Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Портфоліо Іванко Валентини Семенівни з теми "Краса душі людини. В чому вона?"

2012-10-12T07:05:45Z

Kruvolapova: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва проекту=
Краса душі людини. В чому вона?

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література, етика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=
Працюючи з 7-класниками над темою «Краса чистих людських взаємин» я залучаю учнів до участі в проекті. На початку роботи ставлю ключове запитання, яке окреслює напрями і форми діяльності:

…что есть красота?
И почему её обожествляют люди?
Сосуд она, в котором пустота?
Или огонь, мерцающий в сосуд.
Н. Зоболоцкий.

Відштовхуючись від ключового запитання, формулюючи тематичні, які дають поштовх до дослідницької діяльності. У процесі роботи учнів розподіляють на групи. Учні відповідають на запитання, сформульовані вчителем для кожної групи.

1-ша група учнів працює над питаням:

Зумій внести у душу ту незнану
Людське добро, тепло сердець і рук.
Н. Зубенко.
2 групі пропонується питання:
Як навчити відчувати душу,
Розуміть, що десь комусь болить?
Відповіді на ці запитання 7-класники шукають, працюючи у проекті «Краса душі людини. В чому вона?»

Тема: втілення в образі Бермена найкращих людських рис ( за оповіданням О. Генрі «Останній листок»).
Учні 1-ої групи досліджують відношення до Джоні сью та лікаря. Складають запитання, що характеризують їхні стосунки та обговорюють у своїй групі. Наприклад:

1. чому сью не намалювала останній листок плюща?
2. 2. Як лікар віднісся до мрії Джонсі7 Що в цого уявленні може допомогти їй? Тощо.

Учні 2-гої групи досліджують розуміння Берманом Джонсі. Теж складають запитання та обговорюють у своїй групі. Наприклад:

1. Якою людиною був Берман?
2. Чому автор називає його невдахою? Ми згодні з цим?
3. яка реакція бермана на розповідь Сью про хворобу Джонсі? Тощо.

Наступний етап роботи передбачає самостійну роботу кожного учасника проекту над запитаннями, що є висновком із твору. Наприклад:

1. Чому Джонсі рахувала листки плюща? Чим для неї був плющ?
2. Чому саме Берман, а не сью намалював останній листок?
3. Кінець оповідання щасливий?
4. Останній листок, намальований Берманом, шедевр чи ні? Тощо.

Склавши запитання учні адресують їх класу, вислуховують відповіді, погоджуючись чи ні з ними, аргументуючи власну точку зору.
Далі кожна група пише власне закінчення оповідання і знайомить з ним інших учасників проекту.
Кінцевий результат – повернення до ключового питання та завдання кожному: закінчити речення: «краса – це…». Також наприкінці роботи слід провести самооцінку її всіх учасників проекту.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Іванко Валентина Семенівна
==Фах, навчальний предмет==
Вчитель зарубіжної літератури та російської мови

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК
==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
10-21 вересня 2012 р.

==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Вікі-статтю «З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі».

2012-09-25T12:19:05Z

Kruvolapova: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==
« З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі»

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==
Тому, хто посадить дерево, подякують і онуки, а того, хто загубить, прокленуть і діти.
З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі.
Не бий бобра – не буде добра.
Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.
Люби природу – не чини їй зла.

Народна мудрість
Крізь прекрасну природу світиться краса душі людської.
М.Рильський

Усяке спілкування з природою освітлює людину...
М. Реріх, російський художник, мислитель

У природи чисте серце.
Хідео Огума, японський поет
Будь природі другом, будь природі сином.
А.Камінчук

Рідний край наш над усе.
Ю.Шкрумеляк

Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення.
М. Рильський

Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.
М.Стельмах

Немає краю можливостям матері-природі, як немає межі людському розуму.
О.Довженко

[[Файл:hel.jpg]]
Крижень
Крижень (Anas platyrhynchos) — вид птахів родини качкових (Anatidae), ряду гусеподібних (Anseriformes). Відоміший як дика качка, від якої шляхом штучної селекції вивели більшість сучасних порід свійських качок.
Дзьоб оливковий з бурим кінцем, ноги оранжево-червоні з темнішими перетинками. Дзеркальце синє з пурпурним блиском, облямоване чорним і білим кольором. У самця в шлюбному наряді голова і шия блискучого темно-зеленого кольору, на шиї білий ошийник. Спина бура, що переходить до хвоста у чорний колір. Бічне криюче пір'я хвоста заломлене догори. Плечі сірі з бурими хвилястими лініями, воло і частина грудей буро-каштанового кольору. Решта нижньої частини сірувато-біла з темно-сірими плямами. Після літнього линяння самець стає схожий на самицю, лише темніше. Самиця зверху темно-бурого кольору з буро-жовтуватими краями пір'я, знизу — рудувата з чорно-бурими плямами.
Довжина самця 63 см, самиця значно менша. Розмах крил 75-200 см, вага від 0,75 до 1,5 кг.
У Європі він зустрічається всюди. Крижень — перелітний птах. Окремі особини цього виду зимують у незамерзаючих місцях. Вiдомi зимівлі качок в містах. Останнім часом навіть у деяких сибірських містах, наприклад, у Новосибірську, крижні стали залишатися на зиму, хоча раніше відлітали в райони Прикаспійської низовини, Причорномор'я, Месопотамії і Індостану.
Незважаючи на активне полювання, у Європі налічують до 8 мільйонів, у Північній Америці — 17-18 мільйонів, а в Новій Зеландії більше 5 мільйонів цих птахів.
Спосіб життя
Крижень живе переважно на прісних водах, особливо стоячих і зарослих очеретами, травою, хоча під час прольоту і взимку тримається і в морі біля берегів. Це обережний птах, який швидко літає, у разі потреби добре пірнає, вдень ховається, а вночі випливає на відкриті місця і робить перельоти на місця, де годується. Наприкінці літа крижень часто літає на хлібні поля.
Крижень харчується рослинною їжею, комахами, молюсками, дрібною рибою, пуголовками, ракоподібними.
Під час розмноження крижні розбиваються на пари, але самець тримається біля самиці лише до того часу, коли вона сяде на яйця. Гніздо влаштовується в очереті, на купині, у дуплах, іноді навіть у воронячих і сорочих гніздах. Кладка зазвичай складається з 6-8, але іноді навіть 16 зеленувато-жовтуватих яєць. Насиджування триває 26-28 днів. Молодняк піднімається на крило у віці 2-х місяців.

Качка
Качка (зменшено-пестливе — качечка; кача = качаточко = каченя — пташа качки; качур; зменшено-пестливе — качурик = селезень — самець качки) —
1) водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм пір’ям; самка качура; свійська качка, яку ще називають крячкою, у народі — символ забарності, несили, тому кажуть: «Бодай тебе качка копнула!», «Заганяє качки собою», «Отак, не бродячи, качку піймав»; також символ домосідства, звідки фразеологізм сидіти крячкою, тобто не виходити з дому, пop. у І. Нечуя-Левицького: «Другі люди гуляють, ходять у гай, а ти крячкою сидиш дома», у Панаса Мирного: «Як крячка, ти просиділа трохи не три тижні коло матері»; качур, або селезень, що відзначається яскравим оперенням, символізує парубка («Вибирай собі, качурику, щонайкращу дівку»), іноді уособлює батька: «Ой ходила Маруся по крутій горі, Да загледіла селезня на бистрій воді. — Пливи, пливи селезню, тихо по воді, Прибудь, прибудь, мій батеньку, тепер ік мені»; у народних легендах і переказах качка належить до первовічних птахів, тому в народних колядках завжди служить вищому єству; у весільних піснях качка — наречена, а селезень — жених: «Де був селезень? Де була утінка? Утінка на ставку, Селезень на плавку; А тепер же вони на однім плавку; Та їдять же вони дрібную ряску»; на території Києва археологами знайдено різні предмети із зображенням качок — уособлень водної стихії з її животворними властивостями; за поведінкою птаха угадують погоду, — «дикі качки прилетіли вгодовані — на теплу, ясну погоду», «качки обскубуються — дощ буде», «качки і горобці хлюпочуть — на дощ, а як дзьоби ховають під крила — на холод». На бистрому на озері геть плавала качка (А. Метлинський); Ой на ставу, на ставочку качечка ночує (Б. Грінченко); За городом качки пливуть, каченята крячуть (пісня); Хлюпощуться качаточка Поміж осокою. А качечка випливає З качуром за ними (Т. Шевченко); Дикий качур все на воді і днює й ночує (П. Чубинський);
2) тільки качечка — уживається також як пестливе звертання до жінки. Моя ти качечко!(Б. Грінченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 277-278
[[Файл:с.jpg]]

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-статтю «З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі».

2012-09-25T12:18:43Z

Kruvolapova: /* Результати дослідження */

Вікі-статтю «З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі».

2012-09-25T12:16:33Z

Kruvolapova: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==
« З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі»

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==
Тому, хто посадить дерево, подякують і онуки, а того, хто загубить, прокленуть і діти.
З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі.
Не бий бобра – не буде добра.
Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.
Люби природу – не чини їй зла.
Народна мудрість
Крізь прекрасну природу світиться краса душі людської.
М.Рильський
Усяке спілкування з природою освітлює людину...
М. Реріх, російський
художник, мислитель
У природи чисте серце.
Хідео Огума, японський поет

Будь природі другом, будь природі сином.
А.Камінчук
Рідний край наш над усе.
Ю.Шкрумеляк
Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення.
М. Рильський
Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.
М.Стельмах
Немає краю можливостям матері-природі, як немає межі людському розуму.
О.Довженко
[[Файл:про.jpg]]Крижень
Крижень (Anas platyrhynchos) — вид птахів родини качкових (Anatidae), ряду гусеподібних (Anseriformes). Відоміший як дика качка, від якої шляхом штучної селекції вивели більшість сучасних порід свійських качок.
Дзьоб оливковий з бурим кінцем, ноги оранжево-червоні з темнішими перетинками. Дзеркальце синє з пурпурним блиском, облямоване чорним і білим кольором. У самця в шлюбному наряді голова і шия блискучого темно-зеленого кольору, на шиї білий ошийник. Спина бура, що переходить до хвоста у чорний колір. Бічне криюче пір'я хвоста заломлене догори. Плечі сірі з бурими хвилястими лініями, воло і частина грудей буро-каштанового кольору. Решта нижньої частини сірувато-біла з темно-сірими плямами. Після літнього линяння самець стає схожий на самицю, лише темніше. Самиця зверху темно-бурого кольору з буро-жовтуватими краями пір'я, знизу — рудувата з чорно-бурими плямами.
Довжина самця 63 см, самиця значно менша. Розмах крил 75-200 см, вага від 0,75 до 1,5 кг.
У Європі він зустрічається всюди. Крижень — перелітний птах. Окремі особини цього виду зимують у незамерзаючих місцях. Вiдомi зимівлі качок в містах. Останнім часом навіть у деяких сибірських містах, наприклад, у Новосибірську, крижні стали залишатися на зиму, хоча раніше відлітали в райони Прикаспійської низовини, Причорномор'я, Месопотамії і Індостану.
Незважаючи на активне полювання, у Європі налічують до 8 мільйонів, у Північній Америці — 17-18 мільйонів, а в Новій Зеландії більше 5 мільйонів цих птахів.
Спосіб життя
Крижень живе переважно на прісних водах, особливо стоячих і зарослих очеретами, травою, хоча під час прольоту і взимку тримається і в морі біля берегів. Це обережний птах, який швидко літає, у разі потреби добре пірнає, вдень ховається, а вночі випливає на відкриті місця і робить перельоти на місця, де годується. Наприкінці літа крижень часто літає на хлібні поля.
Крижень харчується рослинною їжею, комахами, молюсками, дрібною рибою, пуголовками, ракоподібними.
Під час розмноження крижні розбиваються на пари, але самець тримається біля самиці лише до того часу, коли вона сяде на яйця. Гніздо влаштовується в очереті, на купині, у дуплах, іноді навіть у воронячих і сорочих гніздах. Кладка зазвичай складається з 6-8, але іноді навіть 16 зеленувато-жовтуватих яєць. Насиджування триває 26-28 днів. Молодняк піднімається на крило у віці 2-х місяців.

Качка
Качка (зменшено-пестливе — качечка; кача = качаточко = каченя — пташа качки; качур; зменшено-пестливе — качурик = селезень — самець качки) —
1) водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм пір’ям; самка качура; свійська качка, яку ще називають крячкою, у народі — символ забарності, несили, тому кажуть: «Бодай тебе качка копнула!», «Заганяє качки собою», «Отак, не бродячи, качку піймав»; також символ домосідства, звідки фразеологізм сидіти крячкою, тобто не виходити з дому, пop. у І. Нечуя-Левицького: «Другі люди гуляють, ходять у гай, а ти крячкою сидиш дома», у Панаса Мирного: «Як крячка, ти просиділа трохи не три тижні коло матері»; качур, або селезень, що відзначається яскравим оперенням, символізує парубка («Вибирай собі, качурику, щонайкращу дівку»), іноді уособлює батька: «Ой ходила Маруся по крутій горі, Да загледіла селезня на бистрій воді. — Пливи, пливи селезню, тихо по воді, Прибудь, прибудь, мій батеньку, тепер ік мені»; у народних легендах і переказах качка належить до первовічних птахів, тому в народних колядках завжди служить вищому єству; у весільних піснях качка — наречена, а селезень — жених: «Де був селезень? Де була утінка? Утінка на ставку, Селезень на плавку; А тепер же вони на однім плавку; Та їдять же вони дрібную ряску»; на території Києва археологами знайдено різні предмети із зображенням качок — уособлень водної стихії з її животворними властивостями; за поведінкою птаха угадують погоду, — «дикі качки прилетіли вгодовані — на теплу, ясну погоду», «качки обскубуються — дощ буде», «качки і горобці хлюпочуть — на дощ, а як дзьоби ховають під крила — на холод». На бистрому на озері геть плавала качка (А. Метлинський); Ой на ставу, на ставочку качечка ночує (Б. Грінченко); За городом качки пливуть, каченята крячуть (пісня); Хлюпощуться качаточка Поміж осокою. А качечка випливає З качуром за ними (Т. Шевченко); Дикий качур все на воді і днює й ночує (П. Чубинський);
2) тільки качечка — уживається також як пестливе звертання до жінки. Моя ти качечко!(Б. Грінченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 277-278
[[Файл:с.jpg]]

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-статтю «З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі».

2012-09-25T12:14:20Z

Kruvolapova: /* Назва проекту */

Вікі-статтю «З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі».

2012-09-25T12:13:45Z

Kruvolapova: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Вікі-стаття учня}}

==Назва проекту==

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Портфоліо Боярко Валентини Василівни з теми "Чи легко бути добрим"

2012-09-25T12:12:51Z

Kruvolapova: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва проекту=
Чи легко бути добрим ?

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українська література, біологія, етика, українська мова, світова література

=Вік учнів, клас=
12-13 років
==Стислий опис проекту==
7клас. Українська література . Євген Гуцало «Сім’я дикої качки». Твір про людину і світ крізь призму морально-етичних проблем. Людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу. Робота в групах, проектна діяльність, робота з тлумачним словником, робота в парах. Знавці моральних норм, мовознавці, любителі природи.
Вивчаючи у 6 класі «Етику», учні опрацювали тему «Чим керується людина у вчинках та поведінці». Їм відомі поняття : «мораль», «етика», «добро», «зло», «милосердя». Проект з літератури учні виконують з метою осмислення критичного ставлення до власних вчинків, дій, проявів доброти, благородства, чесності, усвідомлення відповідальності за свої вчинки.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B-K-m84UW853eG9DWjkycDQ0bWM/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
Розширити знання учнів про творчість Є.Гуцала для дітей; сприяти вихованню морально-етичних цінностей у школярів; формувати вміння дітей робити самостійні висновки; виховувати почуття прекрасного.

=Опис оцінювання=
На початку проекту учні працюють в групах:[https://docs.google.com/file/d/0B604hoSieNglNE9BdHBITEFENms/edit «Асоціативний кущ».]
Впродовж роботи над проектом: [https://docs.google.com/file/d/0B604hoSieNglTnhiYVRETEZqQ2c/edit «мозкова атака», «займи позицію».]
Наприкінці роботи над проектом:[https://docs.google.com/file/d/0B604hoSieNglTEI0cWo1SzVjZWc/edit «Парні картки», «незакінчене речення».]

=Діяльність учнів та вчителя=
На початку вчитель проводить бесіду з учнями за допомогою презентації. Учні переглядають , знайомляться з тематичним та ключовими питаннями, намагаються дати на них відповіді, висувають гіпотези. Вчитель об’єднує учнів у 3 групи. Перед кожною групою ставиться ключове питання, яке пропонує вчитель. Учні продумують план проведення дослідження, вибирають дослідницькі методи, форми представлення результатів, знайомляться із критеріями оцінювання їх робіт.

На цьому етапі перед початком роботи над проектом з учнями обговорюються питання: як знайти джерела достовірної інформації з теми дослідження і використати їх.
Під час роботи над проектом вчитель демонструє власну презентацію, де висвітлюються завдання проекту, для залучення, допомоги і заохочення учнів при дослідженні. Учні працюють у групах. Група «Любителі природи» дають відповідь на питання: чому матінку-природу треба охороняти? Добирають прислів’я, приказки, вислови відомих людей про природу, готують повідомлення про диких качок з енциклопедії «Усе про птахів» та зі «Словника символів». Ця група створює учнівську [[вікі-статтю «З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі».]]
Група «Знавці моральних норм» досліджують проблему, яку порушує автор в оповіданні. Спочатку вони повинні пояснити лексичне значення слів «милосердя», «мораль», «етика», «добро», «зло», «співчуття», «людяність», «турбота», потім створити «асоціативний кущ» із словом доброта. Добирають дієслова, які асоціюються зі словосполученням робити добро. Складають схему «Морально-етичні проблеми». Свої дослідження вони представляють у вигляді [https://docs.google.com/presentation/pub?id=1pANxnZcxjJh3sIRhvOckT-0CLZ7xgVvPDrhJG8oz6dA&start=false&loop=false&delayms=3000 учнівської презентації «Абсолютні вічні цінності».]

Група «Мовознавці» дають відповідь на питання: що для вас означає слово «сім’я»? Вони у тлумачному словнику повинні знайти лексичне значення слова сім’я , скласти «асоціативний кущ» до цього слова . Свої дослідження презентують усно на уроці.
Для пошуку необхідної інформації учні використовують підручник, словники, додаткову літературу та Інтернет. Знайшовши відповідну інформацію в Інтернеті, діти записують адреси знайдених ресурсів у список використаних джерел . Учні використовуватимуть Інтернет для ефективного спілкування в чаті, для пошуку необхідної інформації для створення презентації чи публікації; участі в інтерактивних обговореннях, отримання вражень та відгуків інших людей щодо створеного ними продукту.
Завершується робота над проектом демонстрацією результатів досліджень кожної з груп на уроці.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

[[Файл:Вал.jpeg|200px]]

Боярко Валентина Василівна

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель української мови та літератури, етики

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК

==Місто\село, район, область==
с.созонівка, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл.

==Контактні дані==

Адреса навчального закладу:
с.Созонівка, вул.Академічна, 1

Тел.:

e-mail:
sozonovka09@ukr.net

=Відомості про тренінг=
Тренінг в рамках НП "Відкритий світ"

==Дати проведення тренінгу==
10 вересня - 21 вересня 2012 р.

==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова Валентина Дмитрівна
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія: Проект для учнів 7 класу]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Боярко Валентини Василівни з теми "Чи легко бути добрим"

2012-09-25T12:12:18Z

Kruvolapova: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва проекту=
Чи легко бути добрим ?

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українська література, біологія, етика, українська мова, світова література

=Вік учнів, клас=
12-13 років
==Стислий опис проекту==
7клас. Українська література . Євген Гуцало «Сім’я дикої качки». Твір про людину і світ крізь призму морально-етичних проблем. Людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу. Робота в групах, проектна діяльність, робота з тлумачним словником, робота в парах. Знавці моральних норм, мовознавці, любителі природи.
Вивчаючи у 6 класі «Етику», учні опрацювали тему «Чим керується людина у вчинках та поведінці». Їм відомі поняття : «мораль», «етика», «добро», «зло», «милосердя». Проект з літератури учні виконують з метою осмислення критичного ставлення до власних вчинків, дій, проявів доброти, благородства, чесності, усвідомлення відповідальності за свої вчинки.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B-K-m84UW853eG9DWjkycDQ0bWM/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
Розширити знання учнів про творчість Є.Гуцала для дітей; сприяти вихованню морально-етичних цінностей у школярів; формувати вміння дітей робити самостійні висновки; виховувати почуття прекрасного.

=Опис оцінювання=
На початку проекту учні працюють в групах:[https://docs.google.com/file/d/0B604hoSieNglNE9BdHBITEFENms/edit «Асоціативний кущ».]
Впродовж роботи над проектом: [https://docs.google.com/file/d/0B604hoSieNglTnhiYVRETEZqQ2c/edit «мозкова атака», «займи позицію».]
Наприкінці роботи над проектом:[https://docs.google.com/file/d/0B604hoSieNglTEI0cWo1SzVjZWc/edit «Парні картки», «незакінчене речення».]

=Діяльність учнів та вчителя=
На початку вчитель проводить бесіду з учнями за допомогою презентації. Учні переглядають , знайомляться з тематичним та ключовими питаннями, намагаються дати на них відповіді, висувають гіпотези. Вчитель об’єднує учнів у 3 групи. Перед кожною групою ставиться ключове питання, яке пропонує вчитель. Учні продумують план проведення дослідження, вибирають дослідницькі методи, форми представлення результатів, знайомляться із критеріями оцінювання їх робіт.

На цьому етапі перед початком роботи над проектом з учнями обговорюються питання: як знайти джерела достовірної інформації з теми дослідження і використати їх.
Під час роботи над проектом вчитель демонструє власну презентацію, де висвітлюються завдання проекту, для залучення, допомоги і заохочення учнів при дослідженні. Учні працюють у групах. Група «Любителі природи» дають відповідь на питання: чому матінку-природу треба охороняти? Добирають прислів’я, приказки, вислови відомих людей про природу, готують повідомлення про диких качок з енциклопедії «Усе про птахів» та зі «Словника символів». Ця група створює учнівську [[вікі-статтю «З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі».
]]
Група «Знавці моральних норм» досліджують проблему, яку порушує автор в оповіданні. Спочатку вони повинні пояснити лексичне значення слів «милосердя», «мораль», «етика», «добро», «зло», «співчуття», «людяність», «турбота», потім створити «асоціативний кущ» із словом доброта. Добирають дієслова, які асоціюються зі словосполученням робити добро. Складають схему «Морально-етичні проблеми». Свої дослідження вони представляють у вигляді [https://docs.google.com/presentation/pub?id=1pANxnZcxjJh3sIRhvOckT-0CLZ7xgVvPDrhJG8oz6dA&start=false&loop=false&delayms=3000 учнівської презентації «Абсолютні вічні цінності».]

Група «Мовознавці» дають відповідь на питання: що для вас означає слово «сім’я»? Вони у тлумачному словнику повинні знайти лексичне значення слова сім’я , скласти «асоціативний кущ» до цього слова . Свої дослідження презентують усно на уроці.
Для пошуку необхідної інформації учні використовують підручник, словники, додаткову літературу та Інтернет. Знайшовши відповідну інформацію в Інтернеті, діти записують адреси знайдених ресурсів у список використаних джерел . Учні використовуватимуть Інтернет для ефективного спілкування в чаті, для пошуку необхідної інформації для створення презентації чи публікації; участі в інтерактивних обговореннях, отримання вражень та відгуків інших людей щодо створеного ними продукту.
Завершується робота над проектом демонстрацією результатів досліджень кожної з груп на уроці.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

[[Файл:Вал.jpeg|200px]]

Боярко Валентина Василівна

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель української мови та літератури, етики

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК

==Місто\село, район, область==
с.созонівка, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл.

==Контактні дані==

Адреса навчального закладу:
с.Созонівка, вул.Академічна, 1

Тел.:

e-mail:
sozonovka09@ukr.net

=Відомості про тренінг=
Тренінг в рамках НП "Відкритий світ"

==Дати проведення тренінгу==
10 вересня - 21 вересня 2012 р.

==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова Валентина Дмитрівна
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія: Проект для учнів 7 класу]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Іванко Валентини Семенівни з теми "Краса душі людини. В чому вона?"

2012-09-25T12:10:07Z

Kruvolapova: /* Відомості про тренінг */

Портфоліо Іванко Валентини Семенівни з теми "Краса душі людини. В чому вона?"

2012-09-25T12:09:36Z

Kruvolapova: /* Місто\село, район, область */

Портфоліо Іванко Валентини Семенівни з теми "Краса душі людини. В чому вона?"

2012-09-25T12:09:25Z

Kruvolapova: /* Відомості про автора */

Портфоліо Іванко Валентини Семенівни з теми "Краса душі людини. В чому вона?"

2012-09-25T12:08:09Z

Kruvolapova: /* Вік учнів, клас */

Портфоліо Іванко Валентини Семенівни з теми "Краса душі людини. В чому вона?"

2012-09-25T12:06:50Z

Kruvolapova: /* Навчальні цілі */

=Назва проекту=
Краса душі людини. В чому вона?

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література, етика

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Іванко Валентини Семенівни з теми "Краса душі людини. В чому вона?"

2012-09-25T12:06:39Z

Kruvolapova: /* Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети */

=Назва проекту=
Краса душі людини. В чому вона?

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література, етика

=Навчальні цілі=

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Іванко Валентини Семенівни з теми "Краса душі людини. В чому вона?"

2012-09-25T12:06:16Z

Kruvolapova: /* Назва проекту */

=Назва проекту=
Краса душі людини. В чому вона?

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

=Навчальні цілі=

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Добровольського Ігоря Анатолійовича з теми "Технологія обробки деревини"

2012-09-25T12:03:40Z

Kruvolapova: /* Відомості про тренінг */

=Назва проекту=
Технологія обробки деревени

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Трудове навчання

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
Учні, об’єднавшись в групи досліджують породи дерев, сфери їх застосування, вплив на екологію та здоров’я, аналізують , роблять висновки щодо доцільності та можливості їх використання. Результати роботи над проектом презентують та захищають на учнівській науковій конференції, створюють публікації щодо своєї діяльності.
==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Добровольський Ігор Анатолійович

==Фах, навчальний предмет==
вчитель трудового навчання

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК
==Місто\село, район, область==
с.Созонівка, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл.
==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
10-21 вересня 2012 р.

==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Добровольського Ігоря Анатолійовича з теми "Технологія обробки деревини"

2012-09-25T12:03:08Z

Kruvolapova: /* Відомості про автора */

=Назва проекту=
Технологія обробки деревени

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Трудове навчання

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
Учні, об’єднавшись в групи досліджують породи дерев, сфери їх застосування, вплив на екологію та здоров’я, аналізують , роблять висновки щодо доцільності та можливості їх використання. Результати роботи над проектом презентують та захищають на учнівській науковій конференції, створюють публікації щодо своєї діяльності.
==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Добровольський Ігор Анатолійович

==Фах, навчальний предмет==
вчитель трудового навчання

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК
==Місто\село, район, область==
с.Созонівка, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл.
==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Добровольського Ігоря Анатолійовича з теми "Технологія обробки деревини"

2012-09-25T12:01:59Z

Kruvolapova: /* Вік учнів, клас */

=Назва проекту=
Технологія обробки деревени

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Трудове навчання

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
Учні, об’єднавшись в групи досліджують породи дерев, сфери їх застосування, вплив на екологію та здоров’я, аналізують , роблять висновки щодо доцільності та можливості їх використання. Результати роботи над проектом презентують та захищають на учнівській науковій конференції, створюють публікації щодо своєї діяльності.
==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Добровольського Ігоря Анатолійовича з теми "Технологія обробки деревини"

2012-09-25T12:01:08Z

Kruvolapova: /* Навчальні цілі */

=Назва проекту=
Технологія обробки деревени

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Трудове навчання

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Добровольського Ігоря Анатолійовича з теми "Технологія обробки деревини"

2012-09-25T12:00:59Z

Kruvolapova: /* Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети */

=Назва проекту=
Технологія обробки деревени

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Трудове навчання

=Навчальні цілі=

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Добровольського Ігоря Анатолійовича з теми "Технологія обробки деревини"

2012-09-25T11:59:55Z

Kruvolapova: /* Назва проекту */

=Назва проекту=
Технологія обробки деревени

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

=Навчальні цілі=

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:57:11Z

Kruvolapova: /* Повний План вивчення теми */

=Назва проекту=
Екологічна роль колообігу оксигену в природі

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Хімія, біологія, інформатика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
У навчальному проекті беруть учні 7 класу. Основні види діяльності: групова, у парах, індивідуальна. Передбачаються використання ігрових моментів, складання карток самоаналізу знань із теми, заповнення колонок таблиць «Знаю» або « «Хочу знати». Учні створюють міні-проекти: - Публікація - репортаж, - вікі-стаття або інші, - презентація.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B604hoSieNglVExIQlVCel9aYnM/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
Засвоєння учнями понять елемент Оксиген та проста речовина кисень, знання фізичних та хімічних властивостей кисню, вміння застосовувати набуті знання при складанні хімічних рівнянь та розв’язування задач; систематизувати матеріал, робити висновки.

Розвиток навичок ХХІ століття : навчити школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікативні технології, критично мислити, розв’язувати конфлікти,користуватися Інтернет ресурсами.

=Опис оцінювання=
Провести обговорення опитування учнів щодо визначення рівня попередніх знань та схему З-Х-Д для того, щоб визначити навчальні потреби учнів до початку їх роботи над проектом; продумати, як забезпечити учнів інформацією та допомогою у набутті необхідних навичок у разі необхідності. Учні використовують контрольні списки для створення презентації, вікі-сайту для того, щоб спрямовувати свій процес навчання, відслідковувати зміни та здійснювати самостійну оцінку свого власного прогресу у навчанні. Записи в журналах спостережень та досліджень допомагають як вчителю, так і учням здійснювати моніторинг прогресу та краще розуміти зміст. Опитування використовується упродовж всієї навчальної теми для того, щоб допомогти учням розвивати свої навички мислення вищих рівнів та самостійно виконувати проекти. Індивідуальні консультації використовуються для сприяння моніторингу прогресу та підготовки відповідей на будь-які запитання учнів. Учні використовують форми оцінювання презентації, вікі-статті, інших видів діяльності та форму для зворотного зв'язку для здійснення самооцінювання своєї роботи та отримання взаємооцінки з боку їх однокласників. Цю інформацію учні мають отримувати до того, як робота завершена для того, щоб мати можливість виправити помилки і вдосконалити свою роботу. Для оцінювання та виставлення оцінок в журнал наприкінці проекту вчитель використовує ті ж самі форми.

=Діяльність учнів та вчителя=
Діяльність вчителя.

Починати роботу над проектом, треба сформулювати ключове та тематичні питання, тобто скласти план проекту. Наступним етапом є розроблення критеріїв оцінювання кожного виду робіт: створення презентацій, публікацій, вікі-сайтів, підготовка буклету про проектний метод та презентації про даний проект. Упродовж проекту вчитель спостерігає за роботою груп учнів, контролює їх та консультує, у разі необхідності коректує роботу. Наприкінці проекту вчитель залучає учнів до оцінювання та оцінює роботи.

Діяльність учнів.

Учні знайомляться з планом проекту вчителя, з критеріями оцінювання кожного виду робіт, вчаться створювати презентації, публікації, вікі-сайти, готувати буклети згідно із завданням проекту.Повинні вміти самостійно працювати, оброблювати інформацію, виділяти головне і вміти відстоювати свою точку зору. Учні повинні знати, що ця робота кропітка , вимагає ретельної обробки знайденого матеріалу, виділення головного з безлічі інформації, аналіз, синтез, дотримання логіки викладення інформації, грамотного написання та оформлення, використання комп’ютерних технологій. Головне – кожен має бути задіяним: кореспондент, консультант, фотограф, журналіст, оператор набору, вчені і т.д.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Грузіна Лілія олександрівна

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель хімії

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК
==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

10-21 вересня 2012 р.
==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:47:04Z

Kruvolapova: /* Відомості про тренінг */

=Назва проекту=
Екологічна роль колообігу оксигену в природі

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Хімія, біологія, інформатика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
У навчальному проекті беруть учні 7 класу. Основні види діяльності: групова, у парах, індивідуальна. Передбачаються використання ігрових моментів, складання карток самоаналізу знань із теми, заповнення колонок таблиць «Знаю» або « «Хочу знати». Учні створюють міні-проекти: - Публікація - репортаж, - вікі-стаття або інші, - презентація.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
Засвоєння учнями понять елемент Оксиген та проста речовина кисень, знання фізичних та хімічних властивостей кисню, вміння застосовувати набуті знання при складанні хімічних рівнянь та розв’язування задач; систематизувати матеріал, робити висновки.

Розвиток навичок ХХІ століття : навчити школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікативні технології, критично мислити, розв’язувати конфлікти,користуватися Інтернет ресурсами.

=Опис оцінювання=
Провести обговорення опитування учнів щодо визначення рівня попередніх знань та схему З-Х-Д для того, щоб визначити навчальні потреби учнів до початку їх роботи над проектом; продумати, як забезпечити учнів інформацією та допомогою у набутті необхідних навичок у разі необхідності. Учні використовують контрольні списки для створення презентації, вікі-сайту для того, щоб спрямовувати свій процес навчання, відслідковувати зміни та здійснювати самостійну оцінку свого власного прогресу у навчанні. Записи в журналах спостережень та досліджень допомагають як вчителю, так і учням здійснювати моніторинг прогресу та краще розуміти зміст. Опитування використовується упродовж всієї навчальної теми для того, щоб допомогти учням розвивати свої навички мислення вищих рівнів та самостійно виконувати проекти. Індивідуальні консультації використовуються для сприяння моніторингу прогресу та підготовки відповідей на будь-які запитання учнів. Учні використовують форми оцінювання презентації, вікі-статті, інших видів діяльності та форму для зворотного зв'язку для здійснення самооцінювання своєї роботи та отримання взаємооцінки з боку їх однокласників. Цю інформацію учні мають отримувати до того, як робота завершена для того, щоб мати можливість виправити помилки і вдосконалити свою роботу. Для оцінювання та виставлення оцінок в журнал наприкінці проекту вчитель використовує ті ж самі форми.

=Діяльність учнів та вчителя=
Діяльність вчителя.

Починати роботу над проектом, треба сформулювати ключове та тематичні питання, тобто скласти план проекту. Наступним етапом є розроблення критеріїв оцінювання кожного виду робіт: створення презентацій, публікацій, вікі-сайтів, підготовка буклету про проектний метод та презентації про даний проект. Упродовж проекту вчитель спостерігає за роботою груп учнів, контролює їх та консультує, у разі необхідності коректує роботу. Наприкінці проекту вчитель залучає учнів до оцінювання та оцінює роботи.

Діяльність учнів.

Учні знайомляться з планом проекту вчителя, з критеріями оцінювання кожного виду робіт, вчаться створювати презентації, публікації, вікі-сайти, готувати буклети згідно із завданням проекту.Повинні вміти самостійно працювати, оброблювати інформацію, виділяти головне і вміти відстоювати свою точку зору. Учні повинні знати, що ця робота кропітка , вимагає ретельної обробки знайденого матеріалу, виділення головного з безлічі інформації, аналіз, синтез, дотримання логіки викладення інформації, грамотного написання та оформлення, використання комп’ютерних технологій. Головне – кожен має бути задіяним: кореспондент, консультант, фотограф, журналіст, оператор набору, вчені і т.д.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Грузіна Лілія олександрівна

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель хімії

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК
==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

10-21 вересня 2012 р.
==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:46:20Z

Kruvolapova: /* Відомості про автора */

=Назва проекту=
Екологічна роль колообігу оксигену в природі

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Хімія, біологія, інформатика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
У навчальному проекті беруть учні 7 класу. Основні види діяльності: групова, у парах, індивідуальна. Передбачаються використання ігрових моментів, складання карток самоаналізу знань із теми, заповнення колонок таблиць «Знаю» або « «Хочу знати». Учні створюють міні-проекти: - Публікація - репортаж, - вікі-стаття або інші, - презентація.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
Засвоєння учнями понять елемент Оксиген та проста речовина кисень, знання фізичних та хімічних властивостей кисню, вміння застосовувати набуті знання при складанні хімічних рівнянь та розв’язування задач; систематизувати матеріал, робити висновки.

Розвиток навичок ХХІ століття : навчити школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікативні технології, критично мислити, розв’язувати конфлікти,користуватися Інтернет ресурсами.

=Опис оцінювання=
Провести обговорення опитування учнів щодо визначення рівня попередніх знань та схему З-Х-Д для того, щоб визначити навчальні потреби учнів до початку їх роботи над проектом; продумати, як забезпечити учнів інформацією та допомогою у набутті необхідних навичок у разі необхідності. Учні використовують контрольні списки для створення презентації, вікі-сайту для того, щоб спрямовувати свій процес навчання, відслідковувати зміни та здійснювати самостійну оцінку свого власного прогресу у навчанні. Записи в журналах спостережень та досліджень допомагають як вчителю, так і учням здійснювати моніторинг прогресу та краще розуміти зміст. Опитування використовується упродовж всієї навчальної теми для того, щоб допомогти учням розвивати свої навички мислення вищих рівнів та самостійно виконувати проекти. Індивідуальні консультації використовуються для сприяння моніторингу прогресу та підготовки відповідей на будь-які запитання учнів. Учні використовують форми оцінювання презентації, вікі-статті, інших видів діяльності та форму для зворотного зв'язку для здійснення самооцінювання своєї роботи та отримання взаємооцінки з боку їх однокласників. Цю інформацію учні мають отримувати до того, як робота завершена для того, щоб мати можливість виправити помилки і вдосконалити свою роботу. Для оцінювання та виставлення оцінок в журнал наприкінці проекту вчитель використовує ті ж самі форми.

=Діяльність учнів та вчителя=
Діяльність вчителя.

Починати роботу над проектом, треба сформулювати ключове та тематичні питання, тобто скласти план проекту. Наступним етапом є розроблення критеріїв оцінювання кожного виду робіт: створення презентацій, публікацій, вікі-сайтів, підготовка буклету про проектний метод та презентації про даний проект. Упродовж проекту вчитель спостерігає за роботою груп учнів, контролює їх та консультує, у разі необхідності коректує роботу. Наприкінці проекту вчитель залучає учнів до оцінювання та оцінює роботи.

Діяльність учнів.

Учні знайомляться з планом проекту вчителя, з критеріями оцінювання кожного виду робіт, вчаться створювати презентації, публікації, вікі-сайти, готувати буклети згідно із завданням проекту.Повинні вміти самостійно працювати, оброблювати інформацію, виділяти головне і вміти відстоювати свою точку зору. Учні повинні знати, що ця робота кропітка , вимагає ретельної обробки знайденого матеріалу, виділення головного з безлічі інформації, аналіз, синтез, дотримання логіки викладення інформації, грамотного написання та оформлення, використання комп’ютерних технологій. Головне – кожен має бути задіяним: кореспондент, консультант, фотограф, журналіст, оператор набору, вчені і т.д.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Грузіна Лілія олександрівна

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель хімії

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК
==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:45:29Z

Kruvolapova: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва проекту=
Екологічна роль колообігу оксигену в природі

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Хімія, біологія, інформатика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
У навчальному проекті беруть учні 7 класу. Основні види діяльності: групова, у парах, індивідуальна. Передбачаються використання ігрових моментів, складання карток самоаналізу знань із теми, заповнення колонок таблиць «Знаю» або « «Хочу знати». Учні створюють міні-проекти: - Публікація - репортаж, - вікі-стаття або інші, - презентація.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
Засвоєння учнями понять елемент Оксиген та проста речовина кисень, знання фізичних та хімічних властивостей кисню, вміння застосовувати набуті знання при складанні хімічних рівнянь та розв’язування задач; систематизувати матеріал, робити висновки.

Розвиток навичок ХХІ століття : навчити школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікативні технології, критично мислити, розв’язувати конфлікти,користуватися Інтернет ресурсами.

=Опис оцінювання=
Провести обговорення опитування учнів щодо визначення рівня попередніх знань та схему З-Х-Д для того, щоб визначити навчальні потреби учнів до початку їх роботи над проектом; продумати, як забезпечити учнів інформацією та допомогою у набутті необхідних навичок у разі необхідності. Учні використовують контрольні списки для створення презентації, вікі-сайту для того, щоб спрямовувати свій процес навчання, відслідковувати зміни та здійснювати самостійну оцінку свого власного прогресу у навчанні. Записи в журналах спостережень та досліджень допомагають як вчителю, так і учням здійснювати моніторинг прогресу та краще розуміти зміст. Опитування використовується упродовж всієї навчальної теми для того, щоб допомогти учням розвивати свої навички мислення вищих рівнів та самостійно виконувати проекти. Індивідуальні консультації використовуються для сприяння моніторингу прогресу та підготовки відповідей на будь-які запитання учнів. Учні використовують форми оцінювання презентації, вікі-статті, інших видів діяльності та форму для зворотного зв'язку для здійснення самооцінювання своєї роботи та отримання взаємооцінки з боку їх однокласників. Цю інформацію учні мають отримувати до того, як робота завершена для того, щоб мати можливість виправити помилки і вдосконалити свою роботу. Для оцінювання та виставлення оцінок в журнал наприкінці проекту вчитель використовує ті ж самі форми.

=Діяльність учнів та вчителя=
Діяльність вчителя.

Починати роботу над проектом, треба сформулювати ключове та тематичні питання, тобто скласти план проекту. Наступним етапом є розроблення критеріїв оцінювання кожного виду робіт: створення презентацій, публікацій, вікі-сайтів, підготовка буклету про проектний метод та презентації про даний проект. Упродовж проекту вчитель спостерігає за роботою груп учнів, контролює їх та консультує, у разі необхідності коректує роботу. Наприкінці проекту вчитель залучає учнів до оцінювання та оцінює роботи.

Діяльність учнів.

Учні знайомляться з планом проекту вчителя, з критеріями оцінювання кожного виду робіт, вчаться створювати презентації, публікації, вікі-сайти, готувати буклети згідно із завданням проекту.Повинні вміти самостійно працювати, оброблювати інформацію, виділяти головне і вміти відстоювати свою точку зору. Учні повинні знати, що ця робота кропітка , вимагає ретельної обробки знайденого матеріалу, виділення головного з безлічі інформації, аналіз, синтез, дотримання логіки викладення інформації, грамотного написання та оформлення, використання комп’ютерних технологій. Головне – кожен має бути задіяним: кореспондент, консультант, фотограф, журналіст, оператор набору, вчені і т.д.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:44:39Z

Kruvolapova: /* Опис оцінювання */

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:43:42Z

Kruvolapova: /* Навчальні цілі */

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:43:12Z

Kruvolapova: /* Стислий опис проекту */

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:40:29Z

Kruvolapova: /* Вік учнів, клас */

=Назва проекту=
Екологічна роль колообігу оксигену в природі

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Хімія, біологія, інформатика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:40:12Z

Kruvolapova: /* Навчальні цілі */

=Назва проекту=
Екологічна роль колообігу оксигену в природі

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Хімія, біологія, інформатика

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:40:03Z

Kruvolapova: /* Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети */

=Назва проекту=
Екологічна роль колообігу оксигену в природі

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Хімія, біологія, інформатика

=Навчальні цілі=

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"

2012-09-25T11:39:39Z

Kruvolapova: /* Назва проекту */

=Назва проекту=
Екологічна роль колообігу оксигену в природі

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

=Навчальні цілі=

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Учнівська Віккі-сторінка

2012-09-25T11:36:15Z

Kruvolapova: /* Висновки */

==Назва проекту==
Велична і трагічна історія пісні-гімну «Ще не вмерла в Україні…».

==Автори проекту==
учні 7 класу

==Тема дослідження==
Патріотичні мотиви в українській музиці.

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==
Пісня - душа народу, національні гімни - найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала і свого, національного гімну,, його заступали патріотичні пісні, часто регіонального характеру, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами австро-угорської та російської монархій.

Волелюбний дух українського народу, його прагнення до незалежності ніколи не зникали. Вони жили в історичних піснях і думах, у творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Старицького, Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся та багатьох інших. Високими ідеалами соціального і національного визволення народу, його духовного відродження пройнята діяльність діячів «Руської трійці», зокрема Маркіяна Шашкевича, членів Кирило-Мефодіївського братства, «Старої громади», молодшого покоління борців за волю України - Миколи Міхновського, Івана Липи, Ольги Басараб, Олени Теліги та інших.

Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому творові української літератури не судилася така велична і... трагічна доля.

Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.

Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, забороняли, вбивали, але - не вбили.

Вірш «Ще не вмерла Україна» постав на хвилі патріотичної поезії Шевченка з його могутньою вірою в те, що «не вмирає душа наша, не вмирає воля» - з одного боку, а з другого - на хвилі піднесення визвольних прагнень слов'янських народів - болгар, чехів, словаків, сербів, поляків. На Україні був поширений - насамперед серед патріотично настроєного польського населення - створений ще 1797 року польський гімн «Jeszcze Polska nie zginela» ("Ще не вмерла Польща"); популярними тут були і сербські патріотичні пісні, серед них «Гей, слов'яни», що власне, була національним гімном.

Саме цю пісню, за свідченням сучасників, співала київська молодь, зокрема члени «Київської громади», які симпатизували ідеї визволення слов'янських народів, їх духовному єднанню.

Початок 60-х років у Галичині і на Наддніпрянщині характеризується пожвавленням духовного життя, виникненням нових періодичних видань, у яких поступово домінуючими стають ідеї національного відродження України (журнали «Основа», «Мета», «Вечорниці» та ін.). У середовищі патріотичної київської «Старої громади», до якої входили такі визначні діячі, як Тадей Рильський, Володимир Антонович, Олександр Русов, Павло Чубинський та інші й виник дерзновенний як на ті часи задум створити високопатріотичний вірш, який би наснажував українців на боротьбу за волю, став національним гімном. Реалізувати цей задум випало поетові, вченому-етнографові, організаторові Південно-західного відділу Російського географічного товариства Чубинському. Спогади сучасників Чубинського незаперечно свідчать, що пісня виникла в Києві восени 1862 року під впливом згаданого вище сербського патріотичного гімну. Спочатку вона співалася на мотив цього гімну, а потім на мелодію Миколи Лисенка. Утвердилась же до тексту вольова музика Михайла Вербицького, яка супроводжує поетичний текст Чубинського вже понад століття.

Нелегким був життєвий і науково-творчий шлях автора вірша «Ще не вмерла Україна». Народився Павло Платонович Чубинський 27 січня 1839 року в Борисполі поблизу Києва. У Петербурзі здобув юридичну освіту (1861). Свою науково-етнографічну діяльність пов'язав із згаданим географічним товариством, навколо якого об'єдналися вчені Олександр Кістяківський, Володимир Антонович, Кость Михальчук та інші. Своє життя Чубинський пов'язав із вивченням народного побуту, збиранням і дослідженням українського фольклору. За наукову працю вчений отримав від Російської Академії наук премію імені Уварова та золоту медаль від Міжнародного Конгресу у Парижі (1875), матеріали наукових експедицій Чубинського були опубліковані у «Працях етнографічно-статистичної експедиції «Західно-Руський край" (тт. I-VII. СПБ, 1872-1879).

Визнання заслуг Чубинського в галузі народознавства супроводжувалось переслідуванням його як українського патріота, який мав сміливість демонструвати свою любов до України, її мови, культури. Зрештою, своєю збірочкою поезій «Сопілка», виданою під псевдонімом Павлусь, Чубинський теж засвідчив свої симпатії до українського художнього слова, вболівання за його долю. Та найяскравішим виявом патріотичних почуттів автора було створення вірша «Ще не вмерла Україна», за що він у першу чергу поплатився засланням до Архангельської губернії. Царська охранка постійно тримала в полі зору всіх діячів української культури, за найменше підозріння у «сепаратистських» тенденціях кидала в тюрми, на заслання.

Людина демократичних переконань, усім серцем любляча свій народ, Чубинський сім літ був відірваний від України, карався, мучився, але не каявся. Сучасники, зокрема Софія Русова, з великою симпатією згадують про цього невтомного трудівника на ниві народознавства. У своїх «Спогадах» вона пише: «Стоїть передо мною могутня постать Павла Чубинського... Високий, чорнявий, з чорними очима, з густими бровами, низьким гучним голосом, з владними рухами, високим чолом тип організатора, який добре знає те, що організує, вміє володіти людьми і проводить свою справу через усі перешкоди. Ні постійні переслідування уряду, ні заслання до Архангельської губернії не змогли охолодити його відданості Україні».

Чубинський, не зважаючи на тяжкі умови життя і праці, все ж зумів залишити глибокий слід у розвитку фольклористики і етнографії. Його страдницький шлях завершився 26 січня 1884 року в Києві, а місцем вічного спочинку став родинний хутір - тепер у складі міста Борисполя Київської області.

Як же склалася доля вірша, якому судилося виконувати роль гімну?

З самого початку вірш Чубинського почав своє існування (звичайно, в межах царської Росії - нелегально) як патріотично-політичний твір і як пісня, яка виконувалася на мотив сербського гімну. Згодом, 1863 року, вірш Чубинського за посередництвом учасника польського повстання (1863) Павлина Свєнціцького нелегально дістається до Галичини і за підписом Т. Шевченка з'являється у львівському журналі «Мета» N 4 - разом з віршами Кобзаря «Мені однаково...», «Н. Костомарову», «Заповіт». Чому саме за підписом Шевченка? Можливо, тому, що не було точних відомостей, кому належить поетичний текст.

Поява в 60-70-ті роки в Галичині творів українських письменників Наддніпрянщини, зокрема Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Олександра Кониського та ін. знаменувала поглиблення духовних взаємин між галичанами і наддніпрянцями, посилення між ними почуття національної єдності. «Заспіває наш брат за Дунаєм або під Полтавою, а ві Львові і в Бескидах голос лунає. Застогне Галицька Русь під Карпатами, а понад Дніпром у людей серце болить», – писав 1863 року Куліш у листі до редактора львівської газеті «Слово».

Так під Карпатами вперше легально зазвучав вірш наддніпрянця Чубинського, який того ж року знайшов музичне втілення у творчості Михайла Михайловича Вербицького (1815-1870) - талановитого композитора, одного з організаторів духовного і культурного життя на Західній Україні. Будучи студентом богословія у Перемишлі а згодом у Львові, Вербицький навчався співу у Віденського композитора і диригента Алоїза Нанке. Музичну композицію опанував під керівництвом композитора Льоранца. Якийсь час був диригентом хору. Належав до так званої «перемишльської школи» композиторів, яка заклала основи музичного життя в Галичині. Він автор багатьох музичних творів на народні мелодії, полонезів, вальсів, збірника п'єс для гітари, симфонічних творів - увертюр до драматичних вистав, солоспівів та хорів. Вербицький дав музичне життя поетичним творам Юрія Федьковича, Івана Гушалевича і, зокрема, «Заповітові» Шевченка (текст і музика видру ковані у Львові 1877 року).

Найбільшу популярність принесла Вербицькому героїко-патетична музика до вірша Чубинського «Ще не вмерла Україна» - спочатку для солоспіву, а згодом для хору і оркестру. Коли вперше прозвучав цей твір? Очевидно, 1864 року в контексті «Комедіо-опери» Кароля Гейнча у Львові. Згадана газета «Слово» тоді ж сповістила, що в цій виставі вперше в Галичині на мотив музики Вербицького хор виконав пісню «ще не вмерло Запорожжя». Пісня припала публіці до душі, її довелося повторювати на біс.

Зберігся автограф першої редакції музики до «Ще не вмерла Україна» - солоспів у супроводі гітари (відділ рукописів Наукової бібліотеки імені В.Стефаника АН УРСР) - з позначкою композитора Віктора Матюка: «Манускрипт Михайла Вербицького. На пам'ятку і до переховання бібліотеці передаю хвальному товариству "Станіславський Боян". Слова до музики повністю збігаються із тим текстом, що опублікований в «Меті».

Починаючи з середини 60-тих років минулого століття пісня «Ще не вмерла Україна» стала розправляти крила - спочатку на західноукраїнських землях (Перемишль, Львів), а потім і на Наддніпрянщині та в країнах поселення українців за межами рідної землі (Канада, США, Австралія, Бразилія та ін.), виконуючи високу місію духовного відродження України, розмежованої кордонами двох монархій.

Музичний текст вперше побачив світ 1885 року у львівській пісенній збірці «Кобзар», полонивши зразу широкі кола громадянства, зокрема молоді, став поширюватися у численних копіях, входити в музичне життя співочих колективів, аматорів хорового мистецтва. Злившись воєдино, слова і музика пісні одухотворювали і досі одухотворюють покоління борців за волю України. У ній знайшли потужний вияв патріотичні почуття, визвольні прагнення українського народу в період його боротьби проти поневолення. Звернення до пам'яті героїв Козаччини й Гайдамаччини - Залізняка, Наливайка, Тараса Трясила повинно було посилити революційний пафос твору, а осудження акту Переяславської ради мало засвідчити суверенність поривань молодого покоління, готового віддати життя, щоб вернути Україні її честь і незалежність. Водночас, пісня-гімн утверджувала братерські почуття українців до інших народів, закликала всіх слов'ян до єдності:

Поєднаймось разом всі

Братчики слов'яни:

Нехай згинуть вороги,

Най воля настане!

Якщо раніше створені патріотичні пісні ("Я русин бил, єсть і буду" на слова Олександра Духновича, «Мир вам, браття!» на слова Гушалевича та ін.) мали локальний характер, були позначені певними консервативними рисами, то «Ще не вмерла Україна» вирізнялася широтою осмислення історичної долі народу, проникливістю погляду на перспективи його духовного відродження. Утверджувана піснею віра у національне визволення й культурне піднесення народу обабіч кордонів (у вірші Чубинського і в похідних від нього текстах), заклик стати в бій кривавий «в|д Сяну до Дону», висловлене в гімні сподівання, що пісня волі «за Карпати відіб ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами» передвіщали прийдешні світлі часи воскресіння народу. Згодом цю думку набагато сильніше висловив Франко у знаменитому пролозі до поеми «Мойсей».

Коли йдеться про слова гімну, то слід з'ясувати його повний авторський текст та похідні від нього - скорочені чи доповнені. Адже існують різні тексти - повніші й стисліші, що не завжди збігаються між собою. Так, в одному з ранніх фольклорних видань, «Руському співаннику», що його випустив Кость Паньківський 1888 року у Львові, який стимулював тривале побутування пісні, поетичний текст має двадцять рядків (без повторів-приспівів). Цей текст збігається з попередніми публікаціями, здійсненими, очевидно, за автографом або його копією. Під текстом зазначено автора слів і музики.

У різних виданнях зустрічаються різновиди пісні-гімну Чубинського. По-перше, у процесі побутування з пісні-гімну значна частина тексту, зокрема останні дві строфи, не увійшла в скорочений текст, по-друге, деякі строфи набрали дещо іншого характеру. Останнім часом у практику входить виконання не всього тексту гімну, а першої та другої строфи із приспівом, який повторюється. До речі, саме ці строфи гімну виконував відомий співак Модест Менцінський, у виконанні якого пісня 1910 року була записана на платівку. Чим викликані текстові зміни у гімні? Прагненням зробити його стислішим, виразнішим. До внесення окремих доповнень у текст пісні причетний поет Микола Вербицький (1843-1909). У деяких публікаціях «Ще не вмерла Україна» знайдемо й ім'я Северина Даниловича як співавтора одного із варіантів тексту. Ці спроби оновити текст не завжди є вдалими. Так третя строфа гімну, що друкується із вказівкою на двох авторів - Чубинського та Даниловича - має такі рядки:

А завзяття, щира праця свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні пісенька розляже.

Вони мають характерні риси «галицького» походження - і в лексичній структурі, і в правописі.

Створений в нелегальних умовах, такий гімн тривалий час поширювався за різними списками, не був остаточно відшліфований, мав і має досі багато різночитань. Замість первісного «Запануєм, браття, ми», зрештою, стало «Запануєм і ми, браття», ласкаво-сентиментальний вислів «воріженьки» у деяких текстах замінено суворішим і правдивішим «вороги». Можна сказати, що ненормальний стан духовного розвитку українців, переслідування української культури з боку царської Росії та цісарської Австро-Угорщини не сприяв стабілізації національного гімну України.

Нове життя гімну почалося з часу утворення незалежної Української держави в січні 1918 року. Слова і музика пісні почали з'являтися у багатьох виданнях, зокрема у Львові, Києві, Відні, Берліні українською та в перекладі англійською, німецькою та іншими мовами. Його виконували різні хорові колективи і духові оркестри з нагоди державних свят - відкриття університетів у Києві (1918) та Кам'янці-Подільському (1918), з нагоди врочистих зустрічей іноземних поспів і делегацій.

Функцію національного гімну пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала весь час існування Українськой держави; як гімн пісня використовувалася іншими державами. Однак державне затвердження він отримав лише згодом - 15 березня 1939 року - як офіційний гімн Карпатської України, що виникла 1939 року. Цим актом було підкреслено зв'язок традицій державності України. Але, на жаль, Карпатська Україна проіснувала недовго. Разом з її упадком гімн «Ще не вмерла Україна» був заборонений шовіністичним угорським урядом, так само, як він більше сімдесят років був заборонений на Радянській Україні. З 1 січня 1950 року тут офіційним гімном був затверджений казенно-фальшивий текст «Живи, Україно».

==Висновки==
Відроджується, воскресаються національні традиції України: її символіка, патріотичні і духовні гімни, серед них і «Ще не вмерла Україна».

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська Віккі-сторінка

2012-09-25T11:35:55Z

Kruvolapova: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==
Велична і трагічна історія пісні-гімну «Ще не вмерла в Україні…».

==Автори проекту==
учні 7 класу

==Тема дослідження==
Патріотичні мотиви в українській музиці.

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==
Пісня - душа народу, національні гімни - найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала і свого, національного гімну,, його заступали патріотичні пісні, часто регіонального характеру, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами австро-угорської та російської монархій.

Волелюбний дух українського народу, його прагнення до незалежності ніколи не зникали. Вони жили в історичних піснях і думах, у творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Старицького, Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся та багатьох інших. Високими ідеалами соціального і національного визволення народу, його духовного відродження пройнята діяльність діячів «Руської трійці», зокрема Маркіяна Шашкевича, членів Кирило-Мефодіївського братства, «Старої громади», молодшого покоління борців за волю України - Миколи Міхновського, Івана Липи, Ольги Басараб, Олени Теліги та інших.

Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому творові української літератури не судилася така велична і... трагічна доля.

Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.

Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, забороняли, вбивали, але - не вбили.

Вірш «Ще не вмерла Україна» постав на хвилі патріотичної поезії Шевченка з його могутньою вірою в те, що «не вмирає душа наша, не вмирає воля» - з одного боку, а з другого - на хвилі піднесення визвольних прагнень слов'янських народів - болгар, чехів, словаків, сербів, поляків. На Україні був поширений - насамперед серед патріотично настроєного польського населення - створений ще 1797 року польський гімн «Jeszcze Polska nie zginela» ("Ще не вмерла Польща"); популярними тут були і сербські патріотичні пісні, серед них «Гей, слов'яни», що власне, була національним гімном.

Саме цю пісню, за свідченням сучасників, співала київська молодь, зокрема члени «Київської громади», які симпатизували ідеї визволення слов'янських народів, їх духовному єднанню.

Початок 60-х років у Галичині і на Наддніпрянщині характеризується пожвавленням духовного життя, виникненням нових періодичних видань, у яких поступово домінуючими стають ідеї національного відродження України (журнали «Основа», «Мета», «Вечорниці» та ін.). У середовищі патріотичної київської «Старої громади», до якої входили такі визначні діячі, як Тадей Рильський, Володимир Антонович, Олександр Русов, Павло Чубинський та інші й виник дерзновенний як на ті часи задум створити високопатріотичний вірш, який би наснажував українців на боротьбу за волю, став національним гімном. Реалізувати цей задум випало поетові, вченому-етнографові, організаторові Південно-західного відділу Російського географічного товариства Чубинському. Спогади сучасників Чубинського незаперечно свідчать, що пісня виникла в Києві восени 1862 року під впливом згаданого вище сербського патріотичного гімну. Спочатку вона співалася на мотив цього гімну, а потім на мелодію Миколи Лисенка. Утвердилась же до тексту вольова музика Михайла Вербицького, яка супроводжує поетичний текст Чубинського вже понад століття.

Нелегким був життєвий і науково-творчий шлях автора вірша «Ще не вмерла Україна». Народився Павло Платонович Чубинський 27 січня 1839 року в Борисполі поблизу Києва. У Петербурзі здобув юридичну освіту (1861). Свою науково-етнографічну діяльність пов'язав із згаданим географічним товариством, навколо якого об'єдналися вчені Олександр Кістяківський, Володимир Антонович, Кость Михальчук та інші. Своє життя Чубинський пов'язав із вивченням народного побуту, збиранням і дослідженням українського фольклору. За наукову працю вчений отримав від Російської Академії наук премію імені Уварова та золоту медаль від Міжнародного Конгресу у Парижі (1875), матеріали наукових експедицій Чубинського були опубліковані у «Працях етнографічно-статистичної експедиції «Західно-Руський край" (тт. I-VII. СПБ, 1872-1879).

Визнання заслуг Чубинського в галузі народознавства супроводжувалось переслідуванням його як українського патріота, який мав сміливість демонструвати свою любов до України, її мови, культури. Зрештою, своєю збірочкою поезій «Сопілка», виданою під псевдонімом Павлусь, Чубинський теж засвідчив свої симпатії до українського художнього слова, вболівання за його долю. Та найяскравішим виявом патріотичних почуттів автора було створення вірша «Ще не вмерла Україна», за що він у першу чергу поплатився засланням до Архангельської губернії. Царська охранка постійно тримала в полі зору всіх діячів української культури, за найменше підозріння у «сепаратистських» тенденціях кидала в тюрми, на заслання.

Людина демократичних переконань, усім серцем любляча свій народ, Чубинський сім літ був відірваний від України, карався, мучився, але не каявся. Сучасники, зокрема Софія Русова, з великою симпатією згадують про цього невтомного трудівника на ниві народознавства. У своїх «Спогадах» вона пише: «Стоїть передо мною могутня постать Павла Чубинського... Високий, чорнявий, з чорними очима, з густими бровами, низьким гучним голосом, з владними рухами, високим чолом тип організатора, який добре знає те, що організує, вміє володіти людьми і проводить свою справу через усі перешкоди. Ні постійні переслідування уряду, ні заслання до Архангельської губернії не змогли охолодити його відданості Україні».

Чубинський, не зважаючи на тяжкі умови життя і праці, все ж зумів залишити глибокий слід у розвитку фольклористики і етнографії. Його страдницький шлях завершився 26 січня 1884 року в Києві, а місцем вічного спочинку став родинний хутір - тепер у складі міста Борисполя Київської області.

Як же склалася доля вірша, якому судилося виконувати роль гімну?

З самого початку вірш Чубинського почав своє існування (звичайно, в межах царської Росії - нелегально) як патріотично-політичний твір і як пісня, яка виконувалася на мотив сербського гімну. Згодом, 1863 року, вірш Чубинського за посередництвом учасника польського повстання (1863) Павлина Свєнціцького нелегально дістається до Галичини і за підписом Т. Шевченка з'являється у львівському журналі «Мета» N 4 - разом з віршами Кобзаря «Мені однаково...», «Н. Костомарову», «Заповіт». Чому саме за підписом Шевченка? Можливо, тому, що не було точних відомостей, кому належить поетичний текст.

Поява в 60-70-ті роки в Галичині творів українських письменників Наддніпрянщини, зокрема Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Олександра Кониського та ін. знаменувала поглиблення духовних взаємин між галичанами і наддніпрянцями, посилення між ними почуття національної єдності. «Заспіває наш брат за Дунаєм або під Полтавою, а ві Львові і в Бескидах голос лунає. Застогне Галицька Русь під Карпатами, а понад Дніпром у людей серце болить», – писав 1863 року Куліш у листі до редактора львівської газеті «Слово».

Так під Карпатами вперше легально зазвучав вірш наддніпрянця Чубинського, який того ж року знайшов музичне втілення у творчості Михайла Михайловича Вербицького (1815-1870) - талановитого композитора, одного з організаторів духовного і культурного життя на Західній Україні. Будучи студентом богословія у Перемишлі а згодом у Львові, Вербицький навчався співу у Віденського композитора і диригента Алоїза Нанке. Музичну композицію опанував під керівництвом композитора Льоранца. Якийсь час був диригентом хору. Належав до так званої «перемишльської школи» композиторів, яка заклала основи музичного життя в Галичині. Він автор багатьох музичних творів на народні мелодії, полонезів, вальсів, збірника п'єс для гітари, симфонічних творів - увертюр до драматичних вистав, солоспівів та хорів. Вербицький дав музичне життя поетичним творам Юрія Федьковича, Івана Гушалевича і, зокрема, «Заповітові» Шевченка (текст і музика видру ковані у Львові 1877 року).

Найбільшу популярність принесла Вербицькому героїко-патетична музика до вірша Чубинського «Ще не вмерла Україна» - спочатку для солоспіву, а згодом для хору і оркестру. Коли вперше прозвучав цей твір? Очевидно, 1864 року в контексті «Комедіо-опери» Кароля Гейнча у Львові. Згадана газета «Слово» тоді ж сповістила, що в цій виставі вперше в Галичині на мотив музики Вербицького хор виконав пісню «ще не вмерло Запорожжя». Пісня припала публіці до душі, її довелося повторювати на біс.

Зберігся автограф першої редакції музики до «Ще не вмерла Україна» - солоспів у супроводі гітари (відділ рукописів Наукової бібліотеки імені В.Стефаника АН УРСР) - з позначкою композитора Віктора Матюка: «Манускрипт Михайла Вербицького. На пам'ятку і до переховання бібліотеці передаю хвальному товариству "Станіславський Боян". Слова до музики повністю збігаються із тим текстом, що опублікований в «Меті».

Починаючи з середини 60-тих років минулого століття пісня «Ще не вмерла Україна» стала розправляти крила - спочатку на західноукраїнських землях (Перемишль, Львів), а потім і на Наддніпрянщині та в країнах поселення українців за межами рідної землі (Канада, США, Австралія, Бразилія та ін.), виконуючи високу місію духовного відродження України, розмежованої кордонами двох монархій.

Музичний текст вперше побачив світ 1885 року у львівській пісенній збірці «Кобзар», полонивши зразу широкі кола громадянства, зокрема молоді, став поширюватися у численних копіях, входити в музичне життя співочих колективів, аматорів хорового мистецтва. Злившись воєдино, слова і музика пісні одухотворювали і досі одухотворюють покоління борців за волю України. У ній знайшли потужний вияв патріотичні почуття, визвольні прагнення українського народу в період його боротьби проти поневолення. Звернення до пам'яті героїв Козаччини й Гайдамаччини - Залізняка, Наливайка, Тараса Трясила повинно було посилити революційний пафос твору, а осудження акту Переяславської ради мало засвідчити суверенність поривань молодого покоління, готового віддати життя, щоб вернути Україні її честь і незалежність. Водночас, пісня-гімн утверджувала братерські почуття українців до інших народів, закликала всіх слов'ян до єдності:

Поєднаймось разом всі

Братчики слов'яни:

Нехай згинуть вороги,

Най воля настане!

Якщо раніше створені патріотичні пісні ("Я русин бил, єсть і буду" на слова Олександра Духновича, «Мир вам, браття!» на слова Гушалевича та ін.) мали локальний характер, були позначені певними консервативними рисами, то «Ще не вмерла Україна» вирізнялася широтою осмислення історичної долі народу, проникливістю погляду на перспективи його духовного відродження. Утверджувана піснею віра у національне визволення й культурне піднесення народу обабіч кордонів (у вірші Чубинського і в похідних від нього текстах), заклик стати в бій кривавий «в|д Сяну до Дону», висловлене в гімні сподівання, що пісня волі «за Карпати відіб ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами» передвіщали прийдешні світлі часи воскресіння народу. Згодом цю думку набагато сильніше висловив Франко у знаменитому пролозі до поеми «Мойсей».

Коли йдеться про слова гімну, то слід з'ясувати його повний авторський текст та похідні від нього - скорочені чи доповнені. Адже існують різні тексти - повніші й стисліші, що не завжди збігаються між собою. Так, в одному з ранніх фольклорних видань, «Руському співаннику», що його випустив Кость Паньківський 1888 року у Львові, який стимулював тривале побутування пісні, поетичний текст має двадцять рядків (без повторів-приспівів). Цей текст збігається з попередніми публікаціями, здійсненими, очевидно, за автографом або його копією. Під текстом зазначено автора слів і музики.

У різних виданнях зустрічаються різновиди пісні-гімну Чубинського. По-перше, у процесі побутування з пісні-гімну значна частина тексту, зокрема останні дві строфи, не увійшла в скорочений текст, по-друге, деякі строфи набрали дещо іншого характеру. Останнім часом у практику входить виконання не всього тексту гімну, а першої та другої строфи із приспівом, який повторюється. До речі, саме ці строфи гімну виконував відомий співак Модест Менцінський, у виконанні якого пісня 1910 року була записана на платівку. Чим викликані текстові зміни у гімні? Прагненням зробити його стислішим, виразнішим. До внесення окремих доповнень у текст пісні причетний поет Микола Вербицький (1843-1909). У деяких публікаціях «Ще не вмерла Україна» знайдемо й ім'я Северина Даниловича як співавтора одного із варіантів тексту. Ці спроби оновити текст не завжди є вдалими. Так третя строфа гімну, що друкується із вказівкою на двох авторів - Чубинського та Даниловича - має такі рядки:

А завзяття, щира праця свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні пісенька розляже.

Вони мають характерні риси «галицького» походження - і в лексичній структурі, і в правописі.

Створений в нелегальних умовах, такий гімн тривалий час поширювався за різними списками, не був остаточно відшліфований, мав і має досі багато різночитань. Замість первісного «Запануєм, браття, ми», зрештою, стало «Запануєм і ми, браття», ласкаво-сентиментальний вислів «воріженьки» у деяких текстах замінено суворішим і правдивішим «вороги». Можна сказати, що ненормальний стан духовного розвитку українців, переслідування української культури з боку царської Росії та цісарської Австро-Угорщини не сприяв стабілізації національного гімну України.

Нове життя гімну почалося з часу утворення незалежної Української держави в січні 1918 року. Слова і музика пісні почали з'являтися у багатьох виданнях, зокрема у Львові, Києві, Відні, Берліні українською та в перекладі англійською, німецькою та іншими мовами. Його виконували різні хорові колективи і духові оркестри з нагоди державних свят - відкриття університетів у Києві (1918) та Кам'янці-Подільському (1918), з нагоди врочистих зустрічей іноземних поспів і делегацій.

Функцію національного гімну пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала весь час існування Українськой держави; як гімн пісня використовувалася іншими державами. Однак державне затвердження він отримав лише згодом - 15 березня 1939 року - як офіційний гімн Карпатської України, що виникла 1939 року. Цим актом було підкреслено зв'язок традицій державності України. Але, на жаль, Карпатська Україна проіснувала недовго. Разом з її упадком гімн «Ще не вмерла Україна» був заборонений шовіністичним угорським урядом, так само, як він більше сімдесят років був заборонений на Радянській Україні. З 1 січня 1950 року тут офіційним гімном був затверджений казенно-фальшивий текст «Живи, Україно».

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська Віккі-сторінка

2012-09-25T11:34:54Z

Kruvolapova: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==
Велична і трагічна історія пісні-гімну «Ще не вмерла в Україні…».

==Автори проекту==
учні 7 класу

==Тема дослідження==
Патріотичні мотиви в українській музиці.

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==
Пісня - душа народу, національні гімни - найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала і свого, національного гімну,, його заступали патріотичні пісні, часто регіонального характеру, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами австро-угорської та російської монархій.

Волелюбний дух українського народу, його прагнення до незалежності ніколи не зникали. Вони жили в історичних піснях і думах, у творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Старицького, Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся та багатьох інших. Високими ідеалами соціального і національного визволення народу, його духовного відродження пройнята діяльність діячів «Руської трійці», зокрема Маркіяна Шашкевича, членів Кирило-Мефодіївського братства, «Старої громади», молодшого покоління борців за волю України - Миколи Міхновського, Івана Липи, Ольги Басараб, Олени Теліги та інших.

Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому творові української літератури не судилася така велична і... трагічна доля.

Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.

Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, забороняли, вбивали, але - не вбили.

Вірш «Ще не вмерла Україна» постав на хвилі патріотичної поезії Шевченка з його могутньою вірою в те, що «не вмирає душа наша, не вмирає воля» - з одного боку, а з другого - на хвилі піднесення визвольних прагнень слов'янських народів - болгар, чехів, словаків, сербів, поляків. На Україні був поширений - насамперед серед патріотично настроєного польського населення - створений ще 1797 року польський гімн «Jeszcze Polska nie zginela» ("Ще не вмерла Польща"); популярними тут були і сербські патріотичні пісні, серед них «Гей, слов'яни», що власне, була національним гімном.

Саме цю пісню, за свідченням сучасників, співала київська молодь, зокрема члени «Київської громади», які симпатизували ідеї визволення слов'янських народів, їх духовному єднанню.

Початок 60-х років у Галичині і на Наддніпрянщині характеризується пожвавленням духовного життя, виникненням нових періодичних видань, у яких поступово домінуючими стають ідеї національного відродження України (журнали «Основа», «Мета», «Вечорниці» та ін.). У середовищі патріотичної київської «Старої громади», до якої входили такі визначні діячі, як Тадей Рильський, Володимир Антонович, Олександр Русов, Павло Чубинський та інші й виник дерзновенний як на ті часи задум створити високопатріотичний вірш, який би наснажував українців на боротьбу за волю, став національним гімном. Реалізувати цей задум випало поетові, вченому-етнографові, організаторові Південно-західного відділу Російського географічного товариства Чубинському. Спогади сучасників Чубинського незаперечно свідчать, що пісня виникла в Києві восени 1862 року під впливом згаданого вище сербського патріотичного гімну. Спочатку вона співалася на мотив цього гімну, а потім на мелодію Миколи Лисенка. Утвердилась же до тексту вольова музика Михайла Вербицького, яка супроводжує поетичний текст Чубинського вже понад століття.

Нелегким був життєвий і науково-творчий шлях автора вірша «Ще не вмерла Україна». Народився Павло Платонович Чубинський 27 січня 1839 року в Борисполі поблизу Києва. У Петербурзі здобув юридичну освіту (1861). Свою науково-етнографічну діяльність пов'язав із згаданим географічним товариством, навколо якого об'єдналися вчені Олександр Кістяківський, Володимир Антонович, Кость Михальчук та інші. Своє життя Чубинський пов'язав із вивченням народного побуту, збиранням і дослідженням українського фольклору. За наукову працю вчений отримав від Російської Академії наук премію імені Уварова та золоту медаль від Міжнародного Конгресу у Парижі (1875), матеріали наукових експедицій Чубинського були опубліковані у «Працях етнографічно-статистичної експедиції «Західно-Руський край" (тт. I-VII. СПБ, 1872-1879).

Визнання заслуг Чубинського в галузі народознавства супроводжувалось переслідуванням його як українського патріота, який мав сміливість демонструвати свою любов до України, її мови, культури. Зрештою, своєю збірочкою поезій «Сопілка», виданою під псевдонімом Павлусь, Чубинський теж засвідчив свої симпатії до українського художнього слова, вболівання за його долю. Та найяскравішим виявом патріотичних почуттів автора було створення вірша «Ще не вмерла Україна», за що він у першу чергу поплатився засланням до Архангельської губернії. Царська охранка постійно тримала в полі зору всіх діячів української культури, за найменше підозріння у «сепаратистських» тенденціях кидала в тюрми, на заслання.

Людина демократичних переконань, усім серцем любляча свій народ, Чубинський сім літ був відірваний від України, карався, мучився, але не каявся. Сучасники, зокрема Софія Русова, з великою симпатією згадують про цього невтомного трудівника на ниві народознавства. У своїх «Спогадах» вона пише: «Стоїть передо мною могутня постать Павла Чубинського... Високий, чорнявий, з чорними очима, з густими бровами, низьким гучним голосом, з владними рухами, високим чолом тип організатора, який добре знає те, що організує, вміє володіти людьми і проводить свою справу через усі перешкоди. Ні постійні переслідування уряду, ні заслання до Архангельської губернії не змогли охолодити його відданості Україні».

Чубинський, не зважаючи на тяжкі умови життя і праці, все ж зумів залишити глибокий слід у розвитку фольклористики і етнографії. Його страдницький шлях завершився 26 січня 1884 року в Києві, а місцем вічного спочинку став родинний хутір - тепер у складі міста Борисполя Київської області.

Як же склалася доля вірша, якому судилося виконувати роль гімну?

З самого початку вірш Чубинського почав своє існування (звичайно, в межах царської Росії - нелегально) як патріотично-політичний твір і як пісня, яка виконувалася на мотив сербського гімну. Згодом, 1863 року, вірш Чубинського за посередництвом учасника польського повстання (1863) Павлина Свєнціцького нелегально дістається до Галичини і за підписом Т. Шевченка з'являється у львівському журналі «Мета» N 4 - разом з віршами Кобзаря «Мені однаково...», «Н. Костомарову», «Заповіт». Чому саме за підписом Шевченка? Можливо, тому, що не було точних відомостей, кому належить поетичний текст.

Поява в 60-70-ті роки в Галичині творів українських письменників Наддніпрянщини, зокрема Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Олександра Кониського та ін. знаменувала поглиблення духовних взаємин між галичанами і наддніпрянцями, посилення між ними почуття національної єдності. «Заспіває наш брат за Дунаєм або під Полтавою, а ві Львові і в Бескидах голос лунає. Застогне Галицька Русь під Карпатами, а понад Дніпром у людей серце болить», – писав 1863 року Куліш у листі до редактора львівської газеті «Слово».

Так під Карпатами вперше легально зазвучав вірш наддніпрянця Чубинського, який того ж року знайшов музичне втілення у творчості Михайла Михайловича Вербицького (1815-1870) - талановитого композитора, одного з організаторів духовного і культурного життя на Західній Україні. Будучи студентом богословія у Перемишлі а згодом у Львові, Вербицький навчався співу у Віденського композитора і диригента Алоїза Нанке. Музичну композицію опанував під керівництвом композитора Льоранца. Якийсь час був диригентом хору. Належав до так званої «перемишльської школи» композиторів, яка заклала основи музичного життя в Галичині. Він автор багатьох музичних творів на народні мелодії, полонезів, вальсів, збірника п'єс для гітари, симфонічних творів - увертюр до драматичних вистав, солоспівів та хорів. Вербицький дав музичне життя поетичним творам Юрія Федьковича, Івана Гушалевича і, зокрема, «Заповітові» Шевченка (текст і музика видру ковані у Львові 1877 року).

Найбільшу популярність принесла Вербицькому героїко-патетична музика до вірша Чубинського «Ще не вмерла Україна» - спочатку для солоспіву, а згодом для хору і оркестру. Коли вперше прозвучав цей твір? Очевидно, 1864 року в контексті «Комедіо-опери» Кароля Гейнча у Львові. Згадана газета «Слово» тоді ж сповістила, що в цій виставі вперше в Галичині на мотив музики Вербицького хор виконав пісню «ще не вмерло Запорожжя». Пісня припала публіці до душі, її довелося повторювати на біс.

Зберігся автограф першої редакції музики до «Ще не вмерла Україна» - солоспів у супроводі гітари (відділ рукописів Наукової бібліотеки імені В.Стефаника АН УРСР) - з позначкою композитора Віктора Матюка: «Манускрипт Михайла Вербицького. На пам'ятку і до переховання бібліотеці передаю хвальному товариству "Станіславський Боян". Слова до музики повністю збігаються із тим текстом, що опублікований в «Меті».

Починаючи з середини 60-тих років минулого століття пісня «Ще не вмерла Україна» стала розправляти крила - спочатку на західноукраїнських землях (Перемишль, Львів), а потім і на Наддніпрянщині та в країнах поселення українців за межами рідної землі (Канада, США, Австралія, Бразилія та ін.), виконуючи високу місію духовного відродження України, розмежованої кордонами двох монархій.

Музичний текст вперше побачив світ 1885 року у львівській пісенній збірці «Кобзар», полонивши зразу широкі кола громадянства, зокрема молоді, став поширюватися у численних копіях, входити в музичне життя співочих колективів, аматорів хорового мистецтва. Злившись воєдино, слова і музика пісні одухотворювали і досі одухотворюють покоління борців за волю України. У ній знайшли потужний вияв патріотичні почуття, визвольні прагнення українського народу в період його боротьби проти поневолення. Звернення до пам'яті героїв Козаччини й Гайдамаччини - Залізняка, Наливайка, Тараса Трясила повинно було посилити революційний пафос твору, а осудження акту Переяславської ради мало засвідчити суверенність поривань молодого покоління, готового віддати життя, щоб вернути Україні її честь і незалежність. Водночас, пісня-гімн утверджувала братерські почуття українців до інших народів, закликала всіх слов'ян до єдності:

Поєднаймось разом всі

Братчики слов'яни:

Нехай згинуть вороги,

Най воля настане!

Якщо раніше створені патріотичні пісні ("Я русин бил, єсть і буду" на слова Олександра Духновича, «Мир вам, браття!» на слова Гушалевича та ін.) мали локальний характер, були позначені певними консервативними рисами, то «Ще не вмерла Україна» вирізнялася широтою осмислення історичної долі народу, проникливістю погляду на перспективи його духовного відродження. Утверджувана піснею віра у національне визволення й культурне піднесення народу обабіч кордонів (у вірші Чубинського і в похідних від нього текстах), заклик стати в бій кривавий «в|д Сяну до Дону», висловлене в гімні сподівання, що пісня волі «за Карпати відіб ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами» передвіщали прийдешні світлі часи воскресіння народу. Згодом цю думку набагато сильніше висловив Франко у знаменитому пролозі до поеми «Мойсей».

Коли йдеться про слова гімну, то слід з'ясувати його повний авторський текст та похідні від нього - скорочені чи доповнені. Адже існують різні тексти - повніші й стисліші, що не завжди збігаються між собою. Так, в одному з ранніх фольклорних видань, «Руському співаннику», що його випустив Кость Паньківський 1888 року у Львові, який стимулював тривале побутування пісні, поетичний текст має двадцять рядків (без повторів-приспівів). Цей текст збігається з попередніми публікаціями, здійсненими, очевидно, за автографом або його копією. Під текстом зазначено автора слів і музики.

У різних виданнях зустрічаються різновиди пісні-гімну Чубинського. По-перше, у процесі побутування з пісні-гімну значна частина тексту, зокрема останні дві строфи, не увійшла в скорочений текст, по-друге, деякі строфи набрали дещо іншого характеру. Останнім часом у практику входить виконання не всього тексту гімну, а першої та другої строфи із приспівом, який повторюється. До речі, саме ці строфи гімну виконував відомий співак Модест Менцінський, у виконанні якого пісня 1910 року була записана на платівку. Чим викликані текстові зміни у гімні? Прагненням зробити його стислішим, виразнішим. До внесення окремих доповнень у текст пісні причетний поет Микола Вербицький (1843-1909). У деяких публікаціях «Ще не вмерла Україна» знайдемо й ім'я Северина Даниловича як співавтора одного із варіантів тексту. Ці спроби оновити текст не завжди є вдалими. Так третя строфа гімну, що друкується із вказівкою на двох авторів - Чубинського та Даниловича - має такі рядки:

А завзяття, щира праця свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні пісенька розляже.

Вони мають характерні риси «галицького» походження - і в лексичній структурі, і в правописі.

Створений в нелегальних умовах, такий гімн тривалий час поширювався за різними списками, не був остаточно відшліфований, мав і має досі багато різночитань. Замість первісного «Запануєм, браття, ми», зрештою, стало «Запануєм і ми, браття», ласкаво-сентиментальний вислів «воріженьки» у деяких текстах замінено суворішим і правдивішим «вороги». Можна сказати, що ненормальний стан духовного розвитку українців, переслідування української культури з боку царської Росії та цісарської Австро-Угорщини не сприяв стабілізації національного гімну України.

Нове життя гімну почалося з часу утворення незалежної Української держави в січні 1918 року. Слова і музика пісні почали з'являтися у багатьох виданнях, зокрема у Львові, Києві, Відні, Берліні українською та в перекладі англійською, німецькою та іншими мовами. Його виконували різні хорові колективи і духові оркестри з нагоди державних свят - відкриття університетів у Києві (1918) та Кам'янці-Подільському (1918), з нагоди врочистих зустрічей іноземних поспів і делегацій.

Функцію національного гімну пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала весь час існування Українськой держави; як гімн пісня використовувалася іншими державами. Однак державне затвердження він отримав лише згодом - 15 березня 1939 року - як офіційний гімн Карпатської України, що виникла 1939 року. Цим актом було підкреслено зв'язок традицій державності України. Але, на жаль, Карпатська Україна проіснувала недовго. Разом з її упадком гімн «Ще не вмерла Україна» був заборонений шовіністичним угорським урядом, так само, як він більше сімдесят років був заборонений на Радянській Україні. З 1 січня 1950 року тут офіційним гімном був затверджений казенно-фальшивий текст «Живи, Україно».

Відроджується, воскресаються національні традиції України: її символіка, патріотичні і духовні гімни, серед них і «Ще не вмерла Україна». Тисячі і тисячі вірних синів народу з цим гімном на устах боролися за волю України, страждали у царських і сталінсько-беріївських тюрмах, ішли на заслання, гинули героїчною смертю у повстанських загонах. З піснею-гімном пов'язані вікові поривання нашого народу до незалежності, яка в наш час все більше стає реальністю. Нова суверенна держава Україна в майбутньому, очевидно, затвердить новий гімн, який відображатиме долю її народу у нові часи. Але водночас вона завжди пам'ятатиме патріотично-національний мученицько-страдницький хорал «Ще не вмерла Україна», створений діячами культури Наддніпрянщини і Галичини, - який понад століття одухотворював національно-духовні поривання народу до своєї суверенності.

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська Віккі-сторінка

2012-09-25T11:33:37Z

Kruvolapova: /* Тема дослідження */

Учнівська Віккі-сторінка

2012-09-25T11:33:07Z

Kruvolapova: /* Автори проекту */

==Назва проекту==
Велична і трагічна історія пісні-гімну «Ще не вмерла в Україні…».

==Автори проекту==
учні 7 класу

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська Віккі-сторінка

2012-09-25T11:32:56Z

Kruvolapova: /* Назва проекту */

==Назва проекту==
Велична і трагічна історія пісні-гімну «Ще не вмерла в Україні…».

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська Віккі-сторінка

2012-09-25T11:32:25Z

Kruvolapova: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Вікі-стаття учня}}

Портфоліо Грищук Маргарити Василівни з теми "Патріотичні мотиви в українській музиці. "

2012-09-25T11:31:59Z

Kruvolapova: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва проекту=
Патріотичні мотиви в українській музиці.

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Музичне мистецтво

=Вік учнів, клас=
7 клас, 12-13 років
==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=
[[Учнівська Віккі-сторінка]]

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Грищук Маргарита Василівна

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель музичного мистецтва

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК
==Місто\село, район, область==
С.Созонівка, Кіровоградський р-р, Кіровоградська обл..
==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
10-21 вересня 2012 р.

==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Грищук Маргарити Василівни з теми "Патріотичні мотиви в українській музиці. "

2012-09-25T11:31:16Z

Kruvolapova: /* Назва проекту */

=Назва проекту=
Патріотичні мотиви в українській музиці.

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Музичне мистецтво

=Вік учнів, клас=
7 клас, 12-13 років
==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Грищук Маргарита Василівна

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель музичного мистецтва

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК
==Місто\село, район, область==
С.Созонівка, Кіровоградський р-р, Кіровоградська обл..
==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
10-21 вересня 2012 р.

==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Грищук Маргарити Василівни з теми "Патріотичні мотиви в українській музиці. "

2012-09-25T11:28:34Z

Kruvolapova: /* Назва проекту */

=Назва проекту=
Патріотичні мотиви в українській музиці.

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

=Навчальні цілі=

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". с.Созонівка, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл, 10-21 вересня 2012

2012-09-25T11:24:49Z

Kruvolapova: /* Добровольський Ігор Анатолійович */

=Дати і місце проведення тренінгу=
10 - 21 вересня 2012 р. , с.Созонівка, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл.

----

=Тренери=
[[Користувач:Kruvolapova|Криволапова Валентина Дмитрівна]]

=Учасники=

[https://docs.google.com/document/pub?id=1l85w8mSADlsi16iCJPvhpD-hqaCQPazfP91ommSvs8o Анкета учасників]

==[[Користувач:Bojarko|Боярко Валентина Василівна]]==

[[Портфоліо Боярко Валентини Василівни з теми "Чи легко бути добрим"]]

[http://bojarko57.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Barulchenko|Барильченко Тетяна Василівна]]==

[[Портфоліо Барильченко Тетяни Василівни з теми "Світлові явища"]]

[http://barulchenko.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Sibibert|Сібіберт Ірина Василівна]]==

[[Портфоліо Cібіберт Ірини Василівни з теми "Північна Америка"]]

[http://sibibter.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Zolotoverh|Золотоверх Людмила Іванівна]]==

[[Портфоліо Золотоверх Людмили Іванівни з теми "Утворення Київської Русі. Походження назви Русь"]]

[http://zolotoverh.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Petrychenko|Петрученко Лариса Михайлівна]]==

[[Портфоліо Петрученко Лариси Михайлівни з теми "Курити – здоров’я згубити"]]

[http://petrychenko.blogspot.com/Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Ivanko|Іванко Валентина Семенівна]]==

[[Портфоліо Іванко Валентини Семенівни з теми "Краса душі людини. В чому вона?"]]

[http://petrychenko.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Kompanichenko|Компаніченко Яна Миколаївна]]==

[[Портфоліо Компаніченко Яни Миколаївни з теми "Визначні місця Лондона"]]

[http://kompanichenko.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Gruchyk|Грищук Маргарита Василівна]]==

[[Портфоліо Грищук Маргарити Василівни з теми "Патріотичні мотиви в українській музиці. "]]

Блог "Щоденник навчання"

==[[Користувач:Gryzina|Грузіна Лілія Олександрівна]]==

[[Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"]]

Блог "Щоденник навчання"

==[[Користувач:Kruvunec|Кривинець Валерій Анатолійович]]==

[[Портфоліо Кривинця Валерія анатолійовича з теми "Волейбол"]]

[http://kruvunez.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Dobrovolskuy|Добровольський Ігор Анатолійович]]==

[[Портфоліо Добровольського Ігоря Анатолійовича з теми "Технологія обробки деревини"]]

[http://kruvunez.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

=Обговорюємо педагогічні питання, пов'язані з використанням ІКТ (педради)=

[https://docs.google.com/document/d/1o8caj-YjnuJ6-IPwXQ8ziYTdgoOZ57b4WIIgr1XA04E/edit Запитання для мозкового штурму (Модуль 5)]

[[Педрада.Модуль 5. ]]

[[Педрада.Модуль 6. ]]

[[Педрада.Модуль7. ]]

[[Педрада.Модуль8. ]]

=Корисні ресурси=
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96 Новачкам: що таке вікі]

[http://wiki.irkutsk.ru/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%8B_Web_2.0 Сервіси Веб 2.0 - інструкції, як працювати із сервісами]

[http://www.ted.com/talks/lang/ru/ken_robinson_says_schools_kill_creativity.html Лекція Теда Робінсона про творчість]

[[Шаблон:Вікі-стаття учня]]

[http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D1%96_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85.10_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F Шаблон опису Портфоліо]

[http://linoit.com/home Сервіс для спільної роботи учнів]

[http://www.symbaloo.com/ Сервіс для створення візуальних закладок]

[http://www.calameo.com/ Ресурс для публікації документів]

[[Шаблон:Персональна сторінка]]

[[Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо]]

[[Категорія:10 версія]]

[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]

Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". с.Созонівка, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл, 10-21 вересня 2012

2012-09-25T11:24:34Z

Kruvolapova: /* Кривинець Валерій Анатолійович */

=Дати і місце проведення тренінгу=
10 - 21 вересня 2012 р. , с.Созонівка, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл.

----

=Тренери=
[[Користувач:Kruvolapova|Криволапова Валентина Дмитрівна]]

=Учасники=

[https://docs.google.com/document/pub?id=1l85w8mSADlsi16iCJPvhpD-hqaCQPazfP91ommSvs8o Анкета учасників]

==[[Користувач:Bojarko|Боярко Валентина Василівна]]==

[[Портфоліо Боярко Валентини Василівни з теми "Чи легко бути добрим"]]

[http://bojarko57.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Barulchenko|Барильченко Тетяна Василівна]]==

[[Портфоліо Барильченко Тетяни Василівни з теми "Світлові явища"]]

[http://barulchenko.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Sibibert|Сібіберт Ірина Василівна]]==

[[Портфоліо Cібіберт Ірини Василівни з теми "Північна Америка"]]

[http://sibibter.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Zolotoverh|Золотоверх Людмила Іванівна]]==

[[Портфоліо Золотоверх Людмили Іванівни з теми "Утворення Київської Русі. Походження назви Русь"]]

[http://zolotoverh.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Petrychenko|Петрученко Лариса Михайлівна]]==

[[Портфоліо Петрученко Лариси Михайлівни з теми "Курити – здоров’я згубити"]]

[http://petrychenko.blogspot.com/Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Ivanko|Іванко Валентина Семенівна]]==

[[Портфоліо Іванко Валентини Семенівни з теми "Краса душі людини. В чому вона?"]]

[http://petrychenko.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Kompanichenko|Компаніченко Яна Миколаївна]]==

[[Портфоліо Компаніченко Яни Миколаївни з теми "Визначні місця Лондона"]]

[http://kompanichenko.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Gruchyk|Грищук Маргарита Василівна]]==

[[Портфоліо Грищук Маргарити Василівни з теми "Патріотичні мотиви в українській музиці. "]]

Блог "Щоденник навчання"

==[[Користувач:Gryzina|Грузіна Лілія Олександрівна]]==

[[Портфоліо Грузіної Лілії Олександрівни з теми "Екологічна роль колообігу оксигену в природі"]]

Блог "Щоденник навчання"

==[[Користувач:Kruvunec|Кривинець Валерій Анатолійович]]==

[[Портфоліо Кривинця Валерія анатолійовича з теми "Волейбол"]]

[http://kruvunez.blogspot.com/ Блог "Щоденник навчання"]

==[[Користувач:Dobrovolskuy|Добровольський Ігор Анатолійович]]==

[[Портфоліо Добровольського Ігоря Анатолійовича з теми "Технологія обробки деревини"]]

Блог "Щоденник навчання"

=Обговорюємо педагогічні питання, пов'язані з використанням ІКТ (педради)=

[https://docs.google.com/document/d/1o8caj-YjnuJ6-IPwXQ8ziYTdgoOZ57b4WIIgr1XA04E/edit Запитання для мозкового штурму (Модуль 5)]

[[Педрада.Модуль 5. ]]

[[Педрада.Модуль 6. ]]

[[Педрада.Модуль7. ]]

[[Педрада.Модуль8. ]]

=Корисні ресурси=
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96 Новачкам: що таке вікі]

[http://wiki.irkutsk.ru/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%8B_Web_2.0 Сервіси Веб 2.0 - інструкції, як працювати із сервісами]

[http://www.ted.com/talks/lang/ru/ken_robinson_says_schools_kill_creativity.html Лекція Теда Робінсона про творчість]

[[Шаблон:Вікі-стаття учня]]

[http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D1%96_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85.10_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F Шаблон опису Портфоліо]

[http://linoit.com/home Сервіс для спільної роботи учнів]

[http://www.symbaloo.com/ Сервіс для створення візуальних закладок]

[http://www.calameo.com/ Ресурс для публікації документів]

[[Шаблон:Персональна сторінка]]

[[Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо]]

[[Категорія:10 версія]]

[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]

Портфоліо Кривинця Валерія анатолійовича з теми "Волейбол"

2012-09-25T11:07:36Z

Kruvolapova: /* Назва проекту */

=Назва проекту=
'''«Волейбол»'''
[[Файл:nmn.jpg]]

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Фізичне виховання, інформатика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
Учні 7 класу, на вивченні даного модуля, створюють проект, в якому досліджують досягнення українських волейбольних команд на міжнародній арені, історію виникнення гри волейболу, загартування організму.
==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B_H-TPMFAjb5OVR0NnQxWFR5Zlk/edit План вивчення теми]

=Діяльність учнів та вчителя=
Учні об’єдналися у творчі групи, ознайомилися з темою та проблемою проекту, розподілили обов'язки між членами груп.
Учні першої творчої групи в процесі дослідження зібрали фактичний матеріал про історичний зміст і характер гри у волейбол з різних джерел інформації, провели класифікацію ігор, встановили зв'язок ігор із світоглядом. Виступили на занятті з доповідями, висвітлили окремі моменти цих питань у створеній ними [https://docs.google.com/presentation/pub?id=1_HA0rqCHu1gY6KaskktskZcJzx4TbKOr9F-9voV3geM&start=false&loop=false&delayms=3000 презентації.]
Учнями другої творчої групи досліджено досягнення українських волейбольних команд на міжнародній арені.
Учнями третьої творчої групи здійснено дослідження про загартування організму.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Кривинець Валерій Анатолійович

==Фах, навчальний предмет==
вчитель фізичного виховання

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК

==Місто\село, район, область==
С. Созонівка, Кіровоградського р-н, Кіровоградської обл..

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

10-21 вересня 2012 року
==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Файл:Nmn.jpg

2012-09-25T11:06:25Z

Kruvolapova:

Портфоліо Кривинця Валерія анатолійовича з теми "Волейбол"

2012-09-25T11:06:10Z

Kruvolapova: /* Назва проекту */

=Назва проекту=
«Волейбол»
[[Файл:nmn.jpg]]

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Фізичне виховання, інформатика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
Учні 7 класу, на вивченні даного модуля, створюють проект, в якому досліджують досягнення українських волейбольних команд на міжнародній арені, історію виникнення гри волейболу, загартування організму.
==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B_H-TPMFAjb5OVR0NnQxWFR5Zlk/edit План вивчення теми]

=Діяльність учнів та вчителя=
Учні об’єдналися у творчі групи, ознайомилися з темою та проблемою проекту, розподілили обов'язки між членами груп.
Учні першої творчої групи в процесі дослідження зібрали фактичний матеріал про історичний зміст і характер гри у волейбол з різних джерел інформації, провели класифікацію ігор, встановили зв'язок ігор із світоглядом. Виступили на занятті з доповідями, висвітлили окремі моменти цих питань у створеній ними [https://docs.google.com/presentation/pub?id=1_HA0rqCHu1gY6KaskktskZcJzx4TbKOr9F-9voV3geM&start=false&loop=false&delayms=3000 презентації.]
Учнями другої творчої групи досліджено досягнення українських волейбольних команд на міжнародній арені.
Учнями третьої творчої групи здійснено дослідження про загартування організму.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Кривинець Валерій Анатолійович

==Фах, навчальний предмет==
вчитель фізичного виховання

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК

==Місто\село, район, область==
С. Созонівка, Кіровоградського р-н, Кіровоградської обл..

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

10-21 вересня 2012 року
==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Кривинця Валерія анатолійовича з теми "Волейбол"

2012-09-25T11:04:17Z

Kruvolapova: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва проекту=
«Волейбол»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Фізичне виховання, інформатика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
Учні 7 класу, на вивченні даного модуля, створюють проект, в якому досліджують досягнення українських волейбольних команд на міжнародній арені, історію виникнення гри волейболу, загартування організму.
==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B_H-TPMFAjb5OVR0NnQxWFR5Zlk/edit План вивчення теми]

=Діяльність учнів та вчителя=
Учні об’єдналися у творчі групи, ознайомилися з темою та проблемою проекту, розподілили обов'язки між членами груп.
Учні першої творчої групи в процесі дослідження зібрали фактичний матеріал про історичний зміст і характер гри у волейбол з різних джерел інформації, провели класифікацію ігор, встановили зв'язок ігор із світоглядом. Виступили на занятті з доповідями, висвітлили окремі моменти цих питань у створеній ними [https://docs.google.com/presentation/pub?id=1_HA0rqCHu1gY6KaskktskZcJzx4TbKOr9F-9voV3geM&start=false&loop=false&delayms=3000 презентації.]
Учнями другої творчої групи досліджено досягнення українських волейбольних команд на міжнародній арені.
Учнями третьої творчої групи здійснено дослідження про загартування організму.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Кривинець Валерій Анатолійович

==Фах, навчальний предмет==
вчитель фізичного виховання

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК

==Місто\село, район, область==
С. Созонівка, Кіровоградського р-н, Кіровоградської обл..

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

10-21 вересня 2012 року
==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Кривинця Валерія анатолійовича з теми "Волейбол"

2012-09-25T10:59:26Z

Kruvolapova: /* Повний План вивчення теми */

=Назва проекту=
«Волейбол»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Фізичне виховання, інформатика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
Учні 7 класу, на вивченні даного модуля, створюють проект, в якому досліджують досягнення українських волейбольних команд на міжнародній арені, історію виникнення гри волейболу, загартування організму.
==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B_H-TPMFAjb5OVR0NnQxWFR5Zlk/edit План вивчення теми]

=Діяльність учнів та вчителя=
Учні об’єдналися у творчі групи, ознайомилися з темою та проблемою проекту, розподілили обов'язки між членами груп.
Учні першої творчої групи в процесі дослідження зібрали фактичний матеріал про історичний зміст і характер гри у волейбол з різних джерел інформації, провели класифікацію ігор, встановили зв'язок ігор із світоглядом. Виступили на занятті з доповідями, висвітлили окремі моменти цих питань у створеній ними презентації.
Учнями другої творчої групи досліджено досягнення українських волейбольних команд на міжнародній арені.
Учнями третьої творчої групи здійснено дослідження про загартування організму.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Кривинець Валерій Анатолійович

==Фах, навчальний предмет==
вчитель фізичного виховання

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК

==Місто\село, район, область==
С. Созонівка, Кіровоградського р-н, Кіровоградської обл..

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

10-21 вересня 2012 року
==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Кривинця Валерія анатолійовича з теми "Волейбол"

2012-09-25T10:57:43Z

Kruvolapova: /* Відомості про тренінг */

=Назва проекту=
«Волейбол»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Фізичне виховання, інформатика

=Вік учнів, клас=
12-13 років, 7 клас
==Стислий опис проекту==
Учні 7 класу, на вивченні даного модуля, створюють проект, в якому досліджують досягнення українських волейбольних команд на міжнародній арені, історію виникнення гри волейболу, загартування організму.
==Повний План вивчення теми==

=Діяльність учнів та вчителя=
Учні об’єдналися у творчі групи, ознайомилися з темою та проблемою проекту, розподілили обов'язки між членами груп.
Учні першої творчої групи в процесі дослідження зібрали фактичний матеріал про історичний зміст і характер гри у волейбол з різних джерел інформації, провели класифікацію ігор, встановили зв'язок ігор із світоглядом. Виступили на занятті з доповідями, висвітлили окремі моменти цих питань у створеній ними презентації.
Учнями другої творчої групи досліджено досягнення українських волейбольних команд на міжнародній арені.
Учнями третьої творчої групи здійснено дослідження про загартування організму.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Кривинець Валерій Анатолійович

==Фах, навчальний предмет==
вчитель фізичного виховання

==Навчальний заклад==
Созонівський НВК

==Місто\село, район, область==
С. Созонівка, Кіровоградського р-н, Кіровоградської обл..

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

10-21 вересня 2012 року
==Місце проведення тренінгу==
Созонівський НВК

==Тренери==
Криволапова В.Д.
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]