Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-23T09:37:51Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Тренери */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=
Навчальний проект з математики для учнів 9 класу виконується підчас вивчення теми «Квадратична функція». В проекті розглядаються способи побудови квадратичної функції, її застосування в різних областях, історію виникнення квадратичної функції. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють блог. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю.
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.

=План вивчення теми (вставити файл)=
[https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYUlaUnBGWWxUQ1k/edit?usp=sharing план вивчення теми]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Ольга Суховій

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель, математика

==Навчальний заклад==
КУ Сумська загальноосвітня школаІ-ІІІступенів №27, м.Суми, Сумська область

==Місто\село, район, область==
м.Суми, Сумська область

==Контактні дані==
olgasuh030270@gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
З 19.08.2013 по 25.08.2013

==Місце проведення тренінгу==
[http://school27.at.ua/index/0-2 '''Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27,м. Суми, Сумської області''']

==Тренери==
Ніколаєнко Світлана Петрівна
Герасименко Наталія Вікторівна
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-23T09:35:53Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Місце проведення тренінгу */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=
Навчальний проект з математики для учнів 9 класу виконується підчас вивчення теми «Квадратична функція». В проекті розглядаються способи побудови квадратичної функції, її застосування в різних областях, історію виникнення квадратичної функції. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють блог. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю.
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.

=План вивчення теми (вставити файл)=
[https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYUlaUnBGWWxUQ1k/edit?usp=sharing план вивчення теми]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Ольга Суховій

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель, математика

==Навчальний заклад==
КУ Сумська загальноосвітня школаІ-ІІІступенів №27, м.Суми, Сумська область

==Місто\село, район, область==
м.Суми, Сумська область

==Контактні дані==
olgasuh030270@gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
З 19.08.2013 по 25.08.2013

==Місце проведення тренінгу==
[http://school27.at.ua/index/0-2 '''Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27,м. Суми, Сумської області''']

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-23T09:32:37Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Дати проведення тренінгу */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=
Навчальний проект з математики для учнів 9 класу виконується підчас вивчення теми «Квадратична функція». В проекті розглядаються способи побудови квадратичної функції, її застосування в різних областях, історію виникнення квадратичної функції. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють блог. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю.
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.

=План вивчення теми (вставити файл)=
[https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYUlaUnBGWWxUQ1k/edit?usp=sharing план вивчення теми]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Ольга Суховій

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель, математика

==Навчальний заклад==
КУ Сумська загальноосвітня школаІ-ІІІступенів №27, м.Суми, Сумська область

==Місто\село, район, область==
м.Суми, Сумська область

==Контактні дані==
olgasuh030270@gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
З 19.08.2013 по 25.08.2013

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-23T09:31:08Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Місто\село, район, область */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=
Навчальний проект з математики для учнів 9 класу виконується підчас вивчення теми «Квадратична функція». В проекті розглядаються способи побудови квадратичної функції, її застосування в різних областях, історію виникнення квадратичної функції. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють блог. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю.
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.

=План вивчення теми (вставити файл)=
[https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYUlaUnBGWWxUQ1k/edit?usp=sharing план вивчення теми]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Ольга Суховій

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель, математика

==Навчальний заклад==
КУ Сумська загальноосвітня школаІ-ІІІступенів №27, м.Суми, Сумська область

==Місто\село, район, область==
м.Суми, Сумська область

==Контактні дані==
olgasuh030270@gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-23T09:30:28Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Навчальний заклад */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=
Навчальний проект з математики для учнів 9 класу виконується підчас вивчення теми «Квадратична функція». В проекті розглядаються способи побудови квадратичної функції, її застосування в різних областях, історію виникнення квадратичної функції. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють блог. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю.
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.

=План вивчення теми (вставити файл)=
[https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYUlaUnBGWWxUQ1k/edit?usp=sharing план вивчення теми]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Ольга Суховій

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель, математика

==Навчальний заклад==
КУ Сумська загальноосвітня школаІ-ІІІступенів №27, м.Суми, Сумська область

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==
olgasuh030270@gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-23T09:28:16Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Контактні дані */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=
Навчальний проект з математики для учнів 9 класу виконується підчас вивчення теми «Квадратична функція». В проекті розглядаються способи побудови квадратичної функції, її застосування в різних областях, історію виникнення квадратичної функції. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють блог. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю.
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.

=План вивчення теми (вставити файл)=
[https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYUlaUnBGWWxUQ1k/edit?usp=sharing план вивчення теми]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Ольга Суховій

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель, математика

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==
olgasuh030270@gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T09:21:10Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Вдалі моменти */

'''Як його використовувати? '''
Ви маєте перейти на закладку '''Обговорення''' статті з вашим розробленим Портфоліо.

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Дуже вдало сформульоване ключове та тематичні питання. Тематичні питання повністю розкривають ключове питання. Їх Формулювання сприяє тому, щоб учні зацікавились вивченням теми "Многогранники" та прослідкували зв'язок математики з життям.У стислому описі гарно висвітлені основні цілі та завдання проекту,вказано вік учнів,які будуть працювати над проектом та детально вказано джерела пошуку інформації. Навчальні цілі витікають з основних вимог Державних програм та сприяють розвитку навичок 21 століття.

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==
Мені сподобався дуже детальний графік оцінювання форм роботи на початку, впродовж роботи та на прикінці роботи над проектом. У описі оцінювання чітко вказано, які форми оцінювання використовуються перед роботою над проектом і з якою метою.

==Ідеї для покращення==
У описі не враховано проведення консультацій

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
Учнівська презентація повно висвітлює перше тематичне питання проекту і містить інформацію про поняття многогранника, їх види, властивості, ооновні формули обчислення. Слайди презинтації яскраві.

==Ідеї для покращення==
Презентація не містить інформації про всі види правильних многогранників

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=

==Вдалі моменти==
Контрольний список презентації

==Ідеї для покращення==
Більш точно сформулювати проектні завдання

=Допоможні матеріали для фасилітації=
Презинтація для учнів про цілі, завдання пропонованого проекту
==Вдалі моменти==
Гарно, інформативна презентація. Для учнів зрозуміло завдання проекту.
==Ідеї для покращення==
Варто вказати джерела інформації

=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==
Гарний он-лайн опитувальник, який дозволить оперативно перевіряти знання учнів з теми

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==
Проект вдало вписується в навчальну тему. Розроблене портфоліо показує, що вчительспрямовує роботу на розвиток навичок 21 століття і при цьому дотримується вимог програм і вмог Державнох стандартів. Проект пов'язаний з реальним життям учнів.

==Ідеї для покращення==

==Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)==

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
--[[Користувач:Суховій Ольга Іванівна|Суховій Ольга Іванівна]] 12:03, 23 серпня 2013 (EEST)
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія: Шаблони]]

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T09:19:15Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Допоможні матеріали для фасилітації */

'''Як його використовувати? '''
Ви маєте перейти на закладку '''Обговорення''' статті з вашим розробленим Портфоліо.

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Дуже вдало сформульоване ключове та тематичні питання. Тематичні питання повністю розкривають ключове питання. Їх Формулювання сприяє тому, щоб учні зацікавились вивченням теми "Многогранники" та прослідкували зв'язок математики з життям.У стислому описі гарно висвітлені основні цілі та завдання проекту,вказано вік учнів,які будуть працювати над проектом та детально вказано джерела пошуку інформації. Навчальні цілі витікають з основних вимог Державних програм та сприяють розвитку навичок 21 століття.

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==
Мені сподобався дуже детальний графік оцінювання форм роботи на початку, впродовж роботи та на прикінці роботи над проектом. У описі оцінювання чітко вказано, які форми оцінювання використовуються перед роботою над проектом і з якою метою.

==Ідеї для покращення==
У описі не враховано проведення консультацій

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
Учнівська презентація повно висвітлює перше тематичне питання проекту і містить інформацію про поняття многогранника, їх види, властивості, ооновні формули обчислення. Слайди презинтації яскраві.

==Ідеї для покращення==
Презентація не містить інформації про всі види правильних многогранників

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=

==Вдалі моменти==
Контрольний список презентації

==Ідеї для покращення==
Більш точно сформулювати проектні завдання

=Допоможні матеріали для фасилітації=
Презинтація для учнів про цілі, завдання пропонованого проекту
==Вдалі моменти==
Гарно, інформативна презентація. Для учнів зрозуміло завдання проекту.
==Ідеї для покращення==
Варто вказати джерела інформації

=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==
Проект вдало вписується в навчальну тему. Розроблене портфоліо показує, що вчительспрямовує роботу на розвиток навичок 21 століття і при цьому дотримується вимог програм і вмог Державнох стандартів. Проект пов'язаний з реальним життям учнів.

==Ідеї для покращення==

==Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)==

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
--[[Користувач:Суховій Ольга Іванівна|Суховій Ольга Іванівна]] 12:03, 23 серпня 2013 (EEST)
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія: Шаблони]]

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T09:13:19Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Ідеї для покращення */

'''Як його використовувати? '''
Ви маєте перейти на закладку '''Обговорення''' статті з вашим розробленим Портфоліо.

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Дуже вдало сформульоване ключове та тематичні питання. Тематичні питання повністю розкривають ключове питання. Їх Формулювання сприяє тому, щоб учні зацікавились вивченням теми "Многогранники" та прослідкували зв'язок математики з життям.У стислому описі гарно висвітлені основні цілі та завдання проекту,вказано вік учнів,які будуть працювати над проектом та детально вказано джерела пошуку інформації. Навчальні цілі витікають з основних вимог Державних програм та сприяють розвитку навичок 21 століття.

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==
Мені сподобався дуже детальний графік оцінювання форм роботи на початку, впродовж роботи та на прикінці роботи над проектом. У описі оцінювання чітко вказано, які форми оцінювання використовуються перед роботою над проектом і з якою метою.

==Ідеї для покращення==
У описі не враховано проведення консультацій

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
Учнівська презентація повно висвітлює перше тематичне питання проекту і містить інформацію про поняття многогранника, їх види, властивості, ооновні формули обчислення. Слайди презинтації яскраві.

==Ідеї для покращення==
Презентація не містить інформації про всі види правильних многогранників

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=

==Вдалі моменти==
Контрольний список презентації

==Ідеї для покращення==
Більш точно сформулювати проектні завдання

=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==
Проект вдало вписується в навчальну тему. Розроблене портфоліо показує, що вчительспрямовує роботу на розвиток навичок 21 століття і при цьому дотримується вимог програм і вмог Державнох стандартів. Проект пов'язаний з реальним життям учнів.

==Ідеї для покращення==

==Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)==

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
--[[Користувач:Суховій Ольга Іванівна|Суховій Ольга Іванівна]] 12:03, 23 серпня 2013 (EEST)
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія: Шаблони]]

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T09:12:07Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Вдалі моменти */

'''Як його використовувати? '''
Ви маєте перейти на закладку '''Обговорення''' статті з вашим розробленим Портфоліо.

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Дуже вдало сформульоване ключове та тематичні питання. Тематичні питання повністю розкривають ключове питання. Їх Формулювання сприяє тому, щоб учні зацікавились вивченням теми "Многогранники" та прослідкували зв'язок математики з життям.У стислому описі гарно висвітлені основні цілі та завдання проекту,вказано вік учнів,які будуть працювати над проектом та детально вказано джерела пошуку інформації. Навчальні цілі витікають з основних вимог Державних програм та сприяють розвитку навичок 21 століття.

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==
Мені сподобався дуже детальний графік оцінювання форм роботи на початку, впродовж роботи та на прикінці роботи над проектом. У описі оцінювання чітко вказано, які форми оцінювання використовуються перед роботою над проектом і з якою метою.

==Ідеї для покращення==
У описі не враховано проведення консультацій

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
Учнівська презентація повно висвітлює перше тематичне питання проекту і містить інформацію про поняття многогранника, їх види, властивості, ооновні формули обчислення. Слайди презинтації яскраві.

==Ідеї для покращення==
Презентація не містить інформації про всі види правильних многогранників

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=

==Вдалі моменти==
Контрольний список презентації

==Ідеї для покращення==

=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==
Проект вдало вписується в навчальну тему. Розроблене портфоліо показує, що вчительспрямовує роботу на розвиток навичок 21 століття і при цьому дотримується вимог програм і вмог Державнох стандартів. Проект пов'язаний з реальним життям учнів.

==Ідеї для покращення==

==Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)==

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
--[[Користувач:Суховій Ольга Іванівна|Суховій Ольга Іванівна]] 12:03, 23 серпня 2013 (EEST)
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія: Шаблони]]

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T09:09:24Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Ідеї для покращення */

'''Як його використовувати? '''
Ви маєте перейти на закладку '''Обговорення''' статті з вашим розробленим Портфоліо.

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Дуже вдало сформульоване ключове та тематичні питання. Тематичні питання повністю розкривають ключове питання. Їх Формулювання сприяє тому, щоб учні зацікавились вивченням теми "Многогранники" та прослідкували зв'язок математики з життям.У стислому описі гарно висвітлені основні цілі та завдання проекту,вказано вік учнів,які будуть працювати над проектом та детально вказано джерела пошуку інформації. Навчальні цілі витікають з основних вимог Державних програм та сприяють розвитку навичок 21 століття.

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==
Мені сподобався дуже детальний графік оцінювання форм роботи на початку, впродовж роботи та на прикінці роботи над проектом. У описі оцінювання чітко вказано, які форми оцінювання використовуються перед роботою над проектом і з якою метою.

==Ідеї для покращення==
У описі не враховано проведення консультацій

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
Учнівська презентація повно висвітлює перше тематичне питання проекту і містить інформацію про поняття многогранника, їх види, властивості, ооновні формули обчислення. Слайди презинтації яскраві.

==Ідеї для покращення==
Презентація не містить інформації про всі види правильних многогранників

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==
Проект вдало вписується в навчальну тему. Розроблене портфоліо показує, що вчительспрямовує роботу на розвиток навичок 21 століття і при цьому дотримується вимог програм і вмог Державнох стандартів. Проект пов'язаний з реальним життям учнів.

==Ідеї для покращення==

==Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)==

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
--[[Користувач:Суховій Ольга Іванівна|Суховій Ольга Іванівна]] 12:03, 23 серпня 2013 (EEST)
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія: Шаблони]]

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T09:08:04Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Вдалі моменти */

'''Як його використовувати? '''
Ви маєте перейти на закладку '''Обговорення''' статті з вашим розробленим Портфоліо.

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Дуже вдало сформульоване ключове та тематичні питання. Тематичні питання повністю розкривають ключове питання. Їх Формулювання сприяє тому, щоб учні зацікавились вивченням теми "Многогранники" та прослідкували зв'язок математики з життям.У стислому описі гарно висвітлені основні цілі та завдання проекту,вказано вік учнів,які будуть працювати над проектом та детально вказано джерела пошуку інформації. Навчальні цілі витікають з основних вимог Державних програм та сприяють розвитку навичок 21 століття.

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==
Мені сподобався дуже детальний графік оцінювання форм роботи на початку, впродовж роботи та на прикінці роботи над проектом. У описі оцінювання чітко вказано, які форми оцінювання використовуються перед роботою над проектом і з якою метою.

==Ідеї для покращення==
У описі не враховано проведення консультацій

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
Учнівська презентація повно висвітлює перше тематичне питання проекту і містить інформацію про поняття многогранника, їх види, властивості, ооновні формули обчислення. Слайди презинтації яскраві.

==Ідеї для покращення==

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==
Проект вдало вписується в навчальну тему. Розроблене портфоліо показує, що вчительспрямовує роботу на розвиток навичок 21 століття і при цьому дотримується вимог програм і вмог Державнох стандартів. Проект пов'язаний з реальним життям учнів.

==Ідеї для покращення==

==Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)==

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
--[[Користувач:Суховій Ольга Іванівна|Суховій Ольга Іванівна]] 12:03, 23 серпня 2013 (EEST)
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія: Шаблони]]

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T09:03:57Z

Суховій Ольга Іванівна: /* ІНШІ КОМЕНТАРІ */

'''Як його використовувати? '''
Ви маєте перейти на закладку '''Обговорення''' статті з вашим розробленим Портфоліо.

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Дуже вдало сформульоване ключове та тематичні питання. Тематичні питання повністю розкривають ключове питання. Їх Формулювання сприяє тому, щоб учні зацікавились вивченням теми "Многогранники" та прослідкували зв'язок математики з життям.У стислому описі гарно висвітлені основні цілі та завдання проекту,вказано вік учнів,які будуть працювати над проектом та детально вказано джерела пошуку інформації. Навчальні цілі витікають з основних вимог Державних програм та сприяють розвитку навичок 21 століття.

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==
Мені сподобався дуже детальний графік оцінювання форм роботи на початку, впродовж роботи та на прикінці роботи над проектом. У описі оцінювання чітко вказано, які форми оцінювання використовуються перед роботою над проектом і з якою метою.

==Ідеї для покращення==
У описі не враховано проведення консультацій

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
Учнівська презентація повно висвітлює перше тематичне питання проекту і містить інформацію про поняття многогранника, їх види, властивості, ооновні формули обчислення. Слайди презинтації яскраві.

==Ідеї для покращення==

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

==Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)==

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
--[[Користувач:Суховій Ольга Іванівна|Суховій Ольга Іванівна]] 12:03, 23 серпня 2013 (EEST)
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія: Шаблони]]

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T08:56:39Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Вдалі моменти */

'''Як його використовувати? '''
Ви маєте перейти на закладку '''Обговорення''' статті з вашим розробленим Портфоліо.

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==
Дуже вдало сформульоване ключове та тематичні питання. Тематичні питання повністю розкривають ключове питання. Їх Формулювання сприяє тому, щоб учні зацікавились вивченням теми "Многогранники" та прослідкували зв'язок математики з життям.У стислому описі гарно висвітлені основні цілі та завдання проекту,вказано вік учнів,які будуть працювати над проектом та детально вказано джерела пошуку інформації. Навчальні цілі витікають з основних вимог Державних програм та сприяють розвитку навичок 21 століття.

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==
Мені сподобався дуже детальний графік оцінювання форм роботи на початку, впродовж роботи та на прикінці роботи над проектом. У описі оцінювання чітко вказано, які форми оцінювання використовуються перед роботою над проектом і з якою метою.

==Ідеї для покращення==
У описі не враховано проведення консультацій

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==
Учнівська презентація повно висвітлює перше тематичне питання проекту і містить інформацію про поняття многогранника, їх види, властивості, ооновні формули обчислення. Слайди презинтації яскраві.

==Ідеї для покращення==

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

==Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)==

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія: Шаблони]]

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T08:39:53Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Ідеї для покращення */

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T08:32:08Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Вдалі моменти */

Обговорення користувача:Павленко Тетяна Іванівна

2013-08-23T08:08:11Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Вдалі моменти */

Обговорення користувача:Суховій Ольга Іванівна

2013-08-23T07:22:16Z

Суховій Ольга Іванівна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо}}

'''Як його використовувати? '''
Ви маєте перейти на закладку '''Обговорення''' статті з вашим розробленим Портфоліо.

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

==Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)==

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія: Шаблони]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-23T06:31:11Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Фах, навчальний предмет */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=
Навчальний проект з математики для учнів 9 класу виконується підчас вивчення теми «Квадратична функція». В проекті розглядаються способи побудови квадратичної функції, її застосування в різних областях, історію виникнення квадратичної функції. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють блог. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю.
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.

=План вивчення теми (вставити файл)=
[https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYUlaUnBGWWxUQ1k/edit?usp=sharing план вивчення теми]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Ольга Суховій

==Фах, навчальний предмет==
Вчитель, математика

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-23T06:30:29Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Ім'я, прізвище */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=
Навчальний проект з математики для учнів 9 класу виконується підчас вивчення теми «Квадратична функція». В проекті розглядаються способи побудови квадратичної функції, її застосування в різних областях, історію виникнення квадратичної функції. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють блог. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю.
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.

=План вивчення теми (вставити файл)=
[https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYUlaUnBGWWxUQ1k/edit?usp=sharing план вивчення теми]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Ольга Суховій

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T12:59:47Z

Суховій Ольга Іванівна: /* План вивчення теми (вставити файл) */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=
Навчальний проект з математики для учнів 9 класу виконується підчас вивчення теми «Квадратична функція». В проекті розглядаються способи побудови квадратичної функції, її застосування в різних областях, історію виникнення квадратичної функції. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють блог. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю.
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.

=План вивчення теми (вставити файл)=
[https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYUlaUnBGWWxUQ1k/edit?usp=sharing план вивчення теми]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T12:35:00Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Стислий опис проекту (скопіювати з Плану) */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=
Навчальний проект з математики для учнів 9 класу виконується підчас вивчення теми «Квадратична функція». В проекті розглядаються способи побудови квадратичної функції, її застосування в різних областях, історію виникнення квадратичної функції. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють блог. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю.
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.

=План вивчення теми (вставити файл)=

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T12:26:00Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Вік учнів, клас */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=
15-16 років,9 клас

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=

=План вивчення теми (вставити файл)=

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T12:15:09Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Корисні ресурси */

[[Файл:Парабола.png|300px|right]]

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==
Історія винекнення квадратичної функції

==Проблема дослідження==
Дослідити винекнення квадратичної функції

==Гіпотеза дослідження==
Квадратична функція винекла із дослідження людей за навколишніми явищами

==Мета дослідження==
Познайомитись з історією винекнення квадратичної функції, зацікавити учнів, показати звя'зок математики з іншими науками

==Результати дослідження==
З історії функцій

Поняття функції виникло в математиці порівняно недавно. Для того щоб прийти до розуміння доцільності його введення й одержати перші досить чіткі означення, потрібні були зусилля відомих математиків декількох поколінь. Революційні зміни в математиці, що відбулися в ХVІІ сторіччі, викликані роботами багатьох вчених, що представляють різні країни і народи. Але в першу чергу варто назвати імена :

П. Ферма (1601—1665),

Р. Декарта (1596—1650),

И. Ньютона (1643—1727),

Г. В. Лейбніца (1646—1716).

Необхідні передумови до виникнення поняття функції були створені в 30-х роках ХVII в., коли виникла аналітична геометрія, що характеризується, на відміну від класичних методів геометрів Древньої Греції, активним залученням алгебри до рішення геометричних задач. Практично одночасно (і незалежно один від одного) французькі математики П. Ферма і Р. Декарт помітили, що введення системи координат на площини і завдання фігур їхніми рівняннями дозволяють звести багато задач геометрії до дослідження рівнянь геометричних фігур. На честь Декарта, що дав розгорнутий виклад нового методу в книгах «Геометрія» і «Міркування про метод», прямокутна система координат пізніше була названа декартовою. Істотно помітити, що одночасно формувалася й алгебра, створювалося «буквене числення», те саме, за допомогою якого зараз перетворюються алгебраїчні вирази, розв”язуються рівняння, текстові задачі і т. п.
Великий англійський учений, математик і фізик І. Ньютон, досліджуючи залежності координат точки, що рухається, від часу, фактично вже займався дослідженням функцій. Хоча не він увів це поняття, Ньютон ясно усвідомлював його значення. Так, у 1676 р. він відзначав: «Я не міг би, звичайно, одержати цих загальних результатів, перш ніж не відвернувся від розгляду фігур і не звів усе просто до дослідження ординат» (тобто фактично функцій від часу).
Сам термін «функція» уперше зустрічається в рукописі великого німецького математика і філософа Г. Лейбніца — спочатку в рукописі (1673 р.), а потім і в друкованому вигляді (1692 р.). Латинське слово function переводиться як «здійснення», «виконання» (дієслово fungor переводиться також словом «виражати»). Лейбніц увів це поняття для назви різних параметрів, зв’язаних з положенням точки на площині. У ході переписування Лейбніц і його учень — швейцарський математик И. Бернуллі (1667—1748) поступово приходять до розуміння функції як аналітичного виразу й у 1718 р. дають таке означення: «Функцією змінної величини називається кількість, складена яким завгодно способом з цієї перемінної і постійних».
Л. Эйлер у своїй книзі «Введення в аналіз» (1748 р.) формулював означення функції так: «Функція перемінної кількості є аналітичне вираження, складене яким-небудь способом з цієї перемінної кількості і чисел чи постійних кількостей».
Эйлер же ввів і прийняті зараз позначення для функцій.
Сучасне означення числової функції, у якому це поняття вже звільнялося від способу завдання, було дано незалежно один від одного російським математиком Н. И. Лобачевским (1834 р.)і німецьким математиком Л. Діріхле (1837 р.).

Основна ідея цих визначень полягала в наступному: не істотно, яким образом (і зокрема, необов’язково шляхом завдання аналітичного вираження) кожному поставлено у відповідність визначене значення, важливо тільки, що ця відповідність установлена.
Сучасне поняття функції з довільними областями означення і значень сформувалося, власне кажучи, зовсім недавно, у першій половині поточного сторіччя, після робіт творця теорії множин Г. Кантора (1845—1918).

Складний і, дуже тривалий шлях розвитку поняття функції досить типовий. Для того щоб усвідомити необхідність уведення нового абстрактного поняття, потрібно виділити його в процесі рішення багатьох конкретних задач, дати означення, яке по можливості точно відбиває його зміст.
До поняття функції математики прийшли, відправляючись від конкретних і важких задач математики і її додатків. Це відбувалося в процесі створення нового могутнього апарата досліджень — інтегрального і диференціального числення. Відкриття інтегрального і диференціального числення, центральним поняттям яких Эйлер проголосив функцію («Весь аналіз нескінченного обертається навколо перемінних кількостей і їхніх функцій»), розширило можливості математики.

==Висновки==
В результаті наших спостережень ми дізнались про історію винекнення квадратичної функці.З введенням системи координат Р.Декартом багато задач геометрії на площині і завдання фігур їхніми рівняннями дозволяєзвести багато задач геометрії до дослідження рівнянь геометричних фігур. Таким чином наша гіпотеза була підтверджена,що квабратична функція виникла завдяки спостережень за явищами нашого життя і описом їх на мові математики

==Корисні ресурси==
www.slideshare.net/NatalyaNp/ss-12164954
‎refsmarket.com.ua/searchdirect.php?ID...‎

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T12:13:53Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Корисні ресурси */

[[Файл:Парабола.png|300px|right]]

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==
Історія винекнення квадратичної функції

==Проблема дослідження==
Дослідити винекнення квадратичної функції

==Гіпотеза дослідження==
Квадратична функція винекла із дослідження людей за навколишніми явищами

==Мета дослідження==
Познайомитись з історією винекнення квадратичної функції, зацікавити учнів, показати звя'зок математики з іншими науками

==Результати дослідження==
З історії функцій

Поняття функції виникло в математиці порівняно недавно. Для того щоб прийти до розуміння доцільності його введення й одержати перші досить чіткі означення, потрібні були зусилля відомих математиків декількох поколінь. Революційні зміни в математиці, що відбулися в ХVІІ сторіччі, викликані роботами багатьох вчених, що представляють різні країни і народи. Але в першу чергу варто назвати імена :

П. Ферма (1601—1665),

Р. Декарта (1596—1650),

И. Ньютона (1643—1727),

Г. В. Лейбніца (1646—1716).

Необхідні передумови до виникнення поняття функції були створені в 30-х роках ХVII в., коли виникла аналітична геометрія, що характеризується, на відміну від класичних методів геометрів Древньої Греції, активним залученням алгебри до рішення геометричних задач. Практично одночасно (і незалежно один від одного) французькі математики П. Ферма і Р. Декарт помітили, що введення системи координат на площини і завдання фігур їхніми рівняннями дозволяють звести багато задач геометрії до дослідження рівнянь геометричних фігур. На честь Декарта, що дав розгорнутий виклад нового методу в книгах «Геометрія» і «Міркування про метод», прямокутна система координат пізніше була названа декартовою. Істотно помітити, що одночасно формувалася й алгебра, створювалося «буквене числення», те саме, за допомогою якого зараз перетворюються алгебраїчні вирази, розв”язуються рівняння, текстові задачі і т. п.
Великий англійський учений, математик і фізик І. Ньютон, досліджуючи залежності координат точки, що рухається, від часу, фактично вже займався дослідженням функцій. Хоча не він увів це поняття, Ньютон ясно усвідомлював його значення. Так, у 1676 р. він відзначав: «Я не міг би, звичайно, одержати цих загальних результатів, перш ніж не відвернувся від розгляду фігур і не звів усе просто до дослідження ординат» (тобто фактично функцій від часу).
Сам термін «функція» уперше зустрічається в рукописі великого німецького математика і філософа Г. Лейбніца — спочатку в рукописі (1673 р.), а потім і в друкованому вигляді (1692 р.). Латинське слово function переводиться як «здійснення», «виконання» (дієслово fungor переводиться також словом «виражати»). Лейбніц увів це поняття для назви різних параметрів, зв’язаних з положенням точки на площині. У ході переписування Лейбніц і його учень — швейцарський математик И. Бернуллі (1667—1748) поступово приходять до розуміння функції як аналітичного виразу й у 1718 р. дають таке означення: «Функцією змінної величини називається кількість, складена яким завгодно способом з цієї перемінної і постійних».
Л. Эйлер у своїй книзі «Введення в аналіз» (1748 р.) формулював означення функції так: «Функція перемінної кількості є аналітичне вираження, складене яким-небудь способом з цієї перемінної кількості і чисел чи постійних кількостей».
Эйлер же ввів і прийняті зараз позначення для функцій.
Сучасне означення числової функції, у якому це поняття вже звільнялося від способу завдання, було дано незалежно один від одного російським математиком Н. И. Лобачевским (1834 р.)і німецьким математиком Л. Діріхле (1837 р.).

Основна ідея цих визначень полягала в наступному: не істотно, яким образом (і зокрема, необов’язково шляхом завдання аналітичного вираження) кожному поставлено у відповідність визначене значення, важливо тільки, що ця відповідність установлена.
Сучасне поняття функції з довільними областями означення і значень сформувалося, власне кажучи, зовсім недавно, у першій половині поточного сторіччя, після робіт творця теорії множин Г. Кантора (1845—1918).

Складний і, дуже тривалий шлях розвитку поняття функції досить типовий. Для того щоб усвідомити необхідність уведення нового абстрактного поняття, потрібно виділити його в процесі рішення багатьох конкретних задач, дати означення, яке по можливості точно відбиває його зміст.
До поняття функції математики прийшли, відправляючись від конкретних і важких задач математики і її додатків. Це відбувалося в процесі створення нового могутнього апарата досліджень — інтегрального і диференціального числення. Відкриття інтегрального і диференціального числення, центральним поняттям яких Эйлер проголосив функцію («Весь аналіз нескінченного обертається навколо перемінних кількостей і їхніх функцій»), розширило можливості математики.

==Висновки==
В результаті наших спостережень ми дізнались про історію винекнення квадратичної функці.З введенням системи координат Р.Декартом багато задач геометрії на площині і завдання фігур їхніми рівняннями дозволяєзвести багато задач геометрії до дослідження рівнянь геометричних фігур. Таким чином наша гіпотеза була підтверджена,що квабратична функція виникла завдяки спостережень за явищами нашого життя і описом їх на мові математики

==Корисні ресурси==
www.slideshare.net/NatalyaNp/ss-12164954‎
[[Категорія: Шаблони]]
refsmarket.com.ua/searchdirect.php?ID...‎

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T12:12:34Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Корисні ресурси */

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T12:06:45Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Висновки */

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:49:15Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */

[[Файл:Парабола.png|300px|right]]

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==
Історія винекнення квадратичної функції

==Проблема дослідження==
Дослідити винекнення квадратичної функції

==Гіпотеза дослідження==
Квадратична функція винекла із дослідження людей за навколишніми явищами

==Мета дослідження==
Познайомитись з історією винекнення квадратичної функції, зацікавити учнів, показати звя'зок математики з іншими науками

==Результати дослідження==
З історії функцій

Поняття функції виникло в математиці порівняно недавно. Для того щоб прийти до розуміння доцільності його введення й одержати перші досить чіткі означення, потрібні були зусилля відомих математиків декількох поколінь. Революційні зміни в математиці, що відбулися в ХVІІ сторіччі, викликані роботами багатьох вчених, що представляють різні країни і народи. Але в першу чергу варто назвати імена :

П. Ферма (1601—1665),

Р. Декарта (1596—1650),

И. Ньютона (1643—1727),

Г. В. Лейбніца (1646—1716).

Необхідні передумови до виникнення поняття функції були створені в 30-х роках ХVII в., коли виникла аналітична геометрія, що характеризується, на відміну від класичних методів геометрів Древньої Греції, активним залученням алгебри до рішення геометричних задач. Практично одночасно (і незалежно один від одного) французькі математики П. Ферма і Р. Декарт помітили, що введення системи координат на площини і завдання фігур їхніми рівняннями дозволяють звести багато задач геометрії до дослідження рівнянь геометричних фігур. На честь Декарта, що дав розгорнутий виклад нового методу в книгах «Геометрія» і «Міркування про метод», прямокутна система координат пізніше була названа декартовою. Істотно помітити, що одночасно формувалася й алгебра, створювалося «буквене числення», те саме, за допомогою якого зараз перетворюються алгебраїчні вирази, розв”язуються рівняння, текстові задачі і т. п.
Великий англійський учений, математик і фізик І. Ньютон, досліджуючи залежності координат точки, що рухається, від часу, фактично вже займався дослідженням функцій. Хоча не він увів це поняття, Ньютон ясно усвідомлював його значення. Так, у 1676 р. він відзначав: «Я не міг би, звичайно, одержати цих загальних результатів, перш ніж не відвернувся від розгляду фігур і не звів усе просто до дослідження ординат» (тобто фактично функцій від часу).
Сам термін «функція» уперше зустрічається в рукописі великого німецького математика і філософа Г. Лейбніца — спочатку в рукописі (1673 р.), а потім і в друкованому вигляді (1692 р.). Латинське слово function переводиться як «здійснення», «виконання» (дієслово fungor переводиться також словом «виражати»). Лейбніц увів це поняття для назви різних параметрів, зв’язаних з положенням точки на площині. У ході переписування Лейбніц і його учень — швейцарський математик И. Бернуллі (1667—1748) поступово приходять до розуміння функції як аналітичного виразу й у 1718 р. дають таке означення: «Функцією змінної величини називається кількість, складена яким завгодно способом з цієї перемінної і постійних».
Л. Эйлер у своїй книзі «Введення в аналіз» (1748 р.) формулював означення функції так: «Функція перемінної кількості є аналітичне вираження, складене яким-небудь способом з цієї перемінної кількості і чисел чи постійних кількостей».
Эйлер же ввів і прийняті зараз позначення для функцій.
Сучасне означення числової функції, у якому це поняття вже звільнялося від способу завдання, було дано незалежно один від одного російським математиком Н. И. Лобачевским (1834 р.)і німецьким математиком Л. Діріхле (1837 р.).

Основна ідея цих визначень полягала в наступному: не істотно, яким образом (і зокрема, необов’язково шляхом завдання аналітичного вираження) кожному поставлено у відповідність визначене значення, важливо тільки, що ця відповідність установлена.
Сучасне поняття функції з довільними областями означення і значень сформувалося, власне кажучи, зовсім недавно, у першій половині поточного сторіччя, після робіт творця теорії множин Г. Кантора (1845—1918).

Складний і, дуже тривалий шлях розвитку поняття функції досить типовий. Для того щоб усвідомити необхідність уведення нового абстрактного поняття, потрібно виділити його в процесі рішення багатьох конкретних задач, дати означення, яке по можливості точно відбиває його зміст.
До поняття функції математики прийшли, відправляючись від конкретних і важких задач математики і її додатків. Це відбувалося в процесі створення нового могутнього апарата досліджень — інтегрального і диференціального числення. Відкриття інтегрального і диференціального числення, центральним поняттям яких Эйлер проголосив функцію («Весь аналіз нескінченного обертається навколо перемінних кількостей і їхніх функцій»), розширило можливості математики.

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:47:58Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */

[[Файл:Парабола.png|300px|right]]

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==
Історія винекнення квадратичної функції

==Проблема дослідження==
Дослідити винекнення квадратичної функції

==Гіпотеза дослідження==
Квадратична функція винекла із дослідження людей за навколишніми явищами

==Мета дослідження==
Познайомитись з історією винекнення квадратичної функції, зацікавити учнів, показати звя'зок математики з іншими науками

==Результати дослідження==
З історії функцій

Поняття функції виникло в математиці порівняно недавно. Для того щоб прийти до розуміння доцільності його введення й одержати перші досить чіткі означення, потрібні були зусилля відомих математиків декількох поколінь. Революційні зміни в математиці, що відбулися в ХVІІ сторіччі, викликані роботами багатьох вчених, що представляють різні країни і народи. Але в першу чергу варто назвати імена :

П. Ферма (1601—1665),

Р. Декарта (1596—1650),

И. Ньютона (1643—1727),

Г. В. Лейбніца (1646—1716).

Необхідні передумови до виникнення поняття функції були створені в 30-х роках ХVII в., коли виникла аналітична геометрія, що характеризується, на відміну від класичних методів геометрів Древньої Греції, активним залученням алгебри до рішення геометричних задач. Практично одночасно (і незалежно один від одного) французькі математики П. Ферма і Р. Декарт помітили, що введення системи координат на площини і завдання фігур їхніми рівняннями дозволяють звести багато задач геометрії до дослідження рівнянь геометричних фігур. На честь Декарта, що дав розгорнутий виклад нового методу в книгах «Геометрія» і «Міркування про метод», прямокутна система координат пізніше була названа декартовою. Істотно помітити, що одночасно формувалася й алгебра, створювалося «буквене числення», те саме, за допомогою якого зараз перетворюються алгебраїчні вирази, розв”язуються рівняння, текстові задачі і т. п.
Великий англійський учений, математик і фізик І. Ньютон, досліджуючи залежності координат точки, що рухається, від часу, фактично вже займався дослідженням функцій. Хоча не він увів це поняття, Ньютон ясно усвідомлював його значення. Так, у 1676 р. він відзначав: «Я не міг би, звичайно, одержати цих загальних результатів, перш ніж не відвернувся від розгляду фігур і не звів усе просто до дослідження ординат» (тобто фактично функцій від часу).
Сам термін «функція» уперше зустрічається в рукописі великого німецького математика і філософа Г. Лейбніца — спочатку в рукописі (1673 р.), а потім і в друкованому вигляді (1692 р.). Латинське слово function переводиться як «здійснення», «виконання» (дієслово fungor переводиться також словом «виражати»). Лейбніц увів це поняття для назви різних параметрів, зв’язаних з положенням точки на площині. У ході переписування Лейбніц і його учень — швейцарський математик И. Бернуллі (1667—1748)

поступово приходять до розуміння функції як аналітичного виразу й у 1718 р. дають таке означення: «Функцією змінної величини називається кількість, складена яким завгодно способом з цієї перемінної і постійних».
Л. Эйлер у своїй книзі «Введення в аналіз» (1748 р.) формулював означення функції так: «Функція перемінної кількості є аналітичне вираження, складене яким-небудь способом з цієї перемінної кількості і чисел чи постійних кількостей».

Эйлер же ввів і прийняті зараз позначення для функцій.
Сучасне означення числової функції, у якому це поняття вже звільнялося від способу завдання, було дано незалежно один від одного російським математиком Н. И. Лобачевским (1834 р.)

і німецьким математиком Л. Діріхле (1837 р.).

Основна ідея цих визначень полягала в наступному: не істотно, яким образом (і зокрема, необов’язково шляхом завдання аналітичного вираження) кожному поставлено у відповідність визначене значення, важливо тільки, що ця відповідність установлена.
Сучасне поняття функції з довільними областями означення і значень сформувалося, власне кажучи, зовсім недавно, у першій половині поточного сторіччя, після робіт творця теорії множин Г. Кантора (1845—1918).

Складний і, дуже тривалий шлях розвитку поняття функції досить типовий. Для того щоб усвідомити необхідність уведення нового абстрактного поняття, потрібно виділити його в процесі рішення багатьох конкретних задач, дати означення, яке по можливості точно відбиває його зміст.
До поняття функції математики прийшли, відправляючись від конкретних і важких задач математики і її додатків. Це відбувалося в процесі створення нового могутнього апарата досліджень — інтегрального і диференціального числення. Відкриття інтегрального і диференціального числення, центральним поняттям яких Эйлер проголосив функцію («Весь аналіз нескінченного обертається навколо перемінних кількостей і їхніх функцій»), розширило можливості математики.

Повернутись на початок сторінки
Copyright MyCorp © 2013
Конструктор сайтів - uCoz

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:47:26Z

Суховій Ольга Іванівна:

[[Файл:Парабола.png|300px|right]]

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==
Історія винекнення квадратичної функції

==Проблема дослідження==
Дослідити винекнення квадратичної функції

==Гіпотеза дослідження==
Квадратична функція винекла із дослідження людей за навколишніми явищами

==Мета дослідження==
Познайомитись з історією винекнення квадратичної функції, зацікавити учнів, показати звя'зок математики з іншими науками

==Результати дослідження==
З історії функцій

Поняття функції виникло в математиці порівняно недавно. Для того щоб прийти до розуміння доцільності його введення й одержати перші досить чіткі означення, потрібні були зусилля відомих математиків декількох поколінь. Революційні зміни в математиці, що відбулися в ХVІІ сторіччі, викликані роботами багатьох вчених, що представляють різні країни і народи. Але в першу чергу варто назвати імена :

П. Ферма (1601—1665),

Р. Декарта (1596—1650),

И. Ньютона (1643—1727),

Г. В. Лейбніца (1646—1716).

Необхідні передумови до виникнення поняття функції були створені в 30-х роках ХVII в., коли виникла аналітична геометрія, що характеризується, на відміну від класичних методів геометрів Древньої Греції, активним залученням алгебри до рішення геометричних задач. Практично одночасно (і незалежно один від одного) французькі математики П. Ферма і Р. Декарт помітили, що введення системи координат на площини і завдання фігур їхніми рівняннями дозволяють звести багато задач геометрії до дослідження рівнянь геометричних фігур. На честь Декарта, що дав розгорнутий виклад нового методу в книгах «Геометрія» і «Міркування про метод», прямокутна система координат пізніше була названа декартовою. Істотно помітити, що одночасно формувалася й алгебра, створювалося «буквене числення», те саме, за допомогою якого зараз перетворюються алгебраїчні вирази, розв”язуються рівняння, текстові задачі і т. п.
Великий англійський учений, математик і фізик І. Ньютон, досліджуючи залежності координат точки, що рухається, від часу, фактично вже займався дослідженням функцій. Хоча не він увів це поняття, Ньютон ясно усвідомлював його значення. Так, у 1676 р. він відзначав: «Я не міг би, звичайно, одержати цих загальних результатів, перш ніж не відвернувся від розгляду фігур і не звів усе просто до дослідження ординат» (тобто фактично функцій від часу).
Сам термін «функція» уперше зустрічається в рукописі великого німецького математика і філософа Г. Лейбніца — спочатку в рукописі (1673 р.), а потім і в друкованому вигляді (1692 р.). Латинське слово function переводиться як «здійснення», «виконання» (дієслово fungor переводиться також словом «виражати»). Лейбніц увів це поняття для назви різних параметрів, зв’язаних з положенням точки на площині. У ході переписування Лейбніц і його учень — швейцарський математик И. Бернуллі (1667—1748)

поступово приходять до розуміння функції як аналітичного виразу й у 1718 р. дають таке означення: «Функцією змінної величини називається кількість, складена яким завгодно способом з цієї перемінної і постійних».
Л. Эйлер у своїй книзі «Введення в аналіз» (1748 р.) формулював означення функції так: «Функція перемінної кількості є аналітичне вираження, складене яким-небудь способом з цієї перемінної кількості і чисел чи постійних кількостей».

Эйлер же ввів і прийняті зараз позначення для функцій.
Сучасне означення числової функції, у якому це поняття вже звільнялося від способу завдання, було дано незалежно один від одного російським математиком Н. И. Лобачевским (1834 р.)

і німецьким математиком Л. Діріхле (1837 р.).

Основна ідея цих визначень полягала в наступному: не істотно, яким образом (і зокрема, необов’язково шляхом завдання аналітичного вираження) кожному поставлено у відповідність визначене значення, важливо тільки, що ця відповідність установлена.
Сучасне поняття функції з довільними областями означення і значень сформувалося, власне кажучи, зовсім недавно, у першій половині поточного сторіччя, після робіт творця теорії множин Г. Кантора (1845—1918).

Складний і, дуже тривалий шлях розвитку поняття функції досить типовий. Для того щоб усвідомити необхідність уведення нового абстрактного поняття, потрібно виділити його в процесі рішення багатьох конкретних задач, дати означення, яке по можливості точно відбиває його зміст.
До поняття функції математики прийшли, відправляючись від конкретних і важких задач математики і її додатків. Це відбувалося в процесі створення нового могутнього апарата досліджень — інтегрального і диференціального числення. Відкриття інтегрального і диференціального числення, центральним поняттям яких Эйлер проголосив функцію («Весь аналіз нескінченного обертається навколо перемінних кількостей і їхніх функцій»), розширило можливості математики.

Повернутись на початок сторінки
Copyright MyCorp © 2013
Конструктор сайтів - uCoz

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:47:08Z

Суховій Ольга Іванівна:

[[Файл:Парабола.png|200px|right]]

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==
Історія винекнення квадратичної функції

==Проблема дослідження==
Дослідити винекнення квадратичної функції

==Гіпотеза дослідження==
Квадратична функція винекла із дослідження людей за навколишніми явищами

==Мета дослідження==
Познайомитись з історією винекнення квадратичної функції, зацікавити учнів, показати звя'зок математики з іншими науками

==Результати дослідження==
З історії функцій

Поняття функції виникло в математиці порівняно недавно. Для того щоб прийти до розуміння доцільності його введення й одержати перші досить чіткі означення, потрібні були зусилля відомих математиків декількох поколінь. Революційні зміни в математиці, що відбулися в ХVІІ сторіччі, викликані роботами багатьох вчених, що представляють різні країни і народи. Але в першу чергу варто назвати імена :

П. Ферма (1601—1665),

Р. Декарта (1596—1650),

И. Ньютона (1643—1727),

Г. В. Лейбніца (1646—1716).

Необхідні передумови до виникнення поняття функції були створені в 30-х роках ХVII в., коли виникла аналітична геометрія, що характеризується, на відміну від класичних методів геометрів Древньої Греції, активним залученням алгебри до рішення геометричних задач. Практично одночасно (і незалежно один від одного) французькі математики П. Ферма і Р. Декарт помітили, що введення системи координат на площини і завдання фігур їхніми рівняннями дозволяють звести багато задач геометрії до дослідження рівнянь геометричних фігур. На честь Декарта, що дав розгорнутий виклад нового методу в книгах «Геометрія» і «Міркування про метод», прямокутна система координат пізніше була названа декартовою. Істотно помітити, що одночасно формувалася й алгебра, створювалося «буквене числення», те саме, за допомогою якого зараз перетворюються алгебраїчні вирази, розв”язуються рівняння, текстові задачі і т. п.
Великий англійський учений, математик і фізик І. Ньютон, досліджуючи залежності координат точки, що рухається, від часу, фактично вже займався дослідженням функцій. Хоча не він увів це поняття, Ньютон ясно усвідомлював його значення. Так, у 1676 р. він відзначав: «Я не міг би, звичайно, одержати цих загальних результатів, перш ніж не відвернувся від розгляду фігур і не звів усе просто до дослідження ординат» (тобто фактично функцій від часу).
Сам термін «функція» уперше зустрічається в рукописі великого німецького математика і філософа Г. Лейбніца — спочатку в рукописі (1673 р.), а потім і в друкованому вигляді (1692 р.). Латинське слово function переводиться як «здійснення», «виконання» (дієслово fungor переводиться також словом «виражати»). Лейбніц увів це поняття для назви різних параметрів, зв’язаних з положенням точки на площині. У ході переписування Лейбніц і його учень — швейцарський математик И. Бернуллі (1667—1748)

поступово приходять до розуміння функції як аналітичного виразу й у 1718 р. дають таке означення: «Функцією змінної величини називається кількість, складена яким завгодно способом з цієї перемінної і постійних».
Л. Эйлер у своїй книзі «Введення в аналіз» (1748 р.) формулював означення функції так: «Функція перемінної кількості є аналітичне вираження, складене яким-небудь способом з цієї перемінної кількості і чисел чи постійних кількостей».

Эйлер же ввів і прийняті зараз позначення для функцій.
Сучасне означення числової функції, у якому це поняття вже звільнялося від способу завдання, було дано незалежно один від одного російським математиком Н. И. Лобачевским (1834 р.)

і німецьким математиком Л. Діріхле (1837 р.).

Основна ідея цих визначень полягала в наступному: не істотно, яким образом (і зокрема, необов’язково шляхом завдання аналітичного вираження) кожному поставлено у відповідність визначене значення, важливо тільки, що ця відповідність установлена.
Сучасне поняття функції з довільними областями означення і значень сформувалося, власне кажучи, зовсім недавно, у першій половині поточного сторіччя, після робіт творця теорії множин Г. Кантора (1845—1918).

Складний і, дуже тривалий шлях розвитку поняття функції досить типовий. Для того щоб усвідомити необхідність уведення нового абстрактного поняття, потрібно виділити його в процесі рішення багатьох конкретних задач, дати означення, яке по можливості точно відбиває його зміст.
До поняття функції математики прийшли, відправляючись від конкретних і важких задач математики і її додатків. Це відбувалося в процесі створення нового могутнього апарата досліджень — інтегрального і диференціального числення. Відкриття інтегрального і диференціального числення, центральним поняттям яких Эйлер проголосив функцію («Весь аналіз нескінченного обертається навколо перемінних кількостей і їхніх функцій»), розширило можливості математики.

Повернутись на початок сторінки
Copyright MyCorp © 2013
Конструктор сайтів - uCoz

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:45:41Z

Суховій Ольга Іванівна:

[[Файл:Парабола.png]]

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==
Історія винекнення квадратичної функції

==Проблема дослідження==
Дослідити винекнення квадратичної функції

==Гіпотеза дослідження==
Квадратична функція винекла із дослідження людей за навколишніми явищами

==Мета дослідження==
Познайомитись з історією винекнення квадратичної функції, зацікавити учнів, показати звя'зок математики з іншими науками

==Результати дослідження==
З історії функцій

Поняття функції виникло в математиці порівняно недавно. Для того щоб прийти до розуміння доцільності його введення й одержати перші досить чіткі означення, потрібні були зусилля відомих математиків декількох поколінь. Революційні зміни в математиці, що відбулися в ХVІІ сторіччі, викликані роботами багатьох вчених, що представляють різні країни і народи. Але в першу чергу варто назвати імена :

П. Ферма (1601—1665),

Р. Декарта (1596—1650),

И. Ньютона (1643—1727),

Г. В. Лейбніца (1646—1716).

Необхідні передумови до виникнення поняття функції були створені в 30-х роках ХVII в., коли виникла аналітична геометрія, що характеризується, на відміну від класичних методів геометрів Древньої Греції, активним залученням алгебри до рішення геометричних задач. Практично одночасно (і незалежно один від одного) французькі математики П. Ферма і Р. Декарт помітили, що введення системи координат на площини і завдання фігур їхніми рівняннями дозволяють звести багато задач геометрії до дослідження рівнянь геометричних фігур. На честь Декарта, що дав розгорнутий виклад нового методу в книгах «Геометрія» і «Міркування про метод», прямокутна система координат пізніше була названа декартовою. Істотно помітити, що одночасно формувалася й алгебра, створювалося «буквене числення», те саме, за допомогою якого зараз перетворюються алгебраїчні вирази, розв”язуються рівняння, текстові задачі і т. п.
Великий англійський учений, математик і фізик І. Ньютон, досліджуючи залежності координат точки, що рухається, від часу, фактично вже займався дослідженням функцій. Хоча не він увів це поняття, Ньютон ясно усвідомлював його значення. Так, у 1676 р. він відзначав: «Я не міг би, звичайно, одержати цих загальних результатів, перш ніж не відвернувся від розгляду фігур і не звів усе просто до дослідження ординат» (тобто фактично функцій від часу).
Сам термін «функція» уперше зустрічається в рукописі великого німецького математика і філософа Г. Лейбніца — спочатку в рукописі (1673 р.), а потім і в друкованому вигляді (1692 р.). Латинське слово function переводиться як «здійснення», «виконання» (дієслово fungor переводиться також словом «виражати»). Лейбніц увів це поняття для назви різних параметрів, зв’язаних з положенням точки на площині. У ході переписування Лейбніц і його учень — швейцарський математик И. Бернуллі (1667—1748)

поступово приходять до розуміння функції як аналітичного виразу й у 1718 р. дають таке означення: «Функцією змінної величини називається кількість, складена яким завгодно способом з цієї перемінної і постійних».
Л. Эйлер у своїй книзі «Введення в аналіз» (1748 р.) формулював означення функції так: «Функція перемінної кількості є аналітичне вираження, складене яким-небудь способом з цієї перемінної кількості і чисел чи постійних кількостей».

Эйлер же ввів і прийняті зараз позначення для функцій.
Сучасне означення числової функції, у якому це поняття вже звільнялося від способу завдання, було дано незалежно один від одного російським математиком Н. И. Лобачевским (1834 р.)

і німецьким математиком Л. Діріхле (1837 р.).

Основна ідея цих визначень полягала в наступному: не істотно, яким образом (і зокрема, необов’язково шляхом завдання аналітичного вираження) кожному поставлено у відповідність визначене значення, важливо тільки, що ця відповідність установлена.
Сучасне поняття функції з довільними областями означення і значень сформувалося, власне кажучи, зовсім недавно, у першій половині поточного сторіччя, після робіт творця теорії множин Г. Кантора (1845—1918).

Складний і, дуже тривалий шлях розвитку поняття функції досить типовий. Для того щоб усвідомити необхідність уведення нового абстрактного поняття, потрібно виділити його в процесі рішення багатьох конкретних задач, дати означення, яке по можливості точно відбиває його зміст.
До поняття функції математики прийшли, відправляючись від конкретних і важких задач математики і її додатків. Це відбувалося в процесі створення нового могутнього апарата досліджень — інтегрального і диференціального числення. Відкриття інтегрального і диференціального числення, центральним поняттям яких Эйлер проголосив функцію («Весь аналіз нескінченного обертається навколо перемінних кількостей і їхніх функцій»), розширило можливості математики.

Повернутись на початок сторінки
Copyright MyCorp © 2013
Конструктор сайтів - uCoz

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Файл:Парабола.png

2013-08-22T11:45:02Z

Суховій Ольга Іванівна:

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:37:08Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==
Історія винекнення квадратичної функції

==Проблема дослідження==
Дослідити винекнення квадратичної функції

==Гіпотеза дослідження==
Квадратична функція винекла із дослідження людей за навколишніми явищами

==Мета дослідження==
Познайомитись з історією винекнення квадратичної функції, зацікавити учнів, показати звя'зок математики з іншими науками

==Результати дослідження==
З історії функцій

Поняття функції виникло в математиці порівняно недавно. Для того щоб прийти до розуміння доцільності його введення й одержати перші досить чіткі означення, потрібні були зусилля відомих математиків декількох поколінь. Революційні зміни в математиці, що відбулися в ХVІІ сторіччі, викликані роботами багатьох вчених, що представляють різні країни і народи. Але в першу чергу варто назвати імена :

П. Ферма (1601—1665),

Р. Декарта (1596—1650),

И. Ньютона (1643—1727),

Г. В. Лейбніца (1646—1716).

Необхідні передумови до виникнення поняття функції були створені в 30-х роках ХVII в., коли виникла аналітична геометрія, що характеризується, на відміну від класичних методів геометрів Древньої Греції, активним залученням алгебри до рішення геометричних задач. Практично одночасно (і незалежно один від одного) французькі математики П. Ферма і Р. Декарт помітили, що введення системи координат на площини і завдання фігур їхніми рівняннями дозволяють звести багато задач геометрії до дослідження рівнянь геометричних фігур. На честь Декарта, що дав розгорнутий виклад нового методу в книгах «Геометрія» і «Міркування про метод», прямокутна система координат пізніше була названа декартовою. Істотно помітити, що одночасно формувалася й алгебра, створювалося «буквене числення», те саме, за допомогою якого зараз перетворюються алгебраїчні вирази, розв”язуються рівняння, текстові задачі і т. п.
Великий англійський учений, математик і фізик І. Ньютон, досліджуючи залежності координат точки, що рухається, від часу, фактично вже займався дослідженням функцій. Хоча не він увів це поняття, Ньютон ясно усвідомлював його значення. Так, у 1676 р. він відзначав: «Я не міг би, звичайно, одержати цих загальних результатів, перш ніж не відвернувся від розгляду фігур і не звів усе просто до дослідження ординат» (тобто фактично функцій від часу).
Сам термін «функція» уперше зустрічається в рукописі великого німецького математика і філософа Г. Лейбніца — спочатку в рукописі (1673 р.), а потім і в друкованому вигляді (1692 р.). Латинське слово function переводиться як «здійснення», «виконання» (дієслово fungor переводиться також словом «виражати»). Лейбніц увів це поняття для назви різних параметрів, зв’язаних з положенням точки на площині. У ході переписування Лейбніц і його учень — швейцарський математик И. Бернуллі (1667—1748)

поступово приходять до розуміння функції як аналітичного виразу й у 1718 р. дають таке означення: «Функцією змінної величини називається кількість, складена яким завгодно способом з цієї перемінної і постійних».
Л. Эйлер у своїй книзі «Введення в аналіз» (1748 р.) формулював означення функції так: «Функція перемінної кількості є аналітичне вираження, складене яким-небудь способом з цієї перемінної кількості і чисел чи постійних кількостей».

Эйлер же ввів і прийняті зараз позначення для функцій.
Сучасне означення числової функції, у якому це поняття вже звільнялося від способу завдання, було дано незалежно один від одного російським математиком Н. И. Лобачевским (1834 р.)

і німецьким математиком Л. Діріхле (1837 р.).

Основна ідея цих визначень полягала в наступному: не істотно, яким образом (і зокрема, необов’язково шляхом завдання аналітичного вираження) кожному поставлено у відповідність визначене значення, важливо тільки, що ця відповідність установлена.
Сучасне поняття функції з довільними областями означення і значень сформувалося, власне кажучи, зовсім недавно, у першій половині поточного сторіччя, після робіт творця теорії множин Г. Кантора (1845—1918).

Складний і, дуже тривалий шлях розвитку поняття функції досить типовий. Для того щоб усвідомити необхідність уведення нового абстрактного поняття, потрібно виділити його в процесі рішення багатьох конкретних задач, дати означення, яке по можливості точно відбиває його зміст.
До поняття функції математики прийшли, відправляючись від конкретних і важких задач математики і її додатків. Це відбувалося в процесі створення нового могутнього апарата досліджень — інтегрального і диференціального числення. Відкриття інтегрального і диференціального числення, центральним поняттям яких Эйлер проголосив функцію («Весь аналіз нескінченного обертається навколо перемінних кількостей і їхніх функцій»), розширило можливості математики.

Повернутись на початок сторінки
Copyright MyCorp © 2013
Конструктор сайтів - uCoz

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:21:05Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Мета дослідження */

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:17:02Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Гіпотеза дослідження */

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:14:52Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Проблема дослідження */

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==
Історія винекнення квадратичної функції

==Проблема дослідження==
Дослідити винекнення квадратичної функції

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:13:49Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Тема дослідження */

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==
Історія винекнення квадратичної функції

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:12:50Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Автори проекту */

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==
Група учнів 9 класу

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:12:05Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Назва проекту */

==Назва проекту==
Бенефіс параболи

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:10:37Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Назва проекту */

==Назва проекту==
історія винекнення квадратичної функції

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"

2013-08-22T11:05:09Z

Суховій Ольга Іванівна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Вікі-стаття учня}}

==Назва проекту==

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T11:04:39Z

Суховій Ольга Іванівна: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=

=План вивчення теми (вставити файл)=

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-стаття "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T11:03:56Z

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=

=План вивчення теми (вставити файл)=

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-статтю "Історя виникнення квадратичної функції"]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T11:01:05Z

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=

=План вивчення теми (вставити файл)=

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-статтю ""]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T10:57:38Z

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=

=План вивчення теми (вставити файл)=

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють [[вікі-статтю]], яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T10:50:50Z

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=

=План вивчення теми (вставити файл)=

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та ведуть [http://parabola12.blogspot.com/ блог]. ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю, яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T10:41:56Z

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=

=План вивчення теми (вставити файл)=

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWXNPWE1tODRMSmc/edit?usp=sharing мультимедійної презентації]. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють публікацію . ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю , яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T10:36:22Z

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=

=План вивчення теми (вставити файл)=

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють публікацію . ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю , яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Суховій Ольги з теми: "Бенефіс параболи"

2013-08-22T10:34:54Z

=Назва навчальної теми=
Квадратична функція

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Математика, фізика, астрономія

=Вік учнів, клас=

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=

=План вивчення теми (вставити файл)=

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
Перед початком проекту учитель використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyYjVSY2hSMlhVSjg/edit?usp=sharing ЗХД таблицю] та [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWEhfSk9iT1ZhbkE/edit?usp=sharing асоціаційний кущ] для того, щоб визначити навчальні потреби учнів та з’ясувати їх знання. В продовж роботи над пронктом для відслідковування прогресу в навчанні та оцінювання рівня мислення учнів учитель веде журнал спостереження, розробляє форми з крітеріями оцінювання, презентації, вікі- статті, блог. На прикінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1BqVeJv8eIPPqBPPz2nsQSrLll3FI5FCIkq94ZI0dhQA/viewform онлайн - опитувальника]. Учитель консультуєі та використовує [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyMFoxU0dNV0NOb2M/edit?usp=sharing контрольний список оцінювання презентації] і [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyWWh6UDBvRHc5NTQ/edit?usp=sharing форму оціненні вікі-статті]. У проекті відбувається постійне само оцінювання та взаємно оцінювання за допомогою форм крітерієв оцінювання. На кінці проекту відбувається захист проекту та написання контрольної роботи.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Методом «Мозкового штурму» призначають методи розв’язання проблеми. Вчитель проводить батьківські збори і демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_8p4bktS5hyUE04UDMya0FXQnc/edit?usp=sharing стартову презентацію] про переваги методу проектів у дослідженні поставленого питання. Учні здійснюють пошук інформації у Інтернеті, візьмуть рекомендовані вчителем книги в бібліотеці. Учні ознайомившись з ключовим питанням і об’єднавшись в 4 групи по 3-5 осіб, обирають теми міні-проектів для дослідження. І група «Теоретики». Вони збирають та узагальнюють відомості про квадратичну функцію, її застосування та встановлення відповідності між теоретичними положеннями і явищами у житті,готують доповіді. ІІгрупа «Дослідники». Вони досліджують особливості та унікальність форми параболи і подають результат у вигляді мультимедійної презентації. ІІІ група «Журналісти». Діти цієї групи збирають матеріали по ключовому питанню проекту та створюють публікацію . ІVгрупа «Вікі-майстри», які оформлюють вікі-статтю , яка поповнюється по мірі надання матеріалу
Презентація відбувається підчас проведення узагальнюючого уроку після вивчення теми.
Матеріал буде узагальнюватися, систематизуватися. На прикінці проекту учні будуть аналізувати результати дослідження з урахуванням форм оцінювання дослідження і роблять висновки зі своїх тематичних питань. Презентація результатів досліджень відбувається на відкритому уроці підчас узагальнення теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]