Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Користувач:Elena-kicha

2012-12-06T18:27:48Z

Elena-kicha:

'''Прикладні задачі математики.
Роль методу проектів.'''

Головне завдання шкільного курсу математики, як і викладачів математики;- підготувати учнів до вступу в доросле життя, показати, що математика - це не сухі цифри та функції, математика- це те, що оточує нас кожного дня.
Зокрема, Державний стандарт базової та повної середньої освіти визначає основними цілями освітньої галузі «Математика» :
• ''опанування учнями системою математичних знань, вмінь та навичок, необхідних у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння на сучасному рівні предметів природничо-наукового та гуманітарного циклів, забезпечення неперервної освіти протягом життя;
• формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї та методи математики, про її роль у пізнанні дійсності;
інтелектуальний розвиток учнів тощо.''
Результати досліджень міжнародних організацій засвідчують,що значна частина учнів вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в реальному житті.

На власному досвіді переконалась,що учні неохоче розв`язують задачі практичного змісту, які зустрічаються в підручниках та передбачені програмою з математики. Причиною вважаю той факт, що математику та життя діти сприймають окремо.
Проблема дійсно існує, розв'язання її бачу в необхідності розширення прикладної спрямованості змісту курсу «Математика».

Слід організовувати викладання математики так, щоб воно було захоплюючим, потрібним, цікавим. Тобто, реалізовувати прикладну спрямованість шкільного курсу математики. Це можливо здійснити, ідучи такими шляхами:
- ''починаючи з початкової освіти, розкривати значення математики в пізнанні навколишнього світу;
- програми шкільного курсу з різних дисциплін повинні бути узгоджені в часі та за темпами вивчення;
- наповнити підручники та дидактичні матеріали задачами прикладного змісту;
- знайомити учнів зі сторінками життя та творчості відомих людей та роллю математики в їхньому житті.''
Аналізуючи дослідження науковців в методиці навчання математики, слід зазначити, що поняття прикладної та практичної спрямованості математики дещо різняться.

Прикладна математика - область математики, яка розглядає застосування математичних методів, алгоритмів в інших областях науки та практики. Тому в питанні, що є прикладною математикою, неможливо встановити чітку логічну класифікацію. Математичні методи застосовують найчастіше до розвязання практичних задач шляхом складання математичної моделі, системи.

Сутність практичної спрямованості шкільного курсу математики полягає в орієнтації цілей, змісту і засобів навчання математики у напрямку:
• ''здійснення цілеспрямованих змістових і методологічних зв'язків математики з практикою;
• набуття учнями у процесі математичного моделювання знань, умінь і навичок, які будуть використовуватись ними у повсякденному житті, в майбутній професійній діяльності. Прикладні задачі – один із дієвих і ефективних засобів для формування в учнів вмінь і навичок застосовувати набуті в шкільному курсі математики знання і вміння в нестандартних ситуаціях.''

Прикладна задача повинна відповідати таким вимогам:
• ''питання задачі формулюється так, як воно зазвичай формулюється у житті;
• розв’язок задачі демонструє практичне застосування математичних ідей у різних галузях;
• зміст задачі повинен викликати в учнів пізнавальний інтерес;
• дані та шукані величини задачі мають бути реальними, узятими з життя.''

Виходячи з вищесказаного, означення прикладної задачі математики та задачі практичного змісту в шкільному курсі математики можна ототожнити.
Аналізуючи питання ролі прикладних задач в шкільному курсі математики, я замислилась, як краще продемонструвати практичне застосування математичних ідей та методів, як проілюструвати матеріал, як зацікавити дітей та підказати вихід із скрутних життєвих становищ, використовуючи математичні знання.
Одним із способів вирішення цього питання є демонстрація звязку математики з іншими науками. Адже міжпредметні звязки- це ніби мости між навчальними предметами, мости, які сприяють побудові цілісної системи навчання на основі спільності змісту знань та методів наукового пізнання.
Перед нами постає наступне питання: як організувати роботу на уроці та в позаурочний час, щоб міжпредметні зв`язки постійно розширювались та , водночас, ставали тіснішими? Моє бачення вирішення даного питання- використання методу проектів при розвязанні прикладних задач математики.
По-перше, метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання.

По- друге, метод не є принципово новим в педагогіці (виник у 20-тих роках минулого століття і довів свою ефективність).
По-третє, його використання в навчально-виховному процесі допомагає дітям подолати бар`єр між теорією і практикою.
Слово «проект» (у перекладі з латинської «кинутий вперед») означає план, задум організації, влаштування, заснування будь-чого, тобто, прообраз якого-небудь об'єкту, виду діяльності,тощо.

Є. Кагаров ще на початку минулого століття визначив типові ознаки методу проектів:
1. ''Основний принцип; вихідним пунктом навчання є інтереси дітей.
2. Шкільні проекти є ніби копіями господарського життя країни, чим зумовлюється підпорядкування їм шкільних предметів.
3. Велике педагогічне значення мають принцип самостійності та робота учня від щирого серця.
4. Проект- це поєднання теорії і практики. Він полягає не тільки в постановці певного розумового завдання, а й у практичному його виконанні.''

Якщо метод проектів розглядати в сьгоденні, то слід зазначити такі ознаки:
- ''розв`язується певна проблема;
- результати мають практичну, теоретичну чи пізнавальну значущість для учнів;
- має місце діяльність учнів (самостійна, парна, групова);
- учні займаються дослідницькою роботою;
- зберігаються міжпредметні зв`язки.''

Порівнюючи дві ознаки методу проектів, дані з проміжком майже в століття, ще раз можна впевнитись, що даний метод має право на існування та розвиток.
Передбачаю реакцію скептиків на мою статтю і хочу поділитися деяким досвідом з цього питання. Працюючи над темою самоосвітньої роботи « Роль методу проектів в розвязанні прикладних задач математики», я впевнилася, що саме поняття проекту передбачає неосяжне поле діяльності. Крім того, на поточних уроках, диференціюючи домашнє завдання, можна використовувати елементи проектної технології.
Так, у 5 класі, при вивченні теми « Відсотки» було проведено дослідницький міні-проект «Які солодощі корисні?» . Дітям було запропоновано принести на урок обгортку від улюблених солодощів. На уроці досліджувався відсотковий вміст білків, жирів та вуглеводів в солодощах. Подібний міні- проект можна провести в 6 класі.

8 клас. У кінці навчального року було завершено творчий, міжпредметний, колективний,довготривалий проект « Прикладні задачі планіметріі.» Результатом проекту став навчальний посібник прикладних задач планіметрії, розроблений учнями класу.
11 клас. При вивченні теми «Похідна» на уроках використовуються елементи проектної діяльності при розв`язанні прикладних фізичних задач.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що сучасний вчитель математики, втілюючи в життя Державний стандарт базової та повної середньої освіти в галузі «Математика» , акцентуючи увагу учнів на звязок математики з життям, викликає у дітей інтерес до навчання ,поглиблює знання з математики, розширює кругозір учнів, розвиває інтерес до вивчення природничих наук, абстрактне мислення.

Створюються умови для розвитку пізнавального інтересу до точних і природничих наук, дослідницької діяльності з врахуванням інтеграції наочних знань і досвіду.

Використання методу проектів при вивченні математики та розвязанні прикладних задач сприяє:
- ''засвоєнню певної системи знань за допомогою моделювання і дослідження реальних ситуацій;
- розвитку ситуаційного, аналітичного, логічного мислення;
- формуванню творчого мислення і здатності відстоювати свою думку;
- створенню умов для особистісного зростання і професійного самовизначення.''

У повсякденному житті іноді виникають такі складні ситуації, вихід з яких нібито неможливий. І тільки мистецтво застосування математичних ідей та методів допоможе знайти вихід.

Користувач:Elena-kicha

2012-12-06T18:23:59Z

Elena-kicha:

'''Прикладні задачі математики.
Роль методу проектів.'''

Головне завдання шкільного курсу математики, як і викладачів математики;- підготувати учнів до вступу в доросле життя, показати, що математика - це не сухі цифри та функції, математика- це те, що оточує нас кожного дня.
Зокрема, Державний стандарт базової та повної середньої освіти визначає основними цілями освітньої галузі «Математика» :
• ''опанування учнями системою математичних знань, вмінь та навичок, необхідних у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння на сучасному рівні предметів природничо-наукового та гуманітарного циклів, забезпечення неперервної освіти протягом життя;
• формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї та методи математики, про її роль у пізнанні дійсності;
інтелектуальний розвиток учнів тощо.''
Результати досліджень міжнародних організацій засвідчують,що значна частина учнів вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в реальному житті.

На власному досвіді переконалась,що учні неохоче розв`язують задачі практичного змісту, які зустрічаються в підручниках та передбачені програмою з математики. Причиною вважаю той факт, що математику та життя діти сприймають окремо.
Проблема дійсно існує, розв`язання її бачу в необхідності розширення прикладної спрямованості змісту курсу « Математика».

Слід організовувати викладання математики так, щоб воно було захоплюючим, потрібним, цікавим. Тобто, реалізовувати прикладну спрямованість шкільного курсу математики. Це можливо здійснити ,ідучи такими шляхами:
- ''починаючи з початкової освіти, розкривати значення математики в пізнанні навколишнього світу;
- програми шкільного курсу з різних дисциплін повинні бути узгоджені в часі та за темпами вивчення;
- наповнити підручники та дидактичні матеріали задачами прикладного змісту;
- знайомити учнів зі сторінками життя та творчості відомих людей та роллю математики в їхньому житті.''
Аналізуючи дослідження науковців в методиці навчання математики, слід зазначити, що поняття прикладної та практичної спрямованості математики дещо різняться.

Прикладна математика- область математики, яка розглядає застосування математичних методів, алгоритмів в інших областях науки та практики. Тому в питанні, що є прикладною математикою, неможливо встановити чітку логічну класифікацію. Математичні методи застосовують найчастіше до розвязання практичних задач шляхом складання математичної моделі, системи.

Сутність практичної спрямованості шкільного курсу математики полягає в орієнтації цілей, змісту і засобів навчання математики у напрямку:
• ''здійснення цілеспрямованих змістових і методологічних зв'язків математики з практикою;
• набуття учнями у процесі математичного моделювання знань, умінь і навичок, які будуть використовуватись ними у повсякденному житті, в майбутній професійній діяльності. Прикладні задачі – один із дієвих і ефективних засобів для формування в учнів вмінь і навичок застосовувати набуті в шкільному курсі математики знання і вміння в нестандартних ситуаціях.''

Прикладна задача повинна відповідати таким вимогам:
• ''питання задачі формулюється так, як воно зазвичай формулюється у житті;
• розв’язок задачі демонструє практичне застосування математичних ідей у різних галузях;
• зміст задачі повинен викликати в учнів пізнавальний інтерес;
• дані та шукані величини задачі мають бути реальними, узятими з життя.''

Виходячи з вищесказаного, означення прикладної задачі математики та задачі практичного змісту в шкільному курсі математики можна ототожнити.
Аналізуючи питання ролі прикладних задач в шкільному курсі математики, я замислилась, як краще продемонструвати практичне застосування математичних ідей та методів, як проілюструвати матеріал, як зацікавити дітей та підказати вихід із скрутних життєвих становищ, використовуючи математичні знання.
Одним із способів вирішення цього питання є демонстрація звязку математики з іншими науками. Адже міжпредметні звязки- це ніби мости між навчальними предметами, мости, які сприяють побудові цілісної системи навчання на основі спільності змісту знань та методів наукового пізнання.
Перед нами постає наступне питання: як організувати роботу на уроці та в позаурочний час, щоб міжпредметні зв`язки постійно розширювались та , водночас, ставали тіснішими? Моє бачення вирішення даного питання- використання методу проектів при розвязанні прикладних задач математики.
По-перше, метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання.

По- друге,метод не є принципово новим в педагогіці (виник у 20-тих роках минулого століття і довів свою ефективність).
По-третє, його використання в навчально-виховному процесі допомагає дітям подолати бар`єр між теорією і практикою.
Слово «проект» (у перекладі з латинської «кинутий вперед») означає план, задум організації, влаштування, заснування будь-чого, тобто, прообраз якого-небудь об`єкту,виду діяльності,тощо.

Є. Кагаров ще на початку минулого століття визначив типові ознаки методу проектів:
1. ''Основний принцип; вихідним пунктом навчання є інтереси дітей.
2. Шкільні проекти є ніби копіями господарського життя країни, чим зумовлюється підпорядкування їм шкільних предметів.
3. Велике педагогічне значення мають принцип самостійності та робота учня від щирого серця.
4. Проект- це поєднання теорії і практики. Він полягає не тільки в постановці певного розумового завдання, а й у практичному його виконанні.''

Якщо метод проектів розглядати в сьгоденні, то слід зазначити такі ознаки:
- розв`язується певна проблема;
- результати мають практичну, теоретичну чи пізнавальну значущість для учнів;
- має місце діяльність учнів (самостійна, парна, групова);
- учні займаються дослідницькою роботою;
- зберігаються міжпредметні зв`язки.

Порівнюючи дві ознаки методу проектів, дані з проміжком майже в століття, ще раз можна впевнитись, що даний метод має право на існування та розвиток.
Передбачаю реакцію скептиків на мою статтю і хочу поділитися деяким досвідом з цього питання. Працюючи над темою самоосвітньої роботи « Роль методу проектів в розвязанні прикладних задач математики», я впевнилася, що саме поняття проекту передбачає неосяжне поле діяльності. Крім того, на поточних уроках, диференціюючи домашнє завдання, можна використовувати елементи проектної технології.
Так, у 5 класі, при вивченні теми « Відсотки» було проведено дослідницький міні-проект «Які солодощі корисні?» . Дітям було запропоновано принести на урок обгортку від улюблених солодощів. На уроці досліджувався відсотковий вміст білків, жирів та вуглеводів в солодощах. Подібний міні- проект можна провести в 6 класі.

8 клас. У кінці навчального року було завершено творчий, міжпредметний, колективний,довготривалий проект « Прикладні задачі планіметріі.» Результатом проекту став навчальний посібник прикладних задач планіметрії, розроблений учнями класу.
11 клас. При вивченні теми «Похідна» на уроках використовуються елементи проектної діяльності при розв`язанні прикладних фізичних задач.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що сучасний вчитель математики, втілюючи в життя Державний стандарт базової та повної середньої освіти в галузі «Математика» , акцентуючи увагу учнів на звязок математики з життям, викликає у дітей інтерес до навчання ,поглиблює знання з математики, розширює кругозір учнів, розвиває інтерес до вивчення природничих наук, абстрактне мислення.

Створюються умови для розвитку пізнавального інтересу до точних і природничих наук, дослідницької діяльності з врахуванням інтеграції наочних знань і досвіду.

Використання методу проектів при вивченні математики та розвязанні прикладних задач сприяє:
- ''засвоєнню певної системи знань за допомогою моделювання і дослідження реальних ситуацій;
- розвитку ситуаційного, аналітичного, логічного мислення;
- формуванню творчого мислення і здатності відстоювати свою думку;
- створенню умов для особистісного зростання і професійного самовизначення.''

У повсякденному житті іноді виникають такі складні ситуації, вихід з яких нібито неможливий. І тільки мистецтво застосування математичних ідей та методів допоможе знайти вихід.

Користувач:Elena-kicha

2012-12-06T18:22:01Z

Elena-kicha:

'''Прикладні задачі математики.
Роль методу проектів.'''

Головне завдання шкільного курсу математики, як і викладачів математики;- підготувати учнів до вступу в доросле життя, показати, що математика - це не сухі цифри та функції, математика- це те, що оточує нас кожного дня.
Зокрема, Державний стандарт базової та повної середньої освіти визначає основними цілями освітньої галузі «Математика» :
• опанування учнями системою математичних знань, вмінь та навичок, необхідних у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння на сучасному рівні предметів природничо-наукового та гуманітарного циклів, забезпечення неперервної освіти протягом життя;
• формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї та методи математики, про її роль у пізнанні дійсності;
інтелектуальний розвиток учнів тощо.
Результати досліджень міжнародних організацій засвідчують,що значна частина учнів вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в реальному житті.

На власному досвіді переконалась,що учні неохоче розв`язують задачі практичного змісту, які зустрічаються в підручниках та передбачені програмою з математики. Причиною вважаю той факт, що математику та життя діти сприймають окремо.
Проблема дійсно існує, розв`язання її бачу в необхідності розширення прикладної спрямованості змісту курсу « Математика».

Слід організовувати викладання математики так, щоб воно було захоплюючим, потрібним, цікавим. Тобто, реалізовувати прикладну спрямованість шкільного курсу математики. Це можливо здійснити ,ідучи такими шляхами:
- починаючи з початкової освіти, розкривати значення математики в пізнанні навколишнього світу;
- програми шкільного курсу з різних дисциплін повинні бути узгоджені в часі та за темпами вивчення;
- наповнити підручники та дидактичні матеріали задачами прикладного змісту;
- знайомити учнів зі сторінками життя та творчості відомих людей та роллю математики в їхньому житті.
Аналізуючи дослідження науковців в методиці навчання математики, слід зазначити, що поняття прикладної та практичної спрямованості математики дещо різняться.

Прикладна математика- область математики, яка розглядає застосування математичних методів, алгоритмів в інших областях науки та практики. Тому в питанні, що є прикладною математикою, неможливо встановити чітку логічну класифікацію. Математичні методи застосовують найчастіше до розвязання практичних задач шляхом складання математичної моделі, системи.

Сутність практичної спрямованості шкільного курсу математики полягає в орієнтації цілей, змісту і засобів навчання математики у напрямку:
• здійснення цілеспрямованих змістових і методологічних зв'язків математики з практикою;
• набуття учнями у процесі математичного моделювання знань, умінь і навичок, які будуть використовуватись ними у повсякденному житті, в майбутній професійній діяльності. Прикладні задачі – один із дієвих і ефективних засобів для формування в учнів вмінь і навичок застосовувати набуті в шкільному курсі математики знання і вміння в нестандартних ситуаціях.

Прикладна задача повинна відповідати таким вимогам:
• питання задачі формулюється так, як воно зазвичай формулюється у житті;
• розв’язок задачі демонструє практичне застосування математичних ідей у різних галузях;
• зміст задачі повинен викликати в учнів пізнавальний інтерес;
дані та шукані величини задачі мають бути реальними, узятими з життя.

Виходячи з вищесказаного, означення прикладної задачі математики та задачі практичного змісту в шкільному курсі математики можна ототожнити.
Аналізуючи питання ролі прикладних задач в шкільному курсі математики, я замислилась, як краще продемонструвати практичне застосування математичних ідей та методів, як проілюструвати матеріал, як зацікавити дітей та підказати вихід із скрутних життєвих становищ, використовуючи математичні знання.
Одним із способів вирішення цього питання є демонстрація звязку математики з іншими науками. Адже міжпредметні звязки- це ніби мости між навчальними предметами, мости, які сприяють побудові цілісної системи навчання на основі спільності змісту знань та методів наукового пізнання.
Перед нами постає наступне питання: як організувати роботу на уроці та в позаурочний час, щоб міжпредметні зв`язки постійно розширювались та , водночас, ставали тіснішими? Моє бачення вирішення даного питання- використання методу проектів при розвязанні прикладних задач математики.
По-перше, метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання.

По- друге,метод не є принципово новим в педагогіці (виник у 20-тих роках минулого століття і довів свою ефективність).
По-третє, його використання в навчально-виховному процесі допомагає дітям подолати бар`єр між теорією і практикою.
Слово «проект» (у перекладі з латинської «кинутий вперед») означає план, задум організації, влаштування, заснування будь-чого, тобто, прообраз якого-небудь об`єкту,виду діяльності,тощо.

Є. Кагаров ще на початку минулого століття визначив типові ознаки методу проектів:
1. Основний принцип; вихідним пунктом навчання є інтереси дітей.
2. Шкільні проекти є ніби копіями господарського життя країни, чим зумовлюється підпорядкування їм шкільних предметів.
3. Велике педагогічне значення мають принцип самостійності та робота учня від щирого серця.
4. Проект- це поєднання теорії і практики. Він полягає не тільки в постановці певного розумового завдання, а й у практичному його виконанні.

Якщо метод проектів розглядати в сьгоденні, то слід зазначити такі ознаки:
- розв`язується певна проблема;
- результати мають практичну, теоретичну чи пізнавальну значущість для учнів;
- має місце діяльність учнів (самостійна, парна, групова);
- учні займаються дослідницькою роботою;
- зберігаються міжпредметні зв`язки.

Порівнюючи дві ознаки методу проектів, дані з проміжком майже в століття, ще раз можна впевнитись, що даний метод має право на існування та розвиток.
Передбачаю реакцію скептиків на мою статтю і хочу поділитися деяким досвідом з цього питання. Працюючи над темою самоосвітньої роботи « Роль методу проектів в розвязанні прикладних задач математики», я впевнилася, що саме поняття проекту передбачає неосяжне поле діяльності. Крім того, на поточних уроках, диференціюючи домашнє завдання, можна використовувати елементи проектної технології.
Так, у 5 класі, при вивченні теми « Відсотки» було проведено дослідницький міні-проект «Які солодощі корисні?» . Дітям було запропоновано принести на урок обгортку від улюблених солодощів. На уроці досліджувався відсотковий вміст білків, жирів та вуглеводів в солодощах. Подібний міні- проект можна провести в 6 класі.

8 клас. У кінці навчального року було завершено творчий, міжпредметний, колективний,довготривалий проект « Прикладні задачі планіметріі.» Результатом проекту став навчальний посібник прикладних задач планіметрії, розроблений учнями класу.
11 клас. При вивченні теми «Похідна» на уроках використовуються елементи проектної діяльності при розв`язанні прикладних фізичних задач.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що сучасний вчитель математики, втілюючи в життя Державний стандарт базової та повної середньої освіти в галузі «Математика» , акцентуючи увагу учнів на звязок математики з життям, викликає у дітей інтерес до навчання ,поглиблює знання з математики, розширює кругозір учнів, розвиває інтерес до вивчення природничих наук, абстрактне мислення.

Створюються умови для розвитку пізнавального інтересу до точних і природничих наук, дослідницької діяльності з врахуванням інтеграції наочних знань і досвіду.

Використання методу проектів при вивченні математики та розвязанні прикладних задач сприяє:
- засвоєнню певної системи знань за допомогою моделювання і дослідження реальних ситуацій;
- розвитку ситуаційного, аналітичного, логічного мислення;
- формуванню творчого мислення і здатності відстоювати свою думку;
- створенню умов для особистісного зростання і професійного самовизначення.

У повсякденному житті іноді виникають такі складні ситуації, вихід з яких нібито неможливий. І тільки мистецтво застосування математичних ідей та методів допоможе знайти вихід.

Користувач:Elena-kicha

2012-12-06T18:18:50Z

Elena-kicha: Створена сторінка: '''Прикладні задачі математики. Роль методу проектів.''' Головне завдання шкільного кур...

'''Прикладні задачі математики.
Роль методу проектів.'''

Головне завдання шкільного курсу математики, як і викладачів математики;- підготувати учнів до вступу в доросле життя, показати, що математика - це не сухі цифри та функції, математика- це те, що оточує нас кожного дня.
Зокрема, Державний стандарт базової та повної середньої освіти визначає основними цілями освітньої галузі «Математика» :
• опанування учнями системою математичних знань, вмінь та навичок, необхідних у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння на сучасному рівні предметів природничо-наукового та гуманітарного циклів, забезпечення неперервної освіти протягом життя;
• формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї та методи математики, про її роль у пізнанні дійсності;
інтелектуальний розвиток учнів тощо.
Результати досліджень міжнародних організацій засвідчують,що значна частина учнів вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в реальному житті.
На власному досвіді переконалась,що учні неохоче розв`язують задачі практичного змісту, які зустрічаються в підручниках та передбачені програмою з математики. Причиною вважаю той факт, що математику та життя діти сприймають окремо.
Проблема дійсно існує, розв`язання її бачу в необхідності розширення прикладної спрямованості змісту курсу « Математика».
Слід організовувати викладання математики так, щоб воно було захоплюючим, потрібним, цікавим. Тобто, реалізовувати прикладну спрямованість шкільного курсу математики. Це можливо здійснити ,ідучи такими шляхами:
- починаючи з початкової освіти, розкривати значення математики в пізнанні навколишнього світу;
- програми шкільного курсу з різних дисциплін повинні бути узгоджені в часі та за темпами вивчення;
- наповнити підручники та дидактичні матеріали задачами прикладного змісту;
- знайомити учнів зі сторінками життя та творчості відомих людей та роллю математики в їхньому житті.
Аналізуючи дослідження науковців в методиці навчання математики, слід зазначити, що поняття прикладної та практичної спрямованості математики дещо різняться.
Прикладна математика- область математики, яка розглядає застосування математичних методів, алгоритмів в інших областях науки та практики. Тому в питанні, що є прикладною математикою, неможливо встановити чітку логічну класифікацію. Математичні методи застосовують найчастіше до розвязання практичних задач шляхом складання математичної моделі, системи.
Сутність практичної спрямованості шкільного курсу математики полягає в орієнтації цілей, змісту і засобів навчання математики у напрямку:
• здійснення цілеспрямованих змістових і методологічних зв'язків математики з практикою;
• набуття учнями у процесі математичного моделювання знань, умінь і навичок, які будуть використовуватись ними у повсякденному житті, в майбутній професійній діяльності. Прикладні задачі – один із дієвих і ефективних засобів для формування в учнів вмінь і навичок застосовувати набуті в шкільному курсі математики знання і вміння в нестандартних ситуаціях.
Прикладна задача повинна відповідати таким вимогам:
• питання задачі формулюється так, як воно зазвичай формулюється у житті;
• розв’язок задачі демонструє практичне застосування математичних ідей у різних галузях;
• зміст задачі повинен викликати в учнів пізнавальний інтерес;
дані та шукані величини задачі мають бути реальними, узятими з життя.
Виходячи з вищесказаного, означення прикладної задачі математики та задачі практичного змісту в шкільному курсі математики можна ототожнити.
Аналізуючи питання ролі прикладних задач в шкільному курсі математики, я замислилась, як краще продемонструвати практичне застосування математичних ідей та методів, як проілюструвати матеріал, як зацікавити дітей та підказати вихід із скрутних життєвих становищ, використовуючи математичні знання.
Одним із способів вирішення цього питання є демонстрація звязку математики з іншими науками. Адже міжпредметні звязки- це ніби мости між навчальними предметами, мости, які сприяють побудові цілісної системи навчання на основі спільності змісту знань та методів наукового пізнання.
Перед нами постає наступне питання: як організувати роботу на уроці та в позаурочний час, щоб міжпредметні зв`язки постійно розширювались та , водночас, ставали тіснішими? Моє бачення вирішення даного питання- використання методу проектів при розвязанні прикладних задач математики.
По-перше, метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання.
По- друге,метод не є принципово новим в педагогіці (виник у 20-тих роках минулого століття і довів свою ефективність).
По-третє, його використання в навчально-виховному процесі допомагає дітям подолати бар`єр між теорією і практикою.
Слово «проект» (у перекладі з латинської «кинутий вперед») означає план, задум організації, влаштування, заснування будь-чого, тобто, прообраз якого-небудь об`єкту,виду діяльності,тощо.
Є. Кагаров ще на початку минулого століття визначив типові ознаки методу проектів:
1. Основний принцип; вихідним пунктом навчання є інтереси дітей.
2. Шкільні проекти є ніби копіями господарського життя країни, чим зумовлюється підпорядкування їм шкільних предметів.
3. Велике педагогічне значення мають принцип самостійності та робота учня від щирого серця.
4. Проект- це поєднання теорії і практики. Він полягає не тільки в постановці певного розумового завдання, а й у практичному його виконанні.
Якщо метод проектів розглядати в сьгоденні, то слід зазначити такі ознаки:
- розв`язується певна проблема;
- результати мають практичну, теоретичну чи пізнавальну значущість для учнів;
- має місце діяльність учнів (самостійна, парна, групова);
- учні займаються дослідницькою роботою;
- зберігаються міжпредметні зв`язки.
Порівнюючи дві ознаки методу проектів, дані з проміжком майже в століття, ще раз можна впевнитись, що даний метод має право на існування та розвиток.
Передбачаю реакцію скептиків на мою статтю і хочу поділитися деяким досвідом з цього питання. Працюючи над темою самоосвітньої роботи « Роль методу проектів в розвязанні прикладних задач математики», я впевнилася, що саме поняття проекту передбачає неосяжне поле діяльності. Крім того, на поточних уроках, диференціюючи домашнє завдання, можна використовувати елементи проектної технології.
Так, у 5 класі, при вивченні теми « Відсотки» було проведено дослідницький міні-проект «Які солодощі корисні?» . Дітям було запропоновано принести на урок обгортку від улюблених солодощів. На уроці досліджувався відсотковий вміст білків, жирів та вуглеводів в солодощах. Подібний міні- проект можна провести в 6 класі.
8 клас. У кінці навчального року було завершено творчий, міжпредметний, колективний,довготривалий проект « Прикладні задачі планіметріі.» Результатом проекту став навчальний посібник прикладних задач планіметрії, розроблений учнями класу.
11 клас. При вивченні теми «Похідна» на уроках використовуються елементи проектної діяльності при розв`язанні прикладних фізичних задач.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що сучасний вчитель математики, втілюючи в життя Державний стандарт базової та повної середньої освіти в галузі «Математика» , акцентуючи увагу учнів на звязок математики з життям, викликає у дітей інтерес до навчання ,поглиблює знання з математики, розширює кругозір учнів, розвиває інтерес до вивчення природничих наук, абстрактне мислення .
Створюються умови для розвитку пізнавального інтересу до точних і природничих наук, дослідницької діяльності з врахуванням інтеграції наочних знань і досвіду.
Використання методу проектів при вивченні математики та розвязанні прикладних задач сприяє
засвоєнню певної системи знань за допомогою моделювання і дослідження реальних ситуацій;
розвитку ситуаційного, аналітичного, логічного мислення;
формуванню творчого мислення і здатності відстоювати свою думку;
створенню умов для особистісного зростання і професійного самовизначення.
У повсякденному житті іноді виникають такі складні ситуації, вихід з яких нібито неможливий. І тільки мистецтво застосування математичних ідей та методів допоможе знайти вихід.

Файл:Urok 6.jpg

2012-12-06T18:15:16Z

Elena-kicha: При роботі над проектами чимало запитань до вчителя, друзів

При роботі над проектами чимало запитань до вчителя, друзів

Файл:Urok 11.jpg

2012-12-06T18:13:13Z

Elena-kicha: І Теоретики і Романтики мають про що доповісти класу

І Теоретики і Романтики мають про що доповісти класу

Файл:Urok 10.jpg

2012-12-06T18:12:03Z

Elena-kicha: Координатор роботи над проектом знайомить учнів із самими цікавими задачами

Координатор роботи над проектом знайомить учнів із самими цікавими задачами

Файл:Urok 9.jpg

2012-12-06T18:11:14Z

Elena-kicha: Про цікаві задачі з планіметрії доповідають члени групи Практиків

Про цікаві задачі з планіметрії доповідають члени групи Практиків

Файл:Urok 8.jpg

2012-12-06T18:10:13Z

Elena-kicha: Член групи дослідників із захопленням розкриває суть своєї роботи у проекті

Член групи дослідників із захопленням розкриває суть своєї роботи у проекті

Файл:Urok 7.jpg

2012-12-06T18:08:57Z

Elena-kicha: Учасник групи дослідників розкриває свої знахідки у проекті

Учасник групи дослідників розкриває свої знахідки у проекті

Файл:Urok 5.jpg

2012-12-06T18:07:47Z

Elena-kicha: Учні творчо працювали над проектом та з інтересом слухали звіти чвоїх однокласників

Учні творчо працювали над проектом та з інтересом слухали звіти чвоїх однокласників

Файл:Urok 4.jpg

2012-12-06T18:06:35Z

Elena-kicha: На уроці захисту учнівських проектів

На уроці захисту учнівських проектів

Файл:Urok 3.jpg

2012-12-06T18:05:32Z

Elena-kicha: Презентація групи теоретиків проекту “Прикладні задачі планіметрії“

Презентація групи теоретиків проекту “Прикладні задачі планіметрії“

Файл:Urok 2.jpg

2012-12-06T18:05:02Z

Elena-kicha: Презентація групи теоретиків проекту “Прикладні задачі планіметрії“

Презентація групи теоретиків проекту “Прикладні задачі планіметрії“

Файл:Urok 1.jpg

2012-12-06T18:03:12Z

Elena-kicha: На уроці геометрії учні захищали результати своїх досліджень по проекту "Прикладні задачі з планіметрії"

На уроці геометрії учні захищали результати своїх досліджень по проекту "Прикладні задачі з планіметрії"