Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Обговорення користувача:Kravchenko nat

2012-06-20T12:25:40Z

Kravchenko nat: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо}}

'''ЯК ЗАЛИШАТИ КОМЕНТАРІ:'''

1.Увійдіть в вікі під власним логіном і паролем.

2. В режимі редагування увійдіть в відповідний розділ цієї статті, клацнувши на посилання '''ред.''' , що розташоване праворуч біля кожного розділу статті.

3. Внесіть свої коментарі у відповідний розділ.

4. Залишіть свій автоматичний підпис в кінці свого допису, натиснувши на кнопку '''Ваш підпис з часовою міткою''' (передостяння кнопка над вікном редагування).

5. Перегляньте свій допис, натиснувши на кнопку '''Попередній перегляд'''.

6. За потреби внесіть зміни до свого допису. Знову перегляньте його в '''Попередньому перегляді'''.

7. Якщо ваш допис виглядає, як ви очікували, натисніть на '''Зберегти сторінку'''.

8. Перейдіть до наступного розділу і внесіть свої коментарі, повторивши кроки 2-7 для кожного допису.

УВАГА!

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
==Ідеї для покаращення==
=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==
=Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)=

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
[[Категорія:10 версія]]

Обговорення портфоліо "Ми всі різні, але милюди!"

2012-06-15T08:18:19Z

Kravchenko nat: /* Вдалі моменти */

'''ЯК ЗАЛИШАТИ КОМЕНТАРІ:'''

1.Увійдіть в вікі під власним логіном і паролем.

2. В режимі редагування увійдіть в відповідний розділ цієї статті, клацнувши на посилання '''ред.''' , що розташоване праворуч біля кожного розділу статті.

3. Внесіть свої коментарі у відповідний розділ.

4. Залишіть свій автоматичний підпис в кінці свого допису, натиснувши на кнопку '''Ваш підпис з часовою міткою''' (передостяння кнопка над вікном редагування).

5. Перегляньте свій допис, натиснувши на кнопку '''Попередній перегляд'''.

6. За потреби внесіть зміни до свого допису. Знову перегляньте його в '''Попередньому перегляді'''.

7. Якщо ваш допис виглядає, як ви очікували, натисніть на '''Зберегти сторінку'''.

8. Перейдіть до наступного розділу і внесіть свої коментарі, повторивши кроки 2-7 для кожного допису.

УВАГА!

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
==Ідеї для покаращення==
=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==
=Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)=

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
[[Категорія:10 версія]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-15T08:17:00Z

Kravchenko nat: /* Мій внесок */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''
[ [https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxEd0lkZkl1Wk5JdTQ/edit]

''обговорення проекту '' [[http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%22%D0%9C%D0%B8_%D0%B2%D1%81%D1%96_%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8!%22 Обговорення портфоліо "Шекспір.Життя і творчість"]
]

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxEWGdjVzQtME5Yd1E/edit] План вивчення теми

Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxER1JrdVFpYWo5T1U/edit], учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxENmVDRDNCTldHRjQ/edit].
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[http://kravchenkoyasia.blogspot.com/2012_06_01_archive.html]] Власний блог

[[https://docs.google.com/open?id=0B32Qv-C2CMxEV0NqUjQ1c3RWXzg]]Загальні критерії оцінювання

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-14T14:06:06Z

Kravchenko nat: /* Повний План вивчення теми */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxEWGdjVzQtME5Yd1E/edit] План вивчення теми

Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxER1JrdVFpYWo5T1U/edit], учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxENmVDRDNCTldHRjQ/edit].
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[http://kravchenkoyasia.blogspot.com/2012_06_01_archive.html]] Власний блог

[[https://docs.google.com/open?id=0B32Qv-C2CMxEV0NqUjQ1c3RWXzg]]Загальні критерії оцінювання

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-14T14:01:35Z

Kravchenko nat: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxER1JrdVFpYWo5T1U/edit], учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxENmVDRDNCTldHRjQ/edit].
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[http://kravchenkoyasia.blogspot.com/2012_06_01_archive.html]] Власний блог

[[https://docs.google.com/open?id=0B32Qv-C2CMxEV0NqUjQ1c3RWXzg]]Загальні критерії оцінювання

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-14T13:54:02Z

Kravchenko nat: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxER1JrdVFpYWo5T1U/edit], учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[http://kravchenkoyasia.blogspot.com/2012_06_01_archive.html]] Власний блог

[[https://docs.google.com/open?id=0B32Qv-C2CMxEV0NqUjQ1c3RWXzg]]Загальні критерії оцінювання

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-14T13:44:23Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[http://kravchenkoyasia.blogspot.com/2012_06_01_archive.html]] Власний блог

[[https://docs.google.com/open?id=0B32Qv-C2CMxEV0NqUjQ1c3RWXzg]]Загальні критерії оцінювання

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-14T13:42:58Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[http://kravchenkoyasia.blogspot.com/2012_06_01_archive.html]]

[[https://docs.google.com/open?id=0B32Qv-C2CMxEV0NqUjQ1c3RWXzg]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:41:41Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[http://kravchenkoyasia.blogspot.com/2012_06_01_archive.html]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:35:31Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.blogspot.com.ua]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:35:06Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.blogspot.com/]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:33:38Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.@gmail.com]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:32:40Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.com/]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:31:46Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.gmail.com]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:30:42Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.blogspot.com]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:29:43Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:29:14Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.com.ua]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:27:04Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.blogspot.com.ua]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:19:03Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.@gmail.com]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-12T06:15:22Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.gmail.com]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T09:11:01Z

Kravchenko nat: /* Корисні посилання */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[kravchenkoyasia.blogspot.com]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T07:00:33Z

Kravchenko nat: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:57:28Z

Kravchenko nat: /* Тренери */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери=
Нікітенко Лариса Вікторівна

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:56:46Z

Kravchenko nat: /* Місце проведення тренінгу */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:56:04Z

Kravchenko nat: /* Дати проведення тренінгу */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
05.06.2012- 11.06.2012

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:55:24Z

Kravchenko nat: /* Місто\село, район, область */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:53:30Z

Kravchenko nat: /* Навчальний заклад */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:52:57Z

Kravchenko nat: /* Фах, навчальний предмет */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==
Учитель зарубіжної літератури

== Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:52:21Z

Kravchenko nat: /* Ім'я, прізвище */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Кравченко Наталя

==Фах, навчальний предмет==

== Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:51:21Z

Kravchenko nat: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя, учні об’єднуються у групи., кожна
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію.
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
та високим рівнем працюють самостійно, творчо.
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

== Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:50:05Z

Kravchenko nat: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Тестування,опитування.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

== Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:49:12Z

Kravchenko nat: /* Навчальні цілі (скопіювати з Плану) */

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''
Кравченко Наталя Юріївна
''Місце праці''
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
''Посада''
учитель

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=
Вільям Шекспір.Його життя і творчість

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Світова література- основний предмет.

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

=Вік учнів, клас=
13-14 років.8 клас.

=Стислий опис=
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

= Повний План вивчення теми =
Ключове запитання : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
Змістові запитання : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра?
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

== Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:47:16Z

Kravchenko nat: /* Повний План вивчення теми */

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:43:09Z

Kravchenko nat: /* Стислий опис */

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:41:38Z

Kravchenko nat: /* Вік учнів, клас */

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:40:53Z

Kravchenko nat: /* Навчальна тема (як записано в програмі) */

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:39:41Z

Kravchenko nat: /* Назва проекту */

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:39:17Z

Kravchenko nat: /* Назва проекту */

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:38:05Z

Kravchenko nat: /* Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети */

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-11T06:35:43Z

Kravchenko nat: /* Про мене */

Користувач:Kravchenko nat

2012-06-09T23:32:44Z

Kravchenko nat: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}

[[Файл:111.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==
''Прізвище, ім'я по батькові''

''Місце праці''

''Посада''

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

''Мої файли''

''Мої закладки''

=Назва проекту=

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

=Вік учнів, клас=

=Стислий опис=

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

== Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

== Корисні посилання ==

[[Категорія:Користувачі]]