Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Технологи

2012-05-10T19:05:03Z

Escuela: /* Мета дослідження */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Учасники проекту==
Пікалов Борис, Ткачик Володимир

== Тема дослідження==
Поширення покладів корисних копалень нікелю і літію в світі? в Україні?

== Питання для дослідження==
Яку частку від загального світового видобутку нікелю і літію становить видобуток в Україні?

== Гіпотеза дослідження ==
Маючи поклади нікелю і літію Україна може налагодити виробництво власних джерел живлення (батарей и акумуляторів)

== Мета дослідження==
З'ясувати частку видобутку Ni, Li в Україні по відношенню до світового.

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-05-10T18:56:37Z

Escuela: /* Гіпотеза дослідження */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Учасники проекту==
Пікалов Борис, Ткачик Володимир

== Тема дослідження==
Поширення покладів корисних копалень нікелю і літію в світі? в Україні?

== Питання для дослідження==
Яку частку від загального світового видобутку нікелю і літію становить видобуток в Україні?

== Гіпотеза дослідження ==
Маючи поклади нікелю і літію Україна може налагодити виробництво власних джерел живлення (батарей и акумуляторів)

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-05-10T18:54:36Z

Escuela: /* Питання для дослідження */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Учасники проекту==
Пікалов Борис, Ткачик Володимир

== Тема дослідження==
Поширення покладів корисних копалень нікелю і літію в світі? в Україні?

== Питання для дослідження==
Яку частку від загального світового видобутку нікелю і літію становить видобуток в Україні?

== Гіпотеза дослідження ==
Маючи поклади нікелю і літію Україна може налагодити виробництво власних джерел живлення (батарей и акумуляторів)

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-05-10T18:54:16Z

Escuela: /* Тема дослідження */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Учасники проекту==
Пікалов Борис, Ткачик Володимир

== Тема дослідження==
Поширення покладів корисних копалень нікелю і літію в світі? в Україні?

== Питання для дослідження==
Яку частку від загального світового видобутку нікелю і літію становить видобуток в Україні?

== Гіпотеза дослідження ==
Маючи поклади нікелю і літію Україна може налагодити виробництво власних джерел живлення (батарей и акумуляторів)

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-05-10T18:52:09Z

Escuela: /* Гіпотеза дослідження */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Учасники проекту==
Пікалов Борис, Ткачик Володимир

== Тема дослідження==
Поширення покладів корисних копалень нікелю і літію в світі? в Україні?

== Питання для дослідження==
Яку частку від загального світового видобутку нікелю і літію становить видобуток в Україні?

== Гіпотеза дослідження ==
Маючи поклади нікелю і літію Україна може налагодити виробництво власних джерел живлення (батарей и акумуляторів)

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-05-10T18:44:06Z

Escuela: /* Питання для дослідження */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Учасники проекту==
Пікалов Борис, Ткачик Володимир

== Тема дослідження==
Поширення покладів корисних копалень нікелю і літію в світі? в Україні?

== Питання для дослідження==
Яку частку від загального світового видобутку нікелю і літію становить видобуток в Україні?

== Гіпотеза дослідження ==

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-05-10T18:41:22Z

Escuela: /* Тема дослідження */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Учасники проекту==
Пікалов Борис, Ткачик Володимир

== Тема дослідження==
Поширення покладів корисних копалень нікелю і літію в світі? в Україні?

== Питання для дослідження==

== Гіпотеза дослідження ==

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Екофани

2012-04-24T17:34:42Z

Escuela:

'''== Екофани ==''' 

Сьогодні мобільні телефони не сприймаються уже як розкіш. Вони стали повноцінними засобами для спілкування, які можуть виконувати, крім основної, ще багато інших функцій. Однак у зв’язку з цим виникло й багато проблем .Мобільний телефон не вічний, а його акумулятор має визначений термін придатності. Окрім того, вкоротити віку батареї мобільного телефону може і неправильне користування. Щоб пересвідчитися у актуальності обраної теми, ми провели анкетування серед учнів 9 класів, у якому попросили відповісти на запитання:
 
<UL>
<LI> Чи користуєтесь ви мобільним телефоном?
<LI> Якому виробнику мобільних телефонів віддаєте перевагу?
<LI> Скільки мобільних телефонів ви уже змінили?
<LI> Чи проводили ви заміну відпрацьованих батарей мобільних телефонів?
<LI> Чи є у вашій родині мобільні телефони, якими уже ніхто не користується? Якщо так, то скільки?
<LI> Чи знаєте ви, що слід робити з відпрацьованими телефонними батареями ?
<LI> Що ви робите з батареєю, у якої закінчився термін дії?
</UL>
 
У результаті опитування з’ясували, скільки «мертвих» телефонів або телефонних батарей є у родинах школярів. Із 75 опитаних 73 учнів є власниками мобільних телефонів. Із них 62% змінили уже по 2 телефони, а 17% - 3 і більше. Заміну відпрацьованих батарей мобільних телефонів проводило 37% школярів.
У цьому ж опитуванні ми з’ясували, що роблять із цим «мертвим вантажем» діти. 70% учнів знає, що викидати у смітник батарею мобільного телефону не можна, однак, як повестися з нею – відповісти однозначно школярі не змогли.
Саме для того, щоб знайти шляхи розв’язання цієї серйозної проблеми, ми вирішили дослідити дане питання. Цікаво, що батьки опитуваних нами учнів (серед них ми теж провели анкетування) долю відпрацьованих батарей вирішили більш однозначно – аж 65% з них сказали, що батарею, термін дії якої закінчився, треба викинути у смітник.
Той, хто позбувається батарей мобільних телефонів, викинувши їх у сміттєву урну, не читав інструкції до телефону. Вона додається до телефонів усіх провідних фірм. Найпопулярнішими серед наших однокласників є Nokia, Samsung, Sony Ericsson. Порівняємо інструкцію до них (зокрема інформацію про долю відпрацьованих батарей).
 
Sony Ericsson Ознайомтесь із місцевими правилами щодо утилізації акумуляторів або зателефонуйте до сервісного центру Sony Ericsson за докладною інформацією. Забороняється викидати акумулятор на міські смітники. Якщо можливо використовуйте для утилізації акумуляторів спеціалізовані контейнери
 
Nokia Перекреслена корзина з колесищами, зображена на вашому виробі, документації або упаковці, означає, що в межах Європейського Союзу після завершення терміну експлуатації усі електричні та електронні вироби й акумулятори підлягають утилізації окремо від звичайного сміття. Ця вимога застосовується в Європейському Союзі та в інших країнах, де доступні системи окремої утилізації. Не викидайте ці вироби з несортованими міськими відходами. Здаючи вироби до спеціального пункту на повторну переробку, Ви допомагаєте перешкодити неконтрольованій утилізації цих виробів і сприяєте повторному використанню матеріальних ресурсів. Детальніші відомості можна отримати у пункті продажу, де було придбано виріб, у місцевої інстанції, що займається переробкою сміття та відходів, в організації Вашої країни, які стежать за належною утилізацією виробів, або у місцевого представника Nokia. Екологічну декларацію до виробу або інструкції щодо утилізації застарілого виробу можна знайти на веб-сайті www.nokia.com у розділі Вашої країни.
 
Samsung Перекреслена корзина з колесищами, на вашому виробі, документації або упаковці означає, що після закінчення терміну придатності батареї її не можна викидати разом з іншими господарськими продуктами. При застосуванні такої позначки хімічні символи Hg, Cd, Pb вказують не те, що дана батарея містить ртуть, кадмій чи свинець, які перевищують рівні, вказані у ЄС директиві 2006/66. Якщо такі батареї не будуть правильно утилізовані, вони можуть завдати шкоди людському здоров’ю або оточуючому середовищу.

Більш точної інформації у книжечках-інструкціях не знайдете. На батареях мобільних телефонів усіх фірм є значок
[[Зображення:Hg_Pb.jpg|Позначення на батареях мобільних телефонів]]

Те, що споживачі не знають, що робити з відпрацьованою батареєю, де її подіти, як впливає відпрацьована батарея на довколишнє середовище, не робить честі українському суспільству. Нас мусить хвилювати власна безпека й безпека навколишнього середовища. Зрештою, утилізація відпрацьованих батарей мобільних телефонів є однією з умов вступу до ЄС.
Оглянувши батареї використовуваних нашими однокласниками телефонів, ми зробили висновок, що найпопулярніші сьогодні літій-іонні акумулятори.

[[Зображення:Battery_all.jpg | Найбільш поширені акумуляторні батареї]]

Наш вчитель хімії І.І. Васькович розповіла, у чому може полягати небезпека акумуляторів Li-ion(літій-іонні). «Літій є екологічно безпечнішим, порівняно із своїми попередниками, однак має певні особливості, які треба врахувати, використовуючи такі батареї. Він горить і розплавлюється при досить низькій температурі. Іноді можемо чути інформацію про те, що у когось вибухнув мобільний телефон. Не телефон, а зірвалась батарея, яка просто нагрілась, або вибухнула, якщо комусь із юних дослідників забагнулося з’ясувати, що ж у ній . Оскільки дуже часто наші сміттєзвалища несанкціоновано горять, то викинута на сміття мобільна батарея спричинить вибух. Утилізувати їх треба обережно, дотримуючись певної технології.» «Після порушення цілісності корпусу акумулятор стає джерелом екологічного забруднення» - читаємо у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про організацію виробництва та поводження з хімічними джерелами струму».
Про таку розкіш, як сміттєві урни для використаних батарей ми можемо хіба мріяти чи тішити себе думкою, що світ уже їх має. Наша влада жодних кроків у напрямку утилізації відпрацьованих батарей не робить. Ця проблема в Україні навіть не на початковій стадії вирішення. У країнах Євросоюзу, як знаємо з розповідей знайомих, всіляко заохочується бажання споживача здати відпрацьовану батарею на утилізацію, адже це показує високу свідомість людини, яка хоче жити у екологічно чистому середовищі.
(Додаток 1: Саме такий вигляд має пакет, що додається до мобільного телефону у салонах T-mobile, (Лондон, Велика Британія).
Порядок утилізації відпрацьованих батарей прописаний у чинному сьогодні Законі України « Про відходи»(1998р), зокрема у статті про утилізацію електронних носіїв. Однак чи є у великих містах хоча б один пункт прийому відпрацьованих батарей? Львів – місто немале, але жодного пункту прийому не має. У більшості мобільних крамниць, куди ми зверталися з питанням, як бути з відпрацьованими батареями, нам радили зазвичай складати їх вдома чи викидати на сміття(!), про їх збір, обмін на нові чи утилізацію продавці-консультанти нічого не чули.
Вирішимо нескладну задачу: у нашій сім’ї четверо чоловік. Всі користуються мобільними телефонами. У мами їх два, обидва діючі, у тата – один, наші уже відслужили своє, тому нам недавно купили нові(тобто виходить, що маємо теж по два телефони). Якщо зберігати «мобільних покійників» удома, то скільки ж їх назбирається за років п’ять? Та й , як уже знаємо, не зовсім безпечною у зберіганні є відпрацьована мобільна батарея.
Щоправда мобільний салон Nokia скерував нас для з’ясування долі відпрацьованих батарей у свій сервісний центр. Конкретної відповіді на досліджуване нами питання не дали ні там, ні у інших центрах обслуговування мобільних телефонів. Нам пояснили, що на сьогоднішній день технології з утилізації відпрацьованих батарей мобільних телефонів в Україні відсутні, цим займаються хіба що у цивілізованих країнах, а отже, найдоступніший спосіб позбутися відпрацьованої батареї – викинути її у смітник. Здавалося б, саме працівники цих закладів мали б читати інструкції до продукції, якою торгують і яку обслуговують найуважніше! Прикро усвідомлювати також, що живемо ми у «нецивілізованій» державі, яка виключно за про людське око(щоб, як обмовилися у одному з відвіданих нами салонів, ЄС дав кошти під якусь із програм) приймає закони, які ніхто не виконує!
У результаті проведених нами спроб здати на утилізацію відпрацьовані батареї у сервісні центри виробників мобільних телефонів можемо зробити висновок: питання утилізації цих елементів телефону в Україні не стоїть . Можливо, через те, що ми прагнемо у ЄС лише на словах? Поінформованість українців у тому, що варто робити з «мертвими» батареями, вкрай низька. Незважаючи на вартість і якість мобільних телефонів рано чи пізно усі їх власники опиняються перед спільною проблемою: куди подіти відпрацьовану батарею? Однозначно можемо відповісти: її не слід зберігати вдома, зважаючи на названі нами вище хімічні властивості її елементів. Тільки спільними зусиллями споживачів можна змусити виробника зрушити з місця питання збору відпрацьованих батарей на утилізацію.
Звертайтесь до реалізаторів мобільної продукції, вимагаючи надання вам можливості виконати рекомендації інструкцій, доданих до мобільних телефонів!

 
Висновки 
<OL>
<LI> Суворо заборонено викидати акумуляторні батареї в смітник!
<LI> Приблизно 37% опитаних проводили заміну акумуляторних батарей в мобільному телефоні
<LI> Найбільш поширений тип батареї в сучасному мобільному телефоні Lі-ion.
<LI> У Львові існує єдине підприємство "Аргентум", яке займається утилізацією.
<LI> Проведення акцій в торгових центрах - "Здай стару техніку і купи нову"
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>

 

[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Обговорення:Портфоліо Качор Любов Омелянівни до теми " Купувати чи готувати?"

2012-04-11T19:44:32Z

Escuela: /* Ідеї для покаращення */

Вітаю! --[[Користувач:Качор Любов|ka4or]] 07:22, 30 березня 2012 (UTC)

Про блог
Внутрішні посилання допомагають легко переміщуватися сайтом, вдало використані фотоматеріали, для зовнішнього сприйняття підзаголовки виділити іншим колір шрифта. Щодо висновків - зроблено аргументовано

Про форму оцінювання учнівської роботи
розроблена та призначена для оцінювання роботи "Купувати чи готувати?

--[[Користувач:Софія Юсик|Софія Юсик]] 07:58, 30 березня 2012 (UTC)
----

'''ЯК ЗАЛИШАТИ КОМЕНТАРІ:'''

1.Увійдіть в вікі під власним логіном і паролем.

2. В режимі редагування увійдіть в відповідний розділ цієї статті, клацнувши на посилання '''ред.''' , що розташоване праворуч біля кожного розділу статті.

3. Внесіть свої коментарі у відповідний розділ.

4. Залишіть свій автоматичний підпис в кінці свого допису, натиснувши на кнопку '''Ваш підпис з часовою міткою''' (передостяння кнопка над вікном редагування).

5. Перегляньте свій допис, натиснувши на кнопку '''Попередній перегляд'''.

6. За потреби внесіть зміни до свого допису. Знову перегляньте його в '''Попередньому перегляді'''.

7. Якщо ваш допис виглядає, як ви очікували, натисніть на '''Зберегти сторінку'''.

8. Перейдіть до наступного розділу і внесіть свої коментарі, повторивши кроки 2-7 для кожного допису.

УВАГА!

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Ключове питання інтригугуче, відкрите та провокує до філософських роздумів. Воно дозволяє зробити навчальний матеріал проекту особливо значимим для учнів та сприяє формуванню в них поняття здоровий спосіб життя.
 
Тематичні питання є відкритими та простими, спонукають учнів до вивчення основних тем з предметів, які "включені" в даний проект. Питання дозволяють будувати зв'язки та логічні продовження ідей, що закладені в ключове питання та робити висновки по завершенню досліджень.
[[Користквач: Escuela]]

==Ідеї для покаращення==

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==
Підсвідомо виникає думка, що натуральний продукт - це добре, а з добавками - це зле.
Твердження «натуральний продукт» чи «100% натуральний продукт» слід вважати оманливим, на мою думку, відносно характеристик безпеки та якості продукції, оскільки деякі речовини натурального походження можуть бути також дуже шкідливими для здоров'я людини. Наприклад, жоден продукт переробки (молочні продукти, кетчупи, майонез, консерви, джеми, сиропи тощо) не може зберігатися в нормальних температурних умовах без консервантів. Але консервантом може бути як молочна кислота, що утворюється молочнокислими бактеріями, оцтова чи лимонна кислота, так і харчові домішки синтетичного походження, які мають шкідливі впливи на стан здоров’я людини.
Я думаю, що необхідно науково означити спочатку поняття НАТУРАЛЬНИЙ продукт. А вже пізніше, взявши його за основу(еталон) проводити свої дослідження. 'ІМХО' :) [[Користувач: Escuela]]

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
==Ідеї для покаращення==
=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==
=Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)=

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
[[Категорія:10 версія]]

Обговорення:Портфоліо Качор Любов Омелянівни до теми " Купувати чи готувати?"

2012-04-11T19:42:41Z

Escuela: /* Ідеї для покаращення */

Вітаю! --[[Користувач:Качор Любов|ka4or]] 07:22, 30 березня 2012 (UTC)

Про блог
Внутрішні посилання допомагають легко переміщуватися сайтом, вдало використані фотоматеріали, для зовнішнього сприйняття підзаголовки виділити іншим колір шрифта. Щодо висновків - зроблено аргументовано

Про форму оцінювання учнівської роботи
розроблена та призначена для оцінювання роботи "Купувати чи готувати?

--[[Користувач:Софія Юсик|Софія Юсик]] 07:58, 30 березня 2012 (UTC)
----

'''ЯК ЗАЛИШАТИ КОМЕНТАРІ:'''

1.Увійдіть в вікі під власним логіном і паролем.

2. В режимі редагування увійдіть в відповідний розділ цієї статті, клацнувши на посилання '''ред.''' , що розташоване праворуч біля кожного розділу статті.

3. Внесіть свої коментарі у відповідний розділ.

4. Залишіть свій автоматичний підпис в кінці свого допису, натиснувши на кнопку '''Ваш підпис з часовою міткою''' (передостяння кнопка над вікном редагування).

5. Перегляньте свій допис, натиснувши на кнопку '''Попередній перегляд'''.

6. За потреби внесіть зміни до свого допису. Знову перегляньте його в '''Попередньому перегляді'''.

7. Якщо ваш допис виглядає, як ви очікували, натисніть на '''Зберегти сторінку'''.

8. Перейдіть до наступного розділу і внесіть свої коментарі, повторивши кроки 2-7 для кожного допису.

УВАГА!

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Ключове питання інтригугуче, відкрите та провокує до філософських роздумів. Воно дозволяє зробити навчальний матеріал проекту особливо значимим для учнів та сприяє формуванню в них поняття здоровий спосіб життя.
 
Тематичні питання є відкритими та простими, спонукають учнів до вивчення основних тем з предметів, які "включені" в даний проект. Питання дозволяють будувати зв'язки та логічні продовження ідей, що закладені в ключове питання та робити висновки по завершенню досліджень.
[[Користквач: Escuela]]

==Ідеї для покаращення==

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==
Підсвідомо виникає думка, що натуральний продукт - це добре, а з добавками - це зле.
Твердження «натуральний продукт» чи «100% натуральний продукт» слід вважати оманливим, на мою думку, відносно характеристик безпеки та якості продукції, оскільки деякі речовини натурального походження можуть бути також дуже шкідливими для здоров'я людини. Наприклад, жоден продукт переробки (молочні продукти, кетчупи, майонез, консерви, джеми, сиропи тощо) не може зберігатися в нормальних температурних умовах без консервантів. Але консервантом може бути як молочна кислота, що утворюється молочнокислими бактеріями, оцтова чи лимонна кислота, так і харчові домішки синтетичного походження, які мають шкідливі впливи на стан здоров’я людини.
Я думаю, що необхідно науково означити спочатку поняття НАТУРАЛЬНИЙ продукт. А вже пізніше, взявши його за основу(еталон) проводити свої дослідження."ІМХО" :)!

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
==Ідеї для покаращення==
=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==
=Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)=

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
[[Категорія:10 версія]]

Обговорення:Портфоліо Качор Любов Омелянівни до теми " Купувати чи готувати?"

2012-04-11T19:18:02Z

Escuela: /* Вдалі моменти */

Вітаю! --[[Користувач:Качор Любов|ka4or]] 07:22, 30 березня 2012 (UTC)

Про блог
Внутрішні посилання допомагають легко переміщуватися сайтом, вдало використані фотоматеріали, для зовнішнього сприйняття підзаголовки виділити іншим колір шрифта. Щодо висновків - зроблено аргументовано

Про форму оцінювання учнівської роботи
розроблена та призначена для оцінювання роботи "Купувати чи готувати?

--[[Користувач:Софія Юсик|Софія Юсик]] 07:58, 30 березня 2012 (UTC)
----

'''ЯК ЗАЛИШАТИ КОМЕНТАРІ:'''

1.Увійдіть в вікі під власним логіном і паролем.

2. В режимі редагування увійдіть в відповідний розділ цієї статті, клацнувши на посилання '''ред.''' , що розташоване праворуч біля кожного розділу статті.

3. Внесіть свої коментарі у відповідний розділ.

4. Залишіть свій автоматичний підпис в кінці свого допису, натиснувши на кнопку '''Ваш підпис з часовою міткою''' (передостяння кнопка над вікном редагування).

5. Перегляньте свій допис, натиснувши на кнопку '''Попередній перегляд'''.

6. За потреби внесіть зміни до свого допису. Знову перегляньте його в '''Попередньому перегляді'''.

7. Якщо ваш допис виглядає, як ви очікували, натисніть на '''Зберегти сторінку'''.

8. Перейдіть до наступного розділу і внесіть свої коментарі, повторивши кроки 2-7 для кожного допису.

УВАГА!

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Ключове питання інтригугуче, відкрите та провокує до філософських роздумів. Воно дозволяє зробити навчальний матеріал проекту особливо значимим для учнів та сприяє формуванню в них поняття здоровий спосіб життя.
 
Тематичні питання є відкритими та простими, спонукають учнів до вивчення основних тем з предметів, які "включені" в даний проект. Питання дозволяють будувати зв'язки та логічні продовження ідей, що закладені в ключове питання та робити висновки по завершенню досліджень.
[[Користквач: Escuela]]

==Ідеї для покаращення==

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
==Ідеї для покаращення==
=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покаращення==
=Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)=

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
[[Категорія:10 версія]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T20:38:10Z

Escuela: /* Опис оцінювання */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: «Електричний струм» (підтеми «Електричне коло», «Джерела електричного струму», «Гальванічні елементи», «Акумулятори», «Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів». «Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями».
  Географія: «Геоекологічна ситуація в Україні», «Забруднення навколишнього середовища»
  Хімія: «Розчини» (підтеми «Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. “Ступінь дисоціації”, “Сильні й слабкі електроліти”
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFdUNab3QzbG9SQ2lyM2hDX0NhTUxwdw/edit План навчальної теми]
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFTGhyNXUtNFFRYmFpbGRyVHg1TmZtQQ/edit План впровадження]

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.
 
Реалізація проекту:
<UL>
<Li>[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFcDJRMkRyUUFTUFdlcFV5LTFoajNjUQ/edit Оцінювання прикладу учнівської роботи]</Li>
<Li>[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFYm1RUG9vdDNSeUdQbWgzYnIycnh0dw/edit Оцінювання знань]</Li>
<Li>[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFcjdMQmh3M2hTTnlOamRWRHAyRXRWdw/edit Форма оцінювання власного навчання]</Li>
</UL>

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T20:34:29Z

Escuela: /* Опис оцінювання */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: «Електричний струм» (підтеми «Електричне коло», «Джерела електричного струму», «Гальванічні елементи», «Акумулятори», «Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів». «Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями».
  Географія: «Геоекологічна ситуація в Україні», «Забруднення навколишнього середовища»
  Хімія: «Розчини» (підтеми «Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. “Ступінь дисоціації”, “Сильні й слабкі електроліти”
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFdUNab3QzbG9SQ2lyM2hDX0NhTUxwdw/edit План навчальної теми]
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFTGhyNXUtNFFRYmFpbGRyVHg1TmZtQQ/edit План впровадження]

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.
 
Реалізація проекту:
<UL>
<Li>[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit Оцінювання прикладу учнівської роботи]</Li>
<Li>[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFcDJRMkRyUUFTUFdlcFV5LTFoajNjUQ/edit Оцінювання прикладу учнівської роботи]</Li>
<Li>https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFYm1RUG9vdDNSeUdQbWgzYnIycnh0dw/edit Оцінювання знань </Li>
<Li>[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFcjdMQmh3M2hTTnlOamRWRHAyRXRWdw/edit Форма оцінювання власного навчання]</Li>

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T19:56:34Z

Escuela: /* Повний План вивчення теми */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: «Електричний струм» (підтеми «Електричне коло», «Джерела електричного струму», «Гальванічні елементи», «Акумулятори», «Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів». «Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями».
  Географія: «Геоекологічна ситуація в Україні», «Забруднення навколишнього середовища»
  Хімія: «Розчини» (підтеми «Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. “Ступінь дисоціації”, “Сильні й слабкі електроліти”
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFdUNab3QzbG9SQ2lyM2hDX0NhTUxwdw/edit План навчальної теми]
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFTGhyNXUtNFFRYmFpbGRyVHg1TmZtQQ/edit План впровадження]

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T19:55:40Z

Escuela: /* Повний План вивчення теми */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: «Електричний струм» (підтеми «Електричне коло», «Джерела електричного струму», «Гальванічні елементи», «Акумулятори», «Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів». «Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями».
  Географія: «Геоекологічна ситуація в Україні», «Забруднення навколишнього середовища»
  Хімія: «Розчини» (підтеми «Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. “Ступінь дисоціації”, “Сильні й слабкі електроліти”
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFdUNab3QzbG9SQ2lyM2hDX0NhTUxwdw/edit План навчальної теми]
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFTGhyNXUtNFFRYmFpbGRyVHg1TmZtQQ/edit План впровадження]

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T19:33:50Z

Escuela: /* Повний План вивчення теми */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: «Електричний струм» (підтеми «Електричне коло», «Джерела електричного струму», «Гальванічні елементи», «Акумулятори», «Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів». «Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями».
  Географія: «Геоекологічна ситуація в Україні», «Забруднення навколишнього середовища»
  Хімія: «Розчини» (підтеми «Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. “Ступінь дисоціації”, “Сильні й слабкі електроліти”
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFdUNab3QzbG9SQ2lyM2hDX0NhTUxwdw/edit План навчальної теми]

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T19:32:28Z

Escuela: /* Повний План вивчення теми */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: «Електричний струм» (підтеми «Електричне коло», «Джерела електричного струму», «Гальванічні елементи», «Акумулятори», «Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів». «Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями».
  Географія: «Геоекологічна ситуація в Україні», «Забруднення навколишнього середовища»
  Хімія: «Розчини» (підтеми «Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. “Ступінь дисоціації”, “Сильні й слабкі електроліти”
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
[https://docs.google.com/?tab=wo&authuser=0#folders/0B2xML6vpXffFblotZGlLbDlUbzJXRHRwbVQ1S3U0UQ План навчальної теми]

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T18:50:33Z

Escuela: /* Життя після смерті */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: «Електричний струм» (підтеми «Електричне коло», «Джерела електричного струму», «Гальванічні елементи», «Акумулятори», «Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів». «Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями».
  Географія: «Геоекологічна ситуація в Україні», «Забруднення навколишнього середовища»
  Хімія: «Розчини» (підтеми «Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. “Ступінь дисоціації”, “Сильні й слабкі електроліти”
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T18:49:47Z

Escuela: /* Життя після смерті */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: «Електричний струм» (підтеми «Електричне коло», «Джерела електричного струму», «Гальванічні елементи», «Акумулятори», «Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів». «Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями».
  Географія:«Геоекологічна ситуація в Україні», «Забруднення навколишнього середовища»
  Хімія:«Розчини» (підтеми «Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. “Ступінь дисоціації”, “Сильні й слабкі електроліти”
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T18:48:05Z

Escuela: /* Життя після смерті */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: «Електричний струм» (підтеми «Електричне коло», «Джерела електричного струму», «Гальванічні елементи», «Акумулятори», «Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів». «Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями».
  Географія:«Геоекологічна ситуація в Україні», «Забруднення навколишнього середовища»
  Хімія:«Розчини» («Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. “Ступінь дисоціації”, “Сильні й слабкі електроліти”
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T18:43:10Z

Escuela: /* Життя після смерті */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T18:39:58Z

Escuela: /* Опис оцінювання */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д"]. Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-07T18:38:20Z

Escuela: /* Опис оцінювання */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblNCU3ZUaXhUa3l3SlFuek9FQnZ4QQ/edit презентація вчителя] та [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFblFKZ2JObGZRX3FvRDE4ekpjWk1KQQ/edit таблиця "З-X-Д]". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-06T07:20:24Z

Escuela: /* Діяльність учнів */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<OL TYPE="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну</Li>
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів</Li>
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)</Li>
<Li>Подання висновків та іншу інформацію</Li>
</OL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-06T07:16:41Z

Escuela: /* Діяльність учнів */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<UL type="circle">
<Li>Обґрунтування вибору дизайну
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
<Li>Подання висновків та іншу інформацію
</UL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-06T07:14:09Z

Escuela: /* Тренери */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
 Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<UL>
<Li>Обґрунтування вибору дизайну
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
<Li>Подання висновків та іншу інформацію
</UL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
<hr>
P.S. Дизайн сайту проводився з цілью вивчення можливостей вікі-ресурсу та апробацією підручника О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко "Основи веб-дизайну".
З повагою Escuela
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-06T07:00:05Z

Escuela: /* Діяльність учнів */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
 Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
<UL>
<Li>Обґрунтування вибору дизайну
<LI>Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
<li>Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
<Li>Подання висновків та іншу інформацію
</UL>
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-06T06:55:21Z

Escuela: /* Життя після смерті */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: Географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
 Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
• Обґрунтування вибору дизайну
• Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
• Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
• Подання висновків та іншу інформацію
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-06T06:15:05Z

Escuela: /* Життя після смерті */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
 Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
• Обґрунтування вибору дизайну
• Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
• Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
• Подання висновків та іншу інформацію
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-04T20:09:56Z

Escuela: /* Діяльність учнів */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
 Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
• Обґрунтування вибору дизайну
• Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
• Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
• Подання висновків та іншу інформацію
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-04T20:07:34Z

Escuela: /* Діяльність учнів */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
<p.Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
• Обґрунтування вибору дизайну
• Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
• Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
• Подання висновків та іншу інформацію
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-04T20:06:57Z

Escuela: /* Життя після смерті */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
<p.Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
• Обґрунтування вибору дизайну
• Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
• Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
• Подання висновків та іншу інформацію
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-04T20:05:50Z

Escuela: /* Діяльність учнів */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  Економіка:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани». 
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання/
<p.Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. 
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника». 
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
• Обґрунтування вибору дизайну
• Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
• Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
• Подання висновків та іншу інформацію
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини. 
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.
 [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-04T19:59:54Z

Escuela: /* Діяльність учнів */

=Життя після смерті=
Основний навчальний предмет: Фізика
Другорядні навчальні предмети: географія, хімія, інформатика, економіка, OБЖД
<hr>
<h4>Навчальна тема</h4>
  Фізика: Гальванічний елемент
  Географія:Programs
  Хімія:Programs
  Економіка:Programs
  OБЖД:Programs
  Інформатика:Programs
<hr>
<h4>Вік учнів, клас</h4>
14-15 років, 9 клас
<hr> 
<h4>Стислий опис</h4>
   Проект передбачає опанування учнями навчальної теми з фізики «Джерела електричного струму». Пропонується розглянути підтему щодо використання гальванічних елементів та виконати учням навчальний проект під загальною назвою «Життя після смерті». Він включає в себе проведення досліджень учнями в трьох малих групах: І-а група - "Технологи", ІІ-а група- "Реаніматори", ІІІ-я група - "Екофани". В процесі роботи над проектом учні ознойомлюються з видобутком корисних копалин, хімічними властивостями нікелю та літію, технологією створення гальванічних елементів, досліджують систему маркуванням акумуляторних батарей, аналізують "старі" вітчизняні назви елементів із сучасними европейськими стандартами, шукають відповіді на питання: які існують способи реанімації та утилізації гальванічних елементів?.
<hr> 
=== Повний План вивчення теми===
План навчальної теми

=Навчальні цілі=
Учні мають:
<UL>
<LI>Здійснювати планування, робити обґрунтований вибір для вирішення проблем.
<LI>Розвивають вміння аналізувати та синтезувати інформацію для вирішення поставленої проблеми.
<LI>Формувати навички конструктивізму при моделюванні природних явищ.
<LI>Розвивати вміння аналізувати взаємозв’язки між фізичними та хімічними явищами.
<LI>Знати та розуміти принцип роботи гальванічного елемента та вміти використовувати його.
<LI>Вміти розробляти обґрунтування щодо утилізації гальванічних елементів
<LI>Пояснювати, чому є шкідливо викидати відпрацьовані акумулятори в смітник.
<LI>Під час проведення експериментів правильно використовувати вимірювальні інструменти (імпульсне джерело струму, гальванічний елемент, амперметр тощо).
<LI>Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення, аргументувати та робити висновки.
<LI>Порівнювати та протиставляти використання різноманітних електричних пристроїв з відновленими гальванічними елементами
<LI>Розуміти та усвідомлювати роль ефективного спілкування з використанням мережі Інтернет та за допомогою мультимедійних засобів в різноманітних формах та в різних умовах.
</UL> 
Після завершення проекту учні зможуть:
<UL>
<LI> дізнатися про родовища нікілю та літію на Україні;
<LI> з'ясовувати хімічні властивості металів, зокрема (Ni, Li);
<LI> розрізняти типи і маркування гальванічних елементів;
<LI> аналізувати основні характеристики акумуляторних батарей;
<LI> наводити приклади використання гальванічних елементів;
<LI> пояснювати причини виходу їх зладу;
<LI> ознайомляться з принципами реанімації акумуляторних батарей до мобільних телефонів;
<LI> вміти проводити найпростіший ремонт гальванічних батарей;
<LI> дізнаються про шкідливу дію викинутого гальванічного елемента на смітник;
<LI> вдосконалити вміння здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет та її зберігання;
<LI> представлятb результати своїх досліджень у вигляді вікі-статтей.
</UL>

=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності відповідно до теми навчального проекту проводяться батьківські збори з метою виявлення обізнаності учнів з досліджуваної теми та вмотивування їх до участі в дослідницькій роботі. Батьки отримують буклети з описом принципів проектної діяльності в навчально-виховному процесі для отримання дозволу на участь дітей у проектній діяльності.
<=== ! Вибачте за тимчасові незручності! Тут буде буклет для батьків. Зараз він в процесі створення (Escuela) !===>
Для встановлення рівня обізнаності учнів з пропонованої теми проекту та вибору групи, учням пропонуються презентація вчителя та таблиця "З-X-Д". Проводиться анкетування учнів за допомогою опитувальника.
Значна увага приділяється опрацюванню з учнями критеріїв та основних підходів до оцінювання результативності їх роботи в проекті. У процесі виконання завдань навчального проекту учні долучаються до самоконтролю організації власної діяльності ("Лист самооцінки в ході проекту", "Рефлексія: лист просування у проекті", "Лист консультацій", "Лист індивідуальної роботи в проекті") та взаємодії роботи в групі ("Критерії самооцінки роботи в групі"). Продовжують заповнюватись таблиці "ЗXД"
Після завершення роботи над проектом учням надається можливість презентувати на конференції створені інтелектуальні продукти. До оцінювання залучаються і самі учні, об’єднані у групи, які заповнюють бланки "Оцінювання проектів: розвиток самостійності і взаємодії". Крім того проводиться оцінювання виконаної практичної роботи учнів та контроль знань за допомогою опитувальних форм в онлайн режимі.

Реалізація проекту:
[https://docs.google.com/document/d/1cxxoChM-HisjftsjPOQ38Pz8lGg_vQLe6jjH8dIUqyo/edit | Оцінювання прикладу учнівської роботи]

=Діяльність учнів=
'''Етап 1'''
Спочатку поставте перед учнями Ключове запитання: Бути чи не бути? Можна провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати про причини, які призводять до втрати гальванічних елементів здатності заряджатися та накопичувати електричну енергію. Запитуємо в учнів, що ми традиційно робимо, якщо елемент вийшов з ладу? Учні також обмірковуватимуть це запитання наприкінці вивчення теми після виконання групових проектів.
Вчитель показує вступну презентацію, в ході якої та після неї варто провести з класом обговорення наступних запитань:
• Як виготовляються гальванічні елементи?
• Як можна відновити або максимально подовжити роботу гальванічного елемента
Учні мають розробити ідеї відновлення цих джерел живлення:
• Використовувати повторно акумулятори, але на пристроях, що споживають меншу потужність.
• Чи можна електричним способом відновити роботу акумулятора?
• Що робити з гальванічним елементом, який повністю вийшов з ладу?
Перед учнями ставиться наступне завдання: Учні працюють як інженери-технологи і збирають інформацію стосовно виготовлення та маркування різноманітних гальванічних елементів. Учні працюють як інженери-дослідники, які проводять експерименти по продовженню тривалості роботи різноманітних джерел живлення. Учні працюють як екологи, що з’ясовують шкідливий вплив розкладу хімічних елементів гальванічних батарей, вплив його на навколишнє середовище та способи утилізації. Учням повідомляється, що вони повинні розробити обґрунтування щодо використання акумуляторних батарей, способів продовження тривалості їхньої роботи та утилізації.
Учні об’єднуються в малі групи для розробки та впровадження учнівських проектів з відповідними
назвами «Технологи», «Реаніматори» та «Екофани».
'''Етап 2'''
Кожна група повинна визначити задачі у межах своєї групи – спланувати свою роботу, і почати збір необхідних матеріалів. Вчитель пропонує учням дати відповіді на запитання з «Опитувальника» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Знову ж, перевіряються одержані результати і вчитель змінює методи надання зворотнього зв’язку учням у процесі викладання, якщо є така необхідність. Учні розробляють критерії стосовно фізичних явищ, які вони будуть досліджувати.
Перед виконанням проекту вчитель пропонує переглянути презентацію і заповнити два документи З-Х-Д таблицю і організаційну діаграму. Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання
Учні повинні зустрітися в малих групах, щоб визначити умови, які вони вважають, необхідними для вирішення поставленого завдання. Учні створюють у Вікі-середовищі свою статті з відповідними тематичними підрозділами.
Перед виконанням роботи вчитель, використовуючи критерії, які запропоновані учнями та списки друкованих і електронних ресурсів, просить учнів розпочати оцінку різноманітних інформаційних джерел, які стосуються корисних копалин нікілю і літію, технології виробництва гальванічних елементів, екологічної небезпеки та утилізації акумуляторних батарей в иережі Інтернеті. Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів.
Пізніше учні відповідають на поставлені запитання, які містяться в формах-документах «Проект життя після смерті» для перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє відповіді на запитання та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів.
'''Етап 3'''
Використовуючи запитання з документу перевірки розуміння матеріалу, вчитель просить кожну групу розробити дизайн вікі-документа на якому будуть розміщуватися власні та загальні висновки. Учні будуть здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, зберігати потрібні сторінки, робити закладки в онлайових сервісах, перевіряти достовірність інформації за допомогою спеціальних форм. Пишуть і відсилають лист-прохання щодо використання певних фото-ресурсів авторам.
Учні здійснюють пошук необхідних ресурсів в мережі Інтернет та провадять спільну роботу над необхідними документами з використанням Google-сервісів. Дають відповіді на поставлені питання з «Опитувальника»
'''Етап 4'''
Вчитель проводить обговорення з учнями, щоб допомогти відповісти на будь-які питання, які у них виникли, а також перевіряє їх розуміння основних понять теми та питань, з якими у них виникли труднощі. Учні працюючи над вирішенням свого завданням з проекту аргументують його користь та діляться інформацією з іншими учням класу.
Вчитель роздає учням документ форму котролю, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне:
• Обґрунтування вибору дизайну
• Одну або кілька цифрових фотографій або відео-фрагментів
• Обговорення процесу і результатів роботи (включаючи вступ, процес усунення неполадок, результати виконання завдань та кінцеві думки та висновки)
• Подання висновків та іншу інформацію
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ «Форма оцінювання: Проект «Життя після смерті») та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. Вчитель має забезпечити достатній час для учнів, щоб вони могли виконати свої експериментальні частини.
'''Етап 5'''
У класі знову проводиться обговорення Ключового запитання: Бути чи не бути?
Учні повинні бути більш освіченими щодо факторів, які спонукають вчених досліджувати нові шляхи вирішення проблем.
Учні дають відповіді на питання з листа перевірки розуміння матеріалу.
Результати своїх досліджень учні презентують за вибором групам учнів молодшого класу, паралельних класів, батькам, керівникам навчального закладу.

=Відомості про автора=
[[Користувач:Escuela | Валерій Семенюк]]
==Фах, навчальний предмет==
фізик та інформатик
== Навчальний заклад==
НВК "Школа-садок "Софія"
==Місто, район, область==
Львів, Сихівський, Львівська
==Контактні дані==
e-mail: ''schoolSofia на gmail.com''

=Відомості про тренінг=
[[Тренінг за 10 версією Intel"Навчання для майбутнього". м. Львів, 26 березня - 31 березня 2012]]
==Дати проведення тренінгу==
26.03 - 31.03.2012
==Місце проведення тренінгу==
Львів, ЛОІППО, СЗШ №3

==Тренери==
[[Дементієвська Ніна]], [[Надія Манько]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-04T19:57:32Z

Escuela: /* Навчальні цілі */

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-04T19:53:06Z

Escuela: /* Опис оцінювання */

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-04T17:56:33Z

Escuela: /* Навчальні цілі */

Технологи

2012-04-04T17:39:38Z

Escuela: /* Автори проекту */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Учасники проекту==
Пікалов Борис, Ткачик Володимир

== Тема дослідження==

== Питання для дослідження==

== Гіпотеза дослідження ==

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-04-04T17:36:36Z

Escuela: /* Автори проекту */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Автори проекту==
Пікалов Борис, Ткачие Володимир

== Тема дослідження==

== Питання для дослідження==

== Гіпотеза дослідження ==

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-04-04T17:35:20Z

Escuela: /* Автори проекту */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Автори проекту==
Пікалов Борис

== Тема дослідження==

== Питання для дослідження==

== Гіпотеза дослідження ==

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-04-04T17:33:45Z

Escuela: /* Тема дослідження */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Автори проекту==

== Тема дослідження==

== Питання для дослідження==

== Гіпотеза дослідження ==

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-04-04T17:31:38Z

Escuela: /* Тема дослідження */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==
Природні запаси нікілю і літію в Україні

== Автори проекту==

== Тема дослідження==

== Питання для дослідження==

== Гіпотеза дослідження ==

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Технологи

2012-04-04T16:45:43Z

Escuela: /* Інформаційні джерела */

Технологія народження елементів 
[[Зображення:Geograf.gif]]

== Інформаційні джерела ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент] 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори] 
 

== Тема дослідження==

== Автори проекту==

== Тема дослідження==

== Питання для дослідження==

== Гіпотеза дослідження ==

== Мета дослідження==

== Результати дослідження==

== Висновки==

== Корисні посилання==

== Інші документи ==

[[Категорія:Шаблони]]
 
Родовища 
'''Нікель''' 
[[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]] 
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я]
 
<hr>
'''Літій''' 

[[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]]
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.

З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
 
[http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище]
 
Технологія виробництва 
[http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою] 
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді.

Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля.

2Ni + O2 = 2NiO

Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі. 
[http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю]
 
'''Відео''' 
[http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів] 
[http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей] 
[http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів] 

Маркування гальванічних елементів 

[[Зображення:Batteris.jpg]] 
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів]
 

== Основні типорозміри ==
Найбільш поширені розміри елементів живлення:

{|
! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва
|-
! [[Батарейка AAA|AAA]]
| R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика»
|-
! [[Батарейка AA|AA]]
| R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова»
|-
! [[Батарейка C|С]]
| R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня»
|-
! [[Батарейка D|D]]
| R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика»
|-
! [[Батарейка «Крона»|--]]
| 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона»
|-
! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]]
| [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна
|}

== Класифікація по типу хімічної реакції ==

{| border=1
! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки
|-
! Первинні
| [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці.
| Вища ємність і/або дешевше.
| Одноразове застосування.
|-
! Вторинні
| [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації.
| Багатократне застосування, перезаряджаємі.
| Нижча ємність і/або дорожче.
|}
 
Висновки 
<OL>
<LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
<LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
<LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
<LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
<LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
</OL>
 
<hr size=4>
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
<hr size=4>
 
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]] 
[[Категорія: 10 версія]]

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-03T20:55:58Z

Escuela: /* Опис оцінювання */

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-03T20:54:13Z

Escuela: /* Опис оцінювання */

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-03T20:46:25Z

Escuela: /* Опис оцінювання */

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-03T20:39:23Z

Escuela: /* Навчальні цілі */

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-03T20:36:47Z

Escuela: /* Навчальні цілі */

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-03T20:25:58Z

Escuela: /* Навчальні цілі */

Портфоліо "Семенюка В.М. до проекту "Життя після смерті"

2012-04-03T20:13:06Z

Escuela: /* Життя після смерті */