Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-15T15:31:43Z

Julia Poliakovska: /* Мої захоплення */

== Про мене ==
[[Файл:JPolyakovska.jpg|міні|Julia Poliakovska]]

Поляковська Юлія Володимирівна закінчила Національний Гірничий Університет у 2010 році та отримала кваліфікацію перекладача. У 2012 закінчила другу вищу освіту за напрямком Педагогіка вищої школи. З 2010 року викладає англійську мову у Верхньодніпровській спеціалізованій школі №1 I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов. На посаді пропрацювала 6 років, протягом яких готувала дітей з таких предметів, як англійска мова, ділова англійська мова, країнознавство, переклад. Зараз працює з дітьми початкової школи, вводячи на уроках елементи театралізації та використовуючи ігровий підхід. Вчитель працює за методикою повного занурення у мову - тобто викладає уроки тільки англійською мовою. У 2016 році присвоєна II категорія. З 2015 року Поляковська Ю.В. є аспірантом Дніпропетровського Національного Університету на кафедрі лінгвістичної підготовки, і у вільний час готує у дисертацію та активно займається науковою роботою. Вчитель підвищує свою кваліфікацію, беручи участь в семінарах та тренінгах. Поляковська Ю.В. пройшла підготовку та має право готувати дітей до здачі міжнародних іспитів Кембріджського університету.

== Мої блоги ==

[http://polyakovska1988.blogspot.com Посилання на блог]

[https://sites.google.com/view/english-teach/??????? Посилання на сайт]

== Мій внесок ==

[[Вплив мотивації на навчальну діяльність]]

[[Замовчування і натяк як засоби вираження непрямої інформації]]

[''Мої файли'']

[https://youtu.be/C8jTaT0GENs Save the Earth]

[https://docs.google.com/presentation/d/1aV9zc6xm6uunTfzNePF3giLl9rgi-s0DzB3Xm3X05J0/edit#slide=id.p3 Feelings and emotions]

''Мої закладки''

[http://nav-ksn.blogspot.com/p/blog-page_83.html Курси Web 2.0]

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

[https://www.studystack.com/flashcard-2446626 Тестування]

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-15T15:22:41Z

Julia Poliakovska: /* Мій внесок */

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-14T22:36:17Z

Julia Poliakovska: /* Мої блоги */

== Про мене ==
[[Файл:JPolyakovska.jpg|міні|Julia Poliakovska]]

Поляковська Юлія Володимирівна закінчила Національний Гірничий Університет у 2010 році та отримала кваліфікацію перекладача. У 2012 закінчила другу вищу освіту за напрямком Педагогіка вищої школи. З 2010 року викладає англійську мову у Верхньодніпровській спеціалізованій школі №1 I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов. На посаді пропрацювала 6 років, протягом яких готувала дітей з таких предметів, як англійска мова, ділова англійська мова, країнознавство, переклад. Зараз працює з дітьми початкової школи, вводячи на уроках елементи театралізації та використовуючи ігровий підхід. Вчитель працює за методикою повного занурення у мову - тобто викладає уроки тільки англійською мовою. У 2016 році присвоєна II категорія. З 2015 року Поляковська Ю.В. є аспірантом Дніпропетровського Національного Університету на кафедрі лінгвістичної підготовки, і у вільний час готує у дисертацію та активно займається науковою роботою. Вчитель підвищує свою кваліфікацію, беручи участь в семінарах та тренінгах. Поляковська Ю.В. пройшла підготовку та має право готувати дітей до здачі міжнародних іспитів Кембріджського університету.

== Мої блоги ==

[http://polyakovska1988.blogspot.com Посилання на блог]

[https://sites.google.com/view/english-teach/??????? Посилання на сайт]

== Мій внесок ==

[[Вплив мотивації на навчальну діяльність]]

[[Замовчування і натяк як засоби вираження непрямої інформації]]

[''Мої файли'']

[https://youtu.be/C8jTaT0GENs Save the Earth]

[https://docs.google.com/presentation/d/1aV9zc6xm6uunTfzNePF3giLl9rgi-s0DzB3Xm3X05J0/edit#slide=id.p3 Feelings and emotions]

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-14T18:08:26Z

Julia Poliakovska: /* Мій внесок */

== Про мене ==
[[Файл:JPolyakovska.jpg|міні|Julia Poliakovska]]

Поляковська Юлія Володимирівна закінчила Національний Гірничий Університет у 2010 році та отримала кваліфікацію перекладача. У 2012 закінчила другу вищу освіту за напрямком Педагогіка вищої школи. З 2010 року викладає англійську мову у Верхньодніпровській спеціалізованій школі №1 I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов. На посаді пропрацювала 6 років, протягом яких готувала дітей з таких предметів, як англійска мова, ділова англійська мова, країнознавство, переклад. Зараз працює з дітьми початкової школи, вводячи на уроках елементи театралізації та використовуючи ігровий підхід. Вчитель працює за методикою повного занурення у мову - тобто викладає уроки тільки англійською мовою. У 2016 році присвоєна II категорія. З 2015 року Поляковська Ю.В. є аспірантом Дніпропетровського Національного Університету на кафедрі лінгвістичної підготовки, і у вільний час готує у дисертацію та активно займається науковою роботою. Вчитель підвищує свою кваліфікацію, беручи участь в семінарах та тренінгах. Поляковська Ю.В. пройшла підготовку та має право готувати дітей до здачі міжнародних іспитів Кембріджського університету.

== Мої блоги ==

[http://polyakovska1988.blogspot.com Посилання на блог]

== Мій внесок ==

[[Вплив мотивації на навчальну діяльність]]

[[Замовчування і натяк як засоби вираження непрямої інформації]]

[''Мої файли'']

[https://youtu.be/C8jTaT0GENs Save the Earth]

[https://docs.google.com/presentation/d/1aV9zc6xm6uunTfzNePF3giLl9rgi-s0DzB3Xm3X05J0/edit#slide=id.p3 Feelings and emotions]

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-14T18:01:59Z

Julia Poliakovska: /* Мій внесок */

== Про мене ==
[[Файл:JPolyakovska.jpg|міні|Julia Poliakovska]]

Поляковська Юлія Володимирівна закінчила Національний Гірничий Університет у 2010 році та отримала кваліфікацію перекладача. У 2012 закінчила другу вищу освіту за напрямком Педагогіка вищої школи. З 2010 року викладає англійську мову у Верхньодніпровській спеціалізованій школі №1 I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов. На посаді пропрацювала 6 років, протягом яких готувала дітей з таких предметів, як англійска мова, ділова англійська мова, країнознавство, переклад. Зараз працює з дітьми початкової школи, вводячи на уроках елементи театралізації та використовуючи ігровий підхід. Вчитель працює за методикою повного занурення у мову - тобто викладає уроки тільки англійською мовою. У 2016 році присвоєна II категорія. З 2015 року Поляковська Ю.В. є аспірантом Дніпропетровського Національного Університету на кафедрі лінгвістичної підготовки, і у вільний час готує у дисертацію та активно займається науковою роботою. Вчитель підвищує свою кваліфікацію, беручи участь в семінарах та тренінгах. Поляковська Ю.В. пройшла підготовку та має право готувати дітей до здачі міжнародних іспитів Кембріджського університету.

== Мої блоги ==

[http://polyakovska1988.blogspot.com Посилання на блог]

== Мій внесок ==

[[Вплив мотивації на навчальну діяльність]]

[[Замовчування і натяк як засоби вираження непрямої інформації]]

[''Мої файли'']

[https://youtu.be/C8jTaT0GENs Save the Earth]

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

Замовчування і натяк як засоби вираження непрямої інформації

2017-02-14T17:56:15Z

Julia Poliakovska:

Поляковська Ю.В.

ЗАМОВЧУВАННЯ І НАТЯК ЯК ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ НЕПРЯМОГО ЗМІСТУ

Анотація: Стаття присвячена засобам непрямого вираження змісту художнього тексту.До таких засобів автор відносить натяк і замовчування. Дається коротка характеристика даних текстових фігур, визначається їх значимість в структурі тексту, окреслюються функції. Автор наводить приклади використання натяків та замовчування в романі Ф. Достоєвського «Брати Карамазови».Функціонування натяку і замовчування супроводжується певними лінгвістичними особливостями і має на меті передати виключно важливу інформацію.
Ключові слова: текст, структура тексту, зміст, прихована (непряма) інформація, натяк, замовчування.
Аннотация: Статья посвящена средствам косвенной передачи содержания художественного текста. К таким средствам автор относит намек и умолчание. Дается краткая характеристика данных текстовых фигур, доказывается их значимость в структуре текста, указываются функции. Автор приводит примеры использования намеков и умолчаний в романе Ф. Достоевского «Братья Карамазовы». Функционирование намека и умолчаниясопровождается определенными лингвистическими особенностями и преследует цель передать только важную информацию.
Ключевые слова: текст, структура текста, содержание, косвенная информация, намек, умолчание.
Мова – як основний інструмент вираження людської думки, є надійним знаряддям в руках письменника для передачі інформації. На відміну від повсякденних висловлювань, художній текст являє собою незмінну, цільну, зв’язну структуру, яка має свою логічну завершеність та мету – передати задум автора, певну інформацію. Читання – це процес переосмислення. Також, це ключ для розуміння ідеї та задуму автора, який має у своєму розпорядженні цілий арсенал лінгвістичних засобів для створення змісту твору. Але виникає питання, чи правильно текст був прочитаний, чи правильно його зрозуміли,чи це все, що хотів сказати автор; так як у читача не має можливості дізнатися додаткові подробиці, як це можливо в усному спілкуванні.
Зміст художнього твору може бути висловлений прямим способом і прихованим (непрямим). Неповнота змісту поділяється на вжиту з наміром і вжиту випадково. Тобто, в деяких випадках автор навмисно «приховує» інформацію, але використовує деякі лінгвістичні засоби, щоб дати зрозуміти читачу, що він мав на увазі.
Отже, актуальність аналізу тексту полягає у власне когнітивному аспекті його дослідження. Художні твори повинні розглядатися невід’ємно від глобальної функції пізнання. Тому, з’являється необхідність у визначенні лінгвістичних засобів, які сприяють розумінню змісту та дослідженні їх особливостей і характеру функціонування.
Приховування, тобто непряма передача змісту, є і стилістичним прийомом, за допомогою якого письменник доносить зміст тексту, і лінгвістичним, так як для цього використовуються експліцитні мовні засоби. Таким чином, виникає потреба у дослідженні лексики, яка вживається для такої мети.
На нашу думку, до засобів вираження непрямого змісту, можна віднести натяктазамовчування. Ці фігури висловлюють приховануінформацію за допомогою експліцитних засобів та часто використовуються в літературних творах. Проблематика вживання натяків та замовчувань досліджувалася вченими, якими були дані основні визначення та характеристики, але комплексного дослідженняне проводилося. Бракує також практичних прикладів використання прийомів натяку і замовчування.
Натяки аналізувалисяА. Барановим, І. Кобозевою, які застосовували однакові принципи їх градації в свої роботах, але на різних матеріалах. А. Баранов вважає, що сутність натяку полягає в тому, щоб передати непрямим шляхом деякий зміст, використовуючи модель світу читача – його знання ситуації та світу.Автор звертається до лінгвістичної семантики тексту, як до поля функціонування натяку [1].
Взагалі, натяк базується на використанні деякого компоненту ситуації, за допомогою якого читач може реконструювати всю ситуацію в цілому. Когнітивна цінність натяку полягає в тому, що здогадавшись про приховане значення, тобто приклавши додаткові зусилля для отримання знання, людина не відмовиться від нього, а запам’ятає та можливо буде використовувати в майбутньому [3].
Зачемвы, сударь, в Чермашню не едете-с? – вдругвскинулглазкамиСмердяков и фамильярноулыбнулся. «А чему я улыбнулся, сам дескатьдолжен понять, еслиумныйчеловек», - какбыговорилегоприщуренныйлевыйглазок.
Є такі натяки, які необхідно розглядати тільки в контексті речення, абзацу, чи навіть всього тексту, для повного їх розуміння. Імпліцитна інформація, яка вивільняється, наштовхує читача на думку, що хоче сказати герой, що може відбуватися далі. Чому Івану необхідно поїхати в Чермашню? Що може трапитися під час його відсутності? Яка роль Смердякова в цьому? Приблизно такі питання задає собі читач і сам проектує відповіді на них, робить припущення, базуючись на попередніх подіях в романі.Можливо, Смердякову потрібно, щоб Івана не було вдома для того, щоб його батько залишився сам. А так як читач вже знає про напружені стосунки Дмитра з батьком, який погрожував його вбити, і уявляє собі досить неприємну особистість лакея Смердякова(за описом та вчинками), який, за словами автора, щось замислив і поводить себе з Іваном так, як би вони були в змові, то висновки, до яких можна прийти – Смердяков планує вбити свого хазяїна. Це можна побачити у продовженні діалогу:
А какбы я не ввязялся-с? Да и не ввязывалсявовсе, еслихотите знать в полнойточности-с. Я самого начала все молчал, возражать не смея, а онисамиопределили мне своимслугойЛичардой при них состоять. Только и знают с тех пор одно слово: «Убьютебя, шельму, еслипропустишь!» Навернополагаю, сударь, чтосомной завтра длиннаяпадучаяприключится.
Як Смердяков може завчасно знати про свій епілептичний приступ? Може він його симулює? Навіщо це йому потрібно? Чому він розповідає про це Івану?
Что за ахинея! И это всекакнарочно так сразу и сойдется: и у тебяпадучая, и те оба без памяти! -- прокричалИван Федорович: -- даты сам ужне хочешьли так подвести, чтобысошлось? -- вырвалось у неговдруг, и онгрознонахмурил брови.
-- Как же бы я так подвел-с... и для чегоподводить, когда все тут отДмитрия Федоровича одного и зависит-с, и от одних егомыслей-с... Захотятоничто учинить -- учинят-с, а нет, так не я же нарочноих приведу, чтобы кродителю ихвтолкнуть…
…Так зачем же ты, -- перебил онвдругСмердякова, -- послевсегоэтого вЧермашню мне советуешьехать? Чтотыэтимхотелсказать? Я уеду, и у васвотчтопроизойдет. -- Иван Федорович с трудом переводил дух.
-- Совершенноверно-с, -- тихо и рассудительнопроговорилСмердяков,пристальнооднако же следя за Иваном Федоровичем.
Саме цей діалог є одним з ключових в романі. Відбувається певна «змова» про вбивство, яка висловлюється тільки натяками, тільки непрямим шляхом, і перед читачем постає непросте завдання – зрозуміти, що відбувається, про що домовилися і чи домовилися взагалі. Тобто, натяки виконують функцію передачі непрямого змісту. В даному випадку, за допомогою натяків висловлюється одна з основних ідей роману – хто винен у вбивстві: той, хто спонукав, хоч і мимовільно, чи той, хто виконав.
Важлива особливість натяку полягає в тому, що нерозуміння не призводить до явної комунікативної невдачі – текст не втрачає зміст та семантичну зв’язність. Натяк формує альтернативний семантичний простір, який доступний на глибинному рівні читання, причому поверхневе читання тексту залишається відкритим. Читач повинен «підозрювати» зміст додаткової, прихованої інформації, будуючи свої версії згідно з розгортанням сюжетного плану. Натяки, як можна бачити з прикладів, супроводжуються характерними словами – наверно, дескать, если, как бы, та здебільшого мають форму речень, висловлювань.
Іншим засобом вираження прихованої інформації є замовчування. Замовчування трактується як неповне висловлювання, не вираження чогось важливого. Феномен замовчування досліджувався П. Репіною в діалогічному мовленні, А. Кур`янович в стилістичному плані, Г. Тезекбаєвоюяк комунікативно-прагматичне явище.
Для визначення замовчування в тексті, необхідно окреслити наступні характеристики даного поняття. Для замовчування притаманне обмеження об’єму висловлювання (частина висловлювання, яка замовчується є найбільш важливою) та навмисне вживання. Замовчування є стилістичною фігурою, і часто використовується в художніх текстах для створення різних змістових ефектів та поліфонії [5].
Тут началисьраспроссыименноиз таких, на которыеСмердяковсейчасжаловалсяИвану Федоровичу,то естьнасчетожидаемойпосетительницы, и мыэтирасспросыздесьопустим.
Які саме питання підіймалися автор не уточнює – читач сам домислює. В даному прикладі, замовчування може виступати засобом компресії та економії мовних засобів, так як автор перед цим детально описав, як саме відбувається «допит» Смердякова, щодо приходу Грушеньки, і не вважає за потрібне повторюватися.
Иван Федорович вдруг, к удивлениюСмердякова, засмеялся и быстропрошел в калитку, продолжаясмеяться. Ктовзглянулбы на еголицо, тотнавернозаключилбы, чтосмеялся он вовсе не оттого, чтобыло так весело. Да и сам он ни за что не объяснилбы, чтобылотогда с ним в ту минуту.
Що саме відбувало в душі Івана після розмови зі Смердяковим автор не висловлює експліцитно, а читач може тільки думати – чи здогадався він про наміри лакея вбити батька і чи погоджується з ними. Замовчування часто супроводжується символічними жестами чи невідповідністю жестів і висловлювання (у даному випадку), що дозволяє більш точно відновити пропущену інформацію.
Было уже оченьпоздно, а Иван Федорович все не спал и соображал. Поздно он лег в этуночь, часа в два. Номы не станемпередавать все течениеегомыслей, да и не время нам входить в эту душу: этой душе свойчеред.
Письменник супроводжує замовчування такими словами як не станем, не время, які тільки підсилюють значимість невираженої інформації.
Не любопытствуй. Показалось мне вчеранечтострашное... словно всюсудьбу еговыразилвчераеговзгляд. Былтакой у него один взгляд... такчтоужаснулся я в сердцемоеммгновенно тому, чтоуготовляетэтотчеловекдля себя. Раз или два в жизнивидел я у некоторыхтакое же выражениелица... какбыизображавшее всю судьбу тех людей, и судьба их, увы, сбылась.
Після зустрічі в келії Зосіми з рідними Альоші, його духовний наставник з тривогою говорить про старшого брата Дмитра, передбачаючи йому важкі страждання, але як саме Зосіма про це здогадався, що побачив в очах Дмитра автор приховує. Обірване висловлювання на письмі передається трьома крапками.
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що вживання натяків і замовчувань необхідне тоді, коли автор хоче, щоб читач сам зрозумів необхідний елемент тексту, або необхідну інформацію, сам дійшов до певних висновків, так як, вважається, що ментальна природа людини така, що вона запам’ятовує краще те, про що здогадується сама. Тому, дані текстові фігури – натяк і замовчування – потребують подальшого комплексного дослідження їх специфічних особливостей.
Література
1. Баранов А.Н. Намек как способ косвенной передачи смысла / А.Н. Баранов // Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН, Москва, 2006. – С. 19-29
2. Достоевский Ф.М. «Братья Карамазовы» / Ф.М. Достоевский. Л.: Наука, 1976. – 710 с.
3. Кобозева И.М., Лауфер Н.И. Об одном способе косвенного информирований / И.М. Кобозева, Н.И. Лауфер // Изв. АН СССР, Сер. Литературы и языка. – 1988. – Т. 47 – № 5.
4. Курьянович А.В. «Фигура умолчания» в системе функциональной стилистике: к вопросу определения стилистического статуса эпистолярия/ А.В. Курьянович // Вестник ТомГПУ. – 2010. – №6 – С.84-88
5. Тезекбаева Г.А. Недомолвка как коммуникативно-прагматическое явление / Г.А. Тезекбаевава // Вестник Тюменского государственного университета. Филология. – 2012. – №1. – С. 193-197

Замовчування і натяк як засоби вираження непрямої інформації

2017-02-14T17:55:58Z

Julia Poliakovska:

УДК
Поляковська Ю.В.

ЗАМОВЧУВАННЯ І НАТЯК ЯК ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ НЕПРЯМОГО ЗМІСТУ

Анотація: Стаття присвячена засобам непрямого вираження змісту художнього тексту.До таких засобів автор відносить натяк і замовчування. Дається коротка характеристика даних текстових фігур, визначається їх значимість в структурі тексту, окреслюються функції. Автор наводить приклади використання натяків та замовчування в романі Ф. Достоєвського «Брати Карамазови».Функціонування натяку і замовчування супроводжується певними лінгвістичними особливостями і має на меті передати виключно важливу інформацію.
Ключові слова: текст, структура тексту, зміст, прихована (непряма) інформація, натяк, замовчування.
Аннотация: Статья посвящена средствам косвенной передачи содержания художественного текста. К таким средствам автор относит намек и умолчание. Дается краткая характеристика данных текстовых фигур, доказывается их значимость в структуре текста, указываются функции. Автор приводит примеры использования намеков и умолчаний в романе Ф. Достоевского «Братья Карамазовы». Функционирование намека и умолчаниясопровождается определенными лингвистическими особенностями и преследует цель передать только важную информацию.
Ключевые слова: текст, структура текста, содержание, косвенная информация, намек, умолчание.
Мова – як основний інструмент вираження людської думки, є надійним знаряддям в руках письменника для передачі інформації. На відміну від повсякденних висловлювань, художній текст являє собою незмінну, цільну, зв’язну структуру, яка має свою логічну завершеність та мету – передати задум автора, певну інформацію. Читання – це процес переосмислення. Також, це ключ для розуміння ідеї та задуму автора, який має у своєму розпорядженні цілий арсенал лінгвістичних засобів для створення змісту твору. Але виникає питання, чи правильно текст був прочитаний, чи правильно його зрозуміли,чи це все, що хотів сказати автор; так як у читача не має можливості дізнатися додаткові подробиці, як це можливо в усному спілкуванні.
Зміст художнього твору може бути висловлений прямим способом і прихованим (непрямим). Неповнота змісту поділяється на вжиту з наміром і вжиту випадково. Тобто, в деяких випадках автор навмисно «приховує» інформацію, але використовує деякі лінгвістичні засоби, щоб дати зрозуміти читачу, що він мав на увазі.
Отже, актуальність аналізу тексту полягає у власне когнітивному аспекті його дослідження. Художні твори повинні розглядатися невід’ємно від глобальної функції пізнання. Тому, з’являється необхідність у визначенні лінгвістичних засобів, які сприяють розумінню змісту та дослідженні їх особливостей і характеру функціонування.
Приховування, тобто непряма передача змісту, є і стилістичним прийомом, за допомогою якого письменник доносить зміст тексту, і лінгвістичним, так як для цього використовуються експліцитні мовні засоби. Таким чином, виникає потреба у дослідженні лексики, яка вживається для такої мети.
На нашу думку, до засобів вираження непрямого змісту, можна віднести натяктазамовчування. Ці фігури висловлюють приховануінформацію за допомогою експліцитних засобів та часто використовуються в літературних творах. Проблематика вживання натяків та замовчувань досліджувалася вченими, якими були дані основні визначення та характеристики, але комплексного дослідженняне проводилося. Бракує також практичних прикладів використання прийомів натяку і замовчування.
Натяки аналізувалисяА. Барановим, І. Кобозевою, які застосовували однакові принципи їх градації в свої роботах, але на різних матеріалах. А. Баранов вважає, що сутність натяку полягає в тому, щоб передати непрямим шляхом деякий зміст, використовуючи модель світу читача – його знання ситуації та світу.Автор звертається до лінгвістичної семантики тексту, як до поля функціонування натяку [1].
Взагалі, натяк базується на використанні деякого компоненту ситуації, за допомогою якого читач може реконструювати всю ситуацію в цілому. Когнітивна цінність натяку полягає в тому, що здогадавшись про приховане значення, тобто приклавши додаткові зусилля для отримання знання, людина не відмовиться від нього, а запам’ятає та можливо буде використовувати в майбутньому [3].
Зачемвы, сударь, в Чермашню не едете-с? – вдругвскинулглазкамиСмердяков и фамильярноулыбнулся. «А чему я улыбнулся, сам дескатьдолжен понять, еслиумныйчеловек», - какбыговорилегоприщуренныйлевыйглазок.
Є такі натяки, які необхідно розглядати тільки в контексті речення, абзацу, чи навіть всього тексту, для повного їх розуміння. Імпліцитна інформація, яка вивільняється, наштовхує читача на думку, що хоче сказати герой, що може відбуватися далі. Чому Івану необхідно поїхати в Чермашню? Що може трапитися під час його відсутності? Яка роль Смердякова в цьому? Приблизно такі питання задає собі читач і сам проектує відповіді на них, робить припущення, базуючись на попередніх подіях в романі.Можливо, Смердякову потрібно, щоб Івана не було вдома для того, щоб його батько залишився сам. А так як читач вже знає про напружені стосунки Дмитра з батьком, який погрожував його вбити, і уявляє собі досить неприємну особистість лакея Смердякова(за описом та вчинками), який, за словами автора, щось замислив і поводить себе з Іваном так, як би вони були в змові, то висновки, до яких можна прийти – Смердяков планує вбити свого хазяїна. Це можна побачити у продовженні діалогу:
А какбы я не ввязялся-с? Да и не ввязывалсявовсе, еслихотите знать в полнойточности-с. Я самого начала все молчал, возражать не смея, а онисамиопределили мне своимслугойЛичардой при них состоять. Только и знают с тех пор одно слово: «Убьютебя, шельму, еслипропустишь!» Навернополагаю, сударь, чтосомной завтра длиннаяпадучаяприключится.
Як Смердяков може завчасно знати про свій епілептичний приступ? Може він його симулює? Навіщо це йому потрібно? Чому він розповідає про це Івану?
Что за ахинея! И это всекакнарочно так сразу и сойдется: и у тебяпадучая, и те оба без памяти! -- прокричалИван Федорович: -- даты сам ужне хочешьли так подвести, чтобысошлось? -- вырвалось у неговдруг, и онгрознонахмурил брови.
-- Как же бы я так подвел-с... и для чегоподводить, когда все тут отДмитрия Федоровича одного и зависит-с, и от одних егомыслей-с... Захотятоничто учинить -- учинят-с, а нет, так не я же нарочноих приведу, чтобы кродителю ихвтолкнуть…
…Так зачем же ты, -- перебил онвдругСмердякова, -- послевсегоэтого вЧермашню мне советуешьехать? Чтотыэтимхотелсказать? Я уеду, и у васвотчтопроизойдет. -- Иван Федорович с трудом переводил дух.
-- Совершенноверно-с, -- тихо и рассудительнопроговорилСмердяков,пристальнооднако же следя за Иваном Федоровичем.
Саме цей діалог є одним з ключових в романі. Відбувається певна «змова» про вбивство, яка висловлюється тільки натяками, тільки непрямим шляхом, і перед читачем постає непросте завдання – зрозуміти, що відбувається, про що домовилися і чи домовилися взагалі. Тобто, натяки виконують функцію передачі непрямого змісту. В даному випадку, за допомогою натяків висловлюється одна з основних ідей роману – хто винен у вбивстві: той, хто спонукав, хоч і мимовільно, чи той, хто виконав.
Важлива особливість натяку полягає в тому, що нерозуміння не призводить до явної комунікативної невдачі – текст не втрачає зміст та семантичну зв’язність. Натяк формує альтернативний семантичний простір, який доступний на глибинному рівні читання, причому поверхневе читання тексту залишається відкритим. Читач повинен «підозрювати» зміст додаткової, прихованої інформації, будуючи свої версії згідно з розгортанням сюжетного плану. Натяки, як можна бачити з прикладів, супроводжуються характерними словами – наверно, дескать, если, как бы, та здебільшого мають форму речень, висловлювань.
Іншим засобом вираження прихованої інформації є замовчування. Замовчування трактується як неповне висловлювання, не вираження чогось важливого. Феномен замовчування досліджувався П. Репіною в діалогічному мовленні, А. Кур`янович в стилістичному плані, Г. Тезекбаєвоюяк комунікативно-прагматичне явище.
Для визначення замовчування в тексті, необхідно окреслити наступні характеристики даного поняття. Для замовчування притаманне обмеження об’єму висловлювання (частина висловлювання, яка замовчується є найбільш важливою) та навмисне вживання. Замовчування є стилістичною фігурою, і часто використовується в художніх текстах для створення різних змістових ефектів та поліфонії [5].
Тут началисьраспроссыименноиз таких, на которыеСмердяковсейчасжаловалсяИвану Федоровичу,то естьнасчетожидаемойпосетительницы, и мыэтирасспросыздесьопустим.
Які саме питання підіймалися автор не уточнює – читач сам домислює. В даному прикладі, замовчування може виступати засобом компресії та економії мовних засобів, так як автор перед цим детально описав, як саме відбувається «допит» Смердякова, щодо приходу Грушеньки, і не вважає за потрібне повторюватися.
Иван Федорович вдруг, к удивлениюСмердякова, засмеялся и быстропрошел в калитку, продолжаясмеяться. Ктовзглянулбы на еголицо, тотнавернозаключилбы, чтосмеялся он вовсе не оттого, чтобыло так весело. Да и сам он ни за что не объяснилбы, чтобылотогда с ним в ту минуту.
Що саме відбувало в душі Івана після розмови зі Смердяковим автор не висловлює експліцитно, а читач може тільки думати – чи здогадався він про наміри лакея вбити батька і чи погоджується з ними. Замовчування часто супроводжується символічними жестами чи невідповідністю жестів і висловлювання (у даному випадку), що дозволяє більш точно відновити пропущену інформацію.
Было уже оченьпоздно, а Иван Федорович все не спал и соображал. Поздно он лег в этуночь, часа в два. Номы не станемпередавать все течениеегомыслей, да и не время нам входить в эту душу: этой душе свойчеред.
Письменник супроводжує замовчування такими словами як не станем, не время, які тільки підсилюють значимість невираженої інформації.
Не любопытствуй. Показалось мне вчеранечтострашное... словно всюсудьбу еговыразилвчераеговзгляд. Былтакой у него один взгляд... такчтоужаснулся я в сердцемоеммгновенно тому, чтоуготовляетэтотчеловекдля себя. Раз или два в жизнивидел я у некоторыхтакое же выражениелица... какбыизображавшее всю судьбу тех людей, и судьба их, увы, сбылась.
Після зустрічі в келії Зосіми з рідними Альоші, його духовний наставник з тривогою говорить про старшого брата Дмитра, передбачаючи йому важкі страждання, але як саме Зосіма про це здогадався, що побачив в очах Дмитра автор приховує. Обірване висловлювання на письмі передається трьома крапками.
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що вживання натяків і замовчувань необхідне тоді, коли автор хоче, щоб читач сам зрозумів необхідний елемент тексту, або необхідну інформацію, сам дійшов до певних висновків, так як, вважається, що ментальна природа людини така, що вона запам’ятовує краще те, про що здогадується сама. Тому, дані текстові фігури – натяк і замовчування – потребують подальшого комплексного дослідження їх специфічних особливостей.
Література
1. Баранов А.Н. Намек как способ косвенной передачи смысла / А.Н. Баранов // Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН, Москва, 2006. – С. 19-29
2. Достоевский Ф.М. «Братья Карамазовы» / Ф.М. Достоевский. Л.: Наука, 1976. – 710 с.
3. Кобозева И.М., Лауфер Н.И. Об одном способе косвенного информирований / И.М. Кобозева, Н.И. Лауфер // Изв. АН СССР, Сер. Литературы и языка. – 1988. – Т. 47 – № 5.
4. Курьянович А.В. «Фигура умолчания» в системе функциональной стилистике: к вопросу определения стилистического статуса эпистолярия/ А.В. Курьянович // Вестник ТомГПУ. – 2010. – №6 – С.84-88
5. Тезекбаева Г.А. Недомолвка как коммуникативно-прагматическое явление / Г.А. Тезекбаевава // Вестник Тюменского государственного университета. Филология. – 2012. – №1. – С. 193-197

Замовчування і натяк як засоби вираження непрямої інформації

2017-02-14T17:55:09Z

Julia Poliakovska: Створена сторінка: УДК Поляковська Ю.В. ЗАМОВЧУВАННЯ І НАТЯК ЯК ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ НЕПРЯМОГО ЗМІСТУ Анотаці...

УДК
Поляковська Ю.В.
ЗАМОВЧУВАННЯ І НАТЯК ЯК ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ НЕПРЯМОГО ЗМІСТУ
Анотація: Стаття присвячена засобам непрямого вираження змісту художнього тексту.До таких засобів автор відносить натяк і замовчування. Дається коротка характеристика даних текстових фігур, визначається їх значимість в структурі тексту, окреслюються функції. Автор наводить приклади використання натяків та замовчування в романі Ф. Достоєвського «Брати Карамазови».Функціонування натяку і замовчування супроводжується певними лінгвістичними особливостями і має на меті передати виключно важливу інформацію.
Ключові слова: текст, структура тексту, зміст, прихована (непряма) інформація, натяк, замовчування.
Аннотация: Статья посвящена средствам косвенной передачи содержания художественного текста. К таким средствам автор относит намек и умолчание. Дается краткая характеристика данных текстовых фигур, доказывается их значимость в структуре текста, указываются функции. Автор приводит примеры использования намеков и умолчаний в романе Ф. Достоевского «Братья Карамазовы». Функционирование намека и умолчаниясопровождается определенными лингвистическими особенностями и преследует цель передать только важную информацию.
Ключевые слова: текст, структура текста, содержание, косвенная информация, намек, умолчание.
Мова – як основний інструмент вираження людської думки, є надійним знаряддям в руках письменника для передачі інформації. На відміну від повсякденних висловлювань, художній текст являє собою незмінну, цільну, зв’язну структуру, яка має свою логічну завершеність та мету – передати задум автора, певну інформацію. Читання – це процес переосмислення. Також, це ключ для розуміння ідеї та задуму автора, який має у своєму розпорядженні цілий арсенал лінгвістичних засобів для створення змісту твору. Але виникає питання, чи правильно текст був прочитаний, чи правильно його зрозуміли,чи це все, що хотів сказати автор; так як у читача не має можливості дізнатися додаткові подробиці, як це можливо в усному спілкуванні.
Зміст художнього твору може бути висловлений прямим способом і прихованим (непрямим). Неповнота змісту поділяється на вжиту з наміром і вжиту випадково. Тобто, в деяких випадках автор навмисно «приховує» інформацію, але використовує деякі лінгвістичні засоби, щоб дати зрозуміти читачу, що він мав на увазі.
Отже, актуальність аналізу тексту полягає у власне когнітивному аспекті його дослідження. Художні твори повинні розглядатися невід’ємно від глобальної функції пізнання. Тому, з’являється необхідність у визначенні лінгвістичних засобів, які сприяють розумінню змісту та дослідженні їх особливостей і характеру функціонування.
Приховування, тобто непряма передача змісту, є і стилістичним прийомом, за допомогою якого письменник доносить зміст тексту, і лінгвістичним, так як для цього використовуються експліцитні мовні засоби. Таким чином, виникає потреба у дослідженні лексики, яка вживається для такої мети.
На нашу думку, до засобів вираження непрямого змісту, можна віднести натяктазамовчування. Ці фігури висловлюють приховануінформацію за допомогою експліцитних засобів та часто використовуються в літературних творах. Проблематика вживання натяків та замовчувань досліджувалася вченими, якими були дані основні визначення та характеристики, але комплексного дослідженняне проводилося. Бракує також практичних прикладів використання прийомів натяку і замовчування.
Натяки аналізувалисяА. Барановим, І. Кобозевою, які застосовували однакові принципи їх градації в свої роботах, але на різних матеріалах. А. Баранов вважає, що сутність натяку полягає в тому, щоб передати непрямим шляхом деякий зміст, використовуючи модель світу читача – його знання ситуації та світу.Автор звертається до лінгвістичної семантики тексту, як до поля функціонування натяку [1].
Взагалі, натяк базується на використанні деякого компоненту ситуації, за допомогою якого читач може реконструювати всю ситуацію в цілому. Когнітивна цінність натяку полягає в тому, що здогадавшись про приховане значення, тобто приклавши додаткові зусилля для отримання знання, людина не відмовиться від нього, а запам’ятає та можливо буде використовувати в майбутньому [3].
Зачемвы, сударь, в Чермашню не едете-с? – вдругвскинулглазкамиСмердяков и фамильярноулыбнулся. «А чему я улыбнулся, сам дескатьдолжен понять, еслиумныйчеловек», - какбыговорилегоприщуренныйлевыйглазок.
Є такі натяки, які необхідно розглядати тільки в контексті речення, абзацу, чи навіть всього тексту, для повного їх розуміння. Імпліцитна інформація, яка вивільняється, наштовхує читача на думку, що хоче сказати герой, що може відбуватися далі. Чому Івану необхідно поїхати в Чермашню? Що може трапитися під час його відсутності? Яка роль Смердякова в цьому? Приблизно такі питання задає собі читач і сам проектує відповіді на них, робить припущення, базуючись на попередніх подіях в романі.Можливо, Смердякову потрібно, щоб Івана не було вдома для того, щоб його батько залишився сам. А так як читач вже знає про напружені стосунки Дмитра з батьком, який погрожував його вбити, і уявляє собі досить неприємну особистість лакея Смердякова(за описом та вчинками), який, за словами автора, щось замислив і поводить себе з Іваном так, як би вони були в змові, то висновки, до яких можна прийти – Смердяков планує вбити свого хазяїна. Це можна побачити у продовженні діалогу:
А какбы я не ввязялся-с? Да и не ввязывалсявовсе, еслихотите знать в полнойточности-с. Я самого начала все молчал, возражать не смея, а онисамиопределили мне своимслугойЛичардой при них состоять. Только и знают с тех пор одно слово: «Убьютебя, шельму, еслипропустишь!» Навернополагаю, сударь, чтосомной завтра длиннаяпадучаяприключится.
Як Смердяков може завчасно знати про свій епілептичний приступ? Може він його симулює? Навіщо це йому потрібно? Чому він розповідає про це Івану?
Что за ахинея! И это всекакнарочно так сразу и сойдется: и у тебяпадучая, и те оба без памяти! -- прокричалИван Федорович: -- даты сам ужне хочешьли так подвести, чтобысошлось? -- вырвалось у неговдруг, и онгрознонахмурил брови.
-- Как же бы я так подвел-с... и для чегоподводить, когда все тут отДмитрия Федоровича одного и зависит-с, и от одних егомыслей-с... Захотятоничто учинить -- учинят-с, а нет, так не я же нарочноих приведу, чтобы кродителю ихвтолкнуть…
…Так зачем же ты, -- перебил онвдругСмердякова, -- послевсегоэтого вЧермашню мне советуешьехать? Чтотыэтимхотелсказать? Я уеду, и у васвотчтопроизойдет. -- Иван Федорович с трудом переводил дух.
-- Совершенноверно-с, -- тихо и рассудительнопроговорилСмердяков,пристальнооднако же следя за Иваном Федоровичем.
Саме цей діалог є одним з ключових в романі. Відбувається певна «змова» про вбивство, яка висловлюється тільки натяками, тільки непрямим шляхом, і перед читачем постає непросте завдання – зрозуміти, що відбувається, про що домовилися і чи домовилися взагалі. Тобто, натяки виконують функцію передачі непрямого змісту. В даному випадку, за допомогою натяків висловлюється одна з основних ідей роману – хто винен у вбивстві: той, хто спонукав, хоч і мимовільно, чи той, хто виконав.
Важлива особливість натяку полягає в тому, що нерозуміння не призводить до явної комунікативної невдачі – текст не втрачає зміст та семантичну зв’язність. Натяк формує альтернативний семантичний простір, який доступний на глибинному рівні читання, причому поверхневе читання тексту залишається відкритим. Читач повинен «підозрювати» зміст додаткової, прихованої інформації, будуючи свої версії згідно з розгортанням сюжетного плану. Натяки, як можна бачити з прикладів, супроводжуються характерними словами – наверно, дескать, если, как бы, та здебільшого мають форму речень, висловлювань.
Іншим засобом вираження прихованої інформації є замовчування. Замовчування трактується як неповне висловлювання, не вираження чогось важливого. Феномен замовчування досліджувався П. Репіною в діалогічному мовленні, А. Кур`янович в стилістичному плані, Г. Тезекбаєвоюяк комунікативно-прагматичне явище.
Для визначення замовчування в тексті, необхідно окреслити наступні характеристики даного поняття. Для замовчування притаманне обмеження об’єму висловлювання (частина висловлювання, яка замовчується є найбільш важливою) та навмисне вживання. Замовчування є стилістичною фігурою, і часто використовується в художніх текстах для створення різних змістових ефектів та поліфонії [5].
Тут началисьраспроссыименноиз таких, на которыеСмердяковсейчасжаловалсяИвану Федоровичу,то естьнасчетожидаемойпосетительницы, и мыэтирасспросыздесьопустим.
Які саме питання підіймалися автор не уточнює – читач сам домислює. В даному прикладі, замовчування може виступати засобом компресії та економії мовних засобів, так як автор перед цим детально описав, як саме відбувається «допит» Смердякова, щодо приходу Грушеньки, і не вважає за потрібне повторюватися.
Иван Федорович вдруг, к удивлениюСмердякова, засмеялся и быстропрошел в калитку, продолжаясмеяться. Ктовзглянулбы на еголицо, тотнавернозаключилбы, чтосмеялся он вовсе не оттого, чтобыло так весело. Да и сам он ни за что не объяснилбы, чтобылотогда с ним в ту минуту.
Що саме відбувало в душі Івана після розмови зі Смердяковим автор не висловлює експліцитно, а читач може тільки думати – чи здогадався він про наміри лакея вбити батька і чи погоджується з ними. Замовчування часто супроводжується символічними жестами чи невідповідністю жестів і висловлювання (у даному випадку), що дозволяє більш точно відновити пропущену інформацію.
Было уже оченьпоздно, а Иван Федорович все не спал и соображал. Поздно он лег в этуночь, часа в два. Номы не станемпередавать все течениеегомыслей, да и не время нам входить в эту душу: этой душе свойчеред.
Письменник супроводжує замовчування такими словами як не станем, не время, які тільки підсилюють значимість невираженої інформації.
Не любопытствуй. Показалось мне вчеранечтострашное... словно всюсудьбу еговыразилвчераеговзгляд. Былтакой у него один взгляд... такчтоужаснулся я в сердцемоеммгновенно тому, чтоуготовляетэтотчеловекдля себя. Раз или два в жизнивидел я у некоторыхтакое же выражениелица... какбыизображавшее всю судьбу тех людей, и судьба их, увы, сбылась.
Після зустрічі в келії Зосіми з рідними Альоші, його духовний наставник з тривогою говорить про старшого брата Дмитра, передбачаючи йому важкі страждання, але як саме Зосіма про це здогадався, що побачив в очах Дмитра автор приховує. Обірване висловлювання на письмі передається трьома крапками.
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що вживання натяків і замовчувань необхідне тоді, коли автор хоче, щоб читач сам зрозумів необхідний елемент тексту, або необхідну інформацію, сам дійшов до певних висновків, так як, вважається, що ментальна природа людини така, що вона запам’ятовує краще те, про що здогадується сама. Тому, дані текстові фігури – натяк і замовчування – потребують подальшого комплексного дослідження їх специфічних особливостей.
Література
1. Баранов А.Н. Намек как способ косвенной передачи смысла / А.Н. Баранов // Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН, Москва, 2006. – С. 19-29
2. Достоевский Ф.М. «Братья Карамазовы» / Ф.М. Достоевский. Л.: Наука, 1976. – 710 с.
3. Кобозева И.М., Лауфер Н.И. Об одном способе косвенного информирований / И.М. Кобозева, Н.И. Лауфер // Изв. АН СССР, Сер. Литературы и языка. – 1988. – Т. 47 – № 5.
4. Курьянович А.В. «Фигура умолчания» в системе функциональной стилистике: к вопросу определения стилистического статуса эпистолярия/ А.В. Курьянович // Вестник ТомГПУ. – 2010. – №6 – С.84-88
5. Тезекбаева Г.А. Недомолвка как коммуникативно-прагматическое явление / Г.А. Тезекбаевава // Вестник Тюменского государственного университета. Филология. – 2012. – №1. – С. 193-197

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-14T17:54:10Z

Julia Poliakovska: /* Мій внесок */

== Про мене ==
[[Файл:JPolyakovska.jpg|міні|Julia Poliakovska]]

Поляковська Юлія Володимирівна закінчила Національний Гірничий Університет у 2010 році та отримала кваліфікацію перекладача. У 2012 закінчила другу вищу освіту за напрямком Педагогіка вищої школи. З 2010 року викладає англійську мову у Верхньодніпровській спеціалізованій школі №1 I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов. На посаді пропрацювала 6 років, протягом яких готувала дітей з таких предметів, як англійска мова, ділова англійська мова, країнознавство, переклад. Зараз працює з дітьми початкової школи, вводячи на уроках елементи театралізації та використовуючи ігровий підхід. Вчитель працює за методикою повного занурення у мову - тобто викладає уроки тільки англійською мовою. У 2016 році присвоєна II категорія. З 2015 року Поляковська Ю.В. є аспірантом Дніпропетровського Національного Університету на кафедрі лінгвістичної підготовки, і у вільний час готує у дисертацію та активно займається науковою роботою. Вчитель підвищує свою кваліфікацію, беручи участь в семінарах та тренінгах. Поляковська Ю.В. пройшла підготовку та має право готувати дітей до здачі міжнародних іспитів Кембріджського університету.

== Мої блоги ==

[http://polyakovska1988.blogspot.com Посилання на блог]

== Мій внесок ==

[[Вплив мотивації на навчальну діяльність]]

[[Замовчування і натяк як засоби вираження непрямої інформації]]

[''Мої файли'']

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

Вплив мотивації на навчальну діяльність

2017-02-14T17:52:41Z

Julia Poliakovska: Створена сторінка: '''УДК 377''' '''Поляковська Ю.В., Україна, Дніпропетровськ''' Вплив мотивації на навчальну ді...

'''УДК 377'''

'''Поляковська Ю.В., Україна, Дніпропетровськ'''
Вплив мотивації на навчальну діяльність студента

Навчання в вищому навчальному закладі – процес складний і важкий, який вимагає від його учасників – студентів – надзвичайно високого інтелектуального напруження, зосередженості та уваги. Одним із найважливіших завдань освіти є формування професійних вмінь та навичок, що необхідні для подальшої роботи студентів. Але за останній час викладачі спостерігають негативну тенденцію в навчальній діяльності. Великою проблемою є те, що студенти перестають навчатися. Для них більш пріоритетним є отримання диплому, тобто сертифікату, не прикладаючи особливих зусиль. Коли навчання не має для людини особистісного сенсу воно перетворюється на механічне засвоєння термінів та понять. Таким чином, ми отримаємо бездушного спеціаліста, який не розуміє, що робить, і це, без сумніву, становить загрозу для суспільства. Так чим же керуються сучасні студенти при виборі спеціальності, та з якою метою навчаються у вищих навчальних закладах. В структурі навчальної діяльності, за В.В. Давидовим, виділяють три основні ланки: мотиваційно-орієнтовану, виконавчу та контрольно-оцінну [2, c. 37]. Перше і головне місце займає саме мотиваційно-цільовий компонент. Вивченню мотивів навчальної діяльності приділяється велика увага, як у психологічних дослідженнях, так і в дослідженнях з дидактики.

 Питання мотивації навчальної діяльності дуже актуальне в наш час тому, що з кожним роком змінюється і система цінностей суспільства, і організація навчального процесу, і структура вищих навчальних закладів. Мотивація є стимулом до навчання, і від її сили та характеру залежить поведінка студента в вищому навчальному закладі. Необхідно розуміти мотивацію навчання студентів щоб правильно будувати навчальну діяльність та вирішувати проблеми, які виникають у студентів.
Як зазначає О.Л. Тамаркіна, розробки вивченню мотивації ведуться в двох напрямах – у першому вивчаються мотиви навчання для різних вікових груп, структура мотивації, динаміка розвитку мотивів, формування повноцінних мотиваційних комплексів [8, c. 7]. Другий напрям – дослідження проблем розвитку активності та самостійності в процесі навчання, розширення позитивних факторів пізнавальної діяльності.


Вперше термін «мотивація» був запропонований А. Шопенгауером, та використовувався в психології для пояснення причин поведінки [8, c. 4]. Можна визначити, що в нашому досліджені за мотив ми будемо сприймати внутрішній стимул до дії, усвідомлене спонукання до певного виду дії. С.Л. Рубійнштейн визначав, мотив як спонукання, джерело дії, яке його народжує, але щоб стати таким він повинен сам сформуватися [8, c. 4]. Таким чином, мотивація є сукупністю зовнішніх і внутрішніх рушійних сил, які підбурюють людину до дійсності, задають межі та форми, придають направленості та орієнтують на досягнення мети.

 До мотивації входить ієрархія мотивів, у якій основними можуть бути внутрішні або зовнішні мотиви, які поділяються на позитивні та негативні. Виділяють соціальні, комунікаційні, професійні мотиви. Одними з найважливіших мотивів є мотиви уникнення невдачі, успіху, престижу та професійної самореалізації,
Теоретичний огляд робіт, присвячений мотивації показав, що існує багато протилежних точок зору у визначенні термінів «мотивація» та «мотив», чи є мотивація дією чи діяльністю, або статистичним чинником. Майже кожен дослідник пропонує свою ієрархію мотивів, які на його думку складають мотиваційну структуру особистості.
Досліджуючи психологічні особливості мотивації навчальної діяльності студентів вищого навчального закладу, Б. Піонтковський-Вихватень теж відмічає, що недоліком існуючих точок зору і теорій проблеми мотивації є відсутність системного підходу до розгляду процесів мотивації, внаслідок чого будь-який фактор, який впливає на виникнення збудження і прийняття рішення оголошується мотивом [6, c. 24].
Навчальна мотивація, на нашу думку, – різновид мотивації, включеної в діяльність навчання. Як і будь-який інший вид вона відзначається самою освітньою установою, де здійснюється навчальна діяльність, організацією освітнього процесу, суб’єктивними особливостями людей, що навчаються, суб’єктивними особливостями педагога та специфікою навчального предмету.
За останнє десятиліття було проведено багато експериментальних досліджень, метою яких було виявити види та типи мотивації, як рушійної сили навчання. Після проведення таких експериментів можна зробити висновок: чим керуються студенти, обираючи спеціальність, що заважає студентам в процесі навчання та що є найголовнішим для них. Проводячи дослідження, вчені порівнювали мотивацію студентів різних курсів, визначали мотивацію студентів певної спеціальності, дослідували професійну мотивацію, поділяли студентів за рівнем навчання для визначення мотивації, аналізували місце різних мотивів в структурі особистості сучасних студентів. Але, на нашу думку, відсутні дослідження в порівнянні мотивації студентів денної та заочної форми навчання.
Таким чином, було вирішено провести експеримент на базі Верхньодніпровського економічного коледжу. В опитуванні взяли участь дві групи юристів: гр. 47 – 23 студента – денна форма, гр. 113 – 23 студента – заочна форма. Студенти – випускники, які навчаються після 11 класу та закінчують третій і останній рік навчання. До анкетування було визначено особливості кожної з груп, наприклад, в денній групі навчання майже у всіх студентів спостерігалася дуже негативна тенденція з успішністю та дисципліною, в той час коли в заочній групі такі проблеми мали лише декілька учнів.
Для нашого дослідження була обрана методика діагностування характеру мотивації за А.А. Реан [1, с. 155 ] та анкета, розроблена власноруч, яка мала на меті визначити мотивацію вступу до коледжу, фактори, які можуть впливати на мотивацію студентів, відносини в групі та з викладачами.
Перший етап опитування включав в себе відповіді студентів на питання власноруч розробленої анкети. Було запропоновано 14 питань, з яких останні два стосувалися віку та статі. Наявність майже однакової кількості дівчат та хлопців дозволила не враховувати фактор гендерної належності. Щодо віку, то в денній групі це 19-20 років, а в заочній до вікової категорії 19-20 років належало 60% студентів, а до 21-45 років – 40%.
Питання для анкети були розроблені таким чином, щоб виявити причини вибору спеціальності, особливості навчання, особливості студентської групи та відносини з викладачами, які можуть впливати на навчальну діяльність. Результати визначалися так: окремо підраховувалася кількість вибірки тверджень кожного питання студентами різних груп. Дані обчислювалися в процентному співвідношенні.
Відповіді на деякі питання представлені нижче. Перше питання стосувалося вибору спеціальності.


Табл. 1 Відповідь на питання «Чому я обрав цю спеціальність» Заочна група Денна група За покликанням 50% 61% За порадою батьків 9% Менший прохідний бал Навчання дешевше 17% 4% Все одно Престиж 8% 4% Гарантія майбутнього матеріального положення 17% 13% Інше 8% 9%

 Як виявилося, більша половина студентів вважають свою професію покликанням, але треба звернути увагу, що 17% студентів в заочній групі та 13 % студентів в денній групі ставляться до професії юриста як до гарантії майбутнього матеріального положення. В таких студентів домінує зовнішня мотивація, яка може негативно впливати на процес навчання.


На питання: «Чи подобається вам навчатися?» студенти дали такі відповіді: (табл. 2) Табл. 2 Відповідь на питання: «Чи подобається вам навчатися» Заочна група Денна група Так 55% 18% Скоріше так, чим ні 27% 55% Скоріше ні, ніж так Ні Важко відповісти 18% 27% Дослід показує, що більша половина юристів-заочників навчаються з задоволенням, а юристи на денній формі навчання – скоріше так, чим ні. Здається, різниця не суттєва, на перший погляд, але все-таки вона існує. Тим більше, що серед денної групи більше студентів, яким важко відповісти на це питання. Робимо висновок, що заочники навчаються з більшим задоволенням, а задоволеність навчанням свідчить про позитивну внутрішню мотивацію. Табл. 3. Відповідь на питання: «Що не подобається в процесі навчання» Заочна група Денна група Не отримую необхідних знань 8% 2 % Викладають непотрібні предмети 15% 34% Велика завантаженість часу 46% 33% Відносини з викладачами 7% Відносини з студентами 14% Погано організована позакласна робота 12% 2% Недостатньо дослідницької роботи 8% 15% Інше 11%

 Аналіз цього питання дає змогу зрозуміти причини неуспішності студентів денної групи. Вони не розуміють важливості предметів, які викладаються. Вибірка цього фактору складає 34% на рівні з великою завантаженістю. Студенти вважають непотрібними деякі предмети, і тому не приділяють увагу для їх вивчення, що сприяє погіршенню успішності, а іноді і відрахуванню. Насправді, кожен предмет має свою вагу та робить свій вклад в формування професійної особистості. Це необхідно пояснювати студентам.
Щодо заочної групи, то завантаженість часу, поєднання роботи і навчання – так як це заочна група – мабуть не дають можливості приділити достатню увагу навчанню та постійно відвідувати заняття. Можливо, таким студентам слід давати більше навантаження на самостійну роботу.
Щодо останніх питань анкети, то по них коротко можна зробити такі висновки: студенти денної форми навчання вважають, що навчання повинно повністю залежати від викладача, існують проблеми в студентському колективі, ідеальні уявлення про навчання в коледжі, які не співпадають з реаліями, необдуманий вибір спеціальності при вступі. Деякі студенти заочної форми навчання теж вважають, що навчання повністю залежить від викладача, та необдумано обрали спеціальності при вступі.


Таким чином, група денної форми навчання за системою мотивації відрізняється від групи заочної форми навчання, окрім того, більше прагнення до навчання, на нашу думку, спостерігається саме в групі заочної форми навчання. Звичайно, деякі проблеми повторюються в двох групах, але слід зауважити, що заочна група все-таки більш мотивована на навчання.

 Великою проблемою є нерозуміння важливості предметів. Схожу думку висловлювала Н.В. Бордовська, яка теж визначала, що багато студентів не розуміють важливості вивчення деяких предметів, і, як показали її дослідження, більшість відрахувань відбувається саме через ті предмети, вивчати які студенти вважали непотрібним [1, c. 101].
Наступний етап включав в себе діагностику структури мотивів за А.А. Реан [1, c. 155]. Ми використали опитувальник з 33 тверджень щодо навчання. Студенти вибирали ті, які їм більше подобалися в необмеженій кількості. Кожне твердження відповідало певному мотиву. Мотивів було 7. До них входили: комунікаційний мотив, мотив уникнення невдачі, мотив престижу, професійний мотив, мотив творчої самореалізації, мотив навчання, соціальний мотив. По кожному мотиву підраховувалася кількість вибірки тверджень, які відповідають цьому мотиву, всією групою. Також було підраховано найбільша і найменша кількість вибірки кожного твердження в кожному мотиві.
Результати, отримані в двох групах, дозволяють їх порівняти та визначити специфічні чинники, які притаманні кожній групі (рис.1). Дані представлені в процентному співвідношенні.


Рис.1 Порівняльна діаграма

 Якщо порівнювати результати анкетування між двома групами, то можна визначити, що в обох групах домінує професія, тобто професійні мотиви. Навчання знаходиться в обох групах на другому плані. В групі заочної форми навчання повністю відсутні мотиви уникнення, бо ці студенти свідомо обрали свою спеціальність і були готові до навчальної діяльності. Мало виражений мотив самореалізації, але натомість дуже велика вибірка соціального мотиву – принести користь людям. Зацікавленість та задоволеність професією та навчанням є, але не така глибока. Не має бажання розвиватися надалі, шукати відповіді на актуальні питання майбутньої професії та займатися науковою діяльністю.
В групі денної форми навчання з’являються мотиви уникнення, які є дуже негативним фактором. За допомогою знань студенти намагаються підвищити свій авторитет та здобути повагу – комунікаційний мотив. Зростає вибірка мотивів творчої самореалізації, що свідчить про становлення студентів як особистостей і професіоналів. Серед соціальних мотивів переважають мотиви отримання особистої винагороди та поліпшення службового становища. Мотив принесення користі суспільству є незначним і передостаннім за вибіркою.
Порівнюючи результати двох груп з успішністю студентів, ми отримали досить цікаві результати. В кінці опитування студентам пропонувалося оцінити свій рівень успішності: високий, достатній, середній та низький. Орієнтуючись на їх вибір, ми визначили, що студентам з високою успішністю притаманні вибірки таких тверджень: «приносити людям користь», «займатися улюбленою справою», «отримати глибокі знання», «успішно оволодіти спеціальністю», «займатися науковою діяльністю», «від успіхів в навчанні залежить моє матеріальне становище».
Студенти з достатнім рівнем навчання теж обрали схожі твердження: «Навчаюсь, щоб отримати глибокі знання», «Будь-які знання згодяться в майбутньому», «Від успіхів в навчанні залежить моє службове положення», «Хочу отримати диплом з гарними оцінками, щоб мати перевагу над іншими».
В студентів з середнім рівнем навчання з’являються мотиви уникнення. Вони визначають свою мотивацію, як «бажання стати спеціалістом», «навчаються для того, щоб здавати екзамени на «4», «5», «будь-які знання згодяться в майбутньому», «навчаюсь заради обов’язку перед батьками», «потрапивши в коледж, я повинен навчатися, щоб закінчити його».
Таким чином, можемо зробити висновок, що мотивація навчання впливає на успішність студентів. Чим вище мотивація до навчання, тим вища успішність студента. І навпаки, якщо в студента не має бажання навчатися, присутня мотивація уникнення, то його успішність буде низькою.
Порівнюючи рівень навчальних досягнень з навчальною мотивацією, нами було визначено, що студентам з низькою успішністю притаманні мотиви уникнення. Студенти з високою успішністю мають високу навчальну і професійну мотивацію. Тобто, у відмінників яскраво виражені пізнавальні мотиви, а у студентів, які навчаються не досить добре, з’являються мотиви уникнення. Основною ціллю стає не відстати від товаришів, закінчити коледж, не зважаючи ні на що.
Отримані результати дозволяють виробити практичні рекомендації, як для обох груп, так і для всього коледжу в цілому. Звичайно, необхідно дослідити мотивацію на більшій кількості студентів. Також, виникає питання щодо особливостей мотивації навчальної діяльності студентів, які навчаються в університетах. Тому, необхідно провести дослідження в університетах, щоб порівняти результати та розробити проблему мотивації в цілому.


Список використаної літератури 1. Бордовская Н.В. Педагогика. Учебник / Н.В. Бордовская – Спб, 2001. – 356с. 2. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения / В.В. Давыдов – М.: Интор, 1996. – 544с. 3. Заброцький М.М. Педагогічна психологія / М.М. Заброцький – К., 2000. – 289с. 4. Левченко Т.І. Розвиток освіти та особистості в різних педагогічних системах / Т.І. Левченко – Вінниця, 2002. – 567с. 5. Мильман В.Э. Внутрення и внешняя мотивация учебной деятельности / В.Э. Мильман // Вопросы психологи. – 1987. – №5 – С. 129-138 6. Піонтковський-Вихватень Б. Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності студентів ВНЗ / Б. Піонтковський-Вихватень // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості та обдарованості. [Збірник наукових праць / за ред. В.О. Моляко] – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.. І. Франка, 2009. – Т.12 – Вип 5. – С. 23-34

 7. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи / Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко – К., 2005. – 254с.


8. Тамаркіна О.Л. Навчальна діяльність як педагогічна категорія: теоретичний огляд [Електронний ресурс] / О.Л. Тамаркіна // Народна освіта. – 2010. – № 1(11). – С. 11. – Режим доступу до журн.: [http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/11/statti/tamarkina.htm http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/11/statti/tamarkina.htm]

Анотація У статті розглядається важливість мотивації в процесі навчання. Визначаються основні точки зору на проблему, досліджується структура мотивації та її особливості. Приводяться результати експериментального дослідження, порівнюється залежність рівня навчання і мотивації. Ключові слова: навчальна діяльність, студент, мотивація, мотив, успішність. Аннотация В статье рассматривается важность мотивации в процессе обучения. Определяются основные точки зрения на эту проблему, исследуется структура мотивации, а также ее особенности. Предоставляются результаты экспериментального исследования, сравнивается зависимость уровня успеваемости и мотивации. Ключевые слова: учебная деятельность, студент, мотивация, мотив, успеваемость.

Summary In this article the author deals with the importance of the motivation in the teaching process. The article describes the main points of view aboutmotivation and its structure. The results of the experiment are given. Key words: learning, student, motivation, motive, level of knowledge.Жирний текст

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-14T17:48:34Z

Julia Poliakovska: /* Мій внесок */

== Про мене ==
[[Файл:JPolyakovska.jpg|міні|Julia Poliakovska]]

Поляковська Юлія Володимирівна закінчила Національний Гірничий Університет у 2010 році та отримала кваліфікацію перекладача. У 2012 закінчила другу вищу освіту за напрямком Педагогіка вищої школи. З 2010 року викладає англійську мову у Верхньодніпровській спеціалізованій школі №1 I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов. На посаді пропрацювала 6 років, протягом яких готувала дітей з таких предметів, як англійска мова, ділова англійська мова, країнознавство, переклад. Зараз працює з дітьми початкової школи, вводячи на уроках елементи театралізації та використовуючи ігровий підхід. Вчитель працює за методикою повного занурення у мову - тобто викладає уроки тільки англійською мовою. У 2016 році присвоєна II категорія. З 2015 року Поляковська Ю.В. є аспірантом Дніпропетровського Національного Університету на кафедрі лінгвістичної підготовки, і у вільний час готує у дисертацію та активно займається науковою роботою. Вчитель підвищує свою кваліфікацію, беручи участь в семінарах та тренінгах. Поляковська Ю.В. пройшла підготовку та має право готувати дітей до здачі міжнародних іспитів Кембріджського університету.

== Мої блоги ==

[http://polyakovska1988.blogspot.com Посилання на блог]

== Мій внесок ==

[[Вплив мотивації на навчальну діяльність]]

[''Мої файли'']

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-14T12:53:55Z

Julia Poliakovska: /* Мої блоги */

== Про мене ==
[[Файл:JPolyakovska.jpg|міні|Julia Poliakovska]]

Поляковська Юлія Володимирівна закінчила Національний Гірничий Університет у 2010 році та отримала кваліфікацію перекладача. У 2012 закінчила другу вищу освіту за напрямком Педагогіка вищої школи. З 2010 року викладає англійську мову у Верхньодніпровській спеціалізованій школі №1 I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов. На посаді пропрацювала 6 років, протягом яких готувала дітей з таких предметів, як англійска мова, ділова англійська мова, країнознавство, переклад. Зараз працює з дітьми початкової школи, вводячи на уроках елементи театралізації та використовуючи ігровий підхід. Вчитель працює за методикою повного занурення у мову - тобто викладає уроки тільки англійською мовою. У 2016 році присвоєна II категорія. З 2015 року Поляковська Ю.В. є аспірантом Дніпропетровського Національного Університету на кафедрі лінгвістичної підготовки, і у вільний час готує у дисертацію та активно займається науковою роботою. Вчитель підвищує свою кваліфікацію, беручи участь в семінарах та тренінгах. Поляковська Ю.В. пройшла підготовку та має право готувати дітей до здачі міжнародних іспитів Кембріджського університету.

== Мої блоги ==

[http://polyakovska1988.blogspot.com Посилання на блог]

== Мій внесок ==
[''Мої файли'']

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-14T12:48:40Z

Julia Poliakovska: /* Про мене */

== Про мене ==
[[Файл:JPolyakovska.jpg|міні|Julia Poliakovska]]

Поляковська Юлія Володимирівна закінчила Національний Гірничий Університет у 2010 році та отримала кваліфікацію перекладача. У 2012 закінчила другу вищу освіту за напрямком Педагогіка вищої школи. З 2010 року викладає англійську мову у Верхньодніпровській спеціалізованій школі №1 I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов. На посаді пропрацювала 6 років, протягом яких готувала дітей з таких предметів, як англійска мова, ділова англійська мова, країнознавство, переклад. Зараз працює з дітьми початкової школи, вводячи на уроках елементи театралізації та використовуючи ігровий підхід. Вчитель працює за методикою повного занурення у мову - тобто викладає уроки тільки англійською мовою. У 2016 році присвоєна II категорія. З 2015 року Поляковська Ю.В. є аспірантом Дніпропетровського Національного Університету на кафедрі лінгвістичної підготовки, і у вільний час готує у дисертацію та активно займається науковою роботою. Вчитель підвищує свою кваліфікацію, беручи участь в семінарах та тренінгах. Поляковська Ю.В. пройшла підготовку та має право готувати дітей до здачі міжнародних іспитів Кембріджського університету.

== Мої блоги ==

== Мій внесок ==
[''Мої файли'']

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-14T12:28:11Z

Julia Poliakovska: /* Про мене */

== Про мене ==
[[Файл:JPolyakovska.jpg|міні|Julia Poliakovska]]

Поляковська Юлія Володимирівна

== Мої блоги ==

== Мій внесок ==
[''Мої файли'']

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-13T14:46:17Z

Julia Poliakovska:

== Про мене ==
[[Файл:JPolyakovska.jpg|міні|Julia Poliakovska]]

== Мої блоги ==

== Мій внесок ==
[''Мої файли'']

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-13T14:45:58Z

Julia Poliakovska:

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-13T14:12:25Z

Julia Poliakovska: /* Про мене */

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-13T14:01:41Z

Julia Poliakovska: /* Про мене */

== Про мене ==
Файл:JPolyakovska.jpg

== Мої блоги ==

== Мій внесок ==
[''Мої файли'']

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]

Файл:JPolyakovska.jpg

2017-02-13T14:00:09Z

Julia Poliakovska:

Користувач:Julia Poliakovska

2017-02-13T13:07:36Z

Julia Poliakovska: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}

== Про мене ==

== Мої блоги ==

== Мій внесок ==
[''Мої файли'']

''Мої закладки''

==Мої захоплення==
[[Категорія:10 версія]]