]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Культурне життя в українських землях в кінці ХVІІІ — у I пол. ХІХ ст.]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Модернізація українського суспільства у другій половині ХІХ ст.]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Національна ідея. Українофільський культурницький і політичний етапи визвольного руху]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ ст.]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Культурне життя України в другій половині XIX ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Всесвітня історія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ  ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ІСТОРІЯ  СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х—ХV ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ]] ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА КІНЦЯ XVI — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[КРАЇНИ СХОДУ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ЄВРОПА ВІД ВЕЛИКОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ до середини ХІХ ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[НОВІ ІДЕОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНО­ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ в другій половині ХІХ ст.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (кінець ХІХ — початок ХХ ст.)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Для тих, хто хоче знати більше==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Підручники, корисні посилання]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Відео]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Як писати історичні твори]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Видатні особистості Відео]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Практичні заняття]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://do2.gendocs.ru/docs/index-407029.html#394776 100 найвідоміших шедеврів України]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Підготовка до вступних іспитів==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тематична атестація]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Словничок]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Особи 6-8 клас]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Підготовка до ЗНО==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://izno.com.ua/category/vsesvitnya-istoriya/ Онлайн підготовка до ЗНО з історії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тести по темам]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[7 клас]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[8 клас]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[9 клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9E%D0%A7%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A_%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E-%D0%92%D0%3F%D0%97%D0%92%D0%9E%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%92%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%3F_%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%9E%D0%93%D0%9E_%D0%9D%D0%90%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%A3_%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%94%D0%3F%D0%9D%D0%3F_XVII_%D1%81%D1%82.&amp;diff=525883</id>
		<title>ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-В?ЗВОЛЬНОЇ ВІЙН? УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕД?Н? XVII ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9E%D0%A7%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A_%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E-%D0%92%D0%3F%D0%97%D0%92%D0%9E%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87_%D0%92%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%3F_%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%9E%D0%93%D0%9E_%D0%9D%D0%90%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%A3_%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%94%D0%3F%D0%9D%D0%3F_XVII_%D1%81%D1%82.&amp;diff=525883"/>
				<updated>2014-01-21T18:35:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Національно-визвольна війна на чолі з Богданом Хмельницьким */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Додаткові матеріали==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/1005.html § 15. Національно­визвольна війна]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/1006.html§ 16. Розгортання національно­визвольної боротьби в 1648—1649 рр.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/1007.html § 17. Заснування Української козацької держави — Війська Запорозького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/1009.html § 20. Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/1010.html § 21. Воєнно­політичні події 1654—1657 рр.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=4KxktUUSWH0 Історія України  частина 4 (Від П.Сагайдачного до Хмельницького 17 століття)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=_eiT-eoAM0o Соратники Богдана Хмельницького]: [[Максим Кривоніс]],[[Іван Виговський]], [[Іван Богун]], Іван та [[Данило Нечай]] [http://www.youtube.com/watch?v=SiXXuWy9_k0 Видео], [[Павло Тетеря]], [[Іван Сірко]], [[Михайло Кричевський]], [[Григорій Лісницький]], [[Филон Джеджалій]], [[Мартин Небаба]], [[Станіслав Морозенко]], [[Кіндрат Бурляй]], тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/presentation/d/1pi3S6WRXfwtfrekaZ7VYNyXNDho5ZqcO3kamGUVFjGE/edit#slide=id.p21 Презентація &amp;quot;Битви Національно-визвольної війни&amp;quot;. Автор учень 8 класу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Причини та передумови війни==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Причини:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Загострення національно–релігійних утисків українського населення під владою Польщі  '''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1596 р. '''Берестейська унія''' - створення греко-католицької церкви. Ліквідація православної ієрархії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;'''Пункти для заспокоєння руського народу'''&amp;quot; 1632 р. про ''визнання'' православної митрополії не виконувалися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Посилення соціально- економічного гніту селян, міщан, козаків '''&amp;lt;/p&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''“Революція цін”''' - падіння цін на золото та срібло, ріст цін на продовольчу продукцію. &lt;br /&gt;
Повторне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''“Устав на волоки”''' 1557– міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''Фільварок''' – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Литовські статути''' - (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва '''&amp;lt;/p&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;quot;Ординація війська Запорізького&amp;quot;''' 1638 р. зменшення реєстру до 6 тис., ліквідована виборність старшини, крім сотників та отаманів. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Передумови:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Засилля в Україні польських магнатів і шляхти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Початок формування української нації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Події Національно-визвольної війни==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Битви [http://www.youtube.com/watch?v=zTp3gKhShUc&amp;amp;list=PL1B03E38383A8EB73 Національно-визвольної віни] під приводом [http://www.youtube.com/watch?v=lfBXdhXY6Sg Богдана Хмельницького]'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Дата, подія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Хід битви'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Наслідки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|січень &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1648&lt;br /&gt;
|Звільнив Січ, обрали гетьманом&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
реєстровці на бік Б.Х.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Універсали до українського народу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|Підготовка повстання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пошук союзників&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|лютий-березень &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1648 &lt;br /&gt;
|Заручившись підтримкою Туреччини &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
угода з ханом Іслам-Ґіреєм ІІІ&lt;br /&gt;
|Військова допомога у війні &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
проти Речі Посполитої. &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|квітень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1648&lt;br /&gt;
|Хмельницький вирушив з Січі &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
з Тугай-Беєм&lt;br /&gt;
|Польське військо: по Дніпру реєстрові козаки Дніпром &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Станіслав Кричевський, І.Караїмович й І. Барабаш), &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«полем» під проводом гетьманового сина Стефана Потоцького&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Іди, - сказав старший Потоцький своєму сину Стефану, - і нехай історія напише тобі славу''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|29 квітня — 16 травня&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=fiQq39UQn1I Жовті Води]&lt;br /&gt;
|[[Файл:Жовті Води.jpg]]&lt;br /&gt;
С.Потоцький - табір біля Жовтих Вод&lt;br /&gt;
Реєстровці Филона Джалалія на бік Б.Х.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поляки віддають козакам артилерію та відступають в  урочище Княжі Байраки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кривоніс перекопав дорогу, напав із засідки разом з татарами (Тугай-Бей)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|Авангард польської армії розбито. С.Потоцький загинув&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перемога дала надію українцям на звільнення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надбанням військового мистецтва Богдана Хмельницького є застосування загону, сформованого з татарської кінноти, що прикривала головнi сили козацької армії, i розгрому ворога частинами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|15-16 травня&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1648 р&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=YaG0xmg0_HM Би́тва під Ко́рсунем]&lt;br /&gt;
|Миколи Потоцького та Мартина Калиновського відступили до Корсуня і створили табір.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мета Б.Х  запобігти злиттю їх з силами Яреми Вишневецького (зруйнували переправи через Дніпро)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полк Кривоноса перегородив Рось, полегшив перехід козацько-татарського війська.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Польські війська почали відступ до Богуслава.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Б.Х. дізнався - засідка в урочищі Горохова Діброва, напали Кривоніс і Б.Х і Тугай-Бей.&lt;br /&gt;
|Повний розгром польської армії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М. Потоцький та М. Калиновський у полон&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Війська Б.Х. підійшли до Білої Церкви.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
По всій країні почалися селянські та міщанські повстання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Київське, Брацлавське, Чернігівське і частина Подільського воєводства була звільнена з-під влади шляхетської Польщі&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|11-13 вересня&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=AaNnZ7xpaFE Битва під Пилявцями] &lt;br /&gt;
|Передумови: червень напад загонів Я.Вишневецького . Загін М.Кривоноса розгромили поляків на Поділлі та Волині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Польське військо: Домінік Заславський («''перина''»), Микола Остророг («''Латина''») і О. Конецпольський («''дитина''»). Назустріч йому із району Маслового Ставу через Білу Церкву  на Старокостянтинів рушила українська армія і татари.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хід битви Табір (річка Іква або Пилява),на лівому фланзі кіннота Кривоноса, на правому піхота контролювала греблю. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бій за греблю.  Польські корогви захопили греблю та почали переправу.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Вночі до козаків прибули татари. Б.Х. наказав вітати їх пострілами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Почався контрнаступ козаків. Поляки почали відступати. &lt;br /&gt;
|Сучасники-поляки оцінили її як найганебнішу за всю історію Польщі звільнено Волинь і Поділля, &lt;br /&gt;
сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель. &lt;br /&gt;
Після перемоги під Пилявцями польську шляхту в Україні ще довго глузливо називали «''пилявчиками''».&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|жовтень 1648 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=q6Mo7W0hoKo Західний похід]&lt;br /&gt;
|Облога Львова (М.Кривоніс). Б.Х. не хотів руйнування міста. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отримали контрибуцію та зняли облогу. (Легенда). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Облога Замостя: новий король Ян-Казимір не зміг зібрати війська. Серед козаків епідемії, смерть М.Кривоноса.&lt;br /&gt;
|Угода з королем про припинення військових дій.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|5 — 6 серпня&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1649&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=8vP9yWMBR-M Зборівська битва]&lt;br /&gt;
|М.Кричевський поразка під Лоєвом, але зірвав наступ на Київ (Я.Радзивіла). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Б.Х. оточив Збараж (Я.Вишневецький)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На допомогу король Ян ІІ Казимір&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Б.Х. таємно йде на зустріч.  Заболочена місцевість р.Стрипи стали пасткою для поляків. Підчас переправи козаки та татари (Іслам Гірей) напали з обох боків. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Козаки взяли Зборів. &lt;br /&gt;
|Татари, які не бажали повного розгрому Польщі та створення православної держави України пішли на переговори з поляками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зборівський договір]] – утворення [http://www.youtube.com/watch?v=O32jR_WA7jI української держави]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=U67ydPzZRYI Битва під Берестечком] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
18–20 червня 1651&lt;br /&gt;
|Збір польського війська та посполитого рушення.  Привід поразка та гибель Д.Нечая від М.Калиновського.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вінницька битва І.Богуна. Козаки у відповідь вдарили по Калиновському.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Б.Х. рушив з Білою Церкви до Старокостянтинова. Підійшли війська Іслам-Гірея. Найбільша за чисельністю битва. Затримка хана дозволили полякам зайняти вигідні позиції над р.Стир.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розгром правого крила поляків. Але великі втрати серед татар Тугай-Бей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Невдале розташування заболочена р. Пляшівка заважала татарській кінноті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Козаки відбили наступ Я.Вишневецького направому фланзі, але розвинути успіх невдалося.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Король почав наступ на татар, які почали тікати з поля бою. Б.Х. кинувся навздогін, але буз захоплений татарами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Керівництво відступом взяв на себе І.Богун. Зробивши переправи через болота Пляшівки, вдалося врятувати артилерію, але втрати були величезними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Нас тут триста, як скло, товариства лягло» 300 козаків прикривали відступ &lt;br /&gt;
|Загинуло близько 30 тис козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повернувшись Б.Х. зібрав армію під Білою Церквою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сюди рушило польське військо, литовське військо (Радзивіл) взяло Київ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Було підписано Білоцерківський договір.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1650, 1652, 1653&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=27_aNELmb5Y Молдавські походи]&lt;br /&gt;
|І БХ змушує молдавського господаря Василя Лупула.  Помолвка Розанди та Тимоша.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ІІ Після битви під Батогом Тиміш одружився з Розандою і змусив Василя Лупула відновити союз з Україною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ІІІ Тимош повернули владу Лупулу, але його знову скинули. &lt;br /&gt;
|І Після Берестечка Лупул відмовився виконувати свої обіцянки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ІІ Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі скинули Лупула.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ІІІ Тимоша загинув,  козацькі війська залишили Молдову.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|22-23 травня 1652 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=PRoEbVraB_E Би́тва під Батого́м]&lt;br /&gt;
|Польські війська (Мартин Калиновський)  хотіли завадити Молдавському походу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кавалерійський бій поляків з татарами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Козаки оточили та захопили табір поляків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Армія Речі Посполитої розбита. Калиновський загинув. &lt;br /&gt;
|''Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е.''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Повернення до умов  Зборівського договору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстання по всій Україні та відновлення національних органів влади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тимоша Хмельницький одружився з Розандою Лупул&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|вересень-грудень 1653&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=UwsdfpqNg9Y Битва під Жванцем]&lt;br /&gt;
|Король став табором в районі Жванця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Б.Х. відмовився від штурму і взяв табір в облогу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іслам-Герей намагався не допустити розгрому поляків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але Б.Х. отримав звістку про рішення Земського Собору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поляки пропонували відновити Зборівський договір&lt;br /&gt;
|Б.Х відправився до Переяслава, де 8 січня 1654 року був укладений союзницький договір з Московським царством.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Міжнародні відносини==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Кримське ханство'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Б.Хмельницькому була потрібна кримська кіннота, козацьке військо переважно піхота. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Б.Хмельницький не пішов на розрив з кримським ханом не після зради під Зборовом, не після Берестечка (попри заборону Білоцерківського миру) Чому?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Татари могли напасти на Україну в тил Богдана Хмельницького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Оттоманська Порта'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забезпечити підтримку Кримського ханства – васала Туреччини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Султан пропонував Б.Хмельницькому протекторат, гетьман не збирався приймати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Б.Хмельницький вів переговори (1651р. посольсьво, [[А.Жданович]]), тягнув час, попереджав союз Турків з Польщею. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Молдавські походи '''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нейтралізувати Молдавію, запобігти союзу з Польщею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Династичний шлюб Тимоша Хмельницького та донькою Василя Лупула.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після перевороту, мирний договір з новим володарем Стефаном Георгіцою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Валахія та Трансильванія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;васали Оттоманської Порти&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Валаський воєвода Матвій Басараб 1651 р запропонував військову допомогу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Семиграддя (Трансільванія) Юрій І Ракоці просив допомогти зайняти польський престол. (Посольство І.Виговський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Підтримувли С.Горіцу на молдавському престолі, відносини зіпсовані внаслідок Молдавських походів, 1653 р Молдавія, Валахія і Трансільванія антиукраїнський блок, згодом відносини відновлені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Швеція'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після Тридцятилітньої війни Швеція (суперники на Балтиці Московія, Польща, Німеччина).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1653 посольство (Кіндрат Бурляєв), не пропустили через Московію.&lt;br /&gt;
переговори відновилися у 1557 р. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Венеція'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
конкурент Османської імперії на Балканах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
козаки – сила яка може протистояти туркам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1650 посол Альберто Віміно, склав рукописну “Реляцію” опис життя та звичаїв козаків.&lt;br /&gt;
Б.Хмельницький на той час не вважав слушним похід проти Туреччини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Австрія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Була противником Османської імперії, стежила за морськими походами козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час національно-визвольної війни стала на бік Річі Посполитої (Чому?)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Підбурювала Молдавію, Валахію, Трансільванію, заважала дипломатичним відносинам з Туреччиною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Англія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Буржуазна революція в Англії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Олівер Кромвель послання Б.Хмельницькому (сучасники порівнювали).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протестанська Трансильванія, посередник між Англією та Україною (чеський філософ, педагог Ян Амос Каменський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Переяславська рада==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[КОСІВ (Косов) СИЛЬВЕСТР]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2lNMvHznHAc Козаки (чотирнадцята серія)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Земський собор 1653 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення: прийняти Військо Запорізьке “під високу царську руку”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Високе московське посольство (Василь Бутурлін).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Переяславська рада 1654 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Посли пропонували раду з старшиною, проголошення царської грамоти та присягу українського населення московському цареві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Б.Хмельницький збирає Генеральну раду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Присяга'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Українці вимагали присяги послів від імені царя про дотримання угоди, але вони пояснили що за російською традицією цар не може присягати підданим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Присягали гетьман, козацька старшина, усього 284 особи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Представників Запорізької Січі не було.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відмовилися присягати:''' І.Сірко, І.Богун, вище духівництво та митрополит Сільвестр Косів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Березневі статті'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Гетьман і старшина обираються козацькою радою. Богдана Хмельницького&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2 На території Гетьманщини діють власні закони і суд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Податки збираються Генеральною скарбницею.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Цар лише затверджує обраного радою гетьмана. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Міжнародні відносини обмежені лише з Туреччиною та Польщею&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Події 1654-1655 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Події на Смоленщині та в Білорусії. Українські козаки (Іван Золотаренко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Б.Хмельницький на Волині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Облога Буші (Брацлавщина). ''Дружина сотника Олена Зависна зірвала пороховий льох разом з великою кількістю поляків.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Оборона Умані (І.Богун) від поляків та татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Битва під Охматовом 1655 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Татари та поляки грабували та розорювали українські землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Б.Хмельницький та В.Шереметєв вирушили назустріч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Полтавськи полк (Мартин Пушкар) зайняли Охматів  на р.Буг.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Битва тривала 4 дні, у вирішальний момент вдарив І.Богун.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Похід на західно-українські землі'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Похід Б.Хмельницького, В.Бутерліна тв Г.Ромодановського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Морський похід на Крим, запобігти спільним діям з поляками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Облога Львова, можливість повного звільнення українських земель від поляків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Вторгнення татар на Поділля, зняття облоги Львова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	1655 р. Швеція оголосила війну Річі Посполятій.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=517223</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=517223"/>
				<updated>2014-01-12T11:26:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;«Смутні часи» похід Владислава на Москву, П.Сагайдачний врятував короля від повного розгрому під Москвою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618 р. '''Деулінське перемир‘я'''  14,5 років, Річ Посполита Смоленщина та Новгород-Сіверщина (Чернігів), закріплене '''Полянівським миром''' 1634 р., після Смоленської війни 1632-1634 рр. землі роздані польській шляхті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Магнати здавали землі в оренду шляхті, яка нещадно експлуатували ресурси та селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великі міста: Київ, Львів, Перемишель, Луцьк, Кам‘янець-Подільський, Чернігів, Новгород-Сіверський тощо. Містечка – жителі займалися землеробством, сплачували грошовий чинш.  Магдебурзьке право та приватні міста.  Повинності в містах виконували тільки міщани, шляхта, духівництво, іноземці, які проживали в місті не платили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В кінці 16 ст. в слободах та прикордонних містечках спливав термін пільг. Закріпачення, фільварки, шляхта грабувала маєтки православних. Покозачення, втеча на Запоріжжя, Слобожанщину та Дон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Доба героїчних походів'''==&lt;br /&gt;
[[Файл:9999.jpg|200px|thumb|Гравюра з книги Касіяна Саковича &amp;quot;Віршна жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного&amp;quot;, 1622]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 04.jpg|200px|thumb|left|Доба героїчних походів]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 041.jpg|200px|thumb|Хотинська битва 1621 р]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Самійло Кішка''' - 1600-1602 козацький гетьман очолював походи в Молдавію, Семиграддя, Ліфляндію. Змальований у думі &amp;quot;Самійло Кішка&amp;quot;, де він врятував невільників з турецької галери.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом першої чверті 17 ст. козаки здобули турецькі фортеці Варна, Кілію,Ізмаїл, Білгород, Трапезунд, Синоп, штурмували Стамбул, здобули кримські укріплення Перекоп, Очаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622  — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови українське козацтво - захисник європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу (Повторити місце Османської імперії в світі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 17 ст. татарські війська на українських землях, «умиваючись по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», брали ясир. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ясир''' (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарем''' — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.&lt;br /&gt;
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Каторга''' — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії. &lt;br /&gt;
Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Дата'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Подія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Наслідки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1602 р.&lt;br /&gt;
|Розгром турецького флоту під Кілією &lt;br /&gt;
|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1606 р.&lt;br /&gt;
|здобули Варну&lt;br /&gt;
|найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1608 р.&lt;br /&gt;
|Захопили Перекоп&lt;br /&gt;
|«дивовижними хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1609 р. &lt;br /&gt;
|напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1614 р.&lt;br /&gt;
|напали на Трапезунд та Синоп&lt;br /&gt;
|козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1615 р. &lt;br /&gt;
|Атакували Стамбул&lt;br /&gt;
|80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1616 р.&lt;br /&gt;
|Взяли Кафу – найбільший невільничий ринок на Чорному морі.&lt;br /&gt;
|Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1624 р&lt;br /&gt;
|Один із найблискучіших походів на Стамбул&lt;br /&gt;
|Вони тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	також були шляхом здобуття засобів для існування, і частина з походів зводилася до пограбування турецьких берегів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618р. — похід [http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M П. Конашевича-Сагайдачного] на Москву;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1620''' р. — відновлення ієрархії православної церкви в Україні, посольство до російського царя – прийняти козаків на службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1620 р. - поразка поляків від Турків у битві під Цецорою. Загинув Михайло Хмельницький, Богдан Хмельницький потрапив у полон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тактика - мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стратегія - спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Хотинська війна'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морські походи  козаків,  підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії → польсько-турецька війна 1614—1621 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У вересні 1620 р. польська армія (Станіславом Жолкевським), була розбита турками під Цецорою. Осман ІІ став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Сиґізмунд ІІІ не отримав допомоги від австрійських Габсбурґів і Папи Римського, змушений шукати підтримки в запорозького козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запорозький гетьман Яків Нерода (Бородавка), вимагав визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва зібралася козацька рада - рішення взяти участь у поході проти турок разом із поляками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом ІІ. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA Козацько-селянські повстання 20-30-х рр]==&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Козацько-селянські повстання 20-30-х рр'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Марка Жмайла'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1625 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Тараса Федоровича (Трясила)я'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1630 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''П.Бута (Павлюка), Я.Острянина, Д.Гуні'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1637-1638 рр.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|При-чини&lt;br /&gt;
|Зменшення реєстру&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вимоги польського короля припинити напади на Туреччину&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безправ’я православного населення&lt;br /&gt;
|Закінчення строку пільг на Лівобережжі, введення кріпацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротьба проти кріпацтва&lt;br /&gt;
|Відмова предстаництва у сеймі для козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прийняття Владиславом ІV «Пунктів заспокоєння православних» та супротив католиків&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво фортеці Кодак  (1635 р зруйнована І.Сулимою)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід&lt;br /&gt;
|З Бара на Поділлі в Подніпров’я вирушило 30-тисячне каральне військо(Станіславом Конєцпольським).&lt;br /&gt;
Козацькі загони відступили в напрямку до Запорожжя. Біля Крилова табір. 25 жовтня Жмайло відвів повстанців до '''Курукового озера'''. Відступ поляків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).&lt;br /&gt;
|Нереєстрові козаки-запорожці обрали гетьманом Тараса Федоровича. Вирушив із Січі до Черкас. Взяли Корсунь, Канів та Переяслав. Підтримав митрополит Іов Борецький. Мав національно-визвольну спрямованість.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під Переяславом три тижні тривали бої. «Тарасова ніч» винищили «Золоту роту» - охорону С.Конєцпольського.&lt;br /&gt;
|Повстанські загони ('''Павло Бут''') діяли роз’єднано й були погано озброєні. 16 грудня 1637 р. у вирішальному бої 15-тисячної польської армії (Микола Потоцький)з 10-тисячним козацьким військом під с. '''Кумейки''', неподалік Канева, повстанці зазнали поразки. Переговори, посередник Адам Кисіль. Ватажків стратили у Варшаві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1638 р. боротьбу продовжив '''Яків Острянин'''. У квітні Острянин переміг '''під Говтвою'''. На допомогу полякам М. Потоцький та Ярема Вишневецький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У травні поразка під '''Лубнами та під Жовнином'''. переправився через Сулу й пробився на територію Московської держави. (Перша хвиля еміграції з Правобережжя на Слобожанщину)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дмитро Гуня''' табір в урочищі Старець на старому руслі Дніпра півтора місяця витримували облогу, загони, які йшли їм на допомогу, розбиті, склали зброю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку грудня 1638 р. в урочищі Маслів Став (поблизу сучасного с. Миронівка) відбулася «остаточна комісія з козаками», де реєстровці змушені були прийняти умови «Ординації Війська Запорозького» (прийнята сеймом ще у березні 1638 р.)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Наслідки&lt;br /&gt;
|'''Куруківська угода''' 6 тис реєстр, повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, платня з казни, затверджував король, козаки жили тільки на державних землях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.&lt;br /&gt;
|'''Переяславська угода''' реєстр 8 тис.&lt;br /&gt;
|'''«Ординація війська запорізького»''' скасовувала «на вічні часи всі права й привілеї реєстровців, якими вони користувалися в нагороду за послуги, надані нашим предкам, і яких нині (вони) позбавляються внаслідок бунту» Замість гетьмана королівського комісара реєстру (судова й військова влада). Виборність й козацьке судочинство скасовувались. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Михайло Дорошенко''' - гетьман реєстрових козаків, брав участь у повстанні Марка Жмайла 1625 р. Уклав Куруківську угоду. Воювавз з татарами та турками під час одного з боїв поблизу Бахчисарая загинув. Згадується у пісні “Ой на горі, тай женці  жнуть…”&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1635 р. сейм ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У липні 1635 р. спорудження Кодацької фортеці, яким керував французький інженер Гійом Левассер де Боплан, було завершено. У фортеці розмістився гарнізон із 200 німецьких найманців. Розміщена в ній залога повинна була ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1635 р. вночі загін козаків, очолюваний Сулимою, захопив Кодак і знищив залогу коронного війська. Спробував підняти повстання придушена. Ватажка повстанців відправили до Варшави де й стратили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Фортецю Кодак козаки руйнували кілька разів, а польська влада відбудовувала. У черговий раз відновити її наказав 1638 р. після придушення повстання Бута, Гуні та Остряниці великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Існує переказ, що коли відбудова фортеці була завершена, Конєцпольський особисто, з неприхованим задоволенням оглянув її укріплення. Після цього він з іронією спитав не дуже відомого тоді чигиринського сотника реєстрового козацтва, який супроводжував коронного гетьмана: «Ну, як вам Кодак?» Дотепний, добре освічений і непокірний сотник миттєво відповів бездоганною латиною «Manufacta manu distuo» («Руками створене, руками руйнується»). Цим сотником був Богдан Хмельницький, який через десятиліття очолив боротьбу українців проти влади Речі Посполитої.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іпатій Потій''' - Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став Київським греко-католицьким митрополитом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Владислав IV''' - польський король (1632-1648), син Сигізмунда ІІІ. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, підтримав визнання православної української митрополії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Йов Борецький''' народився в 70-х рр. XVI ст. в Бірчах на Перемишльщині в сім`ї дрібного шляхтича. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. Здобувши освіту, став учителем грецької та латинської мов у Львівській братській школі, ректором якої його було обрано 1604 р. З 1614 р. Борецький - київський священик. Брав участь у заснуванні Київського братства та його школи; Іванові Борецькому випало бути її першим ректором. Чи то під час свого ректорства, чи перегодом Іван Борецький постригся в ченці під іменем Йова. На початку 1618 р. Борецького обрали ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а 1620 р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs Петро Могила] народився в сім`ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет у грудні 1596 р. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім`я змушена була залишити Молдавію. Відтоді батьківщиною для Петра Могили стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі, Замойській академії та, можливо, ще й у європейських університетах. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С.Потоцького, коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського. Брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся у ченці. З 1627 р. він - архімандрит Києво-Печерської лаври, в 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. У 1631 р. заснував у Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Митрополит '''Йосиф-Вельямін Рутський''' доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви. На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення ''рівня освіти'' духівництва, наполегливо шукав способів ''порозумітися з православними'', вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков. Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів. Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - ''Василіанський''. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проявами ''реформації'' на Україні стали '''братства'''. Широких повноважень братствам надавало право '''ставропігії''' – автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, й користується спеціальними правами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ставропігійним, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське та київське Богоявленське братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльністю православних братств опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. За підтримки козацтва '''1615''' р. у Києві було засноване '''Богоявленське братство''', а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме за сприяння козацтва 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію. Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту і книгодрукування. Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її власним коштом. Йов Борецький згуртував навколо себе сузір’я талановитих учених, просвітителів, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були керманичі козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Олифер Голуб (Гетьман Сагайдачний заповів Оліферу Голубу гетьманську булаву). У боротьбі проти унії Борецький покладався передусім на козацтво.&lt;br /&gt;
Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р. Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. '''1632''' р. щойно обраний польський король Владислав IV підписав &amp;quot;'''Пункти заспокоєння руського народу'''&amp;quot;, за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Берестейської унії права:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- визначалися умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками щодо церков і земель тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заходи '''Петра Могили''' щодо '''оновлення церковного життя''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Поверталося майно й землі Українській православній церкві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Відновлення духовних святинь православ’я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною та авторитетною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=M2gMZsiMjZw '''Освіта''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За традицією школи діяли при церквах і монастирях, протестантські  школи,  єзуїтські колегіуми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братські школи, були слов'яно-греко-латинськими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Львові '''1586''' р. Перша братська школа в Україні. Заснували Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський та ін. Статут («порядок шкільний»; 1591) — видатна пам'ятка педагогічної думки. Він передбачав демократичні основи організації школи. У другій пол. 17 ст. школа занепала, а у 80-х рр. 18 ст. перестала існувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 16 ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1615''' р.  братська школа в [http://www.youtube.com/watch?v=7s1Y4-RpGME Києві]. Ректором був Йов Борецький. До Київського братства вступив гетьман П.Сагайдачний &amp;quot;з усім Військом Запорозьким&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1631 р.  Лаврська школа.  '''Петро Могила'''. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. '''1632''' р. - '''Києво-Могилянська академія'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс навчання 12 років, вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. &amp;quot;Сім вільних наук&amp;quot; - ''граматику, риторику, діалектику арифметику, геометрію, астрономію і музику''. У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу. П.Могила написав &amp;quot;Статут&amp;quot; колегії, за яким було створено студентські братства - старше і молодше. В нихстуденти мали самоврядування, дотримувалися певних правил, організовували різні свята, драматичні вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала '''друкарня Києво-Печерської лаври''' ('''1615''' р. архімандрит лаври '''Єлисей Плетенецький''').&lt;br /&gt;
Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо. Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архімандрит Києво-Печерської лаври '''Єлисей Плетенецький''', засновник Лаврської друкарні 1615 (1616 «Часослов»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В лаврі Є.Плетенецький зібрав гурток:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Захарія Копистенський''  (навчався у Львівській школі, написав передмову до «Часослову»), 1622 році написав церковно-історичний трактат &amp;quot;'''Палінодія&amp;quot;''' (Книга оборони&amp;quot;), як відповіль на трактат уніатського письменника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Па́мво Бери́нда''''' (працював у Львівській друкарні та школі, з 1619 у Лавру, Найвизначніша праця— друкований український словник '''«Лексикон словенський»''' (1627)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лаврентій Зизаній''' (Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат, '''«Лексис…»''' — перший український друкований ''словник'', «'''Грамматіка словенска''' совершенного искусства осми частей слова» (1596) — перший систематичний підручник церковнослов’янської мови, заклав основи віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великої популярності набувають види поезії такі як панегірики. Одним з найкращих зразків літературного жанру став '''&amp;quot;Вірш на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...&amp;quot; Касіяна Саковича''' (1622). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Берестейська церковна''' унія сприяла національно-культурному відродженню у вигляді хвилі '''полемічної літератури'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' (1540-1621) письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Смотрицький Герасим''' (?-1594) - український письменник, громадський і культурно-освітній діяч, педагог. Народився на Хмельниччині. З 1578 Герасим Смотрицький був першим ректором Острозької академії. Разом з Федоровим у 1578 Смотрицький готував Острозькі видання, включаючи Острозьку Біблію і &amp;quot;Буквар&amp;quot;. Написав полемічні трактати &amp;quot;Ключ царства небесного&amp;quot; і &amp;quot;Календар римський новий&amp;quot;, в яких критикував войовничі твори католиків та єзуїтів, направлені проти українського народу, його культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мелетій  Смотрицький''' (світське ім'я Максим Герасимович) (близько 1572-1633 pp.)- український церковний, і освітній діяч, філософ, письменник-полеміст, мовознавець. Освіту здобув в Острозький академії і Віленській єзуїтський колегії, мав ступінь доктора медицини. У 1618 1620 pp. Мелетій Смотрицький - викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 р.- православний полоцький архієпископ. Він написав низьку трактатів польською мовою в оборону православ'я, де відстоював гідність, права, звичаї, культуру та віру українців і білорусів. Мелетій Смотрицький автор підручник старослов'янської мови '''«Граматика словенська»''' (1619 p.), яку М. Ломоносов називав «воротами своєї ученості». Одним з перших серед тогочасних мислителів він зрозумів необхідність поєднання вітчизняної духовної традиції з надбанням латинського Заходу як запоруки майбутнього культурного прогресу українського народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захарія (Копистенський) архімандрит Києво-Печерської лаври автор творів: &amp;quot;Книга про віру...&amp;quot; (1619, м.Київ). Займався редагуванням та видавництвом творів: &amp;quot;Часослов&amp;quot; (1617, м.Київ), &amp;quot;Анфологіон&amp;quot; (1619, м.Київ) та ін. Найвідоміша праця - '''&amp;quot;Палінодія&amp;quot;''' (1622), присвячена захисту православ'я від нападів з боку католиків та уніатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Стефан Зизаній''' (1570-1621) ректор Львівської школи, автор антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Севастян Кленович''' (бл. 1550-1602 Гуманіст, ренесансна література поема «Роксоланія», тобто «Україна». У ній оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї і легенди. Це гімн праці, проголошення необхідності активного земного самоутвердження і самореалізації людини, як сенсу її життя. Кленович шукає місце своєму та іншим слов’янським народам у світовому історичному процесі, походження українського народу) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський-Роксолан''' (1513-1566 письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заслуговує на увагу літературна діяльність '''П.Могили'''. Видав &amp;quot;Літургіярон&amp;quot; ('''Служебник'''),який   став обов'язковим для кожного священника. &amp;quot;Православне ісповідання віри&amp;quot; у співавторстві з ігуменом Києво-Печерського монастиря І.Козловським, який був перекладений різними мовами і поширювався серед католиків і протестантів різних країн.  1646 році видав '''''&amp;quot;Требник&amp;quot;''''' - описи різних молебнів із використанням українських звичаїв і обрядів на випадок недуги, неврожаю, освячення нової хати тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густинський літопис'''  —  за місцем збереження одного зі списків твору — у Густинському Свято-Троїцькому монастирі. Написаний у 20—30-ті рр. 17 ст. Літопис  висвітлюються походження слов’ян та їх християнізація, а також подається короткий огляд подій після 13 ст. Виклад доведено до 1597. Туткоротко зображена історія козацтва &amp;quot;О началі козаков&amp;quot;. Автор підкреслює значення людини історичних знань. Мова літопису близька до народної.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Київський літопис''' з Межигірського монастиря містить записи з давніх літописів,а також працбпольських істориків. Виклад доведено до 1620 р (розповідь про Сагайдачного). Звертається увага на роль міщанства. Мова близька до народної. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький літописець''' та '''Львівський літопис''' описують повстання проти національно-релігійного гноблення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;quot;Хронограф&amp;quot;''' - 20-ті рр 17 ст боротьба з монголо-татарами, події 15-17 ст. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На XVI – XVII ст. випав розквіт українського епосу, '''дум''', балад, '''історичних пісень''', якими український народ відгукувався на нові умови свого історичного розвитку. Творцями й виконавцями дум та історичних пісень були '''кобзарі''', бандуристи, лірники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Драматична література й театр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI – першій половині XVII ст. почала формуватися українська драматургія. На початку XVII ст. набула поширення так звана '''шкільна драма'''. '''Інтермедії''' - вистави веселі побутові сценки, не повязані із сюжетом драми, виконувалися в перервах між діями самої драми.&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр - '''вертеп'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виникало багато нових міст. Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторами-європейцями. Деякі з архітекторів, чужинці за походженням, знайшли в Україні другу батьківщину і втілювали тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання з місцевими традиціями.&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila freska.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - '''будинок Корнякта''', '''Чорна кам’яниця''', пам'ятки, пов’язані з львівським Успенським братством - '''Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта'''. Авторами цих проектів були:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Римлянин''' ? - бл. 1618, львівський архітектор та будівничий, італієць за походженням, у 1585-1616 член цеху будiвничих Львова; поєднання стилю архітектури італ. Відродження з місцевою будівельною традицією; участь у спорудженні Успенської (Волоської) церкви, собору й монастиря бенедиктинок, храму бернардинів у Львові, парафiяльного собору й замку в Жовквi; каплиця Кампіанів у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Войтех Капінос''' - знаменитий львівський зодчий (1577 – після 1655), скульптор та зодчий, був членом львівського цеху (з 1601 р.). За його планом було збудовано костел Різдва Богородиці у Комарному (закінчений у 1658 р.) з фігурами святих на фасаді, виконаних цим майстром. Однією з його кращих робіт був надгробок Яна з Дуклі в бернардинському костелі у Львові, зроблений з червоного мармуру (1618). Його вважають також автором скульптур у каплиці Камп’янів у Латинському соборі та інших робіт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Амброджо Прихильний''' (?-1641) архітектор доби Ренесансу. Італієць за походженням. Брав участь у побудові синагоги Золотої Рози (1582, спільно з Адамом Покорою за проектом Павла Щасливого), замку Острозьких (1584—1589) у Старому Селі (тепер Пустомитівського району Львіської області). 1609 року продовжив будівництво вежі Єзуїтської хвіртки, розпочате 1602 року Войцехом Капіносом. Після смерті архітектора Павла Римлянина у 1598—1631 (за ін. дан., 1598—1629) закінчував (разом із Войцехом Капіносом) будівництво Успенської (Волоської) церкви та костелу бернардинців (1618—1630) у Львові. Проводив спорудження будинків Львівського братства, перебудовував у 1611 році власний будинок (тепер вулиця Староєврейська, № 26) та сусідній будинок райці Томи Карча (№ 28). Спорудив дерев'яні, а пізніше — кам'яні будівлі шпиталю і костелу св. Лазаря (1620—1640, спільно з Якубом Боні), міський костел у Жовкві (1604—1618) з дзвіницею (разом із Павлом Щасливим).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло́ Щасли́вий''' († 1610) — львівський будівничий доби Ренесансу, родом з Італії.&lt;br /&gt;
Від 1582 року був цехмістром львівського цеху мулярів. Його будови у Львові: синагога «Золота Роза» (1580—1582, за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори), школа єзуїтів, житлові будинки Марка Нахмановича й Ісаака Сюскюндовича та ін.&lt;br /&gt;
Від 1592 року жив у Жовкві, де від 1601 року був війтом. Тут за його проектом збудовано Жовківський замок (1596—1630), міські мури, костел св. Лаврентія та низку інших споруд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Петро Барбон'''  (р. н. невід. — 1588) — львівський архітектор. Походив з Італії, жив у Львові в 50—80-х роках XVI століття. Барбон збудував там дзвіницю при братській Успенській церкві, що носить назву «вежа Корнякта»(1572—1582) та палац у стилі палійського Відродження для купцяКонстантинаКорнякта (1571—1580). Мав великий вплив на творчість українських архітекторів П. Римлянина і А. Прихильного.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
Оборонні споруди&lt;br /&gt;
Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров`я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.&lt;br /&gt;
В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. Їхнє утвердження було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими.&lt;br /&gt;
У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.&lt;br /&gt;
Було перебудовано й замок в Острозі.&lt;br /&gt;
Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі.&lt;br /&gt;
Слави нездоланних фортець у XVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Фортеця Броди, споруджена в 1630-1635 рр., була потужним укріпленням, що мало вигляд п'ятикутного замку з п’ятьма бастіонами, який із західного боку поєднувався із міським укріпленням з десятьма бастіонами.&lt;br /&gt;
Будівництво замку в Бережанах було значно тривалішим. Розпочалося воно ще 1535 р. і здійснювалося за давньою (баштовою) системою. Згодом власники фортеці вирішили надати їй сучаснішого вигляду. Саме тому вежі-бастіони, споруджені в середині XVII ст., поєднувалися в ній з високими товстими мурами, характерними для давніших часів. Двох`ярусні галереї, мереживні навершя, тонке різьблення наближають замок до ренесансних палаців.&lt;br /&gt;
Замки у Збаражі, Золочеві й Підгір’ях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою.&lt;br /&gt;
Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами-бастіонами.&lt;br /&gt;
Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=517037</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=517037"/>
				<updated>2014-01-11T17:25:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Виникнення козацтва */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/992.html § 1. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/993.html § 2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/995.html § 5. Виникнення українського козацтва та перших січей]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/996.html § 6. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/997.html § 7. Освіта, книговидання й літописання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/998.html § 8. Архітектура, образотворче та декоративно­ужиткове мистецтво]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Словничок'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=somp_2bUrQA Від перших винаходів до промислової революції, повторне закріпачення селян (Історія Беларусії)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Панщина – форма відробітку на землі феодала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Унія – об’єднання.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Сеймики – зібрання шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Партачі – позацехові ремісники (православні українці).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Економічна розвиток'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. &lt;br /&gt;
Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину.&lt;br /&gt;
Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Колонізація'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Магдебурське право==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. &lt;br /&gt;
Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Магдебурське право''' - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).&lt;br /&gt;
Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міське населення: ''патріціат'' (купецько-лихварська вірхівка), ''поспільство'' (цехова верхівка), міські низи.&lt;br /&gt;
Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Закріпачення селян==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Дике поле'' – незаселені території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фільварки та панщина. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закріпачення селян:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“''Устав на волоки''” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Литовські статути'' (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/program2009/uh8/Maps/8_02.jpg Карта: Українські землі у другій половині XVI - у першій половині XVII ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови об’єднання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу.&lt;br /&gt;
-	Боротьба українських князів за автономію.&lt;br /&gt;
-	Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:9086927.jpg|200px|thumb|Лівонська війна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови [http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg Люблінської унії]&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Спільне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Відмінне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Річ Посполита (республіка)&lt;br /&gt;
Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі&lt;br /&gt;
Єдина грошова система, зовнішня політика&lt;br /&gt;
|Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси&lt;br /&gt;
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реформація. Братства==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрямок протестантизму – '''социніанство''': визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Єзуїти''' ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми  у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом. Опір покатоличенню українські магнати (Григорій Ходкевич, Костянтин Острозький). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братства – '''Львівське''' 1453, '''1586''' – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y '''Берестейська церковна унія 1596''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Полемічна література'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Прихильники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Противники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Петро Скарга «Оборона Берестейської унії»&lt;br /&gt;
Бенедикт Гербест&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
пізніше в Римі Мелентій Смотрицький «Апологія»&lt;br /&gt;
|Христофор Філарет «Апокрисис»&lt;br /&gt;
Герасим Смотрицький «Ключ Царства небесного…»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мелентій Смотрицький «Тренос» («Плач»)&lt;br /&gt;
Іван Вишенський &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Виникнення козацтва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована '''1489''' р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Козацтво''' — із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїннайманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIІ ст. козацтво стало привілейованим станом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дніпровський Низ''' — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Великий Луг''' — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорожжя''' — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізькі Вольност'''і – територія контрольована Запорізькою Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кіш''' - украплення де знаходилося керівництво Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Передумови'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дике Поле''' — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра, що фактично не належав жодній державі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Уходники''' займалися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Колонізація з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища). → Загони уходників, для захисту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''147'''8 р. Кримське ханство васал Османської імперії → активізувало напади. Уходники, які здійснювали походи в степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Причини виникнення козацтва:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Антифеодальна''' Закріпачення селян. Після Люблінської унії 1596 року, діє польське законодавство “Устав на волоки”, Литовський статут 1588 року – остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна та національна''' Покатоличення, Берестейська унія 1596 року, безправність православних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зовнішня''' напади турків та татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Географічна: Дике Поле''' – південні незаселені землі Речі Посполитої. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''1492''' перша згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE '''Запорізька Cіч''']&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Козаки-уходники будували дерев’яні укріплення — «городки» й «січі» на Дніпровському Низі, поступово поширилося на Великий Луг і Запорожжя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва використати козаків у прикордонному будівництві фортець для відсічі татарських нападів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізька Січ''' –військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центр Запоріжжя – місто-фортеця '''Січ'''. До складу Війська Запорізького входили січовики та зимівники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Січовики постійно мешкали на Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Життя та побут козаків'''. Перетворювалося на окремий міжстановий прошарок. Спочатку «уходництво»,  пізніше «козацьким хлібом» воєнну службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Житло: куренях, з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг:  домотканого сукна й полотна, шаровари, сорочку, кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом, чоботи, шапка. Їжа:  саламаху, тетерю, щербу,  рибу, дичину.  Промисли: все робили самостійно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дозвілля: пісні, гра на кобзі танці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створювали проблеми для уряду. Старости обов’язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На рубежі 70—80-х рр. XVI ст. створення єдиної військово-політичної організації. Причини:  кількісне зростання козаків, погіршення становища селянства після Люблінської унії, порушення прав православної шляхти (формування еліти, верхівки козацтва). Ідея національного звільнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Томаківська Січ''' 1540-1593- самовладна військова організація  близько 5 тис. козаків  сучасники називали «рицарями-людьми». Українське козацтво за часів першої Січі ймовірно становило не менше 10 тис. воїнів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військове мистецтво''' Основу війська ''піхота'', ручна вогнепальна зброя, шикувалися кількома шеренгами: передня вели вогонь, а задніх — заряджали зброю. Артилерія: легкі гармати(маневреність в бою).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Тактика'' (організацію й ведення) бою: ''галас'' —до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, кожен демонстрував власну хоробрість і військову майстерність; ''табір'' —рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. ''Самообкопування'' — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали на ворога вночі тощо. Розвідка й вартова служба. Система ''димової сигналізації''. Мистецтво ведення морського бою - ''чайки'' — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Устрій Війська Запорозького (до 30-х рр. XVIІ ст.) '''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''української християнської козацької республіки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Козацька рада&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Курінні отамани&amp;lt;/p&amp;gt;Курінні отамани&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Запорозький Кіш (Січ) (38 куренів)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Військова старшина: обозний, писар, суддя,&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;осавули (два)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була '''[[Рада Січі]]''', що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину. Рішення - обов’язкові до виконання (непокора каралася смертю), приймалися вигуками й підкиданням шапок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Військова старшина виборна, обозний (керував артилерією), писар(очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі), суддя (чинив суд) і осавули (два порученці гетьмана).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Козацька старшина'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Посада'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Символ влади'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Обов'язки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Кошовий отаман&lt;br /&gt;
|Булава бунчук&lt;br /&gt;
|належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Військовий суддя&lt;br /&gt;
|печатка&lt;br /&gt;
|чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Військовий писар&lt;br /&gt;
|каламар (чорнильниця) &lt;br /&gt;
|Від імені кошового отамана та товариства складав і підписував документи. Очолював Січову канцелярію, був начальником для всієї військової старшини, що займала посади писарів в паланках та в похідних командах. Посаду військового писаря займали високоосвічені люди, обізнані на іноземних мовах і латині.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Військовий осавул&lt;br /&gt;
|тростина&lt;br /&gt;
|В його обов'язки входила організація і ведення прикордонної служби запорізьких земель, охорона зимівників та шляхів на Січ по Дніпру і на суші. Він проводив слідство та виконання судових вироків. Разом з обозним підтримував дисципліну й порядок у війську. в фортеці Січі та похідних таборах. Займався розподілом платні та провіанту. Його помічником був військовий довбиш. Мешкав і харчувався осавул у своєму курені.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Військовий обозний&lt;br /&gt;
|гармата&lt;br /&gt;
|Очолював артилерійську і фортифікаційну справу на Січі. Під час походу він або наказний обозний керували побудовою табору з возів, а також штурмом укріплень ворога. Займався обліком та комплектуванням війська, разом з військовим осавулом підтримував дисципліну та порядок на Січі.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Курінний отаман&lt;br /&gt;
|пірнач&lt;br /&gt;
|Хто не був раніше на посаді курінного отамана, не міг бути обраним на посаду кошового. мав необмежену владу над козаками свого куреня. Без його дозволу ніхто не мав права відмикати курінну скарбницю, де зберігались кошти куреня та особисті речі козаків.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
'''Кіш''' (тат.укріплений табір) - 38 куренів — військово-адміністративних одиниць (кількасот козаків їхніх жителів), виборні курінні отамани.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Клейноди'''  — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути. Стефан Баторій (прапор, печатка, булава та бунчук). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Прапор''' (хоругву) носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Печаткою''' розпоряджався суддя, круглої форми, зі срібла, козак із шаблею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Булава''' ознака влади гетьмана, також бунчук — палиця завдовжки 2—2,5 м, із кулею або вістрям угорі, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Він указував місцезнаходження гетьмана під час бою. Згодом кожен полк також отримав свої прапор і печатку, а ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пірнач (шестопер).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Запорозька Січ дуже відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького або Вільностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Приазов'ї на сході. На півночі її межа пролягала по річці Оріль (на Лівобережжі) та верхів'ях річок Інгул та Інгулець (на Правобережжі).''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зимовики жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA '''Дмитро Вишневецький'''] (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі (1556). Походи на Кри (Аслам-Керман, Очаків) і турецькі фортеці. Після зруйнування Хортицької січі, перенесена на о. Тамаківка. Перейшов на службу до Московського царя: походи на Крим та в Молдаві. «Пісня про Байду».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний портрет&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дмитро Вишневецький''' (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився у м. Вишневці на Волині. На початку 50-х рр. XVI ст. він вже був черкаським і канівським старостою і став організовувати відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця було збудовано замок¬«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь взяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й став здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Ісламкермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.&lt;br /&gt;
На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об’єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити о. Мала Хортиця.&lt;br /&gt;
На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реєстрове козацтво==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Безымянный1111.png|200px|thumb|Формування та розташування реєстрового козацтва наприкінці XVI - початку XVII ст.]]&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Утворення реєстрового козацтва'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Роки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Польський король'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Кількість реєстру та права'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1524&lt;br /&gt;
|Сиґізмунд І&lt;br /&gt;
|1—2 тисячі козаків, проект не був здійснений&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1572&lt;br /&gt;
|Сигізмунд-Август&lt;br /&gt;
|300 чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Плата за службу, отримували землю, але не могли мати кріпаків, права й привілеї - адміністративну владу й  судочинство → перетворенню його на новий суспільний стан&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1576&lt;br /&gt;
|Стефан Баторій&lt;br /&gt;
|600 чол.&lt;br /&gt;
Козацька територія (6 полків, центр м. Трахтемирів) – переважно козацькі землі. Присяга, звільнялися від сплати податків, служба на власні кошти, право володіти землею, передавати у спадок, не підкорювалися місцевій владі, гетьман і старшина, обирали на козацькій раді. Назву Війська Запорозького Низового. Резиденцією – Трахтемирів, прапор і печатку (клейноди). Мета: розколоти козацтво, підпорядкувати Запорозьку Січ&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час козацьких повстань 1591-1596 рр. сеймовими постановами реєстрове козацтво було ліквідовано. &lt;br /&gt;
В першій половині 17 ст. чисельний склад реєстрового козацтва не був сталий.  Збільшувався під час воєн. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Складання реєстрів супроводжувалося загостренням боротьби в Україні. Десятки тисяч виключених з реєстру, так званих виписних козаків ('''випищиків'''), польсько-шляхетський уряд не визнавав за козаків. Щоб позбутися закріпачення, вони тікали на Запоріжжя – центр визвольної боротьби українського народу проти польсько-шляхетського гніту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повстання кінця ХVІ століття==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2 &lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Криштофа Косинського'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1591-1593'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Северина Наливайка'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1594-1596'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Причини повстання&lt;br /&gt;
|colspan=2 |1.	Утворення Річі Посполитої (1569р.), захоплення поляками українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Утиски православних міщан та шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Зменшення козацького реєстру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Закінчення Лівонської війни 1583 р повернення козаків-добровольців&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|Я. Острозький забрав землю у К.Косинського&lt;br /&gt;
|Слуги магната вбили та пограбували батька С.Наливайка&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід повстання&lt;br /&gt;
|1591 Криштоф Косинський обраний гетьманом.&lt;br /&gt;
Здобув Білу Церкву (помста), приєдналися міщани та селяни.&lt;br /&gt;
Взяли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Волинь, Поділля (підтримка місцевих жителів).&lt;br /&gt;
1593 р. '''битва під П‘яткою''' з ополченням магнатів і шляхти.&lt;br /&gt;
Хитрістю заманили Косинського та стратили.&lt;br /&gt;
|1594 р. поверталися з походу. Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.&lt;br /&gt;
Притік селян та міщан.&lt;br /&gt;
Мета створити республіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстанці перемогли під '''Білою Церквою'''.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
В '''урочищі Солониця''' поляки оточили табір повстанців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протиріччя між реєстровцями (Лобота та Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Загальні риси:''' &lt;br /&gt;
•	звільнення від феодального (кріпацтво), національного (поляки, турки та татари) та релігійного (покатоличення) гніту, ІДЕАЛ КОЗАКА;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	спадок Київської Русі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	вплив європейської культури (Гуманізму, Реформації).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гуманізм''': напрям у європейській культурі, повернення до цінностей античної культури, найвища цінність людина.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники світового гуманізму:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франческо Петрарка'' італійський поет та вчений зібрав найбільшу бібліотеку, Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Данте''  італійський поет, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною мовою, а не латиною, поема «Божественна Комедія».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Максим Грек'' — православний святий, письменник, перекладач, писав полемічні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франциск Скорина'' – французький першодрукар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українські гуманісти''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Юрій Дрогобич''' - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав &amp;quot;Прогностик&amp;quot; - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул &amp;quot;королівського лікаря&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський''' - письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Русин''' - перший гуманістичний поет України. 1509 видав збірку  своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реформація: '''социніанство''', братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Освіта:''' при православних церквах, єзуїтські колегіуми, протестантські, братські школи. Вища освіта європейські університети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозька Академія 1576-1580''' (ректор Герасим Смотрицький), викладачі Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс (майбутній константинопольський патріарх),вивчали «сім вільних наук»:граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика; три мови: слов‘янська, грецька, латинська. Випускники: Сагайдачний, Іов Борецький, М.Смотрицький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Vasyl-Kostantyn b.jpg|200px|thumb|left|Портрет Костянтина Острозького]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1261037445 perespe2.jpg|200px|thumb|left|Сторінки Пересопницького Євангелія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Василь-Костянтин Острозький''' - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перетворив Острог на центр культури. Розбудував '''Острозький замок''' під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У '''1576''' р відкрита '''Острозька слов'яно-греко-латинська академія'''. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою '''1581''' р. - '''«[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозька Біблія]»'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Єзуїтські колегії 1571 в Ярославлі(Галичина), Львові, Кам‘янці, Луцьку, Пермишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Братства''' ініціатори створення міщани. (1439, 1586 ставропігія) '''Львівське Успенське братство''', '''Київське Богоявленське братство''' (1615), Луцьке Чеснохресттське братство (1617). Братські школи 1585 Львівська, 1615 Київська(на кошти Гальшки Гулевичівни, Іов Борецький).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Література:''' 16 ст. виробництво паперу, '''1556-1561 Пересопницьке Євангеліє''' написане українською мовою.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Полемічна література''' (діалог про унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Герасим Смотрицький''' – перший ректор Острозької Академії, полеміст, автор «Ключ царства небесного» (1587) та «Календаря римського нового».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1582 р папа Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар, центр опору Острог, православні залишилися на юліанському.&lt;br /&gt;
[[Файл:Apost Lvov b.jpg|200px|thumb|left|Гравюра з &amp;quot;Апостола&amp;quot; 1574]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Будинок-Корнякта-у-Львові.jpg|200px|thumb|left|Будинок Корнякта у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7-Lwow-dziedziniecKrolewskiej.jpg|200px|thumb|left|Італійське подвір'я в &amp;quot;Будинку Корнякта&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
'''Світська література''': переклади та перекази про Трою, Трістан і Ізольда (рицарський роман 12 ст),  Бову-королевича (російська). Оригінальний: «Промова каштеляна Мелешка» сатеричне зображення побуту панства і придворних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Літописи''': Київський, Баркулабівський (українсько-білоруський, повстання Наливайка), Супрасльський (створений у Білорусії, київський та Новгородський літописи, боротьба с татарами, похід Острозького битва під Оршею), хроніка Биховця (частина Литовського літопису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Друкування'''&lt;br /&gt;
Львів – '''«Апостол», «Буквар»(1574)''' [http://www.youtube.com/watch?v=6h25DT8rDeY Івана Федорова]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Острог – «Новий Завіт» (1580), '''[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозьку Біблію] (1581)'''- перше друковане слов‘янське видання Біблії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Підручники''': «Буквар» І.Федорова, «Адельфотес» (Арсеній, грецький філолог) - граматика у Львівській братській школі (1591), Лаврентія Зизанія (1596) – український вчений, автор «Граматики словенської» і «Лексиси» (перший словник, теорія віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура:''' оборонні замки, храми т монастирі. Міста: дитинець – проживав власник міста, влада, навколо посад – поселення ремісників та торговців, оточувався валами і мурами, міста розросталися поясами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замки''': Острозький, Луцький, Кам‘янець-Подільський (16 ст. Іов Претвич), Хотинський, Кременецький.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ренесансний стиль''': Львів, архітектори італійці - Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), українці – Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука). Споруди Львівського братства, вежа Успенської церкви, ансамбль будинків на площі Ринок, Петро Красовський - дзвіниця Вірменського собору, Чорна кам’яниця, каплиця Трьох Святителів. Петро Лука реставрував Луцький замок та Львівську рушу. Амвросій Прихильний у 1582 р. Збудував у Львові синагогу, та власний кам’яний будинок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Будинок Корнякта у Львові''' - палац — пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:350854196.jpg|200px|thumb|Меджибізький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7856-qwv36.jpg|200px|thumb|left|Острозький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
'''Успенська (Волоська) церква у Львові''' була збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Меджибізький замок''' - пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі''' - дерев’яна церква Святого Духа (1502)була збудована в с. Потелич. Тризрубна,двоголова з піддашшям на випусках вінціві кронштейнах, церква складається з майжеквадратного центрального зрубу, до якогоприєднуються із заходу квадратний баби-нець, а зі сходу гранений п’ятистінний зрубз невеликими нішами з півночі і півдня.Церква належить до визначних споруд га-лицької школи народної архітектури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький замок''' - замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з ВежіМурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін. Зараз на території розташований Ост-розький краєзнавчий музей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мистецтво'''&lt;br /&gt;
[[Файл:83581651.jpg|200px|thumb|left|Ікона перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:72827353.jpg|200px|thumb|Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:192703491.jpg|200px|thumb|left|Ікона «Святий Миколай»]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Stefan Batory. Стэфан Баторы (1576).jpg|200px|thumb|Стефан Баторій. Невідомий автор, близько 1576 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
Українська малярна школа з поширенням Ренесансу переймає риси італійської, німецької, нідерландської мистецьких шкіл. Відомі портрети Костянтина Корнякта та Івана Красовського. Відомі художники Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пересопницьке Євангеліє''' — визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Особливу цінність становлять високого рівня мініатюри, виконані в традиціях іконописної школи того часу, а також оригінальна плетінчаста та рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігаючи певну єдність з мистецтвом Відродження, має яскраво виражений характер українського книжного мистецтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 16 ст розвивається графіка. З появою книгодрукування виникає гравюра. Львівський гравер Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Євангеліст Лука. Гравюра зі львівського «Апостола» із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавнішихвважається гравюра «Апостол Лука», автором якої, як припускають деякі дослідники, є Л. Пилипович. Гравюра була вміщенав книзі «Апостол» 1574 р. — першому на-друкованому в українських землях творі.Видав «Апостола» визначний російськийта український першодрукар Іван Федоров(Федорович) у власній, організованій близь-ко 1572 р. друкарні у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ХIV–XV ст. були часом розквіту української ікони, періодом найвищих досягнень в іконописанні. Перші ікони з авторським підписом дійшли до нас із ХVI ст. Це '''ікони перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.''' — «Богородиця Одигітрія з пророками» та «Успіння» з церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові'''&lt;br /&gt;
М. Петрахнович продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу талюдини. У пасіях (страстях) Петрахновичвільно використовував гравюри Біблії Піскатора. Але Петрахнович прагнув конкретніше розкривати історичні події, якими вінвважав євангельські сцени, що виходило зарамки канонів іконопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви святого Миколая набережного. &lt;br /&gt;
Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Музика: 16 ст. багатоголосий спів узаконений константинопольським патріархом. П‘ятилінійний нотний стан точніше фіксував багатоголосі музичні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світська музика: побутова пісня (кант), цехова та театральна музика. Музичні цехи – грали на весіллях та святах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=GCTFn-KoZHA Роксолана]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=517034</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=517034"/>
				<updated>2014-01-11T17:23:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Виникнення козацтва */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/992.html § 1. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/993.html § 2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/995.html § 5. Виникнення українського козацтва та перших січей]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/996.html § 6. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/997.html § 7. Освіта, книговидання й літописання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/998.html § 8. Архітектура, образотворче та декоративно­ужиткове мистецтво]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Словничок'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=somp_2bUrQA Від перших винаходів до промислової революції, повторне закріпачення селян (Історія Беларусії)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Панщина – форма відробітку на землі феодала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Унія – об’єднання.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Сеймики – зібрання шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Партачі – позацехові ремісники (православні українці).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Економічна розвиток'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. &lt;br /&gt;
Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину.&lt;br /&gt;
Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Колонізація'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Магдебурське право==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. &lt;br /&gt;
Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Магдебурське право''' - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).&lt;br /&gt;
Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міське населення: ''патріціат'' (купецько-лихварська вірхівка), ''поспільство'' (цехова верхівка), міські низи.&lt;br /&gt;
Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Закріпачення селян==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Дике поле'' – незаселені території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фільварки та панщина. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закріпачення селян:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“''Устав на волоки''” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Литовські статути'' (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/program2009/uh8/Maps/8_02.jpg Карта: Українські землі у другій половині XVI - у першій половині XVII ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови об’єднання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу.&lt;br /&gt;
-	Боротьба українських князів за автономію.&lt;br /&gt;
-	Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:9086927.jpg|200px|thumb|Лівонська війна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови [http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg Люблінської унії]&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Спільне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Відмінне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Річ Посполита (республіка)&lt;br /&gt;
Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі&lt;br /&gt;
Єдина грошова система, зовнішня політика&lt;br /&gt;
|Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси&lt;br /&gt;
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реформація. Братства==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрямок протестантизму – '''социніанство''': визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Єзуїти''' ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми  у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом. Опір покатоличенню українські магнати (Григорій Ходкевич, Костянтин Острозький). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братства – '''Львівське''' 1453, '''1586''' – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y '''Берестейська церковна унія 1596''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Полемічна література'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Прихильники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Противники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Петро Скарга «Оборона Берестейської унії»&lt;br /&gt;
Бенедикт Гербест&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
пізніше в Римі Мелентій Смотрицький «Апологія»&lt;br /&gt;
|Христофор Філарет «Апокрисис»&lt;br /&gt;
Герасим Смотрицький «Ключ Царства небесного…»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мелентій Смотрицький «Тренос» («Плач»)&lt;br /&gt;
Іван Вишенський &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Виникнення козацтва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована '''1489''' р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Козацтво''' — із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїннайманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIІ ст. козацтво стало привілейованим станом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дніпровський Низ''' — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Великий Луг''' — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорожжя''' — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізькі Вольност'''і – територія контрольована Запорізькою Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кіш''' - украплення де знаходилося керівництво Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Передумови'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дике Поле''' — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра, що фактично не належав жодній державі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Уходники''' займалися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Колонізація з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища). → Загони уходників, для захисту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''147'''8 р. Кримське ханство васал Османської імперії → активізувало напади. Уходники, які здійснювали походи в степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Причини виникнення козацтва:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Антифеодальна''' Закріпачення селян. Після Люблінської унії 1596 року, діє польське законодавство “Устав на волоки”, Литовський статут 1588 року – остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна та національна''' Покатоличення, Берестейська унія 1596 року, безправність православних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зовнішня''' напади турків та татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Географічна: Дике Поле''' – південні незаселені землі Речі Посполитої. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''1492''' перша згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE '''Запорізька Cіч''']&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Козаки-уходники будували дерев’яні укріплення — «городки» й «січі» на Дніпровському Низі, поступово поширилося на Великий Луг і Запорожжя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва використати козаків у прикордонному будівництві фортець для відсічі татарських нападів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізька Січ''' –військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центр Запоріжжя – місто-фортеця '''Січ'''. До складу Війська Запорізького входили січовики та зимівники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Січовики постійно мешкали на Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Життя та побут козаків'''. Перетворювалося на окремий міжстановий прошарок. Спочатку «уходництво»,  пізніше «козацьким хлібом» воєнну службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Житло: куренях, з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг:  домотканого сукна й полотна, шаровари, сорочку, кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом, чоботи, шапка. Їжа:  саламаху, тетерю, щербу,  рибу, дичину.  Промисли: все робили самостійно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дозвілля: пісні, гра на кобзі танці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створювали проблеми для уряду. Старости обов’язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На рубежі 70—80-х рр. XVI ст. створення єдиної військово-політичної організації. Причини:  кількісне зростання козаків, погіршення становища селянства після Люблінської унії, порушення прав православної шляхти (формування еліти, верхівки козацтва). Ідея національного звільнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Томаківська Січ''' 1540-1593- самовладна військова організація  близько 5 тис. козаків  сучасники називали «рицарями-людьми». Українське козацтво за часів першої Січі ймовірно становило не менше 10 тис. воїнів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військове мистецтво''' Основу війська ''піхота'', ручна вогнепальна зброя, шикувалися кількома шеренгами: передня вели вогонь, а задніх — заряджали зброю. Артилерія: легкі гармати(маневреність в бою).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Тактика'' (організацію й ведення) бою: ''галас'' —до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, кожен демонстрував власну хоробрість і військову майстерність; ''табір'' —рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. ''Самообкопування'' — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали на ворога вночі тощо. Розвідка й вартова служба. Система ''димової сигналізації''. Мистецтво ведення морського бою - ''чайки'' — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Устрій Війська Запорозького (до 30-х рр. XVIІ ст.) '''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''української християнської козацької республіки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Козацька рада&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Курінні отамани&amp;lt;/p&amp;gt;Курінні отамани&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Запорозький Кіш (Січ) (38 куренів)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Військова старшина: обозний, писар, суддя,&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;осавули (два)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була '''[[Рада Січі]]''', що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину. Рішення - обов’язкові до виконання (непокора каралася смертю), приймалися вигуками й підкиданням шапок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Військова старшина виборна, обозний (керував артилерією), писар(очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі), суддя (чинив суд) і осавули (два порученці гетьмана).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Утворення реєстрового козацтва'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Посада'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Символ влади'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Обов'язки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Кошовий отаман&lt;br /&gt;
|Булава бунчук&lt;br /&gt;
|належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Військовий суддя&lt;br /&gt;
|печатка&lt;br /&gt;
|чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Військовий писар&lt;br /&gt;
|каламар (чорнильниця) &lt;br /&gt;
|Від імені кошового отамана та товариства складав і підписував документи. Очолював Січову канцелярію, був начальником для всієї військової старшини, що займала посади писарів в паланках та в похідних командах. Посаду військового писаря займали високоосвічені люди, обізнані на іноземних мовах і латині.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Військовий осавул&lt;br /&gt;
|тростина&lt;br /&gt;
|В його обов'язки входила організація і ведення прикордонної служби запорізьких земель, охорона зимівників та шляхів на Січ по Дніпру і на суші. Він проводив слідство та виконання судових вироків. Разом з обозним підтримував дисципліну й порядок у війську. в фортеці Січі та похідних таборах. Займався розподілом платні та провіанту. Його помічником був військовий довбиш. Мешкав і харчувався осавул у своєму курені.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Військовий обозний&lt;br /&gt;
|гармата&lt;br /&gt;
|Очолював артилерійську і фортифікаційну справу на Січі. Під час походу він або наказний обозний керували побудовою табору з возів, а також штурмом укріплень ворога. Займався обліком та комплектуванням війська, разом з військовим осавулом підтримував дисципліну та порядок на Січі.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Курінний отаман&lt;br /&gt;
|пірнач&lt;br /&gt;
|Хто не був раніше на посаді курінного отамана, не міг бути обраним на посаду кошового. мав необмежену владу над козаками свого куреня. Без його дозволу ніхто не мав права відмикати курінну скарбницю, де зберігались кошти куреня та особисті речі козаків.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
'''Кіш''' (тат.укріплений табір) - 38 куренів — військово-адміністративних одиниць (кількасот козаків їхніх жителів), виборні курінні отамани.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Клейноди'''  — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути. Стефан Баторій (прапор, печатка, булава та бунчук). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Прапор''' (хоругву) носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Печаткою''' розпоряджався суддя, круглої форми, зі срібла, козак із шаблею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Булава''' ознака влади гетьмана, також бунчук — палиця завдовжки 2—2,5 м, із кулею або вістрям угорі, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Він указував місцезнаходження гетьмана під час бою. Згодом кожен полк також отримав свої прапор і печатку, а ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пірнач (шестопер).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Запорозька Січ дуже відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького або Вільностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Приазов'ї на сході. На півночі її межа пролягала по річці Оріль (на Лівобережжі) та верхів'ях річок Інгул та Інгулець (на Правобережжі).''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зимовики жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA '''Дмитро Вишневецький'''] (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі (1556). Походи на Кри (Аслам-Керман, Очаків) і турецькі фортеці. Після зруйнування Хортицької січі, перенесена на о. Тамаківка. Перейшов на службу до Московського царя: походи на Крим та в Молдаві. «Пісня про Байду».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний портрет&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дмитро Вишневецький''' (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився у м. Вишневці на Волині. На початку 50-х рр. XVI ст. він вже був черкаським і канівським старостою і став організовувати відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця було збудовано замок¬«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь взяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й став здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Ісламкермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.&lt;br /&gt;
На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об’єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити о. Мала Хортиця.&lt;br /&gt;
На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реєстрове козацтво==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Безымянный1111.png|200px|thumb|Формування та розташування реєстрового козацтва наприкінці XVI - початку XVII ст.]]&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Утворення реєстрового козацтва'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Роки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Польський король'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Кількість реєстру та права'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1524&lt;br /&gt;
|Сиґізмунд І&lt;br /&gt;
|1—2 тисячі козаків, проект не був здійснений&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1572&lt;br /&gt;
|Сигізмунд-Август&lt;br /&gt;
|300 чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Плата за службу, отримували землю, але не могли мати кріпаків, права й привілеї - адміністративну владу й  судочинство → перетворенню його на новий суспільний стан&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1576&lt;br /&gt;
|Стефан Баторій&lt;br /&gt;
|600 чол.&lt;br /&gt;
Козацька територія (6 полків, центр м. Трахтемирів) – переважно козацькі землі. Присяга, звільнялися від сплати податків, служба на власні кошти, право володіти землею, передавати у спадок, не підкорювалися місцевій владі, гетьман і старшина, обирали на козацькій раді. Назву Війська Запорозького Низового. Резиденцією – Трахтемирів, прапор і печатку (клейноди). Мета: розколоти козацтво, підпорядкувати Запорозьку Січ&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час козацьких повстань 1591-1596 рр. сеймовими постановами реєстрове козацтво було ліквідовано. &lt;br /&gt;
В першій половині 17 ст. чисельний склад реєстрового козацтва не був сталий.  Збільшувався під час воєн. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Складання реєстрів супроводжувалося загостренням боротьби в Україні. Десятки тисяч виключених з реєстру, так званих виписних козаків ('''випищиків'''), польсько-шляхетський уряд не визнавав за козаків. Щоб позбутися закріпачення, вони тікали на Запоріжжя – центр визвольної боротьби українського народу проти польсько-шляхетського гніту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повстання кінця ХVІ століття==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2 &lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Криштофа Косинського'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1591-1593'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Северина Наливайка'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1594-1596'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Причини повстання&lt;br /&gt;
|colspan=2 |1.	Утворення Річі Посполитої (1569р.), захоплення поляками українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Утиски православних міщан та шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Зменшення козацького реєстру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Закінчення Лівонської війни 1583 р повернення козаків-добровольців&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|Я. Острозький забрав землю у К.Косинського&lt;br /&gt;
|Слуги магната вбили та пограбували батька С.Наливайка&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід повстання&lt;br /&gt;
|1591 Криштоф Косинський обраний гетьманом.&lt;br /&gt;
Здобув Білу Церкву (помста), приєдналися міщани та селяни.&lt;br /&gt;
Взяли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Волинь, Поділля (підтримка місцевих жителів).&lt;br /&gt;
1593 р. '''битва під П‘яткою''' з ополченням магнатів і шляхти.&lt;br /&gt;
Хитрістю заманили Косинського та стратили.&lt;br /&gt;
|1594 р. поверталися з походу. Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.&lt;br /&gt;
Притік селян та міщан.&lt;br /&gt;
Мета створити республіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстанці перемогли під '''Білою Церквою'''.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
В '''урочищі Солониця''' поляки оточили табір повстанців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протиріччя між реєстровцями (Лобота та Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Загальні риси:''' &lt;br /&gt;
•	звільнення від феодального (кріпацтво), національного (поляки, турки та татари) та релігійного (покатоличення) гніту, ІДЕАЛ КОЗАКА;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	спадок Київської Русі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	вплив європейської культури (Гуманізму, Реформації).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гуманізм''': напрям у європейській культурі, повернення до цінностей античної культури, найвища цінність людина.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники світового гуманізму:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франческо Петрарка'' італійський поет та вчений зібрав найбільшу бібліотеку, Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Данте''  італійський поет, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною мовою, а не латиною, поема «Божественна Комедія».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Максим Грек'' — православний святий, письменник, перекладач, писав полемічні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франциск Скорина'' – французький першодрукар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українські гуманісти''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Юрій Дрогобич''' - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав &amp;quot;Прогностик&amp;quot; - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул &amp;quot;королівського лікаря&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський''' - письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Русин''' - перший гуманістичний поет України. 1509 видав збірку  своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реформація: '''социніанство''', братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Освіта:''' при православних церквах, єзуїтські колегіуми, протестантські, братські школи. Вища освіта європейські університети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозька Академія 1576-1580''' (ректор Герасим Смотрицький), викладачі Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс (майбутній константинопольський патріарх),вивчали «сім вільних наук»:граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика; три мови: слов‘янська, грецька, латинська. Випускники: Сагайдачний, Іов Борецький, М.Смотрицький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Vasyl-Kostantyn b.jpg|200px|thumb|left|Портрет Костянтина Острозького]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1261037445 perespe2.jpg|200px|thumb|left|Сторінки Пересопницького Євангелія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Василь-Костянтин Острозький''' - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перетворив Острог на центр культури. Розбудував '''Острозький замок''' під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У '''1576''' р відкрита '''Острозька слов'яно-греко-латинська академія'''. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою '''1581''' р. - '''«[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозька Біблія]»'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Єзуїтські колегії 1571 в Ярославлі(Галичина), Львові, Кам‘янці, Луцьку, Пермишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Братства''' ініціатори створення міщани. (1439, 1586 ставропігія) '''Львівське Успенське братство''', '''Київське Богоявленське братство''' (1615), Луцьке Чеснохресттське братство (1617). Братські школи 1585 Львівська, 1615 Київська(на кошти Гальшки Гулевичівни, Іов Борецький).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Література:''' 16 ст. виробництво паперу, '''1556-1561 Пересопницьке Євангеліє''' написане українською мовою.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Полемічна література''' (діалог про унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Герасим Смотрицький''' – перший ректор Острозької Академії, полеміст, автор «Ключ царства небесного» (1587) та «Календаря римського нового».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1582 р папа Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар, центр опору Острог, православні залишилися на юліанському.&lt;br /&gt;
[[Файл:Apost Lvov b.jpg|200px|thumb|left|Гравюра з &amp;quot;Апостола&amp;quot; 1574]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Будинок-Корнякта-у-Львові.jpg|200px|thumb|left|Будинок Корнякта у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7-Lwow-dziedziniecKrolewskiej.jpg|200px|thumb|left|Італійське подвір'я в &amp;quot;Будинку Корнякта&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
'''Світська література''': переклади та перекази про Трою, Трістан і Ізольда (рицарський роман 12 ст),  Бову-королевича (російська). Оригінальний: «Промова каштеляна Мелешка» сатеричне зображення побуту панства і придворних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Літописи''': Київський, Баркулабівський (українсько-білоруський, повстання Наливайка), Супрасльський (створений у Білорусії, київський та Новгородський літописи, боротьба с татарами, похід Острозького битва під Оршею), хроніка Биховця (частина Литовського літопису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Друкування'''&lt;br /&gt;
Львів – '''«Апостол», «Буквар»(1574)''' [http://www.youtube.com/watch?v=6h25DT8rDeY Івана Федорова]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Острог – «Новий Завіт» (1580), '''[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозьку Біблію] (1581)'''- перше друковане слов‘янське видання Біблії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Підручники''': «Буквар» І.Федорова, «Адельфотес» (Арсеній, грецький філолог) - граматика у Львівській братській школі (1591), Лаврентія Зизанія (1596) – український вчений, автор «Граматики словенської» і «Лексиси» (перший словник, теорія віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура:''' оборонні замки, храми т монастирі. Міста: дитинець – проживав власник міста, влада, навколо посад – поселення ремісників та торговців, оточувався валами і мурами, міста розросталися поясами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замки''': Острозький, Луцький, Кам‘янець-Подільський (16 ст. Іов Претвич), Хотинський, Кременецький.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ренесансний стиль''': Львів, архітектори італійці - Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), українці – Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука). Споруди Львівського братства, вежа Успенської церкви, ансамбль будинків на площі Ринок, Петро Красовський - дзвіниця Вірменського собору, Чорна кам’яниця, каплиця Трьох Святителів. Петро Лука реставрував Луцький замок та Львівську рушу. Амвросій Прихильний у 1582 р. Збудував у Львові синагогу, та власний кам’яний будинок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Будинок Корнякта у Львові''' - палац — пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:350854196.jpg|200px|thumb|Меджибізький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7856-qwv36.jpg|200px|thumb|left|Острозький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
'''Успенська (Волоська) церква у Львові''' була збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Меджибізький замок''' - пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі''' - дерев’яна церква Святого Духа (1502)була збудована в с. Потелич. Тризрубна,двоголова з піддашшям на випусках вінціві кронштейнах, церква складається з майжеквадратного центрального зрубу, до якогоприєднуються із заходу квадратний баби-нець, а зі сходу гранений п’ятистінний зрубз невеликими нішами з півночі і півдня.Церква належить до визначних споруд га-лицької школи народної архітектури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький замок''' - замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з ВежіМурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін. Зараз на території розташований Ост-розький краєзнавчий музей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мистецтво'''&lt;br /&gt;
[[Файл:83581651.jpg|200px|thumb|left|Ікона перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:72827353.jpg|200px|thumb|Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:192703491.jpg|200px|thumb|left|Ікона «Святий Миколай»]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Stefan Batory. Стэфан Баторы (1576).jpg|200px|thumb|Стефан Баторій. Невідомий автор, близько 1576 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
Українська малярна школа з поширенням Ренесансу переймає риси італійської, німецької, нідерландської мистецьких шкіл. Відомі портрети Костянтина Корнякта та Івана Красовського. Відомі художники Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пересопницьке Євангеліє''' — визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Особливу цінність становлять високого рівня мініатюри, виконані в традиціях іконописної школи того часу, а також оригінальна плетінчаста та рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігаючи певну єдність з мистецтвом Відродження, має яскраво виражений характер українського книжного мистецтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 16 ст розвивається графіка. З появою книгодрукування виникає гравюра. Львівський гравер Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Євангеліст Лука. Гравюра зі львівського «Апостола» із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавнішихвважається гравюра «Апостол Лука», автором якої, як припускають деякі дослідники, є Л. Пилипович. Гравюра була вміщенав книзі «Апостол» 1574 р. — першому на-друкованому в українських землях творі.Видав «Апостола» визначний російськийта український першодрукар Іван Федоров(Федорович) у власній, організованій близь-ко 1572 р. друкарні у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ХIV–XV ст. були часом розквіту української ікони, періодом найвищих досягнень в іконописанні. Перші ікони з авторським підписом дійшли до нас із ХVI ст. Це '''ікони перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.''' — «Богородиця Одигітрія з пророками» та «Успіння» з церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові'''&lt;br /&gt;
М. Петрахнович продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу талюдини. У пасіях (страстях) Петрахновичвільно використовував гравюри Біблії Піскатора. Але Петрахнович прагнув конкретніше розкривати історичні події, якими вінвважав євангельські сцени, що виходило зарамки канонів іконопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви святого Миколая набережного. &lt;br /&gt;
Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Музика: 16 ст. багатоголосий спів узаконений константинопольським патріархом. П‘ятилінійний нотний стан точніше фіксував багатоголосі музичні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світська музика: побутова пісня (кант), цехова та театральна музика. Музичні цехи – грали на весіллях та святах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=GCTFn-KoZHA Роксолана]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516856</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516856"/>
				<updated>2014-01-11T12:53:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;«Смутні часи» похід Владислава на Москву, П.Сагайдачний врятував короля від повного розгрому під Москвою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618 р. '''Деулінське перемир‘я'''  14,5 років, Річ Посполита Смоленщина та Новгород-Сіверщина (Чернігів), закріплене '''Полянівським миром''' 1634 р., після Смоленської війни 1632-1634 рр. землі роздані польській шляхті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Магнати здавали землі в оренду шляхті, яка нещадно експлуатували ресурси та селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великі міста: Київ, Львів, Перемишель, Луцьк, Кам‘янець-Подільський, Чернігів, Новгород-Сіверський тощо. Містечка – жителі займалися землеробством, сплачували грошовий чинш.  Магдебурзьке право та приватні міста.  Повинності в містах виконували тільки міщани, шляхта, духівництво, іноземці, які проживали в місті не платили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В кінці 16 ст. в слободах та прикордонних містечках спливав термін пільг. Закріпачення, фільварки, шляхта грабувала маєтки православних. Покозачення, втеча на Запоріжжя, Слобожанщину та Дон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Доба героїчних походів'''==&lt;br /&gt;
[[Файл:9999.jpg|200px|thumb|Гравюра з книги Касіяна Саковича &amp;quot;Віршна жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного&amp;quot;, 1622]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 04.jpg|200px|thumb|left|Доба героїчних походів]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 041.jpg|200px|thumb|Хотинська битва 1621 р]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Самійло Кішка''' - 1600-1602 козацький гетьман очолював походи в Молдавію, Семиграддя, Ліфляндію. Змальований у думі &amp;quot;Самійло Кішка&amp;quot;, де він врятував невільників з турецької галери.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом першої чверті 17 ст. козаки здобули турецькі фортеці Варна, Кілію,Ізмаїл, Білгород, Трапезунд, Синоп, штурмували Стамбул, здобули кримські укріплення Перекоп, Очаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622  — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови українське козацтво - захисник європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу (Повторити місце Османської імперії в світі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 17 ст. татарські війська на українських землях, «умиваючись по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», брали ясир. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ясир''' (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарем''' — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.&lt;br /&gt;
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Каторга''' — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії. &lt;br /&gt;
Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Дата'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Подія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Наслідки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1602 р.&lt;br /&gt;
|Розгром турецького флоту під Кілією &lt;br /&gt;
|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1606 р.&lt;br /&gt;
|здобули Варну&lt;br /&gt;
|найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1608 р.&lt;br /&gt;
|Захопили Перекоп&lt;br /&gt;
|«дивовижними хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1609 р. &lt;br /&gt;
|напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1614 р.&lt;br /&gt;
|напали на Трапезунд та Синоп&lt;br /&gt;
|козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1615 р. &lt;br /&gt;
|Атакували Стамбул&lt;br /&gt;
|80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1616 р.&lt;br /&gt;
|Взяли Кафу – найбільший невільничий ринок на Чорному морі.&lt;br /&gt;
|Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1624 р&lt;br /&gt;
|Один із найблискучіших походів на Стамбул&lt;br /&gt;
|Вони тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	також були шляхом здобуття засобів для існування, і частина з походів зводилася до пограбування турецьких берегів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618р. — похід [http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M П. Конашевича-Сагайдачного] на Москву;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1620''' р. — відновлення ієрархії православної церкви в Україні, посольство до російського царя – прийняти козаків на службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1620 р. - поразка поляків від Турків у битві під Цецорою. Загинув Михайло Хмельницький, Богдан Хмельницький потрапив у полон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тактика - мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стратегія - спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Хотинська війна'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морські походи  козаків,  підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії → польсько-турецька війна 1614—1621 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У вересні 1620 р. польська армія (Станіславом Жолкевським), була розбита турками під Цецорою. Осман ІІ став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Сиґізмунд ІІІ не отримав допомоги від австрійських Габсбурґів і Папи Римського, змушений шукати підтримки в запорозького козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запорозький гетьман Яків Нерода (Бородавка), вимагав визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва зібралася козацька рада - рішення взяти участь у поході проти турок разом із поляками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом ІІ. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA Козацько-селянські повстання 20-30-х рр]==&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Козацько-селянські повстання 20-30-х рр'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Марка Жмайла'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1625 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Тараса Федоровича (Трясила)я'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1630 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''П.Бута (Павлюка), Я.Острянина, Д.Гуні'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1637-1638 рр.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|При-чини&lt;br /&gt;
|Зменшення реєстру&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вимоги польського короля припинити напади на Туреччину&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безправ’я православного населення&lt;br /&gt;
|Закінчення строку пільг на Лівобережжі, введення кріпацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротьба проти кріпацтва&lt;br /&gt;
|Відмова предстаництва у сеймі для козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прийняття Владиславом ІV «Пунктів заспокоєння православних» та супротив католиків&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво фортеці Кодак  (1635 р зруйнована І.Сулимою)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід&lt;br /&gt;
|З Бара на Поділлі в Подніпров’я вирушило 30-тисячне каральне військо(Станіславом Конєцпольським).&lt;br /&gt;
Козацькі загони відступили в напрямку до Запорожжя. Біля Крилова табір. 25 жовтня Жмайло відвів повстанців до Курукового озера. Відступ поляків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).&lt;br /&gt;
|Нереєстрові козаки-запорожці обрали гетьманом Тараса Федоровича. Вирушив із Січі до Черкас. Взяли Корсунь, Канів та Переяслав. Підтримав митрополит Іов Борецький. Мав національно-визвольну спрямованість.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під Переяславом три тижні тривали бої. «Тарасова ніч» винищили «Золоту роту» - охорону С.Конєцпольського.&lt;br /&gt;
|Повстанські загони (Павло Бут) діяли роз’єднано й були погано озброєні. 16 грудня 1637 р. у вирішальному бої 15-тисячної польської армії (Микола Потоцький)з 10-тисячним козацьким військом під с. Кумейки, неподалік Канева, повстанці зазнали поразки. Переговори, посередник Адам Кисіль. Ватажків стратили у Варшаві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1638 р. боротьбу продовжив Яків Острянин. У квітні Острянин переміг під Говтвою. На допомогу полякам М. Потоцький та Ярема Вишневецький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У травні поразка під Лубнами та під Жовнином. переправився через Сулу й пробився на територію Московської держави. (Перша хвиля еміграції з Правобережжя на Слобожанщину)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дмитро Гуня табір в урочищі Старець на старому руслі Дніпра півтора місяця витримували облогу, загони, які йшли їм на допомогу, розбиті, склали зброю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку грудня 1638 р. в урочищі Маслів Став (поблизу сучасного с. Миронівка) відбулася «остаточна комісія з козаками», де реєстровці змушені були прийняти умови «Ординації Війська Запорозького» (прийнята сеймом ще у березні 1638 р.)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Наслідки&lt;br /&gt;
|'''Куруківська угода''' 6 тис реєстр, повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, платня з казни, затверджував король, козаки жили тільки на державних землях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.&lt;br /&gt;
|'''Переяславська угода''' реєстр 8 тис.&lt;br /&gt;
|'''«Ординація війська запорізького»''' скасовувала «на вічні часи всі права й привілеї реєстровців, якими вони користувалися в нагороду за послуги, надані нашим предкам, і яких нині (вони) позбавляються внаслідок бунту» Замість гетьмана королівського комісара реєстру (судова й військова влада). Виборність й козацьке судочинство скасовувались. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Михайло Дорошенко''' - гетьман реєстрових козаків, брав участь у повстанні Марка Жмайла 1625 р. Уклав Куруківську угоду. Воювавз з татарами та турками під час одного з боїв поблизу Бахчисарая загинув. Згадується у пісні “Ой на горі, тай женці  жнуть…”&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1635 р. сейм ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У липні 1635 р. спорудження Кодацької фортеці, яким керував французький інженер Гійом Левассер де Боплан, було завершено. У фортеці розмістився гарнізон із 200 німецьких найманців. Розміщена в ній залога повинна була ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1635 р. вночі загін козаків, очолюваний Сулимою, захопив Кодак і знищив залогу коронного війська. Спробував підняти повстання придушена. Ватажка повстанців відправили до Варшави де й стратили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Фортецю Кодак козаки руйнували кілька разів, а польська влада відбудовувала. У черговий раз відновити її наказав 1638 р. після придушення повстання Бута, Гуні та Остряниці великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Існує переказ, що коли відбудова фортеці була завершена, Конєцпольський особисто, з неприхованим задоволенням оглянув її укріплення. Після цього він з іронією спитав не дуже відомого тоді чигиринського сотника реєстрового козацтва, який супроводжував коронного гетьмана: «Ну, як вам Кодак?» Дотепний, добре освічений і непокірний сотник миттєво відповів бездоганною латиною «Manufacta manu distuo» («Руками створене, руками руйнується»). Цим сотником був Богдан Хмельницький, який через десятиліття очолив боротьбу українців проти влади Речі Посполитої.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іпатій Потій''' - Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став Київським греко-католицьким митрополитом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Владислав IV''' - польський король (1632-1648), син Сигізмунда ІІІ. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, підтримав визнання православної української митрополії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Йов Борецький''' народився в 70-х рр. XVI ст. в Бірчах на Перемишльщині в сім`ї дрібного шляхтича. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. Здобувши освіту, став учителем грецької та латинської мов у Львівській братській школі, ректором якої його було обрано 1604 р. З 1614 р. Борецький - київський священик. Брав участь у заснуванні Київського братства та його школи; Іванові Борецькому випало бути її першим ректором. Чи то під час свого ректорства, чи перегодом Іван Борецький постригся в ченці під іменем Йова. На початку 1618 р. Борецького обрали ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а 1620 р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs Петро Могила] народився в сім`ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет у грудні 1596 р. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім`я змушена була залишити Молдавію. Відтоді батьківщиною для Петра Могили стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі, Замойській академії та, можливо, ще й у європейських університетах. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С.Потоцького, коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського. Брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся у ченці. З 1627 р. він - архімандрит Києво-Печерської лаври, в 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. У 1631 р. заснував у Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Митрополит '''Йосиф-Вельямін Рутський''' доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви. На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення ''рівня освіти'' духівництва, наполегливо шукав способів ''порозумітися з православними'', вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков. Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів. Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - ''Василіанський''. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проявами ''реформації'' на Україні стали '''братства'''. Широких повноважень братствам надавало право '''ставропігії''' – автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, й користується спеціальними правами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ставропігійним, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське та київське Богоявленське братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльністю православних братств опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. За підтримки козацтва '''1615''' р. у Києві було засноване '''Богоявленське братство''', а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме за сприяння козацтва 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію. Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту і книгодрукування. Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її власним коштом. Йов Борецький згуртував навколо себе сузір’я талановитих учених, просвітителів, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були керманичі козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Олифер Голуб (Гетьман Сагайдачний заповів Оліферу Голубу гетьманську булаву). У боротьбі проти унії Борецький покладався передусім на козацтво.&lt;br /&gt;
Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р. Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. '''1632''' р. щойно обраний польський король Владислав IV підписав &amp;quot;'''Пункти заспокоєння руського народу'''&amp;quot;, за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Берестейської унії права:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- визначалися умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками щодо церков і земель тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заходи '''Петра Могили''' щодо '''оновлення церковного життя''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Поверталося майно й землі Українській православній церкві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Відновлення духовних святинь православ’я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною та авторитетною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=M2gMZsiMjZw '''Освіта''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За традицією школи діяли при церквах і монастирях, протестантські  школи,  єзуїтські колегіуми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братські школи, були слов'яно-греко-латинськими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Львові '''1586''' р. Перша братська школа в Україні. Заснували Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський та ін. Статут («порядок шкільний»; 1591) — видатна пам'ятка педагогічної думки. Він передбачав демократичні основи організації школи. У другій пол. 17 ст. школа занепала, а у 80-х рр. 18 ст. перестала існувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 16 ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1615''' р.  братська школа в [http://www.youtube.com/watch?v=7s1Y4-RpGME Києві]. Ректором був Йов Борецький. До Київського братства вступив гетьман П.Сагайдачний &amp;quot;з усім Військом Запорозьким&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1631 р.  Лаврська школа.  '''Петро Могила'''. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. '''1632''' р. - '''Києво-Могилянська академія'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс навчання 12 років, вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. &amp;quot;Сім вільних наук&amp;quot; - ''граматику, риторику, діалектику арифметику, геометрію, астрономію і музику''. У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу. П.Могила написав &amp;quot;Статут&amp;quot; колегії, за яким було створено студентські братства - старше і молодше. В нихстуденти мали самоврядування, дотримувалися певних правил, організовували різні свята, драматичні вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала '''друкарня Києво-Печерської лаври''' ('''1615''' р. архімандрит лаври '''Єлисей Плетенецький''').&lt;br /&gt;
Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо. Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архімандрит Києво-Печерської лаври '''Єлисей Плетенецький''', засновник Лаврської друкарні 1615 (1616 «Часослов»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В лаврі Є.Плетенецький зібрав гурток:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Захарія Копистенський''  (навчався у Львівській школі, написав передмову до «Часослову»), 1622 році написав церковно-історичний трактат &amp;quot;'''Палінодія&amp;quot;''' (Книга оборони&amp;quot;), як відповіль на трактат уніатського письменника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Па́мво Бери́нда''''' (працював у Львівській друкарні та школі, з 1619 у Лавру, Найвизначніша праця— друкований український словник '''«Лексикон словенський»''' (1627)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лаврентій Зизаній''' (Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат, '''«Лексис…»''' — перший український друкований ''словник'', «'''Грамматіка словенска''' совершенного искусства осми частей слова» (1596) — перший систематичний підручник церковнослов’янської мови, заклав основи віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великої популярності набувають види поезії такі як панегірики. Одним з найкращих зразків літературного жанру став '''&amp;quot;Вірш на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...&amp;quot; Касіяна Саковича''' (1622). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Берестейська церковна''' унія сприяла національно-культурному відродженню у вигляді хвилі '''полемічної літератури'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' (1540-1621) письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Смотрицький Герасим''' (?-1594) - український письменник, громадський і культурно-освітній діяч, педагог. Народився на Хмельниччині. З 1578 Герасим Смотрицький був першим ректором Острозької академії. Разом з Федоровим у 1578 Смотрицький готував Острозькі видання, включаючи Острозьку Біблію і &amp;quot;Буквар&amp;quot;. Написав полемічні трактати &amp;quot;Ключ царства небесного&amp;quot; і &amp;quot;Календар римський новий&amp;quot;, в яких критикував войовничі твори католиків та єзуїтів, направлені проти українського народу, його культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мелетій  Смотрицький''' (світське ім'я Максим Герасимович) (близько 1572-1633 pp.)- український церковний, і освітній діяч, філософ, письменник-полеміст, мовознавець. Освіту здобув в Острозький академії і Віленській єзуїтський колегії, мав ступінь доктора медицини. У 1618 1620 pp. Мелетій Смотрицький - викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 р.- православний полоцький архієпископ. Він написав низьку трактатів польською мовою в оборону православ'я, де відстоював гідність, права, звичаї, культуру та віру українців і білорусів. Мелетій Смотрицький автор підручник старослов'янської мови '''«Граматика словенська»''' (1619 p.), яку М. Ломоносов називав «воротами своєї ученості». Одним з перших серед тогочасних мислителів він зрозумів необхідність поєднання вітчизняної духовної традиції з надбанням латинського Заходу як запоруки майбутнього культурного прогресу українського народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захарія (Копистенський) архімандрит Києво-Печерської лаври автор творів: &amp;quot;Книга про віру...&amp;quot; (1619, м.Київ). Займався редагуванням та видавництвом творів: &amp;quot;Часослов&amp;quot; (1617, м.Київ), &amp;quot;Анфологіон&amp;quot; (1619, м.Київ) та ін. Найвідоміша праця - '''&amp;quot;Палінодія&amp;quot;''' (1622), присвячена захисту православ'я від нападів з боку католиків та уніатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Стефан Зизаній''' (1570-1621) ректор Львівської школи, автор антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Севастян Кленович''' (бл. 1550-1602 Гуманіст, ренесансна література поема «Роксоланія», тобто «Україна». У ній оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї і легенди. Це гімн праці, проголошення необхідності активного земного самоутвердження і самореалізації людини, як сенсу її життя. Кленович шукає місце своєму та іншим слов’янським народам у світовому історичному процесі, походження українського народу) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський-Роксолан''' (1513-1566 письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заслуговує на увагу літературна діяльність '''П.Могили'''. Видав &amp;quot;Літургіярон&amp;quot; ('''Служебник'''),який   став обов'язковим для кожного священника. &amp;quot;Православне ісповідання віри&amp;quot; у співавторстві з ігуменом Києво-Печерського монастиря І.Козловським, який був перекладений різними мовами і поширювався серед католиків і протестантів різних країн.  1646 році видав '''''&amp;quot;Требник&amp;quot;''''' - описи різних молебнів із використанням українських звичаїв і обрядів на випадок недуги, неврожаю, освячення нової хати тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густинський літопис'''  —  за місцем збереження одного зі списків твору — у Густинському Свято-Троїцькому монастирі. Написаний у 20—30-ті рр. 17 ст. Літопис  висвітлюються походження слов’ян та їх християнізація, а також подається короткий огляд подій після 13 ст. Виклад доведено до 1597. Туткоротко зображена історія козацтва &amp;quot;О началі козаков&amp;quot;. Автор підкреслює значення людини історичних знань. Мова літопису близька до народної.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Київський літопис''' з Межигірського монастиря містить записи з давніх літописів,а також працбпольських істориків. Виклад доведено до 1620 р (розповідь про Сагайдачного). Звертається увага на роль міщанства. Мова близька до народної. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький літописець''' та '''Львівський літопис''' описують повстання проти національно-релігійного гноблення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;quot;Хронограф&amp;quot;''' - 20-ті рр 17 ст боротьба з монголо-татарами, події 15-17 ст. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На XVI – XVII ст. випав розквіт українського епосу, '''дум''', балад, '''історичних пісень''', якими український народ відгукувався на нові умови свого історичного розвитку. Творцями й виконавцями дум та історичних пісень були '''кобзарі''', бандуристи, лірники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Драматична література й театр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI – першій половині XVII ст. почала формуватися українська драматургія. На початку XVII ст. набула поширення так звана '''шкільна драма'''. '''Інтермедії''' - вистави веселі побутові сценки, не повязані із сюжетом драми, виконувалися в перервах між діями самої драми.&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр - '''вертеп'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виникало багато нових міст. Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторами-європейцями. Деякі з архітекторів, чужинці за походженням, знайшли в Україні другу батьківщину і втілювали тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання з місцевими традиціями.&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila freska.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - '''будинок Корнякта''', '''Чорна кам’яниця''', пам'ятки, пов’язані з львівським Успенським братством - '''Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта'''. Авторами цих проектів були:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Римлянин''' ? - бл. 1618, львівський архітектор та будівничий, італієць за походженням, у 1585-1616 член цеху будiвничих Львова; поєднання стилю архітектури італ. Відродження з місцевою будівельною традицією; участь у спорудженні Успенської (Волоської) церкви, собору й монастиря бенедиктинок, храму бернардинів у Львові, парафiяльного собору й замку в Жовквi; каплиця Кампіанів у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Войтех Капінос''' - знаменитий львівський зодчий (1577 – після 1655), скульптор та зодчий, був членом львівського цеху (з 1601 р.). За його планом було збудовано костел Різдва Богородиці у Комарному (закінчений у 1658 р.) з фігурами святих на фасаді, виконаних цим майстром. Однією з його кращих робіт був надгробок Яна з Дуклі в бернардинському костелі у Львові, зроблений з червоного мармуру (1618). Його вважають також автором скульптур у каплиці Камп’янів у Латинському соборі та інших робіт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Амброджо Прихильний''' (?-1641) архітектор доби Ренесансу. Італієць за походженням. Брав участь у побудові синагоги Золотої Рози (1582, спільно з Адамом Покорою за проектом Павла Щасливого), замку Острозьких (1584—1589) у Старому Селі (тепер Пустомитівського району Львіської області). 1609 року продовжив будівництво вежі Єзуїтської хвіртки, розпочате 1602 року Войцехом Капіносом. Після смерті архітектора Павла Римлянина у 1598—1631 (за ін. дан., 1598—1629) закінчував (разом із Войцехом Капіносом) будівництво Успенської (Волоської) церкви та костелу бернардинців (1618—1630) у Львові. Проводив спорудження будинків Львівського братства, перебудовував у 1611 році власний будинок (тепер вулиця Староєврейська, № 26) та сусідній будинок райці Томи Карча (№ 28). Спорудив дерев'яні, а пізніше — кам'яні будівлі шпиталю і костелу св. Лазаря (1620—1640, спільно з Якубом Боні), міський костел у Жовкві (1604—1618) з дзвіницею (разом із Павлом Щасливим).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло́ Щасли́вий''' († 1610) — львівський будівничий доби Ренесансу, родом з Італії.&lt;br /&gt;
Від 1582 року був цехмістром львівського цеху мулярів. Його будови у Львові: синагога «Золота Роза» (1580—1582, за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори), школа єзуїтів, житлові будинки Марка Нахмановича й Ісаака Сюскюндовича та ін.&lt;br /&gt;
Від 1592 року жив у Жовкві, де від 1601 року був війтом. Тут за його проектом збудовано Жовківський замок (1596—1630), міські мури, костел св. Лаврентія та низку інших споруд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Петро Барбон'''  (р. н. невід. — 1588) — львівський архітектор. Походив з Італії, жив у Львові в 50—80-х роках XVI століття. Барбон збудував там дзвіницю при братській Успенській церкві, що носить назву «вежа Корнякта»(1572—1582) та палац у стилі палійського Відродження для купцяКонстантинаКорнякта (1571—1580). Мав великий вплив на творчість українських архітекторів П. Римлянина і А. Прихильного.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
Оборонні споруди&lt;br /&gt;
Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров`я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.&lt;br /&gt;
В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. Їхнє утвердження було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими.&lt;br /&gt;
У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.&lt;br /&gt;
Було перебудовано й замок в Острозі.&lt;br /&gt;
Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі.&lt;br /&gt;
Слави нездоланних фортець у XVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Фортеця Броди, споруджена в 1630-1635 рр., була потужним укріпленням, що мало вигляд п'ятикутного замку з п’ятьма бастіонами, який із західного боку поєднувався із міським укріпленням з десятьма бастіонами.&lt;br /&gt;
Будівництво замку в Бережанах було значно тривалішим. Розпочалося воно ще 1535 р. і здійснювалося за давньою (баштовою) системою. Згодом власники фортеці вирішили надати їй сучаснішого вигляду. Саме тому вежі-бастіони, споруджені в середині XVII ст., поєднувалися в ній з високими товстими мурами, характерними для давніших часів. Двох`ярусні галереї, мереживні навершя, тонке різьблення наближають замок до ренесансних палаців.&lt;br /&gt;
Замки у Збаражі, Золочеві й Підгір’ях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою.&lt;br /&gt;
Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами-бастіонами.&lt;br /&gt;
Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516854</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516854"/>
				<updated>2014-01-11T12:51:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;«Смутні часи» похід Владислава на Москву, П.Сагайдачний врятував короля від повного розгрому під Москвою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618 р. '''Деулінське перемир‘я'''  14,5 років, Річ Посполита Смоленщина та Новгород-Сіверщина (Чернігів), закріплене '''Полянівським миром''' 1634 р., після Смоленської війни 1632-1634 рр. землі роздані польській шляхті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Магнати здавали землі в оренду шляхті, яка нещадно експлуатували ресурси та селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великі міста: Київ, Львів, Перемишель, Луцьк, Кам‘янець-Подільський, Чернігів, Новгород-Сіверський тощо. Містечка – жителі займалися землеробством, сплачували грошовий чинш.  Магдебурзьке право та приватні міста.  Повинності в містах виконували тільки міщани, шляхта, духівництво, іноземці, які проживали в місті не платили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В кінці 16 ст. в слободах та прикордонних містечках спливав термін пільг. Закріпачення, фільварки, шляхта грабувала маєтки православних. Покозачення, втеча на Запоріжжя, Слобожанщину та Дон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Доба героїчних походів'''==&lt;br /&gt;
[[Файл:9999.jpg|200px|thumb|Гравюра з книги Касіяна Саковича &amp;quot;Віршна жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного&amp;quot;, 1622]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 04.jpg|200px|thumb|left|Доба героїчних походів]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 041.jpg|200px|thumb|Хотинська битва 1621 р]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Самійло Кішка''' - 1600-1602 козацький гетьман очолював походи в Молдавію, Семиграддя, Ліфляндію. Змальований у думі &amp;quot;Самійло Кішка&amp;quot;, де він врятував невільників з турецької галери.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом першої чверті 17 ст. козаки здобули турецькі фортеці Варна, Кілію,Ізмаїл, Білгород, Трапезунд, Синоп, штурмували Стамбул, здобули кримські укріплення Перекоп, Очаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622  — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови українське козацтво - захисник європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу (Повторити місце Османської імперії в світі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 17 ст. татарські війська на українських землях, «умиваючись по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», брали ясир. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ясир''' (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарем''' — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.&lt;br /&gt;
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Каторга''' — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії. &lt;br /&gt;
Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Дата'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Подія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Наслідки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1602 р.&lt;br /&gt;
|Розгром турецького флоту під Кілією &lt;br /&gt;
|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1606 р.&lt;br /&gt;
|здобули Варну&lt;br /&gt;
|найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1608 р.&lt;br /&gt;
|Захопили Перекоп&lt;br /&gt;
|«дивовижними хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1609 р. &lt;br /&gt;
|напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1614 р.&lt;br /&gt;
|напали на Трапезунд та Синоп&lt;br /&gt;
|козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1615 р. &lt;br /&gt;
|Атакували Стамбул&lt;br /&gt;
|80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1616 р.&lt;br /&gt;
|Взяли Кафу – найбільший невільничий ринок на Чорному морі.&lt;br /&gt;
|Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1624 р&lt;br /&gt;
|Один із найблискучіших походів на Стамбул&lt;br /&gt;
|Вони тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	також були шляхом здобуття засобів для існування, і частина з походів зводилася до пограбування турецьких берегів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618р. — похід [http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M П. Конашевича-Сагайдачного] на Москву;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1620''' р. — відновлення ієрархії православної церкви в Україні, посольство до російського царя – прийняти козаків на службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1620 р. - поразка поляків від Турків у битві під Цецорою. Загинув Михайло Хмельницький, Богдан Хмельницький потрапив у полон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тактика - мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стратегія - спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Хотинська війна'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морські походи  козаків,  підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії → польсько-турецька війна 1614—1621 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У вересні 1620 р. польська армія (Станіславом Жолкевським), була розбита турками під Цецорою. Осман ІІ став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Сиґізмунд ІІІ не отримав допомоги від австрійських Габсбурґів і Папи Римського, змушений шукати підтримки в запорозького козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запорозький гетьман Яків Нерода (Бородавка), вимагав визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва зібралася козацька рада - рішення взяти участь у поході проти турок разом із поляками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом ІІ. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA Козацько-селянські повстання 20-30-х рр]==&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Козацько-селянські повстання 20-30-х рр'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Марка Жмайла'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1625 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Тараса Федоровича (Трясила)я'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1630 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''П.Бута (Павлюка), Я.Острянина, Д.Гуні'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1637-1638 рр.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|При-чини&lt;br /&gt;
|Зменшення реєстру&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вимоги польського короля припинити напади на Туреччину&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безправ’я православного населення&lt;br /&gt;
|Закінчення строку пільг на Лівобережжі, введення кріпацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротьба проти кріпацтва&lt;br /&gt;
|Відмова предстаництва у сеймі для козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прийняття Владиславом ІV «Пунктів заспокоєння православних» та супротив католиків&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво фортеці Кодак  (1635 р зруйнована І.Сулимою)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід&lt;br /&gt;
|Битва '''біля м.Кирилова''' біля Курукового озера. Війська запорізького та польських військ (С.Конецпольський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).&lt;br /&gt;
|15 травня під Переяславом бій '''«Тарасова ніч»''' розгромили військо С.Конецпольського, повністю винищив його охорону — «Золоту роту».&lt;br /&gt;
|Повстанські загони (Павло Бут) діяли роз’єднано й були погано озброєні. 16 грудня 1637 р. у вирішальному бої 15-тисячної польської армії (Микола Потоцький)з 10-тисячним козацьким військом під с. Кумейки, неподалік Канева, повстанці зазнали поразки. Переговори, посередник Адам Кисіль. Ватажків стратили у Варшаві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1638 р. боротьбу продовжив Яків Острянин. У квітні Острянин переміг під Говтвою. На допомогу полякам М. Потоцький та Ярема Вишневецький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У травні поразка під Лубнами та під Жовнином. переправився через Сулу й пробився на територію Московської держави. (Перша хвиля еміграції з Правобережжя на Слобожанщину)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дмитро Гуня табір в урочищі Старець на старому руслі Дніпра півтора місяця витримували облогу, загони, які йшли їм на допомогу, розбиті, склали зброю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку грудня 1638 р. в урочищі Маслів Став (поблизу сучасного с. Миронівка) відбулася «остаточна комісія з козаками», де реєстровці змушені були прийняти умови «Ординації Війська Запорозького» (прийнята сеймом ще у березні 1638 р.)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Наслідки&lt;br /&gt;
|'''Куруківська угода''' 6 тис реєстр, повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, платня з казни, затверджував король, козаки жили тільки на державних землях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.&lt;br /&gt;
|'''Переяславська угода''' реєстр 8 тис.&lt;br /&gt;
|'''«Ординація війська запорізького»''' скасовувала «на вічні часи всі права й привілеї реєстровців, якими вони користувалися в нагороду за послуги, надані нашим предкам, і яких нині (вони) позбавляються внаслідок бунту» Замість гетьмана королівського комісара реєстру (судова й військова влада). Виборність й козацьке судочинство скасовувались. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Михайло Дорошенко''' - гетьман реєстрових козаків, брав участь у повстанні Марка Жмайла 1625 р. Уклав Куруківську угоду. Воювавз з татарами та турками під час одного з боїв поблизу Бахчисарая загинув. Згадується у пісні “Ой на горі, тай женці  жнуть…”&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1635 р. сейм ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У липні 1635 р. спорудження Кодацької фортеці, яким керував французький інженер Гійом Левассер де Боплан, було завершено. У фортеці розмістився гарнізон із 200 німецьких найманців. Розміщена в ній залога повинна була ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1635 р. вночі загін козаків, очолюваний Сулимою, захопив Кодак і знищив залогу коронного війська. Спробував підняти повстання придушена. Ватажка повстанців відправили до Варшави де й стратили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Фортецю Кодак козаки руйнували кілька разів, а польська влада відбудовувала. У черговий раз відновити її наказав 1638 р. після придушення повстання Бута, Гуні та Остряниці великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Існує переказ, що коли відбудова фортеці була завершена, Конєцпольський особисто, з неприхованим задоволенням оглянув її укріплення. Після цього він з іронією спитав не дуже відомого тоді чигиринського сотника реєстрового козацтва, який супроводжував коронного гетьмана: «Ну, як вам Кодак?» Дотепний, добре освічений і непокірний сотник миттєво відповів бездоганною латиною «Manufacta manu distuo» («Руками створене, руками руйнується»). Цим сотником був Богдан Хмельницький, який через десятиліття очолив боротьбу українців проти влади Речі Посполитої.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іпатій Потій''' - Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став Київським греко-католицьким митрополитом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Владислав IV''' - польський король (1632-1648), син Сигізмунда ІІІ. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, підтримав визнання православної української митрополії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Йов Борецький''' народився в 70-х рр. XVI ст. в Бірчах на Перемишльщині в сім`ї дрібного шляхтича. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. Здобувши освіту, став учителем грецької та латинської мов у Львівській братській школі, ректором якої його було обрано 1604 р. З 1614 р. Борецький - київський священик. Брав участь у заснуванні Київського братства та його школи; Іванові Борецькому випало бути її першим ректором. Чи то під час свого ректорства, чи перегодом Іван Борецький постригся в ченці під іменем Йова. На початку 1618 р. Борецького обрали ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а 1620 р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs Петро Могила] народився в сім`ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет у грудні 1596 р. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім`я змушена була залишити Молдавію. Відтоді батьківщиною для Петра Могили стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі, Замойській академії та, можливо, ще й у європейських університетах. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С.Потоцького, коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського. Брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся у ченці. З 1627 р. він - архімандрит Києво-Печерської лаври, в 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. У 1631 р. заснував у Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Митрополит '''Йосиф-Вельямін Рутський''' доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви. На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення ''рівня освіти'' духівництва, наполегливо шукав способів ''порозумітися з православними'', вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков. Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів. Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - ''Василіанський''. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проявами ''реформації'' на Україні стали '''братства'''. Широких повноважень братствам надавало право '''ставропігії''' – автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, й користується спеціальними правами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ставропігійним, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське та київське Богоявленське братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльністю православних братств опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. За підтримки козацтва '''1615''' р. у Києві було засноване '''Богоявленське братство''', а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме за сприяння козацтва 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію. Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту і книгодрукування. Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її власним коштом. Йов Борецький згуртував навколо себе сузір’я талановитих учених, просвітителів, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були керманичі козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Олифер Голуб (Гетьман Сагайдачний заповів Оліферу Голубу гетьманську булаву). У боротьбі проти унії Борецький покладався передусім на козацтво.&lt;br /&gt;
Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р. Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. '''1632''' р. щойно обраний польський король Владислав IV підписав &amp;quot;'''Пункти заспокоєння руського народу'''&amp;quot;, за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Берестейської унії права:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- визначалися умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками щодо церков і земель тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заходи '''Петра Могили''' щодо '''оновлення церковного життя''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Поверталося майно й землі Українській православній церкві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Відновлення духовних святинь православ’я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною та авторитетною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=M2gMZsiMjZw '''Освіта''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За традицією школи діяли при церквах і монастирях, протестантські  школи,  єзуїтські колегіуми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братські школи, були слов'яно-греко-латинськими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Львові '''1586''' р. Перша братська школа в Україні. Заснували Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський та ін. Статут («порядок шкільний»; 1591) — видатна пам'ятка педагогічної думки. Він передбачав демократичні основи організації школи. У другій пол. 17 ст. школа занепала, а у 80-х рр. 18 ст. перестала існувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 16 ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1615''' р.  братська школа в [http://www.youtube.com/watch?v=7s1Y4-RpGME Києві]. Ректором був Йов Борецький. До Київського братства вступив гетьман П.Сагайдачний &amp;quot;з усім Військом Запорозьким&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1631 р.  Лаврська школа.  '''Петро Могила'''. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. '''1632''' р. - '''Києво-Могилянська академія'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс навчання 12 років, вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. &amp;quot;Сім вільних наук&amp;quot; - ''граматику, риторику, діалектику арифметику, геометрію, астрономію і музику''. У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу. П.Могила написав &amp;quot;Статут&amp;quot; колегії, за яким було створено студентські братства - старше і молодше. В нихстуденти мали самоврядування, дотримувалися певних правил, організовували різні свята, драматичні вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала '''друкарня Києво-Печерської лаври''' ('''1615''' р. архімандрит лаври '''Єлисей Плетенецький''').&lt;br /&gt;
Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо. Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архімандрит Києво-Печерської лаври '''Єлисей Плетенецький''', засновник Лаврської друкарні 1615 (1616 «Часослов»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В лаврі Є.Плетенецький зібрав гурток:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Захарія Копистенський''  (навчався у Львівській школі, написав передмову до «Часослову»), 1622 році написав церковно-історичний трактат &amp;quot;'''Палінодія&amp;quot;''' (Книга оборони&amp;quot;), як відповіль на трактат уніатського письменника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Па́мво Бери́нда''''' (працював у Львівській друкарні та школі, з 1619 у Лавру, Найвизначніша праця— друкований український словник '''«Лексикон словенський»''' (1627)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лаврентій Зизаній''' (Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат, '''«Лексис…»''' — перший український друкований ''словник'', «'''Грамматіка словенска''' совершенного искусства осми частей слова» (1596) — перший систематичний підручник церковнослов’янської мови, заклав основи віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великої популярності набувають види поезії такі як панегірики. Одним з найкращих зразків літературного жанру став '''&amp;quot;Вірш на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...&amp;quot; Касіяна Саковича''' (1622). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Берестейська церковна''' унія сприяла національно-культурному відродженню у вигляді хвилі '''полемічної літератури'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' (1540-1621) письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Смотрицький Герасим''' (?-1594) - український письменник, громадський і культурно-освітній діяч, педагог. Народився на Хмельниччині. З 1578 Герасим Смотрицький був першим ректором Острозької академії. Разом з Федоровим у 1578 Смотрицький готував Острозькі видання, включаючи Острозьку Біблію і &amp;quot;Буквар&amp;quot;. Написав полемічні трактати &amp;quot;Ключ царства небесного&amp;quot; і &amp;quot;Календар римський новий&amp;quot;, в яких критикував войовничі твори католиків та єзуїтів, направлені проти українського народу, його культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мелетій  Смотрицький''' (світське ім'я Максим Герасимович) (близько 1572-1633 pp.)- український церковний, і освітній діяч, філософ, письменник-полеміст, мовознавець. Освіту здобув в Острозький академії і Віленській єзуїтський колегії, мав ступінь доктора медицини. У 1618 1620 pp. Мелетій Смотрицький - викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 р.- православний полоцький архієпископ. Він написав низьку трактатів польською мовою в оборону православ'я, де відстоював гідність, права, звичаї, культуру та віру українців і білорусів. Мелетій Смотрицький автор підручник старослов'янської мови '''«Граматика словенська»''' (1619 p.), яку М. Ломоносов називав «воротами своєї ученості». Одним з перших серед тогочасних мислителів він зрозумів необхідність поєднання вітчизняної духовної традиції з надбанням латинського Заходу як запоруки майбутнього культурного прогресу українського народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захарія (Копистенський) архімандрит Києво-Печерської лаври автор творів: &amp;quot;Книга про віру...&amp;quot; (1619, м.Київ). Займався редагуванням та видавництвом творів: &amp;quot;Часослов&amp;quot; (1617, м.Київ), &amp;quot;Анфологіон&amp;quot; (1619, м.Київ) та ін. Найвідоміша праця - '''&amp;quot;Палінодія&amp;quot;''' (1622), присвячена захисту православ'я від нападів з боку католиків та уніатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Стефан Зизаній''' (1570-1621) ректор Львівської школи, автор антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Севастян Кленович''' (бл. 1550-1602 Гуманіст, ренесансна література поема «Роксоланія», тобто «Україна». У ній оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї і легенди. Це гімн праці, проголошення необхідності активного земного самоутвердження і самореалізації людини, як сенсу її життя. Кленович шукає місце своєму та іншим слов’янським народам у світовому історичному процесі, походження українського народу) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський-Роксолан''' (1513-1566 письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заслуговує на увагу літературна діяльність '''П.Могили'''. Видав &amp;quot;Літургіярон&amp;quot; ('''Служебник'''),який   став обов'язковим для кожного священника. &amp;quot;Православне ісповідання віри&amp;quot; у співавторстві з ігуменом Києво-Печерського монастиря І.Козловським, який був перекладений різними мовами і поширювався серед католиків і протестантів різних країн.  1646 році видав '''''&amp;quot;Требник&amp;quot;''''' - описи різних молебнів із використанням українських звичаїв і обрядів на випадок недуги, неврожаю, освячення нової хати тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густинський літопис'''  —  за місцем збереження одного зі списків твору — у Густинському Свято-Троїцькому монастирі. Написаний у 20—30-ті рр. 17 ст. Літопис  висвітлюються походження слов’ян та їх християнізація, а також подається короткий огляд подій після 13 ст. Виклад доведено до 1597. Туткоротко зображена історія козацтва &amp;quot;О началі козаков&amp;quot;. Автор підкреслює значення людини історичних знань. Мова літопису близька до народної.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Київський літопис''' з Межигірського монастиря містить записи з давніх літописів,а також працбпольських істориків. Виклад доведено до 1620 р (розповідь про Сагайдачного). Звертається увага на роль міщанства. Мова близька до народної. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький літописець''' та '''Львівський літопис''' описують повстання проти національно-релігійного гноблення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;quot;Хронограф&amp;quot;''' - 20-ті рр 17 ст боротьба з монголо-татарами, події 15-17 ст. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На XVI – XVII ст. випав розквіт українського епосу, '''дум''', балад, '''історичних пісень''', якими український народ відгукувався на нові умови свого історичного розвитку. Творцями й виконавцями дум та історичних пісень були '''кобзарі''', бандуристи, лірники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Драматична література й театр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI – першій половині XVII ст. почала формуватися українська драматургія. На початку XVII ст. набула поширення так звана '''шкільна драма'''. '''Інтермедії''' - вистави веселі побутові сценки, не повязані із сюжетом драми, виконувалися в перервах між діями самої драми.&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр - '''вертеп'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виникало багато нових міст. Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторами-європейцями. Деякі з архітекторів, чужинці за походженням, знайшли в Україні другу батьківщину і втілювали тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання з місцевими традиціями.&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila freska.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - '''будинок Корнякта''', '''Чорна кам’яниця''', пам'ятки, пов’язані з львівським Успенським братством - '''Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта'''. Авторами цих проектів були:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Римлянин''' ? - бл. 1618, львівський архітектор та будівничий, італієць за походженням, у 1585-1616 член цеху будiвничих Львова; поєднання стилю архітектури італ. Відродження з місцевою будівельною традицією; участь у спорудженні Успенської (Волоської) церкви, собору й монастиря бенедиктинок, храму бернардинів у Львові, парафiяльного собору й замку в Жовквi; каплиця Кампіанів у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Войтех Капінос''' - знаменитий львівський зодчий (1577 – після 1655), скульптор та зодчий, був членом львівського цеху (з 1601 р.). За його планом було збудовано костел Різдва Богородиці у Комарному (закінчений у 1658 р.) з фігурами святих на фасаді, виконаних цим майстром. Однією з його кращих робіт був надгробок Яна з Дуклі в бернардинському костелі у Львові, зроблений з червоного мармуру (1618). Його вважають також автором скульптур у каплиці Камп’янів у Латинському соборі та інших робіт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Амброджо Прихильний''' (?-1641) архітектор доби Ренесансу. Італієць за походженням. Брав участь у побудові синагоги Золотої Рози (1582, спільно з Адамом Покорою за проектом Павла Щасливого), замку Острозьких (1584—1589) у Старому Селі (тепер Пустомитівського району Львіської області). 1609 року продовжив будівництво вежі Єзуїтської хвіртки, розпочате 1602 року Войцехом Капіносом. Після смерті архітектора Павла Римлянина у 1598—1631 (за ін. дан., 1598—1629) закінчував (разом із Войцехом Капіносом) будівництво Успенської (Волоської) церкви та костелу бернардинців (1618—1630) у Львові. Проводив спорудження будинків Львівського братства, перебудовував у 1611 році власний будинок (тепер вулиця Староєврейська, № 26) та сусідній будинок райці Томи Карча (№ 28). Спорудив дерев'яні, а пізніше — кам'яні будівлі шпиталю і костелу св. Лазаря (1620—1640, спільно з Якубом Боні), міський костел у Жовкві (1604—1618) з дзвіницею (разом із Павлом Щасливим).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло́ Щасли́вий''' († 1610) — львівський будівничий доби Ренесансу, родом з Італії.&lt;br /&gt;
Від 1582 року був цехмістром львівського цеху мулярів. Його будови у Львові: синагога «Золота Роза» (1580—1582, за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори), школа єзуїтів, житлові будинки Марка Нахмановича й Ісаака Сюскюндовича та ін.&lt;br /&gt;
Від 1592 року жив у Жовкві, де від 1601 року був війтом. Тут за його проектом збудовано Жовківський замок (1596—1630), міські мури, костел св. Лаврентія та низку інших споруд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Петро Барбон'''  (р. н. невід. — 1588) — львівський архітектор. Походив з Італії, жив у Львові в 50—80-х роках XVI століття. Барбон збудував там дзвіницю при братській Успенській церкві, що носить назву «вежа Корнякта»(1572—1582) та палац у стилі палійського Відродження для купцяКонстантинаКорнякта (1571—1580). Мав великий вплив на творчість українських архітекторів П. Римлянина і А. Прихильного.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
Оборонні споруди&lt;br /&gt;
Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров`я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.&lt;br /&gt;
В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. Їхнє утвердження було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими.&lt;br /&gt;
У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.&lt;br /&gt;
Було перебудовано й замок в Острозі.&lt;br /&gt;
Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі.&lt;br /&gt;
Слави нездоланних фортець у XVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Фортеця Броди, споруджена в 1630-1635 рр., була потужним укріпленням, що мало вигляд п'ятикутного замку з п’ятьма бастіонами, який із західного боку поєднувався із міським укріпленням з десятьма бастіонами.&lt;br /&gt;
Будівництво замку в Бережанах було значно тривалішим. Розпочалося воно ще 1535 р. і здійснювалося за давньою (баштовою) системою. Згодом власники фортеці вирішили надати їй сучаснішого вигляду. Саме тому вежі-бастіони, споруджені в середині XVII ст., поєднувалися в ній з високими товстими мурами, характерними для давніших часів. Двох`ярусні галереї, мереживні навершя, тонке різьблення наближають замок до ренесансних палаців.&lt;br /&gt;
Замки у Збаражі, Золочеві й Підгір’ях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою.&lt;br /&gt;
Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами-бастіонами.&lt;br /&gt;
Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516853</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516853"/>
				<updated>2014-01-11T12:47:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;«Смутні часи» похід Владислава на Москву, П.Сагайдачний врятував короля від повного розгрому під Москвою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618 р. '''Деулінське перемир‘я'''  14,5 років, Річ Посполита Смоленщина та Новгород-Сіверщина (Чернігів), закріплене '''Полянівським миром''' 1634 р., після Смоленської війни 1632-1634 рр. землі роздані польській шляхті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Магнати здавали землі в оренду шляхті, яка нещадно експлуатували ресурси та селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великі міста: Київ, Львів, Перемишель, Луцьк, Кам‘янець-Подільський, Чернігів, Новгород-Сіверський тощо. Містечка – жителі займалися землеробством, сплачували грошовий чинш.  Магдебурзьке право та приватні міста.  Повинності в містах виконували тільки міщани, шляхта, духівництво, іноземці, які проживали в місті не платили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В кінці 16 ст. в слободах та прикордонних містечках спливав термін пільг. Закріпачення, фільварки, шляхта грабувала маєтки православних. Покозачення, втеча на Запоріжжя, Слобожанщину та Дон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Доба героїчних походів'''==&lt;br /&gt;
[[Файл:9999.jpg|200px|thumb|Гравюра з книги Касіяна Саковича &amp;quot;Віршна жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного&amp;quot;, 1622]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 04.jpg|200px|thumb|left|Доба героїчних походів]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 041.jpg|200px|thumb|Хотинська битва 1621 р]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Самійло Кішка''' - 1600-1602 козацький гетьман очолював походи в Молдавію, Семиграддя, Ліфляндію. Змальований у думі &amp;quot;Самійло Кішка&amp;quot;, де він врятував невільників з турецької галери.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом першої чверті 17 ст. козаки здобули турецькі фортеці Варна, Кілію,Ізмаїл, Білгород, Трапезунд, Синоп, штурмували Стамбул, здобули кримські укріплення Перекоп, Очаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622  — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови українське козацтво - захисник європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу (Повторити місце Османської імперії в світі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 17 ст. татарські війська на українських землях, «умиваючись по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», брали ясир. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ясир''' (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарем''' — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.&lt;br /&gt;
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Каторга''' — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії. &lt;br /&gt;
Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Дата'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Подія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Наслідки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1602 р.&lt;br /&gt;
|Розгром турецького флоту під Кілією &lt;br /&gt;
|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1606 р.&lt;br /&gt;
|здобули Варну&lt;br /&gt;
|найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1608 р.&lt;br /&gt;
|Захопили Перекоп&lt;br /&gt;
|«дивовижними хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1609 р. &lt;br /&gt;
|напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1614 р.&lt;br /&gt;
|напали на Трапезунд та Синоп&lt;br /&gt;
|козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1615 р. &lt;br /&gt;
|Атакували Стамбул&lt;br /&gt;
|80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1616 р.&lt;br /&gt;
|Взяли Кафу – найбільший невільничий ринок на Чорному морі.&lt;br /&gt;
|Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1624 р&lt;br /&gt;
|Один із найблискучіших походів на Стамбул&lt;br /&gt;
|Вони тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	також були шляхом здобуття засобів для існування, і частина з походів зводилася до пограбування турецьких берегів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618р. — похід [http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M П. Конашевича-Сагайдачного] на Москву;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1620''' р. — відновлення ієрархії православної церкви в Україні, посольство до російського царя – прийняти козаків на службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1620 р. - поразка поляків від Турків у битві під Цецорою. Загинув Михайло Хмельницький, Богдан Хмельницький потрапив у полон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тактика - мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стратегія - спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Хотинська війна'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морські походи  козаків,  підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії → польсько-турецька війна 1614—1621 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У вересні 1620 р. польська армія (Станіславом Жолкевським), була розбита турками під Цецорою. Осман ІІ став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Сиґізмунд ІІІ не отримав допомоги від австрійських Габсбурґів і Папи Римського, змушений шукати підтримки в запорозького козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запорозький гетьман Яків Нерода (Бородавка), вимагав визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва зібралася козацька рада - рішення взяти участь у поході проти турок разом із поляками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом ІІ. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA Козацько-селянські повстання 20-30-х рр]==&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Козацько-селянські повстання 20-30-х рр'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Марка Жмайла'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1625 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Тараса Федоровича (Трясила)я'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1630 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''П.Бута (Павлюка), Я.Острянина, Д.Гуні'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1637-1638 рр.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|При-чини&lt;br /&gt;
|Зменшення реєстру&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вимоги польського короля припинити напади на Туреччину&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безправ’я православного населення&lt;br /&gt;
|Закінчення строку пільг на Лівобережжі, введення кріпацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротьба проти кріпацтва&lt;br /&gt;
|Відмова предстаництва у сеймі для козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прийняття Владиславом ІV «Пунктів заспокоєння православних» та супротив католиків&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво фортеці Кодак  (1635 р зруйнована І.Сулимою)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід&lt;br /&gt;
|Битва '''біля м.Кирилова''' біля Курукового озера. Війська запорізького та польських військ (С.Конецпольський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).&lt;br /&gt;
|15 травня під Переяславом бій '''«Тарасова ніч»''' розгромили військо С.Конецпольського, повністю винищив його охорону — «Золоту роту».&lt;br /&gt;
|Битва '''під Кумейками''' (біля Черкас) і '''Боровицею''' (біля Чигирина) поразка козаків. Переговори, посередник Адам Кисіль.  Павлюк страчений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстання тривало на Лівобережжі. Розбили поляків '''під Голтвою'''. Оточення Я.Острянина. Поразка козаків під '''Лубнами й Жовниром''', перехід кордону Московської держави. &lt;br /&gt;
Переговори Д.Гуні, капітуляція, перхід на Дон&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Наслідки&lt;br /&gt;
|'''Куруківська угода''' 6 тис реєстр, повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, платня з казни, затверджував король, козаки жили тільки на державних землях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.&lt;br /&gt;
|'''Переяславська угода''' реєстр 8 тис.&lt;br /&gt;
|'''«Ординація війська запорізького»''' скасовувала «на вічні часи всі права й привілеї реєстровців, якими вони користувалися в нагороду за послуги, надані нашим предкам, і яких нині (вони) позбавляються внаслідок бунту» Замість гетьмана королівського комісара реєстру (судова й військова влада). Виборність й козацьке судочинство скасовувались. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Михайло Дорошенко''' - гетьман реєстрових козаків, брав участь у повстанні Марка Жмайла 1625 р. Уклав Куруківську угоду. Воювавз з татарами та турками під час одного з боїв поблизу Бахчисарая загинув. Згадується у пісні “Ой на горі, тай женці  жнуть…”&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1635 р. сейм ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У липні 1635 р. спорудження Кодацької фортеці, яким керував французький інженер Гійом Левассер де Боплан, було завершено. У фортеці розмістився гарнізон із 200 німецьких найманців. Розміщена в ній залога повинна була ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1635 р. вночі загін козаків, очолюваний Сулимою, захопив Кодак і знищив залогу коронного війська. Спробував підняти повстання придушена. Ватажка повстанців відправили до Варшави де й стратили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Фортецю Кодак козаки руйнували кілька разів, а польська влада відбудовувала. У черговий раз відновити її наказав 1638 р. після придушення повстання Бута, Гуні та Остряниці великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Існує переказ, що коли відбудова фортеці була завершена, Конєцпольський особисто, з неприхованим задоволенням оглянув її укріплення. Після цього він з іронією спитав не дуже відомого тоді чигиринського сотника реєстрового козацтва, який супроводжував коронного гетьмана: «Ну, як вам Кодак?» Дотепний, добре освічений і непокірний сотник миттєво відповів бездоганною латиною «Manufacta manu distuo» («Руками створене, руками руйнується»). Цим сотником був Богдан Хмельницький, який через десятиліття очолив боротьбу українців проти влади Речі Посполитої.''&lt;br /&gt;
На початку грудня 1638 р. в урочищі Маслів Став (поблизу сучасного с. Миронівка) відбулася «остаточна комісія з козаками», де реєстровці змушені були прийняти умови «Ординації Війська Запорозького».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іпатій Потій''' - Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став Київським греко-католицьким митрополитом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Владислав IV''' - польський король (1632-1648), син Сигізмунда ІІІ. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, підтримав визнання православної української митрополії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Йов Борецький''' народився в 70-х рр. XVI ст. в Бірчах на Перемишльщині в сім`ї дрібного шляхтича. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. Здобувши освіту, став учителем грецької та латинської мов у Львівській братській школі, ректором якої його було обрано 1604 р. З 1614 р. Борецький - київський священик. Брав участь у заснуванні Київського братства та його школи; Іванові Борецькому випало бути її першим ректором. Чи то під час свого ректорства, чи перегодом Іван Борецький постригся в ченці під іменем Йова. На початку 1618 р. Борецького обрали ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а 1620 р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs Петро Могила] народився в сім`ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет у грудні 1596 р. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім`я змушена була залишити Молдавію. Відтоді батьківщиною для Петра Могили стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі, Замойській академії та, можливо, ще й у європейських університетах. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С.Потоцького, коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського. Брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся у ченці. З 1627 р. він - архімандрит Києво-Печерської лаври, в 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. У 1631 р. заснував у Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Митрополит '''Йосиф-Вельямін Рутський''' доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви. На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення ''рівня освіти'' духівництва, наполегливо шукав способів ''порозумітися з православними'', вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков. Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів. Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - ''Василіанський''. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проявами ''реформації'' на Україні стали '''братства'''. Широких повноважень братствам надавало право '''ставропігії''' – автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, й користується спеціальними правами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ставропігійним, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське та київське Богоявленське братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльністю православних братств опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. За підтримки козацтва '''1615''' р. у Києві було засноване '''Богоявленське братство''', а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме за сприяння козацтва 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію. Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту і книгодрукування. Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її власним коштом. Йов Борецький згуртував навколо себе сузір’я талановитих учених, просвітителів, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були керманичі козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Олифер Голуб (Гетьман Сагайдачний заповів Оліферу Голубу гетьманську булаву). У боротьбі проти унії Борецький покладався передусім на козацтво.&lt;br /&gt;
Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р. Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. '''1632''' р. щойно обраний польський король Владислав IV підписав &amp;quot;'''Пункти заспокоєння руського народу'''&amp;quot;, за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Берестейської унії права:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- визначалися умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками щодо церков і земель тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заходи '''Петра Могили''' щодо '''оновлення церковного життя''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Поверталося майно й землі Українській православній церкві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Відновлення духовних святинь православ’я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною та авторитетною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=M2gMZsiMjZw '''Освіта''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За традицією школи діяли при церквах і монастирях, протестантські  школи,  єзуїтські колегіуми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братські школи, були слов'яно-греко-латинськими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Львові '''1586''' р. Перша братська школа в Україні. Заснували Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський та ін. Статут («порядок шкільний»; 1591) — видатна пам'ятка педагогічної думки. Він передбачав демократичні основи організації школи. У другій пол. 17 ст. школа занепала, а у 80-х рр. 18 ст. перестала існувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 16 ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1615''' р.  братська школа в [http://www.youtube.com/watch?v=7s1Y4-RpGME Києві]. Ректором був Йов Борецький. До Київського братства вступив гетьман П.Сагайдачний &amp;quot;з усім Військом Запорозьким&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1631 р.  Лаврська школа.  '''Петро Могила'''. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. '''1632''' р. - '''Києво-Могилянська академія'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс навчання 12 років, вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. &amp;quot;Сім вільних наук&amp;quot; - ''граматику, риторику, діалектику арифметику, геометрію, астрономію і музику''. У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу. П.Могила написав &amp;quot;Статут&amp;quot; колегії, за яким було створено студентські братства - старше і молодше. В нихстуденти мали самоврядування, дотримувалися певних правил, організовували різні свята, драматичні вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала '''друкарня Києво-Печерської лаври''' ('''1615''' р. архімандрит лаври '''Єлисей Плетенецький''').&lt;br /&gt;
Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо. Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архімандрит Києво-Печерської лаври '''Єлисей Плетенецький''', засновник Лаврської друкарні 1615 (1616 «Часослов»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В лаврі Є.Плетенецький зібрав гурток:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Захарія Копистенський''  (навчався у Львівській школі, написав передмову до «Часослову»), 1622 році написав церковно-історичний трактат &amp;quot;'''Палінодія&amp;quot;''' (Книга оборони&amp;quot;), як відповіль на трактат уніатського письменника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Па́мво Бери́нда''''' (працював у Львівській друкарні та школі, з 1619 у Лавру, Найвизначніша праця— друкований український словник '''«Лексикон словенський»''' (1627)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лаврентій Зизаній''' (Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат, '''«Лексис…»''' — перший український друкований ''словник'', «'''Грамматіка словенска''' совершенного искусства осми частей слова» (1596) — перший систематичний підручник церковнослов’янської мови, заклав основи віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великої популярності набувають види поезії такі як панегірики. Одним з найкращих зразків літературного жанру став '''&amp;quot;Вірш на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...&amp;quot; Касіяна Саковича''' (1622). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Берестейська церковна''' унія сприяла національно-культурному відродженню у вигляді хвилі '''полемічної літератури'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' (1540-1621) письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Смотрицький Герасим''' (?-1594) - український письменник, громадський і культурно-освітній діяч, педагог. Народився на Хмельниччині. З 1578 Герасим Смотрицький був першим ректором Острозької академії. Разом з Федоровим у 1578 Смотрицький готував Острозькі видання, включаючи Острозьку Біблію і &amp;quot;Буквар&amp;quot;. Написав полемічні трактати &amp;quot;Ключ царства небесного&amp;quot; і &amp;quot;Календар римський новий&amp;quot;, в яких критикував войовничі твори католиків та єзуїтів, направлені проти українського народу, його культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мелетій  Смотрицький''' (світське ім'я Максим Герасимович) (близько 1572-1633 pp.)- український церковний, і освітній діяч, філософ, письменник-полеміст, мовознавець. Освіту здобув в Острозький академії і Віленській єзуїтський колегії, мав ступінь доктора медицини. У 1618 1620 pp. Мелетій Смотрицький - викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 р.- православний полоцький архієпископ. Він написав низьку трактатів польською мовою в оборону православ'я, де відстоював гідність, права, звичаї, культуру та віру українців і білорусів. Мелетій Смотрицький автор підручник старослов'янської мови '''«Граматика словенська»''' (1619 p.), яку М. Ломоносов називав «воротами своєї ученості». Одним з перших серед тогочасних мислителів він зрозумів необхідність поєднання вітчизняної духовної традиції з надбанням латинського Заходу як запоруки майбутнього культурного прогресу українського народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захарія (Копистенський) архімандрит Києво-Печерської лаври автор творів: &amp;quot;Книга про віру...&amp;quot; (1619, м.Київ). Займався редагуванням та видавництвом творів: &amp;quot;Часослов&amp;quot; (1617, м.Київ), &amp;quot;Анфологіон&amp;quot; (1619, м.Київ) та ін. Найвідоміша праця - '''&amp;quot;Палінодія&amp;quot;''' (1622), присвячена захисту православ'я від нападів з боку католиків та уніатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Стефан Зизаній''' (1570-1621) ректор Львівської школи, автор антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Севастян Кленович''' (бл. 1550-1602 Гуманіст, ренесансна література поема «Роксоланія», тобто «Україна». У ній оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї і легенди. Це гімн праці, проголошення необхідності активного земного самоутвердження і самореалізації людини, як сенсу її життя. Кленович шукає місце своєму та іншим слов’янським народам у світовому історичному процесі, походження українського народу) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський-Роксолан''' (1513-1566 письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заслуговує на увагу літературна діяльність '''П.Могили'''. Видав &amp;quot;Літургіярон&amp;quot; ('''Служебник'''),який   став обов'язковим для кожного священника. &amp;quot;Православне ісповідання віри&amp;quot; у співавторстві з ігуменом Києво-Печерського монастиря І.Козловським, який був перекладений різними мовами і поширювався серед католиків і протестантів різних країн.  1646 році видав '''''&amp;quot;Требник&amp;quot;''''' - описи різних молебнів із використанням українських звичаїв і обрядів на випадок недуги, неврожаю, освячення нової хати тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густинський літопис'''  —  за місцем збереження одного зі списків твору — у Густинському Свято-Троїцькому монастирі. Написаний у 20—30-ті рр. 17 ст. Літопис  висвітлюються походження слов’ян та їх християнізація, а також подається короткий огляд подій після 13 ст. Виклад доведено до 1597. Туткоротко зображена історія козацтва &amp;quot;О началі козаков&amp;quot;. Автор підкреслює значення людини історичних знань. Мова літопису близька до народної.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Київський літопис''' з Межигірського монастиря містить записи з давніх літописів,а також працбпольських істориків. Виклад доведено до 1620 р (розповідь про Сагайдачного). Звертається увага на роль міщанства. Мова близька до народної. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький літописець''' та '''Львівський літопис''' описують повстання проти національно-релігійного гноблення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;quot;Хронограф&amp;quot;''' - 20-ті рр 17 ст боротьба з монголо-татарами, події 15-17 ст. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На XVI – XVII ст. випав розквіт українського епосу, '''дум''', балад, '''історичних пісень''', якими український народ відгукувався на нові умови свого історичного розвитку. Творцями й виконавцями дум та історичних пісень були '''кобзарі''', бандуристи, лірники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Драматична література й театр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI – першій половині XVII ст. почала формуватися українська драматургія. На початку XVII ст. набула поширення так звана '''шкільна драма'''. '''Інтермедії''' - вистави веселі побутові сценки, не повязані із сюжетом драми, виконувалися в перервах між діями самої драми.&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр - '''вертеп'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виникало багато нових міст. Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторами-європейцями. Деякі з архітекторів, чужинці за походженням, знайшли в Україні другу батьківщину і втілювали тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання з місцевими традиціями.&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila freska.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - '''будинок Корнякта''', '''Чорна кам’яниця''', пам'ятки, пов’язані з львівським Успенським братством - '''Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта'''. Авторами цих проектів були:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Римлянин''' ? - бл. 1618, львівський архітектор та будівничий, італієць за походженням, у 1585-1616 член цеху будiвничих Львова; поєднання стилю архітектури італ. Відродження з місцевою будівельною традицією; участь у спорудженні Успенської (Волоської) церкви, собору й монастиря бенедиктинок, храму бернардинів у Львові, парафiяльного собору й замку в Жовквi; каплиця Кампіанів у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Войтех Капінос''' - знаменитий львівський зодчий (1577 – після 1655), скульптор та зодчий, був членом львівського цеху (з 1601 р.). За його планом було збудовано костел Різдва Богородиці у Комарному (закінчений у 1658 р.) з фігурами святих на фасаді, виконаних цим майстром. Однією з його кращих робіт був надгробок Яна з Дуклі в бернардинському костелі у Львові, зроблений з червоного мармуру (1618). Його вважають також автором скульптур у каплиці Камп’янів у Латинському соборі та інших робіт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Амброджо Прихильний''' (?-1641) архітектор доби Ренесансу. Італієць за походженням. Брав участь у побудові синагоги Золотої Рози (1582, спільно з Адамом Покорою за проектом Павла Щасливого), замку Острозьких (1584—1589) у Старому Селі (тепер Пустомитівського району Львіської області). 1609 року продовжив будівництво вежі Єзуїтської хвіртки, розпочате 1602 року Войцехом Капіносом. Після смерті архітектора Павла Римлянина у 1598—1631 (за ін. дан., 1598—1629) закінчував (разом із Войцехом Капіносом) будівництво Успенської (Волоської) церкви та костелу бернардинців (1618—1630) у Львові. Проводив спорудження будинків Львівського братства, перебудовував у 1611 році власний будинок (тепер вулиця Староєврейська, № 26) та сусідній будинок райці Томи Карча (№ 28). Спорудив дерев'яні, а пізніше — кам'яні будівлі шпиталю і костелу св. Лазаря (1620—1640, спільно з Якубом Боні), міський костел у Жовкві (1604—1618) з дзвіницею (разом із Павлом Щасливим).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло́ Щасли́вий''' († 1610) — львівський будівничий доби Ренесансу, родом з Італії.&lt;br /&gt;
Від 1582 року був цехмістром львівського цеху мулярів. Його будови у Львові: синагога «Золота Роза» (1580—1582, за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори), школа єзуїтів, житлові будинки Марка Нахмановича й Ісаака Сюскюндовича та ін.&lt;br /&gt;
Від 1592 року жив у Жовкві, де від 1601 року був війтом. Тут за його проектом збудовано Жовківський замок (1596—1630), міські мури, костел св. Лаврентія та низку інших споруд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Петро Барбон'''  (р. н. невід. — 1588) — львівський архітектор. Походив з Італії, жив у Львові в 50—80-х роках XVI століття. Барбон збудував там дзвіницю при братській Успенській церкві, що носить назву «вежа Корнякта»(1572—1582) та палац у стилі палійського Відродження для купцяКонстантинаКорнякта (1571—1580). Мав великий вплив на творчість українських архітекторів П. Римлянина і А. Прихильного.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
Оборонні споруди&lt;br /&gt;
Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров`я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.&lt;br /&gt;
В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. Їхнє утвердження було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими.&lt;br /&gt;
У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.&lt;br /&gt;
Було перебудовано й замок в Острозі.&lt;br /&gt;
Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі.&lt;br /&gt;
Слави нездоланних фортець у XVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Фортеця Броди, споруджена в 1630-1635 рр., була потужним укріпленням, що мало вигляд п'ятикутного замку з п’ятьма бастіонами, який із західного боку поєднувався із міським укріпленням з десятьма бастіонами.&lt;br /&gt;
Будівництво замку в Бережанах було значно тривалішим. Розпочалося воно ще 1535 р. і здійснювалося за давньою (баштовою) системою. Згодом власники фортеці вирішили надати їй сучаснішого вигляду. Саме тому вежі-бастіони, споруджені в середині XVII ст., поєднувалися в ній з високими товстими мурами, характерними для давніших часів. Двох`ярусні галереї, мереживні навершя, тонке різьблення наближають замок до ренесансних палаців.&lt;br /&gt;
Замки у Збаражі, Золочеві й Підгір’ях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою.&lt;br /&gt;
Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами-бастіонами.&lt;br /&gt;
Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516851</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516851"/>
				<updated>2014-01-11T12:41:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Козацько-селянські повстання 20-30-х рр */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;«Смутні часи» похід Владислава на Москву, П.Сагайдачний врятував короля від повного розгрому під Москвою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618 р. '''Деулінське перемир‘я'''  14,5 років, Річ Посполита Смоленщина та Новгород-Сіверщина (Чернігів), закріплене '''Полянівським миром''' 1634 р., після Смоленської війни 1632-1634 рр. землі роздані польській шляхті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Магнати здавали землі в оренду шляхті, яка нещадно експлуатували ресурси та селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великі міста: Київ, Львів, Перемишель, Луцьк, Кам‘янець-Подільський, Чернігів, Новгород-Сіверський тощо. Містечка – жителі займалися землеробством, сплачували грошовий чинш.  Магдебурзьке право та приватні міста.  Повинності в містах виконували тільки міщани, шляхта, духівництво, іноземці, які проживали в місті не платили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В кінці 16 ст. в слободах та прикордонних містечках спливав термін пільг. Закріпачення, фільварки, шляхта грабувала маєтки православних. Покозачення, втеча на Запоріжжя, Слобожанщину та Дон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Доба героїчних походів'''==&lt;br /&gt;
[[Файл:9999.jpg|200px|thumb|Гравюра з книги Касіяна Саковича &amp;quot;Віршна жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного&amp;quot;, 1622]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 04.jpg|200px|thumb|left|Доба героїчних походів]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 041.jpg|200px|thumb|Хотинська битва 1621 р]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Самійло Кішка''' - 1600-1602 козацький гетьман очолював походи в Молдавію, Семиграддя, Ліфляндію. Змальований у думі &amp;quot;Самійло Кішка&amp;quot;, де він врятував невільників з турецької галери.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом першої чверті 17 ст. козаки здобули турецькі фортеці Варна, Кілію,Ізмаїл, Білгород, Трапезунд, Синоп, штурмували Стамбул, здобули кримські укріплення Перекоп, Очаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622  — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови українське козацтво - захисник європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу (Повторити місце Османської імперії в світі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 17 ст. татарські війська на українських землях, «умиваючись по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», брали ясир. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ясир''' (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарем''' — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.&lt;br /&gt;
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Каторга''' — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії. &lt;br /&gt;
Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Дата'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Подія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Наслідки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1602 р.&lt;br /&gt;
|Розгром турецького флоту під Кілією &lt;br /&gt;
|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1606 р.&lt;br /&gt;
|здобули Варну&lt;br /&gt;
|найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1608 р.&lt;br /&gt;
|Захопили Перекоп&lt;br /&gt;
|«дивовижними хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1609 р. &lt;br /&gt;
|напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1614 р.&lt;br /&gt;
|напали на Трапезунд та Синоп&lt;br /&gt;
|козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1615 р. &lt;br /&gt;
|Атакували Стамбул&lt;br /&gt;
|80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1616 р.&lt;br /&gt;
|Взяли Кафу – найбільший невільничий ринок на Чорному морі.&lt;br /&gt;
|Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1624 р&lt;br /&gt;
|Один із найблискучіших походів на Стамбул&lt;br /&gt;
|Вони тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	також були шляхом здобуття засобів для існування, і частина з походів зводилася до пограбування турецьких берегів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618р. — похід [http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M П. Конашевича-Сагайдачного] на Москву;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1620''' р. — відновлення ієрархії православної церкви в Україні, посольство до російського царя – прийняти козаків на службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1620 р. - поразка поляків від Турків у битві під Цецорою. Загинув Михайло Хмельницький, Богдан Хмельницький потрапив у полон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тактика - мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стратегія - спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Хотинська війна'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морські походи  козаків,  підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії → польсько-турецька війна 1614—1621 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У вересні 1620 р. польська армія (Станіславом Жолкевським), була розбита турками під Цецорою. Осман ІІ став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Сиґізмунд ІІІ не отримав допомоги від австрійських Габсбурґів і Папи Римського, змушений шукати підтримки в запорозького козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запорозький гетьман Яків Нерода (Бородавка), вимагав визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва зібралася козацька рада - рішення взяти участь у поході проти турок разом із поляками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом ІІ. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA Козацько-селянські повстання 20-30-х рр]==&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Козацько-селянські повстання 20-30-х рр'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Марка Жмайла'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1625 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Тараса Федоровича (Трясила)я'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1630 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''П.Бута (Павлюка), Я.Острянина, Д.Гуні'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1637-1638 рр.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|При-чини&lt;br /&gt;
|Зменшення реєстру&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вимоги польського короля припинити напади на Туреччину&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безправ’я православного населення&lt;br /&gt;
|Закінчення строку пільг на Лівобережжі, введення кріпацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротьба проти кріпацтва&lt;br /&gt;
|Відмова предстаництва у сеймі для козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прийняття Владиславом ІV «Пунктів заспокоєння православних» та супротив католиків&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво фортеці Кодак  (1635 р зруйнована І.Сулимою)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід&lt;br /&gt;
|Битва '''біля м.Кирилова''' біля Курукового озера. Війська запорізького та польських військ (С.Конецпольський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).&lt;br /&gt;
|15 травня під Переяславом бій '''«Тарасова ніч»''' розгромили військо С.Конецпольського, повністю винищив його охорону — «Золоту роту».&lt;br /&gt;
|Битва '''під Кумейками''' (біля Черкас) і '''Боровицею''' (біля Чигирина) поразка козаків. Переговори, посередник Адам Кисіль.  Павлюк страчений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстання тривало на Лівобережжі. Розбили поляків '''під Голтвою'''. Оточення Я.Острянина. Поразка козаків під '''Лубнами й Жовниром''', перехід кордону Московської держави. &lt;br /&gt;
Переговори Д.Гуні, капітуляція, перхід на Дон&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Наслідки&lt;br /&gt;
|'''Куруківська угода''' 6 тис реєстр, повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, платня з казни, затверджував король, козаки жили тільки на державних землях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.&lt;br /&gt;
|'''Переяславська угода''' реєстр 8 тис.&lt;br /&gt;
|'''«Ординація війська запорізького»''' скасовувала «на вічні часи всі права й привілеї реєстровців, якими вони користувалися в нагороду за послуги, надані нашим предкам, і яких нині (вони) позбавляються внаслідок бунту» Замість гетьмана королівського комісара реєстру (судова й військова влада). Виборність й козацьке судочинство скасовувались. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Михайло Дорошенко''' - гетьман реєстрових козаків, брав участь у повстанні Марка Жмайла 1625 р. Уклав Куруківську угоду. Воювавз з татарами та турками під час одного з боїв поблизу Бахчисарая загинув. Згадується у пісні “Ой на горі, тай женці  жнуть…”&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво '''Кодака''' (Гійом де Боплан). Мета – перекрити шлях з Запоріжжя на Україну, під час повстань та втеч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1635''' р кошовий отаман Іван Сулима зруйнував Кодак. 1639 році відбудовано. Візьме Б.Хмельницький у 1648 р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іпатій Потій''' - Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став Київським греко-католицьким митрополитом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Владислав IV''' - польський король (1632-1648), син Сигізмунда ІІІ. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, підтримав визнання православної української митрополії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Йов Борецький''' народився в 70-х рр. XVI ст. в Бірчах на Перемишльщині в сім`ї дрібного шляхтича. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. Здобувши освіту, став учителем грецької та латинської мов у Львівській братській школі, ректором якої його було обрано 1604 р. З 1614 р. Борецький - київський священик. Брав участь у заснуванні Київського братства та його школи; Іванові Борецькому випало бути її першим ректором. Чи то під час свого ректорства, чи перегодом Іван Борецький постригся в ченці під іменем Йова. На початку 1618 р. Борецького обрали ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а 1620 р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs Петро Могила] народився в сім`ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет у грудні 1596 р. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім`я змушена була залишити Молдавію. Відтоді батьківщиною для Петра Могили стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі, Замойській академії та, можливо, ще й у європейських університетах. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С.Потоцького, коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського. Брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся у ченці. З 1627 р. він - архімандрит Києво-Печерської лаври, в 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. У 1631 р. заснував у Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Митрополит '''Йосиф-Вельямін Рутський''' доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви. На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення ''рівня освіти'' духівництва, наполегливо шукав способів ''порозумітися з православними'', вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков. Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів. Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - ''Василіанський''. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проявами ''реформації'' на Україні стали '''братства'''. Широких повноважень братствам надавало право '''ставропігії''' – автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, й користується спеціальними правами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ставропігійним, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське та київське Богоявленське братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльністю православних братств опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. За підтримки козацтва '''1615''' р. у Києві було засноване '''Богоявленське братство''', а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме за сприяння козацтва 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію. Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту і книгодрукування. Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її власним коштом. Йов Борецький згуртував навколо себе сузір’я талановитих учених, просвітителів, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були керманичі козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Олифер Голуб (Гетьман Сагайдачний заповів Оліферу Голубу гетьманську булаву). У боротьбі проти унії Борецький покладався передусім на козацтво.&lt;br /&gt;
Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р. Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. '''1632''' р. щойно обраний польський король Владислав IV підписав &amp;quot;'''Пункти заспокоєння руського народу'''&amp;quot;, за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Берестейської унії права:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- визначалися умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками щодо церков і земель тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заходи '''Петра Могили''' щодо '''оновлення церковного життя''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Поверталося майно й землі Українській православній церкві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Відновлення духовних святинь православ’я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною та авторитетною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=M2gMZsiMjZw '''Освіта''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За традицією школи діяли при церквах і монастирях, протестантські  школи,  єзуїтські колегіуми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братські школи, були слов'яно-греко-латинськими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Львові '''1586''' р. Перша братська школа в Україні. Заснували Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський та ін. Статут («порядок шкільний»; 1591) — видатна пам'ятка педагогічної думки. Він передбачав демократичні основи організації школи. У другій пол. 17 ст. школа занепала, а у 80-х рр. 18 ст. перестала існувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 16 ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1615''' р.  братська школа в [http://www.youtube.com/watch?v=7s1Y4-RpGME Києві]. Ректором був Йов Борецький. До Київського братства вступив гетьман П.Сагайдачний &amp;quot;з усім Військом Запорозьким&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1631 р.  Лаврська школа.  '''Петро Могила'''. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. '''1632''' р. - '''Києво-Могилянська академія'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс навчання 12 років, вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. &amp;quot;Сім вільних наук&amp;quot; - ''граматику, риторику, діалектику арифметику, геометрію, астрономію і музику''. У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу. П.Могила написав &amp;quot;Статут&amp;quot; колегії, за яким було створено студентські братства - старше і молодше. В нихстуденти мали самоврядування, дотримувалися певних правил, організовували різні свята, драматичні вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала '''друкарня Києво-Печерської лаври''' ('''1615''' р. архімандрит лаври '''Єлисей Плетенецький''').&lt;br /&gt;
Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо. Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архімандрит Києво-Печерської лаври '''Єлисей Плетенецький''', засновник Лаврської друкарні 1615 (1616 «Часослов»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В лаврі Є.Плетенецький зібрав гурток:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Захарія Копистенський''  (навчався у Львівській школі, написав передмову до «Часослову»), 1622 році написав церковно-історичний трактат &amp;quot;'''Палінодія&amp;quot;''' (Книга оборони&amp;quot;), як відповіль на трактат уніатського письменника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Па́мво Бери́нда''''' (працював у Львівській друкарні та школі, з 1619 у Лавру, Найвизначніша праця— друкований український словник '''«Лексикон словенський»''' (1627)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лаврентій Зизаній''' (Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат, '''«Лексис…»''' — перший український друкований ''словник'', «'''Грамматіка словенска''' совершенного искусства осми частей слова» (1596) — перший систематичний підручник церковнослов’янської мови, заклав основи віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великої популярності набувають види поезії такі як панегірики. Одним з найкращих зразків літературного жанру став '''&amp;quot;Вірш на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...&amp;quot; Касіяна Саковича''' (1622). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Берестейська церковна''' унія сприяла національно-культурному відродженню у вигляді хвилі '''полемічної літератури'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' (1540-1621) письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Смотрицький Герасим''' (?-1594) - український письменник, громадський і культурно-освітній діяч, педагог. Народився на Хмельниччині. З 1578 Герасим Смотрицький був першим ректором Острозької академії. Разом з Федоровим у 1578 Смотрицький готував Острозькі видання, включаючи Острозьку Біблію і &amp;quot;Буквар&amp;quot;. Написав полемічні трактати &amp;quot;Ключ царства небесного&amp;quot; і &amp;quot;Календар римський новий&amp;quot;, в яких критикував войовничі твори католиків та єзуїтів, направлені проти українського народу, його культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мелетій  Смотрицький''' (світське ім'я Максим Герасимович) (близько 1572-1633 pp.)- український церковний, і освітній діяч, філософ, письменник-полеміст, мовознавець. Освіту здобув в Острозький академії і Віленській єзуїтський колегії, мав ступінь доктора медицини. У 1618 1620 pp. Мелетій Смотрицький - викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 р.- православний полоцький архієпископ. Він написав низьку трактатів польською мовою в оборону православ'я, де відстоював гідність, права, звичаї, культуру та віру українців і білорусів. Мелетій Смотрицький автор підручник старослов'янської мови '''«Граматика словенська»''' (1619 p.), яку М. Ломоносов називав «воротами своєї ученості». Одним з перших серед тогочасних мислителів він зрозумів необхідність поєднання вітчизняної духовної традиції з надбанням латинського Заходу як запоруки майбутнього культурного прогресу українського народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захарія (Копистенський) архімандрит Києво-Печерської лаври автор творів: &amp;quot;Книга про віру...&amp;quot; (1619, м.Київ). Займався редагуванням та видавництвом творів: &amp;quot;Часослов&amp;quot; (1617, м.Київ), &amp;quot;Анфологіон&amp;quot; (1619, м.Київ) та ін. Найвідоміша праця - '''&amp;quot;Палінодія&amp;quot;''' (1622), присвячена захисту православ'я від нападів з боку католиків та уніатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Стефан Зизаній''' (1570-1621) ректор Львівської школи, автор антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Севастян Кленович''' (бл. 1550-1602 Гуманіст, ренесансна література поема «Роксоланія», тобто «Україна». У ній оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї і легенди. Це гімн праці, проголошення необхідності активного земного самоутвердження і самореалізації людини, як сенсу її життя. Кленович шукає місце своєму та іншим слов’янським народам у світовому історичному процесі, походження українського народу) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський-Роксолан''' (1513-1566 письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заслуговує на увагу літературна діяльність '''П.Могили'''. Видав &amp;quot;Літургіярон&amp;quot; ('''Служебник'''),який   став обов'язковим для кожного священника. &amp;quot;Православне ісповідання віри&amp;quot; у співавторстві з ігуменом Києво-Печерського монастиря І.Козловським, який був перекладений різними мовами і поширювався серед католиків і протестантів різних країн.  1646 році видав '''''&amp;quot;Требник&amp;quot;''''' - описи різних молебнів із використанням українських звичаїв і обрядів на випадок недуги, неврожаю, освячення нової хати тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густинський літопис'''  —  за місцем збереження одного зі списків твору — у Густинському Свято-Троїцькому монастирі. Написаний у 20—30-ті рр. 17 ст. Літопис  висвітлюються походження слов’ян та їх християнізація, а також подається короткий огляд подій після 13 ст. Виклад доведено до 1597. Туткоротко зображена історія козацтва &amp;quot;О началі козаков&amp;quot;. Автор підкреслює значення людини історичних знань. Мова літопису близька до народної.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Київський літопис''' з Межигірського монастиря містить записи з давніх літописів,а також працбпольських істориків. Виклад доведено до 1620 р (розповідь про Сагайдачного). Звертається увага на роль міщанства. Мова близька до народної. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький літописець''' та '''Львівський літопис''' описують повстання проти національно-релігійного гноблення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;quot;Хронограф&amp;quot;''' - 20-ті рр 17 ст боротьба з монголо-татарами, події 15-17 ст. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На XVI – XVII ст. випав розквіт українського епосу, '''дум''', балад, '''історичних пісень''', якими український народ відгукувався на нові умови свого історичного розвитку. Творцями й виконавцями дум та історичних пісень були '''кобзарі''', бандуристи, лірники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Драматична література й театр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI – першій половині XVII ст. почала формуватися українська драматургія. На початку XVII ст. набула поширення так звана '''шкільна драма'''. '''Інтермедії''' - вистави веселі побутові сценки, не повязані із сюжетом драми, виконувалися в перервах між діями самої драми.&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр - '''вертеп'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виникало багато нових міст. Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторами-європейцями. Деякі з архітекторів, чужинці за походженням, знайшли в Україні другу батьківщину і втілювали тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання з місцевими традиціями.&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila freska.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - '''будинок Корнякта''', '''Чорна кам’яниця''', пам'ятки, пов’язані з львівським Успенським братством - '''Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта'''. Авторами цих проектів були:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Римлянин''' ? - бл. 1618, львівський архітектор та будівничий, італієць за походженням, у 1585-1616 член цеху будiвничих Львова; поєднання стилю архітектури італ. Відродження з місцевою будівельною традицією; участь у спорудженні Успенської (Волоської) церкви, собору й монастиря бенедиктинок, храму бернардинів у Львові, парафiяльного собору й замку в Жовквi; каплиця Кампіанів у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Войтех Капінос''' - знаменитий львівський зодчий (1577 – після 1655), скульптор та зодчий, був членом львівського цеху (з 1601 р.). За його планом було збудовано костел Різдва Богородиці у Комарному (закінчений у 1658 р.) з фігурами святих на фасаді, виконаних цим майстром. Однією з його кращих робіт був надгробок Яна з Дуклі в бернардинському костелі у Львові, зроблений з червоного мармуру (1618). Його вважають також автором скульптур у каплиці Камп’янів у Латинському соборі та інших робіт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Амброджо Прихильний''' (?-1641) архітектор доби Ренесансу. Італієць за походженням. Брав участь у побудові синагоги Золотої Рози (1582, спільно з Адамом Покорою за проектом Павла Щасливого), замку Острозьких (1584—1589) у Старому Селі (тепер Пустомитівського району Львіської області). 1609 року продовжив будівництво вежі Єзуїтської хвіртки, розпочате 1602 року Войцехом Капіносом. Після смерті архітектора Павла Римлянина у 1598—1631 (за ін. дан., 1598—1629) закінчував (разом із Войцехом Капіносом) будівництво Успенської (Волоської) церкви та костелу бернардинців (1618—1630) у Львові. Проводив спорудження будинків Львівського братства, перебудовував у 1611 році власний будинок (тепер вулиця Староєврейська, № 26) та сусідній будинок райці Томи Карча (№ 28). Спорудив дерев'яні, а пізніше — кам'яні будівлі шпиталю і костелу св. Лазаря (1620—1640, спільно з Якубом Боні), міський костел у Жовкві (1604—1618) з дзвіницею (разом із Павлом Щасливим).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло́ Щасли́вий''' († 1610) — львівський будівничий доби Ренесансу, родом з Італії.&lt;br /&gt;
Від 1582 року був цехмістром львівського цеху мулярів. Його будови у Львові: синагога «Золота Роза» (1580—1582, за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори), школа єзуїтів, житлові будинки Марка Нахмановича й Ісаака Сюскюндовича та ін.&lt;br /&gt;
Від 1592 року жив у Жовкві, де від 1601 року був війтом. Тут за його проектом збудовано Жовківський замок (1596—1630), міські мури, костел св. Лаврентія та низку інших споруд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Петро Барбон'''  (р. н. невід. — 1588) — львівський архітектор. Походив з Італії, жив у Львові в 50—80-х роках XVI століття. Барбон збудував там дзвіницю при братській Успенській церкві, що носить назву «вежа Корнякта»(1572—1582) та палац у стилі палійського Відродження для купцяКонстантинаКорнякта (1571—1580). Мав великий вплив на творчість українських архітекторів П. Римлянина і А. Прихильного.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
Оборонні споруди&lt;br /&gt;
Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров`я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.&lt;br /&gt;
В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. Їхнє утвердження було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими.&lt;br /&gt;
У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.&lt;br /&gt;
Було перебудовано й замок в Острозі.&lt;br /&gt;
Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі.&lt;br /&gt;
Слави нездоланних фортець у XVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Фортеця Броди, споруджена в 1630-1635 рр., була потужним укріпленням, що мало вигляд п'ятикутного замку з п’ятьма бастіонами, який із західного боку поєднувався із міським укріпленням з десятьма бастіонами.&lt;br /&gt;
Будівництво замку в Бережанах було значно тривалішим. Розпочалося воно ще 1535 р. і здійснювалося за давньою (баштовою) системою. Згодом власники фортеці вирішили надати їй сучаснішого вигляду. Саме тому вежі-бастіони, споруджені в середині XVII ст., поєднувалися в ній з високими товстими мурами, характерними для давніших часів. Двох`ярусні галереї, мереживні навершя, тонке різьблення наближають замок до ренесансних палаців.&lt;br /&gt;
Замки у Збаражі, Золочеві й Підгір’ях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою.&lt;br /&gt;
Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами-бастіонами.&lt;br /&gt;
Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516849</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516849"/>
				<updated>2014-01-11T12:38:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Реєстрове козацтво */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/992.html § 1. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/993.html § 2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/995.html § 5. Виникнення українського козацтва та перших січей]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/996.html § 6. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/997.html § 7. Освіта, книговидання й літописання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/998.html § 8. Архітектура, образотворче та декоративно­ужиткове мистецтво]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Словничок'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=somp_2bUrQA Від перших винаходів до промислової революції, повторне закріпачення селян (Історія Беларусії)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Панщина – форма відробітку на землі феодала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Унія – об’єднання.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Сеймики – зібрання шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Партачі – позацехові ремісники (православні українці).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Економічна розвиток'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. &lt;br /&gt;
Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину.&lt;br /&gt;
Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Колонізація'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Магдебурське право==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. &lt;br /&gt;
Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Магдебурське право''' - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).&lt;br /&gt;
Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міське населення: ''патріціат'' (купецько-лихварська вірхівка), ''поспільство'' (цехова верхівка), міські низи.&lt;br /&gt;
Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Закріпачення селян==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Дике поле'' – незаселені території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фільварки та панщина. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закріпачення селян:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“''Устав на волоки''” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Литовські статути'' (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/program2009/uh8/Maps/8_02.jpg Карта: Українські землі у другій половині XVI - у першій половині XVII ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови об’єднання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу.&lt;br /&gt;
-	Боротьба українських князів за автономію.&lt;br /&gt;
-	Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:9086927.jpg|200px|thumb|Лівонська війна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови [http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg Люблінської унії]&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Спільне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Відмінне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Річ Посполита (республіка)&lt;br /&gt;
Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі&lt;br /&gt;
Єдина грошова система, зовнішня політика&lt;br /&gt;
|Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси&lt;br /&gt;
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реформація. Братства==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрямок протестантизму – '''социніанство''': визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Єзуїти''' ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми  у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом. Опір покатоличенню українські магнати (Григорій Ходкевич, Костянтин Острозький). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братства – '''Львівське''' 1453, '''1586''' – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y '''Берестейська церковна унія 1596''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Полемічна література'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Прихильники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Противники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Петро Скарга «Оборона Берестейської унії»&lt;br /&gt;
Бенедикт Гербест&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
пізніше в Римі Мелентій Смотрицький «Апологія»&lt;br /&gt;
|Христофор Філарет «Апокрисис»&lt;br /&gt;
Герасим Смотрицький «Ключ Царства небесного…»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мелентій Смотрицький «Тренос» («Плач»)&lt;br /&gt;
Іван Вишенський &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Виникнення козацтва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована '''1489''' р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Козацтво''' — із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїннайманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIІ ст. козацтво стало привілейованим станом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дніпровський Низ''' — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Великий Луг''' — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорожжя''' — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізькі Вольност'''і – територія контрольована Запорізькою Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кіш''' - украплення де знаходилося керівництво Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Передумови'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дике Поле''' — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра, що фактично не належав жодній державі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Уходники''' займалися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Колонізація з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища). → Загони уходників, для захисту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''147'''8 р. Кримське ханство васал Османської імперії → активізувало напади. Уходники, які здійснювали походи в степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Причини виникнення козацтва:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Антифеодальна''' Закріпачення селян. Після Люблінської унії 1596 року, діє польське законодавство “Устав на волоки”, Литовський статут 1588 року – остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна та національна''' Покатоличення, Берестейська унія 1596 року, безправність православних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зовнішня''' напади турків та татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Географічна: Дике Поле''' – південні незаселені землі Речі Посполитої. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''1492''' перша згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE '''Запорізька Cіч''']&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Козаки-уходники будували дерев’яні укріплення — «городки» й «січі» на Дніпровському Низі, поступово поширилося на Великий Луг і Запорожжя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва використати козаків у прикордонному будівництві фортець для відсічі татарських нападів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізька Січ''' –військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центр Запоріжжя – місто-фортеця '''Січ'''. До складу Війська Запорізького входили січовики та зимівники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Січовики постійно мешкали на Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Життя та побут козаків'''. Перетворювалося на окремий міжстановий прошарок. Спочатку «уходництво»,  пізніше «козацьким хлібом» воєнну службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Житло: куренях, з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг:  домотканого сукна й полотна, шаровари, сорочку, кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом, чоботи, шапка. Їжа:  саламаху, тетерю, щербу,  рибу, дичину.  Промисли: все робили самостійно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дозвілля: пісні, гра на кобзі танці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створювали проблеми для уряду. Старости обов’язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На рубежі 70—80-х рр. XVI ст. створення єдиної військово-політичної організації. Причини:  кількісне зростання козаків, погіршення становища селянства після Люблінської унії, порушення прав православної шляхти (формування еліти, верхівки козацтва). Ідея національного звільнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Томаківська Січ''' 1540-1593- самовладна військова організація  близько 5 тис. козаків  сучасники називали «рицарями-людьми». Українське козацтво за часів першої Січі ймовірно становило не менше 10 тис. воїнів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військове мистецтво''' Основу війська ''піхота'', ручна вогнепальна зброя, шикувалися кількома шеренгами: передня вели вогонь, а задніх — заряджали зброю. Артилерія: легкі гармати(маневреність в бою).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Тактика'' (організацію й ведення) бою: ''галас'' —до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, кожен демонстрував власну хоробрість і військову майстерність; ''табір'' —рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. ''Самообкопування'' — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали на ворога вночі тощо. Розвідка й вартова служба. Система ''димової сигналізації''. Мистецтво ведення морського бою - ''чайки'' — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Устрій Війська Запорозького (до 30-х рр. XVIІ ст.) '''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''української християнської козацької республіки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Козацька рада&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Курінні отамани&amp;lt;/p&amp;gt;Курінні отамани&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Запорозький Кіш (Січ) (38 куренів)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Військова старшина: обозний, писар, суддя,&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;осавули (два)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була '''[[Рада Січі]]''', що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину. Рішення - обов’язкові до виконання (непокора каралася смертю), приймалися вигуками й підкиданням шапок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кошовий отаман''' належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військовий суддя''' чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Військова старшина виборна, обозний (керував артилерією), писар(очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі), суддя (чинив суд) і осавули (два порученці гетьмана).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кіш''' (тат.укріплений табір) - 38 куренів — військово-адміністративних одиниць (кількасот козаків їхніх жителів), виборні курінні отамани.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Клейноди'''  — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути. Стефан Баторій (прапор, печатка, булава та бунчук). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Прапор''' (хоругву) носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Печаткою''' розпоряджався суддя, круглої форми, зі срібла, козак із шаблею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Булава''' ознака влади гетьмана, також бунчук — палиця завдовжки 2—2,5 м, із кулею або вістрям угорі, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Він указував місцезнаходження гетьмана під час бою. Згодом кожен полк також отримав свої прапор і печатку, а ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пірнач (шестопер).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Запорозька Січ дуже відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького або Вільностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Приазов'ї на сході. На півночі її межа пролягала по річці Оріль (на Лівобережжі) та верхів'ях річок Інгул та Інгулець (на Правобережжі).''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зимовики жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA '''Дмитро Вишневецький'''] (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі (1556). Походи на Кри (Аслам-Керман, Очаків) і турецькі фортеці. Після зруйнування Хортицької січі, перенесена на о. Тамаківка. Перейшов на службу до Московського царя: походи на Крим та в Молдаві. «Пісня про Байду».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний портрет&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дмитро Вишневецький''' (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився у м. Вишневці на Волині. На початку 50-х рр. XVI ст. він вже був черкаським і канівським старостою і став організовувати відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця було збудовано замок¬«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь взяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й став здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Ісламкермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.&lt;br /&gt;
На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об’єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити о. Мала Хортиця.&lt;br /&gt;
На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реєстрове козацтво==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Безымянный1111.png|200px|thumb|Формування та розташування реєстрового козацтва наприкінці XVI - початку XVII ст.]]&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Утворення реєстрового козацтва'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Роки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Польський король'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Кількість реєстру та права'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1524&lt;br /&gt;
|Сиґізмунд І&lt;br /&gt;
|1—2 тисячі козаків, проект не був здійснений&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1572&lt;br /&gt;
|Сигізмунд-Август&lt;br /&gt;
|300 чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Плата за службу, отримували землю, але не могли мати кріпаків, права й привілеї - адміністративну владу й  судочинство → перетворенню його на новий суспільний стан&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1576&lt;br /&gt;
|Стефан Баторій&lt;br /&gt;
|600 чол.&lt;br /&gt;
Козацька територія (6 полків, центр м. Трахтемирів) – переважно козацькі землі. Присяга, звільнялися від сплати податків, служба на власні кошти, право володіти землею, передавати у спадок, не підкорювалися місцевій владі, гетьман і старшина, обирали на козацькій раді. Назву Війська Запорозького Низового. Резиденцією – Трахтемирів, прапор і печатку (клейноди). Мета: розколоти козацтво, підпорядкувати Запорозьку Січ&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час козацьких повстань 1591-1596 рр. сеймовими постановами реєстрове козацтво було ліквідовано. &lt;br /&gt;
В першій половині 17 ст. чисельний склад реєстрового козацтва не був сталий.  Збільшувався під час воєн. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Складання реєстрів супроводжувалося загостренням боротьби в Україні. Десятки тисяч виключених з реєстру, так званих виписних козаків ('''випищиків'''), польсько-шляхетський уряд не визнавав за козаків. Щоб позбутися закріпачення, вони тікали на Запоріжжя – центр визвольної боротьби українського народу проти польсько-шляхетського гніту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повстання кінця ХVІ століття==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2 &lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Криштофа Косинського'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1591-1593'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Северина Наливайка'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1594-1596'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Причини повстання&lt;br /&gt;
|colspan=2 |1.	Утворення Річі Посполитої (1569р.), захоплення поляками українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Утиски православних міщан та шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Зменшення козацького реєстру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Закінчення Лівонської війни 1583 р повернення козаків-добровольців&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|Я. Острозький забрав землю у К.Косинського&lt;br /&gt;
|Слуги магната вбили та пограбували батька С.Наливайка&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід повстання&lt;br /&gt;
|1591 Криштоф Косинський обраний гетьманом.&lt;br /&gt;
Здобув Білу Церкву (помста), приєдналися міщани та селяни.&lt;br /&gt;
Взяли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Волинь, Поділля (підтримка місцевих жителів).&lt;br /&gt;
1593 р. '''битва під П‘яткою''' з ополченням магнатів і шляхти.&lt;br /&gt;
Хитрістю заманили Косинського та стратили.&lt;br /&gt;
|1594 р. поверталися з походу. Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.&lt;br /&gt;
Притік селян та міщан.&lt;br /&gt;
Мета створити республіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстанці перемогли під '''Білою Церквою'''.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
В '''урочищі Солониця''' поляки оточили табір повстанців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протиріччя між реєстровцями (Лобота та Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Загальні риси:''' &lt;br /&gt;
•	звільнення від феодального (кріпацтво), національного (поляки, турки та татари) та релігійного (покатоличення) гніту, ІДЕАЛ КОЗАКА;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	спадок Київської Русі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	вплив європейської культури (Гуманізму, Реформації).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гуманізм''': напрям у європейській культурі, повернення до цінностей античної культури, найвища цінність людина.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники світового гуманізму:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франческо Петрарка'' італійський поет та вчений зібрав найбільшу бібліотеку, Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Данте''  італійський поет, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною мовою, а не латиною, поема «Божественна Комедія».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Максим Грек'' — православний святий, письменник, перекладач, писав полемічні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франциск Скорина'' – французький першодрукар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українські гуманісти''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Юрій Дрогобич''' - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав &amp;quot;Прогностик&amp;quot; - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул &amp;quot;королівського лікаря&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський''' - письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Русин''' - перший гуманістичний поет України. 1509 видав збірку  своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реформація: '''социніанство''', братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Освіта:''' при православних церквах, єзуїтські колегіуми, протестантські, братські школи. Вища освіта європейські університети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозька Академія 1576-1580''' (ректор Герасим Смотрицький), викладачі Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс (майбутній константинопольський патріарх),вивчали «сім вільних наук»:граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика; три мови: слов‘янська, грецька, латинська. Випускники: Сагайдачний, Іов Борецький, М.Смотрицький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Vasyl-Kostantyn b.jpg|200px|thumb|left|Портрет Костянтина Острозького]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1261037445 perespe2.jpg|200px|thumb|left|Сторінки Пересопницького Євангелія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Василь-Костянтин Острозький''' - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перетворив Острог на центр культури. Розбудував '''Острозький замок''' під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У '''1576''' р відкрита '''Острозька слов'яно-греко-латинська академія'''. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою '''1581''' р. - '''«[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозька Біблія]»'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Єзуїтські колегії 1571 в Ярославлі(Галичина), Львові, Кам‘янці, Луцьку, Пермишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Братства''' ініціатори створення міщани. (1439, 1586 ставропігія) '''Львівське Успенське братство''', '''Київське Богоявленське братство''' (1615), Луцьке Чеснохресттське братство (1617). Братські школи 1585 Львівська, 1615 Київська(на кошти Гальшки Гулевичівни, Іов Борецький).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Література:''' 16 ст. виробництво паперу, '''1556-1561 Пересопницьке Євангеліє''' написане українською мовою.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Полемічна література''' (діалог про унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Герасим Смотрицький''' – перший ректор Острозької Академії, полеміст, автор «Ключ царства небесного» (1587) та «Календаря римського нового».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1582 р папа Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар, центр опору Острог, православні залишилися на юліанському.&lt;br /&gt;
[[Файл:Apost Lvov b.jpg|200px|thumb|left|Гравюра з &amp;quot;Апостола&amp;quot; 1574]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Будинок-Корнякта-у-Львові.jpg|200px|thumb|left|Будинок Корнякта у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7-Lwow-dziedziniecKrolewskiej.jpg|200px|thumb|left|Італійське подвір'я в &amp;quot;Будинку Корнякта&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
'''Світська література''': переклади та перекази про Трою, Трістан і Ізольда (рицарський роман 12 ст),  Бову-королевича (російська). Оригінальний: «Промова каштеляна Мелешка» сатеричне зображення побуту панства і придворних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Літописи''': Київський, Баркулабівський (українсько-білоруський, повстання Наливайка), Супрасльський (створений у Білорусії, київський та Новгородський літописи, боротьба с татарами, похід Острозького битва під Оршею), хроніка Биховця (частина Литовського літопису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Друкування'''&lt;br /&gt;
Львів – '''«Апостол», «Буквар»(1574)''' [http://www.youtube.com/watch?v=6h25DT8rDeY Івана Федорова]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Острог – «Новий Завіт» (1580), '''[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозьку Біблію] (1581)'''- перше друковане слов‘янське видання Біблії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Підручники''': «Буквар» І.Федорова, «Адельфотес» (Арсеній, грецький філолог) - граматика у Львівській братській школі (1591), Лаврентія Зизанія (1596) – український вчений, автор «Граматики словенської» і «Лексиси» (перший словник, теорія віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура:''' оборонні замки, храми т монастирі. Міста: дитинець – проживав власник міста, влада, навколо посад – поселення ремісників та торговців, оточувався валами і мурами, міста розросталися поясами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замки''': Острозький, Луцький, Кам‘янець-Подільський (16 ст. Іов Претвич), Хотинський, Кременецький.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ренесансний стиль''': Львів, архітектори італійці - Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), українці – Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука). Споруди Львівського братства, вежа Успенської церкви, ансамбль будинків на площі Ринок, Петро Красовський - дзвіниця Вірменського собору, Чорна кам’яниця, каплиця Трьох Святителів. Петро Лука реставрував Луцький замок та Львівську рушу. Амвросій Прихильний у 1582 р. Збудував у Львові синагогу, та власний кам’яний будинок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Будинок Корнякта у Львові''' - палац — пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:350854196.jpg|200px|thumb|Меджибізький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7856-qwv36.jpg|200px|thumb|left|Острозький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
'''Успенська (Волоська) церква у Львові''' була збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Меджибізький замок''' - пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі''' - дерев’яна церква Святого Духа (1502)була збудована в с. Потелич. Тризрубна,двоголова з піддашшям на випусках вінціві кронштейнах, церква складається з майжеквадратного центрального зрубу, до якогоприєднуються із заходу квадратний баби-нець, а зі сходу гранений п’ятистінний зрубз невеликими нішами з півночі і півдня.Церква належить до визначних споруд га-лицької школи народної архітектури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький замок''' - замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з ВежіМурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін. Зараз на території розташований Ост-розький краєзнавчий музей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мистецтво'''&lt;br /&gt;
[[Файл:83581651.jpg|200px|thumb|left|Ікона перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:72827353.jpg|200px|thumb|Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:192703491.jpg|200px|thumb|left|Ікона «Святий Миколай»]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Stefan Batory. Стэфан Баторы (1576).jpg|200px|thumb|Стефан Баторій. Невідомий автор, близько 1576 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
Українська малярна школа з поширенням Ренесансу переймає риси італійської, німецької, нідерландської мистецьких шкіл. Відомі портрети Костянтина Корнякта та Івана Красовського. Відомі художники Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пересопницьке Євангеліє''' — визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Особливу цінність становлять високого рівня мініатюри, виконані в традиціях іконописної школи того часу, а також оригінальна плетінчаста та рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігаючи певну єдність з мистецтвом Відродження, має яскраво виражений характер українського книжного мистецтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 16 ст розвивається графіка. З появою книгодрукування виникає гравюра. Львівський гравер Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Євангеліст Лука. Гравюра зі львівського «Апостола» із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавнішихвважається гравюра «Апостол Лука», автором якої, як припускають деякі дослідники, є Л. Пилипович. Гравюра була вміщенав книзі «Апостол» 1574 р. — першому на-друкованому в українських землях творі.Видав «Апостола» визначний російськийта український першодрукар Іван Федоров(Федорович) у власній, організованій близь-ко 1572 р. друкарні у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ХIV–XV ст. були часом розквіту української ікони, періодом найвищих досягнень в іконописанні. Перші ікони з авторським підписом дійшли до нас із ХVI ст. Це '''ікони перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.''' — «Богородиця Одигітрія з пророками» та «Успіння» з церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові'''&lt;br /&gt;
М. Петрахнович продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу талюдини. У пасіях (страстях) Петрахновичвільно використовував гравюри Біблії Піскатора. Але Петрахнович прагнув конкретніше розкривати історичні події, якими вінвважав євангельські сцени, що виходило зарамки канонів іконопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви святого Миколая набережного. &lt;br /&gt;
Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Музика: 16 ст. багатоголосий спів узаконений константинопольським патріархом. П‘ятилінійний нотний стан точніше фіксував багатоголосі музичні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світська музика: побутова пісня (кант), цехова та театральна музика. Музичні цехи – грали на весіллях та святах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=GCTFn-KoZHA Роксолана]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516839</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516839"/>
				<updated>2014-01-11T12:29:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Виникнення козацтва */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/992.html § 1. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/993.html § 2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/995.html § 5. Виникнення українського козацтва та перших січей]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/996.html § 6. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/997.html § 7. Освіта, книговидання й літописання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/998.html § 8. Архітектура, образотворче та декоративно­ужиткове мистецтво]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Словничок'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=somp_2bUrQA Від перших винаходів до промислової революції, повторне закріпачення селян (Історія Беларусії)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Панщина – форма відробітку на землі феодала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Унія – об’єднання.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Сеймики – зібрання шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Партачі – позацехові ремісники (православні українці).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Економічна розвиток'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. &lt;br /&gt;
Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину.&lt;br /&gt;
Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Колонізація'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Магдебурське право==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. &lt;br /&gt;
Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Магдебурське право''' - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).&lt;br /&gt;
Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міське населення: ''патріціат'' (купецько-лихварська вірхівка), ''поспільство'' (цехова верхівка), міські низи.&lt;br /&gt;
Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Закріпачення селян==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Дике поле'' – незаселені території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фільварки та панщина. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закріпачення селян:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“''Устав на волоки''” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Литовські статути'' (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/program2009/uh8/Maps/8_02.jpg Карта: Українські землі у другій половині XVI - у першій половині XVII ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови об’єднання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу.&lt;br /&gt;
-	Боротьба українських князів за автономію.&lt;br /&gt;
-	Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:9086927.jpg|200px|thumb|Лівонська війна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови [http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg Люблінської унії]&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Спільне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Відмінне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Річ Посполита (республіка)&lt;br /&gt;
Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі&lt;br /&gt;
Єдина грошова система, зовнішня політика&lt;br /&gt;
|Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси&lt;br /&gt;
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реформація. Братства==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрямок протестантизму – '''социніанство''': визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Єзуїти''' ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми  у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом. Опір покатоличенню українські магнати (Григорій Ходкевич, Костянтин Острозький). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братства – '''Львівське''' 1453, '''1586''' – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y '''Берестейська церковна унія 1596''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Полемічна література'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Прихильники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Противники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Петро Скарга «Оборона Берестейської унії»&lt;br /&gt;
Бенедикт Гербест&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
пізніше в Римі Мелентій Смотрицький «Апологія»&lt;br /&gt;
|Христофор Філарет «Апокрисис»&lt;br /&gt;
Герасим Смотрицький «Ключ Царства небесного…»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мелентій Смотрицький «Тренос» («Плач»)&lt;br /&gt;
Іван Вишенський &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Виникнення козацтва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована '''1489''' р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Козацтво''' — із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїннайманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIІ ст. козацтво стало привілейованим станом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дніпровський Низ''' — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Великий Луг''' — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорожжя''' — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізькі Вольност'''і – територія контрольована Запорізькою Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кіш''' - украплення де знаходилося керівництво Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Передумови'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дике Поле''' — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра, що фактично не належав жодній державі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Уходники''' займалися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Колонізація з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища). → Загони уходників, для захисту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''147'''8 р. Кримське ханство васал Османської імперії → активізувало напади. Уходники, які здійснювали походи в степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Причини виникнення козацтва:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Антифеодальна''' Закріпачення селян. Після Люблінської унії 1596 року, діє польське законодавство “Устав на волоки”, Литовський статут 1588 року – остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна та національна''' Покатоличення, Берестейська унія 1596 року, безправність православних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зовнішня''' напади турків та татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Географічна: Дике Поле''' – південні незаселені землі Речі Посполитої. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''1492''' перша згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE '''Запорізька Cіч''']&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Козаки-уходники будували дерев’яні укріплення — «городки» й «січі» на Дніпровському Низі, поступово поширилося на Великий Луг і Запорожжя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва використати козаків у прикордонному будівництві фортець для відсічі татарських нападів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізька Січ''' –військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центр Запоріжжя – місто-фортеця '''Січ'''. До складу Війська Запорізького входили січовики та зимівники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Січовики постійно мешкали на Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Життя та побут козаків'''. Перетворювалося на окремий міжстановий прошарок. Спочатку «уходництво»,  пізніше «козацьким хлібом» воєнну службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Житло: куренях, з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг:  домотканого сукна й полотна, шаровари, сорочку, кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом, чоботи, шапка. Їжа:  саламаху, тетерю, щербу,  рибу, дичину.  Промисли: все робили самостійно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дозвілля: пісні, гра на кобзі танці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створювали проблеми для уряду. Старости обов’язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На рубежі 70—80-х рр. XVI ст. створення єдиної військово-політичної організації. Причини:  кількісне зростання козаків, погіршення становища селянства після Люблінської унії, порушення прав православної шляхти (формування еліти, верхівки козацтва). Ідея національного звільнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Томаківська Січ''' 1540-1593- самовладна військова організація  близько 5 тис. козаків  сучасники називали «рицарями-людьми». Українське козацтво за часів першої Січі ймовірно становило не менше 10 тис. воїнів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військове мистецтво''' Основу війська ''піхота'', ручна вогнепальна зброя, шикувалися кількома шеренгами: передня вели вогонь, а задніх — заряджали зброю. Артилерія: легкі гармати(маневреність в бою).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Тактика'' (організацію й ведення) бою: ''галас'' —до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, кожен демонстрував власну хоробрість і військову майстерність; ''табір'' —рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. ''Самообкопування'' — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали на ворога вночі тощо. Розвідка й вартова служба. Система ''димової сигналізації''. Мистецтво ведення морського бою - ''чайки'' — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Устрій Війська Запорозького (до 30-х рр. XVIІ ст.) '''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''української християнської козацької республіки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Козацька рада&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Курінні отамани&amp;lt;/p&amp;gt;Курінні отамани&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Запорозький Кіш (Січ) (38 куренів)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Військова старшина: обозний, писар, суддя,&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;осавули (два)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була '''[[Рада Січі]]''', що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину. Рішення - обов’язкові до виконання (непокора каралася смертю), приймалися вигуками й підкиданням шапок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кошовий отаман''' належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військовий суддя''' чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Військова старшина виборна, обозний (керував артилерією), писар(очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі), суддя (чинив суд) і осавули (два порученці гетьмана).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кіш''' (тат.укріплений табір) - 38 куренів — військово-адміністративних одиниць (кількасот козаків їхніх жителів), виборні курінні отамани.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Клейноди'''  — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути. Стефан Баторій (прапор, печатка, булава та бунчук). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Прапор''' (хоругву) носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Печаткою''' розпоряджався суддя, круглої форми, зі срібла, козак із шаблею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Булава''' ознака влади гетьмана, також бунчук — палиця завдовжки 2—2,5 м, із кулею або вістрям угорі, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Він указував місцезнаходження гетьмана під час бою. Згодом кожен полк також отримав свої прапор і печатку, а ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пірнач (шестопер).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Запорозька Січ дуже відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького або Вільностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Приазов'ї на сході. На півночі її межа пролягала по річці Оріль (на Лівобережжі) та верхів'ях річок Інгул та Інгулець (на Правобережжі).''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зимовики жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA '''Дмитро Вишневецький'''] (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі (1556). Походи на Кри (Аслам-Керман, Очаків) і турецькі фортеці. Після зруйнування Хортицької січі, перенесена на о. Тамаківка. Перейшов на службу до Московського царя: походи на Крим та в Молдаві. «Пісня про Байду».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний портрет&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дмитро Вишневецький''' (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився у м. Вишневці на Волині. На початку 50-х рр. XVI ст. він вже був черкаським і канівським старостою і став організовувати відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця було збудовано замок¬«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь взяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й став здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Ісламкермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.&lt;br /&gt;
На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об’єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити о. Мала Хортиця.&lt;br /&gt;
На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реєстрове козацтво==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Безымянный1111.png|200px|thumb|Формування та розташування реєстрового козацтва наприкінці XVI - початку XVII ст.]]&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Утворення реєстрового козацтва'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Роки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Польський король'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Кількість реєстру та права'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1524&lt;br /&gt;
|Сиґізмунд І&lt;br /&gt;
|1—2 тисячі козаків, проект не був здійснений&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1572&lt;br /&gt;
|Сигізмунд-Август&lt;br /&gt;
|300 чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Плата за службу, отримували землю, але не могли мати кріпаків, права й привілеї - адміністративну владу й  судочинство → перетворенню його на новий суспільний стан&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1576&lt;br /&gt;
|Стефан Баторій&lt;br /&gt;
|600 чол.&lt;br /&gt;
Козацька територія (6 полків, центр м. Трахтемирів) – переважно козацькі землі. Присяга, звільнялися від сплати податків, служба на власні кошти, право володіти землею, передавати у спадок, не підкорювалися місцевій владі, гетьман і старшина, обирали на козацькій раді. Назву Війська Запорозького Низового. Резиденцією – Трахтемирів, прапор і печатку (клейноди). Мета: розколоти козацтво, підпорядкувати Запорозьку Січ&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час війни кількість реєстру збільшувалась, після закінчення зменшувалась. «Випищики» втрачали землю та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повстання кінця ХVІ століття==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2 &lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Криштофа Косинського'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1591-1593'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Северина Наливайка'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1594-1596'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Причини повстання&lt;br /&gt;
|colspan=2 |1.	Утворення Річі Посполитої (1569р.), захоплення поляками українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Утиски православних міщан та шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Зменшення козацького реєстру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Закінчення Лівонської війни 1583 р повернення козаків-добровольців&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|Я. Острозький забрав землю у К.Косинського&lt;br /&gt;
|Слуги магната вбили та пограбували батька С.Наливайка&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід повстання&lt;br /&gt;
|1591 Криштоф Косинський обраний гетьманом.&lt;br /&gt;
Здобув Білу Церкву (помста), приєдналися міщани та селяни.&lt;br /&gt;
Взяли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Волинь, Поділля (підтримка місцевих жителів).&lt;br /&gt;
1593 р. '''битва під П‘яткою''' з ополченням магнатів і шляхти.&lt;br /&gt;
Хитрістю заманили Косинського та стратили.&lt;br /&gt;
|1594 р. поверталися з походу. Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.&lt;br /&gt;
Притік селян та міщан.&lt;br /&gt;
Мета створити республіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстанці перемогли під '''Білою Церквою'''.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
В '''урочищі Солониця''' поляки оточили табір повстанців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протиріччя між реєстровцями (Лобота та Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Загальні риси:''' &lt;br /&gt;
•	звільнення від феодального (кріпацтво), національного (поляки, турки та татари) та релігійного (покатоличення) гніту, ІДЕАЛ КОЗАКА;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	спадок Київської Русі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	вплив європейської культури (Гуманізму, Реформації).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гуманізм''': напрям у європейській культурі, повернення до цінностей античної культури, найвища цінність людина.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники світового гуманізму:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франческо Петрарка'' італійський поет та вчений зібрав найбільшу бібліотеку, Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Данте''  італійський поет, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною мовою, а не латиною, поема «Божественна Комедія».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Максим Грек'' — православний святий, письменник, перекладач, писав полемічні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франциск Скорина'' – французький першодрукар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українські гуманісти''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Юрій Дрогобич''' - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав &amp;quot;Прогностик&amp;quot; - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул &amp;quot;королівського лікаря&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський''' - письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Русин''' - перший гуманістичний поет України. 1509 видав збірку  своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реформація: '''социніанство''', братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Освіта:''' при православних церквах, єзуїтські колегіуми, протестантські, братські школи. Вища освіта європейські університети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозька Академія 1576-1580''' (ректор Герасим Смотрицький), викладачі Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс (майбутній константинопольський патріарх),вивчали «сім вільних наук»:граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика; три мови: слов‘янська, грецька, латинська. Випускники: Сагайдачний, Іов Борецький, М.Смотрицький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Vasyl-Kostantyn b.jpg|200px|thumb|left|Портрет Костянтина Острозького]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1261037445 perespe2.jpg|200px|thumb|left|Сторінки Пересопницького Євангелія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Василь-Костянтин Острозький''' - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перетворив Острог на центр культури. Розбудував '''Острозький замок''' під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У '''1576''' р відкрита '''Острозька слов'яно-греко-латинська академія'''. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою '''1581''' р. - '''«[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозька Біблія]»'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Єзуїтські колегії 1571 в Ярославлі(Галичина), Львові, Кам‘янці, Луцьку, Пермишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Братства''' ініціатори створення міщани. (1439, 1586 ставропігія) '''Львівське Успенське братство''', '''Київське Богоявленське братство''' (1615), Луцьке Чеснохресттське братство (1617). Братські школи 1585 Львівська, 1615 Київська(на кошти Гальшки Гулевичівни, Іов Борецький).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Література:''' 16 ст. виробництво паперу, '''1556-1561 Пересопницьке Євангеліє''' написане українською мовою.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Полемічна література''' (діалог про унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Герасим Смотрицький''' – перший ректор Острозької Академії, полеміст, автор «Ключ царства небесного» (1587) та «Календаря римського нового».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1582 р папа Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар, центр опору Острог, православні залишилися на юліанському.&lt;br /&gt;
[[Файл:Apost Lvov b.jpg|200px|thumb|left|Гравюра з &amp;quot;Апостола&amp;quot; 1574]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Будинок-Корнякта-у-Львові.jpg|200px|thumb|left|Будинок Корнякта у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7-Lwow-dziedziniecKrolewskiej.jpg|200px|thumb|left|Італійське подвір'я в &amp;quot;Будинку Корнякта&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
'''Світська література''': переклади та перекази про Трою, Трістан і Ізольда (рицарський роман 12 ст),  Бову-королевича (російська). Оригінальний: «Промова каштеляна Мелешка» сатеричне зображення побуту панства і придворних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Літописи''': Київський, Баркулабівський (українсько-білоруський, повстання Наливайка), Супрасльський (створений у Білорусії, київський та Новгородський літописи, боротьба с татарами, похід Острозького битва під Оршею), хроніка Биховця (частина Литовського літопису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Друкування'''&lt;br /&gt;
Львів – '''«Апостол», «Буквар»(1574)''' [http://www.youtube.com/watch?v=6h25DT8rDeY Івана Федорова]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Острог – «Новий Завіт» (1580), '''[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозьку Біблію] (1581)'''- перше друковане слов‘янське видання Біблії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Підручники''': «Буквар» І.Федорова, «Адельфотес» (Арсеній, грецький філолог) - граматика у Львівській братській школі (1591), Лаврентія Зизанія (1596) – український вчений, автор «Граматики словенської» і «Лексиси» (перший словник, теорія віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура:''' оборонні замки, храми т монастирі. Міста: дитинець – проживав власник міста, влада, навколо посад – поселення ремісників та торговців, оточувався валами і мурами, міста розросталися поясами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замки''': Острозький, Луцький, Кам‘янець-Подільський (16 ст. Іов Претвич), Хотинський, Кременецький.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ренесансний стиль''': Львів, архітектори італійці - Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), українці – Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука). Споруди Львівського братства, вежа Успенської церкви, ансамбль будинків на площі Ринок, Петро Красовський - дзвіниця Вірменського собору, Чорна кам’яниця, каплиця Трьох Святителів. Петро Лука реставрував Луцький замок та Львівську рушу. Амвросій Прихильний у 1582 р. Збудував у Львові синагогу, та власний кам’яний будинок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Будинок Корнякта у Львові''' - палац — пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:350854196.jpg|200px|thumb|Меджибізький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7856-qwv36.jpg|200px|thumb|left|Острозький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
'''Успенська (Волоська) церква у Львові''' була збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Меджибізький замок''' - пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі''' - дерев’яна церква Святого Духа (1502)була збудована в с. Потелич. Тризрубна,двоголова з піддашшям на випусках вінціві кронштейнах, церква складається з майжеквадратного центрального зрубу, до якогоприєднуються із заходу квадратний баби-нець, а зі сходу гранений п’ятистінний зрубз невеликими нішами з півночі і півдня.Церква належить до визначних споруд га-лицької школи народної архітектури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький замок''' - замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з ВежіМурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін. Зараз на території розташований Ост-розький краєзнавчий музей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мистецтво'''&lt;br /&gt;
[[Файл:83581651.jpg|200px|thumb|left|Ікона перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:72827353.jpg|200px|thumb|Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:192703491.jpg|200px|thumb|left|Ікона «Святий Миколай»]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Stefan Batory. Стэфан Баторы (1576).jpg|200px|thumb|Стефан Баторій. Невідомий автор, близько 1576 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
Українська малярна школа з поширенням Ренесансу переймає риси італійської, німецької, нідерландської мистецьких шкіл. Відомі портрети Костянтина Корнякта та Івана Красовського. Відомі художники Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пересопницьке Євангеліє''' — визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Особливу цінність становлять високого рівня мініатюри, виконані в традиціях іконописної школи того часу, а також оригінальна плетінчаста та рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігаючи певну єдність з мистецтвом Відродження, має яскраво виражений характер українського книжного мистецтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 16 ст розвивається графіка. З появою книгодрукування виникає гравюра. Львівський гравер Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Євангеліст Лука. Гравюра зі львівського «Апостола» із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавнішихвважається гравюра «Апостол Лука», автором якої, як припускають деякі дослідники, є Л. Пилипович. Гравюра була вміщенав книзі «Апостол» 1574 р. — першому на-друкованому в українських землях творі.Видав «Апостола» визначний російськийта український першодрукар Іван Федоров(Федорович) у власній, організованій близь-ко 1572 р. друкарні у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ХIV–XV ст. були часом розквіту української ікони, періодом найвищих досягнень в іконописанні. Перші ікони з авторським підписом дійшли до нас із ХVI ст. Це '''ікони перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.''' — «Богородиця Одигітрія з пророками» та «Успіння» з церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові'''&lt;br /&gt;
М. Петрахнович продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу талюдини. У пасіях (страстях) Петрахновичвільно використовував гравюри Біблії Піскатора. Але Петрахнович прагнув конкретніше розкривати історичні події, якими вінвважав євангельські сцени, що виходило зарамки канонів іконопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви святого Миколая набережного. &lt;br /&gt;
Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Музика: 16 ст. багатоголосий спів узаконений константинопольським патріархом. П‘ятилінійний нотний стан точніше фіксував багатоголосі музичні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світська музика: побутова пісня (кант), цехова та театральна музика. Музичні цехи – грали на весіллях та святах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=GCTFn-KoZHA Роксолана]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516780</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516780"/>
				<updated>2014-01-11T12:20:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Виникнення козацтва */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/992.html § 1. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/993.html § 2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/995.html § 5. Виникнення українського козацтва та перших січей]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/996.html § 6. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/997.html § 7. Освіта, книговидання й літописання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/998.html § 8. Архітектура, образотворче та декоративно­ужиткове мистецтво]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Словничок'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=somp_2bUrQA Від перших винаходів до промислової революції, повторне закріпачення селян (Історія Беларусії)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Панщина – форма відробітку на землі феодала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Унія – об’єднання.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Сеймики – зібрання шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Партачі – позацехові ремісники (православні українці).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Економічна розвиток'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. &lt;br /&gt;
Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину.&lt;br /&gt;
Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Колонізація'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Магдебурське право==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. &lt;br /&gt;
Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Магдебурське право''' - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).&lt;br /&gt;
Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міське населення: ''патріціат'' (купецько-лихварська вірхівка), ''поспільство'' (цехова верхівка), міські низи.&lt;br /&gt;
Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Закріпачення селян==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Дике поле'' – незаселені території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фільварки та панщина. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закріпачення селян:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“''Устав на волоки''” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Литовські статути'' (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/program2009/uh8/Maps/8_02.jpg Карта: Українські землі у другій половині XVI - у першій половині XVII ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови об’єднання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу.&lt;br /&gt;
-	Боротьба українських князів за автономію.&lt;br /&gt;
-	Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:9086927.jpg|200px|thumb|Лівонська війна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови [http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg Люблінської унії]&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Спільне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Відмінне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Річ Посполита (республіка)&lt;br /&gt;
Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі&lt;br /&gt;
Єдина грошова система, зовнішня політика&lt;br /&gt;
|Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси&lt;br /&gt;
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реформація. Братства==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрямок протестантизму – '''социніанство''': визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Єзуїти''' ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми  у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом. Опір покатоличенню українські магнати (Григорій Ходкевич, Костянтин Острозький). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братства – '''Львівське''' 1453, '''1586''' – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y '''Берестейська церковна унія 1596''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Полемічна література'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Прихильники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Противники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Петро Скарга «Оборона Берестейської унії»&lt;br /&gt;
Бенедикт Гербест&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
пізніше в Римі Мелентій Смотрицький «Апологія»&lt;br /&gt;
|Христофор Філарет «Апокрисис»&lt;br /&gt;
Герасим Смотрицький «Ключ Царства небесного…»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мелентій Смотрицький «Тренос» («Плач»)&lt;br /&gt;
Іван Вишенський &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Виникнення козацтва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована '''1489''' р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Козацтво''' — із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїннайманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIІ ст. козацтво стало привілейованим станом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дніпровський Низ''' — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Великий Луг''' — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорожжя''' — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізькі Вольност'''і – територія контрольована Запорізькою Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кіш''' - украплення де знаходилося керівництво Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Передумови'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дике Поле''' — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра, що фактично не належав жодній державі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Уходники''' займалися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Колонізація з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища). → Загони уходників, для захисту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''147'''8 р. Кримське ханство васал Османської імперії → активізувало напади. Уходники, які здійснювали походи в степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Причини виникнення козацтва:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Антифеодальна''' Закріпачення селян. Після Люблінської унії 1596 року, діє польське законодавство “Устав на волоки”, Литовський статут 1588 року – остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна та національна''' Покатоличення, Берестейська унія 1596 року, безправність православних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зовнішня''' напади турків та татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Географічна: Дике Поле''' – південні незаселені землі Речі Посполитої. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''1492''' перша згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE '''Запорізька Cіч''']&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Козаки-уходники будували дерев’яні укріплення — «городки» й «січі» на Дніпровському Низі, поступово поширилося на Великий Луг і Запорожжя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва використати козаків у прикордонному будівництві фортець для відсічі татарських нападів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізька Січ''' –військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центр Запоріжжя – місто-фортеця '''Січ'''. До складу Війська Запорізького входили січовики та зимівники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Січовики постійно мешкали на Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Життя та побут козаків'''. Перетворювалося на окремий міжстановий прошарок. Спочатку «уходництво»,  пізніше «козацьким хлібом» воєнну службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Житло: куренях, з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг:  домотканого сукна й полотна, шаровари, сорочку, кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом, чоботи, шапка. Їжа:  саламаху, тетерю, щербу,  рибу, дичину.  Промисли: все робили самостійно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дозвілля: пісні, гра на кобзі танці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створювали проблеми для уряду. Старости обов’язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На рубежі 70—80-х рр. XVI ст. створення єдиної військово-політичної організації. Причини:  кількісне зростання козаків, погіршення становища селянства після Люблінської унії, порушення прав православної шляхти (формування еліти, верхівки козацтва). Ідея національного звільнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Томаківська Січ''' 1540-1593- самовладна військова організація  близько 5 тис. козаків  сучасники називали «рицарями-людьми». Українське козацтво за часів першої Січі ймовірно становило не менше 10 тис. воїнів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військове мистецтво''' Основу війська ''піхота'', ручна вогнепальна зброя, шикувалися кількома шеренгами: передня вели вогонь, а задніх — заряджали зброю. Артилерія: легкі гармати(маневреність в бою).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Тактика'' (організацію й ведення) бою: ''галас'' —до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, кожен демонстрував власну хоробрість і військову майстерність; ''табір'' —рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. ''Самообкопування'' — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали на ворога вночі тощо. Розвідка й вартова служба. Система ''димової сигналізації''. Мистецтво ведення морського бою - ''чайки'' — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Устрій Війська Запорозького (до 30-х рр. XVIІ ст.) '''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''української християнської козацької республіки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Козацька рада&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Курінні отамани&amp;lt;/p&amp;gt;Курінні отамани&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Запорозький Кіш (Січ) (38 куренів)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Військова старшина: обозний, писар, суддя,&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;осавули (два)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була '''[[Рада Січі]]''', що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину. Рішення - обов’язкові до виконання (непокора каралася смертю), приймалися вигуками й підкиданням шапок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кошовий отаман''' належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військовий суддя''' чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Військова старшина виборна, обозний (керував артилерією), писар(очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі), суддя (чинив суд) і осавули (два порученці гетьмана).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кіш''' (тат.укріплений табір) - 38 куренів — військово-адміністративних одиниць (кількасот козаків їхніх жителів), виборні курінні отамани.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Клейноди'''  — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути. Стефан Баторій (прапор, печатка, булава та бунчук). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Прапор''' (хоругву) носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Печаткою''' розпоряджався суддя, круглої форми, зі срібла, козак із шаблею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Булава''' ознака влади гетьмана, також бунчук — палиця завдовжки 2—2,5 м, із кулею або вістрям угорі, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Він указував місцезнаходження гетьмана під час бою. Згодом кожен полк також отримав свої прапор і печатку, а ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пірнач (шестопер).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Запорозька Січ дуже відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького або Вільностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Приазов'ї на сході. На півночі її межа пролягала по річці Оріль (на Лівобережжі) та верхів'ях річок Інгул та Інгулець (на Правобережжі).''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зимовики жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA '''Дмитро Вишневецький'''] (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі (1556). Походи на Кри (Аслам-Керман, Очаків) і турецькі фортеці. Після зруйнування Хортицької січі, перенесена на о. Тамаківка. Перейшов на службу до Московського царя: походи на Крим та в Молдаві. «Пісня про Байду».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний портрет&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дмитро Вишневецький''' (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився у м. Вишневці на Волині. На початку 50-х рр. XVI ст. він вже був черкаським і канівським старостою і став організовувати відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця було збудовано замок¬«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь взяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й став здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Ісламкермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.&lt;br /&gt;
На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об’єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити о. Мала Хортиця.&lt;br /&gt;
На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Безымянный1111.png|200px|thumb|Формування та розташування реєстрового козацтва наприкінці XVI - початку XVII ст.]]&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Реєстрове козацтво'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Роки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Польський король'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Кількість реєстру та права'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1524&lt;br /&gt;
|Сиґізмунд І&lt;br /&gt;
|1—2 тисячі козаків, проект не був здійснений&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1572&lt;br /&gt;
|Сигізмунд-Август&lt;br /&gt;
|300 чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Плата за службу, отримували землю, але не могли мати кріпаків, права й привілеї - адміністративну владу й  судочинство → перетворенню його на новий суспільний стан&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1576&lt;br /&gt;
|Стефан Баторій&lt;br /&gt;
|600 чол.&lt;br /&gt;
Козацька територія (6 полків, центр м. Трахтемирів) – переважно козацькі землі. Присяга, звільнялися від сплати податків, служба на власні кошти, право володіти землею, передавати у спадок, не підкорювалися місцевій владі, гетьман і старшина, обирали на козацькій раді. Назву Війська Запорозького Низового. Резиденцією – Трахтемирів, прапор і печатку (клейноди). Мета: розколоти козацтво, підпорядкувати Запорозьку Січ&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час війни кількість реєстру збільшувалась, після закінчення зменшувалась. «Випищики» втрачали землю та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повстання кінця ХVІ століття==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2 &lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Криштофа Косинського'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1591-1593'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Северина Наливайка'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1594-1596'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Причини повстання&lt;br /&gt;
|colspan=2 |1.	Утворення Річі Посполитої (1569р.), захоплення поляками українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Утиски православних міщан та шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Зменшення козацького реєстру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Закінчення Лівонської війни 1583 р повернення козаків-добровольців&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|Я. Острозький забрав землю у К.Косинського&lt;br /&gt;
|Слуги магната вбили та пограбували батька С.Наливайка&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід повстання&lt;br /&gt;
|1591 Криштоф Косинський обраний гетьманом.&lt;br /&gt;
Здобув Білу Церкву (помста), приєдналися міщани та селяни.&lt;br /&gt;
Взяли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Волинь, Поділля (підтримка місцевих жителів).&lt;br /&gt;
1593 р. '''битва під П‘яткою''' з ополченням магнатів і шляхти.&lt;br /&gt;
Хитрістю заманили Косинського та стратили.&lt;br /&gt;
|1594 р. поверталися з походу. Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.&lt;br /&gt;
Притік селян та міщан.&lt;br /&gt;
Мета створити республіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстанці перемогли під '''Білою Церквою'''.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
В '''урочищі Солониця''' поляки оточили табір повстанців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протиріччя між реєстровцями (Лобота та Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Загальні риси:''' &lt;br /&gt;
•	звільнення від феодального (кріпацтво), національного (поляки, турки та татари) та релігійного (покатоличення) гніту, ІДЕАЛ КОЗАКА;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	спадок Київської Русі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	вплив європейської культури (Гуманізму, Реформації).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гуманізм''': напрям у європейській культурі, повернення до цінностей античної культури, найвища цінність людина.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники світового гуманізму:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франческо Петрарка'' італійський поет та вчений зібрав найбільшу бібліотеку, Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Данте''  італійський поет, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною мовою, а не латиною, поема «Божественна Комедія».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Максим Грек'' — православний святий, письменник, перекладач, писав полемічні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франциск Скорина'' – французький першодрукар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українські гуманісти''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Юрій Дрогобич''' - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав &amp;quot;Прогностик&amp;quot; - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул &amp;quot;королівського лікаря&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський''' - письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Русин''' - перший гуманістичний поет України. 1509 видав збірку  своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реформація: '''социніанство''', братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Освіта:''' при православних церквах, єзуїтські колегіуми, протестантські, братські школи. Вища освіта європейські університети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозька Академія 1576-1580''' (ректор Герасим Смотрицький), викладачі Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс (майбутній константинопольський патріарх),вивчали «сім вільних наук»:граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика; три мови: слов‘янська, грецька, латинська. Випускники: Сагайдачний, Іов Борецький, М.Смотрицький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Vasyl-Kostantyn b.jpg|200px|thumb|left|Портрет Костянтина Острозького]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1261037445 perespe2.jpg|200px|thumb|left|Сторінки Пересопницького Євангелія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Василь-Костянтин Острозький''' - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перетворив Острог на центр культури. Розбудував '''Острозький замок''' під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У '''1576''' р відкрита '''Острозька слов'яно-греко-латинська академія'''. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою '''1581''' р. - '''«[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозька Біблія]»'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Єзуїтські колегії 1571 в Ярославлі(Галичина), Львові, Кам‘янці, Луцьку, Пермишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Братства''' ініціатори створення міщани. (1439, 1586 ставропігія) '''Львівське Успенське братство''', '''Київське Богоявленське братство''' (1615), Луцьке Чеснохресттське братство (1617). Братські школи 1585 Львівська, 1615 Київська(на кошти Гальшки Гулевичівни, Іов Борецький).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Література:''' 16 ст. виробництво паперу, '''1556-1561 Пересопницьке Євангеліє''' написане українською мовою.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Полемічна література''' (діалог про унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Герасим Смотрицький''' – перший ректор Острозької Академії, полеміст, автор «Ключ царства небесного» (1587) та «Календаря римського нового».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1582 р папа Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар, центр опору Острог, православні залишилися на юліанському.&lt;br /&gt;
[[Файл:Apost Lvov b.jpg|200px|thumb|left|Гравюра з &amp;quot;Апостола&amp;quot; 1574]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Будинок-Корнякта-у-Львові.jpg|200px|thumb|left|Будинок Корнякта у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7-Lwow-dziedziniecKrolewskiej.jpg|200px|thumb|left|Італійське подвір'я в &amp;quot;Будинку Корнякта&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
'''Світська література''': переклади та перекази про Трою, Трістан і Ізольда (рицарський роман 12 ст),  Бову-королевича (російська). Оригінальний: «Промова каштеляна Мелешка» сатеричне зображення побуту панства і придворних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Літописи''': Київський, Баркулабівський (українсько-білоруський, повстання Наливайка), Супрасльський (створений у Білорусії, київський та Новгородський літописи, боротьба с татарами, похід Острозького битва під Оршею), хроніка Биховця (частина Литовського літопису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Друкування'''&lt;br /&gt;
Львів – '''«Апостол», «Буквар»(1574)''' [http://www.youtube.com/watch?v=6h25DT8rDeY Івана Федорова]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Острог – «Новий Завіт» (1580), '''[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозьку Біблію] (1581)'''- перше друковане слов‘янське видання Біблії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Підручники''': «Буквар» І.Федорова, «Адельфотес» (Арсеній, грецький філолог) - граматика у Львівській братській школі (1591), Лаврентія Зизанія (1596) – український вчений, автор «Граматики словенської» і «Лексиси» (перший словник, теорія віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура:''' оборонні замки, храми т монастирі. Міста: дитинець – проживав власник міста, влада, навколо посад – поселення ремісників та торговців, оточувався валами і мурами, міста розросталися поясами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замки''': Острозький, Луцький, Кам‘янець-Подільський (16 ст. Іов Претвич), Хотинський, Кременецький.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ренесансний стиль''': Львів, архітектори італійці - Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), українці – Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука). Споруди Львівського братства, вежа Успенської церкви, ансамбль будинків на площі Ринок, Петро Красовський - дзвіниця Вірменського собору, Чорна кам’яниця, каплиця Трьох Святителів. Петро Лука реставрував Луцький замок та Львівську рушу. Амвросій Прихильний у 1582 р. Збудував у Львові синагогу, та власний кам’яний будинок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Будинок Корнякта у Львові''' - палац — пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:350854196.jpg|200px|thumb|Меджибізький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7856-qwv36.jpg|200px|thumb|left|Острозький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
'''Успенська (Волоська) церква у Львові''' була збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Меджибізький замок''' - пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі''' - дерев’яна церква Святого Духа (1502)була збудована в с. Потелич. Тризрубна,двоголова з піддашшям на випусках вінціві кронштейнах, церква складається з майжеквадратного центрального зрубу, до якогоприєднуються із заходу квадратний баби-нець, а зі сходу гранений п’ятистінний зрубз невеликими нішами з півночі і півдня.Церква належить до визначних споруд га-лицької школи народної архітектури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький замок''' - замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з ВежіМурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін. Зараз на території розташований Ост-розький краєзнавчий музей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мистецтво'''&lt;br /&gt;
[[Файл:83581651.jpg|200px|thumb|left|Ікона перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:72827353.jpg|200px|thumb|Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:192703491.jpg|200px|thumb|left|Ікона «Святий Миколай»]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Stefan Batory. Стэфан Баторы (1576).jpg|200px|thumb|Стефан Баторій. Невідомий автор, близько 1576 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
Українська малярна школа з поширенням Ренесансу переймає риси італійської, німецької, нідерландської мистецьких шкіл. Відомі портрети Костянтина Корнякта та Івана Красовського. Відомі художники Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пересопницьке Євангеліє''' — визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Особливу цінність становлять високого рівня мініатюри, виконані в традиціях іконописної школи того часу, а також оригінальна плетінчаста та рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігаючи певну єдність з мистецтвом Відродження, має яскраво виражений характер українського книжного мистецтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 16 ст розвивається графіка. З появою книгодрукування виникає гравюра. Львівський гравер Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Євангеліст Лука. Гравюра зі львівського «Апостола» із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавнішихвважається гравюра «Апостол Лука», автором якої, як припускають деякі дослідники, є Л. Пилипович. Гравюра була вміщенав книзі «Апостол» 1574 р. — першому на-друкованому в українських землях творі.Видав «Апостола» визначний російськийта український першодрукар Іван Федоров(Федорович) у власній, організованій близь-ко 1572 р. друкарні у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ХIV–XV ст. були часом розквіту української ікони, періодом найвищих досягнень в іконописанні. Перші ікони з авторським підписом дійшли до нас із ХVI ст. Це '''ікони перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.''' — «Богородиця Одигітрія з пророками» та «Успіння» з церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові'''&lt;br /&gt;
М. Петрахнович продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу талюдини. У пасіях (страстях) Петрахновичвільно використовував гравюри Біблії Піскатора. Але Петрахнович прагнув конкретніше розкривати історичні події, якими вінвважав євангельські сцени, що виходило зарамки канонів іконопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви святого Миколая набережного. &lt;br /&gt;
Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Музика: 16 ст. багатоголосий спів узаконений константинопольським патріархом. П‘ятилінійний нотний стан точніше фіксував багатоголосі музичні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світська музика: побутова пісня (кант), цехова та театральна музика. Музичні цехи – грали на весіллях та святах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=GCTFn-KoZHA Роксолана]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516727</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516727"/>
				<updated>2014-01-11T12:10:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Виникнення козацтва */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/992.html § 1. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/993.html § 2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/995.html § 5. Виникнення українського козацтва та перших січей]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/996.html § 6. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/997.html § 7. Освіта, книговидання й літописання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/998.html § 8. Архітектура, образотворче та декоративно­ужиткове мистецтво]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Словничок'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=somp_2bUrQA Від перших винаходів до промислової революції, повторне закріпачення селян (Історія Беларусії)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Панщина – форма відробітку на землі феодала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Унія – об’єднання.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Сеймики – зібрання шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Партачі – позацехові ремісники (православні українці).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Економічна розвиток'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. &lt;br /&gt;
Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину.&lt;br /&gt;
Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Колонізація'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Магдебурське право==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. &lt;br /&gt;
Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Магдебурське право''' - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).&lt;br /&gt;
Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міське населення: ''патріціат'' (купецько-лихварська вірхівка), ''поспільство'' (цехова верхівка), міські низи.&lt;br /&gt;
Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Закріпачення селян==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Дике поле'' – незаселені території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фільварки та панщина. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закріпачення селян:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“''Устав на волоки''” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Литовські статути'' (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/program2009/uh8/Maps/8_02.jpg Карта: Українські землі у другій половині XVI - у першій половині XVII ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови об’єднання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу.&lt;br /&gt;
-	Боротьба українських князів за автономію.&lt;br /&gt;
-	Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:9086927.jpg|200px|thumb|Лівонська війна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови [http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg Люблінської унії]&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Спільне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Відмінне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Річ Посполита (республіка)&lt;br /&gt;
Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі&lt;br /&gt;
Єдина грошова система, зовнішня політика&lt;br /&gt;
|Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси&lt;br /&gt;
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реформація. Братства==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрямок протестантизму – '''социніанство''': визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Єзуїти''' ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми  у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом. Опір покатоличенню українські магнати (Григорій Ходкевич, Костянтин Острозький). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братства – '''Львівське''' 1453, '''1586''' – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y '''Берестейська церковна унія 1596''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Полемічна література'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Прихильники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Противники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Петро Скарга «Оборона Берестейської унії»&lt;br /&gt;
Бенедикт Гербест&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
пізніше в Римі Мелентій Смотрицький «Апологія»&lt;br /&gt;
|Христофор Філарет «Апокрисис»&lt;br /&gt;
Герасим Смотрицький «Ключ Царства небесного…»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мелентій Смотрицький «Тренос» («Плач»)&lt;br /&gt;
Іван Вишенський &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Виникнення козацтва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована '''1489''' р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Козацтво''' — із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїннайманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIІ ст. козацтво стало привілейованим станом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дніпровський Низ''' — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Великий Луг''' — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорожжя''' — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізькі Вольност'''і – територія контрольована Запорізькою Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кіш''' - украплення де знаходилося керівництво Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Передумови'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дике Поле''' — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра, що фактично не належав жодній державі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Уходники''' займалися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Колонізація з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища). → Загони уходників, для захисту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''147'''8 р. Кримське ханство васал Османської імперії → активізувало напади. Уходники, які здійснювали походи в степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Причини виникнення козацтва:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Антифеодальна''' Закріпачення селян. Після Люблінської унії 1596 року, діє польське законодавство “Устав на волоки”, Литовський статут 1588 року – остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна та національна''' Покатоличення, Берестейська унія 1596 року, безправність православних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зовнішня''' напади турків та татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Географічна: Дике Поле''' – південні незаселені землі Речі Посполитої. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''1492''' перша згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE '''Запорізька Cіч''']&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Козаки-уходники будували дерев’яні укріплення — «городки» й «січі» на Дніпровському Низі, поступово поширилося на Великий Луг і Запорожжя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва використати козаків у прикордонному будівництві фортець для відсічі татарських нападів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорізька Січ''' –військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центр Запоріжжя – місто-фортеця '''Січ'''. До складу Війська Запорізького входили січовики та зимівники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Січовики постійно мешкали на Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний портрет&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дмитро Вишневецький''' (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився у м. Вишневці на Волині. На початку 50-х рр. XVI ст. він вже був черкаським і канівським старостою і став організовувати відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця було збудовано замок¬«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь взяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й став здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Ісламкермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.&lt;br /&gt;
На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об’єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити о. Мала Хортиця.&lt;br /&gt;
На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Життя та побут козаків'''. Перетворювалося на окремий міжстановий прошарок. Спочатку «уходництво»,  пізніше «козацьким хлібом» воєнну службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Житло: куренях, з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг:  домотканого сукна й полотна, шаровари, сорочку, кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом, чоботи, шапка. Їжа:  саламаху, тетерю, щербу,  рибу, дичину.  Промисли: все робили самостійно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дозвілля: пісні, гра на кобзі танці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створювали проблеми для уряду. Старости обов’язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На рубежі 70—80-х рр. XVI ст. створення єдиної військово-політичної організації. Причини:  кількісне зростання козаків, погіршення становища селянства після Люблінської унії, порушення прав православної шляхти (формування еліти, верхівки козацтва). Ідея національного звільнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Томаківська Січ''' 1540-1593- самовладна військова організація  близько 5 тис. козаків  сучасники називали «рицарями-людьми». Українське козацтво за часів першої Січі ймовірно становило не менше 10 тис. воїнів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військове мистецтво''' Основу війська ''піхота'', ручна вогнепальна зброя, шикувалися кількома шеренгами: передня вели вогонь, а задніх — заряджали зброю. Артилерія: легкі гармати(маневреність в бою).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Тактика'' (організацію й ведення) бою: ''галас'' —до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, кожен демонстрував власну хоробрість і військову майстерність; ''табір'' —рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. ''Самообкопування'' — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали на ворога вночі тощо. Розвідка й вартова служба. Система ''димової сигналізації''. Мистецтво ведення морського бою - ''чайки'' — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Устрій Війська Запорозького (до 30-х рр. XVIІ ст.) '''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''української християнської козацької республіки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Козацька рада&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Курінні отамани&amp;lt;/p&amp;gt;Курінні отамани&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Запорозький Кіш (Січ) (38 куренів)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;Військова старшина: обозний, писар, суддя,&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;осавули (два)&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була '''[[Рада Січі]]''', що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Запорозька Січ дуже відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького або Вільностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Приазов'ї на сході. На півночі її межа пролягала по річці Оріль (на Лівобережжі) та верхів'ях річок Інгул та Інгулець (на Правобережжі).''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кошовому отаману''' належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військовий суддя''' чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Помічником кошового у військових та адміністративних справах був '''осавул'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зимовики жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запорізькі Вольності – територія контрольована Запорізькою Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кіш - украплення де знаходилося керівництво Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великий Луг – дніпровські плавні нижче Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Клейноди Війська Запорізького'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булава- відзнака гетьманської влади та кошового отамана &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бунчук – відзнака гетьмана і кошового, що знаходиться у бунчукового&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Корогва – військова відзнака, що знаходиться у бунчукового&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Печатка – військова, січова, полкова або сотенна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA '''Дмитро Вишневецький'''] (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі (1556). Походи на Кри (Аслам-Керман, Очаків) і турецькі фортеці. Після зруйнування Хортицької січі, перенесена на о. Тамаківка. Перейшов на службу до Московського царя: походи на Крим та в Молдаві. «Пісня про Байду».&lt;br /&gt;
[[Файл:Безымянный1111.png|200px|thumb|Формування та розташування реєстрового козацтва наприкінці XVI - початку XVII ст.]]&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Реєстрове козацтво'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Роки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Польський король'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Кількість реєстру та права'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1572&lt;br /&gt;
|Сигізмунд-Август&lt;br /&gt;
|300 чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Плата за службу, отримували землю, але не могли мати кріпаків.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1576&lt;br /&gt;
|Стефан Баторій&lt;br /&gt;
|600 чол.&lt;br /&gt;
Козацька територія (6 полків, центр м. Трахтемирів) – переважно козацькі землі. Отримали клейноди&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час війни кількість реєстру збільшувалась, після закінчення зменшувалась. «Випищики» втрачали землю та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повстання кінця ХVІ століття==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2 &lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Криштофа Косинського'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1591-1593'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Северина Наливайка'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1594-1596'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Причини повстання&lt;br /&gt;
|colspan=2 |1.	Утворення Річі Посполитої (1569р.), захоплення поляками українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Утиски православних міщан та шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Зменшення козацького реєстру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Закінчення Лівонської війни 1583 р повернення козаків-добровольців&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|Я. Острозький забрав землю у К.Косинського&lt;br /&gt;
|Слуги магната вбили та пограбували батька С.Наливайка&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід повстання&lt;br /&gt;
|1591 Криштоф Косинський обраний гетьманом.&lt;br /&gt;
Здобув Білу Церкву (помста), приєдналися міщани та селяни.&lt;br /&gt;
Взяли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Волинь, Поділля (підтримка місцевих жителів).&lt;br /&gt;
1593 р. '''битва під П‘яткою''' з ополченням магнатів і шляхти.&lt;br /&gt;
Хитрістю заманили Косинського та стратили.&lt;br /&gt;
|1594 р. поверталися з походу. Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.&lt;br /&gt;
Притік селян та міщан.&lt;br /&gt;
Мета створити республіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстанці перемогли під '''Білою Церквою'''.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
В '''урочищі Солониця''' поляки оточили табір повстанців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протиріччя між реєстровцями (Лобота та Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Загальні риси:''' &lt;br /&gt;
•	звільнення від феодального (кріпацтво), національного (поляки, турки та татари) та релігійного (покатоличення) гніту, ІДЕАЛ КОЗАКА;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	спадок Київської Русі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	вплив європейської культури (Гуманізму, Реформації).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гуманізм''': напрям у європейській культурі, повернення до цінностей античної культури, найвища цінність людина.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники світового гуманізму:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франческо Петрарка'' італійський поет та вчений зібрав найбільшу бібліотеку, Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Данте''  італійський поет, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною мовою, а не латиною, поема «Божественна Комедія».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Максим Грек'' — православний святий, письменник, перекладач, писав полемічні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франциск Скорина'' – французький першодрукар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українські гуманісти''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Юрій Дрогобич''' - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав &amp;quot;Прогностик&amp;quot; - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул &amp;quot;королівського лікаря&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський''' - письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Русин''' - перший гуманістичний поет України. 1509 видав збірку  своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реформація: '''социніанство''', братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Освіта:''' при православних церквах, єзуїтські колегіуми, протестантські, братські школи. Вища освіта європейські університети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозька Академія 1576-1580''' (ректор Герасим Смотрицький), викладачі Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс (майбутній константинопольський патріарх),вивчали «сім вільних наук»:граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика; три мови: слов‘янська, грецька, латинська. Випускники: Сагайдачний, Іов Борецький, М.Смотрицький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Vasyl-Kostantyn b.jpg|200px|thumb|left|Портрет Костянтина Острозького]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1261037445 perespe2.jpg|200px|thumb|left|Сторінки Пересопницького Євангелія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Василь-Костянтин Острозький''' - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перетворив Острог на центр культури. Розбудував '''Острозький замок''' під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У '''1576''' р відкрита '''Острозька слов'яно-греко-латинська академія'''. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою '''1581''' р. - '''«[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозька Біблія]»'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Єзуїтські колегії 1571 в Ярославлі(Галичина), Львові, Кам‘янці, Луцьку, Пермишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Братства''' ініціатори створення міщани. (1439, 1586 ставропігія) '''Львівське Успенське братство''', '''Київське Богоявленське братство''' (1615), Луцьке Чеснохресттське братство (1617). Братські школи 1585 Львівська, 1615 Київська(на кошти Гальшки Гулевичівни, Іов Борецький).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Література:''' 16 ст. виробництво паперу, '''1556-1561 Пересопницьке Євангеліє''' написане українською мовою.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Полемічна література''' (діалог про унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Герасим Смотрицький''' – перший ректор Острозької Академії, полеміст, автор «Ключ царства небесного» (1587) та «Календаря римського нового».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1582 р папа Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар, центр опору Острог, православні залишилися на юліанському.&lt;br /&gt;
[[Файл:Apost Lvov b.jpg|200px|thumb|left|Гравюра з &amp;quot;Апостола&amp;quot; 1574]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Будинок-Корнякта-у-Львові.jpg|200px|thumb|left|Будинок Корнякта у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7-Lwow-dziedziniecKrolewskiej.jpg|200px|thumb|left|Італійське подвір'я в &amp;quot;Будинку Корнякта&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
'''Світська література''': переклади та перекази про Трою, Трістан і Ізольда (рицарський роман 12 ст),  Бову-королевича (російська). Оригінальний: «Промова каштеляна Мелешка» сатеричне зображення побуту панства і придворних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Літописи''': Київський, Баркулабівський (українсько-білоруський, повстання Наливайка), Супрасльський (створений у Білорусії, київський та Новгородський літописи, боротьба с татарами, похід Острозького битва під Оршею), хроніка Биховця (частина Литовського літопису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Друкування'''&lt;br /&gt;
Львів – '''«Апостол», «Буквар»(1574)''' [http://www.youtube.com/watch?v=6h25DT8rDeY Івана Федорова]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Острог – «Новий Завіт» (1580), '''[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозьку Біблію] (1581)'''- перше друковане слов‘янське видання Біблії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Підручники''': «Буквар» І.Федорова, «Адельфотес» (Арсеній, грецький філолог) - граматика у Львівській братській школі (1591), Лаврентія Зизанія (1596) – український вчений, автор «Граматики словенської» і «Лексиси» (перший словник, теорія віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура:''' оборонні замки, храми т монастирі. Міста: дитинець – проживав власник міста, влада, навколо посад – поселення ремісників та торговців, оточувався валами і мурами, міста розросталися поясами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замки''': Острозький, Луцький, Кам‘янець-Подільський (16 ст. Іов Претвич), Хотинський, Кременецький.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ренесансний стиль''': Львів, архітектори італійці - Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), українці – Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука). Споруди Львівського братства, вежа Успенської церкви, ансамбль будинків на площі Ринок, Петро Красовський - дзвіниця Вірменського собору, Чорна кам’яниця, каплиця Трьох Святителів. Петро Лука реставрував Луцький замок та Львівську рушу. Амвросій Прихильний у 1582 р. Збудував у Львові синагогу, та власний кам’яний будинок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Будинок Корнякта у Львові''' - палац — пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:350854196.jpg|200px|thumb|Меджибізький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7856-qwv36.jpg|200px|thumb|left|Острозький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
'''Успенська (Волоська) церква у Львові''' була збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Меджибізький замок''' - пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі''' - дерев’яна церква Святого Духа (1502)була збудована в с. Потелич. Тризрубна,двоголова з піддашшям на випусках вінціві кронштейнах, церква складається з майжеквадратного центрального зрубу, до якогоприєднуються із заходу квадратний баби-нець, а зі сходу гранений п’ятистінний зрубз невеликими нішами з півночі і півдня.Церква належить до визначних споруд га-лицької школи народної архітектури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький замок''' - замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з ВежіМурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін. Зараз на території розташований Ост-розький краєзнавчий музей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мистецтво'''&lt;br /&gt;
[[Файл:83581651.jpg|200px|thumb|left|Ікона перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:72827353.jpg|200px|thumb|Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:192703491.jpg|200px|thumb|left|Ікона «Святий Миколай»]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Stefan Batory. Стэфан Баторы (1576).jpg|200px|thumb|Стефан Баторій. Невідомий автор, близько 1576 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
Українська малярна школа з поширенням Ренесансу переймає риси італійської, німецької, нідерландської мистецьких шкіл. Відомі портрети Костянтина Корнякта та Івана Красовського. Відомі художники Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пересопницьке Євангеліє''' — визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Особливу цінність становлять високого рівня мініатюри, виконані в традиціях іконописної школи того часу, а також оригінальна плетінчаста та рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігаючи певну єдність з мистецтвом Відродження, має яскраво виражений характер українського книжного мистецтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 16 ст розвивається графіка. З появою книгодрукування виникає гравюра. Львівський гравер Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Євангеліст Лука. Гравюра зі львівського «Апостола» із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавнішихвважається гравюра «Апостол Лука», автором якої, як припускають деякі дослідники, є Л. Пилипович. Гравюра була вміщенав книзі «Апостол» 1574 р. — першому на-друкованому в українських землях творі.Видав «Апостола» визначний російськийта український першодрукар Іван Федоров(Федорович) у власній, організованій близь-ко 1572 р. друкарні у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ХIV–XV ст. були часом розквіту української ікони, періодом найвищих досягнень в іконописанні. Перші ікони з авторським підписом дійшли до нас із ХVI ст. Це '''ікони перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.''' — «Богородиця Одигітрія з пророками» та «Успіння» з церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові'''&lt;br /&gt;
М. Петрахнович продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу талюдини. У пасіях (страстях) Петрахновичвільно використовував гравюри Біблії Піскатора. Але Петрахнович прагнув конкретніше розкривати історичні події, якими вінвважав євангельські сцени, що виходило зарамки канонів іконопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви святого Миколая набережного. &lt;br /&gt;
Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Музика: 16 ст. багатоголосий спів узаконений константинопольським патріархом. П‘ятилінійний нотний стан точніше фіксував багатоголосі музичні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світська музика: побутова пісня (кант), цехова та театральна музика. Музичні цехи – грали на весіллях та святах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=GCTFn-KoZHA Роксолана]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516628</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%A5V%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=516628"/>
				<updated>2014-01-11T11:56:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Виникнення козацтва */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/992.html § 1. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/993.html § 2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/995.html § 5. Виникнення українського козацтва та перших січей]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/996.html § 6. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/997.html § 7. Освіта, книговидання й літописання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-uh8/998.html § 8. Архітектура, образотворче та декоративно­ужиткове мистецтво]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Словничок'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=somp_2bUrQA Від перших винаходів до промислової революції, повторне закріпачення селян (Історія Беларусії)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Панщина – форма відробітку на землі феодала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Унія – об’єднання.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Сеймики – зібрання шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	Партачі – позацехові ремісники (православні українці).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Економічна розвиток'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. &lt;br /&gt;
Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину.&lt;br /&gt;
Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Колонізація'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Магдебурське право==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. &lt;br /&gt;
Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Магдебурське право''' - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).&lt;br /&gt;
Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міське населення: ''патріціат'' (купецько-лихварська вірхівка), ''поспільство'' (цехова верхівка), міські низи.&lt;br /&gt;
Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Закріпачення селян==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Дике поле'' – незаселені території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фільварки та панщина. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закріпачення селян:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“''Устав на волоки''” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Литовські статути'' (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/program2009/uh8/Maps/8_02.jpg Карта: Українські землі у другій половині XVI - у першій половині XVII ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови об’єднання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу.&lt;br /&gt;
-	Боротьба українських князів за автономію.&lt;br /&gt;
-	Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:9086927.jpg|200px|thumb|Лівонська війна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови [http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg Люблінської унії]&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Спільне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Відмінне'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Річ Посполита (республіка)&lt;br /&gt;
Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі&lt;br /&gt;
Єдина грошова система, зовнішня політика&lt;br /&gt;
|Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси&lt;br /&gt;
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Реформація. Братства==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрямок протестантизму – '''социніанство''': визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Єзуїти''' ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми  у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом. Опір покатоличенню українські магнати (Григорій Ходкевич, Костянтин Острозький). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братства – '''Львівське''' 1453, '''1586''' – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y '''Берестейська церковна унія 1596''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Полемічна література'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Прихильники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Противники'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Петро Скарга «Оборона Берестейської унії»&lt;br /&gt;
Бенедикт Гербест&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
пізніше в Римі Мелентій Смотрицький «Апологія»&lt;br /&gt;
|Христофор Філарет «Апокрисис»&lt;br /&gt;
Герасим Смотрицький «Ключ Царства небесного…»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мелентій Смотрицький «Тренос» («Плач»)&lt;br /&gt;
Іван Вишенський &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Виникнення козацтва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована '''1489''' р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Козацтво''' — із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїннайманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIІ ст. козацтво стало привілейованим станом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дніпровський Низ''' — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Великий Луг''' — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Запорожжя''' — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Причини виникнення козацтва:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Антифеодальна''' Закріпачення селян. Після Люблінської унії 1596 року, діє польське законодавство “Устав на волоки”, Литовський статут 1588 року – остаточне закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна та національна''' Покатоличення, Берестейська унія 1596 року, безправність православних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зовнішня''' напади турків та татар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Географічна: Дике Поле''' – південні незаселені землі Речі Посполитої. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''1492''' перша згадка про козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE '''Запорізька Cіч''']&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запорізька Січ –військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центр Запоріжжя – місто-фортеця Січ. До складу Війська Запорізького входили січовики та зимівники.&lt;br /&gt;
Січовики постійно мешкали на Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була '''[[Рада Січі]]''', що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Запорозька Січ дуже відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького або Вільностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Приазов'ї на сході. На півночі її межа пролягала по річці Оріль (на Лівобережжі) та верхів'ях річок Інгул та Інгулець (на Правобережжі).''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кошовому отаману''' належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військовий суддя''' чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Помічником кошового у військових та адміністративних справах був '''осавул'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зимовики жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запорізькі Вольності – територія контрольована Запорізькою Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кіш - украплення де знаходилося керівництво Січчю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великий Луг – дніпровські плавні нижче Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Клейноди Війська Запорізького'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булава- відзнака гетьманської влади та кошового отамана &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бунчук – відзнака гетьмана і кошового, що знаходиться у бунчукового&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Корогва – військова відзнака, що знаходиться у бунчукового&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Печатка – військова, січова, полкова або сотенна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA '''Дмитро Вишневецький'''] (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі (1556). Походи на Кри (Аслам-Керман, Очаків) і турецькі фортеці. Після зруйнування Хортицької січі, перенесена на о. Тамаківка. Перейшов на службу до Московського царя: походи на Крим та в Молдаві. «Пісня про Байду».&lt;br /&gt;
[[Файл:Безымянный1111.png|200px|thumb|Формування та розташування реєстрового козацтва наприкінці XVI - початку XVII ст.]]&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|+'''Реєстрове козацтво'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Роки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Польський король'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Кількість реєстру та права'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1572&lt;br /&gt;
|Сигізмунд-Август&lt;br /&gt;
|300 чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Плата за службу, отримували землю, але не могли мати кріпаків.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1576&lt;br /&gt;
|Стефан Баторій&lt;br /&gt;
|600 чол.&lt;br /&gt;
Козацька територія (6 полків, центр м. Трахтемирів) – переважно козацькі землі. Отримали клейноди&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час війни кількість реєстру збільшувалась, після закінчення зменшувалась. «Випищики» втрачали землю та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повстання кінця ХVІ століття==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2 &lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Криштофа Косинського'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1591-1593'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Северина Наливайка'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1594-1596'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Причини повстання&lt;br /&gt;
|colspan=2 |1.	Утворення Річі Посполитої (1569р.), захоплення поляками українських земель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Закріпачення селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Утиски православних міщан та шляхти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Зменшення козацького реєстру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Закінчення Лівонської війни 1583 р повернення козаків-добровольців&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|Я. Острозький забрав землю у К.Косинського&lt;br /&gt;
|Слуги магната вбили та пограбували батька С.Наливайка&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід повстання&lt;br /&gt;
|1591 Криштоф Косинський обраний гетьманом.&lt;br /&gt;
Здобув Білу Церкву (помста), приєдналися міщани та селяни.&lt;br /&gt;
Взяли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Волинь, Поділля (підтримка місцевих жителів).&lt;br /&gt;
1593 р. '''битва під П‘яткою''' з ополченням магнатів і шляхти.&lt;br /&gt;
Хитрістю заманили Косинського та стратили.&lt;br /&gt;
|1594 р. поверталися з походу. Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.&lt;br /&gt;
Притік селян та міщан.&lt;br /&gt;
Мета створити республіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстанці перемогли під '''Білою Церквою'''.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
В '''урочищі Солониця''' поляки оточили табір повстанців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протиріччя між реєстровцями (Лобота та Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Загальні риси:''' &lt;br /&gt;
•	звільнення від феодального (кріпацтво), національного (поляки, турки та татари) та релігійного (покатоличення) гніту, ІДЕАЛ КОЗАКА;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	спадок Київської Русі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	вплив європейської культури (Гуманізму, Реформації).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гуманізм''': напрям у європейській культурі, повернення до цінностей античної культури, найвища цінність людина.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники світового гуманізму:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франческо Петрарка'' італійський поет та вчений зібрав найбільшу бібліотеку, Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Данте''  італійський поет, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною мовою, а не латиною, поема «Божественна Комедія».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Максим Грек'' — православний святий, письменник, перекладач, писав полемічні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Франциск Скорина'' – французький першодрукар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українські гуманісти''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Юрій Дрогобич''' - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав &amp;quot;Прогностик&amp;quot; - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул &amp;quot;королівського лікаря&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський''' - письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Русин''' - перший гуманістичний поет України. 1509 видав збірку  своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реформація: '''социніанство''', братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Освіта:''' при православних церквах, єзуїтські колегіуми, протестантські, братські школи. Вища освіта європейські університети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозька Академія 1576-1580''' (ректор Герасим Смотрицький), викладачі Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс (майбутній константинопольський патріарх),вивчали «сім вільних наук»:граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика; три мови: слов‘янська, грецька, латинська. Випускники: Сагайдачний, Іов Борецький, М.Смотрицький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Vasyl-Kostantyn b.jpg|200px|thumb|left|Портрет Костянтина Острозького]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1261037445 perespe2.jpg|200px|thumb|left|Сторінки Пересопницького Євангелія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Василь-Костянтин Острозький''' - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перетворив Острог на центр культури. Розбудував '''Острозький замок''' під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У '''1576''' р відкрита '''Острозька слов'яно-греко-латинська академія'''. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою '''1581''' р. - '''«[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозька Біблія]»'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Єзуїтські колегії 1571 в Ярославлі(Галичина), Львові, Кам‘янці, Луцьку, Пермишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Братства''' ініціатори створення міщани. (1439, 1586 ставропігія) '''Львівське Успенське братство''', '''Київське Богоявленське братство''' (1615), Луцьке Чеснохресттське братство (1617). Братські школи 1585 Львівська, 1615 Київська(на кошти Гальшки Гулевичівни, Іов Борецький).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Література:''' 16 ст. виробництво паперу, '''1556-1561 Пересопницьке Євангеліє''' написане українською мовою.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Полемічна література''' (діалог про унію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Герасим Смотрицький''' – перший ректор Острозької Академії, полеміст, автор «Ключ царства небесного» (1587) та «Календаря римського нового».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1582 р папа Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар, центр опору Острог, православні залишилися на юліанському.&lt;br /&gt;
[[Файл:Apost Lvov b.jpg|200px|thumb|left|Гравюра з &amp;quot;Апостола&amp;quot; 1574]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Будинок-Корнякта-у-Львові.jpg|200px|thumb|left|Будинок Корнякта у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7-Lwow-dziedziniecKrolewskiej.jpg|200px|thumb|left|Італійське подвір'я в &amp;quot;Будинку Корнякта&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
'''Світська література''': переклади та перекази про Трою, Трістан і Ізольда (рицарський роман 12 ст),  Бову-королевича (російська). Оригінальний: «Промова каштеляна Мелешка» сатеричне зображення побуту панства і придворних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Літописи''': Київський, Баркулабівський (українсько-білоруський, повстання Наливайка), Супрасльський (створений у Білорусії, київський та Новгородський літописи, боротьба с татарами, похід Острозького битва під Оршею), хроніка Биховця (частина Литовського літопису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Друкування'''&lt;br /&gt;
Львів – '''«Апостол», «Буквар»(1574)''' [http://www.youtube.com/watch?v=6h25DT8rDeY Івана Федорова]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Острог – «Новий Завіт» (1580), '''[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозьку Біблію] (1581)'''- перше друковане слов‘янське видання Біблії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Підручники''': «Буквар» І.Федорова, «Адельфотес» (Арсеній, грецький філолог) - граматика у Львівській братській школі (1591), Лаврентія Зизанія (1596) – український вчений, автор «Граматики словенської» і «Лексиси» (перший словник, теорія віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура:''' оборонні замки, храми т монастирі. Міста: дитинець – проживав власник міста, влада, навколо посад – поселення ремісників та торговців, оточувався валами і мурами, міста розросталися поясами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замки''': Острозький, Луцький, Кам‘янець-Подільський (16 ст. Іов Претвич), Хотинський, Кременецький.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ренесансний стиль''': Львів, архітектори італійці - Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), українці – Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука). Споруди Львівського братства, вежа Успенської церкви, ансамбль будинків на площі Ринок, Петро Красовський - дзвіниця Вірменського собору, Чорна кам’яниця, каплиця Трьох Святителів. Петро Лука реставрував Луцький замок та Львівську рушу. Амвросій Прихильний у 1582 р. Збудував у Львові синагогу, та власний кам’яний будинок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Будинок Корнякта у Львові''' - палац — пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:350854196.jpg|200px|thumb|Меджибізький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:7856-qwv36.jpg|200px|thumb|left|Острозький замок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
'''Успенська (Волоська) церква у Львові''' була збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Меджибізький замок''' - пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі''' - дерев’яна церква Святого Духа (1502)була збудована в с. Потелич. Тризрубна,двоголова з піддашшям на випусках вінціві кронштейнах, церква складається з майжеквадратного центрального зрубу, до якогоприєднуються із заходу квадратний баби-нець, а зі сходу гранений п’ятистінний зрубз невеликими нішами з півночі і півдня.Церква належить до визначних споруд га-лицької школи народної архітектури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький замок''' - замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з ВежіМурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін. Зараз на території розташований Ост-розький краєзнавчий музей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мистецтво'''&lt;br /&gt;
[[Файл:83581651.jpg|200px|thumb|left|Ікона перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:72827353.jpg|200px|thumb|Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові]]&lt;br /&gt;
[[Файл:192703491.jpg|200px|thumb|left|Ікона «Святий Миколай»]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Stefan Batory. Стэфан Баторы (1576).jpg|200px|thumb|Стефан Баторій. Невідомий автор, близько 1576 р.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
Українська малярна школа з поширенням Ренесансу переймає риси італійської, німецької, нідерландської мистецьких шкіл. Відомі портрети Костянтина Корнякта та Івана Красовського. Відомі художники Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пересопницьке Євангеліє''' — визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Особливу цінність становлять високого рівня мініатюри, виконані в традиціях іконописної школи того часу, а також оригінальна плетінчаста та рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігаючи певну єдність з мистецтвом Відродження, має яскраво виражений характер українського книжного мистецтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 16 ст розвивається графіка. З появою книгодрукування виникає гравюра. Львівський гравер Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Євангеліст Лука. Гравюра зі львівського «Апостола» із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавнішихвважається гравюра «Апостол Лука», автором якої, як припускають деякі дослідники, є Л. Пилипович. Гравюра була вміщенав книзі «Апостол» 1574 р. — першому на-друкованому в українських землях творі.Видав «Апостола» визначний російськийта український першодрукар Іван Федоров(Федорович) у власній, організованій близь-ко 1572 р. друкарні у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ХIV–XV ст. були часом розквіту української ікони, періодом найвищих досягнень в іконописанні. Перші ікони з авторським підписом дійшли до нас із ХVI ст. Це '''ікони перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.''' — «Богородиця Одигітрія з пророками» та «Успіння» з церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові'''&lt;br /&gt;
М. Петрахнович продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу талюдини. У пасіях (страстях) Петрахновичвільно використовував гравюри Біблії Піскатора. Але Петрахнович прагнув конкретніше розкривати історичні події, якими вінвважав євангельські сцени, що виходило зарамки канонів іконопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви святого Миколая набережного. &lt;br /&gt;
Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Музика: 16 ст. багатоголосий спів узаконений константинопольським патріархом. П‘ятилінійний нотний стан точніше фіксував багатоголосі музичні твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світська музика: побутова пісня (кант), цехова та театральна музика. Музичні цехи – грали на весіллях та святах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=GCTFn-KoZHA Роксолана]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=515793</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=515793"/>
				<updated>2014-01-10T16:25:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Доба героїчних походів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;«Смутні часи» похід Владислава на Москву, П.Сагайдачний врятував короля від повного розгрому під Москвою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618 р. '''Деулінське перемир‘я'''  14,5 років, Річ Посполита Смоленщина та Новгород-Сіверщина (Чернігів), закріплене '''Полянівським миром''' 1634 р., після Смоленської війни 1632-1634 рр. землі роздані польській шляхті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Магнати здавали землі в оренду шляхті, яка нещадно експлуатували ресурси та селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великі міста: Київ, Львів, Перемишель, Луцьк, Кам‘янець-Подільський, Чернігів, Новгород-Сіверський тощо. Містечка – жителі займалися землеробством, сплачували грошовий чинш.  Магдебурзьке право та приватні міста.  Повинності в містах виконували тільки міщани, шляхта, духівництво, іноземці, які проживали в місті не платили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В кінці 16 ст. в слободах та прикордонних містечках спливав термін пільг. Закріпачення, фільварки, шляхта грабувала маєтки православних. Покозачення, втеча на Запоріжжя, Слобожанщину та Дон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Доба героїчних походів'''==&lt;br /&gt;
[[Файл:9999.jpg|200px|thumb|Гравюра з книги Касіяна Саковича &amp;quot;Віршна жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного&amp;quot;, 1622]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 04.jpg|200px|thumb|left|Доба героїчних походів]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 041.jpg|200px|thumb|Хотинська битва 1621 р]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Самійло Кішка''' - 1600-1602 козацький гетьман очолював походи в Молдавію, Семиграддя, Ліфляндію. Змальований у думі &amp;quot;Самійло Кішка&amp;quot;, де він врятував невільників з турецької галери.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом першої чверті 17 ст. козаки здобули турецькі фортеці Варна, Кілію,Ізмаїл, Білгород, Трапезунд, Синоп, штурмували Стамбул, здобули кримські укріплення Перекоп, Очаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622  — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови українське козацтво - захисник європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу (Повторити місце Османської імперії в світі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 17 ст. татарські війська на українських землях, «умиваючись по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», брали ясир. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ясир''' (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарем''' — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.&lt;br /&gt;
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Каторга''' — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії. &lt;br /&gt;
Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Дата'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Подія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Наслідки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1602 р.&lt;br /&gt;
|Розгром турецького флоту під Кілією &lt;br /&gt;
|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1606 р.&lt;br /&gt;
|здобули Варну&lt;br /&gt;
|найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1608 р.&lt;br /&gt;
|Захопили Перекоп&lt;br /&gt;
|«дивовижними хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1609 р. &lt;br /&gt;
|напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1614 р.&lt;br /&gt;
|напали на Трапезунд та Синоп&lt;br /&gt;
|козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1615 р. &lt;br /&gt;
|Атакували Стамбул&lt;br /&gt;
|80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1616 р.&lt;br /&gt;
|Взяли Кафу – найбільший невільничий ринок на Чорному морі.&lt;br /&gt;
|Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1624 р&lt;br /&gt;
|Один із найблискучіших походів на Стамбул&lt;br /&gt;
|Вони тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	також були шляхом здобуття засобів для існування, і частина з походів зводилася до пограбування турецьких берегів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618р. — похід [http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M П. Конашевича-Сагайдачного] на Москву;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1620''' р. — відновлення ієрархії православної церкви в Україні, посольство до російського царя – прийняти козаків на службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1620 р. - поразка поляків від Турків у битві під Цецорою. Загинув Михайло Хмельницький, Богдан Хмельницький потрапив у полон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тактика - мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стратегія - спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Хотинська війна'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Морські походи  козаків,  підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії → польсько-турецька війна 1614—1621 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У вересні 1620 р. польська армія (Станіславом Жолкевським), була розбита турками під Цецорою. Осман ІІ став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Сиґізмунд ІІІ не отримав допомоги від австрійських Габсбурґів і Папи Римського, змушений шукати підтримки в запорозького козацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запорозький гетьман Яків Нерода (Бородавка), вимагав визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва зібралася козацька рада - рішення взяти участь у поході проти турок разом із поляками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом ІІ. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA Козацько-селянські повстання 20-30-х рр]==&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Козацько-селянські повстання 20-30-х рр'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Марка Жмайла'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1625 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Тараса Федоровича (Трясила)я'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1630 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''П.Бута (Павлюка), Я.Острянина, Д.Гуні'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1637-1638 рр.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|При-чини&lt;br /&gt;
|Зменшення реєстру&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вимоги польського короля припинити напади на Туреччину&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безправ’я православного населення&lt;br /&gt;
|Закінчення строку пільг на Лівобережжі, введення кріпацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротьба проти кріпацтва&lt;br /&gt;
|Відмова предстаництва у сеймі для козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прийняття Владиславом ІV «Пунктів заспокоєння православних» та супротив католиків&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво фортеці Кодак  (1635 р зруйнована І.Сулимою)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід&lt;br /&gt;
|Битва '''біля м.Кирилова''' біля Курукового озера. Війська запорізького та польських військ (С.Конецпольський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).&lt;br /&gt;
|15 травня під Переяславом бій '''«Тарасова ніч»''' розгромили військо С.Конецпольського, повністю винищив його охорону — «Золоту роту».&lt;br /&gt;
|Битва '''під Кумейками''' (біля Черкас) і '''Боровицею''' (біля Чигирина) поразка козаків. Переговори, посередник Адам Кисіль.  Павлюк страчений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстання тривало на Лівобережжі. Розбили поляків '''під Голтвою'''. Оточення Я.Острянина. Поразка козаків під '''Лубнами й Жовниром''', перехід кордону Московської держави. &lt;br /&gt;
Переговори Д.Гуні, капітуляція, перхід на Дон&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Наслідки&lt;br /&gt;
|'''Куруківська угода''' 6 тис реєстр, повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, платня з казни, затверджував король, козаки жили тільки на державних землях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.&lt;br /&gt;
|'''Переяславська угода''' реєстр 8 тис.&lt;br /&gt;
|«'''Ординація війська запорізького'''» Реєстр 6 тис., інші кріпаки. ліквідована виборність старшини, крім сотників та отаманів. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Михайло Дорошенко''' - гетьман реєстрових козаків, брав участь у повстанні Марка Жмайла 1625 р. Уклав Куруківську угоду. Воювавз з татарами та турками під час одного з боїв поблизу Бахчисарая загинув. Згадується у пісні “Ой на горі, тай женці  жнуть…”&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво '''Кодака''' (Гійом де Боплан). Мета – перекрити шлях з Запоріжжя на Україну, під час повстань та втеч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1635''' р кошовий отаман Іван Сулима зруйнував Кодак. 1639 році відбудовано. Візьме Б.Хмельницький у 1648 р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іпатій Потій''' - Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став Київським греко-католицьким митрополитом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Владислав IV''' - польський король (1632-1648), син Сигізмунда ІІІ. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, підтримав визнання православної української митрополії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Йов Борецький''' народився в 70-х рр. XVI ст. в Бірчах на Перемишльщині в сім`ї дрібного шляхтича. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. Здобувши освіту, став учителем грецької та латинської мов у Львівській братській школі, ректором якої його було обрано 1604 р. З 1614 р. Борецький - київський священик. Брав участь у заснуванні Київського братства та його школи; Іванові Борецькому випало бути її першим ректором. Чи то під час свого ректорства, чи перегодом Іван Борецький постригся в ченці під іменем Йова. На початку 1618 р. Борецького обрали ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а 1620 р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs Петро Могила] народився в сім`ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет у грудні 1596 р. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім`я змушена була залишити Молдавію. Відтоді батьківщиною для Петра Могили стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі, Замойській академії та, можливо, ще й у європейських університетах. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С.Потоцького, коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського. Брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся у ченці. З 1627 р. він - архімандрит Києво-Печерської лаври, в 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. У 1631 р. заснував у Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Митрополит '''Йосиф-Вельямін Рутський''' доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви. На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення ''рівня освіти'' духівництва, наполегливо шукав способів ''порозумітися з православними'', вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков. Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів. Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - ''Василіанський''. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проявами ''реформації'' на Україні стали '''братства'''. Широких повноважень братствам надавало право '''ставропігії''' – автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, й користується спеціальними правами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ставропігійним, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське та київське Богоявленське братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльністю православних братств опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. За підтримки козацтва '''1615''' р. у Києві було засноване '''Богоявленське братство''', а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме за сприяння козацтва 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію. Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту і книгодрукування. Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її власним коштом. Йов Борецький згуртував навколо себе сузір’я талановитих учених, просвітителів, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були керманичі козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Олифер Голуб (Гетьман Сагайдачний заповів Оліферу Голубу гетьманську булаву). У боротьбі проти унії Борецький покладався передусім на козацтво.&lt;br /&gt;
Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р. Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. '''1632''' р. щойно обраний польський король Владислав IV підписав &amp;quot;'''Пункти заспокоєння руського народу'''&amp;quot;, за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Берестейської унії права:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- визначалися умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками щодо церков і земель тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заходи '''Петра Могили''' щодо '''оновлення церковного життя''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Поверталося майно й землі Українській православній церкві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Відновлення духовних святинь православ’я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною та авторитетною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=M2gMZsiMjZw '''Освіта''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За традицією школи діяли при церквах і монастирях, протестантські  школи,  єзуїтські колегіуми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братські школи, були слов'яно-греко-латинськими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Львові '''1586''' р. Перша братська школа в Україні. Заснували Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський та ін. Статут («порядок шкільний»; 1591) — видатна пам'ятка педагогічної думки. Він передбачав демократичні основи організації школи. У другій пол. 17 ст. школа занепала, а у 80-х рр. 18 ст. перестала існувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 16 ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1615''' р.  братська школа в [http://www.youtube.com/watch?v=7s1Y4-RpGME Києві]. Ректором був Йов Борецький. До Київського братства вступив гетьман П.Сагайдачний &amp;quot;з усім Військом Запорозьким&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1631 р.  Лаврська школа.  '''Петро Могила'''. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. '''1632''' р. - '''Києво-Могилянська академія'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс навчання 12 років, вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. &amp;quot;Сім вільних наук&amp;quot; - ''граматику, риторику, діалектику арифметику, геометрію, астрономію і музику''. У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу. П.Могила написав &amp;quot;Статут&amp;quot; колегії, за яким було створено студентські братства - старше і молодше. В нихстуденти мали самоврядування, дотримувалися певних правил, організовували різні свята, драматичні вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала '''друкарня Києво-Печерської лаври''' ('''1615''' р. архімандрит лаври '''Єлисей Плетенецький''').&lt;br /&gt;
Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо. Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архімандрит Києво-Печерської лаври '''Єлисей Плетенецький''', засновник Лаврської друкарні 1615 (1616 «Часослов»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В лаврі Є.Плетенецький зібрав гурток:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Захарія Копистенський''  (навчався у Львівській школі, написав передмову до «Часослову»), 1622 році написав церковно-історичний трактат &amp;quot;'''Палінодія&amp;quot;''' (Книга оборони&amp;quot;), як відповіль на трактат уніатського письменника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Па́мво Бери́нда''''' (працював у Львівській друкарні та школі, з 1619 у Лавру, Найвизначніша праця— друкований український словник '''«Лексикон словенський»''' (1627)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лаврентій Зизаній''' (Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат, '''«Лексис…»''' — перший український друкований ''словник'', «'''Грамматіка словенска''' совершенного искусства осми частей слова» (1596) — перший систематичний підручник церковнослов’янської мови, заклав основи віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великої популярності набувають види поезії такі як панегірики. Одним з найкращих зразків літературного жанру став '''&amp;quot;Вірш на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...&amp;quot; Касіяна Саковича''' (1622). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Берестейська церковна''' унія сприяла національно-культурному відродженню у вигляді хвилі '''полемічної літератури'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' (1540-1621) письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Смотрицький Герасим''' (?-1594) - український письменник, громадський і культурно-освітній діяч, педагог. Народився на Хмельниччині. З 1578 Герасим Смотрицький був першим ректором Острозької академії. Разом з Федоровим у 1578 Смотрицький готував Острозькі видання, включаючи Острозьку Біблію і &amp;quot;Буквар&amp;quot;. Написав полемічні трактати &amp;quot;Ключ царства небесного&amp;quot; і &amp;quot;Календар римський новий&amp;quot;, в яких критикував войовничі твори католиків та єзуїтів, направлені проти українського народу, його культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мелетій  Смотрицький''' (світське ім'я Максим Герасимович) (близько 1572-1633 pp.)- український церковний, і освітній діяч, філософ, письменник-полеміст, мовознавець. Освіту здобув в Острозький академії і Віленській єзуїтський колегії, мав ступінь доктора медицини. У 1618 1620 pp. Мелетій Смотрицький - викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 р.- православний полоцький архієпископ. Він написав низьку трактатів польською мовою в оборону православ'я, де відстоював гідність, права, звичаї, культуру та віру українців і білорусів. Мелетій Смотрицький автор підручник старослов'янської мови '''«Граматика словенська»''' (1619 p.), яку М. Ломоносов називав «воротами своєї ученості». Одним з перших серед тогочасних мислителів він зрозумів необхідність поєднання вітчизняної духовної традиції з надбанням латинського Заходу як запоруки майбутнього культурного прогресу українського народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захарія (Копистенський) архімандрит Києво-Печерської лаври автор творів: &amp;quot;Книга про віру...&amp;quot; (1619, м.Київ). Займався редагуванням та видавництвом творів: &amp;quot;Часослов&amp;quot; (1617, м.Київ), &amp;quot;Анфологіон&amp;quot; (1619, м.Київ) та ін. Найвідоміша праця - '''&amp;quot;Палінодія&amp;quot;''' (1622), присвячена захисту православ'я від нападів з боку католиків та уніатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Стефан Зизаній''' (1570-1621) ректор Львівської школи, автор антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Севастян Кленович''' (бл. 1550-1602 Гуманіст, ренесансна література поема «Роксоланія», тобто «Україна». У ній оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї і легенди. Це гімн праці, проголошення необхідності активного земного самоутвердження і самореалізації людини, як сенсу її життя. Кленович шукає місце своєму та іншим слов’янським народам у світовому історичному процесі, походження українського народу) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський-Роксолан''' (1513-1566 письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заслуговує на увагу літературна діяльність '''П.Могили'''. Видав &amp;quot;Літургіярон&amp;quot; ('''Служебник'''),який   став обов'язковим для кожного священника. &amp;quot;Православне ісповідання віри&amp;quot; у співавторстві з ігуменом Києво-Печерського монастиря І.Козловським, який був перекладений різними мовами і поширювався серед католиків і протестантів різних країн.  1646 році видав '''''&amp;quot;Требник&amp;quot;''''' - описи різних молебнів із використанням українських звичаїв і обрядів на випадок недуги, неврожаю, освячення нової хати тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густинський літопис'''  —  за місцем збереження одного зі списків твору — у Густинському Свято-Троїцькому монастирі. Написаний у 20—30-ті рр. 17 ст. Літопис  висвітлюються походження слов’ян та їх християнізація, а також подається короткий огляд подій після 13 ст. Виклад доведено до 1597. Туткоротко зображена історія козацтва &amp;quot;О началі козаков&amp;quot;. Автор підкреслює значення людини історичних знань. Мова літопису близька до народної.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Київський літопис''' з Межигірського монастиря містить записи з давніх літописів,а також працбпольських істориків. Виклад доведено до 1620 р (розповідь про Сагайдачного). Звертається увага на роль міщанства. Мова близька до народної. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький літописець''' та '''Львівський літопис''' описують повстання проти національно-релігійного гноблення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;quot;Хронограф&amp;quot;''' - 20-ті рр 17 ст боротьба з монголо-татарами, події 15-17 ст. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На XVI – XVII ст. випав розквіт українського епосу, '''дум''', балад, '''історичних пісень''', якими український народ відгукувався на нові умови свого історичного розвитку. Творцями й виконавцями дум та історичних пісень були '''кобзарі''', бандуристи, лірники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Драматична література й театр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI – першій половині XVII ст. почала формуватися українська драматургія. На початку XVII ст. набула поширення так звана '''шкільна драма'''. '''Інтермедії''' - вистави веселі побутові сценки, не повязані із сюжетом драми, виконувалися в перервах між діями самої драми.&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр - '''вертеп'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виникало багато нових міст. Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторами-європейцями. Деякі з архітекторів, чужинці за походженням, знайшли в Україні другу батьківщину і втілювали тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання з місцевими традиціями.&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila freska.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - '''будинок Корнякта''', '''Чорна кам’яниця''', пам'ятки, пов’язані з львівським Успенським братством - '''Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта'''. Авторами цих проектів були:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Римлянин''' ? - бл. 1618, львівський архітектор та будівничий, італієць за походженням, у 1585-1616 член цеху будiвничих Львова; поєднання стилю архітектури італ. Відродження з місцевою будівельною традицією; участь у спорудженні Успенської (Волоської) церкви, собору й монастиря бенедиктинок, храму бернардинів у Львові, парафiяльного собору й замку в Жовквi; каплиця Кампіанів у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Войтех Капінос''' - знаменитий львівський зодчий (1577 – після 1655), скульптор та зодчий, був членом львівського цеху (з 1601 р.). За його планом було збудовано костел Різдва Богородиці у Комарному (закінчений у 1658 р.) з фігурами святих на фасаді, виконаних цим майстром. Однією з його кращих робіт був надгробок Яна з Дуклі в бернардинському костелі у Львові, зроблений з червоного мармуру (1618). Його вважають також автором скульптур у каплиці Камп’янів у Латинському соборі та інших робіт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Амброджо Прихильний''' (?-1641) архітектор доби Ренесансу. Італієць за походженням. Брав участь у побудові синагоги Золотої Рози (1582, спільно з Адамом Покорою за проектом Павла Щасливого), замку Острозьких (1584—1589) у Старому Селі (тепер Пустомитівського району Львіської області). 1609 року продовжив будівництво вежі Єзуїтської хвіртки, розпочате 1602 року Войцехом Капіносом. Після смерті архітектора Павла Римлянина у 1598—1631 (за ін. дан., 1598—1629) закінчував (разом із Войцехом Капіносом) будівництво Успенської (Волоської) церкви та костелу бернардинців (1618—1630) у Львові. Проводив спорудження будинків Львівського братства, перебудовував у 1611 році власний будинок (тепер вулиця Староєврейська, № 26) та сусідній будинок райці Томи Карча (№ 28). Спорудив дерев'яні, а пізніше — кам'яні будівлі шпиталю і костелу св. Лазаря (1620—1640, спільно з Якубом Боні), міський костел у Жовкві (1604—1618) з дзвіницею (разом із Павлом Щасливим).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло́ Щасли́вий''' († 1610) — львівський будівничий доби Ренесансу, родом з Італії.&lt;br /&gt;
Від 1582 року був цехмістром львівського цеху мулярів. Його будови у Львові: синагога «Золота Роза» (1580—1582, за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори), школа єзуїтів, житлові будинки Марка Нахмановича й Ісаака Сюскюндовича та ін.&lt;br /&gt;
Від 1592 року жив у Жовкві, де від 1601 року був війтом. Тут за його проектом збудовано Жовківський замок (1596—1630), міські мури, костел св. Лаврентія та низку інших споруд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Петро Барбон'''  (р. н. невід. — 1588) — львівський архітектор. Походив з Італії, жив у Львові в 50—80-х роках XVI століття. Барбон збудував там дзвіницю при братській Успенській церкві, що носить назву «вежа Корнякта»(1572—1582) та палац у стилі палійського Відродження для купцяКонстантинаКорнякта (1571—1580). Мав великий вплив на творчість українських архітекторів П. Римлянина і А. Прихильного.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
Оборонні споруди&lt;br /&gt;
Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров`я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.&lt;br /&gt;
В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. Їхнє утвердження було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими.&lt;br /&gt;
У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.&lt;br /&gt;
Було перебудовано й замок в Острозі.&lt;br /&gt;
Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі.&lt;br /&gt;
Слави нездоланних фортець у XVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Фортеця Броди, споруджена в 1630-1635 рр., була потужним укріпленням, що мало вигляд п'ятикутного замку з п’ятьма бастіонами, який із західного боку поєднувався із міським укріпленням з десятьма бастіонами.&lt;br /&gt;
Будівництво замку в Бережанах було значно тривалішим. Розпочалося воно ще 1535 р. і здійснювалося за давньою (баштовою) системою. Згодом власники фортеці вирішили надати їй сучаснішого вигляду. Саме тому вежі-бастіони, споруджені в середині XVII ст., поєднувалися в ній з високими товстими мурами, характерними для давніших часів. Двох`ярусні галереї, мереживні навершя, тонке різьблення наближають замок до ренесансних палаців.&lt;br /&gt;
Замки у Збаражі, Золочеві й Підгір’ях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою.&lt;br /&gt;
Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами-бастіонами.&lt;br /&gt;
Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=515792</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=515792"/>
				<updated>2014-01-10T16:21:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Доба героїчних походів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;«Смутні часи» похід Владислава на Москву, П.Сагайдачний врятував короля від повного розгрому під Москвою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618 р. '''Деулінське перемир‘я'''  14,5 років, Річ Посполита Смоленщина та Новгород-Сіверщина (Чернігів), закріплене '''Полянівським миром''' 1634 р., після Смоленської війни 1632-1634 рр. землі роздані польській шляхті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Магнати здавали землі в оренду шляхті, яка нещадно експлуатували ресурси та селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великі міста: Київ, Львів, Перемишель, Луцьк, Кам‘янець-Подільський, Чернігів, Новгород-Сіверський тощо. Містечка – жителі займалися землеробством, сплачували грошовий чинш.  Магдебурзьке право та приватні міста.  Повинності в містах виконували тільки міщани, шляхта, духівництво, іноземці, які проживали в місті не платили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В кінці 16 ст. в слободах та прикордонних містечках спливав термін пільг. Закріпачення, фільварки, шляхта грабувала маєтки православних. Покозачення, втеча на Запоріжжя, Слобожанщину та Дон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Доба героїчних походів'''==&lt;br /&gt;
[[Файл:9999.jpg|200px|thumb|Гравюра з книги Касіяна Саковича &amp;quot;Віршна жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного&amp;quot;, 1622]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 04.jpg|200px|thumb|left|Доба героїчних походів]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 041.jpg|200px|thumb|Хотинська битва 1621 р]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Самійло Кішка''' - 1600-1602 козацький гетьман очолював походи в Молдавію, Семиграддя, Ліфляндію. Змальований у думі &amp;quot;Самійло Кішка&amp;quot;, де він врятував невільників з турецької галери.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом першої чверті 17 ст. козаки здобули турецькі фортеці Варна, Кілію,Ізмаїл, Білгород, Трапезунд, Синоп, штурмували Стамбул, здобули кримські укріплення Перекоп, Очаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622  — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови українське козацтво - захисник європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу (Повторити місце Османської імперії в світі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 17 ст. татарські війська на українських землях, «умиваючись по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», брали ясир. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ясир''' (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарем''' — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.&lt;br /&gt;
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Каторга''' — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії. &lt;br /&gt;
Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Дата'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Подія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Наслідки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1602 р.&lt;br /&gt;
|Розгром турецького флоту під Кілією &lt;br /&gt;
|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1606 р.&lt;br /&gt;
|здобули Варну&lt;br /&gt;
|найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1608 р.&lt;br /&gt;
|Захопили Перекоп&lt;br /&gt;
|«дивовижними хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1609 р. &lt;br /&gt;
|напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1614 р.&lt;br /&gt;
|напали на Трапезунд та Синоп&lt;br /&gt;
|козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1615 р. &lt;br /&gt;
|Атакували Стамбул&lt;br /&gt;
|80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1616 р.&lt;br /&gt;
|Взяли Кафу – найбільший невільничий ринок на Чорному морі.&lt;br /&gt;
|Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1624 р&lt;br /&gt;
|Один із найблискучіших походів на Стамбул&lt;br /&gt;
|Вони тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1616''' р. — здобуття українськими козаками Кафи — найбільшого невільницького ринку в Криму;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618р. — похід [http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M П. Конашевича-Сагайдачного] на Москву;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1620''' р. — відновлення ієрархії православної церкви в Україні, посольство до російського царя – прийняти козаків на службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1620 р. - поразка поляків від Турків у битві під Цецорою. Загинув Михайло Хмельницький, Богдан Хмельницький потрапив у полон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1621''' . — '''Хотинська битва''', козаки зупинили просування турків до Європи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тактика - мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стратегія - спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA Козацько-селянські повстання 20-30-х рр]==&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Козацько-селянські повстання 20-30-х рр'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Марка Жмайла'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1625 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Тараса Федоровича (Трясила)я'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1630 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''П.Бута (Павлюка), Я.Острянина, Д.Гуні'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1637-1638 рр.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|При-чини&lt;br /&gt;
|Зменшення реєстру&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вимоги польського короля припинити напади на Туреччину&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безправ’я православного населення&lt;br /&gt;
|Закінчення строку пільг на Лівобережжі, введення кріпацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротьба проти кріпацтва&lt;br /&gt;
|Відмова предстаництва у сеймі для козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прийняття Владиславом ІV «Пунктів заспокоєння православних» та супротив католиків&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво фортеці Кодак  (1635 р зруйнована І.Сулимою)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід&lt;br /&gt;
|Битва '''біля м.Кирилова''' біля Курукового озера. Війська запорізького та польських військ (С.Конецпольський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).&lt;br /&gt;
|15 травня під Переяславом бій '''«Тарасова ніч»''' розгромили військо С.Конецпольського, повністю винищив його охорону — «Золоту роту».&lt;br /&gt;
|Битва '''під Кумейками''' (біля Черкас) і '''Боровицею''' (біля Чигирина) поразка козаків. Переговори, посередник Адам Кисіль.  Павлюк страчений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстання тривало на Лівобережжі. Розбили поляків '''під Голтвою'''. Оточення Я.Острянина. Поразка козаків під '''Лубнами й Жовниром''', перехід кордону Московської держави. &lt;br /&gt;
Переговори Д.Гуні, капітуляція, перхід на Дон&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Наслідки&lt;br /&gt;
|'''Куруківська угода''' 6 тис реєстр, повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, платня з казни, затверджував король, козаки жили тільки на державних землях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.&lt;br /&gt;
|'''Переяславська угода''' реєстр 8 тис.&lt;br /&gt;
|«'''Ординація війська запорізького'''» Реєстр 6 тис., інші кріпаки. ліквідована виборність старшини, крім сотників та отаманів. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Михайло Дорошенко''' - гетьман реєстрових козаків, брав участь у повстанні Марка Жмайла 1625 р. Уклав Куруківську угоду. Воювавз з татарами та турками під час одного з боїв поблизу Бахчисарая загинув. Згадується у пісні “Ой на горі, тай женці  жнуть…”&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво '''Кодака''' (Гійом де Боплан). Мета – перекрити шлях з Запоріжжя на Україну, під час повстань та втеч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1635''' р кошовий отаман Іван Сулима зруйнував Кодак. 1639 році відбудовано. Візьме Б.Хмельницький у 1648 р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іпатій Потій''' - Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став Київським греко-католицьким митрополитом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Владислав IV''' - польський король (1632-1648), син Сигізмунда ІІІ. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, підтримав визнання православної української митрополії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Йов Борецький''' народився в 70-х рр. XVI ст. в Бірчах на Перемишльщині в сім`ї дрібного шляхтича. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. Здобувши освіту, став учителем грецької та латинської мов у Львівській братській школі, ректором якої його було обрано 1604 р. З 1614 р. Борецький - київський священик. Брав участь у заснуванні Київського братства та його школи; Іванові Борецькому випало бути її першим ректором. Чи то під час свого ректорства, чи перегодом Іван Борецький постригся в ченці під іменем Йова. На початку 1618 р. Борецького обрали ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а 1620 р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs Петро Могила] народився в сім`ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет у грудні 1596 р. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім`я змушена була залишити Молдавію. Відтоді батьківщиною для Петра Могили стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі, Замойській академії та, можливо, ще й у європейських університетах. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С.Потоцького, коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського. Брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся у ченці. З 1627 р. він - архімандрит Києво-Печерської лаври, в 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. У 1631 р. заснував у Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Митрополит '''Йосиф-Вельямін Рутський''' доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви. На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення ''рівня освіти'' духівництва, наполегливо шукав способів ''порозумітися з православними'', вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков. Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів. Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - ''Василіанський''. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проявами ''реформації'' на Україні стали '''братства'''. Широких повноважень братствам надавало право '''ставропігії''' – автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, й користується спеціальними правами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ставропігійним, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське та київське Богоявленське братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльністю православних братств опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. За підтримки козацтва '''1615''' р. у Києві було засноване '''Богоявленське братство''', а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме за сприяння козацтва 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію. Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту і книгодрукування. Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її власним коштом. Йов Борецький згуртував навколо себе сузір’я талановитих учених, просвітителів, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були керманичі козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Олифер Голуб (Гетьман Сагайдачний заповів Оліферу Голубу гетьманську булаву). У боротьбі проти унії Борецький покладався передусім на козацтво.&lt;br /&gt;
Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р. Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. '''1632''' р. щойно обраний польський король Владислав IV підписав &amp;quot;'''Пункти заспокоєння руського народу'''&amp;quot;, за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Берестейської унії права:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- визначалися умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками щодо церков і земель тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заходи '''Петра Могили''' щодо '''оновлення церковного життя''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Поверталося майно й землі Українській православній церкві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Відновлення духовних святинь православ’я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною та авторитетною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=M2gMZsiMjZw '''Освіта''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За традицією школи діяли при церквах і монастирях, протестантські  школи,  єзуїтські колегіуми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братські школи, були слов'яно-греко-латинськими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Львові '''1586''' р. Перша братська школа в Україні. Заснували Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський та ін. Статут («порядок шкільний»; 1591) — видатна пам'ятка педагогічної думки. Він передбачав демократичні основи організації школи. У другій пол. 17 ст. школа занепала, а у 80-х рр. 18 ст. перестала існувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 16 ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1615''' р.  братська школа в [http://www.youtube.com/watch?v=7s1Y4-RpGME Києві]. Ректором був Йов Борецький. До Київського братства вступив гетьман П.Сагайдачний &amp;quot;з усім Військом Запорозьким&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1631 р.  Лаврська школа.  '''Петро Могила'''. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. '''1632''' р. - '''Києво-Могилянська академія'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс навчання 12 років, вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. &amp;quot;Сім вільних наук&amp;quot; - ''граматику, риторику, діалектику арифметику, геометрію, астрономію і музику''. У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу. П.Могила написав &amp;quot;Статут&amp;quot; колегії, за яким було створено студентські братства - старше і молодше. В нихстуденти мали самоврядування, дотримувалися певних правил, організовували різні свята, драматичні вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала '''друкарня Києво-Печерської лаври''' ('''1615''' р. архімандрит лаври '''Єлисей Плетенецький''').&lt;br /&gt;
Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо. Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архімандрит Києво-Печерської лаври '''Єлисей Плетенецький''', засновник Лаврської друкарні 1615 (1616 «Часослов»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В лаврі Є.Плетенецький зібрав гурток:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Захарія Копистенський''  (навчався у Львівській школі, написав передмову до «Часослову»), 1622 році написав церковно-історичний трактат &amp;quot;'''Палінодія&amp;quot;''' (Книга оборони&amp;quot;), як відповіль на трактат уніатського письменника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Па́мво Бери́нда''''' (працював у Львівській друкарні та школі, з 1619 у Лавру, Найвизначніша праця— друкований український словник '''«Лексикон словенський»''' (1627)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лаврентій Зизаній''' (Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат, '''«Лексис…»''' — перший український друкований ''словник'', «'''Грамматіка словенска''' совершенного искусства осми частей слова» (1596) — перший систематичний підручник церковнослов’янської мови, заклав основи віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великої популярності набувають види поезії такі як панегірики. Одним з найкращих зразків літературного жанру став '''&amp;quot;Вірш на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...&amp;quot; Касіяна Саковича''' (1622). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Берестейська церковна''' унія сприяла національно-культурному відродженню у вигляді хвилі '''полемічної літератури'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' (1540-1621) письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Смотрицький Герасим''' (?-1594) - український письменник, громадський і культурно-освітній діяч, педагог. Народився на Хмельниччині. З 1578 Герасим Смотрицький був першим ректором Острозької академії. Разом з Федоровим у 1578 Смотрицький готував Острозькі видання, включаючи Острозьку Біблію і &amp;quot;Буквар&amp;quot;. Написав полемічні трактати &amp;quot;Ключ царства небесного&amp;quot; і &amp;quot;Календар римський новий&amp;quot;, в яких критикував войовничі твори католиків та єзуїтів, направлені проти українського народу, його культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мелетій  Смотрицький''' (світське ім'я Максим Герасимович) (близько 1572-1633 pp.)- український церковний, і освітній діяч, філософ, письменник-полеміст, мовознавець. Освіту здобув в Острозький академії і Віленській єзуїтський колегії, мав ступінь доктора медицини. У 1618 1620 pp. Мелетій Смотрицький - викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 р.- православний полоцький архієпископ. Він написав низьку трактатів польською мовою в оборону православ'я, де відстоював гідність, права, звичаї, культуру та віру українців і білорусів. Мелетій Смотрицький автор підручник старослов'янської мови '''«Граматика словенська»''' (1619 p.), яку М. Ломоносов називав «воротами своєї ученості». Одним з перших серед тогочасних мислителів він зрозумів необхідність поєднання вітчизняної духовної традиції з надбанням латинського Заходу як запоруки майбутнього культурного прогресу українського народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захарія (Копистенський) архімандрит Києво-Печерської лаври автор творів: &amp;quot;Книга про віру...&amp;quot; (1619, м.Київ). Займався редагуванням та видавництвом творів: &amp;quot;Часослов&amp;quot; (1617, м.Київ), &amp;quot;Анфологіон&amp;quot; (1619, м.Київ) та ін. Найвідоміша праця - '''&amp;quot;Палінодія&amp;quot;''' (1622), присвячена захисту православ'я від нападів з боку католиків та уніатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Стефан Зизаній''' (1570-1621) ректор Львівської школи, автор антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Севастян Кленович''' (бл. 1550-1602 Гуманіст, ренесансна література поема «Роксоланія», тобто «Україна». У ній оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї і легенди. Це гімн праці, проголошення необхідності активного земного самоутвердження і самореалізації людини, як сенсу її життя. Кленович шукає місце своєму та іншим слов’янським народам у світовому історичному процесі, походження українського народу) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський-Роксолан''' (1513-1566 письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заслуговує на увагу літературна діяльність '''П.Могили'''. Видав &amp;quot;Літургіярон&amp;quot; ('''Служебник'''),який   став обов'язковим для кожного священника. &amp;quot;Православне ісповідання віри&amp;quot; у співавторстві з ігуменом Києво-Печерського монастиря І.Козловським, який був перекладений різними мовами і поширювався серед католиків і протестантів різних країн.  1646 році видав '''''&amp;quot;Требник&amp;quot;''''' - описи різних молебнів із використанням українських звичаїв і обрядів на випадок недуги, неврожаю, освячення нової хати тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густинський літопис'''  —  за місцем збереження одного зі списків твору — у Густинському Свято-Троїцькому монастирі. Написаний у 20—30-ті рр. 17 ст. Літопис  висвітлюються походження слов’ян та їх християнізація, а також подається короткий огляд подій після 13 ст. Виклад доведено до 1597. Туткоротко зображена історія козацтва &amp;quot;О началі козаков&amp;quot;. Автор підкреслює значення людини історичних знань. Мова літопису близька до народної.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Київський літопис''' з Межигірського монастиря містить записи з давніх літописів,а також працбпольських істориків. Виклад доведено до 1620 р (розповідь про Сагайдачного). Звертається увага на роль міщанства. Мова близька до народної. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький літописець''' та '''Львівський літопис''' описують повстання проти національно-релігійного гноблення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;quot;Хронограф&amp;quot;''' - 20-ті рр 17 ст боротьба з монголо-татарами, події 15-17 ст. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На XVI – XVII ст. випав розквіт українського епосу, '''дум''', балад, '''історичних пісень''', якими український народ відгукувався на нові умови свого історичного розвитку. Творцями й виконавцями дум та історичних пісень були '''кобзарі''', бандуристи, лірники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Драматична література й театр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI – першій половині XVII ст. почала формуватися українська драматургія. На початку XVII ст. набула поширення так звана '''шкільна драма'''. '''Інтермедії''' - вистави веселі побутові сценки, не повязані із сюжетом драми, виконувалися в перервах між діями самої драми.&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр - '''вертеп'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виникало багато нових міст. Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторами-європейцями. Деякі з архітекторів, чужинці за походженням, знайшли в Україні другу батьківщину і втілювали тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання з місцевими традиціями.&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila freska.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - '''будинок Корнякта''', '''Чорна кам’яниця''', пам'ятки, пов’язані з львівським Успенським братством - '''Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта'''. Авторами цих проектів були:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Римлянин''' ? - бл. 1618, львівський архітектор та будівничий, італієць за походженням, у 1585-1616 член цеху будiвничих Львова; поєднання стилю архітектури італ. Відродження з місцевою будівельною традицією; участь у спорудженні Успенської (Волоської) церкви, собору й монастиря бенедиктинок, храму бернардинів у Львові, парафiяльного собору й замку в Жовквi; каплиця Кампіанів у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Войтех Капінос''' - знаменитий львівський зодчий (1577 – після 1655), скульптор та зодчий, був членом львівського цеху (з 1601 р.). За його планом було збудовано костел Різдва Богородиці у Комарному (закінчений у 1658 р.) з фігурами святих на фасаді, виконаних цим майстром. Однією з його кращих робіт був надгробок Яна з Дуклі в бернардинському костелі у Львові, зроблений з червоного мармуру (1618). Його вважають також автором скульптур у каплиці Камп’янів у Латинському соборі та інших робіт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Амброджо Прихильний''' (?-1641) архітектор доби Ренесансу. Італієць за походженням. Брав участь у побудові синагоги Золотої Рози (1582, спільно з Адамом Покорою за проектом Павла Щасливого), замку Острозьких (1584—1589) у Старому Селі (тепер Пустомитівського району Львіської області). 1609 року продовжив будівництво вежі Єзуїтської хвіртки, розпочате 1602 року Войцехом Капіносом. Після смерті архітектора Павла Римлянина у 1598—1631 (за ін. дан., 1598—1629) закінчував (разом із Войцехом Капіносом) будівництво Успенської (Волоської) церкви та костелу бернардинців (1618—1630) у Львові. Проводив спорудження будинків Львівського братства, перебудовував у 1611 році власний будинок (тепер вулиця Староєврейська, № 26) та сусідній будинок райці Томи Карча (№ 28). Спорудив дерев'яні, а пізніше — кам'яні будівлі шпиталю і костелу св. Лазаря (1620—1640, спільно з Якубом Боні), міський костел у Жовкві (1604—1618) з дзвіницею (разом із Павлом Щасливим).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло́ Щасли́вий''' († 1610) — львівський будівничий доби Ренесансу, родом з Італії.&lt;br /&gt;
Від 1582 року був цехмістром львівського цеху мулярів. Його будови у Львові: синагога «Золота Роза» (1580—1582, за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори), школа єзуїтів, житлові будинки Марка Нахмановича й Ісаака Сюскюндовича та ін.&lt;br /&gt;
Від 1592 року жив у Жовкві, де від 1601 року був війтом. Тут за його проектом збудовано Жовківський замок (1596—1630), міські мури, костел св. Лаврентія та низку інших споруд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Петро Барбон'''  (р. н. невід. — 1588) — львівський архітектор. Походив з Італії, жив у Львові в 50—80-х роках XVI століття. Барбон збудував там дзвіницю при братській Успенській церкві, що носить назву «вежа Корнякта»(1572—1582) та палац у стилі палійського Відродження для купцяКонстантинаКорнякта (1571—1580). Мав великий вплив на творчість українських архітекторів П. Римлянина і А. Прихильного.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
Оборонні споруди&lt;br /&gt;
Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров`я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.&lt;br /&gt;
В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. Їхнє утвердження було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими.&lt;br /&gt;
У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.&lt;br /&gt;
Було перебудовано й замок в Острозі.&lt;br /&gt;
Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі.&lt;br /&gt;
Слави нездоланних фортець у XVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Фортеця Броди, споруджена в 1630-1635 рр., була потужним укріпленням, що мало вигляд п'ятикутного замку з п’ятьма бастіонами, який із західного боку поєднувався із міським укріпленням з десятьма бастіонами.&lt;br /&gt;
Будівництво замку в Бережанах було значно тривалішим. Розпочалося воно ще 1535 р. і здійснювалося за давньою (баштовою) системою. Згодом власники фортеці вирішили надати їй сучаснішого вигляду. Саме тому вежі-бастіони, споруджені в середині XVII ст., поєднувалися в ній з високими товстими мурами, характерними для давніших часів. Двох`ярусні галереї, мереживні навершя, тонке різьблення наближають замок до ренесансних палаців.&lt;br /&gt;
Замки у Збаражі, Золочеві й Підгір’ях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою.&lt;br /&gt;
Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами-бастіонами.&lt;br /&gt;
Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=515761</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=515761"/>
				<updated>2014-01-10T15:01:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Доба героїчних походів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;«Смутні часи» похід Владислава на Москву, П.Сагайдачний врятував короля від повного розгрому під Москвою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618 р. '''Деулінське перемир‘я'''  14,5 років, Річ Посполита Смоленщина та Новгород-Сіверщина (Чернігів), закріплене '''Полянівським миром''' 1634 р., після Смоленської війни 1632-1634 рр. землі роздані польській шляхті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Магнати здавали землі в оренду шляхті, яка нещадно експлуатували ресурси та селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великі міста: Київ, Львів, Перемишель, Луцьк, Кам‘янець-Подільський, Чернігів, Новгород-Сіверський тощо. Містечка – жителі займалися землеробством, сплачували грошовий чинш.  Магдебурзьке право та приватні міста.  Повинності в містах виконували тільки міщани, шляхта, духівництво, іноземці, які проживали в місті не платили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В кінці 16 ст. в слободах та прикордонних містечках спливав термін пільг. Закріпачення, фільварки, шляхта грабувала маєтки православних. Покозачення, втеча на Запоріжжя, Слобожанщину та Дон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Доба героїчних походів'''==&lt;br /&gt;
[[Файл:9999.jpg|200px|thumb|Гравюра з книги Касіяна Саковича &amp;quot;Віршна жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного&amp;quot;, 1622]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 04.jpg|200px|thumb|left|Доба героїчних походів]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 041.jpg|200px|thumb|Хотинська битва 1621 р]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Самійло Кішка''' - 1600-1602 козацький гетьман очолював походи в Молдавію, Семиграддя, Ліфляндію. Змальований у думі &amp;quot;Самійло Кішка&amp;quot;, де він врятував невільників з турецької галери.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом першої чверті 17 ст. козаки здобули турецькі фортеці Варна, Кілію,Ізмаїл, Білгород, Трапезунд, Синоп, штурмували Стамбул, здобули кримські укріплення Перекоп, Очаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622  — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови українське козацтво - захисник європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу (Повторити місце Османської імперії в світі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 17 ст. татарські війська на українських землях, «умиваючись по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», брали ясир. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ясир''' (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарем''' — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.&lt;br /&gt;
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Каторга''' — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії. &lt;br /&gt;
Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Дата'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Подія'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Наслідки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1602 р.&lt;br /&gt;
|Розгром турецького флоту під Кілією &lt;br /&gt;
|на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1616''' р. — здобуття українськими козаками Кафи — найбільшого невільницького ринку в Криму;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618р. — похід [http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M П. Конашевича-Сагайдачного] на Москву;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1620''' р. — відновлення ієрархії православної церкви в Україні, посольство до російського царя – прийняти козаків на службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1620 р. - поразка поляків від Турків у битві під Цецорою. Загинув Михайло Хмельницький, Богдан Хмельницький потрапив у полон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1621''' . — '''Хотинська битва''', козаки зупинили просування турків до Європи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тактика - мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стратегія - спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA Козацько-селянські повстання 20-30-х рр]==&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Козацько-селянські повстання 20-30-х рр'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Марка Жмайла'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1625 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Тараса Федоровича (Трясила)я'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1630 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''П.Бута (Павлюка), Я.Острянина, Д.Гуні'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1637-1638 рр.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|При-чини&lt;br /&gt;
|Зменшення реєстру&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вимоги польського короля припинити напади на Туреччину&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безправ’я православного населення&lt;br /&gt;
|Закінчення строку пільг на Лівобережжі, введення кріпацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротьба проти кріпацтва&lt;br /&gt;
|Відмова предстаництва у сеймі для козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прийняття Владиславом ІV «Пунктів заспокоєння православних» та супротив католиків&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво фортеці Кодак  (1635 р зруйнована І.Сулимою)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід&lt;br /&gt;
|Битва '''біля м.Кирилова''' біля Курукового озера. Війська запорізького та польських військ (С.Конецпольський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).&lt;br /&gt;
|15 травня під Переяславом бій '''«Тарасова ніч»''' розгромили військо С.Конецпольського, повністю винищив його охорону — «Золоту роту».&lt;br /&gt;
|Битва '''під Кумейками''' (біля Черкас) і '''Боровицею''' (біля Чигирина) поразка козаків. Переговори, посередник Адам Кисіль.  Павлюк страчений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстання тривало на Лівобережжі. Розбили поляків '''під Голтвою'''. Оточення Я.Острянина. Поразка козаків під '''Лубнами й Жовниром''', перехід кордону Московської держави. &lt;br /&gt;
Переговори Д.Гуні, капітуляція, перхід на Дон&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Наслідки&lt;br /&gt;
|'''Куруківська угода''' 6 тис реєстр, повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, платня з казни, затверджував король, козаки жили тільки на державних землях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.&lt;br /&gt;
|'''Переяславська угода''' реєстр 8 тис.&lt;br /&gt;
|«'''Ординація війська запорізького'''» Реєстр 6 тис., інші кріпаки. ліквідована виборність старшини, крім сотників та отаманів. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Михайло Дорошенко''' - гетьман реєстрових козаків, брав участь у повстанні Марка Жмайла 1625 р. Уклав Куруківську угоду. Воювавз з татарами та турками під час одного з боїв поблизу Бахчисарая загинув. Згадується у пісні “Ой на горі, тай женці  жнуть…”&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво '''Кодака''' (Гійом де Боплан). Мета – перекрити шлях з Запоріжжя на Україну, під час повстань та втеч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1635''' р кошовий отаман Іван Сулима зруйнував Кодак. 1639 році відбудовано. Візьме Б.Хмельницький у 1648 р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іпатій Потій''' - Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став Київським греко-католицьким митрополитом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Владислав IV''' - польський король (1632-1648), син Сигізмунда ІІІ. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, підтримав визнання православної української митрополії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Йов Борецький''' народився в 70-х рр. XVI ст. в Бірчах на Перемишльщині в сім`ї дрібного шляхтича. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. Здобувши освіту, став учителем грецької та латинської мов у Львівській братській школі, ректором якої його було обрано 1604 р. З 1614 р. Борецький - київський священик. Брав участь у заснуванні Київського братства та його школи; Іванові Борецькому випало бути її першим ректором. Чи то під час свого ректорства, чи перегодом Іван Борецький постригся в ченці під іменем Йова. На початку 1618 р. Борецького обрали ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а 1620 р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs Петро Могила] народився в сім`ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет у грудні 1596 р. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім`я змушена була залишити Молдавію. Відтоді батьківщиною для Петра Могили стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі, Замойській академії та, можливо, ще й у європейських університетах. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С.Потоцького, коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського. Брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся у ченці. З 1627 р. він - архімандрит Києво-Печерської лаври, в 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. У 1631 р. заснував у Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Митрополит '''Йосиф-Вельямін Рутський''' доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви. На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення ''рівня освіти'' духівництва, наполегливо шукав способів ''порозумітися з православними'', вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков. Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів. Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - ''Василіанський''. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проявами ''реформації'' на Україні стали '''братства'''. Широких повноважень братствам надавало право '''ставропігії''' – автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, й користується спеціальними правами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ставропігійним, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське та київське Богоявленське братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльністю православних братств опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. За підтримки козацтва '''1615''' р. у Києві було засноване '''Богоявленське братство''', а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме за сприяння козацтва 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію. Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту і книгодрукування. Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її власним коштом. Йов Борецький згуртував навколо себе сузір’я талановитих учених, просвітителів, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були керманичі козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Олифер Голуб (Гетьман Сагайдачний заповів Оліферу Голубу гетьманську булаву). У боротьбі проти унії Борецький покладався передусім на козацтво.&lt;br /&gt;
Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р. Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. '''1632''' р. щойно обраний польський король Владислав IV підписав &amp;quot;'''Пункти заспокоєння руського народу'''&amp;quot;, за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Берестейської унії права:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- визначалися умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками щодо церков і земель тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заходи '''Петра Могили''' щодо '''оновлення церковного життя''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Поверталося майно й землі Українській православній церкві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Відновлення духовних святинь православ’я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною та авторитетною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=M2gMZsiMjZw '''Освіта''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За традицією школи діяли при церквах і монастирях, протестантські  школи,  єзуїтські колегіуми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братські школи, були слов'яно-греко-латинськими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Львові '''1586''' р. Перша братська школа в Україні. Заснували Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський та ін. Статут («порядок шкільний»; 1591) — видатна пам'ятка педагогічної думки. Він передбачав демократичні основи організації школи. У другій пол. 17 ст. школа занепала, а у 80-х рр. 18 ст. перестала існувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 16 ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1615''' р.  братська школа в [http://www.youtube.com/watch?v=7s1Y4-RpGME Києві]. Ректором був Йов Борецький. До Київського братства вступив гетьман П.Сагайдачний &amp;quot;з усім Військом Запорозьким&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1631 р.  Лаврська школа.  '''Петро Могила'''. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. '''1632''' р. - '''Києво-Могилянська академія'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс навчання 12 років, вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. &amp;quot;Сім вільних наук&amp;quot; - ''граматику, риторику, діалектику арифметику, геометрію, астрономію і музику''. У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу. П.Могила написав &amp;quot;Статут&amp;quot; колегії, за яким було створено студентські братства - старше і молодше. В нихстуденти мали самоврядування, дотримувалися певних правил, організовували різні свята, драматичні вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала '''друкарня Києво-Печерської лаври''' ('''1615''' р. архімандрит лаври '''Єлисей Плетенецький''').&lt;br /&gt;
Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо. Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архімандрит Києво-Печерської лаври '''Єлисей Плетенецький''', засновник Лаврської друкарні 1615 (1616 «Часослов»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В лаврі Є.Плетенецький зібрав гурток:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Захарія Копистенський''  (навчався у Львівській школі, написав передмову до «Часослову»), 1622 році написав церковно-історичний трактат &amp;quot;'''Палінодія&amp;quot;''' (Книга оборони&amp;quot;), як відповіль на трактат уніатського письменника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Па́мво Бери́нда''''' (працював у Львівській друкарні та школі, з 1619 у Лавру, Найвизначніша праця— друкований український словник '''«Лексикон словенський»''' (1627)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лаврентій Зизаній''' (Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат, '''«Лексис…»''' — перший український друкований ''словник'', «'''Грамматіка словенска''' совершенного искусства осми частей слова» (1596) — перший систематичний підручник церковнослов’янської мови, заклав основи віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великої популярності набувають види поезії такі як панегірики. Одним з найкращих зразків літературного жанру став '''&amp;quot;Вірш на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...&amp;quot; Касіяна Саковича''' (1622). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Берестейська церковна''' унія сприяла національно-культурному відродженню у вигляді хвилі '''полемічної літератури'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' (1540-1621) письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Смотрицький Герасим''' (?-1594) - український письменник, громадський і культурно-освітній діяч, педагог. Народився на Хмельниччині. З 1578 Герасим Смотрицький був першим ректором Острозької академії. Разом з Федоровим у 1578 Смотрицький готував Острозькі видання, включаючи Острозьку Біблію і &amp;quot;Буквар&amp;quot;. Написав полемічні трактати &amp;quot;Ключ царства небесного&amp;quot; і &amp;quot;Календар римський новий&amp;quot;, в яких критикував войовничі твори католиків та єзуїтів, направлені проти українського народу, його культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мелетій  Смотрицький''' (світське ім'я Максим Герасимович) (близько 1572-1633 pp.)- український церковний, і освітній діяч, філософ, письменник-полеміст, мовознавець. Освіту здобув в Острозький академії і Віленській єзуїтський колегії, мав ступінь доктора медицини. У 1618 1620 pp. Мелетій Смотрицький - викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 р.- православний полоцький архієпископ. Він написав низьку трактатів польською мовою в оборону православ'я, де відстоював гідність, права, звичаї, культуру та віру українців і білорусів. Мелетій Смотрицький автор підручник старослов'янської мови '''«Граматика словенська»''' (1619 p.), яку М. Ломоносов називав «воротами своєї ученості». Одним з перших серед тогочасних мислителів він зрозумів необхідність поєднання вітчизняної духовної традиції з надбанням латинського Заходу як запоруки майбутнього культурного прогресу українського народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захарія (Копистенський) архімандрит Києво-Печерської лаври автор творів: &amp;quot;Книга про віру...&amp;quot; (1619, м.Київ). Займався редагуванням та видавництвом творів: &amp;quot;Часослов&amp;quot; (1617, м.Київ), &amp;quot;Анфологіон&amp;quot; (1619, м.Київ) та ін. Найвідоміша праця - '''&amp;quot;Палінодія&amp;quot;''' (1622), присвячена захисту православ'я від нападів з боку католиків та уніатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Стефан Зизаній''' (1570-1621) ректор Львівської школи, автор антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Севастян Кленович''' (бл. 1550-1602 Гуманіст, ренесансна література поема «Роксоланія», тобто «Україна». У ній оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї і легенди. Це гімн праці, проголошення необхідності активного земного самоутвердження і самореалізації людини, як сенсу її життя. Кленович шукає місце своєму та іншим слов’янським народам у світовому історичному процесі, походження українського народу) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський-Роксолан''' (1513-1566 письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заслуговує на увагу літературна діяльність '''П.Могили'''. Видав &amp;quot;Літургіярон&amp;quot; ('''Служебник'''),який   став обов'язковим для кожного священника. &amp;quot;Православне ісповідання віри&amp;quot; у співавторстві з ігуменом Києво-Печерського монастиря І.Козловським, який був перекладений різними мовами і поширювався серед католиків і протестантів різних країн.  1646 році видав '''''&amp;quot;Требник&amp;quot;''''' - описи різних молебнів із використанням українських звичаїв і обрядів на випадок недуги, неврожаю, освячення нової хати тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густинський літопис'''  —  за місцем збереження одного зі списків твору — у Густинському Свято-Троїцькому монастирі. Написаний у 20—30-ті рр. 17 ст. Літопис  висвітлюються походження слов’ян та їх християнізація, а також подається короткий огляд подій після 13 ст. Виклад доведено до 1597. Туткоротко зображена історія козацтва &amp;quot;О началі козаков&amp;quot;. Автор підкреслює значення людини історичних знань. Мова літопису близька до народної.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Київський літопис''' з Межигірського монастиря містить записи з давніх літописів,а також працбпольських істориків. Виклад доведено до 1620 р (розповідь про Сагайдачного). Звертається увага на роль міщанства. Мова близька до народної. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький літописець''' та '''Львівський літопис''' описують повстання проти національно-релігійного гноблення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;quot;Хронограф&amp;quot;''' - 20-ті рр 17 ст боротьба з монголо-татарами, події 15-17 ст. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На XVI – XVII ст. випав розквіт українського епосу, '''дум''', балад, '''історичних пісень''', якими український народ відгукувався на нові умови свого історичного розвитку. Творцями й виконавцями дум та історичних пісень були '''кобзарі''', бандуристи, лірники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Драматична література й театр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI – першій половині XVII ст. почала формуватися українська драматургія. На початку XVII ст. набула поширення так звана '''шкільна драма'''. '''Інтермедії''' - вистави веселі побутові сценки, не повязані із сюжетом драми, виконувалися в перервах між діями самої драми.&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр - '''вертеп'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виникало багато нових міст. Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторами-європейцями. Деякі з архітекторів, чужинці за походженням, знайшли в Україні другу батьківщину і втілювали тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання з місцевими традиціями.&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila freska.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - '''будинок Корнякта''', '''Чорна кам’яниця''', пам'ятки, пов’язані з львівським Успенським братством - '''Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта'''. Авторами цих проектів були:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Римлянин''' ? - бл. 1618, львівський архітектор та будівничий, італієць за походженням, у 1585-1616 член цеху будiвничих Львова; поєднання стилю архітектури італ. Відродження з місцевою будівельною традицією; участь у спорудженні Успенської (Волоської) церкви, собору й монастиря бенедиктинок, храму бернардинів у Львові, парафiяльного собору й замку в Жовквi; каплиця Кампіанів у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Войтех Капінос''' - знаменитий львівський зодчий (1577 – після 1655), скульптор та зодчий, був членом львівського цеху (з 1601 р.). За його планом було збудовано костел Різдва Богородиці у Комарному (закінчений у 1658 р.) з фігурами святих на фасаді, виконаних цим майстром. Однією з його кращих робіт був надгробок Яна з Дуклі в бернардинському костелі у Львові, зроблений з червоного мармуру (1618). Його вважають також автором скульптур у каплиці Камп’янів у Латинському соборі та інших робіт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Амброджо Прихильний''' (?-1641) архітектор доби Ренесансу. Італієць за походженням. Брав участь у побудові синагоги Золотої Рози (1582, спільно з Адамом Покорою за проектом Павла Щасливого), замку Острозьких (1584—1589) у Старому Селі (тепер Пустомитівського району Львіської області). 1609 року продовжив будівництво вежі Єзуїтської хвіртки, розпочате 1602 року Войцехом Капіносом. Після смерті архітектора Павла Римлянина у 1598—1631 (за ін. дан., 1598—1629) закінчував (разом із Войцехом Капіносом) будівництво Успенської (Волоської) церкви та костелу бернардинців (1618—1630) у Львові. Проводив спорудження будинків Львівського братства, перебудовував у 1611 році власний будинок (тепер вулиця Староєврейська, № 26) та сусідній будинок райці Томи Карча (№ 28). Спорудив дерев'яні, а пізніше — кам'яні будівлі шпиталю і костелу св. Лазаря (1620—1640, спільно з Якубом Боні), міський костел у Жовкві (1604—1618) з дзвіницею (разом із Павлом Щасливим).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло́ Щасли́вий''' († 1610) — львівський будівничий доби Ренесансу, родом з Італії.&lt;br /&gt;
Від 1582 року був цехмістром львівського цеху мулярів. Його будови у Львові: синагога «Золота Роза» (1580—1582, за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори), школа єзуїтів, житлові будинки Марка Нахмановича й Ісаака Сюскюндовича та ін.&lt;br /&gt;
Від 1592 року жив у Жовкві, де від 1601 року був війтом. Тут за його проектом збудовано Жовківський замок (1596—1630), міські мури, костел св. Лаврентія та низку інших споруд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Петро Барбон'''  (р. н. невід. — 1588) — львівський архітектор. Походив з Італії, жив у Львові в 50—80-х роках XVI століття. Барбон збудував там дзвіницю при братській Успенській церкві, що носить назву «вежа Корнякта»(1572—1582) та палац у стилі палійського Відродження для купцяКонстантинаКорнякта (1571—1580). Мав великий вплив на творчість українських архітекторів П. Римлянина і А. Прихильного.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
Оборонні споруди&lt;br /&gt;
Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров`я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.&lt;br /&gt;
В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. Їхнє утвердження було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими.&lt;br /&gt;
У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.&lt;br /&gt;
Було перебудовано й замок в Острозі.&lt;br /&gt;
Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі.&lt;br /&gt;
Слави нездоланних фортець у XVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Фортеця Броди, споруджена в 1630-1635 рр., була потужним укріпленням, що мало вигляд п'ятикутного замку з п’ятьма бастіонами, який із західного боку поєднувався із міським укріпленням з десятьма бастіонами.&lt;br /&gt;
Будівництво замку в Бережанах було значно тривалішим. Розпочалося воно ще 1535 р. і здійснювалося за давньою (баштовою) системою. Згодом власники фортеці вирішили надати їй сучаснішого вигляду. Саме тому вежі-бастіони, споруджені в середині XVII ст., поєднувалися в ній з високими товстими мурами, характерними для давніших часів. Двох`ярусні галереї, мереживні навершя, тонке різьблення наближають замок до ренесансних палаців.&lt;br /&gt;
Замки у Збаражі, Золочеві й Підгір’ях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою.&lt;br /&gt;
Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами-бастіонами.&lt;br /&gt;
Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=515760</id>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕР. ПОЛ. ХVІІ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%9B%D0%86_%D0%92_%D0%9F%D0%95%D0%A0._%D0%9F%D0%9E%D0%9B._%D0%A5V%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82.&amp;diff=515760"/>
				<updated>2014-01-10T14:57:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Доба героїчних походів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;«Смутні часи» похід Владислава на Москву, П.Сагайдачний врятував короля від повного розгрому під Москвою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618 р. '''Деулінське перемир‘я'''  14,5 років, Річ Посполита Смоленщина та Новгород-Сіверщина (Чернігів), закріплене '''Полянівським миром''' 1634 р., після Смоленської війни 1632-1634 рр. землі роздані польській шляхті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Магнати здавали землі в оренду шляхті, яка нещадно експлуатували ресурси та селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великі міста: Київ, Львів, Перемишель, Луцьк, Кам‘янець-Подільський, Чернігів, Новгород-Сіверський тощо. Містечка – жителі займалися землеробством, сплачували грошовий чинш.  Магдебурзьке право та приватні міста.  Повинності в містах виконували тільки міщани, шляхта, духівництво, іноземці, які проживали в місті не платили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В кінці 16 ст. в слободах та прикордонних містечках спливав термін пільг. Закріпачення, фільварки, шляхта грабувала маєтки православних. Покозачення, втеча на Запоріжжя, Слобожанщину та Дон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Доба героїчних походів'''==&lt;br /&gt;
[[Файл:9999.jpg|200px|thumb|Гравюра з книги Касіяна Саковича &amp;quot;Віршна жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного&amp;quot;, 1622]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 04.jpg|200px|thumb|left|Доба героїчних походів]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8 041.jpg|200px|thumb|Хотинська битва 1621 р]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Самійло Кішка''' - 1600-1602 козацький гетьман очолював походи в Молдавію, Семиграддя, Ліфляндію. Змальований у думі &amp;quot;Самійло Кішка&amp;quot;, де він врятував невільників з турецької галери.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом першої чверті 17 ст. козаки здобули турецькі фортеці Варна, Кілію,Ізмаїл, Білгород, Трапезунд, Синоп, штурмували Стамбул, здобули кримські укріплення Перекоп, Очаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=SDU8oaZYiHM Петро Конашевича-Сагайдачний]''' 1616 – 1622  — здійснив ряд походів та турків та татар, на Москву, вступив з козацтвом в Київське братство(1615), відновив православну митрополію (1620). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови українське козацтво - захисник європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу (Повторити місце Османської імперії в світі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 17 ст. татарські війська на українських землях, «умиваючись по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», брали ясир. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ясир''' (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гарем''' — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.&lt;br /&gt;
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Каторга''' — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії. &lt;br /&gt;
Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Цікаво знати'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан. Наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1616''' р. — здобуття українськими козаками Кафи — найбільшого невільницького ринку в Криму;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1618р. — похід [http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M П. Конашевича-Сагайдачного] на Москву;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1620''' р. — відновлення ієрархії православної церкви в Україні, посольство до російського царя – прийняти козаків на службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1620 р. - поразка поляків від Турків у битві під Цецорою. Загинув Михайло Хмельницький, Богдан Хмельницький потрапив у полон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1621''' . — '''Хотинська битва''', козаки зупинили просування турків до Європи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тактика - мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стратегія - спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA Козацько-селянські повстання 20-30-х рр]==&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Козацько-селянські повстання 20-30-х рр'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Повстання під приводом'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Марка Жмайла'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1625 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Тараса Федоровича (Трясила)я'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1630 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''П.Бута (Павлюка), Я.Острянина, Д.Гуні'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''1637-1638 рр.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|При-чини&lt;br /&gt;
|Зменшення реєстру&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вимоги польського короля припинити напади на Туреччину&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безправ’я православного населення&lt;br /&gt;
|Закінчення строку пільг на Лівобережжі, введення кріпацтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротьба проти кріпацтва&lt;br /&gt;
|Відмова предстаництва у сеймі для козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прийняття Владиславом ІV «Пунктів заспокоєння православних» та супротив католиків&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво фортеці Кодак  (1635 р зруйнована І.Сулимою)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Хід&lt;br /&gt;
|Битва '''біля м.Кирилова''' біля Курукового озера. Війська запорізького та польських військ (С.Конецпольський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розкол серед козаків, переговори (Михайло Дорошенко).&lt;br /&gt;
|15 травня під Переяславом бій '''«Тарасова ніч»''' розгромили військо С.Конецпольського, повністю винищив його охорону — «Золоту роту».&lt;br /&gt;
|Битва '''під Кумейками''' (біля Черкас) і '''Боровицею''' (біля Чигирина) поразка козаків. Переговори, посередник Адам Кисіль.  Павлюк страчений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повстання тривало на Лівобережжі. Розбили поляків '''під Голтвою'''. Оточення Я.Острянина. Поразка козаків під '''Лубнами й Жовниром''', перехід кордону Московської держави. &lt;br /&gt;
Переговори Д.Гуні, капітуляція, перхід на Дон&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Наслідки&lt;br /&gt;
|'''Куруківська угода''' 6 тис реєстр, повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, платня з казни, затверджував король, козаки жили тільки на державних землях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.&lt;br /&gt;
|'''Переяславська угода''' реєстр 8 тис.&lt;br /&gt;
|«'''Ординація війська запорізького'''» Реєстр 6 тис., інші кріпаки. ліквідована виборність старшини, крім сотників та отаманів. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Михайло Дорошенко''' - гетьман реєстрових козаків, брав участь у повстанні Марка Жмайла 1625 р. Уклав Куруківську угоду. Воювавз з татарами та турками під час одного з боїв поблизу Бахчисарая загинув. Згадується у пісні “Ой на горі, тай женці  жнуть…”&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво '''Кодака''' (Гійом де Боплан). Мета – перекрити шлях з Запоріжжя на Україну, під час повстань та втеч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1635''' р кошовий отаман Іван Сулима зруйнував Кодак. 1639 році відбудовано. Візьме Б.Хмельницький у 1648 р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опришки''' - національно-визвольний рух Галичина, Закарпаття, Буковина 16-18 ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іпатій Потій''' - Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став Київським греко-католицьким митрополитом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Владислав IV''' - польський король (1632-1648), син Сигізмунда ІІІ. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, підтримав визнання православної української митрополії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Йов Борецький''' народився в 70-х рр. XVI ст. в Бірчах на Перемишльщині в сім`ї дрібного шляхтича. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. Здобувши освіту, став учителем грецької та латинської мов у Львівській братській школі, ректором якої його було обрано 1604 р. З 1614 р. Борецький - київський священик. Брав участь у заснуванні Київського братства та його школи; Іванові Борецькому випало бути її першим ректором. Чи то під час свого ректорства, чи перегодом Іван Борецький постригся в ченці під іменем Йова. На початку 1618 р. Борецького обрали ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а 1620 р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs Петро Могила] народився в сім`ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет у грудні 1596 р. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім`я змушена була залишити Молдавію. Відтоді батьківщиною для Петра Могили стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі, Замойській академії та, можливо, ще й у європейських університетах. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С.Потоцького, коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського. Брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся у ченці. З 1627 р. він - архімандрит Києво-Печерської лаври, в 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. У 1631 р. заснував у Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Митрополит '''Йосиф-Вельямін Рутський''' доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви. На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення ''рівня освіти'' духівництва, наполегливо шукав способів ''порозумітися з православними'', вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков. Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів. Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - ''Василіанський''. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проявами ''реформації'' на Україні стали '''братства'''. Широких повноважень братствам надавало право '''ставропігії''' – автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, й користується спеціальними правами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ставропігійним, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське та київське Богоявленське братства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльністю православних братств опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. За підтримки козацтва '''1615''' р. у Києві було засноване '''Богоявленське братство''', а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме за сприяння козацтва 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію. Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту і книгодрукування. Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її власним коштом. Йов Борецький згуртував навколо себе сузір’я талановитих учених, просвітителів, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були керманичі козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Олифер Голуб (Гетьман Сагайдачний заповів Оліферу Голубу гетьманську булаву). У боротьбі проти унії Борецький покладався передусім на козацтво.&lt;br /&gt;
Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р. Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. '''1632''' р. щойно обраний польський король Владислав IV підписав &amp;quot;'''Пункти заспокоєння руського народу'''&amp;quot;, за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Берестейської унії права:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- визначалися умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками щодо церков і земель тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заходи '''Петра Могили''' щодо '''оновлення церковного життя''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Поверталося майно й землі Українській православній церкві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Відновлення духовних святинь православ’я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною та авторитетною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Розвиток культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=M2gMZsiMjZw '''Освіта''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За традицією школи діяли при церквах і монастирях, протестантські  школи,  єзуїтські колегіуми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Братські школи, були слов'яно-греко-латинськими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Львові '''1586''' р. Перша братська школа в Україні. Заснували Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський та ін. Статут («порядок шкільний»; 1591) — видатна пам'ятка педагогічної думки. Він передбачав демократичні основи організації школи. У другій пол. 17 ст. школа занепала, а у 80-х рр. 18 ст. перестала існувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 16 ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1615''' р.  братська школа в [http://www.youtube.com/watch?v=7s1Y4-RpGME Києві]. Ректором був Йов Борецький. До Київського братства вступив гетьман П.Сагайдачний &amp;quot;з усім Військом Запорозьким&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1631 р.  Лаврська школа.  '''Петро Могила'''. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. '''1632''' р. - '''Києво-Могилянська академія'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс навчання 12 років, вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. &amp;quot;Сім вільних наук&amp;quot; - ''граматику, риторику, діалектику арифметику, геометрію, астрономію і музику''. У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу. П.Могила написав &amp;quot;Статут&amp;quot; колегії, за яким було створено студентські братства - старше і молодше. В нихстуденти мали самоврядування, дотримувалися певних правил, організовували різні свята, драматичні вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала '''друкарня Києво-Печерської лаври''' ('''1615''' р. архімандрит лаври '''Єлисей Плетенецький''').&lt;br /&gt;
Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо. Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архімандрит Києво-Печерської лаври '''Єлисей Плетенецький''', засновник Лаврської друкарні 1615 (1616 «Часослов»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В лаврі Є.Плетенецький зібрав гурток:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Захарія Копистенський''  (навчався у Львівській школі, написав передмову до «Часослову»), 1622 році написав церковно-історичний трактат &amp;quot;'''Палінодія&amp;quot;''' (Книга оборони&amp;quot;), як відповіль на трактат уніатського письменника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Па́мво Бери́нда''''' (працював у Львівській друкарні та школі, з 1619 у Лавру, Найвизначніша праця— друкований український словник '''«Лексикон словенський»''' (1627)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лаврентій Зизаній''' (Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат, '''«Лексис…»''' — перший український друкований ''словник'', «'''Грамматіка словенска''' совершенного искусства осми частей слова» (1596) — перший систематичний підручник церковнослов’янської мови, заклав основи віршування).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великої популярності набувають види поезії такі як панегірики. Одним з найкращих зразків літературного жанру став '''&amp;quot;Вірш на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...&amp;quot; Касіяна Саковича''' (1622). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Берестейська церковна''' унія сприяла національно-культурному відродженню у вигляді хвилі '''полемічної літератури'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван Вишенський''' (1540-1621) письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Смотрицький Герасим''' (?-1594) - український письменник, громадський і культурно-освітній діяч, педагог. Народився на Хмельниччині. З 1578 Герасим Смотрицький був першим ректором Острозької академії. Разом з Федоровим у 1578 Смотрицький готував Острозькі видання, включаючи Острозьку Біблію і &amp;quot;Буквар&amp;quot;. Написав полемічні трактати &amp;quot;Ключ царства небесного&amp;quot; і &amp;quot;Календар римський новий&amp;quot;, в яких критикував войовничі твори католиків та єзуїтів, направлені проти українського народу, його культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мелетій  Смотрицький''' (світське ім'я Максим Герасимович) (близько 1572-1633 pp.)- український церковний, і освітній діяч, філософ, письменник-полеміст, мовознавець. Освіту здобув в Острозький академії і Віленській єзуїтський колегії, мав ступінь доктора медицини. У 1618 1620 pp. Мелетій Смотрицький - викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 р.- православний полоцький архієпископ. Він написав низьку трактатів польською мовою в оборону православ'я, де відстоював гідність, права, звичаї, культуру та віру українців і білорусів. Мелетій Смотрицький автор підручник старослов'янської мови '''«Граматика словенська»''' (1619 p.), яку М. Ломоносов називав «воротами своєї ученості». Одним з перших серед тогочасних мислителів він зрозумів необхідність поєднання вітчизняної духовної традиції з надбанням латинського Заходу як запоруки майбутнього культурного прогресу українського народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захарія (Копистенський) архімандрит Києво-Печерської лаври автор творів: &amp;quot;Книга про віру...&amp;quot; (1619, м.Київ). Займався редагуванням та видавництвом творів: &amp;quot;Часослов&amp;quot; (1617, м.Київ), &amp;quot;Анфологіон&amp;quot; (1619, м.Київ) та ін. Найвідоміша праця - '''&amp;quot;Палінодія&amp;quot;''' (1622), присвячена захисту православ'я від нападів з боку католиків та уніатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Стефан Зизаній''' (1570-1621) ректор Львівської школи, автор антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Севастян Кленович''' (бл. 1550-1602 Гуманіст, ренесансна література поема «Роксоланія», тобто «Україна». У ній оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї і легенди. Це гімн праці, проголошення необхідності активного земного самоутвердження і самореалізації людини, як сенсу її життя. Кленович шукає місце своєму та іншим слов’янським народам у світовому історичному процесі, походження українського народу) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Станіслав Оріховський-Роксолан''' (1513-1566 письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заслуговує на увагу літературна діяльність '''П.Могили'''. Видав &amp;quot;Літургіярон&amp;quot; ('''Служебник'''),який   став обов'язковим для кожного священника. &amp;quot;Православне ісповідання віри&amp;quot; у співавторстві з ігуменом Києво-Печерського монастиря І.Козловським, який був перекладений різними мовами і поширювався серед католиків і протестантів різних країн.  1646 році видав '''''&amp;quot;Требник&amp;quot;''''' - описи різних молебнів із використанням українських звичаїв і обрядів на випадок недуги, неврожаю, освячення нової хати тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Густинський літопис'''  —  за місцем збереження одного зі списків твору — у Густинському Свято-Троїцькому монастирі. Написаний у 20—30-ті рр. 17 ст. Літопис  висвітлюються походження слов’ян та їх християнізація, а також подається короткий огляд подій після 13 ст. Виклад доведено до 1597. Туткоротко зображена історія козацтва &amp;quot;О началі козаков&amp;quot;. Автор підкреслює значення людини історичних знань. Мова літопису близька до народної.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Київський літопис''' з Межигірського монастиря містить записи з давніх літописів,а також працбпольських істориків. Виклад доведено до 1620 р (розповідь про Сагайдачного). Звертається увага на роль міщанства. Мова близька до народної. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Острозький літописець''' та '''Львівський літопис''' описують повстання проти національно-релігійного гноблення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;quot;Хронограф&amp;quot;''' - 20-ті рр 17 ст боротьба з монголо-татарами, події 15-17 ст. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На XVI – XVII ст. випав розквіт українського епосу, '''дум''', балад, '''історичних пісень''', якими український народ відгукувався на нові умови свого історичного розвитку. Творцями й виконавцями дум та історичних пісень були '''кобзарі''', бандуристи, лірники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Драматична література й театр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI – першій половині XVII ст. почала формуватися українська драматургія. На початку XVII ст. набула поширення так звана '''шкільна драма'''. '''Інтермедії''' - вистави веселі побутові сценки, не повязані із сюжетом драми, виконувалися в перервах між діями самої драми.&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр - '''вертеп'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виникало багато нових міст. Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторами-європейцями. Деякі з архітекторів, чужинці за походженням, знайшли в Україні другу батьківщину і втілювали тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання з місцевими традиціями.&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila freska.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Mogila.jpg|200px|thumb|left|Портрет Петра Могили]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]&lt;br /&gt;
Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - '''будинок Корнякта''', '''Чорна кам’яниця''', пам'ятки, пов’язані з львівським Успенським братством - '''Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта'''. Авторами цих проектів були:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло Римлянин''' ? - бл. 1618, львівський архітектор та будівничий, італієць за походженням, у 1585-1616 член цеху будiвничих Львова; поєднання стилю архітектури італ. Відродження з місцевою будівельною традицією; участь у спорудженні Успенської (Волоської) церкви, собору й монастиря бенедиктинок, храму бернардинів у Львові, парафiяльного собору й замку в Жовквi; каплиця Кампіанів у Львові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Войтех Капінос''' - знаменитий львівський зодчий (1577 – після 1655), скульптор та зодчий, був членом львівського цеху (з 1601 р.). За його планом було збудовано костел Різдва Богородиці у Комарному (закінчений у 1658 р.) з фігурами святих на фасаді, виконаних цим майстром. Однією з його кращих робіт був надгробок Яна з Дуклі в бернардинському костелі у Львові, зроблений з червоного мармуру (1618). Його вважають також автором скульптур у каплиці Камп’янів у Латинському соборі та інших робіт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Амброджо Прихильний''' (?-1641) архітектор доби Ренесансу. Італієць за походженням. Брав участь у побудові синагоги Золотої Рози (1582, спільно з Адамом Покорою за проектом Павла Щасливого), замку Острозьких (1584—1589) у Старому Селі (тепер Пустомитівського району Львіської області). 1609 року продовжив будівництво вежі Єзуїтської хвіртки, розпочате 1602 року Войцехом Капіносом. Після смерті архітектора Павла Римлянина у 1598—1631 (за ін. дан., 1598—1629) закінчував (разом із Войцехом Капіносом) будівництво Успенської (Волоської) церкви та костелу бернардинців (1618—1630) у Львові. Проводив спорудження будинків Львівського братства, перебудовував у 1611 році власний будинок (тепер вулиця Староєврейська, № 26) та сусідній будинок райці Томи Карча (№ 28). Спорудив дерев'яні, а пізніше — кам'яні будівлі шпиталю і костелу св. Лазаря (1620—1640, спільно з Якубом Боні), міський костел у Жовкві (1604—1618) з дзвіницею (разом із Павлом Щасливим).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Павло́ Щасли́вий''' († 1610) — львівський будівничий доби Ренесансу, родом з Італії.&lt;br /&gt;
Від 1582 року був цехмістром львівського цеху мулярів. Його будови у Львові: синагога «Золота Роза» (1580—1582, за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори), школа єзуїтів, житлові будинки Марка Нахмановича й Ісаака Сюскюндовича та ін.&lt;br /&gt;
Від 1592 року жив у Жовкві, де від 1601 року був війтом. Тут за його проектом збудовано Жовківський замок (1596—1630), міські мури, костел св. Лаврентія та низку інших споруд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Петро Барбон'''  (р. н. невід. — 1588) — львівський архітектор. Походив з Італії, жив у Львові в 50—80-х роках XVI століття. Барбон збудував там дзвіницю при братській Успенській церкві, що носить назву «вежа Корнякта»(1572—1582) та палац у стилі палійського Відродження для купцяКонстантинаКорнякта (1571—1580). Мав великий вплив на творчість українських архітекторів П. Римлянина і А. Прихильного.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога. &lt;br /&gt;
Оборонні споруди&lt;br /&gt;
Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров`я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.&lt;br /&gt;
В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. Їхнє утвердження було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими.&lt;br /&gt;
У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.&lt;br /&gt;
Було перебудовано й замок в Острозі.&lt;br /&gt;
Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі.&lt;br /&gt;
Слави нездоланних фортець у XVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Фортеця Броди, споруджена в 1630-1635 рр., була потужним укріпленням, що мало вигляд п'ятикутного замку з п’ятьма бастіонами, який із західного боку поєднувався із міським укріпленням з десятьма бастіонами.&lt;br /&gt;
Будівництво замку в Бережанах було значно тривалішим. Розпочалося воно ще 1535 р. і здійснювалося за давньою (баштовою) системою. Згодом власники фортеці вирішили надати їй сучаснішого вигляду. Саме тому вежі-бастіони, споруджені в середині XVII ст., поєднувалися в ній з високими товстими мурами, характерними для давніших часів. Двох`ярусні галереї, мереживні навершя, тонке різьблення наближають замок до ренесансних палаців.&lt;br /&gt;
Замки у Збаражі, Золочеві й Підгір’ях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою.&lt;br /&gt;
Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами-бастіонами.&lt;br /&gt;
Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]&lt;br /&gt;
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]&lt;br /&gt;
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.&lt;br /&gt;
Портрет князя Криштофа Збаразького.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514911</id>
		<title>Модернізація українського суспільства у другій половині ХІХ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514911"/>
				<updated>2014-01-09T19:40:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш розвинута частина імперії. Проблема: кріпосне право, ринку вільнонайманої робочої сили та вузький попит на промислову продукцію, підприємці не могли купувати землю. Спеціалізація. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Павел Іванович '''Харитоненко''' і Іван Герасимович Харитоненко: збудували в рідних Сумах: реальне та духовне училища; чоловічу та жіночу гімназії; дитячий притулок. Фінансували: облаштування міського освітлення та залізниці;  спорудження кадетського корпусу й містечку; .три корпуси дитячої лікарні; .училище-пансіон для дівчат, які й нині облагороджують архітектурний вигляд міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Микола '''Терещенко''' - пожертвував 5 млн. рублів на будівництво: лікарень; середніх та 4вищих навчальних закладів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Богдан '''Ханенко''' (1849-1917) - колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат. Завдяки його колекціям творів мистецтва, було засновано  Музей Мистецтв ВУАН.Нині він має назву Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Василь '''Симиренко''' (1835-1819) -український промисловець, інженер-конструктор та технолог у ділянці цукроварства, визначний меценат української культури, син Федора Симиренка, серед українського громадянства відомий як «Великий Хорс». Утримував: часописи, газети; .Фінансував: історико - етнографічні експедиції; театральні трупи; Виплачував стипендії: науковцям; письменникам; діячам культури. Своє майно вартістю в 15 млн. рублів він заповів Фонду розвитку української науки і культури та допомоги українським митцям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови: поразка у Кримській війні. Селянський рух Південь - переваги вільнонайманої праці, Аморальність володіння «хрещеною власністю».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Григорій Ґалаґан''' (1819–1888) член комісії, яка розробляла проекти здійснення реформи. Послідовно обстоюючи інтереси українського селянства, він писав, що «відкладання цього перетворення  може мати найшкідливіші наслідки з усіма жахами народних повстань».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''19 лютого 186'''1 р. Олександр ІІ «Положення», та маніфест про скасування кріпосного права. 17 актів, «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	організацію селянського самоуправління;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	створення інституту мирових посередників;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	наділення селян землею;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	викуп землі селянами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Аграрна реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Селяни отримали:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|особисту свободу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
громадські права – одружуватися, укладати самостійно майнові угоди, виступати від свого імені в суді, відкривати торговельні й промислові підприємства, переходити до інших станів, набувати нерухоме майно тощо&lt;br /&gt;
|залишалися нижчим податним станом&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
подушну та інші грошові й натуральні повинності,&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
зазнавали тілесних покарань (до 1904 р)&lt;br /&gt;
''Громади'' (общини) – форми селянського самоуправління, спільне землеволодіння, сплата податків, гальмувало розвиток капіталізму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Викуп наділів'' (фактично плата за волю). 1/5 селянин, 4/5 держава в борг на 49 років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Норми – Півдні - 3 до 6,5 десятин Лівобережжі 2,7–4,5, Правобережжя визначалися «Інвентарними правилами» 1847–1848 рр. 1,9–2,3 (для забезпечення мінімальних потреб не менше 5 десятин).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Скоротилися селянські наділи «відрізки», крім Правобережжя (протидія польському повстанню 1863–1864 рр.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залишалися ''тимчасовозобов’язаними''.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Указом 1866 р. '''державних селян''', землі за громадами у безстрокове користування за щорічну «оброчну подать». Могли викупити протягом 8 років, наділи не більше 8–15 десятин. У 1886 р. зобов’язали викупити свої наділи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Особисте звільнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
-	Особиста свобода, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	права укладати договори, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	займатися торгівлею і промисловістю,&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
-	право мати власність,&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
-	виступати в суді, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	брати участь в органах влади.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
-	залишалися “нижчим станом”, сплачували подушний податок, відбували рекрутчину, зазнавали фізичних покарань;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	залишалися тимчасово залежними;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	залежали від селянської общини.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Земельне питання'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
-	безземельні селяни за рахунок відрізків отримали землю;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	на Правобережжі для протидії польському руху, більша норма землі, ліквідація тимчасових забов’язань;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	80% сплачувала держава, але селяни сплачували з відсотками на протязі 49 років;&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
-	залежало від поміщика;&lt;br /&gt;
-	землю більше норми відрізали (відрізки);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	зберігалася тимчасова забов’язаність селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	викуп присадибної ділянки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	викуп не за ринковою ціною, а за розміром повинностей (перевищував в 4 рази);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	державні селяни отримали більше земель за менший викуп;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Наслідки:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зубожіння та обезземелювання селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відробіткова система, гальмувала розвиток с/г.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання вільнонайманої праці переважало в господарствах Правобережжя й Півдня, а на Лівобережжі були поширені обидві системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кін 19 ст Наддніпрянщина постачала хліб у центральні губернії імперії та забезпечувала 90% експорту зерна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товаризація зернового господарства та тваринництва (конярство).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спеціалізація:  Південь зернового господарства. Крим та Бессарабія виноградарства. Полтавська губернія тютюн. Лівобережжя та Правобережжя цукробурякового виробництва.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Еміграція:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційність українських селян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
70–90-х рр. Далекого Сходу, Сибіру та Казахстану.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українській еміграції на Схід були притаманні такі особливості:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   переселенці з Наддніпрянщини залишалися на землях у межах Російської імперії та не були емігрантами у традиційному значенні цього слова;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   переселення мали переважно стихійний характер вільної колонізації незаселених земель;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   основну масу переселенців складали селяни, які переселялися на нові місця, переважно разом зі своїми сім’ями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   регіонами, які дали основну масу переселенців, стали спершу Лівобережжя, а згодом і Правобережжя;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   на відміну від селян, які переселялись із західноукраїнських земель на Американський континент, мешканці з Наддніпрянщини, оселившись у східних регіонах Російської імперії, не мали можливостей створювати свої національно-культурні інституції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські переселенці дали назви новим землям, що їх вони заселяли. Вузьку смугу своїх поселень на південній околиці киргизо-казахстанських степів українські переселенці наприкінці ХІХ ст. назвали '''Сірим Клином''', або Сірою Україною. На початку ХХ ст. українці складали понад 50% загальної кількості переселенців, що становило близько 33 тис. душ. '''Зелений Клин''' об’єднував землі, заселені українцями в південній частині Далекого Сходу – Приморському краї, Амурській області та південній частині Хабаровського краю. Освоївши цей регіон, українські поселенці часто називали його також Зеленою, або Далекосхідною Україною. Шлях українських поселенців до цих земель – 17 тис. км – пролягав морем з Одеси до Владивостока. Українських переселенців ці далекі землі приваблювали тим, що за указом імперського уряду кожна сім’я отримувала наділ у 100 десятин і мала значні пільги щодо сплати податків. Пов’язане це було з тим, що міжнародна ситуація на Далекому Сході вимагала негайного залюднення цих величезних просторів російської території. Серед усіх переселенців до Зеленого Клину українці, за підрахунками дослідників, складали на початку ХХ ст. 63%, що становило близько 110 тис. душ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку ХХ ст. Сірий Клин та Зелений Клин стали двома найбільшими суцільними просторами української колонізації в Азії. Українські поселенці заплатили за освоєну ними землю каторжною працею та життями тисяч співвітчизників. У підросійській Азії переселенці з Наддніпрянщини започаткували появу української діаспори – сукупності українців, які проживають за кордоном, за межами суцільної етнічної української території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Земська реформа 1864 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|у повітах і губерніях земське (місцеве) самоврядування&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
складалося з розпорядчих (повітових і губернських земських зборів) та виконавчих (повітових і губернських земських управ) установ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість справ фінансували вони самі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
мережу повітових і губернських агрономів (постачали насіння, сільськогосподарські машини, організовували курси, виставки, читання лекцій)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
селянський кооперативний рух&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
будівництвом та утриманням шляхів, організацією поштової служби, статистичних досліджень&lt;br /&gt;
продовольчу допомогу населенню у неврожайні роки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
утримували початкові та професійні школи&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
заклади охорони здоров’я, система для боротьби проти епідемій.&lt;br /&gt;
|Переважали на земських зборах землевласники. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Правобережжі тільки з 1911 р.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльність земств привела до того, що в українському суспільстві їх стали сприймати не лише як органи місцевого самоврядування, а й як організації, опозиційні до політики російського царизму. Вони стали тією школою, яка привчала населення до самоуправління, з іншого – сприяли піднесенню національної свідомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Міська реформа 1870 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|самоврядування безстанове&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1875 р. міські думи (міський голова)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міські думи обирали міські управи – постійно діючі виконавчі органи&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
опікувалася благоустроєм міста, сприяла розвиткові місцевої торгівлі й промисловості, системи охорони здоров’я і народної освіти.&lt;br /&gt;
|Виборче право чоловікам із 25 років, власниками нерухомості (майновий ценз)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльність думи контролювалася губернатором, міг скасувати її рішення.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Фінансова реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1860 р. Державний банк&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В губерніях створено незалежні від місцевої адміністрації контрольні палати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відкупну систему збору податків (находили не до казни, а до кишені відкупників) акцизні збори, що збиралися державними установами&lt;br /&gt;
|Хабарництво губернаторів&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
селяни та міщани вимушені були, як і раніше, сплачувати подушну подать&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Судова реформа 1864 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|найбільш послідовний буржуазний характер&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
суд ставав безстановим, незалежним від адміністративної влади&lt;br /&gt;
відкритим&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
окружний суд у кожній губернії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
змагальний характер: прокурор – адвокат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Присяжні засідателі 12 осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
міру покарання визначав, згідно з законами, суддя і члени суду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дрібні справи - мировий суддя, обирали земства чи міські думи&lt;br /&gt;
|не зв’язаний із загальною судовою системою становий волосний суд для селян, &lt;br /&gt;
окремі суди для військових і духовенства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
селян судили за місцевим правом застосовували принизливі покарання різками.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Військова реформа 1874 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|15 округів; Україна – Київського, Одеського і Харківського&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
замість рекрутських наборів загальної військової повинності 20-річного віку&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Строк служби 6, на флоті – 7 років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звищою освітою менший термін&lt;br /&gt;
|На Україні українці складали не більше 40% загального складу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
українців розпорошували по частинах, розташованих в інших частинах імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Освітня реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1863 р. Харківський та Київський університети, автономія&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
професори отримувати з-за кордону літературу, стажування за кордоном &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вищу жіночу освіту - приватні вищі жіночі курси: Києві з природничих (1870 р.) фізико-математичних та історико-філологічних (1878 р.) наук&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
єдина система початкової освіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
школи приватні, земські, інших громадських установ&lt;br /&gt;
|гімназії не станові, але платні, реальні (вступ до вищої технічної школи) та класичні (до університету), з окремим навчанням юнаків і дівчат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дух вірнопідданства імперії, в школах контролювався губернською училищною радою&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Цензурна реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилювали засоби адміністративного впливу на органи друку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Установи імперської та церковної цензури дістали широкі повноваження.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514910</id>
		<title>Модернізація українського суспільства у другій половині ХІХ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514910"/>
				<updated>2014-01-09T19:39:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш розвинута частина імперії. Проблема: кріпосне право, ринку вільнонайманої робочої сили та вузький попит на промислову продукцію, підприємці не могли купувати землю. Спеціалізація. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Павел Іванович '''Харитоненко''' і Іван Герасимович Харитоненко: збудували в рідних Сумах: реальне та духовне училища; чоловічу та жіночу гімназії; дитячий притулок. Фінансували: облаштування міського освітлення та залізниці;  спорудження кадетського корпусу й містечку; .три корпуси дитячої лікарні; .училище-пансіон для дівчат, які й нині облагороджують архітектурний вигляд міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Микола '''Терещенко''' - пожертвував 5 млн. рублів на будівництво: лікарень; середніх та 4вищих навчальних закладів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Богдан '''Ханенко''' (1849-1917) - колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат. Завдяки його колекціям творів мистецтва, було засновано  Музей Мистецтв ВУАН.Нині він має назву Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Василь '''Симиренко''' (1835-1819) -український промисловець, інженер-конструктор та технолог у ділянці цукроварства, визначний меценат української культури, син Федора Симиренка, серед українського громадянства відомий як «Великий Хорс». Утримував: часописи, газети; .Фінансував: історико - етнографічні експедиції; театральні трупи; Виплачував стипендії: науковцям; письменникам; діячам культури. Своє майно вартістю в 15 млн. рублів він заповів Фонду розвитку української науки і культури та допомоги українським митцям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови: поразка у Кримській війні. Селянський рух Південь - переваги вільнонайманої праці, Аморальність володіння «хрещеною власністю».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Григорій Ґалаґан''' (1819–1888) член комісії, яка розробляла проекти здійснення реформи. Послідовно обстоюючи інтереси українського селянства, він писав, що «відкладання цього перетворення  може мати найшкідливіші наслідки з усіма жахами народних повстань».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''19 лютого 186'''1 р. Олександр ІІ «Положення», та маніфест про скасування кріпосного права. 17 актів, «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	організацію селянського самоуправління;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	створення інституту мирових посередників;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	наділення селян землею;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	викуп землі селянами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Аграрна реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Селяни отримали:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|особисту свободу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
громадські права – одружуватися, укладати самостійно майнові угоди, виступати від свого імені в суді, відкривати торговельні й промислові підприємства, переходити до інших станів, набувати нерухоме майно тощо&lt;br /&gt;
|залишалися нижчим податним станом&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
подушну та інші грошові й натуральні повинності,&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
зазнавали тілесних покарань (до 1904 р)&lt;br /&gt;
''Громади'' (общини) – форми селянського самоуправління, спільне землеволодіння, сплата податків, гальмувало розвиток капіталізму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Викуп наділів'' (фактично плата за волю). 1/5 селянин, 4/5 держава в борг на 49 років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Норми – Півдні - 3 до 6,5 десятин Лівобережжі 2,7–4,5, Правобережжя визначалися «Інвентарними правилами» 1847–1848 рр. 1,9–2,3 (для забезпечення мінімальних потреб не менше 5 десятин).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Скоротилися селянські наділи «відрізки», крім Правобережжя (протидія польському повстанню 1863–1864 рр.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залишалися ''тимчасовозобов’язаними''.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Указом 1866 р. '''державних селян''', землі за громадами у безстрокове користування за щорічну «оброчну подать». Могли викупити протягом 8 років, наділи не більше 8–15 десятин. У 1886 р. зобов’язали викупити свої наділи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Особисте звільнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|-	Особиста свобода, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	права укладати договори, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	займатися торгівлею і промисловістю,&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
-	право мати власність,&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
-	виступати в суді, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	брати участь в органах влади.&lt;br /&gt;
|-	залишалися “нижчим станом”, сплачували подушний податок, відбували рекрутчину, зазнавали фізичних покарань;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	залишалися тимчасово залежними;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	залежали від селянської общини.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Земельне питання'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|-	безземельні селяни за рахунок відрізків отримали землю;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	на Правобережжі для протидії польському руху, більша норма землі, ліквідація тимчасових забов’язань;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	80% сплачувала держава, але селяни сплачували з відсотками на протязі 49 років;&lt;br /&gt;
|-	залежало від поміщика;&lt;br /&gt;
-	землю більше норми відрізали (відрізки);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	зберігалася тимчасова забов’язаність селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	викуп присадибної ділянки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	викуп не за ринковою ціною, а за розміром повинностей (перевищував в 4 рази);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	державні селяни отримали більше земель за менший викуп;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Наслідки:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зубожіння та обезземелювання селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відробіткова система, гальмувала розвиток с/г.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання вільнонайманої праці переважало в господарствах Правобережжя й Півдня, а на Лівобережжі були поширені обидві системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кін 19 ст Наддніпрянщина постачала хліб у центральні губернії імперії та забезпечувала 90% експорту зерна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товаризація зернового господарства та тваринництва (конярство).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спеціалізація:  Південь зернового господарства. Крим та Бессарабія виноградарства. Полтавська губернія тютюн. Лівобережжя та Правобережжя цукробурякового виробництва.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Еміграція:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційність українських селян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
70–90-х рр. Далекого Сходу, Сибіру та Казахстану.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українській еміграції на Схід були притаманні такі особливості:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   переселенці з Наддніпрянщини залишалися на землях у межах Російської імперії та не були емігрантами у традиційному значенні цього слова;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   переселення мали переважно стихійний характер вільної колонізації незаселених земель;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   основну масу переселенців складали селяни, які переселялися на нові місця, переважно разом зі своїми сім’ями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   регіонами, які дали основну масу переселенців, стали спершу Лівобережжя, а згодом і Правобережжя;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   на відміну від селян, які переселялись із західноукраїнських земель на Американський континент, мешканці з Наддніпрянщини, оселившись у східних регіонах Російської імперії, не мали можливостей створювати свої національно-культурні інституції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські переселенці дали назви новим землям, що їх вони заселяли. Вузьку смугу своїх поселень на південній околиці киргизо-казахстанських степів українські переселенці наприкінці ХІХ ст. назвали '''Сірим Клином''', або Сірою Україною. На початку ХХ ст. українці складали понад 50% загальної кількості переселенців, що становило близько 33 тис. душ. '''Зелений Клин''' об’єднував землі, заселені українцями в південній частині Далекого Сходу – Приморському краї, Амурській області та південній частині Хабаровського краю. Освоївши цей регіон, українські поселенці часто називали його також Зеленою, або Далекосхідною Україною. Шлях українських поселенців до цих земель – 17 тис. км – пролягав морем з Одеси до Владивостока. Українських переселенців ці далекі землі приваблювали тим, що за указом імперського уряду кожна сім’я отримувала наділ у 100 десятин і мала значні пільги щодо сплати податків. Пов’язане це було з тим, що міжнародна ситуація на Далекому Сході вимагала негайного залюднення цих величезних просторів російської території. Серед усіх переселенців до Зеленого Клину українці, за підрахунками дослідників, складали на початку ХХ ст. 63%, що становило близько 110 тис. душ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку ХХ ст. Сірий Клин та Зелений Клин стали двома найбільшими суцільними просторами української колонізації в Азії. Українські поселенці заплатили за освоєну ними землю каторжною працею та життями тисяч співвітчизників. У підросійській Азії переселенці з Наддніпрянщини започаткували появу української діаспори – сукупності українців, які проживають за кордоном, за межами суцільної етнічної української території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Земська реформа 1864 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|у повітах і губерніях земське (місцеве) самоврядування&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
складалося з розпорядчих (повітових і губернських земських зборів) та виконавчих (повітових і губернських земських управ) установ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість справ фінансували вони самі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
мережу повітових і губернських агрономів (постачали насіння, сільськогосподарські машини, організовували курси, виставки, читання лекцій)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
селянський кооперативний рух&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
будівництвом та утриманням шляхів, організацією поштової служби, статистичних досліджень&lt;br /&gt;
продовольчу допомогу населенню у неврожайні роки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
утримували початкові та професійні школи&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
заклади охорони здоров’я, система для боротьби проти епідемій.&lt;br /&gt;
|Переважали на земських зборах землевласники. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Правобережжі тільки з 1911 р.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльність земств привела до того, що в українському суспільстві їх стали сприймати не лише як органи місцевого самоврядування, а й як організації, опозиційні до політики російського царизму. Вони стали тією школою, яка привчала населення до самоуправління, з іншого – сприяли піднесенню національної свідомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Міська реформа 1870 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|самоврядування безстанове&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1875 р. міські думи (міський голова)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міські думи обирали міські управи – постійно діючі виконавчі органи&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
опікувалася благоустроєм міста, сприяла розвиткові місцевої торгівлі й промисловості, системи охорони здоров’я і народної освіти.&lt;br /&gt;
|Виборче право чоловікам із 25 років, власниками нерухомості (майновий ценз)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльність думи контролювалася губернатором, міг скасувати її рішення.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Фінансова реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1860 р. Державний банк&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В губерніях створено незалежні від місцевої адміністрації контрольні палати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відкупну систему збору податків (находили не до казни, а до кишені відкупників) акцизні збори, що збиралися державними установами&lt;br /&gt;
|Хабарництво губернаторів&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
селяни та міщани вимушені були, як і раніше, сплачувати подушну подать&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Судова реформа 1864 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|найбільш послідовний буржуазний характер&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
суд ставав безстановим, незалежним від адміністративної влади&lt;br /&gt;
відкритим&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
окружний суд у кожній губернії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
змагальний характер: прокурор – адвокат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Присяжні засідателі 12 осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
міру покарання визначав, згідно з законами, суддя і члени суду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дрібні справи - мировий суддя, обирали земства чи міські думи&lt;br /&gt;
|не зв’язаний із загальною судовою системою становий волосний суд для селян, &lt;br /&gt;
окремі суди для військових і духовенства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
селян судили за місцевим правом застосовували принизливі покарання різками.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Військова реформа 1874 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|15 округів; Україна – Київського, Одеського і Харківського&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
замість рекрутських наборів загальної військової повинності 20-річного віку&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Строк служби 6, на флоті – 7 років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звищою освітою менший термін&lt;br /&gt;
|На Україні українці складали не більше 40% загального складу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
українців розпорошували по частинах, розташованих в інших частинах імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Освітня реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1863 р. Харківський та Київський університети, автономія&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
професори отримувати з-за кордону літературу, стажування за кордоном &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вищу жіночу освіту - приватні вищі жіночі курси: Києві з природничих (1870 р.) фізико-математичних та історико-філологічних (1878 р.) наук&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
єдина система початкової освіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
школи приватні, земські, інших громадських установ&lt;br /&gt;
|гімназії не станові, але платні, реальні (вступ до вищої технічної школи) та класичні (до університету), з окремим навчанням юнаків і дівчат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дух вірнопідданства імперії, в школах контролювався губернською училищною радою&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Цензурна реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилювали засоби адміністративного впливу на органи друку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Установи імперської та церковної цензури дістали широкі повноваження.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514901</id>
		<title>Модернізація українського суспільства у другій половині ХІХ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514901"/>
				<updated>2014-01-09T19:27:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш розвинута частина імперії. Проблема: кріпосне право, ринку вільнонайманої робочої сили та вузький попит на промислову продукцію, підприємці не могли купувати землю. Спеціалізація. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Павел Іванович '''Харитоненко''' і Іван Герасимович Харитоненко: збудували в рідних Сумах: реальне та духовне училища; чоловічу та жіночу гімназії; дитячий притулок. Фінансували: облаштування міського освітлення та залізниці;  спорудження кадетського корпусу й містечку; .три корпуси дитячої лікарні; .училище-пансіон для дівчат, які й нині облагороджують архітектурний вигляд міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Микола '''Терещенко''' - пожертвував 5 млн. рублів на будівництво: лікарень; середніх та 4вищих навчальних закладів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Богдан '''Ханенко''' (1849-1917) - колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат. Завдяки його колекціям творів мистецтва, було засновано  Музей Мистецтв ВУАН.Нині він має назву Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Василь '''Симиренко''' (1835-1819) -український промисловець, інженер-конструктор та технолог у ділянці цукроварства, визначний меценат української культури, син Федора Симиренка, серед українського громадянства відомий як «Великий Хорс». Утримував: часописи, газети; .Фінансував: історико - етнографічні експедиції; театральні трупи; Виплачував стипендії: науковцям; письменникам; діячам культури. Своє майно вартістю в 15 млн. рублів він заповів Фонду розвитку української науки і культури та допомоги українським митцям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови: поразка у Кримській війні. Селянський рух Південь - переваги вільнонайманої праці, Аморальність володіння «хрещеною власністю».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Григорій Ґалаґан''' (1819–1888) член комісії, яка розробляла проекти здійснення реформи. Послідовно обстоюючи інтереси українського селянства, він писав, що «відкладання цього перетворення  може мати найшкідливіші наслідки з усіма жахами народних повстань».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''19 лютого 186'''1 р. Олександр ІІ «Положення», та маніфест про скасування кріпосного права. 17 актів, «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	організацію селянського самоуправління;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	створення інституту мирових посередників;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	наділення селян землею;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	викуп землі селянами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Аграрна реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Селяни отримали:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|особисту свободу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
громадські права – одружуватися, укладати самостійно майнові угоди, виступати від свого імені в суді, відкривати торговельні й промислові підприємства, переходити до інших станів, набувати нерухоме майно тощо&lt;br /&gt;
|залишалися нижчим податним станом&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
подушну та інші грошові й натуральні повинності,&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
зазнавали тілесних покарань (до 1904 р)&lt;br /&gt;
''Громади'' (общини) – форми селянського самоуправління, спільне землеволодіння, сплата податків, гальмувало розвиток капіталізму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Викуп наділів'' (фактично плата за волю). 1/5 селянин, 4/5 держава в борг на 49 років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Норми – Півдні - 3 до 6,5 десятин Лівобережжі 2,7–4,5, Правобережжя визначалися «Інвентарними правилами» 1847–1848 рр. 1,9–2,3 (для забезпечення мінімальних потреб не менше 5 десятин).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Скоротилися селянські наділи «відрізки», крім Правобережжя (протидія польському повстанню 1863–1864 рр.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залишалися ''тимчасовозобов’язаними''.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Указом 1866 р. '''державних селян''', землі за громадами у безстрокове користування за щорічну «оброчну подать». Могли викупити протягом 8 років, наділи не більше 8–15 десятин. У 1886 р. зобов’язали викупити свої наділи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Наслідки:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зубожіння та обезземелювання селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відробіткова система, гальмувала розвиток с/г.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання вільнонайманої праці переважало в господарствах Правобережжя й Півдня, а на Лівобережжі були поширені обидві системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кін 19 ст Наддніпрянщина постачала хліб у центральні губернії імперії та забезпечувала 90% експорту зерна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товаризація зернового господарства та тваринництва (конярство).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спеціалізація:  Південь зернового господарства. Крим та Бессарабія виноградарства. Полтавська губернія тютюн. Лівобережжя та Правобережжя цукробурякового виробництва.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Еміграція:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційність українських селян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
70–90-х рр. Далекого Сходу, Сибіру та Казахстану.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українській еміграції на Схід були притаманні такі особливості:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   переселенці з Наддніпрянщини залишалися на землях у межах Російської імперії та не були емігрантами у традиційному значенні цього слова;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   переселення мали переважно стихійний характер вільної колонізації незаселених земель;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   основну масу переселенців складали селяни, які переселялися на нові місця, переважно разом зі своїми сім’ями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   регіонами, які дали основну масу переселенців, стали спершу Лівобережжя, а згодом і Правобережжя;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   на відміну від селян, які переселялись із західноукраїнських земель на Американський континент, мешканці з Наддніпрянщини, оселившись у східних регіонах Російської імперії, не мали можливостей створювати свої національно-культурні інституції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські переселенці дали назви новим землям, що їх вони заселяли. Вузьку смугу своїх поселень на південній околиці киргизо-казахстанських степів українські переселенці наприкінці ХІХ ст. назвали '''Сірим Клином''', або Сірою Україною. На початку ХХ ст. українці складали понад 50% загальної кількості переселенців, що становило близько 33 тис. душ. '''Зелений Клин''' об’єднував землі, заселені українцями в південній частині Далекого Сходу – Приморському краї, Амурській області та південній частині Хабаровського краю. Освоївши цей регіон, українські поселенці часто називали його також Зеленою, або Далекосхідною Україною. Шлях українських поселенців до цих земель – 17 тис. км – пролягав морем з Одеси до Владивостока. Українських переселенців ці далекі землі приваблювали тим, що за указом імперського уряду кожна сім’я отримувала наділ у 100 десятин і мала значні пільги щодо сплати податків. Пов’язане це було з тим, що міжнародна ситуація на Далекому Сході вимагала негайного залюднення цих величезних просторів російської території. Серед усіх переселенців до Зеленого Клину українці, за підрахунками дослідників, складали на початку ХХ ст. 63%, що становило близько 110 тис. душ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку ХХ ст. Сірий Клин та Зелений Клин стали двома найбільшими суцільними просторами української колонізації в Азії. Українські поселенці заплатили за освоєну ними землю каторжною працею та життями тисяч співвітчизників. У підросійській Азії переселенці з Наддніпрянщини започаткували появу української діаспори – сукупності українців, які проживають за кордоном, за межами суцільної етнічної української території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Земська реформа1864 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|у повітах і губерніях земське (місцеве) самоврядування&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
складалося з розпорядчих (повітових і губернських земських зборів) та виконавчих (повітових і губернських земських управ) установ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість справ фінансували вони самі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
мережу повітових і губернських агрономів (постачали насіння, сільськогосподарські машини, організовували курси, виставки, читання лекцій)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
селянський кооперативний рух&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
будівництвом та утриманням шляхів, організацією поштової служби, статистичних досліджень&lt;br /&gt;
продовольчу допомогу населенню у неврожайні роки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
утримували початкові та професійні школи&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
заклади охорони здоров’я, система для боротьби проти епідемій.&lt;br /&gt;
|Переважали на земських зборах землевласники. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Правобережжі тільки з 1911 р.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльність земств привела до того, що в українському суспільстві їх стали сприймати не лише як органи місцевого самоврядування, а й як організації, опозиційні до політики російського царизму. Вони стали тією школою, яка привчала населення до самоуправління, з іншого – сприяли піднесенню національної свідомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Міська реформа 1870 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|самоврядування безстанове&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1875 р. міські думи (міський голова)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міські думи обирали міські управи – постійно діючі виконавчі органи&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
опікувалася благоустроєм міста, сприяла розвиткові місцевої торгівлі й промисловості, системи охорони здоров’я і народної освіти.&lt;br /&gt;
|Виборче право чоловікам із 25 років, власниками нерухомості (майновий ценз)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діяльність думи контролювалася губернатором, міг скасувати її рішення.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Фінансова реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|1860 р. Державний банк&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В губерніях створено незалежні від місцевої адміністрації контрольні палати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відкупну систему збору податків (находили не до казни, а до кишені відкупників) акцизні збори, що збиралися державними установами&lt;br /&gt;
|Хабарництво губернаторів&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
селяни та міщани вимушені були, як і раніше, сплачувати подушну подать&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Судова реформа 1864 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|найбільш послідовний буржуазний характер&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
суд ставав безстановим, незалежним від адміністративної влади&lt;br /&gt;
відкритим&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
окружний суд у кожній губернії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
змагальний характер: прокурор – адвокат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Присяжні засідателі 12 осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
міру покарання визначав, згідно з законами, суддя і члени суду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дрібні справи - мировий суддя, обирали земства чи міські думи&lt;br /&gt;
|не зв’язаний із загальною судовою системою становий волосний суд для селян, &lt;br /&gt;
окремі суди для військових і духовенства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
селян судили за місцевим правом застосовували принизливі покарання різками.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Військова реформа 1874 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|15 округів; Україна – Київського, Одеського і Харківського&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
замість рекрутських наборів загальної військової повинності 20-річного віку&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Строк служби 6, на флоті – 7 років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звищою освітою менший термін&lt;br /&gt;
|На Україні українці складали не більше 40% загального складу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
українців розпорошували по частинах, розташованих в інших частинах імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514881</id>
		<title>Модернізація українського суспільства у другій половині ХІХ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514881"/>
				<updated>2014-01-09T19:13:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш розвинута частина імперії. Проблема: кріпосне право, ринку вільнонайманої робочої сили та вузький попит на промислову продукцію, підприємці не могли купувати землю. Спеціалізація. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Павел Іванович '''Харитоненко''' і Іван Герасимович Харитоненко: збудували в рідних Сумах: реальне та духовне училища; чоловічу та жіночу гімназії; дитячий притулок. Фінансували: облаштування міського освітлення та залізниці;  спорудження кадетського корпусу й містечку; .три корпуси дитячої лікарні; .училище-пансіон для дівчат, які й нині облагороджують архітектурний вигляд міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Микола '''Терещенко''' - пожертвував 5 млн. рублів на будівництво: лікарень; середніх та 4вищих навчальних закладів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Богдан '''Ханенко''' (1849-1917) - колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат. Завдяки його колекціям творів мистецтва, було засновано  Музей Мистецтв ВУАН.Нині він має назву Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Василь '''Симиренко''' (1835-1819) -український промисловець, інженер-конструктор та технолог у ділянці цукроварства, визначний меценат української культури, син Федора Симиренка, серед українського громадянства відомий як «Великий Хорс». Утримував: часописи, газети; .Фінансував: історико - етнографічні експедиції; театральні трупи; Виплачував стипендії: науковцям; письменникам; діячам культури. Своє майно вартістю в 15 млн. рублів він заповів Фонду розвитку української науки і культури та допомоги українським митцям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови: поразка у Кримській війні. Селянський рух Південь - переваги вільнонайманої праці, Аморальність володіння «хрещеною власністю».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Григорій Ґалаґан''' (1819–1888) член комісії, яка розробляла проекти здійснення реформи. Послідовно обстоюючи інтереси українського селянства, він писав, що «відкладання цього перетворення  може мати найшкідливіші наслідки з усіма жахами народних повстань».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''19 лютого 186'''1 р. Олександр ІІ «Положення», та маніфест про скасування кріпосного права. 17 актів, «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	організацію селянського самоуправління;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	створення інституту мирових посередників;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	наділення селян землею;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	викуп землі селянами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Аграрна реформа'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Селяни отримали:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|особисту свободу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
громадські права – одружуватися, укладати самостійно майнові угоди, виступати від свого імені в суді, відкривати торговельні й промислові підприємства, переходити до інших станів, набувати нерухоме майно тощо&lt;br /&gt;
|залишалися нижчим податним станом&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
подушну та інші грошові й натуральні повинності,&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
зазнавали тілесних покарань (до 1904 р)&lt;br /&gt;
''Громади'' (общини) – форми селянського самоуправління, спільне землеволодіння, сплата податків, гальмувало розвиток капіталізму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Викуп наділів'' (фактично плата за волю). 1/5 селянин, 4/5 держава в борг на 49 років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Норми – Півдні - 3 до 6,5 десятин Лівобережжі 2,7–4,5, Правобережжя визначалися «Інвентарними правилами» 1847–1848 рр. 1,9–2,3 (для забезпечення мінімальних потреб не менше 5 десятин).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Скоротилися селянські наділи «відрізки», крім Правобережжя (протидія польському повстанню 1863–1864 рр.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залишалися ''тимчасовозобов’язаними''.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Указом 1866 р. '''державних селян''', землі за громадами у безстрокове користування за щорічну «оброчну подать». Могли викупити протягом 8 років, наділи не більше 8–15 десятин. У 1886 р. зобов’язали викупити свої наділи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Наслідки:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зубожіння та обезземелювання селян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відробіткова система, гальмувала розвиток с/г.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання вільнонайманої праці переважало в господарствах Правобережжя й Півдня, а на Лівобережжі були поширені обидві системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кін 19 ст Наддніпрянщина постачала хліб у центральні губернії імперії та забезпечувала 90% експорту зерна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товаризація зернового господарства та тваринництва (конярство).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спеціалізація:  Південь зернового господарства. Крим та Бессарабія виноградарства. Полтавська губернія тютюн. Лівобережжя та Правобережжя цукробурякового виробництва.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Еміграція:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційність українських селян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
70–90-х рр. Далекого Сходу, Сибіру та Казахстану.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українській еміграції на Схід були притаманні такі особливості:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   переселенці з Наддніпрянщини залишалися на землях у межах Російської імперії та не були емігрантами у традиційному значенні цього слова;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   переселення мали переважно стихійний характер вільної колонізації незаселених земель;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   основну масу переселенців складали селяни, які переселялися на нові місця, переважно разом зі своїми сім’ями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   регіонами, які дали основну масу переселенців, стали спершу Лівобережжя, а згодом і Правобережжя;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•   на відміну від селян, які переселялись із західноукраїнських земель на Американський континент, мешканці з Наддніпрянщини, оселившись у східних регіонах Російської імперії, не мали можливостей створювати свої національно-культурні інституції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українські переселенці дали назви новим землям, що їх вони заселяли. Вузьку смугу своїх поселень на південній околиці киргизо-казахстанських степів українські переселенці наприкінці ХІХ ст. назвали '''Сірим Клином''', або Сірою Україною. На початку ХХ ст. українці складали понад 50% загальної кількості переселенців, що становило близько 33 тис. душ. '''Зелений Клин''' об’єднував землі, заселені українцями в південній частині Далекого Сходу – Приморському краї, Амурській області та південній частині Хабаровського краю. Освоївши цей регіон, українські поселенці часто називали його також Зеленою, або Далекосхідною Україною. Шлях українських поселенців до цих земель – 17 тис. км – пролягав морем з Одеси до Владивостока. Українських переселенців ці далекі землі приваблювали тим, що за указом імперського уряду кожна сім’я отримувала наділ у 100 десятин і мала значні пільги щодо сплати податків. Пов’язане це було з тим, що міжнародна ситуація на Далекому Сході вимагала негайного залюднення цих величезних просторів російської території. Серед усіх переселенців до Зеленого Клину українці, за підрахунками дослідників, складали на початку ХХ ст. 63%, що становило близько 110 тис. душ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку ХХ ст. Сірий Клин та Зелений Клин стали двома найбільшими суцільними просторами української колонізації в Азії. Українські поселенці заплатили за освоєну ними землю каторжною працею та життями тисяч співвітчизників. У підросійській Азії переселенці з Наддніпрянщини започаткували появу української діаспори – сукупності українців, які проживають за кордоном, за межами суцільної етнічної української території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Земська реформа1864 р.'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|у повітах і губерніях земське (місцеве) самоврядування&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
складалося з розпорядчих (повітових і губернських земських зборів) та виконавчих (повітових і губернських земських управ) установ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість справ фінансували вони самі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
мережу повітових і губернських агрономів (постачали насіння, сільськогосподарські машини, організовували курси, виставки, читання лекцій)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
селянський кооперативний рух&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
будівництвом та утриманням шляхів, організацією поштової служби, статистичних досліджень&lt;br /&gt;
продовольчу допомогу населенню у неврожайні роки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
утримували початкові та професійні школи&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
заклади охорони здоров’я, система для боротьби проти епідемій.&lt;br /&gt;
|Переважали на земських зборах землевласники. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Правобережжі тільки з 1911 р.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514877</id>
		<title>Модернізація українського суспільства у другій половині ХІХ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514877"/>
				<updated>2014-01-09T19:07:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш розвинута частина імперії. Проблема: кріпосне право, ринку вільнонайманої робочої сили та вузький попит на промислову продукцію, підприємці не могли купувати землю. Спеціалізація. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Павел Іванович '''Харитоненко''' і Іван Герасимович Харитоненко: збудували в рідних Сумах: реальне та духовне училища; чоловічу та жіночу гімназії; дитячий притулок. Фінансували: облаштування міського освітлення та залізниці;  спорудження кадетського корпусу й містечку; .три корпуси дитячої лікарні; .училище-пансіон для дівчат, які й нині облагороджують архітектурний вигляд міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Микола '''Терещенко''' - пожертвував 5 млн. рублів на будівництво: лікарень; середніх та 4вищих навчальних закладів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Богдан '''Ханенко''' (1849-1917) - колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат. Завдяки його колекціям творів мистецтва, було засновано  Музей Мистецтв ВУАН.Нині він має назву Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Василь '''Симиренко''' (1835-1819) -український промисловець, інженер-конструктор та технолог у ділянці цукроварства, визначний меценат української культури, син Федора Симиренка, серед українського громадянства відомий як «Великий Хорс». Утримував: часописи, газети; .Фінансував: історико - етнографічні експедиції; театральні трупи; Виплачував стипендії: науковцям; письменникам; діячам культури. Своє майно вартістю в 15 млн. рублів він заповів Фонду розвитку української науки і культури та допомоги українським митцям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови: поразка у Кримській війні. Селянський рух Південь - переваги вільнонайманої праці, Аморальність володіння «хрещеною власністю».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Григорій Ґалаґан''' (1819–1888) член комісії, яка розробляла проекти здійснення реформи. Послідовно обстоюючи інтереси українського селянства, він писав, що «відкладання цього перетворення  може мати найшкідливіші наслідки з усіма жахами народних повстань».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''19 лютого 186'''1 р. Олександр ІІ «Положення», та маніфест про скасування кріпосного права. 17 актів, «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	організацію селянського самоуправління;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	створення інституту мирових посередників;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	наділення селян землею;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	викуп землі селянами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Праслов‘яни землероби їх сучасники:'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Недоліки'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514874</id>
		<title>Модернізація українського суспільства у другій половині ХІХ ст.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82.&amp;diff=514874"/>
				<updated>2014-01-09T19:03:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: Створена сторінка: ==Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні==  Найбільш розвинута частина імперії. Проб...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш розвинута частина імперії. Проблема: кріпосне право, ринку вільнонайманої робочої сили та вузький попит на промислову продукцію, підприємці не могли купувати землю. Спеціалізація. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Павел Іванович '''Харитоненко''' і Іван Герасимович Харитоненко: збудували в рідних Сумах: реальне та духовне училища; чоловічу та жіночу гімназії; дитячий притулок. Фінансували: облаштування міського освітлення та залізниці;  спорудження кадетського корпусу й містечку; .три корпуси дитячої лікарні; .училище-пансіон для дівчат, які й нині облагороджують архітектурний вигляд міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Микола '''Терещенко''' - пожертвував 5 млн. рублів на будівництво: лікарень; середніх та 4вищих навчальних закладів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Богдан '''Ханенко''' (1849-1917) - колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат. Завдяки його колекціям творів мистецтва, було засновано  Музей Мистецтв ВУАН.Нині він має назву Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Василь '''Симиренко''' (1835-1819) -український промисловець, інженер-конструктор та технолог у ділянці цукроварства, визначний меценат української культури, син Федора Симиренка, серед українського громадянства відомий як «Великий Хорс». Утримував: часописи, газети; .Фінансував: історико - етнографічні експедиції; театральні трупи; Виплачував стипендії: науковцям; письменникам; діячам культури. Своє майно вартістю в 15 млн. рублів він заповів Фонду розвитку української науки і культури та допомоги українським митцям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передумови: поразка у Кримській війні. Селянський рух Південь - переваги вільнонайманої праці, Аморальність володіння «хрещеною власністю».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Григорій Ґалаґан''' (1819–1888) член комісії, яка розробляла проекти здійснення реформи. Послідовно обстоюючи інтереси українського селянства, він писав, що «відкладання цього перетворення  може мати найшкідливіші наслідки з усіма жахами народних повстань».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''19 лютого 186'''1 р. Олександр ІІ «Положення», та маніфест про скасування кріпосного права. 17 актів, «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	організацію селянського самоуправління;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	створення інституту мирових посередників;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	наділення селян землею;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
•	викуп землі селянами.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8&amp;diff=513105</id>
		<title>Загадки русской истории</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8&amp;diff=513105"/>
				<updated>2014-01-05T12:56:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://www.youtube.com/watch?v=SMB0l239vAw Взлет Древней Руси]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=ML5XUslZKB4 Крушение Древней Руси]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=zi9URH2WXmY Тайны Куликова поля]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=c_Ht-e4WgOE Падение Новгородской республики] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=sJKd5diXHwk Трагедия династии]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=tneRItC-vPs Время самозванцев]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=f2uJ6qKr6N8 Женщины у власти]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=-6c8whxWG74 Почему отменили крепостное право]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8&amp;diff=513102</id>
		<title>Загадки русской истории</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8&amp;diff=513102"/>
				<updated>2014-01-05T12:40:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Взлет Древней Руси&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крушение Древней Руси&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тайны Куликова поля&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Падение Новгородской республики &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Трагедия династии&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=tneRItC-vPs Время самозванцев]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Женщины у власти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Почему отменили крепостное право&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8&amp;diff=513101</id>
		<title>Загадки русской истории</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8&amp;diff=513101"/>
				<updated>2014-01-05T12:39:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: Створена сторінка: Взлет Древней Руси  Крушение Древней Руси  Тайны Куликова поля  Падение Новгородской ре...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Взлет Древней Руси&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крушение Древней Руси&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тайны Куликова поля&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Падение Новгородской республики &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Трагедия династии&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Время самозванцев&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Почему отменили крепостное право&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&amp;diff=513100</id>
		<title>Відео</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&amp;diff=513100"/>
				<updated>2014-01-05T12:32:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Невідома Україна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Замки України]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Україна. Становлення нації]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[20 кроків до мрії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Історія України Інтер]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Історія козацтва (козаки)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Історія Українських земель. Велика вітчизняна війна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Загадки русской истории]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Французька революція]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Художні фільми]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Ступени цивилизации]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Нарисованные и100рии]] (серія для дітей) Кір Великий,Александр Македонський&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Особи]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Генії]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9E%D0%9B%D0%AC%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%90_%D0%94%D0%95%D0%A0%D0%96%D0%90%D0%92%D0%90_%D0%86_%D0%9C%D0%9E%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%92%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%95_%D0%A6%D0%90%D0%A0%D0%A1%D0%A2%D0%92%D0%9E&amp;diff=512943</id>
		<title>ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9E%D0%9B%D0%AC%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%90_%D0%94%D0%95%D0%A0%D0%96%D0%90%D0%92%D0%90_%D0%86_%D0%9C%D0%9E%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%92%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%95_%D0%A6%D0%90%D0%A0%D0%A1%D0%A2%D0%92%D0%9E&amp;diff=512943"/>
				<updated>2014-01-04T19:23:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Карти:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_8.jpg Московське царство в XVI ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_12.jpg Московське царство в XVIІ ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/program2009/wh8/Maps/b_13.jpg Польща у XVI – XVIІ ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh8/1199.html § 17. Річ Посполита]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh8/1200.html § 18. Зміцнення Московського царства за Івана IV]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh8/1201.html § 19. Московська держава в XVIІ ст.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван ІІІ''' (1462-1505 рр.) продовжив політику, започатковану його попередниками. У 1471 р. Новгород потрапив у залежність від Москви. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тверичі визнали владу Івана ІІІ, який оголосив себе “государем всея Русі” та остаточно позбутися монгольської залежності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представницька монархія (Боярська дума), прикази, відповідали за певну, доручену їм ділянку управління державою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Судебник  1497 р''' - перший збірник законів Московської держави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оформлення залежності селян від їхніх землевласників. '''Юріїв день''', за тиждень до якого і тиждень по якому селянинові дозволялося переходити до нового господаря. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тиждень стояли два війська на протилежних берегах Угри, не наважуючись розпочати битву. Зрештою, 1480 р. ханське військо відступило. Цей день вважається датою падіння монголо-татарського іга. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іван ІІІ одружився з візантійською принцесою '''Зоєю''' (після хрещення — Софією) '''Палеолог''' - ''Москва  третій Рим''. Москва запозичила державний герб Візантії — двоголового орла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вотчини спадкові володіння бояр. Бояри право судити й карати своїх селян, а цареві лише сплачували податок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вільні селяни, жили на землях, підвладних цареві. Селянська громада — “мир”. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рівень освіти дуже низький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Самодержавство у боротьбі проти боярства. Царі спиралися на дворянство, яке отримувало землі лише за умови служіння царю (помістя).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Василій ІІІ''' (1505—1533 рр.) завершено об'єднання Московського царства, приєднано Псков, Смоленськ, Рязанське князівство, у Великого князівства Литовського відібрано Чернігово-Сіверщину. Московське царство найбільша за розмірами державою в світі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Іван IV''' (1533—1584 рр.), мати Олена Глинська. 1547 р. Іван IV вінчався на царство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''“Вибрана рада”''' представники дворян, церкви, бояр. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1549''' р. '''Земський собор''' - дорадчий орган.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проект думного дьяка Івана Пересвєтова, за зразком Османської імперії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Православна церква посідала панівне становище в Московському царстві. Вона підтримувала царя в його боротьбі за зміцнення держави. У XVI ст. на Москву дивилися як на світовий центр православ'я, “третій Рим”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Єресі:'' '''''“нестяжателі”''''' (Ніл Сорський) церква не повинна володіти землями й монастирями, а має віддати їх державі й зосередитися на духовному вдосконаленні себе та мирян. '''''“йосифлян”''''' ігумен Волоцького монастиря Йосиф. Піднести авторитет церкви посилення дисципліни в монастирях, знищення будь-якого вільнодумства, закликав до союзу церкви з царською владою. Ідея божественного походження царської влади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стоглавий собор 1551 р. (його рішення було записано у 100 розділах) право церкви володіти землями з дозволу царя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На відміну від Західної Європи, де королі корилися владі папи римського, у Московському царстві церква визнавала владу царя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1550 р. Судебник:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	 посилив централізацію державного управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	звільняв дворян від суду намісників.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
-	Юріїв день (26 листопада), але збільшив суму, яку селяни мали сплачувати попередньому власникові.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	прикази. управління окремими галузями. Посольський приказ (зовнішня політика), Розрядний (формування дворянського війська), Помісний (боярське землеволодіння), Стрілецький (організація стрілецького війська).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1556 р. “Вибрана рада” ліквідувала систему “кормлінь”, за якою місцеві жителі утримували намісника, і створила місцеве самоврядування з “виборних людей”, які призначалися з дворян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Військова реформа. Стрілецьке військо й “вибрана тисяча” — особиста царська гвардія із дворян. &lt;br /&gt;
Мешкали в окремій слободі, отримували платню, поділялися на 6 полків по 500 вояків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1556''' р. '''“Уложення про службу”'''. для дворян-поміщиків, і для бояр-вотчинників обов'язкова військова служба  15 років. За несення служби належала платня. З кожних 150 десятин землевласник повинен був виставляти одного кіннотника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Загалом реформи 50-х рр. XVI ст. зміцнили владу царя, ослабили боярство й посилили значення дворянства у Московському царстві.'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опричнина''' '''1565-1572''' (володіння царя — опричнина, решта земель — земщина належала боярам). Репресії проти бояр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зовнішня політика Івана IV'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Росія осторонь світових торговельних шляхів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Лівонська війна (1558-1583)''' – на землі Лівонського ордена претендували Московська держава, Польща, Литва, Данія і Швеція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші успіхи Москви по виходу до Балтійського моря, занепокоїли та об’єднали європейські країни.&lt;br /&gt;
Війна стала затяжною, почала програвати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воєн. дій Росії, Польщі, Литви, Швеції та Данії за землі Лівонського ордену. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розпочата наступом військ рос. царя Івана IV на територію Лівонського ордену з метою утвердити рос. владу на Балт. узбережжі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Успіхи рос. армії на початковому етапі війни (захоплення Нарви та Дерпта, нині м. Тарту, обидва в Естонії) змусили Лівонський орден перейти під патронат короля польс. і вел. кн. литов. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сигізмунда II Августа (1561), що призвело до втягування в конфлікт Польщі й Литви (які 1569 об’єдналися в Річ Посполиту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Противниками Росії в боротьбі за «лівонську спадщину» виступили також Данія та Швеція. Воєн. дії були перенесені на територію Великого князівства Литовського: рос. армія здобула Полоцьк (нині місто Вітебської обл., Білорусь; 1563), однак невдовзі зазнала поразки на р. Ула (бас. Зх. Двіни; 1564). Наприкінці 1570-х рр. майже вся Прибалтика — за винятком Риги (нині столиця Латвії) та Ревеля (нині м. Таллінн, столиця Естонії) — опинилася під контролем рос. царя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Невдовзі, однак, воєн. успіхи польс. короля Стефана Баторія переломили хід війни: за умовами Ям-'''Запольського перемир’я''' 1582 Росія зреклася на користь Речі Посполитої Лівонії (до 1561 назва всієї території сучасної Латвії і Естонії) та Полоцька (здобутого Стефаном Баторієм 1579). Боротьба зі Швецією закінчилася втратою рос. царем низки рос. міст, що було закріплено Плюсським перемир’ям 1583.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1552 р. Казанське ханство.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1556 р. Астраханське ханство.''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Війна проти Кримського ханства. За ним Туреччина. 1571 р кримський хан спустошив Москву.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1553 р. експедиції мандрівника Х'ю Уїллоубі, які намагалися знайти “північний шлях” до Індії, висадилися в Білому морі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1582 р. почалося завоювання Сибірського ханства. Строганови з дозволу Івана IV найняли загін волзьких козаків отамана Єрмака. Колонізація Сибіру тривала протягом сторіччя і завершилася наприкінці XVII ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Смутні часи (1598—1613 рр.)'''. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Федір (1584—1598 рр.) влада в руках боярина '''Бориса Годунова'''. Уклав 15-річне перемир'я з Польщею, примусив кримського хана укласти мирну угоду з Московією. Внаслідок успішної війни проти Швеції Московія отримала вихід у Балтійське море. Засноване 1584 р. на півночі, в гирлі річки Двіни місто Архангельськ стало центром торгівлі Московської держави з Англією та Голландією. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1591 р. за нез'ясованих обставин в Угличі помер царевич Дмитрій. У 1598 р. помер і цар Федір.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Доба династичної кризи (1598—1605 рр.)'''. &lt;br /&gt;
'''Борис Годунов''' (1598—1605 рр.). голод 1601—1603 рр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Соціальна криза (1605—1609 рр.) ''Самозванство''. '''Лжедмитрій І''' (червень 1605 р. — травень 1606 р.) підтримка поляків, частини російського населення, запорозьких козаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Планував перетворити Московію на країну європейського штибу: під страхом смерті заборонив брати хабарі, підвищив платню державним службовцям. Дати народові освіту, відсилати дітей бояр вчитися за кордон. Відкрити університет.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Василій Шуйський (1601—1610 рр.)'''. Проте він не тільки не зумів припинити громадянську війну, а своїми діями погіршив ситуацію у країні. Невдоволені політикою Шуйського козаки, дворяни та селяни об'єдналися навколо “воєводи царевича Дмитрія” 1606-1607 рр. Івана Болотникова, який рушив із загонами на Москву. Повстанці спробували захопити місто, але зазнали поразки. Шуйський жорстоко розправився з ними. Сотні повстанців було втоплено; самого Болотникова спершу осліпили, а потім утопили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У січні 1608 р. '''Лжедмитрій II''' рушив на Москву. Громадянська війна Лжедмитрій II у селі ''Тушині''. Василій Шуйський, прикликав до Московії шведів. Швеція Карла IX стежила за ходом польської агресії, пропонувала допомогу Москві, перетворилося на агресію. 1610 шведи обложили Івангород, Корелу. Влітку 1611 шведи почали бойові дії проти Новгорода. 1611 початок шведської ''інтервенції'' Новгорода.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сигізмунда III та запорозькі козаки розгромив московські війська біля Клушина. Змова проти Василія Шуйського, до обрання нового Боярська - '''«Семибоярщиною»'''. А втім, по деякім часі бояри вирішили, що краще “...государичу (Владиславу, сину Сигізмунда III.) служити, ніж від своїх холопів битими бути”. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Національно-визвольний (1610—1613 рр.)'''. Убивство Лжедмитрія ІІ у 1610 р. і розпаду тушинського війська. Було створене перше ополчення, яке програло полякам. Восени 1611 р. за ініціативою земського старости '''Кузьми Мініна''' і князь '''Дмитра Пожарського''' у Нижньому Новгороді було створено друге ополчення. У серпні 1612 р. воно підійшло до Москви і, зламавши опір польських військ, визволило у жовтні 1612 р. столицю держави від інтервентів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У січні 1613 р. '''Земський собор''' — цар 16-річний Михайло Федорович Романов 1613—1645 рр., син митрополита Філарета Романова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За '''Столбовським миром 1617''' р. Швеція повернула Московській державі Новгород, але залишила за собою все узбережжя Фінської затоки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Польсько-московська війна 1618''' р. королевич Владиславу та Сагайдачний ущент розбили московське військо. У '''Деуліні''' (біля Троїце-Сергієва монастиря під Москвою), підписано перемир'я на 14,5 року. Московська держава віддавала Польщі Смоленськ і Чернігово-Сіверщину. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Деулінське перемир'я не розв'язало політичних суперечностей між обома державами. Ще до закінчення терміну перемир'я між Московщина розпочала так звану '''Смоленську війну 1632–1634''' рр, в якій брали участь козацькі полки на чолі з гетьманом Т. Орендаренком і яка завершилась укладенням '''Поляновського миру 1634'''. Московська держава зобов'язувалася повернути Польщі зайняті в ході війни (крім м. Серпейська з повітом) території та сплатити контрибуцію у розмірі 20 тис.крб. Річ Посполита мала вивести свої війська за межі Московського царства. Польський король Владислав IV Ваза відмовлявся від претензій на московський престол. Сторони домовилися обмінятися полоненими без викупу і створити комісію для розмежування кордону (працювала протягом 1635–1648 рр.). Ратифікований у 1635 р. Внаслідок Поляновського миру вся Чернігово-Сіверщина потрапила до складу Речі Посполитої і на цій території було створено '''Чернігівське воєводство''' ('''1635''' р.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система державного управління: прикази, Боярська дума (дорадчим органом при царі з представників боярської аристократії) та земський собора (центральними загальнодержавними станово-представницькими органами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Формування абсолютної монархії''' у формі самодержавства “Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь всея Великої і Малої Русі Самодержець” '''Олексій Михайлович''' (1645—1676 рр.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1649 р. Соборне уложення — збірник законів. Остаточно перетворило селян на кріпаків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українсько-російські відносини:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після Корсунської битви гетьман звернувся з листом до московського царя Олексія Михайловича. Кримські татари, які були ворогами Московської держави. Річ Посполиту й Московію поєднував Поляновський мирний договір 1634 р. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
30 грудня 1648 р.  посольство (полковник С. Мужиловським)  - перше, зафіксоване у джерелах прохання Хмельницького. &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У наступні роки гетьман неодноразово повторював своє бажання прийняти протекцію московського царя. У середині 1650 р. московський уряд звинуватив Річ Посполиту в систематичних порушеннях Поляновського договору й розірвав його.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із серпня 1651 до травня 1653 р. в Москві майже безперервно працювали українські посольства. У червні 1653 р. Хмельницький попередив московську сторону, що в разі затягування переговорів прийме протекцію турецького султана.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1 жовтня 1653 р. на скликаному в Москві Земському соборі було ухвалено рішення: «Військо Запорозьке з містами і з землями прийняти під государеву високу руку» та про оголошення війни Речі Посполитій. Земський собор 1653 р., став останнім собором, скликаним у повному складі за роки правління Олексія Михайловича. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реалізації цього рішення до Гетьманщини вирушило спеціальне московське посольство, очолюване боярином Василем Бутурліним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8 січня 1654 р. в Переяславі було скликано військову раду. Бутурлін заявив, що цар своїм підданим не присягає. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відмовилися присягати Іван Богун, Іван Сірко, козаки Запорозької Січі, київський митрополит Сильвестр Косов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Березневі статті», оригінал яких до наших днів не зберігся.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна реформа Никона''', 1652 р. Мета: об'єднати під своєю владою всі інші православні народи Східної Європи та Балкан. Московські обряди значно відрізнялися. Внесли зміни в обряди за грецькими оригіналами: хреститися трьома перстами, скорочено обряди хрещення й покути, заборонено ікони, написані не у візантійському. “Старообрядський” (протопоп Авакум) напрям тікали до лісів, утворювали там громади. Никон висував претензії на вищу духовну владу, якій світська мала коритися. У 1666 р. за рішенням церковного собору, Никона зняли. Захисником церковної реформи було проголошено царя, а всіх супротивників реформи піддано анафемі й віддано на суд. У 1682 р., лідера “старообрядців” протопопа Авакума спалили на багатті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Уряд Московської держави намагався не конфліктувати з донськими козаками ними. Із Дону втікачів не видавали. 1662—1663 рр. козаки брали участь у поході проти турків і кримських татар. Спроби царської влади відібрати в козаків їхні давні вільності. Почалося повстання ('''1667—1671''' рр.), “бунт Стеньки '''Разіна'''”. Військо воєводи І. Прозоровського. Разінці зуміли уникнути зіткнення з урядовими військами.  1668—1669 рр. отаман здійснив успішний похід на володіння іранського шаха.У травні 1670 р. Разін рушив у похід — звільняти простий народ від боярської неволі. “Привадливі листи”, воює проти зрадників бояр за великого государя. Повстанці захоплювали міста, вбивали бояр, чинили суд над царськими чиновниками й запроваджували козачий устрій. Вирішальна битва у жовтні 1670 р. під Симбірськом повстанців було розбито. Козача старшина 14 квітня 1671 р. схопила отамана та його брата і видала їх урядовим військам. 4 червня 1671 р. Разіна страчено у Москві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Культура Московської держави'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Московський кремль за Дмитра Донського збудований з білої цегли він дав назву Москві „білокам`яна”. Івана ІІІ Кремль отримав стіни з червоної цегли.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Успенський собор кафедральний храм митрополита всея Русі. Тут вінчали на царство, збирали Земські собори. Архангельський собор - усипальню великих князів. Грановита палата – приміщення для урочистих прийомів, зокрема за участю іноземних послів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Феофан Грек - художник-іконописець, приїхав на Русь з Візантії, працював у Новгороді та Москві. Лінії художника називали блискавками.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Андрій Рубльов - учень Феофана Грека, російський художник-іконописець, монах. Мистецтво Рубльова, який мав величезну кількість учнів, вважається найвищим досягненням російського живопису XV століття. Найвідомішим його твором є ікона „Трійця”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI ст. в культурі Московської держави завершився період середньовіччя і почалося становлення нової культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 50-ті рр. XVI ст. у Москві створено першу друкарню. На початку 60-х рр. створено державну друкарню (Іван Федоров (Федорович) і Петро Мстиславець). 11 вересня 1564 р. “Апостол”. Через рік “Часовник”. Цекува вважала книговидання бісівською справою. І. Федоров і П. Мстиславець змушені були залишити Москву. Але за першу половину XVIІ ст. у Московській державі було видано понад 200 назв книжок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVII ст. спроби створити постійно діючий вищий навчальний заклад. У Москві 1687 р. було відкрито училище, в якому вчені греки брати Ліхуди, випускники Падуанського університету в Італії, викладали деякі світські науки (арифметику, риторику та ін.). Згодом на основі цього училища було створено Слов'яно-греко-латинську академію. У трьох її класах близько 200 осіб вивчали грецьку та латинську мови, граматику, геометрію, астрономію, арифметику, богослов'я, готуючись до духовної та державної служби. В академії, зокрема, здобув освіту видатний вчений Михайло Ломоносов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідеали європейського Відродження поширення не набули.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До початку XVI ст. Кремль утратив значення військової фортеці й перетворився на символ царського самодержавства. Московський архітектор Бажен Огурцов разом з англійським майстром звели Спаську вежу Кремля в її сучасному вигляді. Встановили годинник із курантами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Покровський собор (храм Василія Блаженного) у Москві на Красній площі, споруджений на честь перемоги над Казанським ханством. Іван IV, за легендою, “віддячив” майстрам тим, що осліпив їх, аби не збудували храму ще кращого.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Храм Вознесіння в селі Коломенському під Москвою, збудований у “шатровому” стилі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У живопису домінував іконопис у традиціях минулих віків. Новим явищем стало писання “парсун” — портретів. Найвідомішим автором портретів того часу був художник Симон Ушаков.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головною тенденцією розвитку живопису в Московській державі XVII ст. стало його “обмирщеніє” — набуття світського характеру, хоча церковний вплив залишався панівним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 17 ст. в Європі розвивається капіталізм, світовий ринок, нові верстви - буржуазія та наймані робітники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За Олексія Михайловича початок насильницької європеїзації. Але Росія значно відставала у розвиткові від європейських держав. Відсутність зручних виходів до світових торговельних шляхів зумовлювала натуральний характер господарства. Єдиний порт — Архангельськ, не мала ні торговельного, ні військового флоту. Мануфактурного виробництва також фактично не існувало.&lt;br /&gt;
Спільний кордон зі Швецією, Польщею, Туреччиною, Кримським ханством.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%84%D0%92%D0%A0%D0%9E%D0%9F%D0%95%D0%99%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%95_%D0%92%D0%86%D0%94%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF&amp;diff=512941</id>
		<title>ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%84%D0%92%D0%A0%D0%9E%D0%9F%D0%95%D0%99%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%95_%D0%92%D0%86%D0%94%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF&amp;diff=512941"/>
				<updated>2014-01-04T19:09:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Європейське відродження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Видео: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Ml3sa59kJV0 Всесвітня історія живопису]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Y6wM9HFA8TU Епоха Відродження]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=tUUjDsDHER8 Художники Відродження]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2Qr2yTjvzgc Мастер путешествий. Европа эпохи возрождения]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Європейське відродження ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відродження (Ренесанс_ - період в культурному та ідейному розвитку країн Західної та Центральної Європи (а Італії - 14-16 ст. в інших країнах - кінець 15 - початок 17 ст.) повязаний із переходом від Середньовіччя до Нового часу. Термін &amp;quot;Відродження&amp;quot; вперше, ймовірно, було запроваджено Джорджо Вазарі (17 ст.) стосовно італійського мистецтва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ХІІІ століття - дученто (ducento, «двохсотий», тобто 1200-і) – '''Проторенесанс''' (передвідродження).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
XIV століття - Треченто (trecente, 1300-і) – '''Раннє Відродження.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
XV століття - Кватроченто (quatrocento, 1400-і) – '''Високе Відродження'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
XVI століття - Чіквіченто (cinquiccento) – '''Пізніше Відродження'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Діячі Відродження'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Діяч Відродження'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Сфера діяльності'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=P_HK3R15OsE Данте Аліг'єрі] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1265 - 1321&lt;br /&gt;
|італійський поет, один з перших представників епохи Відродження&lt;br /&gt;
|«Божественна комедія» - людина греховен як і весь рід людський і повинен, для досягнення раю, пройти через пекло і чистилище. Данте ратує за торжество християнської Церкви, символом якої є Беатріче, його кохана.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=YPb2Y0Xwtv4 Франческо Петрарка] 1304-1374&lt;br /&gt;
|італійський поет та вчений&lt;br /&gt;
|зібрав найбільшу бібліотеку,&lt;br /&gt;
Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Лоренцо Валла &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1407 - 1457&lt;br /&gt;
|італійський гуманіст, представник історичної школи ерудитів&lt;br /&gt;
|Церква повинна займатися виключно питаннями віри й не втручалася в мирські справи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Лео́н-Батті́ста Альбе́рті&lt;br /&gt;
1404-1472&lt;br /&gt;
|італійський архітектор, письменник і музикант&lt;br /&gt;
|Створив новий тип католицького храму з урахуванням грецького хреста, а також з елементами давньоримської архітектури. Залишив багатий теоретичний спадок.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://bibliotekar.ru/muzeumLondon/2.htm Мазаччо]&lt;br /&gt;
1401-1428&lt;br /&gt;
|італійський живописець&lt;br /&gt;
|Прожив 28 років. Разом із Брунеллескі і Донателло очолив реалістичний напрям у флорентійському мистецтві. «Мадонна з немовлям і зі Св. Анною»  Фрески: «Чудо з динарієм» (інша назва «Il tributo») і «Вигнання із раю».  &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Донателло 1386-1466&lt;br /&gt;
|італійський скульптор, основоположник індивідуалізованого скульптурного портрету.&lt;br /&gt;
|Два стилі: реалістичний (статуї Магдаліни, царя Давида) і класичний. Бронзова статуя Давида, перша конна статуя Гаттамелата.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Філіппо Брунеллескі 1377-1446&lt;br /&gt;
|італійський архітектор&lt;br /&gt;
|відкрив перспективу в картинах.  У фресці Мазаччо «Трійця» у церкві Санта Марія Новелла, перспективу розробив Брунеллескі.Перебудовує Базиліку Сан-Лоренцо в яка стала зразковою для Ренесансу, Купол собору Санта Марія дель Фьоре.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=0R8OIR_fTCI Донато Браманте]&lt;br /&gt;
1444—1514&lt;br /&gt;
|італійський архітектор (Мілан, Рим)&lt;br /&gt;
|Один з архітекторів, що брав участь у проектуванні собору Святого Петра у Римі (Ватікан).&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Андреа Палладіо&lt;br /&gt;
1508-1580&lt;br /&gt;
|архітектор, засновник класицизму&lt;br /&gt;
|Досліджує античну архітектуру Риму. Багато його проектів не побудовані. Трактат &amp;quot; Чотири книги про архітектуру &amp;quot;. ''Палладіанський'' стиль в архітектурі.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=kB_utg7MK3I Мікеланджело Буанаротті] 1475 -1564&lt;br /&gt;
|італійський архіtrucтектор, скульптор та художник&lt;br /&gt;
|Брав участь у будівництві собора Святого Петра в Римі, розпис стіни Сікстинської капели, відома скульптура Давида.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=1nCej7oMWC4 Сандро Боттічеллі] &lt;br /&gt;
1444-1510&lt;br /&gt;
|італійський художник флорентійської школи&lt;br /&gt;
|При дворі Медічі зблизився з гуманістами. Античні образи «Весни» та «Народження Венери». Талановитий портретист. &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=TJTzQz922Pc Рафаель Санті] 1483 - 1520&lt;br /&gt;
|флорентійський художник та архітектор&lt;br /&gt;
|Керував будівництвом собора Святого Петра в Римі. Картина «Сікстинська Мадона», портрети, «Автопортрет»&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=pxRgrDIiWRc Леонардо да Вінчі] 1452  —  1519 &lt;br /&gt;
|італійський художник, архітектор, письменник, вчений&lt;br /&gt;
|Учення про будову людського тіла, картини «Мона Ліза» («Джоконда»), фреска «Таємна вечеря». Винаходи – проект гелікоптера, парашута та ін.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Джорджоне Барбареллі да Кастельфранко&lt;br /&gt;
1477-1510&lt;br /&gt;
|італійський художник (Венеція)&lt;br /&gt;
|Не підписував [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%B5 картини]. Його картини «Юдиф» приписали, а «Венеру, що спить» - Тиціану. Тіціан був його учнем, і закінчував деякі його картини. &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=kYluHqPNeFU Тіціан Вечелліо]&lt;br /&gt;
1480(85) - 1576&lt;br /&gt;
|італійський художник&lt;br /&gt;
|Був офіційним художником Венеціанської республіки. У Венеції створив прекрасні монументальні вівтарні образи (&amp;quot;Вознесіння Марії&amp;quot;, близько 1516-1518 рр.., Церква Санта-Марія Глоріоза деі Фрари). Карл V (портрет) призначив його своїм художником. Релігійні сюжети &amp;quot;Оплакування Христа&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=jVqZbDukB6A Микола Коперник 1473-1543]&lt;br /&gt;
|польський астроном&lt;br /&gt;
|Книга «Прообертання небесних сфер» 1543 р. всі планети і Земля обертаються навколо Сонця&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=pAaioI0L_Ck Джордано Бруно 1548-1600]&lt;br /&gt;
|італійський астроном&lt;br /&gt;
|Спалений католицькою церквою за підтримку ідеї Коперника&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=YymjnwhtG1A Тіхо Браге] 1546-1601 &lt;br /&gt;
|датський практичний астроном&lt;br /&gt;
|Упродовж 20 років у власноручно побудований обсерваторії визначав розміщення зорь із найвищою для свого часу точністю. Довів, що комети – це небесні тіла, більш далекі, ніж Місяць; склав каталог зірок.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=oM65Qu9nigA Йоган Кеплер] 1571 – 1630&lt;br /&gt;
|Німецький астроном, один із засновників сучасної астрономії&lt;br /&gt;
|Використавши спостереження за Марсом, відкрив три закони руху планет (закони Кеплера) і складав на їх підставі планетарні таблиці. Сформулював основи теорії затемнень. Винайшов телескоп&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=xUuIHYlVdHY Гілілео Галілей 1564-1642]&lt;br /&gt;
|італійський астроном&lt;br /&gt;
|Під тиском католицької церкви, відмовився від своїх переконань, «І все таки вона рухається»&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Еразм Ротердамський&lt;br /&gt;
|мислитель&lt;br /&gt;
|книга «Похвала глупоті», критикував католицьку церкву, але був проти протестантизму&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=ekZgNR_QdT8 Джовані Боккаччо] 1113-1375&lt;br /&gt;
|італійський письменник і поет&lt;br /&gt;
| Найвизначніший твір &amp;quot;Декамерон&amp;quot;. Цим твором автор заклав основи європейської новели і надовго визначив розвиток цього жанру. Особливість &amp;quot;Декамерона&amp;quot; – його енциклопедичність. У творі, де вміщено 100 новел, об’єднаних вступом, широко змальовуються повсякденне життя з усією різноманітністю подій і людських вчинків, багатством людських типів.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=ZjKRxIXFCio Томас Мор 1478-1535]&lt;br /&gt;
|італійський політик і вчений, історик, письменник&lt;br /&gt;
|«Утопія» опис ідеального суспільства, де не існує приватної власності, усуспільнені виробництво і побут, праця є обов‘язком усіх, а розподіл відбувається за потребами – ''утопізм''.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Мішель де Монтень 1533-1592&lt;br /&gt;
|французький філософ, письменник, державний діяч&lt;br /&gt;
|Під час гугенотських воєн, став на бік католицької церкви, хоча й відрізнявся віротерпимістю. Праця «Досліди», думка вільна не залежна від сильних світу цього, безстрашна, критична.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=JFT4NvY9COQ Нікколо Макіавелі (1469-1527)]&lt;br /&gt;
|італійський політик і вчений, історик, письменник&lt;br /&gt;
|Твір «Монарх» - влада може порушувати моральні норми, брехати та зраджувати (макіавелізм) – мета виправдовує засоби.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=w7_Akr0EUto Франсуа Рабле]&lt;br /&gt;
|французький письменник, лікар&lt;br /&gt;
|роман «Гаргантюа та Пантагрюель» - критика жадібності, неосвідченості, церкви, релігійним фанатизмом. Мріяв про рівність всіх людей в освідченому суспільстві (утопія).&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=mYZucfAI5D8 Мігель Сервантес]&lt;br /&gt;
|іспанський письменник&lt;br /&gt;
|Роман «Дон Кіхот» - пародія на рицарські романи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=47tM9sgilRA Вільям Шекспір]&lt;br /&gt;
|англійський драматург&lt;br /&gt;
|П‘єси «Ромео і Джульєта», «Король Лір», «Гамлет», «Отелло».&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=0OrewyWMLiQ Ян ван Ейк] 1599–1641&lt;br /&gt;
|нідерландський художник &lt;br /&gt;
|Риси реалізму в картинах, картина «Родина Арнолфіні», найвідоміший твір участь у розписі Гентського вівтаря (Бельгія).&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=k5qbuWaJZaA Ієронім Босх] 1450—1516&lt;br /&gt;
|нідерландський художник&lt;br /&gt;
|Тема покаранняза гріхи,триптих (картина з трьох частин) «Сад земних насолод»&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=pHydoYZHmU0 Пітер Брейгель]&lt;br /&gt;
|фламандський художник&lt;br /&gt;
|Демонстрація слабкості людини, картина «Сліпі»&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=a45R48p2P5c Альбрехт Дюрер]&lt;br /&gt;
|німецький художник, графік, вчений&lt;br /&gt;
|жив в Італії, Боротьба людини зі злом гравюри «Рицар, смерть та диявол», «Чотири вершники»&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Доба бароко==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; &lt;br /&gt;
|+'''Основні прояви барокко'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Діяч'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Досягнення'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.bibliotekar.ru/Krubens/ Пі́тер Па́уль Ру́бенс] 1577-1640&lt;br /&gt;
|Фламанський художник, 8 років провів в Італії. «Спорудження Хреста», «Терновий вінець» та «Розп'яття», «Втечу Лота», «Христа та Грішницю», «Воскресіння Лазаря», «Вакханалія», «Вакха». Був придворним живописцем в Нідерландах. «Автопортрет з Ізабеллою Брант».  Поряд з поетичними пейзажами він написав також численні портрети.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.bibliotekar.ru/Krembrandt/ Рембрандт Ван Рейн] &lt;br /&gt;
|нідерландський художник, офортист доби бароко, автор «Валаам і ослиця», «Бенкет Валтасара», «Христос зцілює хворих»&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://blogovine.ru/den-milicii-frans-xals-gollandiya-17-vek/ Франс Хальс] 1582 — 1666&lt;br /&gt;
|видатний портретист золотого віку голландського мистецтва. створив ряд реалістичних народних образів та людських відчуттів,, які відобразили духовний підйом голландського народу, що настав в результаті воєн за незалежність країни. «Портрет стрільців гильдії св. Георгія», «Циганка», «Мулат», «Хлопчик рибак».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ван Гог зауважив, що у Хальса «27 відтінків чорного»&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.artitaly.ru/art/m/magnasco/main.htm Александр Маньяско]  1667 - 1749&lt;br /&gt;
|італійський живописець, творчість пройнята трагічним відчуттям нікчемності людини перед лицем сліпих сил природи і соціальної дійсності, найбільш характерні жанрові сцени з життя циганів, солдатів, ченців, відмічені «демонічним» сарказмом світовідчування (цикл картин з сценами з монастирського життя, 1720—1725, монастир Зейтенштеттен Австрія), і катастрофічно-бурхливі пейзажі.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.artitaly.ru/art/g/gvardiF/main.htm Франческо Гварді] 1712 -1793 &lt;br /&gt;
|італійський живописець-пейзажист венеціанської школи.  Працюючи над улюбленими у Венеції видами пейзажу — «ведутой» (документально-точний міський пейзаж) і «каприччо» (архітектурний пейзаж-фантазія), приходить до створення пейзажу нового типа, відображення переживань художника. «Венеціанський дворик» &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://smallbay.ru/caravaggio.html Караваджо] &lt;br /&gt;
|італійський живописець періоду раннього бароко, засновник європейського реалістичного живопису 17 століття, автор «Хворий Вакх», «Юдиф та Олоферн», «Медуза Горгона»&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.museum-online.ru/Baroque/Sir_Anthony_van_Dyck/ Антон ван Дейк] (1599-1641)&lt;br /&gt;
|фламандський живописець, був головним та найвідомішим придворним живописцем в Англії. Ван Дейк є відомиим майстером аристократичного й інтимного портрету, знаменитий своїми портретами членів королівської родини. Він малював з надприродною віртуозністю, які встановлює стандарт елегантності в жанрі. Він також неперевершений автор творів з біблейських і міфологічних тем, майстер графіки та гравюри.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Мігель Сервет (1511-1553)&lt;br /&gt;
|Першим у Європі висунув ідею про існування малого кола кровообігу в людині, розкрив і описав фізіологічний сенс&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=19y1ybdVH14 Андреас Везалій] (1514-1564)&lt;br /&gt;
|Одним із перших почав вивчати людський організм шляхом розтину трупів. У праці «Про будову людського тіла» дав науковий опис будови всіх організмів і систем, указав на численні помилки своїх пепередників. Засновник анатомії, як науки&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Вільям Гарвей (1578-1657)&lt;br /&gt;
|Засновник сучасних фізіології та ембріології. Описав велике і мале коло кровообігу. Досліджував процес зародження людського життя. Уперше висловив думку, що «усе живе походить з яйця»&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Джироламо Фракасторо (1478-1553)&lt;br /&gt;
|Першим створив систематизоване вчення про інфекцію та шляхи її поширення.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=b-47L5vFc0g Антоні ван Левенгук] (1632-1723)&lt;br /&gt;
|Один із засновників наукової мікроскопії. Виготовив лінзи зі 150-300-кратним збільшенням, що дозволило йому спостерігати за мікроскопічними організмами. Уперше описав і замалював (близько 1673 р.) найпростіших, сперматозоїди, бактерії, еритроцити та їхній рух у капілярах.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Франсуа Війєт (1540-1603)&lt;br /&gt;
|Розробив майже всю елементарну алгебру. Існує «формула Війєта», яка пояснює залежність між коренями та коефіцієнтами алгебраїчного рівня. Запровадив літературні позначення для коефіцієнтів у рівняннях і заклав основи загальної теорії рівнянь, завдяки чому вважається засновником нової алгебри.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=jYuS9bPHxNY Рене Декарт] (1596-1650)&lt;br /&gt;
|Заклав основи аналітичної геометрії, сформулював поняття перемінної величини і функції, запровадив багато алгебраїчних познань.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Бонавентура Кавальері&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1598-1647&lt;br /&gt;
|У праці &amp;quot;Геометрія неподільних&amp;quot; запропонував нові методи розрахунку площі та об'єму фігур за допомогою так званого &amp;quot;методу неподільних&amp;quot;, що сприяло формуванню інтегрального обчислення.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Доба Просвітництва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світогляд, згідно з яким основним засобом пізнання і критерієм істини є '''''розум''''' людини, а не Божественне одкровення і досвід, називається '''раціоналістичним'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Просвітництвом стали називати поширення розуму'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На змну ідеалу - рицаря на коні, виходить звичайна людина, її здатність протистояти негодам, долати перешкоди і радіти життю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повсякденні турботи, побутові дрібниці, взаємостосунки звичайних людей стали змістом нового великого прозаїчного твору -роману.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зосередження на приватному житті людини сприяло появі нової течії в літературі - '''сентименталізму''' (від англ. - почуття). Він виник на противагу раціоналізму з його намаганням підпорядкувати життя людини строгим законам. Сентименталісти більше довіряли серцю і природі, ніж розуму і цивілізації. Вони оспівували усамітнення у віддалених диких куточках природи або невигадливий сільський побут, розмовляли з читачами про зрозумілі та близькі їм почуття.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існував також інтерес до всього неправдоподібного, перебільшеного і непоясненого. Він породив НОВИЙ тип роману - готичний. Місцем дії таких творів ставали населені привидами руїни монастирів і замків, де відбувалися неймовірні жахи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=2&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Діяч Просвітництва'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Внесок'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=HU4c4i15Twg Джон Локк] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1632-1704&lt;br /&gt;
|Природні права на життя, свободу і власність. Суспільний договір, народ має право змінити владу. Ідея поділу влади.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Шарль Монтеск'є &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1689-1755&lt;br /&gt;
|«Про дух законів». Конституційна монархія, поділ влади: законодавча, виконавча, судова.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=QTRvU0nrpWk Вольтер] (Марі Франсуа Аруе) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1694-1778&lt;br /&gt;
|Освічена монархія, релігія для підкорення мас («Роздавіть гадину!»), рівність перед законом, повага приватної власності. Надпис на могилі: «Поет, історик і філософ, який возвеличив людський розум і навчив його бути вільним».&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=rxnTay1JHUY Жан-Жака Руссо] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1712-1778&lt;br /&gt;
|«Про походження і причини нерівності серед людей». Республіка, приватна власність причина нерівності, багаті узурпували владу, повернути «народний суверенітет».&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=6EvMFx-hoaM Дені Дідро] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1713—1784&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жан Д'Аламбер &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1717-1783&lt;br /&gt;
|«Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел»  35 томів, які містили не лише статті, а й ілюстрації і таблиці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''«Енциклопедія» швидко розповсюджувалася, замінюючи багатьом підручники і навіть цілі бібліотеки. Вона сприяла залученню до знань незмірно більшої, ніж раніше, кількості людей, укоріненню релігійної терпимості й здорового глузді-. їй належала чимала заслуга у формуванні нової людини - активної, заповзятливої, спрямованої в майбутнє, прагнучої особистого й суспільного доброту.'''''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=GDXXlow-Sl8 Даніель Дефо] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1660—1731&lt;br /&gt;
|англійський письменник. «Робінзон Крузо» -  не робить нічого такого, що не під силу середній людині, а просто не впадас в зневіру й завзято працює.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=R-aQNAyjaG0 Джонатан Свіфт] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1667-1745&lt;br /&gt;
|Прагнув виправити вади тогочасної Англії, у своєму знаменитому творі «Пригоди Гуллівера» &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=42CSt-2ZuLs Йоганн Вольфганг Гете] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1749—1832&lt;br /&gt;
|«Страждання молодого Вертера»  — вразливий, наділений тонкою душею юнак незнатного походження. Він не може пристосуватися до суспільства, де панують станові забобони, лицемірство й невігластво. Зіткнення з офіційною мораллю і нещасливе кохання штовхають Вертера до самогубства.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Антуан Ватто &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1684—1721&lt;br /&gt;
|Французький художник. Створив новий, далекий від непривабливої дійсності світ — світ, сповнений чистоти, кохання, світлого смутку й радості.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=_xt-Pal8WHU Георг Фрідріх Гендель] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1685-1759&lt;br /&gt;
|Німецький композитор. Ораторії — великі твори для соліста, хору та оркестру. &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=qxJj-nJn80c Йоганна Себастьяна Баха] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1685—1750&lt;br /&gt;
|Кантати - звучали з дивовижною емоційною силою. Вони допомагали людині краще зрозуміти окремі епізоди біблійної історії, викликали в ній глибокі переживання, пов'язані з вірою в Бога.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=c3sZJtsKitE Вольфганг Амадей Моцарт] 1756-1791&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|Австрійський композитор. Опера надавала можливість показати взаємостосунки людей, їхні почуття і прагнення. Основою для «Весілля Фігаро» стала п'єса французького драматурга Бомарше. Будучи феноменально обдарованою людиною, Моцарт написав перший твір ще в п'ятирічному віці. Все своє коротке життя композитор багато працював і залишив величезний творчий спадок. Його опери, симфонії, концерти сповнені глибоких емоцій.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Нікола Пуссен&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1594-1665&lt;br /&gt;
| французький живописець, найпослідовніший представник класицизму, філософ, мистецтвознавець і теоретик мистецтва, один з найосвіченіших людей свого часу.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Жак-Луї Давід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1748-1825&lt;br /&gt;
|французький живописець, маляр. Відомий представник Просвітництва і неокласицизму. Учасник французької революції 1789-99; придворний художник Наполеона I; античні теми (Клятва Гораціїв), сюжети, пов'язані з епохою революції та імперії (Смерть Марата), портрети. Палкий прихильник Наполеона, після його поразки переїхав до Бельгії.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|П'єр Корнель &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1606—1684&lt;br /&gt;
|Засновником французької класичної трагедії. Він писав п'єси та праці з теорії мистецтв. Доля героїв його п'єс була тісно пов'язана з політичною боротьбою. Сюжет розгортався на тлі історичних подій. Своїми п'єсами Корнель намагався довести необхідність зміцнення абсолютної монархії.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Жан Расін &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1639—1699 &lt;br /&gt;
|свої п'єси присвячував світові людських почуттів. Хоча комедія в класицизмі, як ми щойно зазначили, вважалася нижчим жанром&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Жан-Батіст Поклен (Мольєр)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1622—1673&lt;br /&gt;
|видатний комедіограф, своїми творами зумів довести протилежне. Його комедії залишаються популярними й досі.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[http://www.youtube.com/watch?v=2RhVVzb3jsQ Іммануїл Кант] (1724—1804)&lt;br /&gt;
|Німецькийфілософ. Концепція походження Сонячної системи з гігантської туманності. Ідея правової держави. Пізнати світ до кінця неможливо. У такий спосіб мислитель піддав критиці ідею про безмежну силу людського розуму.&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%94%D0%9D%D0%AC%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%A7%D0%9D%D0%3F%D0%99_%D0%A1%D0%A5%D0%86%D0%94&amp;diff=512755</id>
		<title>СЕРЕДНЬОВІЧН?Й СХІД</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%94%D0%9D%D0%AC%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%A7%D0%9D%D0%3F%D0%99_%D0%A1%D0%A5%D0%86%D0%94&amp;diff=512755"/>
				<updated>2014-01-04T07:07:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Китай */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Індія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Буддизм''', що виник тут у VІ ст. до н.е. Все життя людини – це тугість і страждання, і тому його душа повинна звільнитися від всього земного і прагнути до вищого спокою. Забути про багатства. Задоволення, говорити лише правду і не вбивати живі істоти. З V ст. буддизм в Індії занепадає, але швидко поширюється у Китаї, Японії, Кореї, Монголії, країнах Південно-Східної Азії. Світова релігія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
З приходом завойовників-'''мусульман''' в Індію проник іслам. Найбільшого поширення він набув на півночі півострова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не існувало сильної державної влади. '''Держава Гуптів''', 320 р. раджа '''Чандрагупті''',  розпалась та після набігів гунів, і наприкінці VІ ст. припинила своє існування. 528 р. звільнення від гунів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 70 князівств, воювали між собою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мусульмани прагнули підкорити Індію з VІІІ ст. '''Махмуд Газневі''' (998—1030 рр.) правитель сусідньої з Індією держави Газневідів, що постала після розпаду Багдадського халіфату 17 разів розорював її, він перетворив свою столицю Газні на одне з найкрасивіших міст Сходу, ХІІ ст. північні області було підкорено. 1206 р. намісник '''Кутб-уд-дін Айбек''' відокремився від Газні й заснував '''Делійський султанат 1206-1526'''. Тюркські правителі – «династія» гулямів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мова: перська. Релігія: іслам. Земля – власність держави. Султанат: губернії, губернатор збирав податки, наймане військо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від кінця XIII ст. до початку XIV ст. захопив майже весь півострів Індостан. '''Мухаммед Туглака''' (1325—1351 рр.), плани здійснення завойовницьких походів до Персії та Китаю. Завойовницька політика підірвала могутність держави, яка почала розвалюватися. Цим скористалися монголи.  1398 р. в Індію похід Тимура. Мета пограбування, а не приєднання Індії. У 1399 р. '''Тимур''' повернувся до Самарканда. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Причини успіхів завойовників у Індії:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- значні природні багатства країни;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- відсутність етнічної і релігійної єдності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- міжусобні війни правителів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- традиційна міцність селянської громади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Князі виступили проти султана '''Ібрахіма Лоді''', запросили на допомогу Захіруддіна Мухаммада Бабура — правителя Кабула, нащадка Чингізхана і Тімура.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Бабур  1483-1530''' правив Ферганою, захопив Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором - мемуари “Бабур-наме”, описав походи й завоювання, а й флору та фауну Індії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1526 р. у битві біля Паніпата розгромив війська делійського султана. '''Держава Великих Моголів'''&lt;br /&gt;
У 1530-1556 рр. син Хумаюн,  початок міжусобних війн, правління афганської династії '''Шир Шаха'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Культура середньовічної Індії'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Північ поєднання мусульманської та індійської цивілізацій. Залученням Індії до міжнародної торгівлі за посередництвом арабських купців. Міста: Гоа, Калікут, Камбай, Агра, Паніпат, Лахор,Мультан, Делі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Досягнення''':  десяткова система чисел, площі фігур та об’єми тіл, дії з дробами, число π.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Медецина''': внутрішню будову тіла, робили складні операції, використовуючи близько 200 хірургічних інструментів, готували ліки від усіляких хвороб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура''': буддійські храми, витесані у скелях: Аджант, Еллор, о. Елефант.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Храм в Аджанті — це цілий комплекс споруд, печер, що будувалися протягом дев’яти століть. 30 залів храму були розписані фресками (збереглися фрески лише в 16 печерах), що відображають життя тодішньої Індії, сцени з життя Будди. Фарби, якими написані фрески, не втратили яскравості й дотепер. Їхньою головною властивістю є те, що вони світяться в темряві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Оріссі було споруджено ціле храмове містечко й обнесене могутнім муром. Усередині храми майже не прикрашали, проте ззовні вони були суцільно вкриті рельєфами, статуями і майстерно виконаним різьбленням по каменю. Скульптори відтворювали сцени з легенд і оповідей. Вони вміли добре зображувати людей і тварин у русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ХІІІ ст. вплив мусульман '''мінарет Кутб-Мінар''' у Делі. Його висота сягає 70 метрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Література''' переважно санскритом (найдавніша літературна мова аріїв). Калідаса поет і драматург. Після мусульманських завоювань використовували народну мову, арабську та перську.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ігри шахи, гра в кості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Китай==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від ІІІ ст. до н. е. і до кінця VІ ст. роки кризи, розпаду і взагалі зникнення імперії, у 589 р. полководець '''Ян Цзянь''' силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував '''династію Суй''' (581—618 рр.). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступник Ян Цзяня '''Ян Ді''' столиця  місто Лоян. Будівництво Великого каналу між Хуанхе та Янцзи, зв’язав господарство півночі й півдня, добудував Великий Китайський мур, вів постійні війни проти сусідів. Був убитий змовниками. Династія Суй припинилася.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Династія Тан''' (618—907 рр.) Лі Юань і Лі Шимінь розквіт Китаю: перерозподіл землі, активну завойовницьку політику проти тюрків-кочівників і розгромив їх на початку VІІ ст. - контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.&lt;br /&gt;
С\г  рис та чай, виготовлення цукру з цукрової тростини. Техніка: одинадцять типів плугів, поливне колесо із глечиками, що приводилося в рух робочою худобою. Повсюди діяли водяні млини. З’явилися перші вироби з порцеляни. Столиця Чан-ань налічувала близько 2 млн. жителів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від середини VІІІ ст. влада династії Тан почала слабшати. '''874''' р. селянська війна під проводом '''Хуан Чао''' оволоділо столицею. Згодом почали поводитися ще гірше, ніж колишні імператорські чиновники. Це допомогло придушити повстання. Династія Тан повернулася до влади. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
907 по 960 р.—  «'''п’ять династій та десять царств'''». Китай об‘єднаний полководцем Чжао Кун Інь.&lt;br /&gt;
'''Династія Сун''' (960—1279 рр.). проект реформ Вань Аньші по подаланню кризи припинені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Північ захопили племена чжурчженів. Держава '''Цзінь''' — Золота (1115—1234 рр.). На півдні, династія '''Південна Сун''' (1117—1279 рр.). Вирощування рису, чаю, виробництво шовку, виготовлення порцеляни. Винайдено папір, порох, книгодрукування, паперові гроші — асигнації. Наозброєнні могутні метальні пристрої, посудини із запалювальною сумішшю, рухомі башти з таранами, перші гармати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однак військова техніка не змогла врятувати імперію від загибелі. Вона продовжувала розпадатися, поки не стала здобиччю монголів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У '''1279''' р. завершилося підкорення Китаю '''монголами''', які встановили тут свою династію — Юань (1280-1368)  (засновником династії був онук Чингісхана Хубілай). Столиця – Ханбалик (сучасний Пекін).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«-»  людськими жертвами, нищенням надбань китайської цивілізації,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«+»влився у світову торгівлю, що сприяло його економічному піднесенню. Марко Поло.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Монголи китайську систему від імператора до чиновника,  мову, писемність, культуру та ін. Середина 14 ст. – повстання «Червоних пов‘язок» припинило планування монголів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від середини XIV ст. в Китаї спалахували народні повстання («'''червоних пов’язок'''»), виникали неодноразові спроби палацових переворотів. Зрештою, у '''1368''' р. одного з керівників селянського повстання чернеця '''Чжу Юаньчжана''' проголосили імператором - '''династя Мін''' до 1644 р. Столиця - Нанкін, а згодом Даду(Пекін).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Внутрішня політика:'''  нормальні ставки податків,  роботи з відновлення системи іригації, розвиток ремесел, особливо виробництву порцеляни, шовку, паперу, скла, тобто тим виробам, що експортувалися. Стали збирати два врожаї, добрива, іригаційна техніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожні десять років складалися списки платників податків. У XVI ст. приватні мануфактури у ткацькому виробництві&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зовнішня політика''' кордони до Тибету та Індокитаю. Організовувалися воєнні експедиції в Океанію. Найбільше експедицій (сім) до Індії, Індонезії, Індокитаю, Малайзії і навіть до берегів Африки очолював адмірал '''Чжен Хе''' в 1403—1433 рр. Колонізація Індокитаю та Індонезії, де створили цілі китайські поселення. . Приборкання японських піратів. 1598 р. – китайські війська допомогли Кореї витіснити японців. Поч 15 ст – сім великих морських експедицій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Середньовічна культура:''' ієрогліфічне письмо основа для писемності корейців, в’єтнамців, японців. '''Папір і книгодрукування''' вирізували на дерев’яних дошках. На початку VІІІ ст. в Китаї почала виходити урядова '''газета «Столичний вісник'''», яка проіснувала до ХХ ст. Бібліотеки. '''Компас''', порох. У VІІІ ст. в країні відкрилась Академія наук, у ХV ст. були створені багатотомні енциклопедії з історії, географії, медицини, мистецтва тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
VІІІ—ІХ ст. «золотою добою» китайської поезії. Поет '''Лі Бо''' написав близько 30 томів ліричних творів, у яких оспівував рідну природу. Інший поет '''Ду Фу''' мріяв про краще майбутнє, коли люди збудують величезний дім і в ньому знайдуть притулок «мільйони скривджених долею бідняків».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура''': стиль, дахи із загнутими вгору краями, став візитною карткою Китаю. '''Заборонене місто''' –збудовано в 1406-1420 рр., служило резиденцією 24 імператорам з династій Мін і Цін впродовж 491 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Османська імперія==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%94%D0%9D%D0%AC%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%A7%D0%9D%D0%3F%D0%99_%D0%A1%D0%A5%D0%86%D0%94&amp;diff=512753</id>
		<title>СЕРЕДНЬОВІЧН?Й СХІД</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%94%D0%9D%D0%AC%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%A7%D0%9D%D0%3F%D0%99_%D0%A1%D0%A5%D0%86%D0%94&amp;diff=512753"/>
				<updated>2014-01-04T06:59:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Індія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Індія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Буддизм''', що виник тут у VІ ст. до н.е. Все життя людини – це тугість і страждання, і тому його душа повинна звільнитися від всього земного і прагнути до вищого спокою. Забути про багатства. Задоволення, говорити лише правду і не вбивати живі істоти. З V ст. буддизм в Індії занепадає, але швидко поширюється у Китаї, Японії, Кореї, Монголії, країнах Південно-Східної Азії. Світова релігія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
З приходом завойовників-'''мусульман''' в Індію проник іслам. Найбільшого поширення він набув на півночі півострова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не існувало сильної державної влади. '''Держава Гуптів''', 320 р. раджа '''Чандрагупті''',  розпалась та після набігів гунів, і наприкінці VІ ст. припинила своє існування. 528 р. звільнення від гунів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 70 князівств, воювали між собою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мусульмани прагнули підкорити Індію з VІІІ ст. '''Махмуд Газневі''' (998—1030 рр.) правитель сусідньої з Індією держави Газневідів, що постала після розпаду Багдадського халіфату 17 разів розорював її, він перетворив свою столицю Газні на одне з найкрасивіших міст Сходу, ХІІ ст. північні області було підкорено. 1206 р. намісник '''Кутб-уд-дін Айбек''' відокремився від Газні й заснував '''Делійський султанат 1206-1526'''. Тюркські правителі – «династія» гулямів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мова: перська. Релігія: іслам. Земля – власність держави. Султанат: губернії, губернатор збирав податки, наймане військо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від кінця XIII ст. до початку XIV ст. захопив майже весь півострів Індостан. '''Мухаммед Туглака''' (1325—1351 рр.), плани здійснення завойовницьких походів до Персії та Китаю. Завойовницька політика підірвала могутність держави, яка почала розвалюватися. Цим скористалися монголи.  1398 р. в Індію похід Тимура. Мета пограбування, а не приєднання Індії. У 1399 р. '''Тимур''' повернувся до Самарканда. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Причини успіхів завойовників у Індії:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- значні природні багатства країни;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- відсутність етнічної і релігійної єдності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- міжусобні війни правителів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- традиційна міцність селянської громади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Князі виступили проти султана '''Ібрахіма Лоді''', запросили на допомогу Захіруддіна Мухаммада Бабура — правителя Кабула, нащадка Чингізхана і Тімура.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Бабур  1483-1530''' правив Ферганою, захопив Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором - мемуари “Бабур-наме”, описав походи й завоювання, а й флору та фауну Індії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1526 р. у битві біля Паніпата розгромив війська делійського султана. '''Держава Великих Моголів'''&lt;br /&gt;
У 1530-1556 рр. син Хумаюн,  початок міжусобних війн, правління афганської династії '''Шир Шаха'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Культура середньовічної Індії'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Північ поєднання мусульманської та індійської цивілізацій. Залученням Індії до міжнародної торгівлі за посередництвом арабських купців. Міста: Гоа, Калікут, Камбай, Агра, Паніпат, Лахор,Мультан, Делі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Досягнення''':  десяткова система чисел, площі фігур та об’єми тіл, дії з дробами, число π.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Медецина''': внутрішню будову тіла, робили складні операції, використовуючи близько 200 хірургічних інструментів, готували ліки від усіляких хвороб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура''': буддійські храми, витесані у скелях: Аджант, Еллор, о. Елефант.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Храм в Аджанті — це цілий комплекс споруд, печер, що будувалися протягом дев’яти століть. 30 залів храму були розписані фресками (збереглися фрески лише в 16 печерах), що відображають життя тодішньої Індії, сцени з життя Будди. Фарби, якими написані фрески, не втратили яскравості й дотепер. Їхньою головною властивістю є те, що вони світяться в темряві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Оріссі було споруджено ціле храмове містечко й обнесене могутнім муром. Усередині храми майже не прикрашали, проте ззовні вони були суцільно вкриті рельєфами, статуями і майстерно виконаним різьбленням по каменю. Скульптори відтворювали сцени з легенд і оповідей. Вони вміли добре зображувати людей і тварин у русі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ХІІІ ст. вплив мусульман '''мінарет Кутб-Мінар''' у Делі. Його висота сягає 70 метрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Література''' переважно санскритом (найдавніша літературна мова аріїв). Калідаса поет і драматург. Після мусульманських завоювань використовували народну мову, арабську та перську.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ігри шахи, гра в кості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Китай==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Османська імперія==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%94%D0%9D%D0%AC%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%A7%D0%9D%D0%3F%D0%99_%D0%A1%D0%A5%D0%86%D0%94&amp;diff=512751</id>
		<title>СЕРЕДНЬОВІЧН?Й СХІД</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%94%D0%9D%D0%AC%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%A7%D0%9D%D0%3F%D0%99_%D0%A1%D0%A5%D0%86%D0%94&amp;diff=512751"/>
				<updated>2014-01-04T06:52:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: Створена сторінка: ==Індія==  ==Китай==  ==Османська імперія==&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Індія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Китай==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Османська імперія==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512750</id>
		<title>КРАЇН? СХОДУ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512750"/>
				<updated>2014-01-04T06:49:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Османська імперія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Індія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Бабур'''  1483-1530 правив Ферганою, захопив Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором - мемуари “Бабур-наме”, описав походи й завоювання, а й флору та фауну Індії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1526 р. у битві біля Паніпата розгромив війська делійського султана. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1530-1556 рр. син Хумаюн,  початок міжусобних війн, правління афганської династії '''Шир Шаха'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Акбар 1556-1605'''  онук Бабура, практично заснував державу Великих Моголів – розширив кордони держави (Афганістан і практично вся Індія), провів ''реформи'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Адміністративна'''. Уся влада падішаха. Управляв за допомогою чотирьох міністрів. Держава поділена на 15 округів, якими управляли еміри, що призначалися падишахом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Податкова'''. Запровадження єдиної міри земельних ділянок. Розмір податку відповідав кількості та якості ділянки. Податок виплачували грошима. Скасував податок на немусульман (джизію)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військово-земельна'''. Невдала спроба скасувати джагіри – земельні наділи за службу. Поділ армії на постійну найману армію та ополчення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна'''. Указ про віротерпимість,збудовано молитовний дім  християни, буддисти, індуси, іудеї вели дискусії. Можливість сповідувати будь-яку релігію. Обурення мусульманського духовенства, яке 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — “дін-і-ілахі” (“божественна віра”).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів''' – централізована держава. Столиця – місто Делі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Джахан''' 1628-1657 Онук Акбара. За нього відбувався найбільший розвиток держави Великих Моголів. Прославився спорудженням мавзолею '''Тадж-Махал'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аурангзеб''' (1658—1707 рр.) —ліквідував релігійну толерантність, а 1679 р. відновив джизію. Територія імперії значно збільшилася, але її з кожним роком стрясали повстання. У 1674 р. було проголошено державу Маратхів, а після смерті імператора утворилися три держави, що вели між собою непримириму боротьбу. Ця міжусобиця підготувала ґрунт для завоювання Індії англійськими колонізаторами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Проникнення європейців'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1498 р. Поява португальця Васко да Гами в Калькутті&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1510 р. Захоплення португальцями індійського порту Гоа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17 ст. Поширення торгівлі португальцями, голландцями, французами та англійцями. Англійці та голландці заснували в 1600 р. й 1602 р. '''Ост-Індські''' торгові компанії. Протиріччя між англійською та французькою Ост-Індськими компаніями. Використання в боротьбі сипаїв – солдатів-індійців. ''Перемога Англії.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1773 р. Видання англійським парламентом «Акта про управління Індією» - запровадження посади генерал-губернатора Індії. Перетворення ''Індії на колонію.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Індійська культура''' за правління Великих Моголів досягла високого рівня. Письменником часів Акбара став '''Абу-ль-Фазл''' -  «'''Акбар-наме'''» історію правління Акбара, перською мовою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мистецтво мініатюр, служило взірцем для творчості Рембрандта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Два перські майстри — '''Мір Сід Алі та Абдус Самад''', які прибули до Індії разом із шахом Хумаюном, очолили імператорську майстерню живопису (“кітаб-хан”), засновану Акбаром - оригінального могольського стилю. Мініатюри до мемуарів Бабура та Акбара.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“'''Трон Павича'''”, оздоблений коштовностями, на якому майже 100 років сиділи могольські імператори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архітектура:  '''палац-фортеця Акбара''' в Делі та поблизу міста Агри, в пустелі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мечеть-мавзолей '''Тадж-Махал''' в Агрі. Шах-Джахана у 1631—1642 рр. на спомин про його дружину, яка померла, народивши чотирнадцяту дитину. Мечеть споруджено з прекрасного білого мармуру, її прикрашають білі бані та мінарети, що віддзеркалюються в басейні, спорудженому поряд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Китай==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У першій половині XVI ст. португальці поселення. У 40-х рр. XVI ст. торговельну базу на північ від провінції Гуандун. 1549 р. їх вигнали з Китаю. Залишили за собою порт Макао. У другій половині XVI ст. до Китаю іспанці, а наприкінці століття — голландці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А на право вести торгівлю через порт Гуанчжоу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20—30-х рр. XVII ст.повстання в північній частині провінції Шаньсі. '''Чжан Сяньчжун і Лі Цзичен'''. 1635 р. в Хенані було вирішено реорганізувати всі загони в єдину армію. Але неузгодження дій поразка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1639—1641 рр нове піднесення повстанського руху '''Лі Цзичена'''. У 1643 р. прийняв титул “Великого полководця, що керується веліннями неба й відроджує справедливість”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
25 квітня 1644 р. повстанці зайняли Пекін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. в північно-східній частині Китаю існувала '''''маньчжурська''''' держава '''Маньчжоу-го'''. У червні 1644 р. Маньчжурська армія захопила Пекін. Династія Цин. Лі Цзичена було схоплено і вбито. Повстанські загони продовжували боротьбу до 1683 р. За пропозицією мінської династії  вторглися маньчжурська армія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Династія '''Цин 1644-1912''' (маньчжурська) столиця Пекін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Айсіньгіоро Фулінь''' 1644-1661 – перший маньчжурський імператор, який очолив Китай.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Богдихан – маньчжурський імператор – спадковий імператор із необмеженою владою. Усі вищі посади в державі – маньчжурська знать. Усі вищі посади в державі – маньчжурська знать. Початок політики «'''''самоізоляції'''''». 1724 р. – усі католицькі проповідники вислані з Китаю, а храми закриті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1757 р. – закриття для європейців усіх портів Китаю, окрім Кантону (Гуанчжоу). Маньчжури перейняли традиції, звичаї Китаю, особливо в державному управлінні. Маньчжури не чинили тиск на релігію і традиції китайців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освіта для заможних. В монастирях готували чиновників.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Розквіт культури XVI—XVII ст.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для виробництва паперу - водяний двигун. Порцелянові майстерні були державними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Винайшли водолазний скафандр та найпростіші міни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура'''. відновлено Велику Китайську стіну, використовувалися такі винаходи, як лебідка. Подорожі до берегів Африки та до островів Тихого океану. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Медецина '''Чжин Чжунцзина''' “Про тиф”, багатотомний “Трактат про дерева і рослини” '''Лі Шичженя''', де було вміщено описи лікувальних властивостей трав, дерев і мінералів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Китайські вчені почали вивчати наукові праці, що з'являлись у Західній Європі, латину, математику, перекладали китайською математичні терміни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Енциклопедія '''Сюй Гуанці''' “Зібрання книг із сільського господарства” висвітлювала розвиток рільництва не лише в Китаї, а й у Європі; '''Сун Інсин''' у своїй технічній енциклопедії розповідав про розвиток ремісничого виробництва у Китаї, а Фан Ічжи створив енциклопедію природничих наук під назвою “Початок законів природи”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Літопис “Загальне дзеркало, що допомагає управлінню”, розпочатого ще в XI ст. За часів династії Цин  перегляд історичних книг прийнятним для маньчжурів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Праці з географії, '''Гу Яньу''' “Книга про вади і вигоди областей та уділів Піднебесної”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пам'ятки архітектури Заборонене міста і храм Неба в Пекіні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найвідоміші майстри живопису — '''Люй Цаї, Бянь Веньцзін'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Колекції порцеляни династії Мін прикрашають найвідоміші музеї світу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Книжкова гравюра. &lt;br /&gt;
У XVII ст. китайська культура почала інтенсивно проникати до Європи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Османська імперія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI ст. майже всі арабські країни були завойовані турками. Сирія (також Палестина та Ліван) і Єгипет. Ліквідований Мамлюцький султанат 1516 р. у битві при Халеба (Алеппо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Мамлюки'' - гвардійці єгипетських султанів, що набиралися з ХШ ст. з рабів тюркського та кавказького походження. В 1250 р-1517 p.; фактично вони зберігали панівне становище в Єгипті до поч.&lt;br /&gt;
19 ст., коли були винищені єгипетським правителем пашею Мухаммедом Алі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVI ст. до імперії були приєднані Алжир (1520 p.), схід Угорщини (1526 p.), Кіренаїка та Тріполі (1551 p.), західні Грузія та Вірменія (1555 p.), Туніс (1574 р.) та інші території.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Баязид II''' (1481—1512) посеред смути. Відносини з Іваном ІІІ. Підбурював напад на Київ 1482 р.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Сулейман І''' (1520-1566) Кануні-Законодавець Закони Канун-наме, військово – ленна система, залежне становище селян, яничарське військо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стани: вчені і духовні феодали (улеми); військові феодали (ас-кери); купці і всі городяни (тиджари); селяни (райя).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1521 р. договір, що визнав за венеціанцями право торгівлі на турецькій території. Війна з Венецією 1540 р. закінчилася переходом під владу Османської імперії останніх володінь Венеції в Греції і на Егейському морі. Війна (1570—73); морська поразки при Лєпанто (1571), але, в кінці війни захопили Кіпр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1535 р. франко-турецький договір «першої капітуляції» антигабсбургське спрямування. Карл ІХ 1550-1574 Пільговий режим для французької торгівлі в Туреччині. Англія дістала у 1580 р. Єлизавета I 1558-1603 такі ж пільги, як і Франція. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Австро-турецькі війни''' 16-18 століть — війни між австрійськими Габсбургами та Османською імперією за володіння землями північної частини Балканського півосторва та Угорщини. Ці війни сприяли створенню багатонаціональної австрійської держави Габсбургів та ослабленню Османської імперії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
29 серпня '''1526''' '''Битва під Мохачем''' Угорщині, Османська імперія завдала нищівної поразки об'єднаному угорсько-чесько-хорватському війську. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Обло́га Ві́дня 1529''' ро́ку — перша спроба Османської імперії захопити столицю Австрії Відень. Провалена турками облога Відня ознаменувала кінець стрімкої експансії Туреччини в Центральну Європу; тим не менше, ще 150 років тривали запеклі конфлікти, що досягли апогею В '''1683''' році, коли відбулася '''Віденська битва'''. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Війни 1551-1562 і 1566-1568 зберегли старі кордони. Війни 1532—1533 1540—1547  поділ Угорщини. Війна 1592-1606 звільнення Австрії від сплати данини султанові. Війна 1660-1664 турецька армія була розгромлена австро-угорськими військами.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Турецько-польські війни:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Війна 1620-21 '''1620''' '''під Цецорою''' знищення турками польського загону під проводом великого гетьмана коронного С. Жолкевського. '''1621 Хотинська битва'''. За польсько-турецьким перемир'ямкордон між двома державами відновлювався по Дністру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1633-1634''' відбулася під час '''Смоленської війни''' Речі Посполитої з Московською державою та може розглядатися як &amp;quot;другий фронт&amp;quot; цієї війни. Татари почали пустошити Поділля. Військо під проводом коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського вигнало татар за Дністер. Уклали '''&amp;quot;вічний мир&amp;quot;1634''' р. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Війна 1672-76  взявши Кам'янець-Подільський, турецько-татарські війська продовжили наступ на Бучач та Львів. '''Бучацький мир 1672''' - Подільське воєводство до Туреччини, Річ Посполита визнавала '''«Українську державу»''' Брацлавщина і Південна Київщина ('''П.Дорошенко'''). У 1676 польські війська із великим напруженням відбили наступ турецько-татарських військ на Львів. Незважаючи на вдалі бої під Журавним,  підписали '''Журавненську мирну угоду 1676''' р - козацька територія підвладна П.Дорошенку, Поділля у складі Османської імперії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Війна 1683-1699 турецька армія була вщент розбита військами союзника Австрії — Яна Собеського, створення «'''Священної ліги'''» в '''1684''' р. '''Карловицький конгрес 1698—1699''' — міжнародний конгрес, на якому вироблені умови й укладені мирні договори між держава¬ми «'''Священної ліги'''» (Австрія, Венеція, Річ Посполита, Росія) та Османською імперією (Туреччина), 1699 підписано договір Туреччини з Річчю Посполитою, за яким останній офіційно повернули Поділля Бучацький мирний договір 1672 втратив юридичну силу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Війна 1716-1718 Австрія та Венеція  завдали туркам поразки під Белградом. Австрія отримала північну Сербію з Белградом, частину Валахії, північну Боснію та інші землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Війна 1737-1739 вступ Австрії у російсько-турецьку війну 1735-1739 року на боці Росії. Австрійські війська зазнали кілька поразок, повернули Туреччині землі в Сербії та Волощині. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Війна 1788-1791 Розпочалася в період російсько-турецької війни 1787-1789 Австрія вийшла з війни під впливом Англії та Пруссії які побоювалися посилення Росії, а також хотіли залучити Австрію до війни проти революційної Франції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середині XVII ст. Османська імперія африканських васальних володінь (Єгипет, Тріполі, Туніс, Алжир), азіатських (Мала Азія, Сирія, Палестина, Ірак, Аравія, Курдистан, частково Закавказзя) і європейських (Греція, Албанія, Чорногорія, Боснія, Герцеговина, Сербія, Болгарія, Молдавія, Волощина, Бессарабія, Крим та території між Бугом і гирлом Дону з фортецею Азов) володінь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відсталість турецької промисловості.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Російсько турецькі війни:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чигиринські походи''' на Правобережжя. '''1677''' – невдала облога Чигирина турецько-українським військом (Ю.Хмельницький) '''1678''' боротьба за Чигирин Ю.Хмельницький і І.Самойлович, знесилені обидві сторони.  Результат Ю.Хмельницький влада на Правобережжі 1681 р. '''1681 Бахчисарайський мирний договір''' – Московська держава, османська, кримське ханство – 20 річне перемир‘я. Кордон по Дніпру – Південна Київщина, Брацлавщина і Поділля – Туреччині. Лівобережжя і і Запоріжжя за Москвою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1687 і 1689 Кримські походи''' рос-укр.('''І.Самойлович, І.Мазепа''') Військ проти Кримського ханства були не вдалими. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1711 Прутський похід''' – невдалий похід '''Петра І''' в Молдавію, розбитий турками. Прутський мирний договір – зруйновані фортеці на Запоріжжі, під тиском '''П.Орлика''', Запоріжжя під протекторат Кримського ханства, а Правобережжя – незалежне, але Росія пізніше сфальсифікувала ці положення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рос-тур війна '''1735-1739''' рр захоплені Азов, Очаків, Хотин, Ясси, Крим. Белградський м.д. До Росії Азов.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рос-тур війна '''1768-1774''' рр розгром турків при Ларзі та Кагулі, перемога рос. Флоту у Чесменському бою, захоплення Криму. '''Кючук-Кайнарджийський''' м.д. '''Незалежність Криму''' від турків, вільне пересування російсього флоту Чорним морем, до Росії Азов, Керч, протекторат над Молдавією та Валахією. '''1783''' р. (після зречення останнього кримського хана Шагін-Гірея) увійшов до складу Росії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рос-тур війна '''1787-1791''' рр Перемоги рос. (О.В.Суворов) Кинбурн, Фокшані, Римник, Ізмаїл, та рос. Флоту (Ф.Ф.Ушаков) Каліакрія.  Ясський  м.д. До Росії Крим, Кубань, кордон по Дністру. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рос-тур війна '''1806-1812''' рр забезпечення рос армії людьми та продов. Бухарестський м.д. До Росії Бесарабія, фортеці Акерман, Бендери, Ізмаїл, Кілію, Хотин, кордон по р. Прут. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рос –тур війна '''1828-1829''' рр використання ресурсів, Адріанопольський м.д. гірло Дунаю (тер Задунайської Січі) Рос –тур війна 1877-1878 рр дії на Кавказі, Сан-Стефанський м.д. До Росії Південна Бесарабія, фортеці на Кавказі.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512749</id>
		<title>КРАЇН? СХОДУ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512749"/>
				<updated>2014-01-04T06:39:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Китай */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Індія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Бабур'''  1483-1530 правив Ферганою, захопив Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором - мемуари “Бабур-наме”, описав походи й завоювання, а й флору та фауну Індії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1526 р. у битві біля Паніпата розгромив війська делійського султана. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1530-1556 рр. син Хумаюн,  початок міжусобних війн, правління афганської династії '''Шир Шаха'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Акбар 1556-1605'''  онук Бабура, практично заснував державу Великих Моголів – розширив кордони держави (Афганістан і практично вся Індія), провів ''реформи'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Адміністративна'''. Уся влада падішаха. Управляв за допомогою чотирьох міністрів. Держава поділена на 15 округів, якими управляли еміри, що призначалися падишахом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Податкова'''. Запровадження єдиної міри земельних ділянок. Розмір податку відповідав кількості та якості ділянки. Податок виплачували грошима. Скасував податок на немусульман (джизію)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військово-земельна'''. Невдала спроба скасувати джагіри – земельні наділи за службу. Поділ армії на постійну найману армію та ополчення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна'''. Указ про віротерпимість,збудовано молитовний дім  християни, буддисти, індуси, іудеї вели дискусії. Можливість сповідувати будь-яку релігію. Обурення мусульманського духовенства, яке 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — “дін-і-ілахі” (“божественна віра”).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів''' – централізована держава. Столиця – місто Делі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Джахан''' 1628-1657 Онук Акбара. За нього відбувався найбільший розвиток держави Великих Моголів. Прославився спорудженням мавзолею '''Тадж-Махал'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аурангзеб''' (1658—1707 рр.) —ліквідував релігійну толерантність, а 1679 р. відновив джизію. Територія імперії значно збільшилася, але її з кожним роком стрясали повстання. У 1674 р. було проголошено державу Маратхів, а після смерті імператора утворилися три держави, що вели між собою непримириму боротьбу. Ця міжусобиця підготувала ґрунт для завоювання Індії англійськими колонізаторами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Проникнення європейців'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1498 р. Поява португальця Васко да Гами в Калькутті&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1510 р. Захоплення португальцями індійського порту Гоа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17 ст. Поширення торгівлі португальцями, голландцями, французами та англійцями. Англійці та голландці заснували в 1600 р. й 1602 р. '''Ост-Індські''' торгові компанії. Протиріччя між англійською та французькою Ост-Індськими компаніями. Використання в боротьбі сипаїв – солдатів-індійців. ''Перемога Англії.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1773 р. Видання англійським парламентом «Акта про управління Індією» - запровадження посади генерал-губернатора Індії. Перетворення ''Індії на колонію.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Індійська культура''' за правління Великих Моголів досягла високого рівня. Письменником часів Акбара став '''Абу-ль-Фазл''' -  «'''Акбар-наме'''» історію правління Акбара, перською мовою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мистецтво мініатюр, служило взірцем для творчості Рембрандта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Два перські майстри — '''Мір Сід Алі та Абдус Самад''', які прибули до Індії разом із шахом Хумаюном, очолили імператорську майстерню живопису (“кітаб-хан”), засновану Акбаром - оригінального могольського стилю. Мініатюри до мемуарів Бабура та Акбара.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“'''Трон Павича'''”, оздоблений коштовностями, на якому майже 100 років сиділи могольські імператори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архітектура:  '''палац-фортеця Акбара''' в Делі та поблизу міста Агри, в пустелі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мечеть-мавзолей '''Тадж-Махал''' в Агрі. Шах-Джахана у 1631—1642 рр. на спомин про його дружину, яка померла, народивши чотирнадцяту дитину. Мечеть споруджено з прекрасного білого мармуру, її прикрашають білі бані та мінарети, що віддзеркалюються в басейні, спорудженому поряд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Китай==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У першій половині XVI ст. португальці поселення. У 40-х рр. XVI ст. торговельну базу на північ від провінції Гуандун. 1549 р. їх вигнали з Китаю. Залишили за собою порт Макао. У другій половині XVI ст. до Китаю іспанці, а наприкінці століття — голландці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А на право вести торгівлю через порт Гуанчжоу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20—30-х рр. XVII ст.повстання в північній частині провінції Шаньсі. '''Чжан Сяньчжун і Лі Цзичен'''. 1635 р. в Хенані було вирішено реорганізувати всі загони в єдину армію. Але неузгодження дій поразка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1639—1641 рр нове піднесення повстанського руху '''Лі Цзичена'''. У 1643 р. прийняв титул “Великого полководця, що керується веліннями неба й відроджує справедливість”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
25 квітня 1644 р. повстанці зайняли Пекін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. в північно-східній частині Китаю існувала '''''маньчжурська''''' держава '''Маньчжоу-го'''. У червні 1644 р. Маньчжурська армія захопила Пекін. Династія Цин. Лі Цзичена було схоплено і вбито. Повстанські загони продовжували боротьбу до 1683 р. За пропозицією мінської династії  вторглися маньчжурська армія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Династія '''Цин 1644-1912''' (маньчжурська) столиця Пекін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Айсіньгіоро Фулінь''' 1644-1661 – перший маньчжурський імператор, який очолив Китай.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Богдихан – маньчжурський імператор – спадковий імператор із необмеженою владою. Усі вищі посади в державі – маньчжурська знать. Усі вищі посади в державі – маньчжурська знать. Початок політики «'''''самоізоляції'''''». 1724 р. – усі католицькі проповідники вислані з Китаю, а храми закриті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1757 р. – закриття для європейців усіх портів Китаю, окрім Кантону (Гуанчжоу). Маньчжури перейняли традиції, звичаї Китаю, особливо в державному управлінні. Маньчжури не чинили тиск на релігію і традиції китайців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освіта для заможних. В монастирях готували чиновників.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Розквіт культури XVI—XVII ст.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для виробництва паперу - водяний двигун. Порцелянові майстерні були державними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Винайшли водолазний скафандр та найпростіші міни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Архітектура'''. відновлено Велику Китайську стіну, використовувалися такі винаходи, як лебідка. Подорожі до берегів Африки та до островів Тихого океану. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Медецина '''Чжин Чжунцзина''' “Про тиф”, багатотомний “Трактат про дерева і рослини” '''Лі Шичженя''', де було вміщено описи лікувальних властивостей трав, дерев і мінералів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Китайські вчені почали вивчати наукові праці, що з'являлись у Західній Європі, латину, математику, перекладали китайською математичні терміни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Енциклопедія '''Сюй Гуанці''' “Зібрання книг із сільського господарства” висвітлювала розвиток рільництва не лише в Китаї, а й у Європі; '''Сун Інсин''' у своїй технічній енциклопедії розповідав про розвиток ремісничого виробництва у Китаї, а Фан Ічжи створив енциклопедію природничих наук під назвою “Початок законів природи”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Літопис “Загальне дзеркало, що допомагає управлінню”, розпочатого ще в XI ст. За часів династії Цин  перегляд історичних книг прийнятним для маньчжурів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Праці з географії, '''Гу Яньу''' “Книга про вади і вигоди областей та уділів Піднебесної”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пам'ятки архітектури Заборонене міста і храм Неба в Пекіні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найвідоміші майстри живопису — '''Люй Цаї, Бянь Веньцзін'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Колекції порцеляни династії Мін прикрашають найвідоміші музеї світу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Книжкова гравюра. &lt;br /&gt;
У XVII ст. китайська культура почала інтенсивно проникати до Європи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Османська імперія==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512748</id>
		<title>КРАЇН? СХОДУ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512748"/>
				<updated>2014-01-04T06:36:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Індія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Індія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Бабур'''  1483-1530 правив Ферганою, захопив Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором - мемуари “Бабур-наме”, описав походи й завоювання, а й флору та фауну Індії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1526 р. у битві біля Паніпата розгромив війська делійського султана. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1530-1556 рр. син Хумаюн,  початок міжусобних війн, правління афганської династії '''Шир Шаха'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Акбар 1556-1605'''  онук Бабура, практично заснував державу Великих Моголів – розширив кордони держави (Афганістан і практично вся Індія), провів ''реформи'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Адміністративна'''. Уся влада падішаха. Управляв за допомогою чотирьох міністрів. Держава поділена на 15 округів, якими управляли еміри, що призначалися падишахом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Податкова'''. Запровадження єдиної міри земельних ділянок. Розмір податку відповідав кількості та якості ділянки. Податок виплачували грошима. Скасував податок на немусульман (джизію)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військово-земельна'''. Невдала спроба скасувати джагіри – земельні наділи за службу. Поділ армії на постійну найману армію та ополчення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна'''. Указ про віротерпимість,збудовано молитовний дім  християни, буддисти, індуси, іудеї вели дискусії. Можливість сповідувати будь-яку релігію. Обурення мусульманського духовенства, яке 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — “дін-і-ілахі” (“божественна віра”).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів''' – централізована держава. Столиця – місто Делі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Джахан''' 1628-1657 Онук Акбара. За нього відбувався найбільший розвиток держави Великих Моголів. Прославився спорудженням мавзолею '''Тадж-Махал'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аурангзеб''' (1658—1707 рр.) —ліквідував релігійну толерантність, а 1679 р. відновив джизію. Територія імперії значно збільшилася, але її з кожним роком стрясали повстання. У 1674 р. було проголошено державу Маратхів, а після смерті імператора утворилися три держави, що вели між собою непримириму боротьбу. Ця міжусобиця підготувала ґрунт для завоювання Індії англійськими колонізаторами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Проникнення європейців'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1498 р. Поява португальця Васко да Гами в Калькутті&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1510 р. Захоплення португальцями індійського порту Гоа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17 ст. Поширення торгівлі португальцями, голландцями, французами та англійцями. Англійці та голландці заснували в 1600 р. й 1602 р. '''Ост-Індські''' торгові компанії. Протиріччя між англійською та французькою Ост-Індськими компаніями. Використання в боротьбі сипаїв – солдатів-індійців. ''Перемога Англії.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1773 р. Видання англійським парламентом «Акта про управління Індією» - запровадження посади генерал-губернатора Індії. Перетворення ''Індії на колонію.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Індійська культура''' за правління Великих Моголів досягла високого рівня. Письменником часів Акбара став '''Абу-ль-Фазл''' -  «'''Акбар-наме'''» історію правління Акбара, перською мовою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мистецтво мініатюр, служило взірцем для творчості Рембрандта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Два перські майстри — '''Мір Сід Алі та Абдус Самад''', які прибули до Індії разом із шахом Хумаюном, очолили імператорську майстерню живопису (“кітаб-хан”), засновану Акбаром - оригінального могольського стилю. Мініатюри до мемуарів Бабура та Акбара.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“'''Трон Павича'''”, оздоблений коштовностями, на якому майже 100 років сиділи могольські імператори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архітектура:  '''палац-фортеця Акбара''' в Делі та поблизу міста Агри, в пустелі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мечеть-мавзолей '''Тадж-Махал''' в Агрі. Шах-Джахана у 1631—1642 рр. на спомин про його дружину, яка померла, народивши чотирнадцяту дитину. Мечеть споруджено з прекрасного білого мармуру, її прикрашають білі бані та мінарети, що віддзеркалюються в басейні, спорудженому поряд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Китай==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У першій половині XVI ст. португальці поселення. У 40-х рр. XVI ст. торговельну базу на північ від провінції Гуандун. 1549 р. їх вигнали з Китаю. Залишили за собою порт Макао. У другій половині XVI ст. до Китаю іспанці, а наприкінці століття — голландці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А на право вести торгівлю через порт Гуанчжоу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20—30-х рр. XVII ст.повстання в північній частині провінції Шаньсі. '''Чжан Сяньчжун і Лі Цзичен'''. 1635 р. в Хенані було вирішено реорганізувати всі загони в єдину армію. Але неузгодження дій поразка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1639—1641 рр нове піднесення повстанського руху '''Лі Цзичена'''. У 1643 р. прийняв титул “Великого полководця, що керується веліннями неба й відроджує справедливість”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
25 квітня 1644 р. повстанці зайняли Пекін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. в північно-східній частині Китаю існувала '''''маньчжурська''''' держава '''Маньчжоу-го'''. У червні 1644 р. Маньчжурська армія захопила Пекін. Династія Цин. Лі Цзичена було схоплено і вбито. Повстанські загони продовжували боротьбу до 1683 р. За пропозицією мінської династії  вторглися маньчжурська армія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Династія '''Цин 1644-1912''' (маньчжурська) столиця Пекін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Айсіньгіоро Фулінь''' 1644-1661 – перший маньчжурський імператор, який очолив Китай.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Богдихан – маньчжурський імператор – спадковий імператор із необмеженою владою. Усі вищі посади в державі – маньчжурська знать. Усі вищі посади в державі – маньчжурська знать. Початок політики «'''''самоізоляції'''''». 1724 р. – усі католицькі проповідники вислані з Китаю, а храми закриті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1757 р. – закриття для європейців усіх портів Китаю, окрім Кантону (Гуанчжоу). Маньчжури перейняли традиції, звичаї Китаю, особливо в державному управлінні. Маньчжури не чинили тиск на релігію і традиції китайців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освіта для заможних. В монастирях готували чиновників.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Османська імперія==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512747</id>
		<title>КРАЇН? СХОДУ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512747"/>
				<updated>2014-01-04T06:33:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Китай */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Індія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Бабур'''  1483-1530 правив Ферганою, захопив Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором - мемуари “Бабур-наме”, описав походи й завоювання, а й флору та фауну Індії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1526 р. у битві біля Паніпата розгромив війська делійського султана. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1530-1556 рр. син Хумаюн,  початок міжусобних війн, правління афганської династії '''Шир Шаха'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Акбар 1556-1605'''  онук Бабура, практично заснував державу Великих Моголів – розширив кордони держави (Афганістан і практично вся Індія), провів ''реформи'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Адміністративна'''. Уся влада падішаха. Управляв за допомогою чотирьох міністрів. Держава поділена на 15 округів, якими управляли еміри, що призначалися падишахом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Податкова'''. Запровадження єдиної міри земельних ділянок. Розмір податку відповідав кількості та якості ділянки. Податок виплачували грошима. Скасував податок на немусульман (джизію)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військово-земельна'''. Невдала спроба скасувати джагіри – земельні наділи за службу. Поділ армії на постійну найману армію та ополчення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна'''. Указ про віротерпимість,збудовано молитовний дім  християни, буддисти, індуси, іудеї вели дискусії. Можливість сповідувати будь-яку релігію. Обурення мусульманського духовенства, яке 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — “дін-і-ілахі” (“божественна віра”).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів''' – централізована держава. Столиця – місто Делі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Джахан''' 1628-1657 Онук Акбара. За нього відбувався найбільший розвиток держави Великих Моголів. Прославився спорудженням мавзолею '''Тадж-Махал'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аурангзеб''' (1658—1707 рр.) —ліквідував релігійну толерантність, а 1679 р. відновив джизію. Територія імперії значно збільшилася, але її з кожним роком стрясали повстання. У 1674 р. було проголошено державу Маратхів, а після смерті імператора утворилися три держави, що вели між собою непримириму боротьбу. Ця міжусобиця підготувала ґрунт для завоювання Індії англійськими колонізаторами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Проникнення європейців'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1498 р. Поява португальця Васко да Гами в Калькутті&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1510 р. Захоплення португальцями індійського порту Гоа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17 ст. Поширення торгівлі португальцями, голландцями, французами та англійцями. Англійці та голландці заснували в 1600 р. й 1602 р. '''Ост-Індські''' торгові компанії. Протиріччя між англійською та французькою Ост-Індськими компаніями. Використання в боротьбі сипаїв – солдатів-індійців. ''Перемога Англії.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1773 р. Видання англійським парламентом «Акта про управління Індією» - запровадження посади генерал-губернатора Індії. Перетворення ''Індії на колонію.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Китай==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У першій половині XVI ст. португальці поселення. У 40-х рр. XVI ст. торговельну базу на північ від провінції Гуандун. 1549 р. їх вигнали з Китаю. Залишили за собою порт Макао. У другій половині XVI ст. до Китаю іспанці, а наприкінці століття — голландці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А на право вести торгівлю через порт Гуанчжоу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20—30-х рр. XVII ст.повстання в північній частині провінції Шаньсі. '''Чжан Сяньчжун і Лі Цзичен'''. 1635 р. в Хенані було вирішено реорганізувати всі загони в єдину армію. Але неузгодження дій поразка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1639—1641 рр нове піднесення повстанського руху '''Лі Цзичена'''. У 1643 р. прийняв титул “Великого полководця, що керується веліннями неба й відроджує справедливість”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
25 квітня 1644 р. повстанці зайняли Пекін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У першій половині XVII ст. в північно-східній частині Китаю існувала '''''маньчжурська''''' держава '''Маньчжоу-го'''. У червні 1644 р. Маньчжурська армія захопила Пекін. Династія Цин. Лі Цзичена було схоплено і вбито. Повстанські загони продовжували боротьбу до 1683 р. За пропозицією мінської династії  вторглися маньчжурська армія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Династія '''Цин 1644-1912''' (маньчжурська) столиця Пекін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Айсіньгіоро Фулінь''' 1644-1661 – перший маньчжурський імператор, який очолив Китай.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Богдихан – маньчжурський імператор – спадковий імператор із необмеженою владою. Усі вищі посади в державі – маньчжурська знать. Усі вищі посади в державі – маньчжурська знать. Початок політики «'''''самоізоляції'''''». 1724 р. – усі католицькі проповідники вислані з Китаю, а храми закриті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1757 р. – закриття для європейців усіх портів Китаю, окрім Кантону (Гуанчжоу). Маньчжури перейняли традиції, звичаї Китаю, особливо в державному управлінні. Маньчжури не чинили тиск на релігію і традиції китайців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освіта для заможних. В монастирях готували чиновників.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Османська імперія==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512746</id>
		<title>КРАЇН? СХОДУ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512746"/>
				<updated>2014-01-04T06:29:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Індія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Індія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Бабур'''  1483-1530 правив Ферганою, захопив Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором - мемуари “Бабур-наме”, описав походи й завоювання, а й флору та фауну Індії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1526 р. у битві біля Паніпата розгромив війська делійського султана. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1530-1556 рр. син Хумаюн,  початок міжусобних війн, правління афганської династії '''Шир Шаха'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Акбар 1556-1605'''  онук Бабура, практично заснував державу Великих Моголів – розширив кордони держави (Афганістан і практично вся Індія), провів ''реформи'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Адміністративна'''. Уся влада падішаха. Управляв за допомогою чотирьох міністрів. Держава поділена на 15 округів, якими управляли еміри, що призначалися падишахом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Податкова'''. Запровадження єдиної міри земельних ділянок. Розмір податку відповідав кількості та якості ділянки. Податок виплачували грошима. Скасував податок на немусульман (джизію)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військово-земельна'''. Невдала спроба скасувати джагіри – земельні наділи за службу. Поділ армії на постійну найману армію та ополчення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна'''. Указ про віротерпимість,збудовано молитовний дім  християни, буддисти, індуси, іудеї вели дискусії. Можливість сповідувати будь-яку релігію. Обурення мусульманського духовенства, яке 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — “дін-і-ілахі” (“божественна віра”).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів''' – централізована держава. Столиця – місто Делі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Джахан''' 1628-1657 Онук Акбара. За нього відбувався найбільший розвиток держави Великих Моголів. Прославився спорудженням мавзолею '''Тадж-Махал'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аурангзеб''' (1658—1707 рр.) —ліквідував релігійну толерантність, а 1679 р. відновив джизію. Територія імперії значно збільшилася, але її з кожним роком стрясали повстання. У 1674 р. було проголошено державу Маратхів, а після смерті імператора утворилися три держави, що вели між собою непримириму боротьбу. Ця міжусобиця підготувала ґрунт для завоювання Індії англійськими колонізаторами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Проникнення європейців'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1498 р. Поява португальця Васко да Гами в Калькутті&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1510 р. Захоплення португальцями індійського порту Гоа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17 ст. Поширення торгівлі португальцями, голландцями, французами та англійцями. Англійці та голландці заснували в 1600 р. й 1602 р. '''Ост-Індські''' торгові компанії. Протиріччя між англійською та французькою Ост-Індськими компаніями. Використання в боротьбі сипаїв – солдатів-індійців. ''Перемога Англії.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1773 р. Видання англійським парламентом «Акта про управління Індією» - запровадження посади генерал-губернатора Індії. Перетворення ''Індії на колонію.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Китай==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Османська імперія==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512745</id>
		<title>КРАЇН? СХОДУ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512745"/>
				<updated>2014-01-04T06:28:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Індія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Індія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Бабур'''  1483-1530 правив Ферганою, захопив Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором - мемуари “Бабур-наме”, описав походи й завоювання, а й флору та фауну Індії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1526 р. у битві біля Паніпата розгромив війська делійського султана. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1530-1556 рр. син Хумаюн,  початок міжусобних війн, правління афганської династії '''Шир Шаха'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Акбар 1556-1605'''  онук Бабура, практично заснував державу Великих Моголів – розширив кордони держави (Афганістан і практично вся Індія), провів ''реформи'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Адміністративна'''. Уся влада падішаха. Управляв за допомогою чотирьох міністрів. Держава поділена на 15 округів, якими управляли еміри, що призначалися падишахом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Податкова'''. Запровадження єдиної міри земельних ділянок. Розмір податку відповідав кількості та якості ділянки. Податок виплачували грошима. Скасував податок на немусульман (джизію)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Військово-земельна'''. Невдала спроба скасувати джагіри – земельні наділи за службу. Поділ армії на постійну найману армію та ополчення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Релігійна'''. Указ про віротерпимість,збудовано молитовний дім  християни, буддисти, індуси, іудеї вели дискусії. Можливість сповідувати будь-яку релігію. Обурення мусульманського духовенства, яке 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — “дін-і-ілахі” (“божественна віра”).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Держава Великих Моголів''' – централізована держава. Столиця – місто Делі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Джахан''' 1628-1657 Онук Акбара. За нього відбувався найбільший розвиток держави Великих Моголів. Прославився спорудженням мавзолею Тадж-Махал.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аурангзеб''' (1658—1707 рр.) —ліквідував релігійну толерантність, а 1679 р. відновив джизію. Територія імперії значно збільшилася, але її з кожним роком стрясали повстання. У 1674 р. було проголошено державу Маратхів, а після смерті імператора утворилися три держави, що вели між собою непримириму боротьбу. Ця міжусобиця підготувала ґрунт для завоювання Індії англійськими колонізаторами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Проникнення європейців'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1498 р. Поява португальця Васко да Гами в Калькутті&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1510 р. Захоплення португальцями індійського порту Гоа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17 ст. Поширення торгівлі португальцями, голландцями, французами та англійцями. Англійці та голландці заснували в 1600 р. й 1602 р. '''Ост-Індські''' торгові компанії. Протиріччя між англійською та французькою Ост-Індськими компаніями. Використання в боротьбі сипаїв – солдатів-індійців. ''Перемога Англії.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1773 р. Видання англійським парламентом «Акта про управління Індією» - запровадження посади генерал-губернатора Індії. Перетворення ''Індії на колонію.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Китай==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Османська імперія==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512744</id>
		<title>КРАЇН? СХОДУ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%3F_%D0%A1%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%A3&amp;diff=512744"/>
				<updated>2014-01-04T06:23:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: Створена сторінка: ==Індія==  ==Китай==  ==Османська імперія==&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Індія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Китай==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Османська імперія==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%AF_%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%92%D0%9D%D0%AC%D0%9E%D0%87_%D0%93%D0%A0%D0%95%D0%A6%D0%86%D0%87&amp;diff=504775</id>
		<title>ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%AF_%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%92%D0%9D%D0%AC%D0%9E%D0%87_%D0%93%D0%A0%D0%95%D0%A6%D0%86%D0%87&amp;diff=504775"/>
				<updated>2013-12-18T16:46:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: /* Давня Греція */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Давня Греція==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1125.html § 29. Природа і населення Давньої Греції]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1126.html § 30. Мінойська (Критська) палацова цивілізація]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1127.html § 31. Ахейська (Мікенська) палацова цивілізація]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1128.html § 32. Греція в XI-VI ст. до н. е.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1129.html § 33. Давня Спарта§ 33. Давня Спарта]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1130.html § 34. Афінська держава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1131.html § 35. Греко-перські війни]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1132.html § 36. Розквіт і занепад Афін]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1133.html § 37. Повсякденне життя давніх афінян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1134.html § 38. Релігія давніх греків]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1135.html § 39. Спортивні змагання у Давній Греції. Олімпійські ігри]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1136.html § 40. Грецькі наука і мистецтво]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1137.html § 41. Піднесення Македонії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1138.html § 42. Східний похід Александра Македонського і утворення елліністичних держав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrmap.su/uk-wh6/1139.html § 43. Елліністичні держави в IV-II ст. до н. е. Елліністична культура]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Балканський пів-в, материкова (Північна-гірська(Олімп), через Фермопільський прохід Середня, Південна, острівна, Іонійська Греції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Мінойська палацова культура''' – о.Крит, 4-3 тис. до н.е. Кноський палац (Лабіринт, архітектор Дедал), 1900 розкопаний Артуром Евансом. Фреска – малюнок на вологій штукатурці. Міф про Тесея, царя Міноса, доньку Аріадну, Мінотавра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Письмо А» не розшифровано, «Письмо Б» розшифрував Майкл Вентріс.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Причини занепаду: землетрус (???)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ахейська(Мікенська) цивілізація''' 3 тис до н.е. ахейці збудували міста Мікени (1874 р розкопав Г.Шліман) і Тіринф (батьківщина Геракла), циклопічні фортеці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Міфи: Аргонавти: Ясон подорож на «Арго» за золотим руном. Троянська війна. Гомер «Одисея» (згадує кімерійців), «Іліада» (Троянська війна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1879 р Гекнріх Шліман розкопав Трою, Троянська війна реальна подія 13 ст до н.е. Паріс викрав Єлену дружину спартанського царя Мінелая. 1260 р. до н.е. похід його брата мікенського (ахейського) царя Агамемнона. Троянський кінь – Одисей з Ітаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дорійське завоювання''' доба заліза 2 тис до н.е. Занепад культури. Початок полісного періоду.&lt;br /&gt;
Використання заліза → підвищення продуктивності праці та рівня життя → майнова нерівність, аграрне перенаселення → виникнення держави, колонізація.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Колонізація:''' Неаполь у Південній Італії й Сиракузи на о.Сицилія; Массалію у Франції; Візантій, Синопу у Малій Азії; Херсонес, Тіру, Ольвію в Північному Причорномор'ї.&lt;br /&gt;
			&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Дорійська родова община'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;p align=center&amp;gt;''фратії'' - кілька родів				''філиа'' - багато родів&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Басилевс'' - обрані правителі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Аристократія'' - багаті обшинники&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Тирани'' - влада під час війни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Лоція – карта, Пергамент – написи на шкірі, метрополії – міста з яки прибули.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Геродот Чорне море Понт Евксинський (Гостинне море), Понт Аксинський (Темно-сине).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Афіни'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;p align=center&amp;gt;'''Спарта'''&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Атика, Середня Греція&lt;br /&gt;
|Лаконіка Південна Греція&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Афіни: Акрополь – фортеця, агора – майдан, порт Пірей коридор до Афін. Аристократи та демос&lt;br /&gt;
|спартіати – нащадки дорійців, воїни, ілоти – раби, періеки(сусіди) – вільні жителі&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|4 розряди: 3 розряд – гопліти.&lt;br /&gt;
|Фаланга – стрій, гопліти – солдати&lt;br /&gt;
300 гіппеїв особиста охорона царя.&lt;br /&gt;
Сиситії – спільні обіди військового загону.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Аристократія: влада архонтів (9 жрець, полководець, “міністр”, шість суддів)&lt;br /&gt;
594 р до н.е. демократія&lt;br /&gt;
Народні збори (еклесії)&lt;br /&gt;
рада старійшин (ареопаг)&lt;br /&gt;
та рада чотирьох&lt;br /&gt;
Суд присяжних (гелія). На рік обиралося 6 тисяч присяжних старші 30 років.&lt;br /&gt;
|Народні збори 5 ефорів жреці, контроль за законами.&lt;br /&gt;
Рада старійшин (герусія) 30 геронтів (старше 60 років)&lt;br /&gt;
Два царі (архагети) (жерці та головнокомандувачі)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[[Драконівські закони]] у 621 до н. е. перші писані закони&lt;br /&gt;
|Земля – власність держави. Поділена на клери – не можна продавати, ділити&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Реформи Солона 594-560 рр. до н.е. (встановив демократію)&lt;br /&gt;
Скасував борги, заборона продавати у рабство вільних, викупив проданих.&lt;br /&gt;
Рівність всіх перед законом, майновий поділ участі у владі&lt;br /&gt;
|Закони Лікурга 800 — 730 до н. е.&lt;br /&gt;
Розкіш – злочин.&lt;br /&gt;
Не виїжджати за межі країни.&lt;br /&gt;
Залізні гроші.&lt;br /&gt;
Рівність всіх громадян.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тиранія Пісістрата 561-527 р до н.е.  одноосібна влада, забрав частину земель у аристократів роздав селянам, хотів панування Афін у Греції, підтримував культуру, наказав записати «Одіссею» та «Іліаду».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клісфен намагався відновити демократію, остракізм – голосування черепками. Чиновника могли позбавити влади та вигнати на 10 років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тиранія Полікрата 6 ст до н.е. на о. Самос, підтримував культуру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Класична Греція==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Греко-перські війни: Причини Дарій І захопив Іонійську Грецію. 500 р до н.е. повстання на чолі з м. Мілет, підтримали Афіни та Еретрія. Придушене через 6 років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|Марафонська битва&lt;br /&gt;
490 р до н.е.&lt;br /&gt;
|Афіняни (Мільтіад) перемогли персів, які переважали у кількості.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Битва при Фермопілах&lt;br /&gt;
480 р до н.е.&lt;br /&gt;
|Син Дарія – Ксеркс 486-465 рр до н.е. переплив через Геллеспонт (Дарданели) Проти персів 31 поліс на чолі із Спартою. 300 спартанців захищали прохід (Леонід). &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Перси у Середній Греції&lt;br /&gt;
|Афіняни вивезли населення Аттики на о. Саламін&lt;br /&gt;
Стратег Фемістокл збудував флот з трієр – кораблі де весла розміщені у три ряди. &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Саламінська битва&lt;br /&gt;
480 р до н.е.&lt;br /&gt;
|Греки перемогли флот персів, які набагато перевищували, зманив персів у незручне місце. Перси втратили майже весь флот.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|479 р до н.е. біля м. Платеї&lt;br /&gt;
478 р. до н.е. Афінський морський союз&lt;br /&gt;
|Остаточна поразка персів. &lt;br /&gt;
Усі поліси уклали Делоський (перший афінський) морський союз. &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|449 р до н. е. «Каліїв мир»&lt;br /&gt;
|Договір між персами та греками&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Доба Перікла''' (444-429 рр. до н.е.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метеки – переселенці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Народні збори''' (чоловіки 20 років)- 4 рази на місяць , приймали закони, обирали&lt;br /&gt;
стратегів, суддів, магістратів,ареопаг(раду старійшин)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«'''Рада п‘ятисот'''»(буле) - (готувала закони) обиралися на рік  		&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Народний суд''' (6 тисяч суддів) обрана будь яка людина навіть бідняк, отримували платню,&lt;br /&gt;
працювали щодня крім свят, комісії (200-500 чоловік) не знали заздалегідь про розподіл комісій, проти підкупу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будівництво (робота для бідних): Храм Афіни Паллади(Парфенон), скульптуру Афіни зробив Фідій,Довгий мур (6 км) – сполучав порт Пірей з Афінами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реформи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- платня для державних посад, в армії, пенсії інвалідам, сиротам загиблих.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- «Хліба та видовищ» - бідним роздавали хліб та квитки на вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пелопонеська війна'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
431-404 рр.до н.е. війна між полісами перемога Спарти, ослаблені поліси.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Архідамова війна'' (431-421 рр. до н.е.) Афіни вели дії на морі, Спарта сухопутні напади на Аттику. Афіни ослаблені нападами та чумою. У битві при Амфіполі нічія, 421 р до н.е. мир. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Декелейська війна'' (415-404 рр. до н.е.) Спарта для суперництва на морі союзник Персія. Афіни здобули кілька перемог на морі. Облога Афін. Перемога Спарти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Культура Греції'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Андрон - приміщення для чоловіків,  гінекей- приміщення для жінок, симпосии де чоловіки приймали гостей і влаштовувалися бенкети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одяг: хітон, гиматий - щось подібне до плаща, короткий плащ – хламида  застосовувався на війні, на полюванні, у дорозі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Свята на честь бога Діоніса(Вакха), покровителя виноробства - вакханалії, супроводжувалися танцями та диферамбами (піснями на честь Діоніса)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 6 ст.до н.е. для цих свят почали писати сценарії. Так з’явилися перші вистави. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приміщення – театри, драматурга – люди які писали ці вистави.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всі відвідувачі поділялися на 2 групи – знатні та звичайні відвідувачі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Почесними були жерці Діоніса, стратеги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звичайні відвідувачі купували білети.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Скене - стіна за орхестрой, на якій вішали декорації&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орхестра, круглий майданчик, де тривала вистава&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Трагедія, що в перекладі означає «пісня козлів» “Антигона” Софокла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Комедія, від «космос» - веселий похід. Аристофан «Птахи».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Олімпійські ігри: 776 р. до н.е. раз на 4 роки, на час проведення припинялися війни, переможці – олімпіоніки, протягом 1170 років, 293 рази. 394 р імператор Феодосій заборонив. 1896 р відновлені (П‘єр де Кубертен).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Македонія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|395-387 рр до н.е.&lt;br /&gt;
|Коринфська війна – боротьба Афін та Спарти. Перехід Персії від Афін на бік Спарти, перемога Спарти. Анталкідів мир.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|387 р до н.е.&lt;br /&gt;
|Другий Афінський морський союз&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|376-371 рр до н.е.&lt;br /&gt;
|Перемога Афін. Занепад Спарти.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|357-356 рр до н.е.&lt;br /&gt;
|Союзницька війна. Поразка та занепад Афін&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Філіпп ІІ - (355-336 рр. до н.е.) підніс Македонію до положення великої держави, підкорив грецькі поліси.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Погляди греків: &lt;br /&gt;
•	за союз з Філіппом – мир між полісами,&lt;br /&gt;
•	За незалежність (Демосфен).&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Демосфен – виступав з промовами проти Філіппа (“філіппки”).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“Македонська фаланга” – 16 рядів воїнів зі списами – сарисами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=J8jv2igxgqE Східний похід Александра Македонського]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;2&amp;quot;&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=501653</id>
		<title>Історія України Інтер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=501653"/>
				<updated>2013-12-15T11:52:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://oll.tv/serial/6724-istoriya-ukrainy-e01 1. Кіммерійці, скіфи, сармати]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6725-istoriya-ukrainy-e02 2. Античні міста-держави]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6726-istoriya-ukrainy-e03 3. Звичаї слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6727-istoriya-ukrainy-e04 4. Русь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6728-istoriya-ukrainy-e05 5. Аскольд і Дір]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6730-istoriya-ukrainy-e06 6. Олег]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6731-istoriya-ukrainy-e07 7. Ігор]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6732-istoriya-ukrainy-e08 8. Ольга]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6733-istoriya-ukrainy-e09 9. Святослав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6734-istoriya-ukrainy-e10 10. Війна Святослава з Візантією]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6735-istoriya-ukrainy-e11 11. Смерть Святослава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6736-istoriya-ukrainy-e12 12. Язичницька віра у стародавніх слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6737-istoriya-ukrainy-e13 13. Ярополк. Олег. Володимир. Перший розбрат князів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6738-istoriya-ukrainy-e14 14. Володимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6739-istoriya-ukrainy-e15 15. Походи Володимира]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6740-istoriya-ukrainy-e16 16. Хрещення Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6741-istoriya-ukrainy-e17 17. Руське військо]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6742-istoriya-ukrainy-e18 18. Торгівля в Київській Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6743-istoriya-ukrainy-e19 19. Ремесла]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6744-istoriya-ukrainy-e20 20. Святополк Окаянний. Борис і Гліб]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6745-istoriya-ukrainy-e21 21. Війна Ярослава Мудрого проти Святополка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6746-istoriya-ukrainy-e22 22. Правління Ярослава Мудрого]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6747-istoriya-ukrainy-e23 23. Руська правда]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6748-istoriya-ukrainy-e24 24. Ізяслав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6749-istoriya-ukrainy-e25 25. Києво-Печерський монастир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6750-istoriya-ukrainy-e26 26. Великий князь Всеволод Ярославович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6751-istoriya-ukrainy-e27 27. Війна з Олегом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6752-istoriya-ukrainy-e28 28. Часи князювання Святослава ІІ Ізяслава]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6753-istoriya-ukrainy-e29 29. З'їзд у Любечі]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6754-istoriya-ukrainy-e30 30. Продовження правління Святополка ІІ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6755-istoriya-ukrainy-e31 31. Продовження князювання Святополка ІІ (1099-1113)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6756-istoriya-ukrainy-e32 32. Перемога над половцями] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6757-istoriya-ukrainy-e33 33. Великий князь Володимир Мономах] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e34 34. Великий князь Володимир Мономах (2 частина)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6759-istoriya-ukrainy-e35 35. Великий князь Володимир Мономах (3 частина)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6760-istoriya-ukrainy-e36 36. Повчання Володимира Мономаха] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6761-istoriya-ukrainy-e37 37. Великий князь Мстислав Великий (1125-1132) і Великий князь Ярополк (1132-1139)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6762-istoriya-ukrainy-e38 38. Великий князь Всеволод Ольгович (1139-1146)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6763-istoriya-ukrainy-e39 39. Продовження князювання Всеволода Ольговича (1139-1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6764-istoriya-ukrainy-e40 40. Ігор Ольгович та Ізяслав Мстиславич (1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6765-istoriya-ukrainy-e41 41. Війна Ізяслава Мстиславича з Юрієм Довгоруким] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6766-istoriya-ukrainy-e42 42. Смерть Володимира Галицького] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6767-istoriya-ukrainy-e43 43. Ростислав Мстиславич і Юрій Довгорукий (1154-1157)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6768-istoriya-ukrainy-e44 44. Ізяслав ІІІ, Ростислав та Андрій Боголюбський] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6769-istoriya-ukrainy-e45 45. Мстислав Ізяславович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6770-istoriya-ukrainy-e46 46. Боротьба за Київ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6771-istoriya-ukrainy-e47 47. Ярослав Галицький Осьмомисл і Володимир Ярославович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6772-istoriya-ukrainy-e48 48. Княжіння Рюрика в Києві] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6773-istoriya-ukrainy-e49 49. Слово о полку Ігоревім] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6774-istoriya-ukrainy-e50 50. Посилення Галицько-Волинського впливу. Занепад Києва] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6776-istoriya-ukrainy-e51 51. Роман Мстиславович, князь Галицький] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6777-istoriya-ukrainy-e52 52. Боротьба за Галицько-Волинське князівство] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6778-istoriya-ukrainy-e53 53. Походження татар. Чингізхан]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6779-istoriya-ukrainy-e54 54. Боротьба Мстислава Удатного за галицькі землі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6780-istoriya-ukrainy-e55 55. Битва на Калці]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6781-istoriya-ukrainy-e56 56. Мстислав Удатний і Данило Романович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6782-istoriya-ukrainy-e57 57. Данило, князь галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6783-istoriya-ukrainy-e58 58. Нове нашестя татаро-монголів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6784-istoriya-ukrainy-e59 59. Зруйнування Києва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6785-istoriya-ukrainy-e60 60. Данило -- король галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6786-istoriya-ukrainy-e61 61. Данило Галицький і монголи]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=cPbIJVEwGSE 62. Литовська експансія. Князі Годемін та Ольгерд]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=knLbuG2Kw8o 63. Ягайло. Кревська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=eLQtvO80DiE 64. Великий князь литовський Вітовт]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=SMjGNOAHCzc 65. Вітовт. Боротьба з Тевтонським орденом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=y87yDgtg-JE 66. Свидригайло]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3326yzBJr2E 67. Казимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Aw1oQ8a2S54 68. Кримське ханство]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=X9pw0gIyK3E 69. Напад Менглі Герая на Київ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA 70. Початок Січі. Дмитро (Байда) Вишневецький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg 71. Люблінська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=198NMhp6r4M 72. Литовські статути]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y 73. Берестейська церковна унія 1596 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE 74. Запорозька Січ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc 75. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M 76. Петро Конашевич Сагайдачний]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs 77. Петро Могила. Заснування Києво-Могилянської академії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA 78. Козацькі повстання середини XVII століття]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=5bedfTULD5o Великі Українці - Богдан Хмельницький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=fiQq39UQn1I 80. Битва під Жовтими Водами]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=YaG0xmg0_HM 81. Битва під Корсунем]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FQE4RTUt5t8 82. Битва під Пилявцями]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=q6Mo7W0hoKo 83. Похід Хмельницького на Львів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6809-istoriya-ukrainy-e84 84. Зустріч Богдана Хмельницького в Києві. Переяславські переговори]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=8vP9yWMBR-M 85. Збаразько-Зборівська кампанія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=_LKdmR9fzX4 86. Зборівська угода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=O32jR_WA7jI 87. Українська гетьманська держава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=D6sWrqL8iNc 88. Битва під Берестечком]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=MtbHg4iivn4 89. Битва під Батогом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gAySo3hvnnQ 90. Молдовські походи Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=UwsdfpqNg9Y 91. Жванецька облога 1653 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=P7Mk2pxE4z8 92. Переяславська рада]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=F_2JvekwPsA 93. Березневі статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=ZwFV9mAowoY 94. Воєнні дії у 1654-1655 роках]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=pw1d2d9z7js 95. Охматівська битва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=8yX1wZtDvSk 96. Західний похід Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gWwe0E35SDA 97. Віленське перемир&amp;quot;я]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=yG0f0JW-4Ss 98. Соратники Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Dt94rUudg5s 99. Рейд Антона Ждановича]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3fwZQwEG6-8 100. Смерть Богдана Хмельницького]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=501652</id>
		<title>Історія України Інтер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=501652"/>
				<updated>2013-12-15T11:52:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://oll.tv/serial/6724-istoriya-ukrainy-e01 1. Кіммерійці, скіфи, сармати]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6725-istoriya-ukrainy-e02 2. Античні міста-держави]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6726-istoriya-ukrainy-e03 3. Звичаї слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6727-istoriya-ukrainy-e04 4. Русь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6728-istoriya-ukrainy-e05 5. Аскольд і Дір]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6730-istoriya-ukrainy-e06 6. Олег]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6731-istoriya-ukrainy-e07 7. Ігор]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6732-istoriya-ukrainy-e08 8. Ольга]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6733-istoriya-ukrainy-e09 9. Святослав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6734-istoriya-ukrainy-e10 10. Війна Святослава з Візантією]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6735-istoriya-ukrainy-e11 11. Смерть Святослава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6736-istoriya-ukrainy-e12 12. Язичницька віра у стародавніх слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6737-istoriya-ukrainy-e13 13. Ярополк. Олег. Володимир. Перший розбрат князів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6738-istoriya-ukrainy-e14 14. Володимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6739-istoriya-ukrainy-e15 15. Походи Володимира]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6740-istoriya-ukrainy-e16 16. Хрещення Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6741-istoriya-ukrainy-e17 17. Руське військо]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6742-istoriya-ukrainy-e18 18. Торгівля в Київській Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6743-istoriya-ukrainy-e19 19. Ремесла]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6744-istoriya-ukrainy-e20 20. Святополк Окаянний. Борис і Гліб]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6745-istoriya-ukrainy-e21 21. Війна Ярослава Мудрого проти Святополка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6746-istoriya-ukrainy-e22 22. Правління Ярослава Мудрого]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6747-istoriya-ukrainy-e23 23. Руська правда]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6748-istoriya-ukrainy-e24 24. Ізяслав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6749-istoriya-ukrainy-e25 25. Києво-Печерський монастир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6750-istoriya-ukrainy-e26 26. Великий князь Всеволод Ярославович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6751-istoriya-ukrainy-e27 27. Війна з Олегом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6752-istoriya-ukrainy-e28 28. Часи князювання Святослава ІІ Ізяслава]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6753-istoriya-ukrainy-e29 29. З'їзд у Любечі]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6754-istoriya-ukrainy-e30 30. Продовження правління Святополка ІІ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6755-istoriya-ukrainy-e31 31. Продовження князювання Святополка ІІ (1099-1113)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6756-istoriya-ukrainy-e32 32. Перемога над половцями] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6757-istoriya-ukrainy-e33 33. Великий князь Володимир Мономах] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e34 34. Великий князь Володимир Мономах (2 частина)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6759-istoriya-ukrainy-e35 35. Великий князь Володимир Мономах (3 частина)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6760-istoriya-ukrainy-e36 36. Повчання Володимира Мономаха] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6761-istoriya-ukrainy-e37 37. Великий князь Мстислав Великий (1125-1132) і Великий князь Ярополк (1132-1139)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6762-istoriya-ukrainy-e38 38. Великий князь Всеволод Ольгович (1139-1146)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6763-istoriya-ukrainy-e39 39. Продовження князювання Всеволода Ольговича (1139-1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6764-istoriya-ukrainy-e40 40. Ігор Ольгович та Ізяслав Мстиславич (1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6765-istoriya-ukrainy-e41 41. Війна Ізяслава Мстиславича з Юрієм Довгоруким] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6766-istoriya-ukrainy-e42 42. Смерть Володимира Галицького] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6767-istoriya-ukrainy-e43 43. Ростислав Мстиславич і Юрій Довгорукий (1154-1157)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6768-istoriya-ukrainy-e44 44. Ізяслав ІІІ, Ростислав та Андрій Боголюбський] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6769-istoriya-ukrainy-e45 45. Мстислав Ізяславович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6770-istoriya-ukrainy-e46 46. Боротьба за Київ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6771-istoriya-ukrainy-e47 47. Ярослав Галицький Осьмомисл і Володимир Ярославович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6772-istoriya-ukrainy-e48 48. Княжіння Рюрика в Києві] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6773-istoriya-ukrainy-e49 49. Слово о полку Ігоревім] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6774-istoriya-ukrainy-e50 50. Посилення Галицько-Волинського впливу. Занепад Києва] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6776-istoriya-ukrainy-e51 51. Роман Мстиславович, князь Галицький] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6777-istoriya-ukrainy-e52 52. Боротьба за Галицько-Волинське князівство] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6778-istoriya-ukrainy-e53 53. Походження татар. Чингізхан]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6779-istoriya-ukrainy-e54 54. Боротьба Мстислава Удатного за галицькі землі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6780-istoriya-ukrainy-e55 55. Битва на Калці]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6781-istoriya-ukrainy-e56 56. Мстислав Удатний і Данило Романович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6782-istoriya-ukrainy-e57 57. Данило, князь галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6783-istoriya-ukrainy-e58 58. Нове нашестя татаро-монголів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6784-istoriya-ukrainy-e59 59. Зруйнування Києва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6785-istoriya-ukrainy-e60 60. Данило -- король галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6786-istoriya-ukrainy-e61 61. Данило Галицький і монголи]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=cPbIJVEwGSE 62. Литовська експансія. Князі Годемін та Ольгерд]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=knLbuG2Kw8o 63. Ягайло. Кревська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=eLQtvO80DiE 64. Великий князь литовський Вітовт]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=SMjGNOAHCzc 65. Вітовт. Боротьба з Тевтонським орденом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=y87yDgtg-JE 66. Свидригайло]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3326yzBJr2E 67. Казимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Aw1oQ8a2S54 68. Кримське ханство]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=X9pw0gIyK3E 69. Напад Менглі Герая на Київ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA 70. Початок Січі. Дмитро (Байда) Вишневецький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg 71. Люблінська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=198NMhp6r4M 72. Литовські статути]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y 73. Берестейська церковна унія 1596 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE 74. Запорозька Січ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc 75. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M 76. Петро Конашевич Сагайдачний]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs 77. Петро Могила. Заснування Києво-Могилянської академії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA 78. Козацькі повстання середини XVII століття]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=5bedfTULD5o Великі Українці - Богдан Хмельницький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=fiQq39UQn1I 80. Битва під Жовтими Водами]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=YaG0xmg0_HM 81. Битва під Корсунем]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FQE4RTUt5t8 82. Битва під Пилявцями]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=q6Mo7W0hoKo 83. Похід Хмельницького на Львів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6809-istoriya-ukrainy-e84 84. Зустріч Богдана Хмельницького в Києві. Переяславські переговори]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=8vP9yWMBR-M 85. Збаразько-Зборівська кампанія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=_LKdmR9fzX4 86. Зборівська угода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ http://www.youtube.com/watch?v=O32jR_WA7jI 87. Українська гетьманська держава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=D6sWrqL8iNc 88. Битва під Берестечком]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=MtbHg4iivn4 89. Битва під Батогом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gAySo3hvnnQ 90. Молдовські походи Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=UwsdfpqNg9Y 91. Жванецька облога 1653 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=P7Mk2pxE4z8 92. Переяславська рада]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=F_2JvekwPsA 93. Березневі статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=ZwFV9mAowoY 94. Воєнні дії у 1654-1655 роках]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=pw1d2d9z7js 95. Охматівська битва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=8yX1wZtDvSk 96. Західний похід Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gWwe0E35SDA 97. Віленське перемир&amp;quot;я]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=yG0f0JW-4Ss 98. Соратники Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Dt94rUudg5s 99. Рейд Антона Ждановича]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3fwZQwEG6-8 100. Смерть Богдана Хмельницького]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=501648</id>
		<title>Історія України Інтер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=501648"/>
				<updated>2013-12-15T11:49:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://oll.tv/serial/6724-istoriya-ukrainy-e01 1. Кіммерійці, скіфи, сармати]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6725-istoriya-ukrainy-e02 2. Античні міста-держави]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6726-istoriya-ukrainy-e03 3. Звичаї слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6727-istoriya-ukrainy-e04 4. Русь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6728-istoriya-ukrainy-e05 5. Аскольд і Дір]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6730-istoriya-ukrainy-e06 6. Олег]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6731-istoriya-ukrainy-e07 7. Ігор]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6732-istoriya-ukrainy-e08 8. Ольга]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6733-istoriya-ukrainy-e09 9. Святослав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6734-istoriya-ukrainy-e10 10. Війна Святослава з Візантією]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6735-istoriya-ukrainy-e11 11. Смерть Святослава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6736-istoriya-ukrainy-e12 12. Язичницька віра у стародавніх слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6737-istoriya-ukrainy-e13 13. Ярополк. Олег. Володимир. Перший розбрат князів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6738-istoriya-ukrainy-e14 14. Володимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6739-istoriya-ukrainy-e15 15. Походи Володимира]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6740-istoriya-ukrainy-e16 16. Хрещення Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6741-istoriya-ukrainy-e17 17. Руське військо]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6742-istoriya-ukrainy-e18 18. Торгівля в Київській Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6743-istoriya-ukrainy-e19 19. Ремесла]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6744-istoriya-ukrainy-e20 20. Святополк Окаянний. Борис і Гліб]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6745-istoriya-ukrainy-e21 21. Війна Ярослава Мудрого проти Святополка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6746-istoriya-ukrainy-e22 22. Правління Ярослава Мудрого]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6747-istoriya-ukrainy-e23 23. Руська правда]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6748-istoriya-ukrainy-e24 24. Ізяслав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6749-istoriya-ukrainy-e25 25. Києво-Печерський монастир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6750-istoriya-ukrainy-e26 26. Великий князь Всеволод Ярославович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6751-istoriya-ukrainy-e27 27. Війна з Олегом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6752-istoriya-ukrainy-e28 28. Часи князювання Святослава ІІ Ізяслава]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6753-istoriya-ukrainy-e29 29. З'їзд у Любечі]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6754-istoriya-ukrainy-e30 30. Продовження правління Святополка ІІ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6755-istoriya-ukrainy-e31 31. Продовження князювання Святополка ІІ (1099-1113)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6756-istoriya-ukrainy-e32 32. Перемога над половцями] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6757-istoriya-ukrainy-e33 33. Великий князь Володимир Мономах] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e34 34. Великий князь Володимир Мономах (2 частина)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6759-istoriya-ukrainy-e35 35. Великий князь Володимир Мономах (3 частина)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6760-istoriya-ukrainy-e36 36. Повчання Володимира Мономаха] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6761-istoriya-ukrainy-e37 37. Великий князь Мстислав Великий (1125-1132) і Великий князь Ярополк (1132-1139)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6762-istoriya-ukrainy-e38 38. Великий князь Всеволод Ольгович (1139-1146)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6763-istoriya-ukrainy-e39 39. Продовження князювання Всеволода Ольговича (1139-1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6764-istoriya-ukrainy-e40 40. Ігор Ольгович та Ізяслав Мстиславич (1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6765-istoriya-ukrainy-e41 41. Війна Ізяслава Мстиславича з Юрієм Довгоруким] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6766-istoriya-ukrainy-e42 42. Смерть Володимира Галицького] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6767-istoriya-ukrainy-e43 43. Ростислав Мстиславич і Юрій Довгорукий (1154-1157)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6768-istoriya-ukrainy-e44 44. Ізяслав ІІІ, Ростислав та Андрій Боголюбський] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6769-istoriya-ukrainy-e45 45. Мстислав Ізяславович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6770-istoriya-ukrainy-e46 46. Боротьба за Київ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6771-istoriya-ukrainy-e47 47. Ярослав Галицький Осьмомисл і Володимир Ярославович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6772-istoriya-ukrainy-e48 48. Княжіння Рюрика в Києві] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6773-istoriya-ukrainy-e49 49. Слово о полку Ігоревім] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6774-istoriya-ukrainy-e50 50. Посилення Галицько-Волинського впливу. Занепад Києва] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6776-istoriya-ukrainy-e51 51. Роман Мстиславович, князь Галицький] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6777-istoriya-ukrainy-e52 52. Боротьба за Галицько-Волинське князівство] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6778-istoriya-ukrainy-e53 53. Походження татар. Чингізхан]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6779-istoriya-ukrainy-e54 54. Боротьба Мстислава Удатного за галицькі землі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6780-istoriya-ukrainy-e55 55. Битва на Калці]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6781-istoriya-ukrainy-e56 56. Мстислав Удатний і Данило Романович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6782-istoriya-ukrainy-e57 57. Данило, князь галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6783-istoriya-ukrainy-e58 58. Нове нашестя татаро-монголів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6784-istoriya-ukrainy-e59 59. Зруйнування Києва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6785-istoriya-ukrainy-e60 60. Данило -- король галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6786-istoriya-ukrainy-e61 61. Данило Галицький і монголи]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=cPbIJVEwGSE 62. Литовська експансія. Князі Годемін та Ольгерд]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=knLbuG2Kw8o 63. Ягайло. Кревська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=eLQtvO80DiE 64. Великий князь литовський Вітовт]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=SMjGNOAHCzc 65. Вітовт. Боротьба з Тевтонським орденом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=y87yDgtg-JE 66. Свидригайло]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3326yzBJr2E 67. Казимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Aw1oQ8a2S54 68. Кримське ханство]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=X9pw0gIyK3E 69. Напад Менглі Герая на Київ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA 70. Початок Січі. Дмитро (Байда) Вишневецький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg 71. Люблінська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=198NMhp6r4M 72. Литовські статути]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y 73. Берестейська церковна унія 1596 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE 74. Запорозька Січ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc 75. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M 76. Петро Конашевич Сагайдачний]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs 77. Петро Могила. Заснування Києво-Могилянської академії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA 78. Козацькі повстання середини XVII століття]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=5bedfTULD5o Великі Українці - Богдан Хмельницький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=fiQq39UQn1I 80. Битва під Жовтими Водами]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=YaG0xmg0_HM 81. Битва під Корсунем]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FQE4RTUt5t8 82. Битва під Пилявцями]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=q6Mo7W0hoKo 83. Похід Хмельницького на Львів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6809-istoriya-ukrainy-e84 84. Зустріч Богдана Хмельницького в Києві. Переяславські переговори]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=8vP9yWMBR-M 85. Збаразько-Зборівська кампанія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=_LKdmR9fzX4 86. Зборівська угода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ http://www.youtube.com/watch?v=O32jR_WA7jI87. Українська гетьманська держава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=D6sWrqL8iNc 88. Битва під Берестечком]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=MtbHg4iivn4 89. Битва під Батогом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gAySo3hvnnQ 90. Молдовські походи Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=UwsdfpqNg9Y 91. Жванецька облога 1653 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=P7Mk2pxE4z8 92. Переяславська рада]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=F_2JvekwPsA 93. Березневі статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=ZwFV9mAowoY 94. Воєнні дії у 1654-1655 роках]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=pw1d2d9z7js 95. Охматівська битва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=8yX1wZtDvSk 96. Західний похід Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gWwe0E35SDA 97. Віленське перемир&amp;quot;я]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=yG0f0JW-4Ss 98. Соратники Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Dt94rUudg5s 99. Рейд Антона Ждановича]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3fwZQwEG6-8 100. Смерть Богдана Хмельницького]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=501645</id>
		<title>Історія України Інтер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=501645"/>
				<updated>2013-12-15T11:47:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://oll.tv/serial/6724-istoriya-ukrainy-e01 1. Кіммерійці, скіфи, сармати]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6725-istoriya-ukrainy-e02 2. Античні міста-держави]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6726-istoriya-ukrainy-e03 3. Звичаї слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6727-istoriya-ukrainy-e04 4. Русь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6728-istoriya-ukrainy-e05 5. Аскольд і Дір]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6730-istoriya-ukrainy-e06 6. Олег]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6731-istoriya-ukrainy-e07 7. Ігор]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6732-istoriya-ukrainy-e08 8. Ольга]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6733-istoriya-ukrainy-e09 9. Святослав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6734-istoriya-ukrainy-e10 10. Війна Святослава з Візантією]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6735-istoriya-ukrainy-e11 11. Смерть Святослава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6736-istoriya-ukrainy-e12 12. Язичницька віра у стародавніх слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6737-istoriya-ukrainy-e13 13. Ярополк. Олег. Володимир. Перший розбрат князів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6738-istoriya-ukrainy-e14 14. Володимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6739-istoriya-ukrainy-e15 15. Походи Володимира]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6740-istoriya-ukrainy-e16 16. Хрещення Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6741-istoriya-ukrainy-e17 17. Руське військо]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6742-istoriya-ukrainy-e18 18. Торгівля в Київській Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6743-istoriya-ukrainy-e19 19. Ремесла]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6744-istoriya-ukrainy-e20 20. Святополк Окаянний. Борис і Гліб]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6745-istoriya-ukrainy-e21 21. Війна Ярослава Мудрого проти Святополка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6746-istoriya-ukrainy-e22 22. Правління Ярослава Мудрого]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6747-istoriya-ukrainy-e23 23. Руська правда]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6748-istoriya-ukrainy-e24 24. Ізяслав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6749-istoriya-ukrainy-e25 25. Києво-Печерський монастир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6750-istoriya-ukrainy-e26 26. Великий князь Всеволод Ярославович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6751-istoriya-ukrainy-e27 27. Війна з Олегом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6752-istoriya-ukrainy-e28 28. Часи князювання Святослава ІІ Ізяслава]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6753-istoriya-ukrainy-e29 29. З'їзд у Любечі]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6754-istoriya-ukrainy-e30 30. Продовження правління Святополка ІІ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6755-istoriya-ukrainy-e31 31. Продовження князювання Святополка ІІ (1099-1113)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6756-istoriya-ukrainy-e32 32. Перемога над половцями] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6757-istoriya-ukrainy-e33 33. Великий князь Володимир Мономах] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e34 34. Великий князь Володимир Мономах (2 частина)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6759-istoriya-ukrainy-e35 35. Великий князь Володимир Мономах (3 частина)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6760-istoriya-ukrainy-e36 36. Повчання Володимира Мономаха] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6761-istoriya-ukrainy-e37 37. Великий князь Мстислав Великий (1125-1132) і Великий князь Ярополк (1132-1139)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6762-istoriya-ukrainy-e38 38. Великий князь Всеволод Ольгович (1139-1146)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6763-istoriya-ukrainy-e39 39. Продовження князювання Всеволода Ольговича (1139-1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6764-istoriya-ukrainy-e40 40. Ігор Ольгович та Ізяслав Мстиславич (1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6765-istoriya-ukrainy-e41 41. Війна Ізяслава Мстиславича з Юрієм Довгоруким] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6766-istoriya-ukrainy-e42 42. Смерть Володимира Галицького] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6767-istoriya-ukrainy-e43 43. Ростислав Мстиславич і Юрій Довгорукий (1154-1157)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6768-istoriya-ukrainy-e44 44. Ізяслав ІІІ, Ростислав та Андрій Боголюбський] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6769-istoriya-ukrainy-e45 45. Мстислав Ізяславович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6770-istoriya-ukrainy-e46 46. Боротьба за Київ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6771-istoriya-ukrainy-e47 47. Ярослав Галицький Осьмомисл і Володимир Ярославович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6772-istoriya-ukrainy-e48 48. Княжіння Рюрика в Києві] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6773-istoriya-ukrainy-e49 49. Слово о полку Ігоревім] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6774-istoriya-ukrainy-e50 50. Посилення Галицько-Волинського впливу. Занепад Києва] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6776-istoriya-ukrainy-e51 51. Роман Мстиславович, князь Галицький] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6777-istoriya-ukrainy-e52 52. Боротьба за Галицько-Волинське князівство] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6778-istoriya-ukrainy-e53 53. Походження татар. Чингізхан]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6779-istoriya-ukrainy-e54 54. Боротьба Мстислава Удатного за галицькі землі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6780-istoriya-ukrainy-e55 55. Битва на Калці]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6781-istoriya-ukrainy-e56 56. Мстислав Удатний і Данило Романович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6782-istoriya-ukrainy-e57 57. Данило, князь галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6783-istoriya-ukrainy-e58 58. Нове нашестя татаро-монголів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6784-istoriya-ukrainy-e59 59. Зруйнування Києва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6785-istoriya-ukrainy-e60 60. Данило -- король галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6786-istoriya-ukrainy-e61 61. Данило Галицький і монголи]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=cPbIJVEwGSE 62. Литовська експансія. Князі Годемін та Ольгерд]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=knLbuG2Kw8o 63. Ягайло. Кревська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=eLQtvO80DiE 64. Великий князь литовський Вітовт]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=SMjGNOAHCzc 65. Вітовт. Боротьба з Тевтонським орденом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=y87yDgtg-JE 66. Свидригайло]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3326yzBJr2E 67. Казимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Aw1oQ8a2S54 68. Кримське ханство]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=X9pw0gIyK3E 69. Напад Менглі Герая на Київ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA 70. Початок Січі. Дмитро (Байда) Вишневецький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg 71. Люблінська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=198NMhp6r4M 72. Литовські статути]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y 73. Берестейська церковна унія 1596 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE 74. Запорозька Січ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc 75. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M 76. Петро Конашевич Сагайдачний]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs 77. Петро Могила. Заснування Києво-Могилянської академії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA 78. Козацькі повстання середини XVII століття]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=5bedfTULD5o Великі Українці - Богдан Хмельницький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=fiQq39UQn1I 80. Битва під Жовтими Водами]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=YaG0xmg0_HM 81. Битва під Корсунем]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FQE4RTUt5t8 82. Битва під Пилявцями]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=q6Mo7W0hoKo 83. Похід Хмельницького на Львів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
84. Зустріч Богдана Хмельницького в Києві. Переяславські переговори&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=8vP9yWMBR-M 85. Збаразько-Зборівська кампанія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=_LKdmR9fzX4 86. Зборівська угода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ http://www.youtube.com/watch?v=O32jR_WA7jI87. Українська гетьманська держава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=D6sWrqL8iNc 88. Битва під Берестечком]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=MtbHg4iivn4 89. Битва під Батогом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gAySo3hvnnQ 90. Молдовські походи Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=UwsdfpqNg9Y 91. Жванецька облога 1653 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=P7Mk2pxE4z8 92. Переяславська рада]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=F_2JvekwPsA 93. Березневі статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=ZwFV9mAowoY 94. Воєнні дії у 1654-1655 роках]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=pw1d2d9z7js 95. Охматівська битва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=8yX1wZtDvSk 96. Західний похід Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gWwe0E35SDA 97. Віленське перемир&amp;quot;я]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=yG0f0JW-4Ss 98. Соратники Богдана Хмельницького]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Dt94rUudg5s 99. Рейд Антона Ждановича]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3fwZQwEG6-8 100. Смерть Богдана Хмельницького]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C._%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0&amp;diff=495025</id>
		<title>Історія Українських земель. Велика вітчизняна війна</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C._%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0&amp;diff=495025"/>
				<updated>2013-12-03T16:37:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: Створена сторінка: [http://www.youtube.com/watch?v=opzVPEKh1_k Історія українських земель. Війна 1941—1945 (І частина)]  [http://www.youtube...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://www.youtube.com/watch?v=opzVPEKh1_k Історія українських земель. Війна 1941—1945 (І частина)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=hVe4tT3ySJg Історія українських земель. Війна 1941—1945 (ІІ частина)]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&amp;diff=495024</id>
		<title>Відео</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE&amp;diff=495024"/>
				<updated>2013-12-03T16:36:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Невідома Україна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Замки України]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Україна. Становлення нації]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[20 кроків до мрії]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Історія України Інтер]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Історія козацтва (козаки)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Історія Українських земель. Велика вітчизняна війна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Французька революція]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Художні фільми]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Ступени цивилизации]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Нарисованные и100рии]] (серія для дітей) Кір Великий,Александр Македонський&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Особи]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Генії]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=492664</id>
		<title>Історія України Інтер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=492664"/>
				<updated>2013-11-29T17:19:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://oll.tv/serial/6724-istoriya-ukrainy-e01 1. Кіммерійці, скіфи, сармати]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6725-istoriya-ukrainy-e02 2. Античні міста-держави]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6726-istoriya-ukrainy-e03 3. Звичаї слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6727-istoriya-ukrainy-e04 4. Русь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6728-istoriya-ukrainy-e05 5. Аскольд і Дір]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6730-istoriya-ukrainy-e06 6. Олег]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6731-istoriya-ukrainy-e07 7. Ігор]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6732-istoriya-ukrainy-e08 8. Ольга]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6733-istoriya-ukrainy-e09 9. Святослав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6734-istoriya-ukrainy-e10 10. Війна Святослава з Візантією]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6735-istoriya-ukrainy-e11 11. Смерть Святослава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6736-istoriya-ukrainy-e12 12. Язичницька віра у стародавніх слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6737-istoriya-ukrainy-e13 13. Ярополк. Олег. Володимир. Перший розбрат князів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6738-istoriya-ukrainy-e14 14. Володимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6739-istoriya-ukrainy-e15 15. Походи Володимира]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6740-istoriya-ukrainy-e16 16. Хрещення Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6741-istoriya-ukrainy-e17 17. Руське військо]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6742-istoriya-ukrainy-e18 18. Торгівля в Київській Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6743-istoriya-ukrainy-e19 19. Ремесла]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6744-istoriya-ukrainy-e20 20. Святополк Окаянний. Борис і Гліб]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6745-istoriya-ukrainy-e21 21. Війна Ярослава Мудрого проти Святополка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6746-istoriya-ukrainy-e22 22. Правління Ярослава Мудрого]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6747-istoriya-ukrainy-e23 23. Руська правда]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6748-istoriya-ukrainy-e24 24. Ізяслав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6749-istoriya-ukrainy-e25 25. Києво-Печерський монастир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6750-istoriya-ukrainy-e26 26. Великий князь Всеволод Ярославович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6751-istoriya-ukrainy-e27 27. Війна з Олегом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6752-istoriya-ukrainy-e28 28. Часи князювання Святослава ІІ Ізяслава]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6753-istoriya-ukrainy-e29 29. З'їзд у Любечі]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6754-istoriya-ukrainy-e30 30. Продовження правління Святополка ІІ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6755-istoriya-ukrainy-e31 31. Продовження князювання Святополка ІІ (1099-1113)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6756-istoriya-ukrainy-e32 32. Перемога над половцями] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6757-istoriya-ukrainy-e33 33. Великий князь Володимир Мономах] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e34 34. Великий князь Володимир Мономах (2 частина)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6759-istoriya-ukrainy-e35 35. Великий князь Володимир Мономах (3 частина)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6760-istoriya-ukrainy-e36 36. Повчання Володимира Мономаха] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6761-istoriya-ukrainy-e37 37. Великий князь Мстислав Великий (1125-1132) і Великий князь Ярополк (1132-1139)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6762-istoriya-ukrainy-e38 38. Великий князь Всеволод Ольгович (1139-1146)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6763-istoriya-ukrainy-e39 39. Продовження князювання Всеволода Ольговича (1139-1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6764-istoriya-ukrainy-e40 40. Ігор Ольгович та Ізяслав Мстиславич (1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6765-istoriya-ukrainy-e41 41. Війна Ізяслава Мстиславича з Юрієм Довгоруким] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6766-istoriya-ukrainy-e42 42. Смерть Володимира Галицького] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6767-istoriya-ukrainy-e43 43. Ростислав Мстиславич і Юрій Довгорукий (1154-1157)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6768-istoriya-ukrainy-e44 44. Ізяслав ІІІ, Ростислав та Андрій Боголюбський] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6769-istoriya-ukrainy-e45 45. Мстислав Ізяславович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6770-istoriya-ukrainy-e46 46. Боротьба за Київ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6771-istoriya-ukrainy-e47 47. Ярослав Галицький Осьмомисл і Володимир Ярославович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6772-istoriya-ukrainy-e48 48. Княжіння Рюрика в Києві] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6773-istoriya-ukrainy-e49 49. Слово о полку Ігоревім] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6774-istoriya-ukrainy-e50 50. Посилення Галицько-Волинського впливу. Занепад Києва] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6776-istoriya-ukrainy-e51 51. Роман Мстиславович, князь Галицький] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6777-istoriya-ukrainy-e52 52. Боротьба за Галицько-Волинське князівство] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6778-istoriya-ukrainy-e53 53. Походження татар. Чингізхан]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6779-istoriya-ukrainy-e54 54. Боротьба Мстислава Удатного за галицькі землі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6780-istoriya-ukrainy-e55 55. Битва на Калці]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6781-istoriya-ukrainy-e56 56. Мстислав Удатний і Данило Романович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6782-istoriya-ukrainy-e57 57. Данило, князь галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6783-istoriya-ukrainy-e58 58. Нове нашестя татаро-монголів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6784-istoriya-ukrainy-e59 59. Зруйнування Києва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6785-istoriya-ukrainy-e60 60. Данило -- король галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6786-istoriya-ukrainy-e61 61. Данило Галицький і монголи]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=cPbIJVEwGSE 62. Литовська експансія. Князі Годемін та Ольгерд]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=knLbuG2Kw8o 63. Ягайло. Кревська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=eLQtvO80DiE 64. Великий князь литовський Вітовт]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=SMjGNOAHCzc 65. Вітовт. Боротьба з Тевтонським орденом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=y87yDgtg-JE 66. Свидригайло]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3326yzBJr2E 67. Казимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Aw1oQ8a2S54 68. Кримське ханство]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=X9pw0gIyK3E 69. Напад Менглі Герая на Київ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA 70. Початок Січі. Дмитро (Байда) Вишневецький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg 71. Люблінська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=198NMhp6r4M 72. Литовські статути]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y 73. Берестейська церковна унія 1596 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE 74. Запорозька Січ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc 75. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M 76. Петро Конашевич Сагайдачний]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs 77. Петро Могила. Заснування Києво-Могилянської академії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA 78. Козацькі повстання середини XVII століття]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=5bedfTULD5o Великі Українці - Богдан Хмельницький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=fiQq39UQn1I 80. Битва під Жовтими Водами]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=YaG0xmg0_HM 81. Битва під Корсунем]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
82. Битва під Пилявцями&lt;br /&gt;
83. Похід Хмельницького на Львів&lt;br /&gt;
84. Зустріч Богдана Хмельницького в Києві. Переяславські переговори&lt;br /&gt;
85. Збаразько-Зборівська кампанія&lt;br /&gt;
86. Зборівська угода&lt;br /&gt;
87. Українська гетьманська держава&lt;br /&gt;
88. Битва під Берестечком&lt;br /&gt;
89. Битва під Батогом&lt;br /&gt;
90. Молдовські походи Богдана Хмельницького&lt;br /&gt;
91. Жванецька облога 1653 року&lt;br /&gt;
92. Переяславська рада&lt;br /&gt;
93. Березневі статті&lt;br /&gt;
94. Воєнні дії у 1654-1655 роках&lt;br /&gt;
95. Охматівська битва&lt;br /&gt;
96. Західний похід Богдана Хмельницького&lt;br /&gt;
97. Віленське перемир&amp;quot;я&lt;br /&gt;
98. Соратники Богдана Хмельницького&lt;br /&gt;
99. Рейд Антона Ждановича&lt;br /&gt;
100. Смерть Богдана Хмельницького&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=492660</id>
		<title>Історія України Інтер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=492660"/>
				<updated>2013-11-29T17:15:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://oll.tv/serial/6724-istoriya-ukrainy-e01 1. Кіммерійці, скіфи, сармати]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6725-istoriya-ukrainy-e02 2. Античні міста-держави]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6726-istoriya-ukrainy-e03 3. Звичаї слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6727-istoriya-ukrainy-e04 4. Русь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6728-istoriya-ukrainy-e05 5. Аскольд і Дір]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6730-istoriya-ukrainy-e06 6. Олег]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6731-istoriya-ukrainy-e07 7. Ігор]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6732-istoriya-ukrainy-e08 8. Ольга]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6733-istoriya-ukrainy-e09 9. Святослав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6734-istoriya-ukrainy-e10 10. Війна Святослава з Візантією]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6735-istoriya-ukrainy-e11 11. Смерть Святослава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6736-istoriya-ukrainy-e12 12. Язичницька віра у стародавніх слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6737-istoriya-ukrainy-e13 13. Ярополк. Олег. Володимир. Перший розбрат князів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6738-istoriya-ukrainy-e14 14. Володимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6739-istoriya-ukrainy-e15 15. Походи Володимира]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6740-istoriya-ukrainy-e16 16. Хрещення Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6741-istoriya-ukrainy-e17 17. Руське військо]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6742-istoriya-ukrainy-e18 18. Торгівля в Київській Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6743-istoriya-ukrainy-e19 19. Ремесла]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6744-istoriya-ukrainy-e20 20. Святополк Окаянний. Борис і Гліб]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6745-istoriya-ukrainy-e21 21. Війна Ярослава Мудрого проти Святополка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6746-istoriya-ukrainy-e22 22. Правління Ярослава Мудрого]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6747-istoriya-ukrainy-e23 23. Руська правда]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6748-istoriya-ukrainy-e24 24. Ізяслав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6749-istoriya-ukrainy-e25 25. Києво-Печерський монастир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6750-istoriya-ukrainy-e26 26. Великий князь Всеволод Ярославович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6751-istoriya-ukrainy-e27 27. Війна з Олегом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6752-istoriya-ukrainy-e28 28. Часи князювання Святослава ІІ Ізяслава]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6753-istoriya-ukrainy-e29 29. З'їзд у Любечі]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6754-istoriya-ukrainy-e30 30. Продовження правління Святополка ІІ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6755-istoriya-ukrainy-e31 31. Продовження князювання Святополка ІІ (1099-1113)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6756-istoriya-ukrainy-e32 32. Перемога над половцями] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6757-istoriya-ukrainy-e33 33. Великий князь Володимир Мономах] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e34 34. Великий князь Володимир Мономах (2 частина)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6759-istoriya-ukrainy-e35 35. Великий князь Володимир Мономах (3 частина)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6760-istoriya-ukrainy-e36 36. Повчання Володимира Мономаха] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6761-istoriya-ukrainy-e37 37. Великий князь Мстислав Великий (1125-1132) і Великий князь Ярополк (1132-1139)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6762-istoriya-ukrainy-e38 38. Великий князь Всеволод Ольгович (1139-1146)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6763-istoriya-ukrainy-e39 39. Продовження князювання Всеволода Ольговича (1139-1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6764-istoriya-ukrainy-e40 40. Ігор Ольгович та Ізяслав Мстиславич (1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6765-istoriya-ukrainy-e41 41. Війна Ізяслава Мстиславича з Юрієм Довгоруким] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6766-istoriya-ukrainy-e42 42. Смерть Володимира Галицького] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6767-istoriya-ukrainy-e43 43. Ростислав Мстиславич і Юрій Довгорукий (1154-1157)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6768-istoriya-ukrainy-e44 44. Ізяслав ІІІ, Ростислав та Андрій Боголюбський] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6769-istoriya-ukrainy-e45 45. Мстислав Ізяславович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6770-istoriya-ukrainy-e46 46. Боротьба за Київ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6771-istoriya-ukrainy-e47 47. Ярослав Галицький Осьмомисл і Володимир Ярославович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6772-istoriya-ukrainy-e48 48. Княжіння Рюрика в Києві] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6773-istoriya-ukrainy-e49 49. Слово о полку Ігоревім] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6774-istoriya-ukrainy-e50 50. Посилення Галицько-Волинського впливу. Занепад Києва] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6776-istoriya-ukrainy-e51 51. Роман Мстиславович, князь Галицький] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6777-istoriya-ukrainy-e52 52. Боротьба за Галицько-Волинське князівство] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6778-istoriya-ukrainy-e53 53. Походження татар. Чингізхан]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6779-istoriya-ukrainy-e54 54. Боротьба Мстислава Удатного за галицькі землі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6780-istoriya-ukrainy-e55 55. Битва на Калці]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6781-istoriya-ukrainy-e56 56. Мстислав Удатний і Данило Романович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6782-istoriya-ukrainy-e57 57. Данило, князь галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6783-istoriya-ukrainy-e58 58. Нове нашестя татаро-монголів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6784-istoriya-ukrainy-e59 59. Зруйнування Києва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6785-istoriya-ukrainy-e60 60. Данило -- король галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6786-istoriya-ukrainy-e61 61. Данило Галицький і монголи]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=cPbIJVEwGSE 62. Литовська експансія. Князі Годемін та Ольгерд]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=knLbuG2Kw8o 63. Ягайло. Кревська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=eLQtvO80DiE 64. Великий князь литовський Вітовт]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=SMjGNOAHCzc 65. Вітовт. Боротьба з Тевтонським орденом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=y87yDgtg-JE 66. Свидригайло]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3326yzBJr2E 67. Казимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Aw1oQ8a2S54 68. Кримське ханство]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=X9pw0gIyK3E 69. Напад Менглі Герая на Київ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA 70. Початок Січі. Дмитро (Байда) Вишневецький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg 71. Люблінська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=198NMhp6r4M 72. Литовські статути]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y 73. Берестейська церковна унія 1596 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE 74. Запорозька Січ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc 75. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M 76. Петро Конашевич Сагайдачний]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs 77. Петро Могила. Заснування Києво-Могилянської академії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA 78. Козацькі повстання середини XVII століття]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=5bedfTULD5o Великі Українці - Богдан Хмельницький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
80. Битва під Жовтими Водами&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
81. Битва під Корсунем&lt;br /&gt;
82. Битва під Пилявцями&lt;br /&gt;
83. Похід Хмельницького на Львів&lt;br /&gt;
84. Зустріч Богдана Хмельницького в Києві. Переяславські переговори&lt;br /&gt;
85. Збаразько-Зборівська кампанія&lt;br /&gt;
86. Зборівська угода&lt;br /&gt;
87. Українська гетьманська держава&lt;br /&gt;
88. Битва під Берестечком&lt;br /&gt;
89. Битва під Батогом&lt;br /&gt;
90. Молдовські походи Богдана Хмельницького&lt;br /&gt;
91. Жванецька облога 1653 року&lt;br /&gt;
92. Переяславська рада&lt;br /&gt;
93. Березневі статті&lt;br /&gt;
94. Воєнні дії у 1654-1655 роках&lt;br /&gt;
95. Охматівська битва&lt;br /&gt;
96. Західний похід Богдана Хмельницького&lt;br /&gt;
97. Віленське перемир&amp;quot;я&lt;br /&gt;
98. Соратники Богдана Хмельницького&lt;br /&gt;
99. Рейд Антона Ждановича&lt;br /&gt;
100. Смерть Богдана Хмельницького&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=492657</id>
		<title>Історія України Інтер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80&amp;diff=492657"/>
				<updated>2013-11-29T17:06:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Svetickushnerova: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[http://oll.tv/serial/6724-istoriya-ukrainy-e01 1. Кіммерійці, скіфи, сармати]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6725-istoriya-ukrainy-e02 2. Античні міста-держави]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6726-istoriya-ukrainy-e03 3. Звичаї слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6727-istoriya-ukrainy-e04 4. Русь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6728-istoriya-ukrainy-e05 5. Аскольд і Дір]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6730-istoriya-ukrainy-e06 6. Олег]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6731-istoriya-ukrainy-e07 7. Ігор]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6732-istoriya-ukrainy-e08 8. Ольга]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6733-istoriya-ukrainy-e09 9. Святослав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6734-istoriya-ukrainy-e10 10. Війна Святослава з Візантією]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6735-istoriya-ukrainy-e11 11. Смерть Святослава]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6736-istoriya-ukrainy-e12 12. Язичницька віра у стародавніх слов&amp;quot;ян]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6737-istoriya-ukrainy-e13 13. Ярополк. Олег. Володимир. Перший розбрат князів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6738-istoriya-ukrainy-e14 14. Володимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6739-istoriya-ukrainy-e15 15. Походи Володимира]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6740-istoriya-ukrainy-e16 16. Хрещення Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6741-istoriya-ukrainy-e17 17. Руське військо]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6742-istoriya-ukrainy-e18 18. Торгівля в Київській Русі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6743-istoriya-ukrainy-e19 19. Ремесла]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6744-istoriya-ukrainy-e20 20. Святополк Окаянний. Борис і Гліб]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6745-istoriya-ukrainy-e21 21. Війна Ярослава Мудрого проти Святополка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6746-istoriya-ukrainy-e22 22. Правління Ярослава Мудрого]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6747-istoriya-ukrainy-e23 23. Руська правда]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6748-istoriya-ukrainy-e24 24. Ізяслав]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6749-istoriya-ukrainy-e25 25. Києво-Печерський монастир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6750-istoriya-ukrainy-e26 26. Великий князь Всеволод Ярославович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6751-istoriya-ukrainy-e27 27. Війна з Олегом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6752-istoriya-ukrainy-e28 28. Часи князювання Святослава ІІ Ізяслава]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6753-istoriya-ukrainy-e29 29. З'їзд у Любечі]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6754-istoriya-ukrainy-e30 30. Продовження правління Святополка ІІ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6755-istoriya-ukrainy-e31 31. Продовження князювання Святополка ІІ (1099-1113)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6756-istoriya-ukrainy-e32 32. Перемога над половцями] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6757-istoriya-ukrainy-e33 33. Великий князь Володимир Мономах] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e34 34. Великий князь Володимир Мономах (2 частина)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6759-istoriya-ukrainy-e35 35. Великий князь Володимир Мономах (3 частина)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6760-istoriya-ukrainy-e36 36. Повчання Володимира Мономаха] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6761-istoriya-ukrainy-e37 37. Великий князь Мстислав Великий (1125-1132) і Великий князь Ярополк (1132-1139)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6762-istoriya-ukrainy-e38 38. Великий князь Всеволод Ольгович (1139-1146)] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6763-istoriya-ukrainy-e39 39. Продовження князювання Всеволода Ольговича (1139-1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6764-istoriya-ukrainy-e40 40. Ігор Ольгович та Ізяслав Мстиславич (1146)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6765-istoriya-ukrainy-e41 41. Війна Ізяслава Мстиславича з Юрієм Довгоруким] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6766-istoriya-ukrainy-e42 42. Смерть Володимира Галицького] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6767-istoriya-ukrainy-e43 43. Ростислав Мстиславич і Юрій Довгорукий (1154-1157)]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6768-istoriya-ukrainy-e44 44. Ізяслав ІІІ, Ростислав та Андрій Боголюбський] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6770-istoriya-ukrainy-e45 45. Мстислав Ізяславович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e46 46. Боротьба за Київ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e46 47. Ярослав Галицький Осьмомисл і Володимир Ярославович] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e48 48. Княжіння Рюрика в Києві] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e49 49. Слово о полку Ігоревім] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e50 50. Посилення Галицько-Волинського впливу. Занепад Києва] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e51 51. Роман Мстиславович, князь Галицький] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e52 52. Боротьба за Галицько-Волинське князівство] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e53 53. Походження татар. Чингізхан]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e54 54. Боротьба Мстислава Удатного за галицькі землі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e55 55. Битва на Калці]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e56 56. Мстислав Удатний і Данило Романович]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e57 57. Данило, князь галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e58 58. Нове нашестя татаро-монголів]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e59 59. Зруйнування Києва]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e60 60. Данило -- король галицький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://oll.tv/serial/6758-istoriya-ukrainy-e61 61. Данило Галицький і монголи]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=cPbIJVEwGSE 62. Литовська експансія. Князі Годемін та Ольгерд]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=knLbuG2Kw8o 63. Ягайло. Кревська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=eLQtvO80DiE 64. Великий князь литовський Вітовт]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=SMjGNOAHCzc 65. Вітовт. Боротьба з Тевтонським орденом]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=y87yDgtg-JE 66. Свидригайло]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=3326yzBJr2E 67. Казимир]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Aw1oQ8a2S54 68. Кримське ханство]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=X9pw0gIyK3E 69. Напад Менглі Герая на Київ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA 70. Початок Січі. Дмитро (Байда) Вишневецький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg 71. Люблінська унія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=198NMhp6r4M 72. Литовські статути]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y 73. Берестейська церковна унія 1596 року]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE 74. Запорозька Січ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc 75. Перші козацькі повстання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=gRHgeJHyc2M 76. Петро Конашевич Сагайдачний]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=7kdidClHPZs 77. Петро Могила. Заснування Києво-Могилянської академії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=Zs-MCb1mPOA 78. Козацькі повстання середини XVII століття]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.youtube.com/watch?v=5bedfTULD5o Великі Українці - Богдан Хмельницький]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
80. Битва під Жовтими Водами&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
81. Битва під Корсунем&lt;br /&gt;
82. Битва під Пилявцями&lt;br /&gt;
83. Похід Хмельницького на Львів&lt;br /&gt;
84. Зустріч Богдана Хмельницького в Києві. Переяславські переговори&lt;br /&gt;
85. Збаразько-Зборівська кампанія&lt;br /&gt;
86. Зборівська угода&lt;br /&gt;
87. Українська гетьманська держава&lt;br /&gt;
88. Битва під Берестечком&lt;br /&gt;
89. Битва під Батогом&lt;br /&gt;
90. Молдовські походи Богдана Хмельницького&lt;br /&gt;
91. Жванецька облога 1653 року&lt;br /&gt;
92. Переяславська рада&lt;br /&gt;
93. Березневі статті&lt;br /&gt;
94. Воєнні дії у 1654-1655 роках&lt;br /&gt;
95. Охматівська битва&lt;br /&gt;
96. Західний похід Богдана Хмельницького&lt;br /&gt;
97. Віленське перемир&amp;quot;я&lt;br /&gt;
98. Соратники Богдана Хмельницького&lt;br /&gt;
99. Рейд Антона Ждановича&lt;br /&gt;
100. Смерть Богдана Хмельницького&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Svetickushnerova</name></author>	</entry>

	</feed>